Проблеми призначення позапланових ревізій (перевірок) у ході досудового розслідування: за матеріалами судової практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми призначення позапланових ревізій (перевірок) у ході досудового розслідування: за матеріалами судової практики

Лисенко В.В., доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінальної юстиції Державного податкового університету

Стаття присвячена аналізу чинного законодавства та судової практики призначення й проведення позапланових виїзних ревізій (перевірок), а також проблемам, що виникають у ході розслідування злочинів. Суди по-різному вирішують звернення прокурора чи слідчого з клопотанням щодо призначення позапланових виїзних ревізій (перевірок), що негативно впливає на результати розслідування злочинів. В одних випадках слідчі судді задовольняють клопотання слідчого про призначення позапланових ревізій (перевірок), в інших - відмовляють.

Кримінальний процесуальний кодекс України прямо не передбачає можливості слідчого та прокурора призначення позапланових виїзних ревізій (перевірок). З цього приводу Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягаю в тому, що положення процесуального закону не дають повноважень слідчому судді надавати дозвіл на призначення перевірки. Використання виразу в КПК України «витребування та отримання» передбачає повноваження використовувати як докази висновки ревізій та актів перевірок (як і будь-які інші документи), що існують незалежно від кримінального розслідування. Варто враховувати, що докази, які отримують після початку розслідування, можуть бути визнані допустимими лише у випадку реалізації органами досудового розслідування своїх повноважень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності прокуратури фактично позбавили можливості слідчого, прокурора використовувати у протидії злочинам дієвого засобу, яким є контрольно-перевірочна діяльність суб'єктів господарювання, а також використовувати дані за результатами проведення позапланових виїзних ревізій перевірок у доказовій діяльності.

Запропоновано в ході розслідування призначати судово-економічну експертизу, яка може вирішити завдання розслідування злочинів економічного спрямування.

Ключові слова: розслідування злочинів економічного спрямування, суб'єкти господарської діяльності, повноваження прокурора, слідчого, позапланові ревізії (перевірки), розгляд слідчим суддею клопотань прокурора чи слідчого.

Problems of assigning unscheduled audits (inspections) during pre-trial investigation: based on judicial practice

Lysenko V., the doctor of legal science, professor professor of the department of criminal justice, State Tax University

The article is devoted to the analysis of the current legislation and judicial practice of appointment and conduct of unscheduled on-site audits (inspections) and problems arising during the investigation of crimes. Courts rule differently on the request of a prosecutor or investigator to request unscheduled on-site audits (inspections), which negatively affects the results of criminal investigations. In some cases, investigating judges grant the investigator's request for unscheduled audits (inspections), in others, refuse.

The Criminal Procedure Code of Ukraine does not mention the right of an investigator or prosecutor to appoint unscheduled on-site audits (inspections). In this regard, the Supreme Court traditionally doesn't allow the investigating judge to authorize the appointment of an inspection. The use of the expression in the Criminal Procedure Code of Ukraine "requesting and receiving" means that there's the authority to use as evidence the conclusions of audits and acts of inspections (as well as any other documents) that exist regardless of the criminal investigation. It's important to note that evidence which were obtained after the start of the investigation may be declared admissible only if the pre-trial investigation authorities exercise their powers under the Criminal Procedure Code of Ukraine.

Amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine were aimed to improve effectiveness of the prosecutor's office. But in reality, it deprived investigators and prosecutors from crime combating, when it took away the possibility to conduct control and verification activities of economic entities and use data on unscheduled on-site audits of inspections. The article proposed to appoint a forensic economic expertise during the investigation, which may solve the problem when investigating economic crimes.

Keywords: investigation of economic crimes; business entities; powers of the prosecutor; powers of the investigator; unscheduled audits (inspections); consideration by the investigating judge of the motions of the prosecutor or investigator.

ревізія розслідування злочин доказ

Постановка проблеми

Розслідування злочинів вимагають від слідчого використання різноманітного інструментарію для встановлення всіх обставин їх вчинення. Причому докази, які отримують після початку розслідування, можуть бути визнані допустимими лише у випадку реалізації органами досудового розслідування своїх повноважень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Особливості та напрямки використання окремих засобів для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень залежать від змісту злочинної діяльності, використаних способів вчинення кримінальних правопорушень, застосованих механізмів приховування слідів. тощо. Особливою складністю щодо виявлення та розслідування відрізняються злочини так званого економічного спрямування, злочини у сфері використання державних (бюджетних) коштів, злочини у сфері оподаткування, легалізація коштів злочинного походження. Тобто мова ид.е про злочини, які пов'язані з діяльністю суб'єктів господарювання, використанням бюджетних коштів, привласненням (розкраданням) майна, ухиленням від. сплати податків та зборів тощо.

