Трансформація державної політики громадського здоров'я шляхом реалізації адаптаційних механізмів у соціумі на сучасному етапі епідеміологічних загроз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ АДАПТАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ У СОЦІУМІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ

Будзин В.Р. к. наук з фіз. культ. і спорту,

доцент, завідувач кафедри спортивної

медицини та здоров'я людини

Анотація

Запорукою успішного адаптаційного процесу є наявність надійних управлінських механізмів, достовірної' аналітики, цифрових рішень та ефективних каналів комунікації. Навіть у випадках, коли відсутні розвинені механізми аналізу даних і цифрові рішення, усе одно залишаються можливості для ефективного виявлення й ізоляції інфікованих осіб і відстеження соціальних контактів. Важливою є наявність потужної та розгалуженої інфраструктури галузі охорони здоров'я й дієвої системи епідеміологічного нагляду. Прийняття ефективних рішень залежить від буферної здатності системи охорони здоров'я одночасно здійснювати профілактику, підтримувати стандартне функціонування медичних служб.

Найважливішим аспектом роботи з реагування є максимально ефективне використання соціальних і поведінкових особливостей громадян, оскільки забезпечити належне керівництво адаптаційним процесом можна лише в тому випадку, якщо суспільство бере повноцінну участь у роботі й готове підтримувати та дотримуватися відповідних заходів. Заходи щодо забезпечення адаптаційного етапу повинні включати аналіз відомостей з усіх джерел і готовність реалізувати свої методи з урахуванням наявних технологій. При розгляді можливостей для послаблення масштабних обмежувальних заходів у галузі охорони громадського здоров'я необхідно ретельно зважити всі аспекти, що складаються в країні в реальному часі.

Ефективність управління адаптаційним процесом залежить від оптимального балансу між корекцією масштабних обмежувальних заходів у сфері громадського здоров'я й утриманням передачі захворювання під контролем унаслідок зміцнення заходів особистого захисту та норм особистого фізичного дистанціювання. Послаблення обмежувальних заходів у сфері громадського здоров'я варто розпочинати, якщо виконується низка умов, описаних у рекомендаціях ВООЗ. Крім того, при аналізі епідеміологічних факторів необхідно обговорювати насамперед такі питання, як ефективність системи епідеміологічного нагляду, що діє в режимі реального часу.

Послаблення обмежувальних заходів має відбуватися поетапно, також необхідно враховувати, що оцінювати справжні наслідки такого послаблення можна лише після достатнього періоду часу, оскільки вони ще не виявляються повною мірою. Адаптаційний процес із великою часткою ймовірності може мати поступовий характер, тому органи державної влади повинні бути готові постійно вести моніторинг процесів, коригувати заходи, переходити до наступних етапів і швидко повертатися на вихідні позиції залежно від особливостей передачі інфекції.

Ключові слова: державна політика, управління, епідеміологічні загрози, сучасний етап, суспільство, громадське здоров'я, адаптаційні механізми, влада.

Annotation

TRANSFORMATION OF PUBLIC HEALTH POLICY THROUGH IMPLEMENTATION OF ADAPTATION MECHANISMS IN SOCIUM AT THE CURRENT STAGE OF EPIDEMIOLOGICAL THREATS

The key to a successful adaptation process is the availability of reliable management mechanisms, reliable analytics, digital solutions and effective communication channels. Even in the absence of well-developed data analysis mechanisms and digital solutions, there are still opportunities to effectively identify and isolate infected people and track social contacts. It is important to have a strong and extensive health infrastructure and an effective epidemiological surveillance system. Effective decision-making depends on the buffer capacity of the health care system to simultaneously carry out prevention and maintain the standard functioning of medical services.

The most important aspect of response work is the most effective use of social and behavioral characteristics of citizens, as to ensure proper management of the adaptation process is possible only if society is fully involved in the work and willing to support and adhere to appropriate measures. Measures to ensure the adaptation phase should include the analysis of information from all sources and the willingness to implement their methods based on available technologies. When considering opportunities to ease largescale restrictive measures in the field of public health, it is necessary to carefully consider all aspects of the country in real time.

The effectiveness of the management of the adaptation process depends on the optimal balance between correcting large-scale restrictive measures in the field of public health and keeping disease transmission under control due to strengthening personal protection measures and norms of personal physical distance. Easing restrictive measures in the field of public health should be initiated if a number of conditions described in the WHO recommendations are met. In addition, when analyzing epidemiological factors, it is necessary to discuss, first of all, such issues as the effectiveness of the epidemiological surveillance system that operates.

The easing of restrictive measures should take place in stages, and it should be borne in mind that the real consequences of such easing can only be assessed after a sufficient period of time, as they are not yet fully apparent. The adaptation process is likely to be gradual, so public authorities must be prepared to constantly monitor processes, adjust measures, move on to the next stages and quickly return to starting positions depending on the characteristics of the transmission of infection.

