Криміналістичне дослідження документів

Основними методами техніко-криміналістичної експертизи документів на сучасному етапі є:

дослідження у наскрізному світлі;

дослідження у лобовому світлі;

візуальне дослідження документів із застосуванням світлофільтрів (кольороподіл);

дослідження у відбитих ультрафіолетових променях;

дослідження у відбитих інфрачервоних променях;

світлова мікроскопія;

дифузно-копіювальний метод;

вологе копіювання;

адсорбційно-люмінесцентний метод.

Можливість, точність та достовірність експертного дослідження безпосередньо залежить від матеріалів, що надаються фахівцям, чіткості сформульованих питань та повноти інформації, що збиралася перед експертизою. Так, для досягнення перерахованих вище цілей повинна дотримуватися спеціальна процедура зберігання та надання документів на експертизу, а сама постанова на проведення дослідження повинна містити в собі максимально повну інформацію щодо всіх обставин досліджуваного об'єкта.

Зазначимо, що однією з найпоширеніших цілей експертизи є проведення ідентифікації, встановлення інформації щодо способу та техніки виконання документів.

Як правило, проводяться такі різновиди ідентифікації:

Ідентифікація штампів та печаток за наявними відбитками;

Ідентифікація друкарських машинок та принтерів;

Визначення приладу для запису за наявними штрихами;

Визначення способу та давності виготовлення досліджуваного об'єкта.

Аналіз криміналістичної літератури щодо методів, які застосовуються для дослідження об'єктів техніко-криміналістичного дослідження документів свідчить про постійний розвиток цієї галузі досліджень, що позитивно впливає на ефективність боротьби з підробкою документів.

Діджиталізація техніко-криміналістичних досліджень як сучасний напрям підвищення ефективності дослідження документів

Глобальна діджиталізація та цифровізація всіх галузей життя справила значний вплив на злочинність, її якісні зміни, транскордонний характер, ускладнення способів вчинення злочинів за рахунок використання сучасних комп'ютерних технологій. Так звані «традиційні» злочини, як то: шахрайства, у тому числі у банківській сфері, страхуванні, кредитуванні; присвоєння; крадіжки; заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою; незаконне підприємництво; фальшивомонетництво; злочини проти життя та здоров'я та багато інших - відбуваються шляхом використання сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій.

Широке використання комп'ютерних засобів і систем, у тому числі мережі Інтернет, породило нові види злочинів, такі, наприклад, як протиправне проникнення в комп'ютерні мережі з використанням шкідливих «троянських» програм з метою розкрадання безготівкових коштів, перерахування коштів на фіктивні рахунки або «відмивання» грошей, поширення інформації наклепницького характеру, антиконституційні заклики, пропаганда релігійної та національної ворожнечі, незаконна реклама, хакерські атаки, створення груп смерті та багато іншого.

Сучасна криміналістика - наука, що динамічно розвивається, але в даний час вона виявилася не цілком готова до відображення глобальних викликів діджиталізації та цифровізації. Безперечно, зазначені обставини є передумовами нового етапу розвитку криміналістичної науки.

Деякі автори пропонують для криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, що вчиняються з використанням комп'ютерних засобів та систем, створити нову науку - «електронну» або «цифрову» криміналістику» [1; 2]. Пропонуючи ці нововведення, їх автори часто не мають однозначного розуміння предмета та завдань криміналістичної науки.

Криміналістика застосовує «природничі, фізичні та соціальні науки до питань права». Однією з численних галузей криміналістики є цифрова судова експертиза (відоміша як цифрова криміналістика). Цифрова криміналістика є «однією з галузей криміналістики, яка зосереджена на кримінальному процесуальному праві та доказах стосовно комп'ютерів та пов'язаних з ними пристроїв», такими як мобільні пристрої (наприклад, телефони та смартфони), ігрові приставки та інші пристрої, що функціонують через Інтернет (наприклад, пристрої для здоров'я та фітнесу та медичні прилади).

Цифрова криміналістика, зокрема, стосується процесу збору, отримання, збереження, аналізу та подання електронних доказів, зокрема електронних доку ментів, (також відомих як цифрові докази) з метою отримання оперативно-розшукових відомостей та/або здійснення розслідування та кримінального переслідування щодо різних видів злочинів, включаючи кіберзлочини.

У виявленні та розслідуванні злочинів цифровізація проявляється через широке використання замість аналогових цифрових засобів фіксації, збереження, обробки та дослідження доказової та орієнтуючої інформації, а також через нові види криміналістично значущої інформації, що фіксується на цифрових носіях.

На сьогоднішній день комп'ютерні технології інтенсивно впроваджуються в роботу експертних установ та стають необхідним елементом їхньої організаційної діяльності. З'являються нові методи, що ґрунтуються на інформаційних технологіях і дозволяють частково автоматизувати процес експертного дослідження - наприклад, здійснювати пошук та автоматичну обробку інформації.

Метод аналізу зображень є найважливішим методом вирішення завдань, поставлених перед експертом у дослідження документів. Даний метод використовується для дослідження типових криміналістичних об'єктів за їхніми зображеннями. Проте лише візуального вивчення іноді буває недостатньо, оскільки зображення, надане на експертизу, може бути недостатньо якісним і непридатним для дослідження. У такому разі для вирішення завдань експертизи необхідно провести обробку зображення з метою підвищення його інформативності.

На сьогоднішній день весь світ користується цифровими пристроями зйомки, а традиційна фотографія поступається місцем новітнім технологіям. Однак методи аналізу документальних зображень з метою сприяння правосуддю з'явилися задовго до виникнення цифрової фотографії - перша у світі судово-фотографічна лабораторія була заснована у 1889 році при Санкт-Петербурзькому окружному суді Євгеном Федоровичем Буринським. Його досягнення полягали у застосуванні фотографічних методів для вивчення документів - Буринський був першим, хто звернув увагу на можливість за допомогою цих методів робити світлові відтінки, що розрізняються, і контрасти, недоступні безпосередньому зоровому сприйняттю.

Поступово на зміну традиційній фотографії прийшла цифрова - нова технологія, яка використовує замість світлочутливих матеріалів, заснованих на галогеніді срібла, перетворення світла світлочутливою матрицею та отримання цифрового файлу, що використовується для подальшої обробки та друку.

У судовій експертизі вивчення цифрових зображень зустрічається повсюдно - починаючи від портретної експертизи, під час якої досліджуються фотозображення людини, закінчуючи пошуком запровадженої у графічний файл інформації із її приховання (наприклад, застосування способів стеганографії). Зображення досліджують з метою вивчення традиційних криміналістичних об'єктів - документів та інших предметів, що мають значення для справи. У процесі дослідження виявляють ознаки зображених об'єктів, здійснюють їх порівняння та діагностику властивостей оригіналу об'єкта. Але якщо раніше документи аналізували шляхом візуального огляду або із застосуванням пристосувань, що їх збільшують, то зараз набули широкого поширення методи аналізу документів з використанням комп'ютерних технологій.

О.Р. Росинська зазначає, що у сучасних умовах не можна сказати, що така традиційна криміналістична експертиза ґрунтується лише на криміналістичних методах; так само, як і на положеннях криміналістичної науки, вона ґрунтується на інформаційних методах та методах аналізу документів [1, с. 266].

Говорячи про дослідження зображень на документі (печатка, штампи, фотокартки), не можна не сказати про такий вид судово-експертного дослідження, як фототехнічна експертиза. При провадженні судової фототехнічної експертизи досліджують фотозображення різної якості та змісту (як паперові, так і цифрові). Завданнями судової фототехнічної експертизи є ототожнення обладнання для створення фотозображень, ідентифікація ділянок місцевості, приміщень та предметів, встановлення умов зйомки, розмірів об'єктів та відстаней між ними, а також виявлення фотографічного монтажу та ретушування.

Відеотехнічна експертиза також нерозривно пов'язана з аналізом зображень на документах. Під час проведення відеотехнічної експертизи можуть досліджуватися як динамічне зображення (сам відеозапис), так і статичне (окремий кадр відеозапису). За допомогою різних програмних засобів, наприклад, таких, як «Amped five» або «MATLAB», експерт застосовує такі методи покращення якості відеозображень: посилення різкості, зміна перспективи, збільшення розмірів досліджуваного зображення, кадрування, видалення шумів, корекцію викривлень, тощо.

Особливу увагу необхідно приділити портретній експертизі, оскільки при проведенні цієї експертизи здійснюється ідентифікація людини за фотознімками та відео. Ця експертиза може бути виконана як на підставі антропометричних вимірювань, так і прямого графічного порівняння фотозображень. За допомогою програмних засобів виконується пошук за базою зображень осіб, і результатом роботи програми буде відсортований масив зображень за рівнем схожості з зображенням, що досліджується.

Для вирішення завдань почеркознавчої експертизи також використовуються методи аналізу зображень. При вивченні індивідуальних характеристик почерку людини експерт сканує об'єкт, що досліджується, в чорно-білому режимі з 256 градаціями сірого кольору, потім в отриманому зображенні виділяються градації яскравості, і зображення переводиться з чорно-білого в кольорове. Після цього експерт розфарбовує зображення певної послідовності кольорів зі зменшенням щільності барвника. Перетворення різних густин барвника штрихів у різні кольори на двох порівняльних зразках підпису дає можливість експерту на власні очі спостерігати картину збігів і відмінностей натиску в штрихах.

При проведенні судової комп'ютерно-технічної експертизи графічну інформацію можна досліджувати як безпосереднє зображення чогось і як графічний файл. Дослідження графічного файлу експерт починає з визначення його розширення - послідовності символів, що додаються після імені файлу та призначених для ідентифікації його формату. За допомогою різних програмних засобів експерт може порівнювати зображення (у тому числі зображення різних форматів або різного розміру), сортувати їх за змістом або кольором, переглядати вміст файлу в збільшеному поданні (з метою встановлення справжнього формату файлу за умови навмисної зміни його розширення) та ін.

Найчастіше аналіз графічних файлів полягає в оцінці та підвищенні їх інформативності. При дослідженні зображення аналізують такі його характеристики, як гістограму розподілу пікселів за яскравістю та колірними компонентами, різкість зображення, колірний баланс та багато іншого. Обробка зображення може бути пов'язана з знаходженням на ньому будь-яких об'єктів, а також визначенням їх характеристик: розміру, кольору та ін. це полегшить візуальний аналіз. Для вирішення подібних експертних завдань можуть бути застосовані такі методи аналізу зображень, як бінаризація та корекція кольорів. Якщо необхідно отримати інформацію про час та пристрій створення фотозображень, експерт аналізує метадані графічного файлу.

Аналізуючи вищесказане, необхідно зазначити, що сучасні цифрові методи аналізу документів при проведенні експертиз найчастіше застосовуються з метою підвищення якості досліджуваного зображення та подання криміналістично значущої інформації у більш наочному вигляді. Ці методи дозволяють отримати найважливішу інформацію, яку неможливо виявити візуально (наприклад, освітлення кадрів

відео з нічної камери відеоспостереження з метою прочитання індивідуального реєстраційного знака автомобіля). За допомогою аналізу зображень при проведенні експертизи використовуються найбільш сучасні та ефективні методи та прийоми, що ґрунтуються на новітніх досягненнях науки та техніки. Різностороннє дослідження зображень, відновлення видалених графічних файлів, застосування методів освітлення та покращення зображення перешкоджають прихованню злочинцем криміналістично значущої інформації. Тому значимість застосування інноваційних методів у судово-експертних дослідженнях видається вельми суттєвою.

Висновки

Значення техніко-криміналістичного дослідження документів під час розслідування та попередження злочинів важко переоцінити. Аналіз слідчої та судової практики свідчать про те, що при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ нерідко виникає необхідність у вирішенні питань, які потребують спеціальних знань у галузі техніко-криміналістичного дослідження документів. Цей вид експертизи сприяє викриттю злочинця (або групи злочинців), встановленню особи потерпілого, з'ясування способу вчинення злочину, встановлення шкоди, заподіяної злочинцями, уточнення окремих обставин злочину.

Техніко-криміналістичне дослідження проводиться для виявлення ознак зміни початкового змісту документа, відновлення залитих, закреслених текстів, розірваних, спалених документів, виявлення ознак технічної підробки підписів, відбитків печаток і штампів, визначення системи та конкретного екземпляра друкарської машинки, що застосовувались при виготовленні документа та ін.

Поступальний соціально-економічний розвиток в Україні наштовхується в останні роки на ряд великих перешкод, що значно ускладнюють процес покращення життя народу та зміцнення держави. В умовах зростаючого значення розробки та впровадження у практику найефективніших заходів боротьби зі злочинністю та вдосконалення прийомів та методів розкриття, розслідування та попередження злочинів.

При техніко-криміналістичному дослідженні можуть бути ідентифіковані технічні засоби, що використовуються при виготовленні документів (друкарські машини, друкарські форми, касові апарати); діагностовано матеріали, з яких виготовлені документи (папір, барвник штрихів, клей та ін.), способи виготовлення документів та окремих його реквізитів (відбитків печатки, підписів та ін.); виявлено слабовидні та невидимі знаки пошкоджених, спалених документів тощо; при ситуаційних дослідженнях встановлено факти зміни початкового змісту запису (травлення, підчистки, дописки та ін.).

Незважаючи на те, що науці відома безліч видів документів (різного призначення, природи, походження), а також з огляду на різноманітність способів та засобів створення та підробки, наявності різних методик та прийомів дослідження документів, актуальним залишається дослідження документів як джерел криміналістично значущої інформації, а в певних межах закономірності відображення та подальшого вивчення такої інформації у процесі розслідування злочинів. Таким чином розробка різних аспектів криміналістичного документознавства як єдиної галузі криміналістичної техніки, предметом вивчення якої є природа документів, закономірності відображення в них низки ознак та певних властивостей виконавців, слідів впливу на документи, метою якого є внесення змін до їхнього змісту, залишається важливим питанням теоретичних та практичних досліджень. Постійно розробляються та вдосконалюються методи криміналістичного дослідження документів та нові методи захисту інформації з метою попередження та розкриття злочинів.

Література

1. Іванов В.Г., Іванов С.М., Карасюк В.В. Правова інформація та комп'ютерні технології в юридичній діяльності: навч. посіб. Харків: Право, 2015. 240 с.

2. Іщенко А.В. Поняття й система методів техніко-криміналістичного дослідження документів: навч. посіб. / Іщенко А.В., Будзієвський М.Ю., Красюк І.П.; за ред. С.М. Алфьорова. Київ: ТОВ «Еліт Прінт», 2016. 97 с.

3. Ковальова О.В. Діджиталізація як один з напрямів удосконалення судовоекспертної діяльності. Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу: мат. міжн. наук.практ. конф. (м. Київ, 5.11.2019 р.). Київ: КНДІСЕ Мінюста України, 2019. С. 265-271.

4. Криміналістика. Навчальний посібник. Київ: Кондор, 2007. 558 с.

5. Криміналістика: [навч. посіб.] / Р.І. Благута, Р.І. Сибірна, В.М. Бараняк та ін.; за заг. ред. Є.В. Ряхіна. Київ: Атіка, 2016. 496 с.

6. Криміналістика: навч. посіб. / за ред. А.Ф. Волобуєва. Київ: КНТ; Самміт-Книга, 2011. 504 с.

7. Криміналістика: навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. Київ: Юрінком Інтер, 2001. 368 с.

8. Криміналістика: Підручник / кол. авт.: В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін. / за ред. проф. В.Ю. Шепітька. 4-е вид., перероб. і доп. Харків: Право, 2010. 464 с.

9. Криміналістична техніка: навч. посіб. / кол. авторів; За ред. А.В. Кофанова. Київ: КИЙ. 2016. 456 с.

10. Криміналістичне документознавство: практ. посіб. / В.В. Бірюков, В.В. Коваленко, Т.П. Бірюкова, К.М. Ковальов; За заг. ред. В.В. Бірюкова. Вид. Паливода А.В., 2013. 332 с.

11. Методика технічної експертизи документів (загальна частина) / ДНДЕКЦ МВС України; Уклад. К.М. Ковальов, О.О. Давидова, В.В. Коваленко, Т.В. Тимофеєва. Київ, 2007. 34 с.

12. Стратонов В.М. Криміналістика. Керівництво до криміналістичної техніки: Практичний посібник. Херсон, 2014. 147 с.

13. Техніко-криміналістичне дослідження документів. Навчально-методичний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 304 с.

Размещено на Allbest.ru