Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної таємниці: проблемні питання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного юридичного уні верситету імені Ярослава Мудрого

Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної таємниці: проблемні питання

Середа Олена Григорівна доктор юридичних наук, професор, доцент кафе дри трудового права

Красюк Тетяна Василівна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового права

Анотація

У статті висвітлено проблемні питання, пов'язані із розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця в разі відмови у доступі до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає доступу до такої таємниці. Доведено, що роботодавець повинен заздалегідь повідомляти працівника про те, що допуск його до державної таємниці несе певні, встановлені за коном, обмеження прав, а також він повинен бути ознайомлений з встановленою мірою відповідальності за по рушення законодавства про державну таємницю. Звернено увагу на те, що чинне законодавство України не перед бачає чіткого переліку посад і робіт, які потребують отримання доступу до інформації, що становить державну таємницю. Аргументовано неможливість створення диференційованої тарифікації посад, які передбачають робо ту із секретною інформацією. Запропоновано виключити таку підставу припинення трудового договору, як ска сування допуску до державної таємниці, з переліку підстав розірвання трудового договору за ініціативою робо тодавця і включити її до підстав припинення трудових відносин, що не залежать від волі сторін трудового дого вору. Сформульовано пропозиції до Закону України «Про державну таємницю». Для отримання допуску до державної таємниці окремі суб'єкти, такі, як Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України та інші члени Кабінету Міністрів України, Голова Верховного Суду, Голова Конституційного Суду Укра їни, Генеральний прокурор, Голова Служби безпеки України, Голова та інші члени Рахункової палати, народні депутати України, повинні мати не лише письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, а й про ходити перевірку в спеціальному органі. Відмова від проходження спеціальної перевірки є беззаперечною під ставою відмови у наданні допуску до державної таємниці.

Ключові слова: розірвання трудового договору, державна таємниця, допуск працівника до державної таєм ниця, інформаційна безпека, національна безпека, секретна інформація, інформація з обмеженим доступом.

Abstract

SEREDA OLENA

2nd PhD, Professor, Associate Professor of the Department of Labor Law of Yaroslav Mudryi National Law University

KRASYUK TETYANA

PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Labor Law of Yaroslav Mudrui National Law University

TERMINATION OF THE EMPLOYMENT AGREEMENT IN THE CASE OF ABOLITION OF ADMISSION TO A STATE SECRET: TO PROBLEM ISSUES

Problem settings. Problems of protection of state secrets have become especially relevant in recent years, during the deep socio-economic transformations in Ukraine, when, on the one hand, new threats to national security, and on the other, and this must, unfortunately, admit - protection of state secrets not always carried out properly. The existence of problems in this important area for the protection of the state is evidenced by the frequent labor disputes, including over various conflicting aspects of access to and access to state secrets, which are considered in administrative courts. There fore, the need for a careful revision of certain provisions of the law governing, in particular, the refusal to grant access to state secrets becomes obvious.

Analysis of recent researches and publications. O. Bondar, L. Kupina, O. Semenyuk, A. Tsapenko, O. Yaroshenko studied the legal aspects of termination of the employment contract in connection with the revocation of access to state secrets. However, today we need new topical research, the search for modern approaches to regulatory issues of dismissal of the employee due to these circumstances.

Target of research. The purpose of the article is to reveal the features of the termination of the employment contract in case of revocation of access to state secrets in Ukraine.

Article's main body. The article covers problematic issues related to the termination of the employment contract at the initiative of the employer in the case of denial of access to state secrets or revocation of access to state secrets if the duties of the employee require access to such secrets. Doctrinal definitions of the concept of «state secret» are analyzed. It is proposed the author's definition of the term «state secret» which means a type of secret information that covers information in the area of defense, economics, science and technology, foreign relations, state security and law enforcement, the disclosure of which harms or threatens the national security of Ukraine and which is protected by the state in accordance with regulations. The authors reveal the content and features of the legal mechanism for granting and revoking access to state secrets. It is proved that the employer must inform the employee in advance that his admission to the state secret carries certain restrictions established by law and he must be acquainted with the established degree of responsibility for violating the law on state secrets. Attention is drawn to the fact that the current legislation of Ukraine does not provide a clear list of positions and jobs that require access to information that is a state secret. This is due to the fact that each company has its own characteristics and the degree of secrecy and nature of information and the degree of admission to it and the admission procedure itself. Therefore, it is hardly possible to apply the methods of systematization and differentiation due to the multiplicity of features, because it will be extremely difficult to foresee all the positions for charging.

