Форми здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет «Одеська юридична академія»

Чернівецький юридичний фаховий коледж

Форми здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти

Анотація

Ключові слова: фахова передвища освіта, державна політика, контроль, нагляд, ліцензування, адміністративна форма, правові форми, організаційні форми.

Annotation

Key words: vocational higher education, state policy, control, supervision, licensing, administrative form, legal forms, organizational forms.

Постановка проблеми

Форми здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти в Україні є одними із тих засадничих категорій, пізнання яких є необхідним на шляху до всебічного дослідження сутності державної політики у зазначеній сфері. Дослідження форм здійснення державної політики у зазначеній сфері дозволяє насамперед з'ясувати специфіку її зовнішнього прояву, її реальне втілення у конкретних суспільних відносинах.

З'ясуванню сутності та змісту форм здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти в Україні на сьогодні приділено надзвичайно мало наукової уваги. Відсутні спеціальні комплексні напрацювання щодо висвітлення змісту зазначених категорій. Більше того, серед науковців на сьогодні бракує одностайності у розумінні змісту ключових понять зазначеної проблематики: у теорії адміністративного права не розроблено єдиного підходу до визначення поняття форм здійснення державної політики загалом, а також до виокремлення їхніх істотних правових ознак, з'ясування системи таких форм.

То ж усе наведене вище, а також нагальність та актуальність формування та реалізації ефективної державної політики у сфері фахової передвищої освіти обумовлюють вважливість проведення нашого наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні висвітленню проблем державної політики у сфері освіти присвячені роботи В.П. Андрущенка, В.І. Астахової, В.Д. Бакуменка, К.О. Ващенко, О.В. Валевського й ін. категорію адміністративних форм досліджували такі теоретики, як В.Б. Авер'янов, Д.М. Бахрах, Ю.П Битяк, В.М. Гаращук, Н.В. Галіцина, С.Г Погребняк, Ю.С. Старілов, С.Г Стеценко та ін.

Невирішені раніше проблеми. Проте у науковій доктрині бракує спеціальних напрацювань щодо визначення поняття та системи форм здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти. Зазначене і обумовлює нагальність і актуальність нашого наукового пошуку.

Метою даної статті є з'ясування поняття та системи форм здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Слід на початку нашого дослідження звернутись до думок вчених з приводу досліджуваного питання. Наприклад, Т.М. Коломоєць визначає адміністративну форму як «волевиявлення виконавчо-розпорядчого органу, посадової особи, здійснене у рамках режиму законності та компетенції для досягнення адміністративно-правової мети - вираження у зовнішньому вигляді конкретних дій суб'єктів публічного адміністрування, які здійснюються у процесі їхньої діяльності й спрямованості на реалізацію адміністративних функцій» [1, с. 324].

Також, І.А. Смілий зауважує, що «під формами адміністративної діяльності ДМС України пропонується розуміти зовнішньо виражені, відмінні за змістом і правовим ефектом види адміністративної діяльності ДМС України з ефективного виконання покладених на неї завдань і функцій щодо реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), зокрема протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів» [2, с. 358]. У свою чергу, А.С. Гук зауважує, що «будь-яка адміністративна форма являє собою юридично значимі способи реалізації суб'єктами адміністративного права своїх повноважень, прав і обов'язків, що відображають особливості їх правового статусу» [3, с. 79].

Вартою уваги є позиція І.Г. Ігнатченко, яка досліджувала форми державного управління культурою. На її думку, досліджувану категорію варто визначати як «об'єктивно зумовлені залежно від етапів і стадій культурно-управлінського циклу внутрішньоорганізаційні й зовнішні прояви безпосередньої цілеспрямованої діяльності уповноважених органів у сфері культури щодо раціонального й ефективного виконання покладених на них функцій і завдань» [4, с.17].

Не у повній мірі погодимося із пропозицією І.А. Смілого щодо визначення форм адміністративної діяльності, за якого форми ототожнюються із видами адміністративної діяльності. На наш погляд, форми адміністративної діяльності, а також і форми реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти є більш абстрактною теоретичною конструкцією, яка сформувалася внаслідок здійснення наукових узагальнень щодо способів, прийомів діяльності уповноважених суб'єктів, синтезу певних спільних правових ознак зовнішнього вираження їхніх дій.

