Застосування Європейським судом з прав людини Правила 39 Регламенту за Заявою № 11055/22 Україна проти Росії (Х): ефективність та значення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування Європейським судом з прав людини Правила 39 Регламенту за Заявою № 11055/22 Україна проти Росії (Х): ефективність та значення

Катерина Футорянська

У зв'язку з «масовими порушеннями російськими військовими прав людини під час військової агресії проти суверенної території України» 28 лютого 2022 року Європейський суд з прав людини отримав запит України відносно Російської Федерації щодо застосування відповідно до Правила 39 Регламенту тимчасових заходів (міждержавна заява № 11055/22 Україна проти Росії (X).¹ Варто звернути увагу, що вагома особливість тимчасових заходів як правозахисного інструменту полягає у швидкості їх застосування - Європейський суд з прав людини, у разі наявності підстав, визначає такі заходи в найкоротші терміни (зазвичай одразу або протягом кількох днів), що дозволяє вчасно відреагувати на порушення прав та свобод людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (надалі - Європейська конвенція з прав людини, ЄКПЛ) та відповідними Протоколами до неї. У своїй практиці Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ або Суд) неодноразово вказував, що тимчасові заходи призначаються у незначній кількості справ та лише тоді, коли існує ризик заподіяння невиправданої шкоди, також загроза заподіяння шкоди повинна бути неминучою. Враховуючи безпрецедентні реалії, за яких подавався Україною запит щодо Правила 39 Регламенту, та той факт, що має місце міждержавна скарга (Високі Договірні Сторони подають заяви одна проти одної у виключних випадках), застосування ЄСПЛ тимчасових заходів було очевидним та безсумнівним. У прийнятих вже наступного після звернення України дня тимчасових заходах (1 березня 2022) ЄСПЛ згадав тимчасові заходи, прийняті за зверненням Грузії 12 серпня 2008 року (справа Грузія проти Росії ІІ, № 38263/08), Вірменії 29 вересня 2020 р.(справа Вірменія проти Азербайджану, № 42521/20) та 6 жовтня 2020 р. (справа Вірменія проти Туреччини, № 43517/20). Європейський суд також нагадав, що тимчасові заходи від 13 березня 2014 року (у рамках справи Україна та Нідерланди проти Росії, № 8019/16, 43800/14 та 28525/20), пов'язані з подіями на сході України, залишаються чинними. У той же час, змістовна складова застосованих 1 березня 2022 тимчасових заходів, у зв'язку з відсутністю та недоцільністю визначення та закріплення чіткого переліку можливих заходів, що можуть вживатись, породжує питання для дискусії щодо ефективності Правила 39 Регламенту за заявою України проти Росії (Х).

Зокрема, у застосованому 1 березня 2022 року Правилі 39 Регламенту щодо Росії Європейський суд з прав людини вказав на таке:

«...Воєнні дії, які розпочалися 24 лютого 2022 року в різних частинах України, створюють реальний та триваючий ризик серйозних порушень прав цивільного населення за Європейською конвенцією з прав людини, зокрема, за ст. 2 (право на життя), ст. 3 (заборона катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження) та ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя)». Registrar of the European Court of Human Rights. The European Court grants urgent interim measures in application concerning Russian military operations on Ukrainian territory. 2022. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=003-7272764-9905947&filename=The%20Court%20grants%20urgent%20interim%20measures%20in%20application%20concerning%20Russian%20military%20operations%20on%20Ukrainian%20territory.pdf, accessed 1 April 2022. Registrar of the European Court of Human Rights. The European Court grants urgent interim measures in application concerning Russian military operations on Ukrainian territory. ECHR 068 (2022), 01.03.2022. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=003-7272764-9905947&filename=The%20Court%20grants%20urgent%20interim%20measures%20in%20application%20concerning%20Russian%20military%20operations%20 on%20Ukrainian%20territory.pdf.