Фінансово-господарська діяльність таких суб'єктів супроводжується складанням різноманітних документів первинного обліку, документів бухгалтерської та податкової звітності, які в тому числі й використовуються для вчинення вказаних вище злочинів. У таких документах приховується дійсний зміст виконаної фінансово-господарської діяльності, фальшується реальний зміст виконаних фінансово-господарських операцій. Нерідко для вчинення таких злочинів використовуються можливості фіктивних суб'єктів господарської діяльності, які надають у розпорядження реальних суб'єктів господарювання документи про так звані «безтоварні» операції, коли фактично господарська діяльність не проводилася, а лише знайшла відображення в окремих документах.

Для виявлення таких злочинів та встановлення обставин їх вчинення у ході розслідування слідчому варто використовувати всі можливості допомоги відповідних спеціалістів. Важливим та дієвим засобом встановлення різноманітних зловживань у сфері фінансів, здійснення фінансово-господарської діяльності, обчислення та сплати податків і зборів є документальний контроль такої діяльності, який має прояв у проведенні документальних ревізій та документальних перевірок. Документальна ревізія, як засіб встановлення розміру спричинених матеріальних збитків, широко застосовується в ході розслідування злочинів, не завжди пов'язаних із службовими зловживаннями. Так проведення позапланової виїзної ревізії було призначено за фактом вчинення розбійного нападу на листоношу, яка здійснювала виплати пенсій [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемні питання призначення та проведення ревізій (перевірок) у кримінальному провадженні досліджували у своїх наукових роботах О. Капліна, Н. Маринів, В. Неганов, О. Хахуцяк, Д. Куриленко, О. Цивінський, О. Дуфенюк, О. Курман, С. Чернявський, М. Цукірідзе, А. Сизоненко, О. Брисковська та багато інших авторів, оскільки в практиці розслідування злочинів виникає низка організаційних проблем. У зазначених вище наукових роботах запропонована низка рекомендацій, у тому числі змін до чинного кримінального-процесуального законодавства, щодо вирішення таких проблем діяльності органів досудового розслідування [2-9].

Незважаючи на те що питання призначення позапланових виїзних ревізій (перевірок) діяльності суб'єктів господарювання достатньо широко висвітлені в наукових роботах, Верховних Суд у своїх рішеннях сформував правову позицію щодо призначення позапланових виїзних ревізій (перевірок), а правоохоронні органи та суди по-різному ставляться до розв'язання цієї проблеми, що, відповідно, негативно впливає на результати розслідування злочинів.

Формулювання цілей. З огляду на вищевказане, метою статті є аналіз чинного законодавства та судової практики призначення позапланових виїзних ревізій (перевірок) і використання отриманих доказів у кримінальному судочинстві, а також формування пропозицій щодо удосконалення діяльності органів досудового розслідування.

Виклад основного матеріалу

Ревізії та перевірки можуть бути віднесені до адміністративних засобів фінансового контролю суб'єктів господарювання різних форм власності. Їх призначення та організація проведення мають свою специфіку і характеризуються низкою особливостей. Специфічність в організації та проведенні документальних ревізій (перевірок) полягає в тому, які органи повноважні проводити такі ревізії та перевірки, а також у нормативно-правовому забезпечені діяльності проведення таких ревізій та перевірок, у часі їх проведення, в ініціаторі проведення перевірок, у наявності ознак вчиненого кримінального правопорушення в результатах проведених ревізій та перевірок тощо.

Більшою мірою результати проведених ревізій та перевірок використовуються для притягнення винних до фінансової, дисциплінарної відповідальності. За результатами приймаються кадрові рішення щодо переміщення винних осіб на інші посади чи звільнення їх із займаних посад тощо.

Розглядаючи питання використання результатів документальних ревізій та перевірок у ході досудового розслідування, головною відмінністю є те, чи проводилася документальне дослідження спеціально на прохання правоохоронних органів, чи перевірка проводилася планово, відповідно до планів перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання на окремий календарний рік, чи це була позапланова ревізія (перевірка). Для потреб досудового розслідування важливими є всі документальні дослідження, які проведені щодо конкретного суб'єкта, незважаючи на те, хто був ініціатором їх проведення. На це також вказують положення ст. 93 КПК України щодо «витребування та отримання гід. органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб .. ..висновків ревізій та актів перевірок...». Головним у цьому є зміст інформації щодо встановлених порушень чинного законодавства про здійснення фінансово-господарських операцій, обчислення та сплату податків тощо. Така інформація має Ґрунтуватися на документах первинного обліку, документах бухгалтерської та податкової звітності. Тобто виявлені порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, розпорядження майном, обчислення та сплати податків мають бути підтверджені інформацією, що міститься в документах. Певною мірою на це і спрямований документальний контроль фінансово-господарської діяльності окремих суб'єктів, щоб змістом документів обліку та звітності підтвердити виявлені порушення. Від. якості проведеного документального дослідження залежить можливість використання результатів (висновку ревізії, акту документальної перевірки) в ході розслідування та доведення участі конкретних осіб у вчиненні кримінальних правопорушень.