Conclusions. It is proposed to exclude such grounds for termination of employment contract as revocation of access to state secrets from the list of grounds for termination of employment at the initiative of the employer and include it in the grounds for termination of employment that do not depend on the will of the employment contract. It is determined that the mechanism of the procedure for granting access to state secrets in relation to certain subjects requires changes at the legislative level which will avoid real threats to the national security of our state. Proposals to the Law of Ukraine «On State Secrets» have been formulated. To obtain access to state secrets, certain entities, such as the President of Ukraine, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Prime Minister of Ukraine and other members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Chairman of the Supreme Court, the Chairman of the Constitutional Court of Ukraine, the Prosecutor General, the Security Service Ukraine, the Chairman and other members of the Accounting Chamber, the People's Deputies of Ukraine, must not only have a written commitment to preserve state secrets but also be inspected by a special body. The refusal to pass a special inspection is an indisputable ground for refusing to grant access to a state secret.

Keywords: termination of the employment contract, state secret, admission of the employee to the state secret, information security, national security, secret information, information with limited access.

Постановка проблеми. Збереження державної таємниці, запобігання її розголошенню було і зали шається пріоритетним надважливим завданням дер жави для забезпечення власної безпеки. Усі заходи, пов'язані з недопущенням витоку секретної інфор мації, набувають особливої ваги під час збройних конфліктів. Так, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з повномасштабним вторгненням Росій ської Федерації на територію України, ступінь охо рони державної таємниці, як складової частини за гальної системи забезпечення національної безпеки нашої держави, на порядок підвищується. Державна таємниця є одним із найважливіших видів інформації з обмеженим доступом, і її розголошення може при звести до завдання шкоди національній безпеці, а особливо у тих випадках, коли існує вірогідність, що допуск до державної таємниці, через різні причини, зокрема й через недосконалість правової регламен тації, надано особам, які можуть її розголошувати. Тому, з огляду на реальні загрози державній безпеці України, викликані агресією РФ, зараз, як ніколи, правовий механізм допуску і доступу працівника та скасування допуску до державної таємниці потребує переосмислення та на основі аналізу розробки більш суворих, проте, продуманих вимог до процедури за значених вище заходів, пов'язаних з виконанням трудової функції. Зміни, яких потребує законодав ство у цьому питанні, вкрай важливі для зміцнення охорони державної таємниці та мінімізації ризиків, витоку секретних відомостей.

Проблеми захисту державної таємниці набули особливої актуальності в останні роки, під час гли боких соціально-економічних перетворень в Україні, коли, з одного боку, виникли нові загрози національ ній безпеці, а з іншого, і це треба, на жаль, визнати, - охорона державної таємниці не завжди здійснювала ся належним чином. Про наявність проблем на цій важливій для захисту держави ділянці свідчать і непоодинокі трудові спори, у тому числі й з приводу різних колізійних аспектів допуску й доступу до державної таємниці, які розглядаються в адміністра тивних судах. Тож очевидною стає потреба уважного перегляду окремих норм законодавства, які регулю ють, зокрема, відмову в наданні допуску до держав ної таємниці.

З огляду на викладене, метою статті є розкриття особливостей розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної таємниці в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Склад ним правовим аспектам розірвання трудового догово ру у зв'язку із скасуванням допуску до державної та ємниці присвячено праці таких фахівців у сфері тру дового права, як О. Бондара, Л. Купіної, О. Семенюк, А. Цапенко, О. Ярошенка та ін. Проте на даному ета пі необхідні нові актуальні дослідження, пошук сучас них підходів до регламентаційних питань звільнення працівника через вказані обставини.

Виклад основного матеріалу. У разі скасування допуску до державної таємниці працівник може бути звільнений за ініціативою роботодавця. Правовий механізм допуску працівника до державної таємниці та розірвання трудового договору у зв'язку із скасу ванням допуску до державної таємниці містить низ ку спірних питань, які потребують вивчення з пози цій посилення загроз завдання шкоди національній безпеці розголошенням державної таємниці в умовах воєнного конфлікту та усунення колізійних моментів, суперечностей.