Відтак, у межах різних видів діяльності з формування та реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти може поєднуватися застосування декількох форм такої діяльності. Вид адміністративної діяльності, а також діяльності щодо формування та реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти відображає скоріше напрям такої діяльності, що складається у певній визначеній сфері реалізації державної політики. В той час, як форма діяльності є більш узагальненою категорією, що може застосовуватися за різними видами такої діяльності, та характеризується насамперед специфікою зовнішнього прояву, направленістю на досягнення відповідного результату.

Досить конструктивною є пропозиція І.Г. Гнатенко визначати форми державного управління культурою, враховуючи також і етапи управлінського циклу у зазначеній сфері загалом. Також слушним є зауваження вченої щодо необхідності виокремлювати внутрішньоорганізаційні та зовнішні форми державного управління. Адже дійсно, процес формування та реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти є досить складним, охоплюючи також і відповідні процеси внутрішньоорганізаційного характеру, а також і зовнішні форми діяльності уповноважених суб'єктів. Кожна із таких форм відіграє важливу роль у формуванні та реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти.

Розглянувши основні положення стосовно визначення поняття форм адміністративної діяльності, державного управління та публічного адміністрування, зауважимо, що нами виявлено низку правових ознак, які є істотними для здійснення характеристики наведених категорії, та які виокремлюються більшістю вчених. Серед таких ознак: це зовнішній прояв управлінських чи інших публічно-владних дій, він реалізується в межах режиму законності, спрямований на досягнення чітко визначеної публічно-правової мети, реалізується в межах компетенції уповноважених суб'єктів, являє собою поєднану типовими ознаками сукупність однорідних за своїм характером дій, що у своєму комплексі спрямовані на досягнення чіткого спільного результату.

Поряд з тим, доцільно зауважити, що категорію форм адміністративної діяльності, державного управління чи публічного адміністрування у сфері фахової передвищої освіти не можливо у повній мірі ототожнювати з формами реалізації та формування державної політики у зазначеній сфері. Державна політика у сфері фахової передвищої освіти за своїм змістом є більш широким поняттям у порівнянні з публічним адмініструванням чи державним управлінням у зазначеній сфері. Тому, відповідно, і форми реалізації та формування державної політики у сфері фахової передвищої освіти є у певній мірі відмінними від форм публічного адміністрування чи державного управління.

На наш погляд, під поняттям «форми здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти» слід розуміти конкретний зовнішній прояв діяльності уповноважених суб'єктів формування та реалізації політики у визначеній сфері, що являє собою сукупність поєднаних спільним характером та метою дій, що здійснюються в межах режиму законності, та спрямовані на реалізацію активного впливу держави на сферу фахової передвищої освіти, її розвиток, ефективну реалізацію прав та свобод людини у сфері здобуття зазначеного освітнього рівня.

Найбільш ґрунтовно та всеохоплююче розкрити досліджувану категорію дозволить виокремлення конкретної системи форм реалізації та формування державної політики у сфері фахової передвищої освіти. Для вирішення зазначеного наукового завдання доцільно звернутися до напрацювань вчених стосовно уже здійснюваної у теорії адміністративного права класифікації адміністративних форм. Зокрема, у науці адміністративного права прийнято розрізняти чотири форми управлінської діяльності:

1) видання нормативних актів управління;

2) видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління;

3) проведення організаційних заходів;

4) здійснення матеріально-технічних операцій. Поряд із цим вчені, які презентують такий поділ форм управлінської діяльності, зазначають про відсутність загальновизнаної класифікації» [5, с. 135-136].

Т.О. Гарбуз також висловлює схожу позицію, та зауважує, що «слід виходити із того, що форми управлінської діяльності органами виконавчої влади (їх посадовими особами) здійснюються у правовій (зумовлюють юридичні наслідки) і не правовій формі (не зумовлюють настання юридичних наслідків), які складаються в процесі здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності. Серед форм управлінської діяльності виділяють правові і не правові форми, які доповнюють одна одну в процесі реалізації функцій діяльності суб'єктів публічної адміністрації» [6, с. 143].

У свою чергу, С.Т. Гончарук, зауважує, що залежно від характеру, змісту та юридичних наслідків застосування форми державного управління поділяють на правові та неправові. До правових форм здебільшого відносять такі: державний політика адміністрування фаховий передвищий освіта

а) видання управлінських актів;

б) вчинення інших юридично значущих управлінських дій;

в) укладання адміністративно-правових договорів.

