Теоретичні та історичні аспекти конституційного принципу верховенства права
Історичний генезис принципів права, особливості їх формування. Розвиток принципу верховенства права як ключового у соціально-правових відносинах з античних часів. Основні парадигми принципу верховенства права. Широке тлумачення конституційного принципу.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.01.2023 |
| Размер файла | 18,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теоретичні та історичні аспекти конституційного принципу верховенства права
Музика. Ярослав Іванович - кандидат юридичних наук, в. о. доцента кафедри права факультету управління, економіки та права Львівського національного аграрного університету
Анотація
принцип права конституційний
У статті обґрунтовано, що принципи права формувалися поступово і мали давній історичний генезис. Причинами формування їх були як сучасні ментальні традиції та звичаї, так і практична затребуваність унормування стосунків, що складалися між членами суспільства. Не є винятком і принцип верховенства права, що як ключовий у соціально-правових відносинах формувався ще з античних часів.
Авторами репрезентований основний перелік ключових філософів, що розробили та обґрунтували основні складові досліджуваного принципу. Основні парадигми принципу верховенства права сформувався як в античний період, так і в XVII- XIX ст. в умовах європейського культурно-правового простору на основі доктрини природного права. Концепція «верховенство права» з моменту свого виникнення зазнала безліч змін, вона постійно еволюціонує. Тут важливу роль відіграє фактор потреби багатонаціонального світу. Античні мислителі та представники філософії Нового часу пози- ціонували верховенство права через обмеження державної влади та природньо-моральні цінності, що мають бути їй притаманні. Вони досліджували категорію через розвиток права та роль, яке воно відіграє при побудові будь-якого суспільства в соціальній системі, у якому повинні взяти гору такі основоположні принципи, як законність, справедливість, поділ влади.
З погляду теоретичного розуміння сучасний конституційний принцип верховенства права полягає в тому, щоб представники органів публічної влади здійснювали свої повноваження в обмежувальних рамках усталених суспільних норм, а не в дискреційній формі.
Доведено, що широке тлумачення конституційного принципу окрім ототожнення з належним демократичним механізмом, має містити ще ряд невід'ємних елементів: вимогу громадської поваги до правових приписів, пра- воповажного ставлення до законодавчої системи; законність; верховенство закону; правова визначеність та доступність; рівність прав та можливостей; доступ до правосуддя і єдність судової практики.
Ключові слова: верховенство права, генезис, доктрина, конституційний принцип, державна влада.
Summary
The article substantiates that the principles of law were formed gradually and had a long historical genesis. The reasons for their formation were both the existing mental traditions and customs, and the practical need to normalize the relations that developed between members of society. The principle of the rule of law, which has been formed as a key one in social and legal relations since ancient times, is no exception.
The authors represent the main list of key philosophers who developed and substantiated the main components of the studied principle. The main paradigms of the principle of the rule of law were formed both in the ancient period and in the XVII-XIX centuries. in the European cultural and legal space based on the doctrine of natural law. The concept of «rule of law» has undergone many changes since its inception, it is constantly evolving. Here the factor of need of the multinational world plays an important role. Ancient thinkers and representatives of modern philosophy positioned the rule of law through the limitations of state power and natural and moral values that must be inherent in it. They explored the category through the development of law and the role it plays in building any society in a social system in which such fundamental principles as legality, justice, separation of powers must prevail.
From the theoretical point of view, the modern constitutional principle of the rule of law is that representatives of public authorities exercise their powers within the restrictive framework of established social norms, rather than in a discretionary form.
It is proved that a broad interpretation of the constitutional principle, in addition to identification with a proper democratic mechanism, must contain a number of integral elements: the requirement of public respect for legal requirements, a respectful attitude to the legislative system; legality; rule of law; legal certainty and accessibility; equality of rights and opportunities; access to justice and unity of case law.
Key words: rule of law, genesis, doctrine, constitutional principle, state power.
Аннотация
В статье обосновано, что принципы права формировались постепенно и имели давний исторический генезис. Причинами формирования были как существующие ментальные традиции и обычаи, так и практическая востребованность нормирования отношений, которые складывались между членами общества. Не является исключением и принцип верховенства права, как ключевой в социально-правовых отношениях.
