До питання про види криміногенних впливів засобів масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru

До питання про види криміногенних впливів засобів масової інформації

Пахнін Микола Леонідович - кандидат наук з державного управління, доцент кафедри кримінального права та кримінології факультету Ns 6 Харківського національного університету внутрішніх справ

AS FOR THE QUESTION ABOUT THE TYPES OF CRIMINOGENIC

INFLUENCES OF MASS MEDIA

The article is devoted to the identification and explanation of certain types of criminogenic effects of mass media on the consciousness of an individual or a group of people based on the accumulation of ideas on this subject available in the criminological literature.

It notes that the negative informational and psychological impact of mass media on local and mass audiences can be divided into various criteria, in particular: 1) mass media ownership; 2) the legal status of mass media; 3) the presentation of information; 4) the dissemination of information; 5) the object of influence; 6) the level of media influence on the psychological consciousness of an individual and a group of people; 7) the stage of influence; 8)the duration of influence; 9) the type of impact on crime; 10) the criminogenic nature of the mass- and- information process; 11) the legal consequences of the criminogenic influence of mass media.

This proves that the types of criminogenic influence of the mass media should be

Анотація

Стаття присвячена виявленню та поясненню окремих видів криміногенних впливів ЗМІ на свідомість індивідуально визначеної особи або групи людей на підставі акумулювання наявних у кримінологічній літературі уявлень з цього приводу. Зазначено, що негативний інформаційно-психологічний вплив ЗМІ на локальні та масові аудиторії може бути розподілений за різними критеріями, зокрема: 1) за формою власності ЗМІ; 2) за правовим статусом ЗМІ; 3) залежно від форми подання інформації; 4) за сферою розповсюдження інформації; 5) за об'єктом впливу; 6) залежно від рівня впливу ЗМІ на психологічну свідомість індивіда та групи людей; 7) за стадією впливу; 8) за тривалістю впливу; 9) за типом впливу на злочинність; 10) за обумовленістю криміногенності масово-інформаційного процесу; 11) за правовими наслідками криміногенного впливу ЗМІ.

Ключові слова: види, форми, криміногенний вплив, ЗМІ, емоційно-афективний вплив ЗМІ. криміногенний масовий інформація

distinguished from the forms of such influence of the mass media, in particular: 1) ways of expressing the criminogenic influence of the mass media, which are prohibited by the criminal law and punished or provided by other criminal law sanctions of a non-puni- tive nature; 2) ways of expressing the criminogenic influence of mass media which are prohibited by the law, but are not punished or provided by other criminal law sanctions; 3) ways of expressing such influence that violate professional and ethical norms.

Key words: types, forms, criminogenic influence, mass media, emotional and affective influence of mass media.

Статья посвящена выявлению и пояснению отдельных видов криминогенных воздействий СМИ на сознание индивидуально определенного лица или группы людей на основании аккумулирования имеющихся в криминологической литературе представлений на этот счет. Отмечено, что негативное информационно психологическое влияние СМИ на локальные и массовые аудитории может быть распределено по разным критериям, в частности: 1) по форме собственности СМИ; 2) по правовому статусу СМИ; 3) в зависимости от формы представления информации;

по сфере распространения информации;-

по объекту воздействия; 6) в зависимости от уровня влияния СМИ на психологическое сознание индивида и группы людей; 7) по стадии воздействия; 8) по длительности воздействия; 9) по типу влияния на преступность; 10) по обусловленности криминогенности массово-информационного процесса; 11) по правовым последствиям криминогенного воздействия СМИ.

Ключевые слова: виды, формы, криминогенное воздействие, СМИ, эмоциональноаффективное воздействие СМИ.