У якості тимчасових заходів ЄСПЛ вказав уряду Росії утриматись від воєнних нападів на цивільне населення та цивільні об'єкти, включаючи житлові приміщення, автомобілі швидкої допомоги та інші цивільні об'єкти, що особливо охороняються, такі як школи та лікарні, і негайно забезпечити безпеку медичних закладів, персоналу та автомобілів швидкої допомоги на території, що піддається нападу або блокаді російськими військами.¹ Варто також зазначити, що 4 березня 2022 року, у зв'язку з отриманням Європейським судом з прав людини низки відповідних індивідуальних запитів щодо застосування тимчасових заходів проти Російської Федерації, ЄСПЛ вирішив, що тимчасові заходи від 1 березня 2022 року мають вважатися такими, що охоплюють будь-який запит, поданий цивільними особами (ті, хто ховаються в сховищах, домівках та інших спорудах, побоюючись за своє життя через триваючі бомбардування та обстріли, без або з обмеженим доступом до їжі, охорони здоров'я, води, каналізації, електроенергії та інших взаємопов'язаних послуг, необхідних для виживання, які потребують гуманітарної допомоги та безпечної евакуації), які надали достатні докази, що свідчать про те, що такі особи зазнають серйозного та неминучого ризику заподіяння непоправної шкоди їхній фізичній недоторканості та/або праву на життя. Там само Registrar of the European Court of Human Rights. Decision of the Court on requests for interim measures in individual applications concerning Russian military operations on Ukrainian territory. 2022. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=003-7277548-9913621&filename=Decision%20of%20the%20Court%20on%20requests%20for%20interim%20measures%20in%20individual%20applications%20concerning%20Russian%20military%20operations%20on%20Ukrainian%20territory.pdf, accessed 1 April 2022.

Отже, аналізуючи вищезазначені тимчасові заходи, застосовані ЄСПЛ за заявою № 11055/22 Україна проти Росії (X), варто звернути увагу на наступне.

Суб'єктний вимір вжитих тимчасових заходів. Практика ЄСПЛ щодо застосування Правила 39 Регламенту Суду за міждержавними заявами у разі збройного конфлікту свідчить, що зазвичай Суд поширює тимчасові заходи на всі сторони конфлікту, а не лише на ту, проти якої подано заяву (наприклад, № 43517/20 Вірменія проти Туреччини Registrar of the European Court of Human Rights. The Court's decision on the request for an interim measure lodged by Armenia against Turkey. 2020. URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=003-6816855-9120472&filename=Court%27s%20decision%20on%20the%20interim%20measure%20request%20intro-duced%20by%20Armenia%20against%20Turkey.pdf, accessed 2 April 2022., № 42521/20 Вірменія проти Азербайджану Registrar of the European Court of Human Rights. The Court grants an interim measure in the case of Armenia v. Azerbaijan. 2020. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng-press?i=003-6809725-9108584, accessed 2 April 2022., №20958/14 Україна проти Росії (re Crimea) European Court of Human Rights. Interim measure granted in inter-State case brought by Ukraine against Russia. 2014. URL: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng-press/pages/search.aspx?i=003-4699472-5703982, accessed 25 February 2021., № 38263/08 Грузія проти Росії European Court of Human Rights. European Court of Human Rights. Georgia v. Russia (II). 2011. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre#{«itemid»:[«001-108097»]} , accessed 2 April 2022. та ін.). У свою чергу, Правило 39 Регламенту за заявою № 11055/22 Україна проти Росії (X) Європейський суд з прав людини поширив лише на Росію, що призвело до відповідної дискусії серед науковців. Зокрема, бельгійська науковиця Орелі Ван Бален зазначає, що «у цьому питанні Суд займає чітку позицію і стає на бік (народу) України проти Росії. Залишається лише здогадуватись, чи навмисно Суд не звертає уваги на свою неупередженість». Aurйlie Van Baelen. Interim measures by the European Court of Human Rights in the Ukrainian conflict: United against the Russian aggression [Електронний ресурс] / Aurйlie Van Baelen // Strasbourg Observers. - 2022. - URL: https://strasbourgobservers.com/2022/03/22/interim-measures-by-the-european-court-of-human-rights-in-the-ukrainian-conflict-united-against-the-russian-aggression/, accessed 2 April 2022. У свою чергу, швейцарська дослідниця Мар'яна Ферола зазначає, що «така позиція може свідчити про свідому спробу Суду вплинути на Росію задля припинення воєнних дії». Mariana Ferolla. There and Back Again: Ukraine vs. Russia at the European Court of Human Rights and Interim Measures [Електронний ресурс] / Mariana Ferolla // International Law Agendas. - 2022. - URL: http://ila-brasil.org.br/blog/there-and-back-again-ukraine-vs-russia-at-the-european-court-of-human-rights-and-interim-measures/, accessed 2 April 2022. Враховуючи насамперед аполітичність інституції та основну мету роботи - захист прав людини, вочевидь, що зазначена позиція ЄСПЛ є наміром якомога результативного кроку до запобігання порушенню прав та свобод людини, яке носить масовий характер та створює суттєву загрозу заподіяння непоправної шкоди - у зв'язку зі збройним конфліктом цивільні особи на території України, у переважній більшості, перебувають у статусі жертви.