Авторами представлен основной перечень ключевых философов, разработали и обосновали основные составляющие исследуемого принципа. Основные парадигмы принципа верховенства права сформировался как в античный период, так и XVII- XIX в. в условиях европейского культурно-правового пространства на основе доктрины естественного права. Концепция верховенства права с момента своего возникновения претерпела множество изменений, она постоянно эволюционирует. Здесь важную роль играет фактор потребности многонационального мира. Античные мыслители и представители философии Нового времени позиционировали верховенство права через ограничения государственной власти и естественно-нравственные ценности, которые должны быть ей присущи. Они исследовали категорию через развитие права и роль, которое оно играет при построении любого общества в социальной системе, в котором должны возобладать такие основополагающие принципы, как законность, справедливость, разделение властей.
С точки зрения теоретического понимания, современный конституционный принцип верховенства права состоит в том, чтобы представители органов публичной власти осуществлять свои полномочия в ограничительных рамках устоявшихся общественных норм, а не в дискреционной форме.
Доказано, что широкое толкование конституционного принципа, кроме отождествления с должным демократическим механизмом, должно содержать еще ряд неотъемлемых элементов: требование общественного уважения правовых предписаний, правоуважительного отношение к законодательной системы; законность; верховенство закона; правовая определенность и доступность; равенство прав и возможностей; доступ к правосудию и единство судебной практики.
Ключевые слова: верховенство права, генезис, доктрина, конституционный принцип, государственная власть.
Постановка проблеми
Верховенство права - один із правових суспільних ідеалів у цілому ряді цінностей, що панують у правовій державі та ліберальній ідеології, включають демократію, права людини, соціальну справедливість та економічну свободу. Доктрина верховенства права має бути невід'ємною частиною будь-якого демократичного суспільства.
Конституція в Україні виступає основним законодавчим актом і вказівником розвитку правової політики та державності. У статті 8 Конституції України вказано, що в нашій державі діє принцип верховенства права. Це конституційний ідеал, якому мають слідувати при формуванні органів публічної влади та унормуванні правових відносин різного прямування.
Проте декларування конституційного принципу не означає автоматичного належного його реалізації. Фахівці стверджують, що «в Україні існують суттєві проблеми щодо верховенства права, які породжують нестабільність державної влади, підвищення рівня корупції, відсутність належного забезпечення доступності правосуддя, неупередже- ного та справедливого суду, призводять до порушення основних прав і свобод людини та громадянина, здійснення Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України функцій та повноважень, не передбачених Конституцією України, тощо» [1, с.3]. Звертаємо увагу, що це далеко не вичерпний перелік проблем, що існують у світлі реалізації конституційного принципу верховенства права. Пандемічні загрози ускладнили також питання реалізації багатьох прав та свобод громадян, трансформували соціальну сферу комунікації та видозмінили
Стан дослідження
Питаннями функціонування конституційних принципів права, верховенства права та належності побудови влади займалися багато науковців, зокрема І. А. Кравченко, Ю. О. Косткіна, О. М. Крукевич, С. Ю. Левиць- ка, М. В. Оніщук, А. С. Славко та багато інших; теоретичні та галузеві доробки у сфері конституційного права репрезентовані у працях С. П. Головатого, М. І. Козюбри, Л. Г. Паращука, М. Г. Патей-Братасюка, С. В. Шевчука та ін.
Незважаючи на те, що концепція верховенства права визнана як основа державного устрою і закріплена в ряді конституцій держав, що декларують себе демократичними, юридичні положення, пов'язані з цією правовою категорією, носять досить загальний характер і не дають про неї однозначного уявлення. Тому потребує узагальнення положень елементного складу визначеного принципу в аспекті генезисних проблем розвитку та теоретико-правового розуміння.
Виклад основних положень
Принципи права формувалися поступово і мали давній історичний генезис. Причинами формування їх були як сучасні ментальні традиції та звичаї, так і практична затребу- ваність унормування стосунків, що складалися між членами суспільства. Не є винятком і принцип верховенства права, що як ключовий у соціально-правових відносинах формувався ще з античних часів.
Вражає те, що концепція Аристотеля щодо верховенства права актуальна на цей час розвитку глобалізованого суспільства. Мислитель правильно формулював питання: краще управляти найкращою людиною чи найкращими законами, цим вказавши, що для забезпечення верховенства права важлива не тільки ідеальна правова система, але й значна правова освіченість та моральні якості суспільства. До проблеми впровадження верховенства права античний мислитель підходить реалістично, зазначивши, що це залежить не тільки від типу закону, який розглядається, але й від типу режиму, який прийняв та запровадив відповідний закон. Аристотель, протиставляючи верховенство закону правлінню людей, наважився на думку, що «людина може бути більш безпечним правителем, ніж письмовий закон, але не безпечнішим за звичаєве право» [2].
