Argumentation in legal interpretation activity

Clarification of the content of norms and principles of law. Identification of the nature and characteristic features of legal interpretation activity. Technical and legal analysis of the main problems of argumentation and interpretation of advisory acts.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык английский
Дата добавления 23.12.2022
Размер файла 31,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

At the same time, the characteristic features of interpretative legal instructions are that they are formulated by entities authorized to create them in accordance with the procedure established by law; are a rule-explanation - a logically and grammatically completed judgment, which is based on the clarification of the content of the norm or principle of law; the legal form of its objectification is a legal interpretative act; it should not be contradictory with the system of law sources; it does not have independent significance and can only act in unity with the regulatory legal instruction in the spheres and within its validity; it does not create and does not cancel the current regulatory legal instructions; its validity is limited to the effect of the regulatory legal instruction under interpretation; it must have a prescribed structure.

Consequently, the interpretive legal instruction is a formally binding rule-explanation based on the judgment of the same-type understanding of the content of the norm or the principle of law. The entire process of legal interpretation (both at the stage of interpretation-identification and at the stage of interpretation-explanation) is accompanied by legal argumentation. The long-term goal - the proper settlement of social relations due to the same understanding of the content of the norm or the principle of law, as well as the short-term one - the creation and objectification of the interpretative legal prescription, is definitive for both legal interpretation and argumentation. Each stage has its own goals and objectives. At the stage of interpretation-identification, the following goal is achieved: clarification of the content of the norms or principles of law (due to the clarification of the will of the subject of rule-making recorded in the source of the law or the opportunities for their implementation in specific conditions actually existing for the period of their application). In the context of achieving this goal, it is necessary to solve the following tasks: to establish the circumstances that lead to the right explanation; to substantiate their availability and need for interpretation; to identify the necessary ways of interpretation-identification, to substantiate the most appropriate ones for the interpretation of the relevant norm or principle of law; to clarify their content and justify it using the chosen methods; to substantiate the veracity, objectivity of the right interpretation judgment.

In Western legal interpretative practice, the methodology for applying methods of interpretation-identification is formalized in sources of law or other official documents, and in domestic practice such a methodology is not fixed in the relevant documents (including regulatory acts). Such rules are usually reflected only in scientific sources.

The purpose of the second stage of legal interpretation is the formation and objectification of the interpretative legal instruction, and the tasks (including argumentation) are as follows: formation of the interpretative-legal prescription and justification of its content; establishment of its compliance with formal technical and process design requirements (the availability of powers in the subject of legal interpretation; compliance with the regulated procedure - the procedure for the implementation of legal interpretation, structural and essential parameters) and content (compliance with the current system of law sources); objectification of the interpretative legal prescription in the legal interpretation act. The content of the argumentation largely depends on the peculiarities of a particular type of legal activity (in particular, procedural features). It seems that the issue of argumentation, as well as the process of legal interpretation activities as a whole, should be enshrined in sources of law (or, at least, in regulatory acts). This would prevent some deformations and substitute the concepts of “judicial regulatory precedent” (source of law) and “judicial legal interpretation precedent”. First of all, attention should be paid to the fact that any type of legal activity is carried out by authorized entities, in particular, entities of law-making or legal interpretation. If the subject of legal interpretation does not have legal authority, it cannot create sources of law. The beforementioned also applies to judicial regulatory precedents, but it can create legal interpretative precedents. They may contain typical models of interpretation of law reflected in interpretative legal instructions. Thus, the legal positions of judges can be arguments when considering similar cases.

In Ukraine, the scope of such precedents is currently limited, since the CCU is only vested with legal interpretation powers. It carries out the official interpretation of the norms of the Constitution of Ukraine. However, according to the preceding Law of Ukraine “On the Constitutional Court of Ukraine”, it also carried out the official interpretation of the laws of Ukraine. Currently, no entity has the authority to interpret laws or other sources of law officially. Consequently, the provisions of normative legal acts (except for the Constitution of Ukraine) or other sources of law cannot be officially interpreted by any subject pursuant to domestic legislation. But they may be subject to unofficial interpretation or clarification of the procedure for the application of the rules of law, or causal interpretation in the process of law enforcement.