Натомість, до неправових відносять такі форми:

а) здійснення організаційних заходів;

б) матеріально-технічні операції. Останні мають допоміжне, обслуговувальне призначення [7, с. 64].

Як бачимо, більшість підходів у науковій доктрині пропонує виокремлювати такі основні форми адміністративної діяльності, як правові та неправові (організаційні), які слід виділяти, виходячи із того, чи обумовлює реалізація зазначених форм настання правових наслідків. Зазначена позиція є певною мірою усталеною у теоретичній літературі, і її підтримують більшість вчених-адміністративістів. З нашого боку вважаємо, що наведена класифікація є доволі обґрунтованою. Вона надає важливий інструментарій для здійснення відповідних більш спеціальних досліджень адміністративної діяльності та державного управління у різних сферах суспільного життя.

І.Г. Ігнатченко, розкриваючи форми державного управління культурою, пропонує поділяти їх на внутрішні й зовнішні. «Внутрішні форми управлінської (адміністративної) діяльності - це способи організації зв'язків між суб'єктами управління культурою з метою реалізації цілей і завдань культурно-управлінського циклу, які виражаються через організаційну, правотворчу й господарську роботу. Зовнішні форми - це способи вираження діяльності відповідних органів (посадових осіб) у сфері культури, що здійснюються в межах їх компетенції для реалізації поставлених функцій і завдань. Вони традиційно поділяються на 2 групи:

а) видання нормативних та індивідуальних (ненормативних) правових актів управління, включаючи укладення адміністративних договорів і

б) проведення організаційних (неправових) заходів і здійснення матеріально-технічних операцій» [4, с.17].

Серед форм адміністративної діяльності щодо забезпечення митної безпеки за критерієм методів такої діяльності, на думку Л.Л. Палій, доцільно виділити:

1) видання нормативних актів управління суб'єктами, уповноваженими забезпечувати митну безпеку (такі повноваження чинне законодавство надає митним органам, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України);

2) видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління суб'єктами, що здійснюють правозастосовну діяльність, спрямовану на забезпечення митної безпеки у межах встановлених законодавством повноважень;

3) здійснення організаційних заходів, спрямованих на охорону і захист митних інтересів держави, а також спрямованих на організацію діяльності окремих державних органів, які наділені відповідною компетенцією;

4) здійснення матеріально-технічних операцій» [8, с. 31].

Враховуючи наведене, зауважимо, що, як нами уже зазначалося вище, категорія «форми здійснення державної політики у сфері фахової передвищої освіти» є дещо ширшою, аніж державне управління у наведеній сфері. А тому перелік форм реалізації та формування державної політики у сфері фахової передвищої освіти є більш всеохоплюючим та містким, аніж перелік форм державного управління. Поряд з тим, вважаємо за доцільне при формуванні конкретного переліку форм реалізації та формування державної політики у сфері фахової передвищої освіти зберегти загальний підхід щодо виділення адміністративних форм з огляду на спричинення ними правових наслідків.

Висновки

Отже, до форм реалізації та формування державної політики у сфері фахової передвищої освіти слід віднести:

1) ідейно-наукова. Зазначена форма полягає у здійсненні за державного сприяння та подальшої легітимації результатів систематичних та постійних вітчизняних науково-теоретичних розробок, досліджень передових міжнародних практик організації освітнього процесу та розробки шляхів їх можливого впровадження в Україні, розробка, зміна, корегування та удосконалення цілісної парадигми системи фахової передвищої освіти на науково-теоретичному рівні, закладення наукового обґрунтування та передумов для удосконалення нормативно-правового регулювання у зазначеній сфері;

2) установча. Являє собою конкретні дії держави щодо забезпечення організаційно-інституційної основи фахової передвищої освіти: створення закладів фахової передвищої освіти, установ та закладів, що здійснюють контроль та нагляд у сфері фахової передвищої освіти, забезпечення кваліфікованими науково-педагогічними кадрами, забезпечення їхнього навчання, атестування, підвищення кваліфікації тощо. У рамках зазначеної форми, враховуючи позиції наведених вище науковців, можливо виокремити внутрішні та зовнішні форми. Серед внутрішніх форм слід навести: організаційно-статутні та процедурні;

3) державно-приватне партнерство. Відповідно до статті 81 Закону України №2745-VIII «Про фахову перед- вищу освіту», «державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти може, зокрема, передбачати:

1) впровадження інноваційних освітніх технологій, нового змісту освіти та інноваційного середовища;

2) спільне з приватним партнером оцінювання випускників закладів фахової передвищої освіти, підготовка та навчання яких здійснювалися на партнерських засадах закладом фахової передвищої освіти та приватним партнером;

3) визнання неформальної та інформальної освіти, часткових та повних професійних кваліфікацій;

4) фінансування підготовки осіб для потреб ринку праці за освітніми програмами, узгодженими спільно з приватним партнером;

5) спільну підготовку та навчання здобувачів фахової передвищої освіти;

6) фінансування освітніх потреб з боку приватних партнерів, а також організаційну, матеріальну та кадрову підтримку;

7) впровадження дуальної форми здобуття освіти;

8) можливість вибору для здобувача освіти індивідуальної освітньої траєкторії» [9].

4) правові форми - є одними із основних форм формування та реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти. Правові форми - це такі групи поєднаних спільними характеристиками дій уповноважених суб'єктів, що породжують правові наслідки.

Серед таких груп варто виокремити:

а) стратегічне планування (розробка та прийняття стратегій, програм розвитку фахової передвищої освіти, затвердження плану заходів щодо їх виконання);

б) прийняття нормативно-правових актів у сфері фахової передвищої освіти - здійснення нормативно-правового регулювання суспільних відносин, які складаються у досліджуваній сфері, забезпечення підвищеної охорони суспільних цінностей, які є об'єктами таких відносин, правовими засобами;

в) прийняття індивідуально-правових актів у сфері фахової передвищої освіти (присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії, присвоєння педагогічного звання, притягнення до академічної відповідальності, ліцензування освітньої діяльності тощо);

5) спеціальні управлінські форми. За своєю сутністю є найбільш спеціальними, такими, що корелюють з особливостями управлінських циклів у сфері фахової передвищої освіти, зовнішніми проявами формування та реалізації державної політики, що здійснюється безпосередньо у вигляді державного управління, проявляються у реалізації відповідних функцій державного управління.

До них слід віднести:

а) процедурні форми (правове регулювання адміністративних процедур вступу до закладів фахової передвищої освіти, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів; атестації здобувачів, працевлаштування випускників закладів фахової передвищої освіти тощо);

б) державний нагляд (контроль);

в) моніторинг;

г) ліцензування освітньої діяльності;

д) акредитація освітніх програм;

е) інституційний аудит;

є) атестація педагогічних працівників;

ж) сертифікація педагогічних працівників;

6) організаційні форми - це зовнішні прояви формування та реалізації державної політики у сфері фахової передвищої освіти, які не тягнуть за собою правових наслідків, їхнє здійснення безпосередньо не передбачене чинним законодавством, проте реалізується в його межах та задля забезпечення ефективної реалізації інших (правових) форм державної політики у зазначеній сфері. Серед таких форм доцільно виокремити власне організаційні (проведення нарад, семінарів, круглих столів, інших форм взаємодії тощо) та здійснення матеріально-технічних дій.

Список використаних джерел

1. Адміністративне право України: Підручник. Вид. 2, змін. і доп. / За заг. ред. Т.О. Коломоєць. Київ: Істина, 2012. 528 с.

2. Смілий І.А. Форми та методи діяльності Державної міграційної служби України щодо протидії адміністративним правопорушенням іноземців. Публічне право. 2013. №2. С. 355-361.

3. Гук А.С. Адміністративні форми та методи публічного врядування. Актуальні проблеми державного управління. 2013. № 1. С. 78-83.

4. Ігнатченко І.Г Форми та методи державного управління культурою в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. Харків, 2009. 20 с.

5. Адміністративне право: підручник / за заг. ред. Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй. Харків: Право, 2010. 624 с.

6. Гарбуз Т.О. Форми і методи державного управління у сфері об'єктів промислової власності. International scientific journal. 2016. №2. С. 142-144

7. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права України: навч. посіб. Київ, 2004. 200 с.

8. Палій Л.Л. Методи захисту економічних інтересів держави, форми та напрямки взаємодії між суб'єктами правозабезпечувальної та правоозахисної діяльності. Правове забезпечення захисту економічних інтересів держави: колективна монографія / за заг. ред. О.П. Рябченко. Суми: «Мрія», 2020. 352 с. С. 32-50

9. Про фахову передвищу освіту: Закон України від 06.06.2019 р. №2745-УІІІ. Голос України. 2019. №126.

Размещено на allbest.ru