Проте ми все ж маємо зважувати історичні реалії, у яких репрезентовані позиції Аристотеля, тогочасні філософи виводили розуміння цього принципу з гіпотези, відповідно до якої найкращою формою державного правління є правління благонадійного диктатора. Тому Аристотель (384-322 рр. до н. е.) обстоював позиції верховенства права при розгляді питання, що краще для володаря: правити на власний розсуд чи відповідно до права; та чітко обґрунтовував необхідність правління відповідно до права, виступав за скасування саморозсуду [3, с. 66].
Джон Локк у « Двох трактатах про правління» підкреслював важливість управління через «усталені чинні закони, оприлюднені та відомі народу». Він протиставив це правилу “сучасних довільних указів” [4, с.81] . Тепер термін «довільний» може означати багато різних речей. Іноді це означає «гнітюче». Але коли Локк відрізняв правило усталених постійних законів від довільних указів, яке супроводжується «свавіллям». Він вважає, що нечесні правителі узурпували божественну владу та створюють «умови, які їх заманеться» [4, с.24].
В умовиводах Дж. Локка одна з речей, від яких люди хотіли б відійти в природному стані, була підвладність думок інших. Мислитель мотивував, що ваше мислення може відрізнятися від мого мислення, і може виявитися, що ваше бачення відношення між вашими інтересами та моїми інтересами та вашим майном та моїми інтересами могло б зовсім відрізнятися від мого погляду на цю справу і знову зовсім відрізнятися від погляду наступної людини, з якою я зіткнувся. Весь сенс переходу від стану природи до ситуації позитивного права полягав у тому, щоб внести в цю картину деяку передбачуваність. Отож у сучасній інтерпретації право має мати верховність над індивідуальним інтересом приватної особи.
Ідейно-філософські погляди Монтеск'є щодо верховенства права найбільше відомі у зв'язку з його наполяганням на поділі влади, зокрема на відділенні судової влади від виконавчої та законодавчої влади. Судова влада повинна мати можливість виконувати свою роботу як рупор законів, не відволікаючись від свіжих рішень, прийнятих у ході розгляду законодавцями та політиками.
У праці «Про дух законів» Монтеск'є розробив теорію цінності легалізму. Зазначаючи, що деспотичні уряди, як правило, мають дуже прості закони, які вони запроваджують безперебійно, мало поважаючи процесуальних де- лікатностей, Монтеск'є стверджував, що юридична та процедурна складність, як правило, пов'язана з повагою до гідності людей. Він пов'язував цей вид поваги з правлінням монархії за законом, на відміну від деспотії [5].
У другій половині XIX століття Альберт Венн Дайсі обґрунтував класичну концепцію верховенства права, акцентував на потребі не тільки філософського розуміння, але й реального практичного впровадження на державному рівні принципу верховенства права, вказуючи на зниження поваги до верховенства права в тогочасній Англії. Верховенство права колись було гордою традицією, яка відрізняла управління в Англії як від панування droit administratif у Франції, так і від безглуздої та абстрактної певності паперових конституцій у таких країнах, як Бельгія тощо.
Для Дайсі ключ до правила закону була юридична рівність: « У нас жодна людина не вища за закон [і] кожна людина, незалежно від її рангу чи стану, підпорядковується звичайному законодавству царини і підлягає юрисдикції звичайних трибуналів» [6]. Також науковець мотивував нині вже усталене правило, що для звичайної людини верховенство права породжує презумпцію на користь свободи: дозволено все, що прямо не заборонено. Але для держави та її посадових осіб ми можемо захотіти працювати з протилежним припущенням: держава може діяти лише за чітким юридичним дозволом.
Ми репрезентували тільки незначний перелік ключових філософів, що розробили та обґрунтували основні складові досліджуваного принципу. Основні парадигми принципу верховенства права сформувався як в античний період, так і в XVII- XIX ст. в умовах європейського культурно-правового простору на основі доктрини природного права. Концепція «верховенство права» з моменту свого виникнення зазнала безліч змін, вона постійно еволюціонує. Тут важливу роль відіграє фактор потреби багатонаціонального світу. Античні мислителі та представники філософії Нового часу позиціонували верховенство права через обмеження державної влади та природньо-моральні цінності, що мають бути їй притаманні. Вони досліджували категорію через розвиток права та роль, яке воно відіграє при побудові будь-якого суспільства в соціальній системі, у якому повинні взяти гору такі основоположні принципи, як законність, справедливість, поділ влади.