Завдання забезпечення безпеки держави зумов люють потребу у захисті його інформаційних ресур сів від витоку важливої політичної, економічної, науково-технічної та військової інформації. Цим і визначається існування інституту державної таємни ці, що створює можливість для держави проводити незалежну інформаційну політику, захищати свої національні інтереси [1, с. 10]. трудовий договір державний таємниця

Однією з підстав розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця може бути виявлення невідповідності працівника займаній посаді або ви конуваній роботі в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до дер жавної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної та ємниці. Дійсно, праця окремих працівників перед бачає, що при виконанні ними трудової функції їм може бути довірена державна таємниця. Відносини, що виникають у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, Законами Укра їни «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-комунікацій них системах», «Про доступ до публічної інформа ції», «Положенням про технічний захист інформації в Україні», «Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в уста новах і організаціях» та ін.

Державна таємниця є самостійним правовим інститутом суверенної демократичної держави, який визначає коло відомостей, поширення яких може за подіяти шкоду зовнішній безпеці України. Інститут державної таємниці є основною складовою системи інформаційної безпеки, що є частиною системи на ціональної безпеки держави [2, с. 40-41]. В юридич ній літературі можна знайти різні підходи до визна чення поняття «державна таємниця». Так, А. М. Су- пруненко визначає державну таємницю як інформацію, певні відомості, несанкціонований до ступ до яких може заподіяти шкоду інтересам дер жави [3, с. 14]. К. В. Антонов розглядає державну таємницю як правовий інститут держави, що дозво ляє їй проводити незалежну політику, обстоювати власні інтереси, мати можливість впливати на пове дінку інших держав та перебіг міжнародних подій у бажаному для себе напрямі [4, с. 356]. На думку

І.І. Трембач, державна таємниця означає вид таємної (секретної) інформації, інформації з обмеженим до ступом у певних (визначених) сферах відносин, по сягання на яку може спричинити шкоду національній безпеці держави [5, с. 230]. П. Ф. Пузирний у своїй праці вказує, що під державною таємницею, треба розуміти інформацію, яка в установленому порядку віднесена до державної таємниці та захищається державою відповідно до нормативно-правових актів [2, с. 40]. Таким чином, можна зробити висновок, що в сучасній юридичній науці відсутній єдиний підхід до визначення такого поняття, як «державна таємни ця».

На законодавчому рівні поняття «державна таєм ниця» закріплено у ст. 1 Закону України Про держав ну таємницю» [6]. Під державною таємницею розу міється вид таємної інформації, що охоплює відо мості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шко ди національній безпеці України та які визнані в порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Цілком поділяємо думку В. М. Шлапаченко, який вказує на некоректність формулювання у визначенні поняття державної таємниці слів «може завдати». Він зазна чає, що, розглядаючи певну ймовірність такої мож ливості, логічно припустити й інший розвиток подій - «може не завдати». Тому пропонує замінити слово сполучення «може завдати» на інше, а саме «завдає або створює загрозу завдання шкоди» [7, с. 43]. Отже, у зв'язку з тим, що в сучасній юридичній науці не існує єдиного критерію щодо виведення такої дефі ніції, як «державна таємниця», пропонуємо закріпи ти у Законі України «Про державну таємницю» таке визначення цього терміна: державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх від носин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої завдає або створює загрозу для національної безпеки України та яка захищається державою відповідно до нормативно-правових актів.

У контексті нашого дослідження слід уточнити зміст і особливості правового механізму надання та скасування допуску до державної таємниці. Щоб надати дозвіл на допуск до державної таємниці, на самперед необхідно встановити необхідність роботи громадянина із секретною інформацією. Рішення про надання допуску громадянину до державної таємни ці приймається керівником відповідного органу дер жавної влади, органом місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації не пізніше ніж через п'ять днів після отримання позитивного висно вку органу СБУ та облікової картки. Працівник, яко му необхідно отримати допуск до державної таємни ці, повинен пройти відповідну перевірку та взяти на себе письмове зобов'язання, щодо збереження дер жавної таємниці, яка йому була довірена.