Об'єм та визначеність вжитих тимчасових заходів. Зазвичай за міждержавними заявами Європейський суд з прав людини формулює тимчасові заходи більш широко, вказуючи та відповідно нагадуючи сторонам про те, що ратифікував Європейську конвенцію з прав людини та відповідні Протоколи до неї, Сторони взяли на себе низку зобов'язань, дотримуватись яких вони мають у силу принципу pacta sunt servanda та доки, зокрема, не буде повідомлено Генерального секретаря Ради Європи про дерогацію за окремими статтями - відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації. Мар'яна Ферола зазначає, що «вказуючи Росії не нападати на цивільні об'єкти та медичну інфраструктуру, ЄСПЛ не робить нічого іншого, як широко описує зобов'язання Росії... У більшості випадків держави вже вважають, що вони дотримуються міжнародного права; лише підкреслення цього обов'язку не обов'язково вимагає від них зміни поведінки. Ця справа нічим не відрізняється, оскільки досі Росія стверджувала, що її напади були спрямовані лише на військові цілі. Отже, Росія могла б стверджувати, що тимчасові заходи фактично не вимагали від неї змін в поведінці здійснення бойових дій в Україні».¹ Проте, варто підкреслити, що широке формулювання тимчасових заходів може бути обґрунтовано складністю конкретизації за міждержавними заявами - фактор масовості. У такому випадку Правило 39 спрямовано на захист значно ширшого кола осіб, які перебувають у статусі жертви в наслідок однієї и тієї ж події, однак при цьому мають ситуативні відмінності у обставинах, аніж вжиття таких заходів за індивідуальними заявами.

Питання ефективності. Канстанцін Дзегцяров вказує, що «абстрактні тимчасові заходи важче впровадити, а отже, вони менш ефективні». Mariana Ferolla. There and Back Again: Ukraine vs. Russia at the European Court of Human Rights and Interim Measures [Електронний ресурс] / Mariana Ferolla // International Law Agendas. - 2022. - URL: http://ila-brasil.org.br/blog/there-and-back-again-ukraine-vs-russia-at-the-european-court-of-human-rights-and-interim-measures/, accessed 2 April 2022. Kanstantsin Dzehtsiarou. Catch 22: The Interim Measures of the European Court of Human Rights in the Conflict between Armenia and Azerbaijan. 2020. URL: https://www.google.com.ua/amp/s/strasbourgobservers.com/2020/10/09/catch-22-the-interim-measures-of-the-european-court-of-human-rights-in-the-conflict-between-ar-menia-and-azerbaijan/amp/,accessed 2 April 2022. Питання ефективності вжитих тимчасових заходів за міждержавною заявою № 11055/22 Україна проти Росії (X), як і питання ефективності тимчасових заходів в цілому, лежить в площині визначення юридичної сили таких заходів та безсумнівно залежить від волевиявлення держав.

Юридична сила Правила 39 Регламенту Європейського суду з прав людини на нормативному рівні чітко не визначена та розкривається практикою Суду. Так, ЄСПЛ презюмує добросовісне виконання стороною/сторонами ухвал про застосування тимчасових заходів та їх обов'язковість в силу взятих державами зобов'язань за ст. 33 (міждержавні справи) та ст. 34 (індивідуальні заяви) Європейської конвенції з прав людини, а також за ст. 46 (обов'язок державами виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами) Конвенції. Більш того, як зазначає британський вчений Василіс Цевелекос, Європейський суд з прав людини має право вирішувати, яке значення він надає питанню виконання тимчасових заходів при розгляді справи по суті. Dr Vassilis P. Tzevelekos. On the value of interim measures by the ECtHR on inter-sate disputes [Електронний ресурс] / Dr Vassilis P. Tzevelekos // Strasbourg Observers. - 2021. - URL: https://strasbourgobservers.com/2021/02/03/on-the-value-of-interim-measures-by-the-ecthr-on-inter-sate-disputes/, accessed 2 April 2022. Отже, невиконання тимчасових заходів, вжитих відповідно до Правила 39 Регламенту Суду, може вплинути на рішення по суті справи - порушення державою взятих на себе зобов'язань за Європейською конвенцією з прав людини - та стати обтяжуючим фактором.

Більш того, ефективність тимчасових заходів, як вже зазначалося вище, прямо залежить від волі держав виконувати такі заходи. Однак, як зазначає професор Канстанцін Дзегцяров, виконання ухвали щодо застосування тимчасових заходів в момент розгортання певних подій, може надто дорого коштувати Сторонам. Kanstantsin Dzehtsiarou. Catch 22: The Interim Measures of the European Court of Human Rights in the Conflict between Armenia and Azerbaijan. 2020. URL: https://www.google.com.ua/amp/s/strasbourgobservers.com/2020/10/09/catch-22-the-interim-measures-of-the-european-court-of-human-rights-in-the-conflict-between-ar-menia-and-azerbaijan/amp/, accessed 2 April 2022. Зокрема, як показує практика, під час збройного конфлікту держави схильні відступати від взятих на себе зобов'язань за міжнародними договорами, відстоюють, насамперед поставлені цілі, а також переслідують власні інтереси.

Варто звернути увагу на той факт, що питання застосування Правила 39 Регламенту ЄСПЛ за міждержавними заявами - це питання правової визначеності. Зрозуміло, що очікуваним є добросовісне виконання державою застосованих тимчасових заходів, що матиме як стримуючий ефект, так і дозволить припинити кричущі порушення прав людини. Так, німецька професорка Ізабела Рісіні зазначає, що ефективність застосування Європейським судом з прав людини Правила 39 Регламенту може бути пов'язана з наглядово-стримуючим ефектом, в чому і полягає користь та необхідність застосування цього Правила. Isabella Risini. Armenia v Azerbaijan before the European Court of Human Rights [Електронний ресурс] / Isabella Risini // EJIL: Talk!. - 2020. - URL: https://www.ejiltalk.org/armenia-v-azerbaijan-before-the-european-court-of-human-rights/, accessed 3 April 2022. У той же час, в будь-якому випадку, застосування тимчасових заходів, особливо за міждержавними заявами, привертає увагу міжнародного співтовариства як до самого конфлікту, так і до порушення, а отже і до відповідальності.

Деякі науковці висловлюють думку про те, що невиконання сторонами ухвал про застосування Правила 39 Регламенту ЄСПЛ негативно впливає та послаблює позицію Європейського суду з прав людини як потужної міжнародної судової інституції. Зокрема, К. Дзегцяров вказує, що висока вірогідність невиконання сторонами ухвал щодо застосування тимчасових заходів впливає на авторитетність та репутацію Європейського суду з прав людини.¹ У той же час, якщо ЄСПЛ зберігатиме мовчання, будучи вагомим правозахисник стовпом, та у разі необхідності своєчасно не реагуватиме на порушення прав людини, така позиція вказуватиме на обгрунтованість дій держави.

Отже, враховуючи вищезазначене, говорити про абсолютну неефективність застосованих тимчасових заходів за заявою №11055/22 Україна проти Росії (X) вбачається недоцільним, оскільки варто враховувати, що Правило 39 Регламенту, у разі його невиконання державою, - це, з однієї сторони, потужна можливість своєчасно привернути увагу до правопорушень, що мають місце всупереч положенням Європейської конвенції з прав людини, а по-друге це можливий обтяжуючий фактор, який може бути відображений у змісті рішення по суті справи (див. рішення по справі № 38263/08 Грузія проти Росії).

Фактор взаємодії Росії з Європейським судом з прав людини.

Конституційний суд Росії у Постанові № 21-P/2015 від 14 лютого 2015 року вказав, що держава не повинна виконувати рішення ЄСПЛ, які протирічать Конституції РФ, що пізніше було закріплено також на законодавчому рівні. Безперечно, Росія використовуватиме позицію Конституційного Суду РФ та відповідний законодавчий акт у подальшому задля виправдання своїх дій на території України - відповідність конституційному ладу.