The legislator, narrowing the powers of the CCU on the official interpretation of the laws of Ukraine, should delegate them to another subject, e.g., the Supreme Court, or determine the order of authentic official interpretation of law. It should be noted that the Law of Ukraine “On the Constitutional Court” and the CCU Rules largely contain formal requirements for the procedure for implementing legal interpretation and the formulation of legal interpretative act, but there are no content-related requirements, in particular, for argumentation. This negatively affects the legal interpretation practice, which is characterized by insufficiently reasoned decisions; the lack of provisions on the methods of interpretation, which facilitate the justification of the rule-explanation; or the substitution of interpretation methods; reduction to a systemic method of interpretation and legal arguments; the lack of understanding of the interpretative legal instruction as a logically and grammatically completed judgment on the same-type understanding of the content of the norm or the principle of law; the lack of understanding of its structure. It seems that the official interpretation of the CCU norms of the Constitution of Ukraine is based on the legal consciousness of judges. legal interpretation law act

Another problem of legal interpretative activity is its narrowing only to the application of legal acts and the lack of understanding of legal arguments in a broad sense. In particular, legal positions in the context of domestic legislation could be currently used as arguments in similar cases, but provided that the court will argue the appropriateness of their use for legal interpretation, justify their veracity and objectivity, and thus they will be able to acquire the nature of legal arguments. The above and other issues require further conceptualization both from the standpoint of the general theory of law and branch legal science and practice.

References

Akademichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Academic dictionary of the Ukrainian language] (Vols. 1-11). Retrieved from http://sum.in.ua/ (in Ukrainian).

Berzhel Zh.-L. B. (2000). Obshchaia teoryia prava [General theory of law]. Moskva: Yzdatelskyi dom NOTA BENE (in Russian).

Cherdantsev A.F. (2003). Tolkovanye prava y dohovora [Interpretation of law and contracts] Moskva: Yunyty-Dana (in Russian).

Chyrnynov A. M. (2020). Vlyianye protsedurnbkh osobennostei konstytutsyonnoho kontrolia na styl arhumentatsyy: sravnytelnoe yssledovanye. [The Influence of Procedural Features of Constitutional Review on Argumentation Style: A Comparative Study], Pravoypolytyka. 9, 33-46; DOI: 10.7256/2454-0706.2020.9.33730 URL: https://e-notabene.ru/plp/article_33730.html (in Russian).

Cownie F, Bradney A, Barton M. (2010). English Legal system in context. Oxford: University press. (in English).

Holovatyi V. Ya. (2017). Unifikatsiia sudovoi praktyky: zahalnoteoretychna kharakterystyka. [Unification of ship practice: a deep-theoretical characteristic]. Extended abstract of candidates thesis. Lviv (in Ukrainian).

Hospodarskyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Economic Procedural Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada. govua. Retrieved from https://zakon.rada.govua/laws/show/1798-12#Text (in Ukrainian).

Khrystova H. O. (2017). Interpretatsiino-pravovyi akt. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-2). [Interpretive legal act. Great Ukrainian legal encyclopedia] Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

Khrystova H. O., Petryshyn O. V. (2014). Tlumachennia pravovykh aktiv. Teoriia derzhavy i prava. [Interpretation of legal acts. Theory of the state and law] Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy [Administrative Judicial Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.govua. Retrieved from https://zakon.rada.govua/laws/show/2747-15#Text (in Ukrainian).

Koziubra M. I. (Eds.). (2015) Zahalna teoriia prava [General theory of law] Kyiv: Vaite (in Ukrainian).

Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov. ua. Retrieved from https://zakon.rada.govua/laws/show/4651-17#Text (in Ukrainian).

Lezhe R. (2011). Velykye pravovbe systemb sovremennosty: sravnytelno-pravovoi podkhod [Great Legal Systems of Modernity: A Comparative Legal Approach] Moskva: Volters Kluver (in Russian).

Luts L. A. (2015). Zahalna teoriia derzhavy i prava. [General theory of the state and law] Kyiv: Atika (in Ukrainian).

Luts L. A. (2020). Arhumentatsiia u pravotvorchii diialnosti [Argumentation in law-making activity]. Pid- pryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 9, 168-173 (in Ukrainian).