Постановка проблеми

Криміногенний вплив засобів масової інформації (далі - ЗМІ) являє собою негативний інформаційно-психологічний вплив на свідомість індивіда або групи людей, що полягає у взаємодії ЗМІ з локальною або масовою аудиторією, тобто у поширенні масмедіа деструктивної інформації стосовно об'єкта впливу, що призводить до викривлення свідомості індивідуально визначеної особи або групи людей щодо сприйняття навколишньої об'єктивної дійсності, та формує у них рішучість вчинення різних видів девіантних практик як обґрунтованого та справедливо обраного вибору варіанту поведінки, результатом якого є настання різноманітних за своїм змістом та ступенем суворості правових наслідків. Такий негативний інформаційно-психологічний вплив має чималу низку різноманітних видів, дослідження яких з огляду на різні критерії поділу залишається певною мірою вільною зоною наукового пошуку сучасних кримінологів. У зв'язку з цим, аналіз саме цього питання у запропонованій науковій публікації поза всяким сумнівом є цікавим не лише з теоретичної, але і з практичної точки зору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми криміногенного впливу ЗМІ на свідомість локальних та масових аудиторій під різним кутом зору висвітлювались у численних кримінально-правових та кримінологічних працях О. М. Бандурки, В. В. Боровикової, В. В. Боровико- вої, П. С. Булатецького, Є. О. Гладкової, С. М. Гусарова, В. І. Галагана, Ю. І. Голо- лобової, М. О. Д'ячкової, О. М. Литвинова, М. О. Мокряк, Ю. В. Орлова, О. Г. Ра- дзієвської, А. І. Русиняка, Т. Черненка та багатьох інших учених. Визнаючи їх ґрунтовний характер та значущість для кримінально-правової та кримінологічної доктрини й практики, слід разом із тим зазначити, що в контексті дослідження кримінологічного аспекту ЗМІ до кінця не вирішеним залишається питання видів криміногенних впливів на свідомість та поведінку індивіда або групи людей. Окремі ж підходи до його розв'язання фактично є закликом для продовження наукової дискусії.

Формулювання цілей

Мета статті полягає у виявленні та поясненні окремих видів криміногенних впливів ЗМІ на свідомість індивідуально визначеної особи або групи людей.

Виклад основного матеріалу

Учені здавна намагалися розкрити сутність явищ, що вивчаються з допомогою різних інструментів пізнання, одним із яких виступає класифікація. Займаючи дуже важливе місце у пізнавальному процесі, вона дозволяє глибше осмислити сутність явища, що вивчається шляхом поділу його на види, основою якого виступають різні критерії. Як один із засобів (інструментів) розвитку наукового знання, класифікація активно використовується філософськими, соціальними, юридичними та іншими науками [8, с. 52].

У зв'язку з цим, доречно зазначити, що у кримінологічній літературі не існує будь- якої більш-менш універсальної репрезентації диференціації криміногенного впливу ЗМІ на індивідуально визначену особу чи групу людей. Але перед тим як розпочати аналіз наявних наукових позицій з приводу окресленого питання доречно зазначити, що види криміногенних впливів ЗМІ слід відрізняти від форм таких впливів ЗМІ. Річ у тім, що в академічних тлумачних словниках української мови під терміном «форма» розуміється спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація та зовнішній вираз. Натомість під терміном «вид» - одиничні різновиди, що розкривають багатоманітність змісту форми [1]. З огляду на такий критерій, як «свідоме або несвідоме зловживання

свободою слова», форми криміногенного впливу вітчизняних ЗМІ, скажімо, можна представити такими трьома умовними їх блоками: 1) способами вираження криміногенного впливу ЗМІ, що заборонені кримінальним законом та карані чи забезпечені іншими кримінально-правовими санкціями некарального характеру; 2) способами вираження криміногенного впливу ЗМІ, що заборонені законом, але не карані чи не забезпечені іншими кримінально-правовими санкціями; 3) способами вираження такого впливу, що порушують професійні та етичні норми [9, с. 239-250]. Їх детальний аналіз виходить за межі цієї публікації й обов'язково стане предметом наших подальших наукових розвідок.

Якщо ж вести мову власне про види криміногенного впливу ЗМІ, які розкривають багатоманітність змісту зазначених форм, то хотілося б далі зазначити таке. Так, М. О. Д'ячкова, виходячи зі змісту поняття «засіб масової інформації», фактично до різновидів криміногенних впливів ЗМІ відносить: а) криміногенний вплив друкованих ЗМІ; б) криміногенний вплив телебачення; в) криміногенний вплив радіо; г) криміногенний вплив, здійснюваний через Інтернет-ЗМІ, до яких належать, зокрема, Інтернет-версії друкованих чи електронних ЗМІ, сайти інформаційних агентств, власне Інтернет-видання. На думку дослідниці, інформацію криміногенного характеру через наведені ЗМІ отримує більша кількість споживачів. При цьому, від моменту кримінологічно значущої події до її оприлюднення, а, як наслідок, і соціальної реакції на неї проходить дуже мало часу (від деяких хвилин до деяких годин), а завдяки так званим стрімам можливі і трансляції наживо, отже, наявні прискорені механізми детермінації злочинності через ЗМІ [6, с. 19, 21].

Схожим чином, розуміються різновиди криміногенних впливів ЗМІ й окремими зарубіжними дослідниками. Зокрема, В. В. Боровикова систему криміногенних впливів ЗМІ вбачає у: 1) криміногенному впливі преси - газет, журналів, тижневиків (газетного та журнального типів), дайджестів; 2) криміногенному впливі аудіо-

авізуальних ЗМІ - телебачення (кабельне та ефірне), радіо, документалістики, кіно, відеомовлення; 3) криміногенному впливі інформаційних служб - телеграфних агенцій, рекламних бюро, прес-служб, агенцій паблік-рілейшнз, професійних та журналістських клубів або асоціацій [2, с. 18].

На думку П. С. Булатецького, криміногенний вплив ЗМІ (медіанасильства) доцільно розділяти на види за наступними критеріями:

за видом ЗМІ: друковане (текстове), аудіальне, телевізійне, кібернаційне;

за жанром журналістики: інформаційне, аналітичне, художньо-публіцистичне, шоунальне;

за специфікою медійного контенту: анімаційне, документальне, художнє;

за характером впливу: криміногенне, віктимогенне;

за об'єктом впливу: спрямоване на злочинця, потенційного злочинця, жертву або потенційну жертву;

за етапом впливу: докримінальне, кримінальне та посткримінальне;

залежно від рівня впливу на психологічну свідомість індивіда: поведінкове; емоційно-афективне, когнітивне;

за тривалістю впливу: кумулятивне (накопичувальне), імпульсне (миттєве);

за типом впливу на злочинність: на злочинність у цілому, окремі її види, конкретний злочин [3, с. 85].

Коментуючи останню вказану доктри- нальну позицію, хотілося б звернути увагу на те, що наведена класифікація медіана- сильства є доволі деталізованою й, у цілому, може бути оцінена лише з позитивного боку. Медіанасильство як негативне явище є детермінантою не лише насильницької злочинності, на чому наголошує сам дослідник, але й може бути безпосереднім чинником також й інших видів злочинності, зокрема корисної, корисливо-насильницької, злочинності у сфері господарської діяльності, громадського порядку та моральності, правосуддя і т. ін.

Доречно звернути увагу й на те, що класифікація криміногенного впливу ЗМІ на свідомість локальних та масових груп може бути здійснена й за зовсім іншими критеріями. Зокрема, обумовленість кри- міногенності масово-інформаційного процесу дозволяє виокремити можливість як неумисного, так і, навпаки, умисного криміногенного впливу ЗМІ на окремих індивідів та суспільство в цілому. На думку Ю. Данильчено та М. Пахніна, частіше можна спостерігати саме перший варіант обумовлення, коли комунікатор не лише не ставить прямо мету акту масової комунікації як здобуття якоїсь незаконної вигоди, але щиро діє з бажанням задовольнити, наприклад, право громадян на ту або іншу інформацію про соціальні події, що відбулись у регіоні або за його межами. Хотів би того чи ні комунікатор, але будь- яка подія, ретрансльована через масово- комунікативні засоби, набуває суспільного значення, і це значення може мати як ціннісний, так і криміногенний, віктимо- логічний характер для певної верстви населення, окремих індивідів або самого ко- мунікатора [7, с. 36].

В основу класифікації криміногенного впливу ЗМІ можуть бути покладені й певні інші критерії, зокрема форма власності, правовий статус ЗМІ, форми подання ЗМІ певної інформації, сфера її розповсюдження, правові наслідки криміногенного впливу ЗМІ та деякі ін. Отже, на підставі акумулювання в певній мірі вищенаведе- них доктринальних позицій візьмемо на себе сміливість запропонувати наступну класифікацію криміногенного впливу ЗМІ на свідомість локальних та масових аудиторій:

^ за формою власності ЗМІ: а) криміногенний вплив державних ЗМІ; в) криміногенний вплив приватних ЗМІ; в) криміногенний вплив комунальних ЗМІ;

^ за правовим статусом ЗМІ: а) криміногенний вплив офіційних ЗМІ; б) неофіційних ЗМІ;