Key words: state policy, management, epidemiological threats, modern stage, society, public health, adaptation mechanisms, power.

Постановка проблеми в загальному вигляді з важливими науковими і практичними завданнями

Сьогодні завдяки рішучим та адекватним діям, включаючи масштабні обмежувальні заходи з охорони громадського здоров'я щодо уповільнення й припинення передачі інфекції в низці країн спостерігається постійне зниження кількості нових випадків зараження, що реєструються в Європейському регіоні ВООЗ. Нарощування потенціалу у сфері громадського здоров'я протягом адаптаційного етапу дає змогу послаблювати режим самоізоляції з мінімумом ризиків і постійно контролювати ситуацію.

Завдяки нагляду в режимі реального часу в органів державної влади має виявитися достатньо часу для повторного тимчасового введення низки обмежувальних заходів, які охоплюватимуть лише певні регіони та діятимуть протягом певного терміну. Необхідно охарактеризувати чинники, з урахуванням яких держави можуть приймати рішення про те, за яких обставин і яким чином вони можуть розглянути можливість поступового й безпечного послаблення масштабних обмежувальних рішень щодо охорони громадського здоров'я та одночасного зміцнення інших заходів громадської охорони здоров'я поряд із заходами особистого захисту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми

За оцінками сучасних дослідників актуальною є оцінка перепрофільованих тимчасових установ і перегляд умов їх використання та створення й підтримання мобільного резерву ресурсів на національному рівні, а також розробка регламенту їх дислокації в зоні потенційного нового спалаху захворювання, розробка механізму фінансування для надання додаткових коштів. Відновлення системи послуг охорони здоров'я передбачає зміцнення та забезпечення необхідними ресурсами служб первинної медико-санітарної допомоги в тому числі у зв'язку з проблемами в галузі психічного здоров'я.

Розробка управлінських підходів з підтримки кадрів системи охорони здоров'я відповідно до рівня потреб у медичних послугах обумовлена акцентом на гнучкість методів підготовки й мобілізації кадрів і регламентування їх роботи, збільшенням інвестицій для надання працівникам охорони здоров'я і соціальних служб необхідної психосоціальної підтримки, організації навчання на робочому місці. Важливо також приділяти особливу увагу питанням соціальної підтримки й охороні психічного здоров'я працівників, зайнятих боротьбою з епідеміологічними загрозами.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячена стаття

Станом на сьогодні актуальним є перегляд механізмів профілактики інфекцій на системному рівні в рамках усіх лікувальних закладів та установ з надання довгострокового догляду пацієнтам та особам, які проживають у зазначених установах, і підвищення рівня безпеки пацієнтів і доопрацювання рекомендацій з догляду, включаючи профілактику інфекцій у межах забезпечення готовності до майбутніх можливих спалахів захворювань, подальше навчання персоналу на різних рівнях системи охорони здоров'я.

Необхідним є перегляд принципів розподілу потоків громадян усередині системи, їх можливий поділ у разі недостатньої надійності механізмів профілактики інфекцій та наявність адміністративного контролю параметрів довкілля в усіх зонах для раціонального використання засобів індивідуального захисту з перепідготовкою персоналу. Актуалізується також зміцнення координації між службами системи охорони здоров'я, соціальними службами й установами із соціального догляду з метою забезпечення комплексної підтримки внаслідок активнішого залучення кадрів, перехресного навчання та прискорених навчальних циклів.

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні трансформації управлінських підходів до системи громадського здоров'я в реалізації державної політики в період епідеміологічних загроз.

громадський здоров'я державний політика

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Підготовка національних програм адаптаційного періоду можлива лише в тому випадку, якщо суспільство повною мірою залучено до цієї роботи та готове підтримувати відповідні заходи. Поступова корекція обмежувальних заходів за підсумками оцінки ризиків на національному чи регіональному рівні може передбачати сегментування за географічною ознакою. Незважаючи на те що послаблювати широкомасштабні заходи соціального дистанціювання рекомендується лише в тому випадку, якщо показник зниження числа нових випадків зараження постійно знижується, нарощування потенціалу у сфері громадського здоров'я протягом адаптаційного етапу дає змогу послаблювати режим самоізоляції з мінімумом ризиків і постійно контролювати ситуацію.

Завдяки нагляду в режимі реального часу в органів державної влади має виявитися достатньо часу для повторного тимчасового введення низки обмежувальних заходів, які охоплюватимуть лише певні регіони та діятимуть протягом певного терміну [2]. Після того як поширення захворювання в масштабах регіону вдалося взяти під контроль, дуже важливо посилити всі складники системи послуг охорони здоров'я, забезпечивши баланс між медичною допомогою у зв'язку з епідеміологічними загрозами та відновлення нормальної роботи базових служб охорони здоров'я.