Залишається відкритим питання, чи повинен ро ботодавець заздалегідь повідомити майбутнього пра цівника, що його діяльність потребуватиме допуску до державної таємниці і що в разі втрати цього до пуску на підставі положень статті 23 Закону України «Про державну таємницю» його може бути звільнено [8 с. 201]. На нашу думку, такого працівника потріб но повідомляти про те, що допуск його до державної таємниці несе певні обмеження прав, встановлені законом, а також що він повинен бути ознайомлений із встановленою мірою відповідальності за порушен ня законодавства про державну таємницю. Таке по передження за своєю суттю є застережним, оскільки полягає в тому, що майбутній працівник при отри манні допуску до державної таємниці наперед знає про можливі правові наслідки, тож усвідомлено ро бить свій вибір.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці не нада ється у разі: 1) відсутності у громадянина обґрунто ваної необхідності в роботі із секретною інформаці єю; 2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності полі тичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом;

відмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;

наявності у громадянина судимості за тяжкі або особливо тяжкі злочини або за вчинення криміналь ного правопорушення проти основ національної без пеки України, передбаченого статтею 111 Криміналь ного кодексу України, не погашеної чи не знятої в установленому порядку; 5) наявності у громадянина психічних розладів, які можуть завдати шкоди охо роні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України від 13.05.2002 рок № 174/13) [6].

Крім цього, громадянину також може бути від мовлено у наданні допуску до державної таємниці у разі: 1) повідомлення громадянином під час оформ лення допуску недостовірних відомостей про себе; 2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постій ного проживання за кордоном; 3) невиконання гро мадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у строк до одного місяця. У ході перевірки органами Служби безпеки України з'ясовується наявність чи відсутність вище переліче них обставин.

Як справедливо звертають науковці увагу на те, що чинне законодавство України не передбачає чіт кого переліку посад і робіт, для здійснення яких є потреба отримання доступу до інформації, що ста новить державну таємницю [8 с. 201].

Працівнику, який отримує доступ до державної таємниці, законодавством передбачається надання певних компенсацій, види, розміри та порядок надан ня яких встановлюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про види, розміри і порядок надання компенсацій громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таєм ниці» від 15.06.1994 р.№ 414. В юридичній літерату рі висловлюється думка про відмову від виплати працівникам грошової компенсації за роботу в умо вах режимних обмежень, перехід на диференційова ну тарифікацію посад, які передбачають роботу із секретною інформацією, оскільки існуюча система провокує необгрунтоване віднесення посад до таких, що передбачають роботу із секретними документами й призводить до невиправданого розширення кола осіб, що матимуть доступ до секретної інформації [9 с. 118]. Із цією позицією ми не можемо цілком по годитися. Створити диференційовану тарифікацію посад, які передбачають роботу із секретною інфор мацією, практично неможливо. Це пояснюється тим, що на кожному підприємстві існує своя вузька спе цифіка, тож передбачити всі посади для тарифікації буде вкрай складно.

Скасування раніше наданого допуску до держав ної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про дер жавну таємницю», або після припинення громадяни ном діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої орга нами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядуван ня, підприємств, установ, організацій.

На прохання громадянина його допуск до дер жавної таємниці скасовується протягом трьох днів з часу звернення з приводу скасування допуску.

Повідомлення про скасування громадянину до пуску до державної таємниці з посиланням на відпо відні положення статті 23 Закону орган Служби без пеки України надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, де такий громадянин провадить діяль ність, пов'язану з державною таємницею. Громадя нин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємниці в порядку, встановленому законом.

У випадках зі скасуванням допуску працівника до державної таємниці правові наслідки щодо нього є такими самими, як і при відмові у наданні допуску до державної таємниці, тобто працівника, якому ска совано допуск до державної таємниці, якщо виконан ня трудових чи службових обов'язків вимагає до ступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з держав ною таємницею, чи звільнено.

Як уже зазначалося, відповідно до п. 2 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку виявленої невід повідності працівника займаній посаді або викону ваній роботі в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до дер жавної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таєм ниці. У частині 2 статті 40 КЗпП йдеться, що звіль нення з підстави, зазначеної у пункті 2 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівни ка, за його згодою, на іншу роботу.