Правовою підставою проведення документальних ревізій та перевірок діяльності суб'єктів господарювання є, зокрема, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», який визначає головні завдання органу державного фінансового контролю, серед яких: контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів; ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у тому числі на підприємствах, в установах та організаціях, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 4 цього Закону, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю (підрозділами Державної аудиторської служби України) у формі ревізії та полягає в документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Для виконання своїх функцій абз.2 п.4 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контролюючим органам, зокрема, при проведенні ревізій надаються повноваження вилучати в підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - отримувати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

Для однакового застосування законодавства щодо здійснення державного фінансового контролю на всій території України Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» [10]. Цей Порядок встановлює процедуру проведення інспектування щодо суб'єктів, визначених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Іншим важливим напрямом є документальні перевірки, які мають спрямуванням виявлення порушень чинного податкового та митного законодавства. З цією метою Податковий кодекс України встановлює види перевірок, які можуть проводити контролюючі органи (податкові та митні органи). Серед них пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається та, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх визначених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на відповідні органи. Окрім зазначеного вище, предметом документальних перевірок є відповідність законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У ході проведення документальних перевірок підлягають вивченню та аналізу податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку й пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи, а також отримані в установленому законодавством порядку контролюючим органом документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пункт 75.1.2 ст. 75 ПК України).

Податковим кодексом України визначаються підстави для проведення планових та позапланових документальних перевірок платників податків щодо дотримання вимог податкового, валютного законодавства. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Пунктом 77.2 статті 77 ПК України визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Відбір платників до проведення планових перевірок здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, з урахуванням вимог наказу Міністерства фінансів України від. 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» [11]. Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначаються ст. 78 ПК України.

Ще одним важливим напрямом проведення документальних ревізій є діяльність спеціальних підрозділів, завданням яких є проведення документального контролю діяльності окремих структурних чи територіальних підрозділів суб'єктів господарювання приватної чи комунальної форми власності. У даному разі суб'єкти господарювання, з метою належного контролю за витратами коштів, рухом майна, періодично здійснюють такий контроль. Для їх організації в приватних господарюючих суб'єктах достатньо відповідного наказу керівника суб'єкта чи структурного підрозділу. Варто зазначити, що до правоохоронних органів не часто надходять висновки таких документальних ревізій. Зазвичай суб'єкти господарювання приватної форми власності вирішують питання щодо виявлених порушень із використанням інших засобів: відшкодування шкоди, звільнення з роботи винних у допущених порушеннях тощо. Так після виявленої крадіжки з магазину продавцем була проведена фактична перевірка наявних продовольчих та промислових товарів і складений акт, який у судовому рішенні був визнаний як акт документальної ревізії [12].

Серед інших питань щодо висновків ревізій та документальних перевірок є правильне використання інформації, що міститься в таких документах. В окремих випадках надіслані до правоохоронних органів результати документальних ревізій (перевірок), разом із відповідною заявою, можуть бути як повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення. Інформація у таких висновках ревізій та перевірок використовується в ході планування розслідування, формування версій щодо особливостей вчинення та приховування кримінального правопорушення, може бути основою підготовки до допиту осіб, на яких покладено функції складання первинних документів обліку, ведення бухгалтерського обліку тощо. За результатами проведеної документальної ревізії (перевірки) в ході розслідування може бути призначено відповідне експертне дослідження (зокрема, судово-економічна експертиза та її складова - судово бухгалтерська експертиза тощо).

Проблемними питаннями практики розслідування злочинів щодо використання результатів документальних ревізій та документальних перевірок є не лише правильний аналіз інформації, а також дотримання порядку їх призначення й проведення. Кримінальний процесуальний кодекс України не наводить змісту зазначених засобів фінансового контролю та прямо не передбачає механізму і процедури призначення прокурором чи слідчим у ході досудового розслідування документальних ревізій чи документальних перевірок. При тому, варто вказати, що ч.2 ст. 84 КПК України визначено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Своєю чергою, згідно з п.4 ч.2 ст. 99 КПК України, до документів як процесуальних джерел доказів можуть бути віднесені висновки ревізій та акти перевірок. Окрім указаного вище, ч.2 ст. 93 КПК України визначає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Із наведеного вище можна зробити висновок про те, що КПК України визначає висновки ревізій та акти перевірок як процесуальні джерела доказів та надає можливість використання, зокрема, стороні обвинувачення в доказовому процесі висновків ревізій та актів перевірок. Єдиною проблемою в цьому є те, що КПК України напряму не встановлює, яким же чином у ході досудового розслідування можна призначити та провести документальну ревізію чи документальну перевірку.

Відповідно до положень ст. 40 КПК України, слідчий органу досудового розслідування уповноважений, зокрема, доручати проведення слідчих (розшуковик) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. У даному разі у КПК України зазначений вичерпний перелік звернень слідчого органу досудового розслідування до слідчого судді лише щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження і проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Ні документальна ревізія, ні документальна перевірка не можуть бути віднесені до заходів забезпечення кримінального провадження чи проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій. При тому окремі судові рішення визнають клопотання щодо призначення позапланової виїзної ревізії як клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження [13].

