Ризик-орієнтований підхід у державному регулюванні техногенної безпеки України
Упровадження на території України сучасних принципів регулювання у сфері техногенної та природної безпеки. Можливості застосування у державному регулюванні техногенної безпеки РОП та його змісту. Методи оцінювання ступеня небезпеки промислових об'єктів.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.12.2022 |
Размер файла | 210,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ризик-орієнтований підхід у державному регулюванні техногенної безпеки України
Тищенко Василь
Васильєв Ігор
Пруський Андрій
Скоробагатько Тарас
Анотація
Упровадження на території України сучасних принципів регулювання у сфері техногенної та природної безпеки здійснюється досить повільно. Введення європейських стандартів безпечної життєдіяльності, що є однією з вимог щодо членства України в ЄС, можливе за умови реалізації концептуальних і методологічних інновацій та інституціональних перетворень. Проте на сьогодні концептуальні засади управління ризиками, незважаючи на актуальність, недостатньо широко впроваджуються в діяльність органів управління єдиної державної системи цивільного захисту. Крім того, необхідність переходу від державного управління техногенною безпекою до державного регулювання, що визначено процесами дерегуляції в державі, зумовлює пошук шляхів упровадження ризик-орієнтованого підходу (далі - РОП) у діяльність органів управління всіх рівнів. Метою статті є вивчення можливостей застосування у державному регулюванні техногенної безпеки РОП та його змісту. У разі його впровадження у будь- яку діяльність передбачається, що небезпеки (у виробничій сфері, повсякденному житті й побуті) попри їх різноманіття мають однакові природу виникнення та логіку розвитку подій. Основними завданнями РОП є створення наукових основ забезпечення надійності складних технічних систем для безпеки людей і довкілля, розроблення методів оцінювання ступеня небезпеки промислових об'єктів та наукових засад концепції прийнятного ризику. Найважливішими процесами державного регулювання техногенної безпеки на основі ризик-орієнтованого підходу є моніторинг надзвичайних ситуацій, ідентифікація і паспортизація ризику їх виникнення, мінімізація їх впливу або наслідків (при катастрофічному розвитку ситуації). В основу визначення ризику має бути покладена технічна концепція оцінювання ймовірності їх виникнення. Основними інструментами державного регулювання у сфері управління ризиками є державна стандартизація, сертифікація, державна експертиза, державний нагляд та контроль, ліцензування, економічне регулювання, декларування безпеки об'єктів і страхування. Подальші дослідження спрямовані на визначення стратегічних напрямів державного регулювання техногенною безпекою на підґрунті застосування ризик-орієнтованого підходу, розробку пропозицій щодо практичного створення центрів моніторингу надзвичайних ситуацій.
Ключові слова: державне регулювання, техногенна безпека, ризик- орієнтований підхід, управління, надзвичайна ситуація.
RISK-ORIENTED APPROACH IN PUBLIC REGULATION OF MAN-MADE SAFETY OF UKRAINE
Tyshchenko Vasyl, Pruskyi Andrii, Vasyliev Ihor, Skorobahatko Taras
Abstract. Implementation on the territory of Ukraine of modem principles of regulation in the field of man-made and natural safety is carried out at a slow pace. The introduction of European standards of safe living, which is one of the requirements of Ukraine's integration into the EU, is possible subject to the implementation of conceptual and methodological innovations and institutional transformations. Unfortunately, over time, the conceptual principles of risk management today, without losing their relevance, are insufficiently implemented in the practice of governing bodies of the Unified State Civil Protection System. In addition, the need to move from public management of man-made safety to public regulation, as determined by the processes of deregulation in the state poses a scientific problem finding practical ways to implement a risk-oriented approach to the practice of government at all levels. The purpose of the article is to study the possibilities of application in state regulation of man-made safety risk-oriented approach and its content. Risk-oriented approach (ROP) to any activity. assumes that any dangers (in the sphere of production, in everyday life and everyday life), despite their diversity, have the same nature of occurrence and the same logic of events. The main tasks of the ROP are to create a scientific basis for ensuring the reliability of complex technical systems for human safety and the environment, to develop methods for assessing the degree of danger of industrial facilities and the scientific basis of the concept of acceptable risk. The main instruments of public regulation in the field of risk management are state standardization, certification, state expertise, state supervision and control, licensing, economic regulation, declaration of facility safety and insurance.