Натомість Закон України «Про державну таємни цю» встановлює, що громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання тру дових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в пе редбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.

У зв'язку з тим, що у цьому разі працівник під лягає обов'язковому звільненню (у разі неможливос ті переведення його на іншу роботу, не пов'язану з державною таємницею), зазначену норму можна вва жати імперативною, тобто такою, що виражає кате горичне розпорядження держави, чітко позначає дії і не допускає жодних відхилень від вичерпного пере ліку прав і обов'язків суб'єктів.

Виходячи зі змісту статті 40 КЗпП, роботодавець має право розірвати трудовий договір за вказаною підставою, але він не зобов'язаний це робити, оскіль ки таку норму КЗпП України можна вважати диспо зитивною, тобто такою, в якій держава наказує варі ант поведінки, що дозволяє сторонам регульованих відносин самим визначати права й обов'язки в окре мих випадках. Отже, існує явна суперечність норм чинного законодавства України, викликана недоско налістю п. 2 статті 40 КЗпП України.

Крім того, включення такої підстави звільнення, як скасування допуску до державної таємниці, до статті 40 КЗпП є необгрунтованим, оскільки звільнен ня працівника в цьому разі не залежить від волі робо тодавця. Як вже зазначалось, ініціатива у такому ви падку належить органу СБУ, який має право робити обгрунтовані висновки щодо скасування допуску громадянина до державної таємниці і направляти їх у вигляді повідомлення до відповідних органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування, підпри ємств, установ та організацій, де той працює. Отже, вважаємо за доцільне виключити таку підставу при пинення трудового договору, як скасування допуску до державної таємниці, з переліку підстав розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця й включити її до підстав припинення трудових відно син, що не залежать від волі сторін трудового догово ру. У цьому разі, як уже зазначалося, має місце воля органу СБУ, його рішення, яке є обов'язковим до ви конання відповідними роботодавцями.

Цілком поділяємо думку О. Бондаря, який заува жив, що вищевказану підставу розірвання трудового договору доволі важко віднести до складової катего рії невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, оскільки у разі розголошення державної таємниці настає кримінальна відповідаль ність і працівника тоді звільнять за п. 7 ст. 36 КЗпП України (у зв'язку із набуттям законної сили вироком суду) [ 11, с. 49].

Окремо звернемо увагу на те, що Закон України «Про державну таємницю» чітко розрізняє поняття допуск до державної таємниці і доступ до державної таємниці (стаття 1 Закону). Допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на до ступ до секретної інформації. Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою осо бою дозволу громадянину на ознайомлення з кон кретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Існує також правовий механізм надання доступу до державної таємниці за посадою, яку займає особа. Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем'єр-міністру України та іншим членам Кабінету Міністрів України, Голові Верховного Суду, Голові Конституційного Суду України, Генеральному про курору, Голові Служби безпеки України, Голові та іншим членам Рахункової палати, народним депута там України доступ до державної таємниці усіх сту пенів секретності надається за посадою після взяття ними письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці. З цього можна зробити висно вок, що вказаним суб'єктам допуск надається без перевірки в спеціальних органах, просто після під писання документа про нерозголошення інформації.

Висновки

Вважаємо, що механізм процедури надання доступу до державної таємниці стосовно зазначених суб'єктів потребує змін на законодавчому рівні, що дозволить уникнути реальних загроз наці ональній безпеці нашої держави. Отже, вищезгадані особи для отримання допуску до державної таємни ці повинні мати не лише письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, а й проходити перевірку в спеціальному органі. Відмова від про ходження такої перевірки вважатиметься беззапере чною підставою відмови у наданні допуску до дер жавної таємниці.

Проведене дослідження дозволяє зробити висно вок про існування окремих проблемних питань, які пов'язані з правовим регулюванням доступу окремих осіб до державної таємниці та розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця в разі відмови у наданні доступу до державної таємниці або скасуван ня допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає досту пу до такої таємниці. Зроблені нами наукові узагаль нення та запропоновані пропозиції можуть бути ви користані у процесі підготовки проєкту Трудового кодексу України, при внесенні змін до Закону України «Про державну таємницю», «Про контррозвідуваль- ну діяльність», «Про Службу безпеки України».