Від. того, що документальна ревізія чи документальна перевірка використовується в ході досудового розслідування, не змінюється їх зміст контрольно-перевірочного заходу спеціальних контролюючих органів чи окремих структурних підрозділів суб'єктів господарювання приватного сектору економіки. Тобто, з огляду на тлумачення повноважень слідчого, які встановлені ст. 40 КПК України, до його компетенції не віднесені питання призначення документальний ревізій та документальних перевірок. Таким же чином, можна вказати про відсутність повноважень прокурора щодо їх призначення. Такі повноваження прокурора та слідчого були вилучені із КПК України у 2014 р. у ході внесення змін до законодавства, що визначає функції та зміст діяльності прокуратури. В окремих випадках відсутність можливостей призначення та проведення податкових перевірок і ревізій органами досудового розслідування серед інших, указано як підстава для продовження строку досудового розслідування [14].

Нерідко в практиці розслідування злочинів виникає потреба в призначенні та проведенні позапланових виїзних документальних ревізій (перевірок). Це виникає, зокрема, коли оперативними підрозділами правоохоронних органів отримується інформація про можливі зловживання, факти розкрадання, нецільового використання бюджетних коштів тощо. Для їх належного фіксування та отримання підстав відкриття кримінального провадження виникає потреба у проведенні документального контролю (ревізії, перевірки) окремих суб'єктів господарювання. У такому разі, відповідно до положень чинного законодавства, такого суб'єкта господарювання можна включати до плану перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами лише наступного року. За рік провести планову ревізію чи перевірку суб'єкта господарювання, тобто чекати значний період, що може призвести до втрати доказів чи їх знищення.

Така необхідність також виникає, зокрема, у разі призначення додаткової чи повторної документальної ревізії (документальної перевірки). Достатньо часто в практиці правоохоронних органів трапляються випадки, коли надані результати (висновки планових ревізій, акти планових перевірок) не відповідають встановленим вимогам, не повною мірою відображають зміст проведеного документального дослідження; документальне дослідження проведено не за всі звітні періоди, не досліджені всі необхідні документи, що пов'язані і здійснення фінансово-господарської діяльності тощо. Раніше ці питання (у КПК України 1960 р.) вирішувалися шляхом складання слідчим постанови про призначення документальної ревізії (перевірки), призначення додаткової чи повторної документальної ревізії (перевірки). Окремими періодами в структурі податкової міліції існували спеціальні підрозділи, у віданні яких були документальні перевірки дотримання платниками податків вимог податкового, митного та валютного законодавства.

На сьогодні слідчий та прокурор позбавлені права та можливості призначення документальних досліджень діяльності суб'єктів господарювання, що негативно впливає на ефективність роботи правоохоронних органів. Приймаючи зміни до законодавства щодо створення належного захисту діяльності суб'єктів господарювання, державою не був наданий аналогічний засіб для правоохоронних органів щодо протидії вчинення злочинів та їх належного виявлення. З іншої сторони, до контролюючих органів висуваються вимоги, які вимагають належного проведення документального дослідження суб'єктів господарювання в ході планових документальних ревізій і перевірок. Незважаючи на те, що у Верховній Раді України були спроби внести зміни до кримінального процесуального законодавства щодо урегулювання питань призначення позапланових виїзних ревізій і перевірок, на сьогодні ці питання залишаються не вирішеними, що, відповідно, створює проблеми в діяльності органів досудового розслідування [15].

Варто також вказати на те, що законодавчі акти, які визначають основу діяльності окремих правоохоронних органів, надають їм можливості щодо залучення до документального контролю суб'єктів господарювання контролюючих органів. Так п.2 ч.2 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» визначено можливість залучати в установленому законодавством порядку до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів. Такі положення законодавства можуть бути реалізовані лише поза межами кримінального процесуального законодавства.

Судові та правоохоронні органи по-різному підходять до розв'язання проблемних питань щодо призначення та проведення документальних ревізій та перевірок у ході досудового розслідування, звертаючись до слідчого судді з клопотанням щодо призначення таких контрольних заходів. Для вирішення завдань досудового розслідування, повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи суди, при розгляді клопотань про призначення позапланових виїзних документальних ревізій (перевірок), свої рішення обґрунтовують, з огляду на зміст законодавства, яке визначає особливості здійснення фінансового контролю в Україні [16]. З метою вирішення проблемних питань, окремі апеляційні суду спеціально проводили узагальнення судової практики з цього приводу. Так апеляційним судом Харківської області в запропонованому узагальненні було визначено, що «судова практика слідчих суддів, які відмовляють у задоволенні обґрунтованих клопотань слідчих про надання дозволу на проведення ревізій та перевірок тільки з підстав відсутності у чинному КПК України спеціальних норм, які б передбачали повноваження та процедуру надання слідчим суддею дозволу на проведення позапланових ревізій та перевірок не є правильним» [17].