The main processes of state regulation of man-made safety on the basis of a risk- oriented approach are monitoring of emergencies, identification and certification of the risk of their occurrence, minimization of their impact or consequences (in case of catastrophic development of the situation). The risk assessment should be based on the technical concept of assessing the probability of their occurrence. Areas of further research are to determine the strategic directions of publik regulation of man-made safety based on the application of risk-oriented approach, development of proposals for the practical establishment of emergency monitoring centers. державне регулювання техногенна безпека
Key words: public regulation, man-made safety, risk-oriented approach, management, emergency.
Постановка проблеми
З огляду на результати аналізу, який проведено ще у 2012-2014 рр. під час розробки Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з'ясовано, що впровадження на території України сучасних принципів регулювання у сфері техногенної та природної безпеки здійснюється повільними темпами. Запровадження європейських стандартів безпечної життєдіяльності, що є однією з вимог щодо членства України в ЄС, можливе за умови реалізації концептуальних і методологічних інновацій та інституціональних перетворень [1].
Також у преамбулі було зазначено, що необхідність впровадження концептуальних засад управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій (далі - ризики) зумовлена: наявністю небезпечних чинників техногенного та природного характеру, зокрема значною кількістю потенційно небезпечних об'єктів на території; високим рівнем травматизму та смертності населення, спричинених небезпечними подіями та нещасними випадками; високим рівнем ризиків виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, спричинених глобальними та регіональними змінами клімату, зростанням сейсмічної активності тощо, а також інтенсифікацією впливу техногенної діяльності людини на навколишнє природне середовище; високим рівнем ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру через критичний ступінь зношеності (60-80%) основних виробничих фондів у галузях промисловості та агропромисловому комплексі; недостатньо високим технічним і технологічним рівнем розвитку державної системи спостережень за небезпечними чинниками, що спричиняють виникнення надзвичайних ситуацій.
На сьогодні концептуальні засади управління ризиками, незважаючи на актуальність, недостатньо широко впроваджуються в діяльність органів управління єдиної державної системи цивільного захисту. Крім того, необхідність переходу від державного управління техногенною безпекою до державного регулювання, що визначено процесами дерегуляції в державі, зумовлює пошук шляхів упровадження ризик- орієнтованого підходу в діяльність органів управління всіх рівнів.
Нині механізми управління ризиками, що спрямовані на зменшення їх значень, не набули широкого практичного застосування. Так, кількісна оцінка ризиків використовується лише в окремих областях, а саме - під час аналізу безпеки атомних електричних станцій, декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки. Разом із тим недосконалі нормативно- правові, організаційні та технічні методи управління ризиками не дають змоги сьогодні досягти рівнів ризиків, що відповідають рівням економічно розвинутих держав.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання державного управління та функціонування системи державного регулювання техногенної безпеки в Україні розглядалися в роботах таких науковців, як: П. Волянський (досліджував державне управління медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій) [2], С. Потеряйко (аналізував організацію державного управління в надзвичайних ситуаціях) [3], К. Бєлікова (досліджувала підхід до оцінювання якості функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту в системі державного управління) [4], С. Андреєв (аналізував інституціональні засади розвитку державних систем цивільного захисту)[5],
В. Федорчак (досліджував підходи до функціонування системи державного управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій) [6, Д. Таратуда (досліджував розробку механізмів державного управління техногенною безпекою на потенційно небезпечнихоб'ктах)[7], В. Бєгун (проаналізував функціонування цивільного захисту в сучасних умовах та надав пропозиції щодо їх удосконалення) [8], Ю. Корецький (досліджував державне регулювання забезпечення безпеки в умовах надзвичайних ситуацій) [9] та деякі інші. Проте державне регулювання техногенної безпеки із застосуванням ризик-орієнтованого підходу в Україні на сьогодні недостатньо добре вивчено. Деякі наявні матеріали потребують уточнення й проведення детального аналізу та коригування.
Мета роботи. Вивчення можливостей застосування у державномурегулюванні техногенною безпекою ризик-орієнтованого підходу та його змісту.