Сучасна доктрина верховенства права, незважаючи на давній історичний розвиток, не має чіткого доктринального теоретичного узгодженого поняття.
У вузькому розумінні найважливіша вимога верховенства права полягає в тому, щоб представники органів публічної влади здійснювали свої повноваження в обмежувальних рамках усталених суспільних норм, а не в довільній, ad hoc чи чисто дискреційній формі на основі власних уподобань чи ідеологій. Він репрезентує позицію, що влада повинна діяти в рамках закону всіх своїх функцій, від організаційної до управлінської, а також повинна нести відповідальність за закони, коли є припущення про несанкціоновані дії з боку влади.
Однак трактування верховенства права тільки як демократичне правове функціонування механізму держави не є цілком правильним. Тому ми відстоюємо позицію широкої мотивації принципу, що є засадничим для реалізації ряду інших прав та свобод громадян, як-от: рівності, справедливості, солідарності.
Як субординований атрибут державноправового життя принцип містить вимогу громадської поваги до правових приписів, правоповажного ставлення до законодавчої системи, апарату держави. громадяни поважали та дотримувалися правових норм, навіть якщо вони з ними не згодні. Професор М.Савчин вказує, що в сучасній державі при дотриманні принципу верховенства права слід «розмежувати публічні і суспільні інтереси через балансування, оскільки саме сенс балансування полягає в узгодженні публічного і приватного інтересу і таке саме по собі забезпечує підзвітність і підконтрольність публічної влади, юридичні акти якої мають ґрунтуватися на вагомій правовій підставі та не атакувати сутнісний зміст основоположного права» [7, с.18].
Також складовим елементом верховенства права є законність. Вона передбачає суворе виконання законів тими, на яких вони поширюються. Зокрема, це не тільки окремі особи, а й публічні посадові особи. Сучасна криза пандемічного характеру несе суттєві загрози щодо можливості зловживання рівністю з боку владних інституцій. Посібник для країн Ради Європи «Повага до демократії, верховенства права та прав людини в рамках санітарної кризи COVID-19» [8] уміщує норми, що вказують на необхідність поваги до верховенства права та демократичних принципів у надзвичайні періоди, зокрема дотримання принципу законності, обмежена тривалість режиму надзвичайного та надзвичайного стану та заходів, обмежений обсяг законодавства про надзвичайні ситуації; принцип розподілу повноважень та перевірки виконавчої дії під час режиму надзвичайного стану та принцип необхідності. Розумні надзвичайні заходи повинні бути спроможними досягти їх мети з мінімальною зміною нормальних правил та процедур прийняття демократичних рішень.
Нормативність правової системи дає підстави стверджувати, що у верховенстві права проявляється верховенство закону. Важливість і значення цього положення полягають у забезпеченні довіри до верховенства права і в цілому до правотворчої системи. Як вказує
І. В. Процюк, «просування України шляхом формування демократичної правової держави значною мірою пов'язане з підвищенням ролі закону, забезпеченням його верховенства в суспільстві і державі. У рамках більш загального принципу верховенства права верховенство закону в системі нормативних актів зумовлює високу якість усієї системи права, створює основу для її єдності та внутрішньої узгодженості» [9, с.109]. Вимога особливої процедури прийняття закону визначена на конституційному рівні та дає можливість репрезентувати народну суверенітетну функцію. Законодавча процедура суворо регламентована, відхилення від її прийняття є неприпустимим.
Правова визначеність та доступність вимагає, щоб норми права були викладені доступно для розуміння і досить точно, що дозволяє індивіду погоджувати свою поведінку з вимогою закону в різних життєвих ситуаціях. Вимога доступу особливо важлива у двох сенсах. По -перше, право повинно бути епістемічно доступним: воно повинно бути сукупністю норм, оприлюднених як суспільне знання, щоб люди могли його вивчати, усвідомлювати, розуміти, що він від них вимагає, і використовувати його як основу для своїх планів та очікувань та для врегулювання спорів з іншими. По -друге, правові інститути та їх процедури мають бути доступними для простих людей для відстоювання їхніх прав, врегулювання їх суперечок та захисту від зловживань державною та приватною владою.