Luts, L., Nastasiak, I., Karmazina, S., Kovbasiuk, S. (2021). Prospects for the development of modern interstate legal systems in the context of globalization challenges. Amazonia Investiga, 10 (40), 233-243. DOI:/10.34069/AI/2021.40.04.23/

Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy (1998) [A new explanatory dictionary of the Ukrainian language], (Vols. 4), Kyiv: Akonit (in Ukrainian).

Oleinykov S.M., Khrystova H.O. (2009). Tlumachennia norm prava. Zahalna teoriia derzhavy i prava. [Interpretation of legal norms. General theory of the state and law] Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

Osakve K. (2008). Sravnytelnoe pravovedenye: skhematycheskyi komentaryi [Comparative Law: A Schematic Commentary]. Moskva : Yuryst (in Russian).

Petryshyn O. V. (Eds.). (2015). Teoriia derzhavy i prava [Theory of the state and law] Kharkiv : Pravo (in Ukrainian).

Polozhennia «Pro Ministerstvo yustytsii Ukrainy» [Regulation «On the Ministry of Justice of Ukraine»]. (n.d). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/228-2014- %D0%BF (in Ukrainian).

Postanova Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy «Pro Rehlament Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy» [Resolution of the Constitutional Court of Ukraine About the Regulations of the Constitutional Court of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.govua. Retrieved from https://zakon.rada.govua/laws/show/v0001710-18#Text (in Ukrainian).

Rabinovych P. M. (2017). Tlumachennia pravovykh norm. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-2). [Interpretation of legal norms. Great Ukrainian legal encyclopedia] Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

Rabinovych P. M. (2021). Osnovy teorii ta filosofii prava. [Basics of theory and philosophy of law] Lviv: Medytsyna i pravo (in Ukrainian).

Romanov A.K. (2010). Pravo y pravovaia systema Velykobrytanyy [Law and the legal system of Great Britain] Moskva: Forum (in Russian).

Skopnenko O. I., Tsymbaliuk T. V. (Eds.). (2006). Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv [Modern dictionary of foreign words] Kyiv: Dovira (in Ukrainian).

Stawecki T., Winczjrek P. (1999). Wstep do prawoznawstwa. Warszawa: Wydawnictwo C.H. Beck (in Polish).

Tsvik M. V., Petryshyn O. V., Avramenko L. V. (2009). Zahalna teoriia derzhavy i prava. [General theory of the state and law] Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Civil Procedure Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.govua. Retrieved from: https://zakon.rada.govua/laws/show/1618-15#Text (in Ukrainian).

Uroshleva A. S. (2019). Osnovanye reshenyi orhanov konstytutsyonnoho pravosudyia: «na podstupakh» k rytorycheskomu podkhodu [Basis of decisions of bodies of constitutional justice: «on the approaches» to the rhetorical approach]. Sravnytelnoe konstytutstonnoe obozrenye.5 (132), 55- 57, DOI: 1021128/1812-7686-2019-555-71 (in Russian).

Uroshleva A. S. (2021). O spetsyfyke reshenyi orhanov konstytutsyonnoho pravosudyia v kontekste yury- dycheskoi arhumentatsyy. [On the specifics of decisions of constitutional justice bodies in the context of legal

argumentation]. Konstytutsyonnoe y munytsypalnoe pravo.12, 62-69; DOI: 10.18572/1812-3767-2021-12-6269 (in Russian).

Zakon Ukrainy «Pro komitety Verkhovnoi Rady Ukrainy» [Law of Ukraine About Committees of the Verkhovna Rada of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/116/95-%E2%F0#Text (in Ukrainian).

Zakon Ukrainy «Pro Konstytutsiinyi Sud Ukrainy» [Law of Ukraine About the Constitutional Court of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2136-19 (in Ukrainian).

Анотація

Аргументація у правоінтерпретаційній діяльності

Людмила Луць, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та філософії права, Львівський національний університет імені Івана Франка

Мета дослідження - виявити характерні ознаки правоінтерпретаційної діяльності, правоінтерпретаційних актів; відмежувати їх від правотлумачних рекомендаційних актів; охарактеризувати інтерпретаційно-правовий припис як основний елемент правоінтерпретаційних актів; визначити мету правоінтерпретаційної діяльності та аргументації загалом, а також їхню мету та завдання на етапах тлумачення-з'ясування і тлумачення-роз'яснення; виявити основні проблеми аргументації в правоінтерпретаційній діяльності та способи їх розв'язання.