Методи дослідження
Під час проведення наукової розвідки послуговувались загальнонауковими та спеціальними методами пізнання. Для дослідження можливості застосування ризик-орієнтованого підходу в державному регулюванні техногенною безпекою використовувався гіпотетично- дедуктивнийметод.Елементи процесного підходу враховувались для з'ясування концепцій оцінювання ризику. Застосування методів аналізу та синтезу сприяло вивченню та узагальненнюметодіваналізу ризиків та визначенню методичного апарату прогнозу ризику надзвичайних ситуацій.
Виклад основного матеріалу
Останніми десятиліттями на нашій планеті значно зросла щорічна кількість надзвичайних ситуацій як природного (стихійні лиха), так і техногенного походження (аварії, катастрофи). Обсяги матеріальних збитків від них також постійно збільшуються й нині обчислюються вже сотнями мільярдів доларів (в Україні, наприклад, вони перевищують 1% ВВП), а людські втрати щороку сягають 2,5-3 млн осіб. Значним зростанням ризиків надзвичайних ситуацій супроводжується, зокрема, й технічний прогрес.
Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій сьогодні є:
- збільшення антропогенної дії на навколишнє середовище;
- аномальні зміни деяких параметрів біосфери;
- підвищена урбанізація територій, розміщення об'єктів господарювання і населених пунктів у зонах потенційної небезпеки;
- недосконалість або відсутність систем моніторингу навколишнього середовища;
- низька достовірність прогнозування небезпечних природних явищ;
- незастосування тенденції оцінювання ризику виникнення надзвичайних ситуацій [12-14].
Однак науковці мають достатній потенціал, аби розробити методологію моделювання ризиків із перспективою подальшого її впровадження у сучасну систему державного регулювання техногенної безпеки для попередження надзвичайних ситуацій або максимально оперативного й ефективного реагування на них [15; 16].
РОП передбачає, що будь-які небезпеки (у виробничій сфері, у повсякденному житті й побуті), незважаючи на їх різноманіття, мають однакові природу виникнення і логіку розвитку подій.
Основними завданнями РОП є створення наукових основ забезпечення надійності складних технічних систем для безпеки людей і довкілля, розроблення методів оцінювання ступеня небезпеки промислових об'єктів та наукових засад концепції прийнятного ризику.
Зниження ризику наразитися на небезпеку потребує певних витрат і пов'язане з інвестуванням природної, техногенної та соціальної сфер.
Залежність сумарного (технічний плюс соціально- економічний) ризику від загальних витрат суспільства на безпеку описується кривою, яка має мінімум у разі досягнення оптимального співвідношення між інвестиціями у природну, технічну й соціальну сфери.
Зона прийнятного ризику знаходиться в межах мінімуму залежності сумарного ризику наразитися на небезпеку від загальних витрат суспільства, спрямованих на безпеку.
Управління ризиком полягає у пошуку компромісу між витратами на зменшення імовірності виникнення небезпечної події або збитку від неї і тією вигодою, яку приносить використання небезпечних технологій, матеріалів, продуктів тощо [1].
Відповідно до Концепції управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру [1] визначено, що основою нормативної бази ризиків є два основних нормативних рівні ризиків: мінімальний і гранично допустимий. Під час визначення рівнів прийнятних ризиків застосовуватимуться значення ризиків, що використовуються в економічно розвинутих державах, а саме:
мінімальний ризик - менший або який дорівнює У10 "8; гранично допустимий ризик - який дорівнює 1-10 "5.
Ризик, значення якого нижче або дорівнює мінімальному, вважається абсолютно прийнятним.
Ризик, значення якого більше гранично допустимого, вважається абсолютно неприйнятним.
Нині в провідних країнах світу приділяється неабияка увага превентивним методам запобігання надзвичайним ситуаціям. Так, наприклад, у країнах Європи здійснюється на практиці перехід до методу керування, заснованому на аналізі й оцінці ризику як кількісної характеристики небезпеки для населення й навколишнього середовища, від об'єкта підвищеної небезпеки до керування ризиками надзвичайних ситуацій [1; 15-17].