Суди, за результатами розгляд таких клопотань, в окремих випадках задовольняють клопотання, в інших - відмовляють у їх задоволенні [18-19]. В окремих судових рішеннях зазначається про те, що чинний КПК України не передбачає спеціальної процедури призначення та проведення документальних ревізій (перевірок), і з цих підстав відмовляється в призначенні позапланових документальних перевірок та надаються рекомендації щодо призначення судової експертизи [20].

Нерідко в практиці розслідування злочинів підставою для відмови у призначенні позапланової виїзної документальної ревізії є неналежне оформлення відповідного клопотання. Так надані матеріали клопотання прокурора не містили належних підстав для проведення такої перевірки, були відсутні дані щодо тривалості проведення перевірки (тобто початкової і кінцевої дати в межах визначеної законом та погодженої з особою, яка проводить ревізію), не наведено аргументів про те, що конкретний суб'єкт господарювання, щодо діяльності якого планується проведення документальної ревізії, є підконтрольною установою в розумінні Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» [21].

Підставою для відмови судом у задоволенні клопотання (слідчого, прокурора) щодо призначення позапланові виїзної документальної ревізії нерідко є невідповідність поданого клопотання вимогам статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», оскільки, на думку суду, не містить письмового обґрунтування правових підстав позапланової виїзної ревізії та до клопотання не додано документальних доказів, котрі б свідчили про виникнення, передбачених ч.5 ст.11 Закону, підстав для проведення такої ревізії, зокрема доручення проведення ревізії у підконтрольній установі від органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, де містилися б факти, що свідчать про порушення підконтрольною установою законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю. Крім зазначеного, на думку суду, не надано обґрунтування підстав проведення ревізії, слідчим не обґрунтовано потреби досудового розслідування, котрі виправдовують такий ступінь втручання в права та свободи осіб, про які мовиться в клопотанні [22].

Вирішення проблемних питань судової практики з розгляду клопотань органів досудового розслідування щодо призначення позапланових документальних ревізій (перевірок) знайшло відбиття в рішеннях Верховного Суду. Так у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від. 06 березня 2018 року у справі № 243/6674/ 17-к (провадження № 51-499км17) Верховний Суд дійшов висновку, зокрема в п.38, що положення процесуального закону не дають повноважень слідчому судді надавати дозвіл на призначення перевірки. Використання виразу «витребування та отримання» передбачає повноваження використовувати як докази висновки ревізій та актів перевірок (як і будь-які інші документи), що існують незалежно від кримінального розслідування. Процесуальний закон чітко відрізняє документи, створені в межах кримінального провадження, від документів, походження яких не залежить від кримінального провадження, і підпорядковує ці два типи документів різному правовому режиму. Тому помилково виводити з повноваження «витребувати» повноваження «призначити» перевірку [23]. Таку правову позицію підтверджено в інших судових рішеннях Верховного Суду [24].

Після прийнятого рішення Верховного Суду слідчі судді, здебільшого, відмовляють у задоволенні клопотань слідчого щодо призначення позапланових ревізій та перевірок [25-26]. При тому окремі суду продовжують задовольняти такі клопотання [27-28]. Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду фактично визнав законність призначення позапланової виїзної ревізії, вказавши, що, згідно з висновками експертів від 24.04.2019 № 19179/19180/18-72 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи, висновки позапланової виїзної ревізії у ДП «НАЕК «Енергоатом» у частині фінансово-господарської діяльності ВП «Южно-Українська АЕС» за період з 01.01.2011 по 30.06.2013 щодо понесення зайвих витрат державних коштів на суму 12 312 662,41 грн., унаслідок придбання кондиціонерів, документально підтверджуються [29].

У судовій практиці поширеними є випадки, коли скасовуються ухвали слідчого судді та, відповідно, результати позапланових виїзних документальних ревізій. Так суд першої інстанції визнав недопустимим доказом фактичні дані акту від 15 лютого 2018 року №15-21 /1 про результати позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «МСЗ «Океан» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, оскільки ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від. 12 грудня 2017 року, за якою надано дозвіл на проведення вказаної перевірки, скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року [30-31].

Таким же чином Луганським апеляційним судом визнано недопустимим доказом акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Солідарненської сільради за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року № 15-21 / 3 від 29.05.2018 року, оскільки його отримано в спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законом України, шляхом реалізації органами досудового розслідування і прокуратури повноважень, не передбачених КПК України. Крім зазначеного вище, колегія судців застосувала до висновку судово-економічної експертизи № 1992-1994 від 12.06.2018 доктрину «плодів отруйного дерева». Таким чином, допустимі самі собою докази, що отримані за допомогою відомостей і джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими [32].

Вирішення існуючої проблемної ситуації практики органів досудового розслідування може виявлятися в призначенні відповідних експертних досліджень у ході досудового розслідування. Так з належною підготовкою певних об'єктів може бути призначена судово-економічна експертиза, у ході проведення якої досліджують документи бухгалтерського, податкового обліку і звітності, документи про економічну діяльність суб'єкта господарювання чи певної організації, документи фінансово-кредитних операцій, документи використання бюджетних коштів тощо. Наприклад, щорічно експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проводиться на замовлення органів досудового розгляду та суду від 150 до 200 економічних експертиз [33].