Література

1. Волошина М. О. Порядок охорони державної таємниці: навч. посіб. / Волошина М. О., Мулявка Д. Г., Пєньков С. В., Супруненко А. М. Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021. 429 с.

2. Пузирний П. Ф. Державна таємниця: поняття та сутність. Адміністративне право. 2020/ № 1(6). С. 37-41.

3. Супруненко А. М. Організація охорони державної таємниці в Україні : навч. посіб. / Супруненко А. М. , Башта І. І., Лисеюк А. М. , Свіріна К. С. (Серія «На допомогу студенту УДФСУ»; т. 68). Ірпінь : УДФСУ, 2020. 370 с.

4. Антонов К. В. Проблеми правової охорони інституту державної таємниці у кримінальному провадженні. Юридичні науки. Електроний журнал. 2020. № 2. С. 355-358.

5. Трембач І. І. Поняття державної таємниці як об'єкта кримінально-правової охорони. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. Спецвипуск. Ч. 1. С. 227 - 230.

6. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р. № 3855-XII.

7. Шлапаченко В. М. Шляхи удосконалення нормативно-правового визначення державної таємниці. Information Security of the Persons, Society nnd State. 2013. № 3. С. 41-44.

8. Купіна Л. Ф., Гнинюк Р Ф. Скасування допуску до державної таємниці як підстава для припинення трудово го договору з працівником. Дванадцяті юридичні читання. Держава у суспільно-юридичних процесах: виклики і загрози: матеріали міжнар. наук. конф. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. С. 199 - 202.

9. Болдир С. В. Реформування системи охорони державної таємниці: правові аспекти. Інформація і право. 2018. №1 (24). С. 112-120.

10. Про види, розміри і порядок надання компенсацій громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 черв.1994 р. № 414.

11. Бондар О. С. Правове регулювання звільнення працівників за невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі : дис. ... канд. юрид. наук. Дніпропетровськ, 2015. 230 с.

Refrences

1. Voloshyna M. O. (2021). Voloshyna M. O., Muliavka D. H., Pienkov S. V., Suprunenko A. M. (Eds.). The order of protection of state secret. Dnipro: Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrianian].

2. Puzyrnyi P F. (2020). State Secret: Concepts and Essence. Administratyvne parvo, 1(6), 37-41 [in Ukrianian].

3. Suprunenko A. M. (2020). Suprunenko A. M. , Bashta I. I., Lyseiuk A. M. , Svirina K. S. (Eds.). Organization of State Security Protection in Ukraine. (Seriia «Na dopomohu studentu UDFSU»; Vol. 68). Irpin : UDFSU, 2020. [in Ukri- anian].

4. Antonov K. V. (2020). Problems of legal protection of the institution of state secrecy in criminal proceedings. Yury- dychni nauky, 2, 355-358.

5. Trembach I. I. (2017). The concept of state secret as an object of criminal law protection. Aktualni problemy vitchyz- nianoiyurysprudentsii. Special Issue. Part. 1, 227-230 [in Ukrianian].

6. Law of Ukraine On State Secrets № 3855-XII (1994, January 21).

7. Shlapachenko V. M. (2013). Ways to improve the legal definition of state secret. Information Security of the Persons, Society and State, 3, 41-44 [in Ukrianian].

8. Kupina L. F., Hnyniuk R. F. (2017). Skasuvannia dopusku do derzhavnoi taiemnytsi yak pidstava dlia prypynennia trudovoho dohovoru z pratsivnykom. Dvanadtsiati yurydychni chytannia. Derzhava u suspilno-yurydychnykh protse- sakh: vyklyky i zahrozy: materialy mizhnar. nauk. konf Kyiv: Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 199-202 [in Ukrianian].

9. Boldyr S. V. (2018). Reforming the state secrecy protection system: Legal aspects. Informatsiia i parvo, 1 (24), 112-120 [in Ukrianian].

10. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the types, size and procedure for providing compensation to citizens in connection with work that provides access to state secrets No. 414 (1994, June 15).

11. Bondar O. S. (2015). Legal regulation of dismissal of employees for inconsistency with a position or work performed. Candidate's thesis. Dnipropetrovsk [in Ukrianian].

Размещено на Allbest.ru