Адаптаційний процес дає можливість відступити на крок та оцінити якість послуг охорони здоров'я та характер смертності, визначивши й усунувши можливі джерела проблем. Управління системою охорони здоров'я потребує додаткової адаптації комплексу механізмів, щоб успішно поєднувати контроль та організацію екстреного медичного реагування й надання базових послуг з охорони здоров'я. Для цього необхідно нарощувати можливості швидкого розгортання лабораторій і служб охорони здоров'я та забезпечувати захист і навчання для працівників, які працюють безпосередньо з громадянами.

Система охорони здоров'я повинна бути постійно готова до можливого різкого збільшення кількості інфікованих під час адаптаційного періоду, що передбачає створення певної «еластичності» в службах медичної допомоги [4]. Незважаючи на те що органи державної влади доклали певних зусиль, щоб забезпечити функціонування основних послуг охорони здоров'я, рівень ефективності медичних служб залишається низьким через порушення схем надання послуг, складнощі, що виникають при використанні нових платформ з надання послуг охорони здоров'я.

Навантаження на системи охорони здоров'я може також зрости у зв'язку з наслідками соціальних впливів, які в довгостроковій перспективі негативно позначиться на здоров'ї людей. Для зміцнення охорони здоров'я можна керуватися рекомендаціями щодо визначення основних показників, які дають змогу відстежувати рівні використання послуг охорони здоров'я. Важливим є ефективне використання інформаційних систем охорони здоров'я для виявлення осіб, які входять до груп підвищеного ризику, робота з ними, підвищення ефективності й забезпечення ресурсами оптимізованих платформ надання послуг, аналіз можливостей поділу завдань у рамках наявного функціоналу та розгляд потенціалу для розширення такого функціоналу.

Оцінка наявної загрози залежать від сприйняття ризиків - фактору, здатного негативно вплинути на виконання суспільством вимог влади та реагування на інформацію, що виходить від неї. Несвоєчасний і погано організований адаптаційний процес може звести нанівець усі успіхи, яких удалося досягти завдяки спільним зусиллям. Обмеження можуть негативно позначитися на психічному та фізичному благополуччі людей, рівні соціальної згуртованості, економічної стабільності, особистої та суспільної життєстійкості й довіри. Позиція місцевих спільнот є важливим ресурсом, необхідним для планування адаптаційного етапу, необхідно мати розроблені механізми аналізу поведінкових факторів з метою отримання уявлення про поінформованість населення та сприйняття ризиків.

Органи державної влади повинні використовувати обстеження й онлайн-опитування, що дають змогу галузі охорони здоров'я отримувати інформацію про реакції та поведінку населення на постійній основі й у режимі реального часу [1]. Ці механізми можуть використовуватися для аналізу сприйняття, готовності підкорятися обмеженням, оцінки психічного та фізичного здоров'я та поведінки громадян, їхньої потреби в інформації. Це дає змогу органам державної влади прогнозувати реакцію суспільства, перевіряти окремі заходи на практиці в певних сегментах, завчасно коригувати заходи й мінімізувати наслідки.

Соціально-економічна криза в період епідеміологічних викликів є загрозою для здоров'я та благополуччя населення, тому надзвичайно важливо вживати негайних заходів щодо підтримки доходів сімей, щоб люди мали змогу залишатися вдома й дотримуватися масштабних обмежувальних заходів і тим самим сприяти мінімізації числа жертв епідемії. Так само органи державної влади мають ухвалити безпрецедентні за своїм масштабом плани відновлення економіки, щоб мінімізувати соціальні наслідки кризи. Стан здоров'я та економічні потрясіння тісно пов'язані між собою, чим швидше органи державної влади зможуть узяти поширення епідемій під контроль, тим меншими будуть наслідки для здоров'я населення й економіки.

Своєчасні стратегічні заходи, орієнтовані на виявлення найбільших потреб груп населення й надання їм необхідної підтримки, дають змогу мінімізувати збитки здоров'я та рівень соціальних потрясінь, а економічна криза по-різному впливає категорії населення. При прийнятті будь-яких рішень адаптаційного періоду необхідно зосередити зусилля на допомогу найбільш уразливим громадянам і групам населення. Відновлення економіки не має уособлювати жорстку економію бюджетних коштів за рахунок потреб галузі охорони здоров'я та соціальних систем у середньостроковій перспективі.

Для мінімізації надмірно високих показників захворюваності та смертності й запобігання зростанню соціальної нерівності необхідно зосередити зусилля щодо збереження волонтерських програм допомоги літнім людям і безробітним шляхом надання фінансової підтримки насамперед громадським організаціям і зміцнення стійкості громад. Важливим є забезпечення доступу до важливих благ і послаблення адміністративних бар'єрів, що обмежують доступ до соціальних пільг і компенсацій. Також необхідне підвищення рівня гарантованого доходу до прийнятних значень і надання підтримки під час адаптаційних періодів і підтримка відновлення ринків праці.