Висновки

Аналіз судової практики засвідчив, що суди по-різному ставляться до розгляду клопотань слідчого та прокурора щодо призначення позапланових виїзних перевірок діяльності суб'єктів господарювання (ревізій, перевірок), що впливає на ефективність кримінального судочинства. В окремих випадках, незважаючи на те що кримінальне процесуальне законодавство не передбачає повноважень слідчого і прокурора щодо призначення таких ревізій (перевірок), а також те, що Верховним Судом сформована правова позиція з цих питань, слідчі судді надають дозвіл на їх проведення у кримінальному провадженні. Це в подальшому призводить до апеляційного оскарження таких рішень і, у підсумку, до визнання доказів недопустимими, у тому числі тих, що були отримані на підтвердження результатів позапланових виїзних ревізій (перевірок).

Для належного забезпечення протидії вчинення злочинів потребує змін чинне кримінальне процесуальне законодавство, де мають знайти баланс положення щодо захисту свободи господарської діяльності, належного механізму організації перевірок таких суб'єктів, усунення можливостей зловживання контролюючих та правоохоронних органів, а також з іншої сторони - надати контролюючим та правоохоронним органам можливості встановлення порушень чинного порядку здійснення господарської діяльності, дотримання вимог бюджетного законодавства тощо.

Використані джерела

1. Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 р. Справа № 610/297/15. Провадження 1-кп/645/387/20.

2. Капліна О., Маринів Н. Проведення ревізій та перевірок у кримінальному провадженні: дисонанс законодавства та правозастосовної практики. Підприємство, господарство і право. 2018. № 2. С. 197-206.

3. Неганов В.В. Особливості використання стороною обвинувачення висновків ревізії, інших форм процесуальної фіксації даних, пізнаних за результатами проведення ревізії. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 3. С. 216-228.

4. Хахуцяк О.Ю. Місце актів ревізій та перевірок у кримінальному провадженні. Юридична наука. 2015. № 5. С. 156-161.

5. Куриленко Д. Сутність та процесуальний статус ревізій і перевірок у кримінальному провадженні. Jurnalul juridic national: teorie §i practica. 2015. № 2. С. 144-147.

6. Цивінський О., Дуфенюк О. Оптимізація проведення позапланових ревізій, перевірок та призначення економічних експертиз у кримінальному провадженні. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 3. С.276-283.

7. Курман О.В. Проблемні питання призначення ревізій у кримінальному судочинстві в умовах сучасних реалій законодавства. Порівняльно-аналітичне право. 2016. № 3. С. 201-203.

8. Чернявський С.С. Цуцкірідзе М.С. Актуальні проблеми призначення судово- економічних експертиз та документальних ревізій у кримінальному провадженні. Матер. міжвід. наук.-практ. семінару «Актуальні питання використання можливостей позапланових документальних ревізій та інших перевірок у кримінальному судочинстві» (Київ, 30 черв. 2016 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ. 2016. С. 123-127.

9. Сизоненко А., Брисковська О. Актуальні проблеми призначення та проведення позапланових ревізій за зверненням органів досудового розслідування. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 1. С. 135-146.

10. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550.

11. Наказ Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».

12. Вирок Слов'янський міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2021 р. Справа № 236/1416/19. Провадження № 1-кп/243/199/20214.

13. Ухвала слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 р. Справа № 386/206/20. Провадження № 1-кс/386/33/20.

14. Ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 9 липня 2021 р. Справа № 752/16555/21. Провадження № 1-кс/752/5592/21.

15. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок)» (реєстр. № 6482 від 18.07.2017 р.).

16. Ухвала слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25 грудня 2014 р. Справа № 472/1910/14-к.

17. Узагальнення судової практики місцевих судів щодо застосування слідчими суддями норм матеріального та процесуального права під час розгляду клопотань слідчих та прокурорів про надання дозволу на призначення та проведення позапланових ревізій і перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців в межах кримінального провадження за період 2015-2016р.р. Апеляційний суд Харківської області.

18. Ухвала слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 р. Справа № 299/3639/18.

19. Ухвала слідчого судці Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2019 р. Справа № 495/4137/19. Провадження 1-кс/495/2607/2019.

20. Ухвала слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 лютого 2019 р. Справа № 159/455/19. Провадження № 1-кс/159/199/19.

21. Ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 вересня 2019 р. Справа № 489/4092/19. Провадження 1-кс/489/1982/19.

22. Ухвала слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 р. Справа № 299/3639/18.

23. Ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 березня 2018 року. Справа № 243/6674/17-к. Провадження № 51- 499км17).

24. Ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 листопада 2021 р. Справа № 234/8805/18. Провадження № 51-2318 км21.

25. Ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 лютого 2019 р. Справа № 711/1803/19. Провадження № 1-кс/711/854/18.