Варто також звернути увагу, що 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Рада Європи, у контексті процедури, розпочатої відповідно до статті 8 Статуту Ради Європи, вирішив, що Росія припиняє бути членом Ради Європи. Kanstantsin Dzehtsiarou. Catch 22: The Interim Measures of the European Court of Human Rights in the Conflict between Armenia and Azerbaijan. 2020. URL: https://www.google.com.ua/amp/s/strasbourgobservers.com/2020/10/09/catch-22-the-interim-measures-of-the-european-court-of-human-rights-in-the-conflict-between-ar-menia-and-azerbaijan/amp/, accessed 25 February 2021. Committee of Ministers of the Council of Europe. The Russian Federation is excluded from the Council of Europe [Електронний ресурс] / Committee of Ministers of the Council of Europe. - 2022. - URL: https://www.coe.int/en/web/cm/news/-/asset_publisher/hwwluK1RCEJo/content/the-russian-federation-is-excluded-from-the-council-of-europe/16695?inheritRedirect=false&redirect=https%3A%2F%2Fwww.coe.int%2Fen%2Fweb%2Fcm%2Fnews%3Fp_p_id%3D101_INSTANCE_hwwluK1RCEJo%26p_p_lifecycle%3D0%26p_p_state%3Dnormal%26p_p_mode%3Dview%26p_p_col_id%3Dcolumn-4%26p_p_col_pos%3D1%26p_p_col_count%3D2, accessed 3 April 2022. Окрім того, 22 березня 2022 року ЄСПЛ прийняв Резолюцію щодо наслідків виходу Росії з Ради Європи. Зокрема, відповідно до документу, з 16 вересня 2022 року Росія перестає бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. European Court of Human Rights. Resolution of the European Court of Human Rights on the consequences of the cessation of membership of the Russian Federation to the Council of Europe in light of Article 58 of the European Convention on Human Rights [Електронний ресурс] / European Court of Human Rights. - 2022. - Режим доступу до ресурсу: https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdf, accessed 3 April 2022. Вищезазначене свідчить про високу вірогідність повного ігнорування Росією питань виконання будь-якого рішення ЄСПЛ за заявами, поданими проти РФ до 16 вересня 2022 року, у тому числі і за заявою № 11055/22 Україна проти Росії (X).

Водночас, всі заяви, подані до 16 вересня 2022 року буде прийнято та розглянуто ЄСПЛ, навіть, якщо на момент ухвалення рішення Росія не буде зв'язана своїми зобов'язаннями. Відповідь на питання про виконання таких рішень можна шукати в історії виключення з Ради Європи Греції під час приходу військової хунти чорних полковників до влади та її повернення після поновлення демократії. Отже, сподіваємося, що прийняття, а потім і виконання всіх майбутніх рішень стосовно порушень Росією конвенційних прав і свобод під час в Україні відбудеться достатньо швидко.

Висновок

Європейський суд з прав людини - міжнародна європейська судова інстанція, до компетенції якої входить захист широкого кола прав та свобод людини. Вочевидь, що Суд не має змоги зупинити збройний конфлікт, агресію чи війну самостійно без відповідного на те волевиявлення задіяних держав.

Наразі, коли агресія Росії досі триває, зарано повноцінно говорити про ефективність тимчасових заходів та виконання Росією приписів ЄСПЛ у рамках справи № 11055/22 Україна проти Росії (X). Однак, можна відмітити наступне. У правовому вимірі ЄСПЛ, застосував Правило 39 Регламенту тільки до однієї сторони, залишив питання масового порушення прав людини поза увагою, що дозволило привернути увагу міжнародного співтовариства до правопорушень, хоча й не досягнути основної мети тимчасових заходів - повне припинення порушень основних прав та свобод. Можна припустити, що так зване ККД від тимчасових заходів буде мати більше значення у майбутній перспективі, коли прийматиметься остаточне рішення по суті справи та факт невиконання визначених Судом заходів стане обтяжуючим фактором, який вплине не тільки на визнання порушення ЄКПЛ у вказаній справі України проти Росії (Х), але при розгляді індивідуальних заяв, пов'язаних з агресією Росії.

європейський суд право людина

Размещено на Allbest.ru