При організації адаптаційного процесу в умовах епідеміологічних загроз необхідно забезпечити взаємодію між чинними механізмами державного управління й діяти за умов підвищеної складності. Урегулювання надзвичайної ситуації, викликаної епідеміологічними загрозами, потребує державного підходу, реалізованого в найкоротші терміни [3]. Під час адаптаційного періоду необхідно продовжувати заходи реагування на надзвичайні ситуації з урахуванням можливостей системи охорони здоров'я, прийнятності тих чи інших обмежень поведінки та соціально-економічних наслідків.

Для виконання цього завдання необхідно забезпечити взаємозв'язок між медичними службами, громадськими організаціями щодо забезпечення здоров'я та благополуччя й зусиллями щодо мінімізації соціально-економічних наслідків. З урахуванням складності ситуації, що склалася, необхідно зберегти злагоджені координаційні механізми з чітким розмежуванням функцій та обов'язків і чіткою системою розподілу відповідальності й підзвітності. Для забезпечення підтримки й участі суспільства вкрай важливо, щоб усі заходи планувалися завчасно та мали прозорий характер.

Необхідно розглянути можливість інтеграції різних баз даних та інформаційних систем на національному й місцевому рівнях, задіявши при цьому такі механізми, як надійні системи епіднагляду, гнучкі та адаптивні системи охорони здоров'я, максимально ефективне використання соціальних і поведінкових аспектів і мінімізація негативних соціально-економічних наслідків. Держави активно використовують цифрові технології в рамках своїх національних програм реагування на епідеміологічні загрози й інфекційного контролю в умовах адаптаційного періоду.

За допомогою оптимальних рішень можна доповнювати та підтримувати наявні можливості систем охорони здоров'я, надання достовірної інформації населенню, інформування громадян про особливості й характер захворювання підтримки цілого комплексу заходів у відповідь. Надзвичайно важливо, щоб при реалізації цифрових рішень дотримувалися права людини та всі норми щодо захисту особистих даних, вони повинні служити джерелом своєчасної та надійної інформації й прийняття обґрунтованих рішень.

У поєднанні з оптимальними стратегіями тестування ці програми та цифрові рішення можуть бути особливо актуальними, коли йдеться про оцінку ефективності широкомасштабних заходів з охорони громадського здоров'я. Надзвичайні обставини, викликані епідеміями, допускають використання цифрових рішень за умови вжиття необхідних запобіжних заходів, включаючи аналіз на предмет відповідності етичним нормам і нормам про захист особистих даних, у поєднанні з чітким механізмом нагляду та прийняттям застереження щодо обмеження терміну дії таких винятків.

Формулювання висновків і перспектив подальших досліджень у цьому напрямі. Для організації адаптаційного процесу в рамках реагування на епідеміологічні загрози немає будь-яких універсальних підходів, усе залежить від потенціалу системи охорони здоров'я та медичних служб, властивих конкретному суспільству особливостей поведінки, а також соціально-економічних міркувань, тому терміни реалізації цих заходів і схема їх поетапного застосування можуть відрізнятися. При організації адаптаційного етапу необхідно керуватися основоположними принципами охорони здоров'я та міркуваннями економічного й соціального характеру.

Органи державної влади повинні зазначати, що адаптаційний процес пов'язаний із високим рівнем невизначеності, передбачає можливу зміну заходів. Від обраних методів значною мірою залежать успіх впливу на поведінку людей і готовність суспільства брати участь у прийнятті рішень. Органи державної влади повинні реалізовувати механізми, що дають змогу оцінити, наскільки успішно їхню інформацію донесено до цільової аудиторії. Організація адаптаційного процесу вимагає вживання гнучких заходів, які підлягають постійній корекції залежно від результатів безперервної оцінки ризиків.

Література

1. Войтович Р.В. Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз): монографія / за заг. ред. докт. філос. наук, проф. В.М. Князева. Київ: Вид-во НАДУ, 2007. 680 с.

2. Державна політика у сфері охорони здоров'я: колективна монографія: у 2 ч. / кол. авт. ; упоряд. Я.Ф. Радиш ; передм. та заг. ред. М.М. Білинської, Я.Ф. Радиша. Київ: НАДУ, 2013. Ч. 1. 396 с.

3. Карамишев Д.В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров'я: державні механізми: монографія. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. 224 с.

4. Кравченко М.В. Система соціального захисту населення як об'єкт державної політики: методологія та практика: монографія. Київ: Інформ.-аналіт. агентство, 2012. 451 с.

Размещено на Allbest.ru