26. Ухвала слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 12 липня 2021 р. Справа № 438/1092/21. Провадження № 1-кс/438/74/2021

27. Ухвала слідчого судді Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 21 січня 2019 р. Справа № 659/56/19. Провадження № 1-кс/659/19/19

28. Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 8 лютого 2019 р. Справа №127/4024/19. Провадження №1-кс/127/2408/19.

29. Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 7 липня 2021 р. Справа № 991/4414/21. Провадження 1-кс/991/4475/21.

30. Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 8 грудня 2021 р. Справа № 488/990/19. Провадження № 51-246 3км21.

31. Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 квітня 2020. Справа № 335/2108/17. Провадження № 51- 6560км19.

32. Ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2020 р. Справа № 409/1289/18. Провадження № 11-кп/ 810/352/19.

33. Судово-економічна експертиза та напрямки її дослідження.

References

1. Vyrok Frunzenskoho raionnoho sudu m. Kharkova vid 19 zhovtnia 2020 r. Sprava № 610/297/15. Provadzhennia 1-kp/645/387/20. (2020) N. p. [in Ukrainian].

2. Kaplina O., Maryniv N. (2018) Provedennia revizii ta perevirok u kryminalnomu provadzhenni: dysonans zakonodavstva ta pravozastosovnoi praktyky. Pidpryiemstvo, hospo darstvo i pravo - Enterprise, government and law, 2,197-206. [in Ukrainian].

3. Nehanov V.V. (2017) Osoblyvosti vykorystannia storonoiu obvynuvachennia vysnov kiv revizii, inshykh form protsesualnoi fiksatsii danykh, piznanykh za rezultatamy proveden nia revizii. Visnyk kryminalnoho sudochynstva - Bulletin of criminal justice, 3,216-228. [in Ukrainian].

4. Khakhutsiak O.Yu. (2015) Mistse aktiv revizii ta perevirok u kryminalnomu prova dzhenni. Yurydychna nauka - Legal science, 5,156-161. [in Ukrainian].

5. Kurylenko, D. (2015) Sutnist ta protsesualnyi status revizii i perevirok u kryminalnomu provadzhenni. Jurnalul juridic national: teorie §i practice, 2,144-147. [in English].

6. Tsyvinskyi O., Dufeniuk O. (2021) Optymizatsiia provedennia pozaplanovykh revizii, perevirok ta pryznachennia ekonomichnykh ekspertyz u kryminalnomu provadzhenni. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Undertaking, dominion and law, 3,276-283. [in Ukrainian].

7. Kurman O.V. (2016) Problemni pytannia pryznachennia revizii u kryminalnomu sudo chynstvi v umovakh suchasnykh realii zakonodavstva. Porivnialno-analitychne pravo - Porivnyal no-analytical law, 3,201-203. [in Ukrainian].

8. Cherniavskyi S.S. Tsutskiridze M.S. (2016) Aktualni problemy pryznachennia sudovo-ekonomichnykh ekspertyz ta dokumentalnykh revizii u kryminalnomu provadzhenni. Mater. mizhvid.nauk.-prakt. seminaru «Aktualni pytannia vykorystannia mozhlyvostei pozaplanovykh dokumentalnykh revizii ta inshykh perevirok u kryminalnomu sudochynstvi» (Kyiv, 30 cherv. 2016 r.) - Mater. interdepartmental. scientific-practical of the seminar "Current issues of using the possibilities of unscheduled documentary audits and other inspections in criminal proceedings" (Kyiv, June 30, 2016), 123-127. Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav. [in Ukrainian].

9. Syzonenko A., Bryskovska O. (2018) Aktualni problemy pryznachennia ta provede nnia pozaplanovykh revizii za zvernenniam orhaniv dosudovoho rozsliduvannia. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 1,135-146. [in Ukrainian].

10. Zatverdzheno postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 kvitnia 2006 r. № 550. (2006) N. p. [in Ukr ainian].

11. Nakaz Ministerstva finansiv Ukrainy vid 02.06.2015 № 524 «Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia planu-hrafika provedennia dokumentalnykh planovykh perevirok pla tnykiv podatkiv». (2015) N. p. [in Ukrainian].

12. Vyrok Slov'ianskyi miskraionnoho sudu Donetskoi oblasti vid 31 travnia 2021 r. Sprava № 236/1416/19. Provadzhennia № 1-kp/243/199/20214. (2021) N. p. [in Ukrainian].

13. Ukhvala slidchoho suddi Holovanivskoho raionnoho sudu Kirovohradskoi oblasti vid 16 bereznia 2020 r. Sprava № 386/206/20. Provadzhennia № 1-ks/386/33/ 20. (2020) N. p. [in Ukrainian].

14. Ukhvala slidchoho suddi Holosiivskoho raionnoho sudu m. Kyieva vid 9 lypnia 2021 r. Sprava № 752/16555/21. Provadzhennia № 1-ks/752/5592/21. (2021) N. p. [in Ukrainian].

15. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho ko deksu Ukrainy ta inshykh zakoniv Ukrainy (shchodo pryznachennia pozaplanovykh revizii, perevirok)» (reiestr. № 6482 vid 18.07.2017 r.). N. d. N. p. [in Ukrainian].