Рівність прав та можливостей - ключовий аспект поваги до права та й верховенства права. Закон повинен бути однаковий для всіх, винятки, що існують, мають розумно обґрунтовану необхідність та стосується окремого кола відносин. Крім того, закон має бути однаковим для всіх, щоб ніхто не був вище закону, і кожен мав доступ до захисту закону. Усе це, у свою чергу, вимагає незалежності судової влади, підзвітності урядовців, прозорості державного бізнесу та доброчесності судових процедур.
У зміст концепції «верховенство права» повинен включатися і такий аспект, як доступ до правосуддя і єдність судової практики.- У суспільстві, а отже, і державі, сповідується верховенство права, будь-яка людина повинна мати можливість у випадках, коли державні органи втручаються у сферу її прав та інтересів, виступити проти цих рішень і дій. Судова система функціонує заради захисту прав та свобод суб'єктів права, це законний, детальний спосіб вирішення конфліктів, які неминучі у суспільних відносинах. Важливо, щоб судові інституції були убезпечені від тиску на владу, ця вимога є невід'ємною частиною принципу поділу влади як засіб створення гарантій забезпечення прав і свобод громадян від можливої узурпації влади однією з її гілок. Питання гарантування належного правосуддя нині також є під загрозою, спричиненою COVID-19. Виклики «не оминули вони і таку сферу, як правосуддя. Протидія полягає у наступному - реальній можливості гарантування здійснення правосуддя та потребі убезпечення членів суспільства» [10, c.11].
Висновок
Основні парадигми принципу верховенства права сформувався як в античний період, так і в XVII- XIX ст. в умовах європейського на основі доктрини природного права. Генезис проявляється в тому, що історична доктрина позиціонувала верховенство права через обмеження державної влади та природньо-моральні цінності, що мають бути їй притаманні.
У вузькому розумінні найважливіша вимога верховенства права полягає в тому, щоб представники органів публічної влади здійснювати свої повноваження в обмежувальних рамках усталених суспільних норм, а не в дискреційній формі.
Широке тлумачення конституційного принципу, окрім ототожнення з належним демократичним механізмом, має містити ще ряд невід'ємних елементів: вимогу громадської поваги до правових приписів, правопо- важного ставлення до законодавчої системи; законність; верховенство закону; правова визначеність та доступність; рівність прав та можливостей; доступ до правосуддя і єдність судової практики.
Література
1. Падалка Р.О. Верховенство права як основоположний принцип права. Дисертація на здобут. наук. ступеня кандид. юридичних наук за спец. 12.00.01. К. 2017. 195 с.
2. Аристотель Политика. М.: Азбука- Классика. Non-Fiction. 2017. 352 с.
3. Пухтецька А.А. Формування вимог принципу верховенства права західною правовою традицією Вісник Вищої ради юстиції. 2010 № 3. С. 66-75.
4. Локк Дж. Два трактати про правління / перекл. П. Содомора. К: Наш Формат. 2020. 312 с.
5. Монтеск'є Ш.Л. Про дух законів : хрестоматія. Київ, 2008. URL: http://pid. atwebpages.com/ geopolitika-hrestomatiya- burlakov.html.
6. Dicey, A.V., 1982 [1885], Introduction to the Study of the Law of the Constitution, London: McMillan and Co. Page numbers are from the 1982 version based on the 8th edition (1915), Indianapolis: Liberty Classics. URL: https://www. worldcat.org/title/introduction-to-the-study-of- the-law-of-the-constitution/oclc/8176718
7. Савчин М.В. Суспільний інтерес як критерій обмеження прав людини та боротьба із пандемією коронавірусу. Публічне право. 2020 №2. С. 5-22.
8. Information Documents SG/Inf(2020)11 7 April 2020 Respecting democracy, rule of law and human rights in the framework of the COVID-19 sanitary crisis URL: https://rm.coe. int/sg-inf-2020-11-respecting-democracy-rule- of-law-and-human-rights-in-th/16809e1f40
9. Процюк І.В. Закон як основний нормативно-правовий акт Актуальні проблеми держави і права. 2020. № 88.С. 106-115.
10. Жаровська І.М. Правосуддя та верховенство права: сучасні загрози Європейські перспективи 2020. № 2. С. 11-15.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Встановлення і розвиток принципу верховенства права. Верховенство права: поняття, основні ознаки. Правопорядок як результат втілення в життя верховенства права. Утвердження та реалізація принципу верховенства права на Україні на сучасному етапі.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 22.05.2012Природне та позитивне право. Теорія правової законності. Загальна характеристика принципу верховенства закону. Закріплення в Конституції України принципу верховенства права. Дослідження вимог законності у сфері правотворчості і реалізації права.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.08.2014Поняття основних історичних типів права. Загальнолюдські принципи права: теоретичні аспекти. Класифікація правових принципів, їх роль у нормотворчій та правозастосовчій діяльності держави. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 10.05.2012Підходи до розуміння поняття "верховенство права". Інтерпретація поняття Конституційним Судом України. Застосування принципу верховенства права в національному адміністративному судочинстві. Проблеми реалізації принципу у сфері діяльності судової влади.
дипломная работа [109,9 K], добавлен 08.02.2012Аналіз принципу невисилки як сутнісного елементу права особи на притулок. Стан нормативно-правового закріплення принципу невисилки на національному і на міжнародному рівні. Практика Європейського суду з прав люди щодо застосування принципу невисилки.
статья [28,2 K], добавлен 31.08.2017Поняття конституційного права України як галузі права. Роль конституційного права України в системі права України. Ідея народного суверенітету як джерела Конституції. Принцип народного представництва і верховенства парламенту. Рівність усіх перед законом.
реферат [25,0 K], добавлен 24.02.2011Історичні передумови становлення Конституційного права як самостійної галузі права. Розвиток науки Конституційного права в Україні: предмет, методи, характеристика. Основні чинники розвитку конституційно-правових норм на сучасному етапі державотворення.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 27.04.2016Поняття принципів цивільного процесуального права. Сутність і зміст принципу змагальності в різних стадіях цивільного судочинства. Здійснення правосуддя виключно судами. Зв’язок принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 14.09.2016Ознаки джерел права, їх види в різних правових системах. Особливості та види джерел Конституційного права України, їх динаміка. Конституція УНР 1918 р. - перший документ конституційного права України. Конституційні закони як джерела конституційного права.
курсовая работа [71,1 K], добавлен 14.06.2011Джерело права як форма існування правових норм. Сутність та зміст системи сучасних джерел конституційного права України, виявлення чинників, які впливають на її розвиток. Характерні юридичні ознаки (кваліфікації) джерел конституційного права, їх види.
реферат [43,5 K], добавлен 11.02.2013Поняття, предмет і метод конституційного права України. Особливості конституційного права, як галузі національного права України. Розвиток інституту прав і свобод людини та громадянина. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні.
реферат [32,4 K], добавлен 29.10.2010Суди як складова частина сучасної системи державних органів. Права і свободи людини і громадянина. Судові повноваження Верховного Суду України. Структура та склад Верховного Суду України. Повноваження по забезпеченню дії принципу верховенства права.
курсовая работа [24,8 K], добавлен 23.04.2014Класифікація засад кримінального провадження. Правовідносини, що виникають при реалізації такого спеціального принципу як забезпечення права на захист. Міжнародно-правове закріплення принципу забезпечення права на захист в кримінальному судочинстві.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 25.11.2014Необхідність забезпечення принципу верховенства права на шляху реформування судової системи країни під час її входження в європейський і світовий простір. Повноваження Верховного Суду України. Проблеми, які впливають на процес утвердження судової влади.
статья [14,8 K], добавлен 24.11.2017Поняття принципу змагальності і його значення. Зв'язок принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права (законності, об'єктивної істини, диспозитивності). Зміст принципу змагальності в різних стадіях цивільного судочинства.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 26.04.2002Правові принципи - вихідні положення, які визначають загальну спрямованість права та найбільш суттєві риси його змісту. Значення диспозитивності як нормативно-керівної засади. Зв'язок даного принципу з іншими положеннями цивільного процесуального права.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 25.04.2011Визначення змісту термінів та співвідношення понять "конституційне право" і "державне право". Предмет та метод конституційного права як галузі права. Види джерел конституційного права, їх юридична сила. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 05.10.2009Поняття, класифікація та сутність системи принципів права. Формальний аспект принципу рівності та його матеріальна складова. Особливості формування виборчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом вільного голосування.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 13.10.2012Походження права як одна із проблем теоретичної юриспруденції, його сутність. Природа розподілу влади згідно теорії конституційного права. Структура законодавчої, виконавчої та судової систем України. Проблеми реформування органів державної влади.
курсовая работа [56,7 K], добавлен 02.11.2010Правова природа та основні види рішень Конституційного Суду України як джерело фінансового права, визначення їх місця, ролі та значення в системі джерел фінансового права України. Основні концепції Конституційного Суду з питань публічних фінансів.
дипломная работа [118,5 K], добавлен 10.06.2011