Аналіз ризику в цих країнах здійснюється за схемою: ідентифікація небезпек, моніторинг навколишнього середовища, аналіз (оцінка й прогноз), аналіз уразливості територій, аналіз ризику надзвичайної ситуації на території, аналіз індивідуального ризику для населення. Надалі відбувається порівняння його з прийнятним ризиком і ухвалення рішення про доцільність проведення заходів захисту - обґрунтування й реалізація раціональних заходів захисту, підготовка сил цивільного захисту, створення необхідних резервів для зменшення масштабів надзвичайних ситуацій. Аналіз ризику для населення й територій від надзвичайних ситуацій, заснований на використанні різних концепцій, методів і методик, наведено на рис. 1 [16].
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 р. № 37-р «Про схвалення Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» основними інструментами державного регулювання у сфері управління ризиками є державна стандартизація, сертифікація, державна експертиза, державний нагляд і контроль, ліцензування, економічне регулювання, декларування безпеки об'єктів і страхування [1].
На нашу думку, важливим інструментом у системі державного регулювання техногенною безпекою є моніторинг надзвичайних ситуацій. Це система безперервних спостережень, контролю та оцінки стану рівня безпеки небезпечних об'єктів під час виробничого циклу й отримання аналізу оцінки їх залишкового ресурсу.
Для управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного характеру передбачено організацію постійного спостереження за рівнем небезпеки техногенних об'єктів і регулювальним впливом на параметри устатковання та технологічні процеси для зниження їх небезпечності.
Інструментами державного регулювання на основі ризик- орієнтованогопідходуєідентифікація ризиківнебезпеки, паспортизаціяоб'єкта підвищеної небезпеки або потенційно небезпечного об'єкта, отримання свідоцтва про внесення до реєстру об'єктів підвищеної небезпеки або потенційно- небезпечнихоб'єктів,декларування безпекиоб'єктів підвищеної небезпеки,експертиза деклараційбезпеки, визначення можливого рівня аварії, розробка Плану ліквідації аварійних ситуацій і аварій, експертиза Плану ліквідації аварійних ситуацій і аварій, обов'язкове страхування цивільної відповідальності.
Важливою при застосуванні ризик-орієнтованого підходу є нормативно-правова діяльність з нормування ризиків, затвердження норм, правил і регламентів господарської діяльності, яка потребує постійного вдосконалення державної системи нормування та урахування всіх чинників, що можуть впливати на ризик виникнення надзвичайних ситуацій [1].
Водночас нормування ризиків надзвичайних ситуацій ґрунтується на двох основних рівнях ризиків - мінімальному та гранично допустимому, про що зазначено вище.
Треба зауважити, що в Україні необхідне створення інституційної бази та інфраструктури з оцінки техногенних ризиків у всіх галузях господарського комплексу країни.
Оцінка (аналіз ризиків) має базуватися на науково- обгрунтованих концепціях. Сьогодні відомими концепціями оцінювання ризику є:
технічна концепція, заснована на аналізі відносних частот виникнення НС як способі завдання їхніх імовірностей. При її використанні наявні статистичні дані усереднюються за масштабом, групами населення й часом;
економічна концепція, у рамках якої аналіз ризику розглядається як частина загального дослідження;
психологічна концепція концентрується навколо досліджень міжіндивідуальних переваг щодо ймовірностей;
соціальна концепція заснована на соціальній інтерпретації небажаних наслідків з урахуванням групових цінностей та інтересів, особливостях сприйняття ризику. Соціологічний аналіз ризику пов'язує сприйняття суспільством різних видів небезпеки з особистими чи суспільними інтересами і цінностями [17].
Аналіз ризику для населення й територій від надзвичайних ситуацій, заснований на використанні різних концепцій, методів і методик, наведено на рис. 1.
Рисунок 1 - Методичний апарат аналізу ризику
Складено авторами на основі [15, с. 27; 41].
У межах технічної концепції, що, на нашу думку, є базовою, після ідентифікації небезпек оцінюється їхній рівень і наслідки, до яких вони можуть призвести, тобто ймовірність відповідних подій та пов'язаний з ними потенційний збиток.
Згідно з цією концепцією використовують методи оцінки ризику, які в загальномувипадку поділяються на феноменологічні, детерміністські та ймовірнісні.
Феноменологічний метод базується на визначенні можливості протікання аварійних процесів з огляду на результати аналізу необхідних і достатніх умов, пов'язаних із реалізацією тих або інших законів природи.
Детерміністський метод передбачає аналіз послідовності етапів розвитку аварій, починаючи від вихідної події через послідовність передбачуваних стадій відмов, деформацій і руйнувань компонентів до сталого кінцевого стану системи.
Імовірнісний метод аналізу ризику припускає як оцінку ймовірності виникнення аварії, так і розрахунок відносних імовірностей того або іншого шляху розвитку процесів. Нині метод вважається одним із найбільш перспективних для застосування.
Дослідження ризику для населення й територій від надзвичайних ситуацій на основі ймовірнісного методу надає можливість побудувати різні методики оцінки ризику. Залежно від наявної вихідної інформації це можуть бути методики таких видів: статистична, коли ймовірності визначаються за наявними статистичними даними (за їх наявності); теоретико-ймовірнісна, яка використовується для оцінки ризиків від поодиноких подій, коли статистика практично відсутня; евристична, заснована на використанні суб'єктивних імовірностей, що отримуються за допомогою експертного оцінювання.
В умовах децентралізації, що відбувається у державі, вважаємо за важливе визначити базовим рівнем застосування ризик-орієнтованого підходу до регулювання техногенної безпеки територіальний, а сам процес регулювання має ґрунтуватися на процедурі оцінки техногенного ризику для певного регіону (територіальної громади).
Процедуру оцінки техногенного ризику для регіону (територіальної громади) можна визначити за такими етапами:
1. Створення бази даних, до якої входять: інформація про географію регіону, метеорологія регіону, топологія регіону, інфраструктура регіону, розподіл населення й демографія регіону, розташування промислових та інших потенційно-небезпечних виробництв і об'єктів регіону, основні транспортні потоки регіону, сховища, промислові й побутові відходи регіону та інше.
2. Ідентифікація та інвентаризація небезпечних видів господарської діяльності, відокремлення пріоритетних об'єктів для подальшого аналізу. На цьому етапі виявляються і проводяться ранжування за ступенем небезпеки видів господарської діяльності в регіоні.
3. Кількісна оцінка ризику для навколишнього середовища та здоров'я населення, що включає кількісний аналіз впливу небезпек протягом усього строку експлуатації підприємства.
4. Аналіз інфраструктури й організації систем забезпечення безпеки.
5. Розробка й обґрунтування стратегій та оперативних планів дій, що сприятимуть ефективній реалізації рішення у сфері безпеки й гарантуватимуть досягнення поставлених цілей.
Методичний апарат прогнозу ризику надзвичайних ситуацій наведено на рис. 2.
Рисунок 2 - Методичний апарат прогнозу ризику надзвичайних ситуацій
Складено авторами на основі [15 с. 27; 123]
Висновки та напрями подальших досліджень
З огляду на зазначене вище впровадження ризик-орієнтованого підходу може виступати вагомим важелем державного регулювання техногенної безпеки.
Створення системи моніторингу надзвичайних ситуацій України, своєчасна ідентифікація, паспортизація ризиків виникнення надзвичайних ситуацій регіонів (територіальної громади) на основі застосування технічної концепції оцінювання ймовірності виникнення ризиків можуть забезпечити зменшення кількості небезпечних аварій та надзвичайних ситуацій в державі.
Запровадження ризик-орієнтованого підходу на об'єктах господарської діяльності в державній системі нагляду (контролю) сприятиме підвищенню рівня її ефективності та прийняттю управлінських рішень для досягнення відповідного рівня безпеки, який передбачено нормативними документами.
Подальші наукові розвідки спрямовані на визначення стратегічних напрямів державного регулювання техногенної безпеки на основі застосування ризик-орієнтованого підходу, розробку пропозицій щодо практичного створення центрів моніторингу надзвичайних ситуацій.
Список використаних джерел
1. Про схвалення Концепції управління ризиками виникнення
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру : розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 р. № 37-р // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/37-2014-%D1%80#Text (дата звернення : 09.08.2021).
2. Волянський П. Б. Теоретичні засади державного управління
медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій в Україні : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01. Київ, 2013. 39 с.
3. Потеряйко С. П. Організація державного управління у надзвичайних
ситуаціях. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 2. С. 91-95.
4. Бєлікова К. Г. Інноваційний підхід до оцінювання якості
функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення цивільного захисту в державному управлінні. Вчені записки Таврійського нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія : Держ. упр. 2020. Т. 31(70). № 4. С. 35-43.
5. Андреєв С. О. Методологічні підходи до дослідження інституціональних засад розвитку державних систем цивільного захисту. Державне управління : теорія та практика. 2016. № 1. С. 33-45.
6. Федорчак В. В. Удосконалення підходів до функціонування системи державного управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій. Ефективність державного управління. 2018 Вип. 1(54). URL : https://cutt.ly/qQVyzxc (дата звернення : 09.08.2021).
7. Таратуда Д. В. Щодо розробки моделі управління рівнем техногенної
безпеки та попередження надзвичайних ситуацій. Збірка наукових праць НУЦЗУ. Вип. 27. URL : https://cutt.ly/sQVyIuy (дата звернення : 09.08.2021).
8. Гречанінов В. Ф., Бєгун В. В. Аналіз функціонування цивільного
захисту в сучасних умовах та деякі пропозиції щодо його удосконалення : зб. наук. праць. Харків. 2015. № 1(42). C. 120-125.
9. Корецький Ю. О. Державне регулювання забезпечення безпеки в умовах надзвичайних ситуацій : дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Нац. ун-т цивільного захисту. Харків, 2020. 220 с.
10. Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-2002-%D0%BF#Text (дата звернення : 09.08.2021).
11. Ризик-орієнтований підхід, як нова парадигма управління техногенно-екологічною безпекою. Пресслужба НАН України. URL : https://cutt.ly/kQVoK3J (дата звернення : 19.07.2021).
12. Заплатинський В. М. Ризик орієнтований підхід у формуванні культури безпеки: зб. тез доп. учасн. VII Всеукр. наук.-практ.конф. 2021. С. 53-52.
13. Азаров С. І, Тищенко В. О., Пруський А. В., Єременко С. А, Сидоренко В. Л. Аналіз підходів до визначення секторів критичної інфраструктури для створення відповідної законодавчої бази : наук. зб. ІДУЦЗ. 2018. С. 6-19.
14. Васильєв І. О., Тищенко В. О., Пруський А. В., Єременко С. А. Управління пожежними та техногенними ризиками. Інвестиції : практика та досвід. 2019. № 5. С. 122-126.
15. Тищенко В. О., Васильєв І. О., Пруський А. В. Дії органів державної влади при виникненні надзвичайних ситуацій. Теорія і практика гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій : зб. матеріалів доп. учасн. X Міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, 2019. С. 8 9-91.
16. Шпильовий І. М. Державне регулювання природно -техногенної безпеки України на основі ризик-орієнтованого підходу : дис. ... канд. наук з держ. упр : 25.00.02. Київ, НАДУ, 2008. 221 с.
17. Визначеннясоціальногоризику.URL:
https://www.google.com/search?client=firefox-b- (дата звернення : 09.08.2021).
References
1. Pro sxvalennya Koncepciyi upravlinnya ry'zy'kamy' vy'ny'knennya
nadzvy'chajny'x sy'tuacij texnogennogo ta pry'rodnogo xarakteru.[About approval of the Concept of management of risks of emergence of emergencies of technogenic and natural character.] Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny' vid 22 sichnya 2014 roku №37. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37 -2014-
%D1%80#Text.
2. Volianskyi P. B. (2013) Teoretychni zasady derzhavnoho upravlinnia medychnym zakhystom naselennia vid naslidkiv nadzvychainykh sytuatsii v Ukraini [Theoretical principles of state management of medical protection of the population from the consequences of emergencies in Ukraine ]. Kyiv: 39 s [in Ukrainian].
3. Poteriaiko S. P. (2011), Orhanizatsiia derzhavnoho upravlinnia u nadzvychainykh sytuatsiiakh [Organization of public administration in emergency situations], Investments: practice and experience, Kyiv: [in
Ukrainian].
4. Bielikova K. H. (2020), Innovatsiinyi pidkhid do otsiniuvannia yakosti funktsionuvannia systemy informatsiino-analitychnoho zabezpechennia tsyvilnoho zakhystu v derzhavnomu upravlinni. [An innovative approach to assessing the quality of the functioning of the system of information and analytical support of civil protection in public administration],
Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University series “Public Management and Administration ” [in Ukrainian].