16. Ukhvala slidchoho suddi Veselynivskoho raionnoho sudu Mykolaivskoi oblasti vid 25 hrudnia 2014 r. Sprava № 472/1910/14-k. (2014) N. p. [in Ukrainian].

17. Uzahalnennia sudovoi praktyky mistsevykh sudiv shchodo zastosuvannia slidchymy suddiamy norm materialnoho ta protsesualnoho prava pid chas rozghliadu klopotan slidchykh ta prokuroriv pro nadannia dozvolu na pryznachennia ta provedennia pozaplanovykh revizii i perevirok pidpryiemstv, ustanov, orhanizatsii ta fizychnykh osib - pidpryiemtsiv v mezhakh kryminalnoho provadzhennia za period 2015-2016r.r. Apeliatsiinyi sud Kharkivskoi oblasti. N. d. N. p. [in Ukrainian].

18. Ukhvala slidchoho suddi Vynohradivskoho raionnoho sudu Zakarpatskoi oblasti vid 12 bereznia 2019 r. Sprava № 299/3639/18. (2019) N. p. [in Ukrainian].

19. Ukhvala slidchoho suddi Bilhorod-Dnistrovskoho miskraionnoho sudu Odeskoi oblasti vid 15 travnia 2019 r. Sprava № 495/4137/19. Provadzhennia 1-ks/495/2607/2019. (2019) N. p. [in Ukrainian].

20. Ukhvala slidchoho suddi Kovelskoho miskraionnoho sudu Volynskoi oblasti vid 4 liutoho 2019 r. Sprava № 159/455/19. (2019) N. p. Provadzhennia № 1-ks/159/199/19. [in Ukrainian].

21. Ukhvala slidchoho suddi Leninskoho raionnoho sudu m. Mykolaieva vid 3 veresnia 2019 r. Sprava № 489/4092/19. Provadzhennia 1-ks/489/1982/19. (2019) N. p. [in Ukrainian].

22. Ukhvala slidchoho suddi Vynohradivskoho raionnoho sudu Zakarpatskoi oblasti vid 12 bereznia 2019 r. Sprava № 299/3639/18. (2019) N. p. [in Ukrainian].

23. Ukhvala kolehii suddiv Pershoi sudovoi palaty Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 06 bereznia 2018 roku. Sprava № 243/6674/17-k. Provadzhennia № 51- 499km17). (2018) N. p. [in Ukrainian].

24. Ukhvala kolehii suddiv Pershoi sudovoi palaty Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Ver- khovnoho Sudu vid 16 lystopada 2021 r. Sprava № 234/8805/18. Provadzhennia № 51- 2318km21. (2021) N. p. [in Ukrainian].

25. Ukhvala slidchoho suddi Prydniprovskoho raionnoho sudu m. Cherkasy vid 28 liu- toho 2019 r. Sprava № 711/1803/19. Provadzhennia № 1-ks/711/854/18. (2019) N. p. [in Ukrainian].

26. Ukhvala slidchoho suddi Boryslavskoho miskoho sudu Lvivskoi oblasti vid 12 lypnia 2021 r. Sprava № 438/1092/21. Provadzhennia № 1-ks/438/74/2021. (2021) N. p. [in Ukrainian].

27. Ukhvala slidchoho suddi Nyzhnosirohozkoho raionnoho sudu Khersonskoi oblasti vid 21 sichnia 2019 r. Sprava № 659/56/19. Provadzhennia № 1-ks/659/19/19. (2019) N. p. [in Ukrainian].

28. Ukhvala slidchoho suddi Vinnytskoho miskoho sudu Vinnytskoi oblasti vid 8 liutoho 2019 r. Sprava №127/4024/19. Provadzhennia №1-ks/127/2408/19. (2019) N. p. [in Ukrainian].

29. Ukhvala slidchoho suddi Vyshchoho antykoruptsiinoho sudu vid 7 lypnia 2021 r. Sprava № 991/4414/21. Provadzhennia 1-ks/991/4475/21. (2021) N. p. [in Ukrainian].

30. Postanova kolehii suddiv Tretoi sudovoi palaty Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 8 hrudnia 2021 r. Sprava № 488/990/19. Provadzhennia № 51- 2463km21. (2021) N. p. [in Ukrainian].

31. Postanova kolehii suddiv Tretoi sudovoi palaty Kasatsiinoho kryminalnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 27 kvitnia 2020. Sprava № 335/2108/17. Provadzhennia № 51-6560 km19. (2020) N. p. [in Ukrainian].

32. Ukhvala kolehii suddiv sudovoi palaty z rozghliadu kryminalnykh sprav Luhanskoho apeliatsiinoho sudu vid 20 serpnia 2020 r. Sprava № 409/1289/18. Provadzhennia № 11-kp/ 810/352/19. (2020) N. p. [in Ukrainian].

33. Sudovo-ekonomichna ekspertyza ta napriamky yii doslidzhennia. N. d. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru