Особливості протидії домашньому насильству в Україні: філософсько-методологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Особливості протидії домашньому насильству в Україні: філософсько-методологічний аспект

Горбач-Кудря І.А.,

кандидат юридичних наук, викладач кафедри поліцейського права

м. Київ

Анотація

Актуальність статті зумовлена потребою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання насильства в Україні та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом запобігання насильству, ефективного реагування на факти насильства, надання допомоги й захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, належного розслідування фактів насильства та притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності. З огляду на актуальність обраної теми, метою пропонованої роботи є дослідження особливостей реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству уповноваженими суб'єктами, у межах компетенції яких передбачено застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству. Методологія забезпечена традиційними концептуальними підходами із застосуванням діалектико-матеріалістичного методу, методів аналізу, синтезу, дедукції, індукції, функціонального, системно-структурного, історико-правового, порівняльно-правового, герменевтичного, формально-догматичного методів, методів соціологічного дослідження й статистики. Наукова новизна. Подано характеристику системи суб'єктів запобігання та протидії домашньому насильству, визначено роль і місце в ній органів, що уповноважені застосовувати спеціальні заходи з протидії домашньому насильству. Представлено механізм взаємодії уповноважених суб'єктів у застосуванні спеціальних заходів з протидії домашньому насильству. Результати дослідження. Реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству здійснюють через діяльність уповноважених суб'єктів, що виконують завдання з протидії домашньому насильству, забезпечують організацію застосування спеціальних заходів відповідно до своєї компетенції. У взаємодії органів Національної поліції України та суду першочергове значення мають підрозділи превентивної діяльності, які реалізують системне функціонування профілактичного обліку кривдників, забезпечують підготовку та направлення матеріалів для судового розгляду у справах про адміністративне правопорушення, беруть участь у формуванні доказової бази для цивільного провадження щодо видачі обмежувального припису стосовно кривдника. Практична значущість. У дослідженні схарактеризовано систему уповноважених суб'єктів, які реалізують державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Визначено роль і місце органів, що здійснюють заходи з протидії домашньому насильству й уповноважені застосовувати спеціальні заходи з протидії домашньому насильству, у загальній системі запобігання та протидії домашньому насильству. Представлено механізм взаємодії уповноважених суб'єктів у застосуванні спеціальних заходів з протидії домашньому насильству.

Ключові слова: уповноважені суб'єкти; спеціальні заходи; державна політика; запобігання; припис.

Abstract

державний політика домашній насильство

Horbach-Kudria I. - Ph.D in Law, Lecturer of the Department of Police Law of the National Academy of

Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Peculiarities of Resistance to Domestic Violence in Ukraine:

Philosophical and Methodological Aspect

Topicality of the article is dictated by the need to ensure a comprehensive integrated approach to overcoming violence in Ukraine and protecting the rightsvictims of domestic violence by preventing violence, effective response to violence, assistance and protection to victims, compensation for damages, proper investigation of violence and bringing perpetrators to justice. Given the relevance of the chosen topic, the purpose of this study is to identify the features of the implementation of state policy in the field of preventing and countering domestic violence by authorized entities, which are responsible for the application of special measures to countering domestic violence. Methodology. It is provided with traditional conceptual approaches using dialectical-materialist method, methods of analysis, synthesis, deduction, induction, functional, system-structural, historical-legal, comparative-legal, hermeneutic, formal-dogmatic methods, methods of sociological research and statistics. The results obtained. The system of subjects of prevention and countering to domestic violence is described, the role and place in it of the authorities authorized to apply special measures on countering to domestic violence is defined. The mechanism of interaction of authorized subjects in the application of special measures to countering domestic violence is presented. The results obtained. The implementation of state policy in the field of preventing and countering domestic violence today is carried out through the activities of authorized entities that perform tasks to countering domestic violence, ensure the organization of special measures in accordance with their competence. In the interaction of the National Police of Ukraine and the court of paramount importance are the units of preventive activities that implement the systematic functioning of preventive accounting of offenders, provide preparation and submission of materials for trial in cases of administrative offenses, participate in forming evidence for civil proceedings. Practical significance. The study describes the system of authorized entities that implement state policy in the field of preventing and countering domestic violence. The role and place of bodies implementing measures of countering domestic violence and authorized to apply special measures of countering domestic violence in the general system of prevention and counteraction to domestic violence have been determined. The mechanism of interaction of authorized subjects in the application of special measures of countering domestic violence is presented.

Keywords: authorized subjects; special measures; state policy; prevention; order.

Вступ

Важливим у теорії та практиці запобігання і протидії правопорушенням є чітке визначення кола суб'єктів, до повноважень яких належить здійснення зазначеної діяльності, а також функції, яка за ними закріплена чинним законодавством. Попри те, що в Україні введено правовий режим воєнного стану, реалізацію уповноваженими суб'єктами державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі забезпечують на належному рівні [1]. У дописі від 8 травня 2022 року на офіційній сторінці в Instagram Перша леді України Олена Зеленська зазначила про започаткування в нашій державі нового проєкту - національної програми психологічної допомоги - для осіб, які зазнали психологічної травми в окупації, вимушеній еміграції, під обстрілами, втрачаючи близьких [2]. Так чи інакше на часі актуальними залишаються питання нормативно-правового регулювання сфери запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, а також повноважень і взаємодії суб'єктів, що реалізують державну політику за цим напрямом.

Матеріали статті ґрунтуються на власних напрацюваннях авторки, пов'язані з предметом дисертаційного дослідження [3], які раніше не було ще опубліковано. Для проведення наукового пошуку застосовано діалектико - матеріалістичний метод. Методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції використано для всебічного вивчення науково-теоретичних і практичних засад протидії домашньому насильству в Україні. Функціональний та системно-структурний методи надали можливість схарактеризувати систему суб'єктів запобігання та протидії домашньому насильству, дослідити взаємодію уповноважених суб'єктів у застосуванні спеціальних заходів з протидії домашньому насильству. Порівняльно-правовий метод забезпечив аналіз поглядів науковців на предмет й об'єкт дослідження. Герменевтичний і формально-догматичний методи використано для тлумачення юридичних категорій, поглиблення та уточнення понятійного апарату. Методи соціологічного дослідження та статистичний метод забезпечили емпіричне підґрунтя формування наукових положень про особливості протидії домашньому насильству в Україні.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані й узагальнення, отримані за 85 запитами до Національної поліції України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби статистики України за 20152020 роки; з 1754 постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених судами України за ст. 173² КУпАП, і рішень, винесених судами в цивільних справах про видачу обмежувального припису стосовно кривдника в період з 2018-го до 2020 року.

Основна частина

У ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) («Суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству») виокремлено чотири групи суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а саме: суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; інші органи й установи, на які покладено функції зі здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, і загальні служби підтримки постраждалих осіб [4].

До групи суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать: 1) спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 2) інші органи й установи, на які покладено функції зі здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб; 4) громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, зокрема їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 4) сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. До інших органів й установ, на які покладено функції зі здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать: 1) служби у справах дітей; 2) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; 3) органи управління освітою, навчальні заклади, установи й організації системи освіти; 4) органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я; 5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) суди; 7) прокуратура; 8) уповноважені органи з питань пробації. До загальних служб підтримки постраждалих осіб віднесено заклади, які, зокрема, надають допомогу постраждалим особам, а саме: 1) центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; 2) притулки для дітей; 3) центри соціально - психологічної реабілітації дітей; 4) соціально - реабілітаційні центри (дитячі містечка); 5) центри соціально-психологічної допомоги; 6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); 7) інші заклади, установи й організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам. До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, колцентр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі й насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади й установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі [4].

Частина 5 ст. 6 Закону («Суб'єкти що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству») регламентує, що в здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, громадські об'єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, серед яких послуги патронату над дітьми [4].

Отже, суб'єкти, що уповноважені застосовувати спеціальні заходи з протидії домашньому насильству, зокрема виносити терміновий заборонний та обмежувальний приписи стосовно кривдника, брати його на профілактичний облік і проводити профілактичну роботу, направляти кривдника на проходження програми для кривдників, в аспекті чинного законодавства не є основними суб'єктами протидії домашньому насильству. Уповноважені підрозділи поліції, суди законодавець визначає як суб'єкти, на які покладено функції запобігання та протидії домашньому насильству. Основним важелем у протидії домашньому насильству, що стосується застосування спеціальних заходів, є сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

На думку К.А. Гурковської, чинне законодавство, попри те, що закріплює перелік суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, не місить термінологічного визначення цього поняття [5]. У власних гносеологічних позиціях дослідниця керується традиційним підходом, поширеним у юридичній науці адміністративного права та пов'язаний з диференціюванням термінологічних одиниць «суб'єкт адміністративного права» і «суб'єкт адміністративних правових відносин», віднесенням до суб'єктів адміністративного права юридичних та фізичних осіб, наділених державою правами й обов'язками у сфері публічного адміністрування та місцевого самоврядування. Авторка вважає, що суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є наділені передбаченими законодавством повноваженнями органи публічної адміністрації та місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також фізичні особи - громадяни України й особи без громадянства, які наділені відповідною правосуб'єктністю та вступають в адміністративно-правові відносини у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на його запобігання, припинення та притягнення кривдника до юридичної відповідальності [5].

У ст. 5 проєкту Закону «Про профілактику злочинності», підготовленому групою депутатів Верховної Ради України («Органи та організації, що здійснюють профілактику злочинності»), зазначено, що з огляду на причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, і специфіку заходів з профілактики, у профілактичній діяльності беруть участь Кабінет Міністрів

України, Уряд Автономної Республіки Крим, міністерства та відомства, їх органи на місцях, місцеві органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Діяльність, спрямовану на виявлення та усунення причин й умов, що сприяють вчиненню протиправної поведінки, проводять також органи громадської самодіяльності, інші об'єднання громадян та окремі громадяни відповідно до законодавства та статутів (положень) [6]. Таке тлумачення є прийнятнішим у розумінні суб'єктів протидії правопорушенням, тому що виводить із сфери протидії протиправній поведінці фізичних осіб, хоча водночас і не обмежує їх участь у складі громадських формувань та об'єднань. Громадянина України як фізичну особу не можна розглядати як суб'єкта, що здійснює заходи у сфері протидії правопорушенням, тому що ніхто на нього цю функцію не покладав. Водночас у реалізації такої соціальної функції він може постійно або тимчасово брати участь у будь-якій громадській організації, статут якої закріплює діяльність щодо запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі.

Отже, іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, можуть бути лише суб'єктами запобігання домашньому насильству. Закон не передбачає покладання на них функцій протидії. Як суб'єкти протидії домашньому насильству, згідно із Законом, функціонують органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації [4].

Основними ознаками суб'єкта протидії правопорушенням є правовий обов'язок виконувати певні функції в реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству [7]. Тобто дієвість таких суб'єктів визначена їх реальною можливістю виконувати відповідний правовий обов'язок і компетентністю. Нам імпонує такий підхід, тому до суб'єктів, уповноважених застосовувати спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, належать підрозділи Національної поліції України, до повноважень яких віднесено взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, винесення термінового заборонного припису; районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), у межах компетенції яких є винесення обмежувального припису стосовно кривдника та направлення кривдника на проходження програми для кривдників [7].

Місцевим державним адміністраціям й органам місцевого самоврядування як суб'єктам протидії домашньому насильству у цьому контексті належить особливе місце. Вони не є суб'єктами, у межах повноважень яких знаходиться застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, проте їх значення в забезпеченні виконання програм для кривдників є незаперечним. У листі Одеського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 5 жовтня 2020 року №05/011938 зазначено: «Відповідно до Типового положення про республіканський Автономної Республіки Крим, обласний, Київський та Севастопольський міський центр соціальних служб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №479, метою діяльності регіонального центру є методичне забезпечення проведення в територіальних громадах соціальної роботи, надання соціальних послуг, соціальної допомоги, соціальної підтримки особам/ сім'ям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, організація навчальних заходів з питань соціальної роботи, надання соціальних послуг. Згідно з п. 6 Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики Украіни від 01.10.2018 №1434, фахівцями, що реалізують цю Типову програму, можуть бути практичний психолог, психіатр, які пройшли курси підвищення кваліфікації та представляють суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Відповідно до вимог законодавства, Одеським обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні 7-9 жовтня 2019 року у м. Одесі було організовано регіональний тренінг для спеціалістів з упровадження програми для кривдників, які вчиняють домашнє насильство. Кандидатури на тренінг були відібрані та направлені за рішенням відповідних голів районних державних адміністрацій, міських голів міст обласного значення та голів об'єднаних територ1алъних громад. У тренінгу взяли участь 27 представників суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидіі домашньому насильству, із м. Одеси та Одеської області. Серед направлених головами районних державних адміністрацій, міськими головами міст обласного значення та головами об'єднаних територіальних громад кандидатур були залучені представники суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи охорони здоров'я; уповноважені органи з питань пробації, а саме психологи, психотерапевти, психіатри».

У листі Закарпатського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 1 жовтня 2020 року №02-02/02 зазначено, що департамент соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації з метою підготовки «осіб, які можуть проводити програми для кривдників» протягом 2016-2019 років організував «навчання 25 практичних психологів системи освіти, а також 25 відповідальних працівників органів соціального захисту населення районів та міст області». Про організаційно-навчальні та контрольно-виконавські функції Дніпропетровського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в забезпеченні виконання програми кривдника йдеться в листі від 5 жовтня 2020 року №657: «Обласним центром на постійній основі проводяться навчання для працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та об'єднаних територіальних громад області, які надають соціальні послуги з різних напрямів соціальної роботи, проводять соціальну роботу з вразливими категоріями населення. На зазначених навчаннях розкриваються також питання запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі. З 30 вересня до 2 жовтня 2020 року 12 працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді області (психологів, фахівців із соціальної роботи) взяли участь у навчальному тренінгу «Впровадження програми для кривдників, які вчиняють домашнє насильство», організоване Міністерством соціальної політики України спільно з координатором проектів ОБСЄ в Україні. Вказані працівники в подальшому будуть проводити роботу з домашніми кривдниками».

Схожу інформацію маємо за результатами поштового опитування (усі деталі містяться за QR кодом) суб'єктів, відповідальних за виконання програми для кривдників з інших областей України.

Статистичну інформацію розпорядники повідомляють за результатами роботи фахівців, які пройшли відповідне навчання.

Отже, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, виконуючи функції спеціальних органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечують реалізацію вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 Закону («Виконання програм для кривдників»), водночас виконання програм для кривдників забезпечують працівники загальних служб підтримки постраждалих осіб, так само як і програму для постраждалої особи, передбачену ст. 23 Закону («Виконання програм для постраждалих осіб»).

Ст. 10 Закону («Повноваження уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству») закріплено, що компетенція уповноважених підрозділів поліції передбачає:

1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;

2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, зокрема розгляд повідомлень, що надійшли до колцентру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі й насильству стосовно дітей, ужиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з огляду на результати оцінювання ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;

3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи й соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;

4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;

5) взяття на профілактичний облік кривдників і проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;

6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;

7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;

8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до ст. 15 Закону;

9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству [4].

Водночас у нормативно-правовій базі, а саме: Законі України «Про Національну поліцію» [8], Законі [4], постанові Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2019 року №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» [9], наказі Міністерства внутрішніх справ України від 1 серпня 2018 року №654 «Про затвердження Порядку внесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» [10], наказі Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» [11], - немає конкретизації цих підрозділів [12].

Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України» передбачає, що взяття на профілактичний облік дитини-кривдника та проведення з нею профілактичної роботи в органах Національної поліції України здійснюють працівники підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України (п. 5 розділу І «Загальні положення») [10].

Аналізуючи адміністративно-правовий статус підрозділів Національної поліції України, П.С. Біленко вважає, що до таких підрозділів, які здійснюють запобігання та протидію домашньому насильству, належать Департамент превентивної діяльності Національної поліції України, Департамент патрульної поліції з його територіальними (відокремленими) підрозділами, підрозділи ювенальної превенції та служба дільничних офіцерів поліції [13].

У листі Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України від 22 жовтня 2020 року №20/5/02-167 зазначено, що Департамент лише узагальнює інформацію про кількість осіб, які перебувають на профілактичному обліку уповноважених підрозділів.

На думку О.В. Ковальової, питання щодо переліку підрозділів поліції, уповноважених застосовувати спеціальні заходи з протидії домашньому насильству, потребують додаткового опрацювання. Якщо взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи передбачено завданнями підрозділів дільничних офіцерів поліції та ювенальної превенції, то питання винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника залишається актуальним, передусім щодо підрозділів патрульної поліції, які переважно не мають спеціальних бланків, однак здійснюють реагування на випадки домашнього насильства й мають здійснювати оцінку ризиків, приймати за її результатами відповідні рішення [14].

Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції листом від 2 жовтня 2020 року №224зі/41/12/01-2020 інформує: «відповідно до наказу Національної поліції від 30.08.2019 №871 «Про організацію своєчасного реагування на факти домашнього насильства», Положення про Департамент патрульної поліції, певні працівники патрульної поліції відрядженні в оперативне під порядкування головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві до складів мобільних груп з реагування на факти вчинення домашнього насильства». Про виконання завдань із протидії та запобігання поліцейськими в складі мобільних груп ГУНП ідеться в листі від 2 жовтня 2020 року №134зі/41/13/04/03-20 управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області з посиланням на наказ Департаменту патрульної поліції від 11 вересня 2019 року №1664 «Про оперативне під поряд-кування працівників Департаменту патрульної поліції до складу мобільних груп реагування на факти вчинення домашнього насильства».

У листі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Житомирській області від 2 жовтня 2020 року №71 зі/41/28/032020 зазначено, що працівники управління «з 17.09.2019 несуть службу у складі мобільних груп з реагування на факти вчинення домашнього насильства у м. Житомир, а тому відряджені в оперативне підпорядкування Головного управління Національної поліції у Житомирській області та про виконану роботу Управлінню не доповідають».