5. Andreiev S. O. (2016), Metodolohichni pidkhody do doslidzhennia instytutsionalnykh zasad rozvytku derzhavnykh system tsyvilnoho zakhystu. [Methodological approaches to the study of institutional foundations for the development of state civil protection systems], Public administration: theory and practice. Kiev [in Ukrainian].
6. Fedorchak V. V. (2018) Udoskonalennia pidkhodiv do funktsionuvannia systemy derzhavnoho upravlinnia ryzykamy vynyknennia nadzvychainykh sytuatsii. [Improving approaches to the functioning of the state system of emergency risk management] Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. l'viv.
[in Ukrainian].
7. Taratuda D. V. (2018) Shchodo rozrobky modeli upravlinnia rivnem
tekhnohennoi bezpeky ta poperedzhennia nadzvychainykh sytuatsii. [Regarding the development of a model for managing the level of manmade safety and emergency prevention.] Zbirka naukovykh prats. Vypusk 27. Kharkiv NUTSZU, 2018, 118 s [in Ukrainian].
8. Hrechaninov V. F., Biehun V. V. (2015) Analiz funktsionuvannia
tsyvilnoho zakhystu v suchasnykh umovakh ta deiaki propozytsii shchodo yoho udoskonalennia: [Analysis of the functioning of civil protection in modern conditions and some suggestions for its improvement] zb. nauk. pr. Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl /V.F. Kharkiv, [in Ukrainian].
9. Korets'kyj, Yu.O. (2020), Derzhavne rehuliuvannia zabezpechennia
bezpeky v umovakh nadzvychainykh sytuatsii [State regulation of security in emergency situations].'^.?.... k.n.derzh.upr.: 25.00.02/Na.un-t
tsyvilnoho zakhystu. Kharkiv, [in Ukrainian].
10. Cabinet of Ministers of Ukraine (2002), Resolution "About identification and declaration of safety of objects of the increased danger" ,available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-2002-%D0%BF#Text.
11. Ryzyk-oriientovanyi pidkhid, yak nova paradyhma upravlinnia tekhnohenno-ekolohichnoiu bezpekoiu. Pres - sluzhba NAN Ukrainy [Risk-oriented approach as a new paradigm of man-made environmental safety management. Press Service of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Retrieved from.
12. Zaplatynskyi V.M. (2021) Ryzyk oriientovanyi pidkhid u formuvanni kultury bezpeky [Risk-oriented approach in shaping the culture of security]: zb. materialiv. dop. uchasn.VII Vseukr. nauk.-prakt.konf., K.: Problemy tsyvilnoho zakhystu naselennia ta bezpeky zhyttiediialnosti: suchasni realii Ukrainy, [in Ukrainian].
13. Azarov S. I, Tyshchenko V. O., Pruskyi A. V., Yeremenko S. A, Sydorenko V. L. Analiz pidkhodiv do vyznachennia sektoriv krytychnoi infrastruktury dlia stvorennia vidpovidnoi zakonodavchoi bazy [Analysis of approaches to the definition of critical infrastructure sectors to create an appropriate legal framework]./- Kyiv: Naukovyi zbirnyk IDUTsZ. -
Kyiv: [in Ukrainian].
14. Vasyliev I.O., Pruskyi A.V., Tyshchenko V.O., Vlasenko Ye.A (2019). Shchodo otsinky rivnia ryzyku vynyknennia nadzvychainykh sytuatsii. Rozvytok tsyvilnoho zakhystu v suchasnykh bezpekovykh umovakh [Regarding the assessment of the level of risk of emergencies. Development of civil protection in modern security conditions]: zb. materialiv dop. uchasn. XXI Vseukr. nauk.-prakt. konf.. - Kyiv: IDUTsZ, 2019.- S. 46-48 [in Ukrainian].
15. Azarov, V. L. Sydorenko, S. A. Yeremenko, A. V. Pruskyi, A. M.
Demkiv(2021). Zakhyst krytychnoi infrastruktury v umovakh nadzvychainykhsytuatsii:monohrafiia[Protection of critical
infrastructure in emergency situations] S.I., Kyiv. - 375 s [in Ukrainian].