Методи дослідження. В основі методології дослідження - родове поняття правотлумачення як юридичної діяльності, що спрямована на з'ясування змісту норм та принципів права і його роз'яснення з метою належного впорядкування суспільних відносин, а також видове стосовно нього - правоінтерпретацій- на діяльність (створення уповноваженими суб'єктами інтерпретаційних правових приписів та їх об'єктивація у правоінтерпретаційних актах).

Важливим підґрунтям дослідження є діяльнісний підхід, який дозволяє охарактеризувати правоінтерпретацію та аргументацію як діяльність відповідних суб'єктів. Завдяки логічним законам і прийомам пізнання та загальнотеоретичному методу було виявлено природу правоінтерпретаційної діяльності, її результатів - правоінтерпретаційних актів, їхнього первинного елементу - інтерпретаційно-правового припису, сформульовано визначення їх понять. Техніко-юридичний аналіз, зокрема, прийоми та засоби юридичної техніки дозволили охарактеризувати основні правотлумачні моделі, а також процес здійснення правоінтерпретаційної діяльності та аргументації, виявити проблеми, які виникають на шляху створення якісних правоінтерпретаційних актів, запропонувати способи розв'язання завдяки створенню регламентованого порядку їх здійснення, дотримання змістових та формальних вимог, що ставляться до них.

Результати. У ході дослідження виявлено природу правоінтерпретаційної діяльності, правоінтерпретаційного акта, інтерпретаційно-правового припису та сформульовано їх дефініції. Розмежовано правоінтерпретаційні акти (акти офіційного тлумачення) та правотлумачні рекомендаційні акти. Виявлено мету та завдання аргументації і на етапі тлумачення-з'ясування, і на етапі тлумачення-роз'яснення. Відображено процес об'єктивації результатів правоінтерпретаційної діяльності під кутом зору аргументації на основних її етапах. Запропоновано методику аргументування. Запропоновано способи розв'язання проблем у правоінтерпретаційній діяльності в Україні.

Висновки. Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури, джерел права та юридичної практики дав змогу констатувати, що у сучасних умовах низка положень теорії правотлумачення потребує оновлення, зокрема є потреба виокремлення правоінтерпретаційної діяльності (діяльності щодо офіційного тлумачення права). Аналіз цього правового явища дозволив охарактеризувати її як діяльність уповноважених суб'єктів щодо створення та об'єктивації інтерпретаційно-правових приписів (формально-обов'язкових правил-роз'яснень, заснованих на судженні однотипного розуміння змісту норми чи принципу права).

В процесі дослідження виявлена мета як правоінтерпретаційної діяльності загалом, так і аргументації зокрема, встановлена мета та завдання, притаманні етапам тлумачення-з'ясування та тлумачення-роз'яснення. Запропонована методика здійснення аргументації на кожному з етапів. Акцентована увага на тому, що результатом правоінтерпретаційної діяльності на першому етапі є створення правотлумачного судження та обґрунтування його істинності й об'єктивності, а на другому етапі - створення інтерпретаційно-правового припису та його об'єктивація у правоінтерпретаційних актах. Виявлені проблеми здійснення правоінтерпретаційної діяльності та аргументації у вітчизняній практиці: звуження сфери правоінтерпретаційної діяльності (офіційного тлумачення права) лише до діяльності Конституційного Суду України (далі - КСУ); відсутність правоінтерпретації законів України та інших джерел права; необхідність розмежування понять «нормативно-правовий судовий прецедент» та «правоінтерпретаційний судовий прецедент»; необхідність розширення кола суб'єктів правоінтерпретації; необхідність створення правил правоінтерпретаційної діяльності та аргументації, їх формалізація; необхідність формування вимог до суб'єктів правоінтерпретації в частині наявності у них знань та навичок здійснення правоінтерпретаційної діяльності із застосуванням аргументаційних методик. Це б сприяло підвищенню ефективності правоінтерпретаційної діяльності, покращенню якості правоінтерпретаційних актів, створенню умов для належного впорядкування суспільних відносин, розвитку права загалом.

Ключові слова: правотлумачення, аргументація, правоінтерпретаційна діяльність, правоінтерпретаційні акти (акти офіційного тлумачення права).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.