16. Tyshchenko V. O., Pruskyi A. V. (2021). Funktsii menedzhmentu v diialnosti Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii [Management functions in the activity of the State Service of Ukraine for Emergencies] A.V. Pruskyi.- Bachky Petrovats: Nauka i obrazovanje u svetskom informacionom prostoru. Zbornik naucnih radova. Srpska razvojna asotsyjatsyja, Bachky Petrovats, 2021. S. 29-33. ISBN-978-8680394-24-4 [in Ukrainian].
17. Vykhnachennia sotsialnoho ryzyku. [Determination of social risk.] URL: https://www.google.com/search?client=firefox-b- (дата звернення : 09.08.2021).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права. Поняття, зміст та розвиток інформаційної безпеки. Характеристика становища інформаційної безпеки України та механізм правового регулювання управління нею.
дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.10.2013Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013Аналіз понять "екологічної безпеки" та дослідження її правового змісту у плануванні та забудові міст України. Проведення класифікації екологічної безпеки за видами діяльності. Історія екологізації містобудівного процесу від античності до наших днів.
реферат [46,3 K], добавлен 15.05.2011Служба безпеки України (СБУ) як державний правоохоронний орган спеціального призначення. Функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. Напрямки забезпечення національної безпеки України. Права, надані органам і співробітникам.
реферат [23,8 K], добавлен 21.01.2011Правовий зміст національної безпеки. Державний суверенітет і значення національної безпеки для його забезпечення. Статут ООН як основа сучасного права міжнародної безпеки. Проблеми національної безпеки і забезпечення суверенітету незалежної України.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.11.2014Дослідження проблемних питань протидії тероризму за допомогою адміністративно-правових заходів. Сутність та зміст основних заходів адміністративного запобігання, які використовують органи Служби безпеки України в діяльності з протидії тероризму.
статья [21,3 K], добавлен 10.08.2017Структура, завдання, принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Гарантії ефективного керування СНБ. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 18.07.2014Заснування Служби безпеки України (СБУ). Голова СБ України. Визначення правового статусу. Розміщення і компетенція Центрального управління СБУ. Взаємодія з Управлінням охорони вищих посадових осіб України. Нагляд за додержанням і застосуванням законів.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 29.11.2014Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Стан, принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки. Науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення її ефективності.
дипломная работа [76,7 K], добавлен 07.07.2012Поняття забезпечення безпеки. Особи, які підлягають захисту та органи, до функціональних обов’язків яких відноситься застосування заходів безпеки. Їх права і обовязки, правова відповідальність. Безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
реферат [37,6 K], добавлен 16.03.2007Специфіка забезпечення інформаційної безпеки України в законах України. Наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз. Стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни. Загрози конституційним правам і свободам людини і громадянина.
презентация [75,1 K], добавлен 14.08.2013Поняття управління в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Класифікація органів управління в сфері, що досліджується, різновиди, особливості діяльності. Повноваження місцевих державних адміністрацій в даній сфері.
реферат [21,8 K], добавлен 14.05.2011Підходи щодо сутності продовольчої безпеки, напрями реалізації та обґрунтування необхідності її державного регулювання. Методика, критерії і показники оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки, основні принципи її формування на сучасному етапі.
автореферат [33,4 K], добавлен 25.09.2010Зміст інформаційної безпеки як об’єкта гарантування сучасними органами Національної поліції України. Дотримання прав та свобод громадян у сфері інформації. Удосконалення класифікації, методів, засобів і технологій ідентифікації та фіксації кіберзлочинів.
статья [20,9 K], добавлен 11.09.2017Завдання і структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Повноваження Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, діяльність Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів у цій сфері.
реферат [14,3 K], добавлен 24.01.2009Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері. Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління. Мета функціонування, завдання системи та методи забезпечення інформаційної безпеки.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 23.10.2014Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Вивчення питань реалізації норм адміністративно-деліктного законодавства України, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Оновлення законодавства про адміністративну відповідальність для забезпечення правових змін.
статья [22,3 K], добавлен 19.09.2017Суспільна небезпечність об’єкту злочину. Об’єктивна та суб’єктивна сторона порушення правил екологічної безпеки і їх значення для кваліфікації кримінальної відповідальності. Підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання катастроф.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 27.02.2012