^ залежно від виду ЗМІ та форми подання інформації: а) криміногенний вплив друкованих ЗМІ; б) криміногенний вплив електронних ЗМІ; в) криміногенний вплив мультимедійних ЗМІ;

^ за сферою розповсюдження інформації: а) криміногенний вплив транснаціональних ЗМІ; б) криміногенний вплив національних ЗМІ; в) криміногенний вплив регіональних ЗМІ; г) криміногенний вплив місцевих ЗМІ;

^ за об'єктом впливу: а) криміногенний вплив, спрямований на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення;

б) криміногенний вплив на особу, яка потенційно може вчинити кримінальне правопорушення; в) криміногенний вплив на жертву кримінального правопорушення;

^ залежно від рівня впливу ЗМІ на психологічну свідомість індивіда та групи людей криміногенний вплив ЗМІ може бути представлений у вигляді: 1) поведінкового;- 2) емоційно-афективного; 3) когнітивного впливу;

J за стадією впливу: а) докриміналь- ний; б) кримінальний; в) посткриміналь- ний;

J за тривалістю впливу: а) кумулятивний (накопичувальний) криміногенний вплив ЗМІ; б) імпульсний (миттєвий) криміногенний вплив ЗМІ;

*S за типом впливу на злочинність:- а) криміногенний вплив ЗМІ на злочинність у цілому; б) окремі її види; в) конкретне кримінальне правопорушення;

J за обумовленістю криміногенності масово-інформаційного процесу: а) створення та поширення деструктивної інформації умисно або через необережність;

*S за правовими наслідками криміногенного впливу ЗМІ: а) криміногенний вплив ЗМІ, що призводить до наслідків кримінально-правового характеру; б) криміногенний вплив ЗМІ, що призводить до наслідків адміністративно-правового, цивільно-правового або іншого характеру.

Коментуючи окремі з наведених видів криміногенних впливів ЗМІ, зокрема криміногенний вплив ЗМІ у вигляді текстової інформації у різних формах її подання, доречно зазначити, що, за справедливим зауваженням Ю. І. Гололобової, друковані видання не володіють таким різноманітним спектром впливу, як телебачення, але й вони розробили методи впливу на увагу читача. Якщо, скажімо, це журнал, то для початку визначається аудиторія впливу, тема спілкування, у зв'язку з цим залучаються фахівці, формуються стиль і обкладинка, манера подачі інформації. Якщо це газета, то в процесі формування матеріалу чергуються форма і розмір шрифту, використовуються шокуючі заголовки або акцентується увага на заголовки, залежно від кола споживача, використовуються мовні звороти та розстановка статей. Якщо йдеться про криміногенний вплив ЗМІ у вигляді візуалізації, то увага глядача зосереджується на кольорах і обстановці в телестудії, одязі та макіяжі телеведучих, індивідуально визначену особу або групу людей направляють у потрібне русло за допомогою тональності голосу, манери ведення передачі, інтервалів, постановки питання, жестикуляції, музичного оформлення та часу подачі телемовлення [4, с. 52].

Г. М. Горшенков, посилаючись на інших науковців, з цього приводу додатково зазначає, що багато серіалів, які транслюються через телебачення викликають у локальних та масових аудиторій стійкі зрушення свідомості та психіки. Так, одні серіали - сентиментальні («мильні опери»), гасять раціональну сферу та гіперактивізу- ють сферу емоційно-чуттєву; інші - гене- ралізують імідж злочинного життя; треті - спрямовані на спонукання бажання помсти, жорстокого покарання злочинця; четверті - плетуть своєрідну павутину душі, змушуючи переживати чуже багатство як своє; п'яті - доводять нікчемність певного народу, пробуджуючи у глядачах шовінізм та фашизм; шості - смакують сюжети магії та сатанізму; сьомі - спрямовані до садизму; восьмі - до мазохізму, а дев'яті - славлять лихослів'я, романтизують хамство, хуліганську простоту та нахабство манер [5, с. 212].

Висновки

У результаті проведеного дослідження доходимо висновку, що криміногенний вплив ЗМІ на свідомість локальних та масових аудиторій може бути розподілений на види за різними критеріями, зокрема: 1) за формою власності ЗМІ; 2) за правовим статусом ЗМІ; 3) залежно від форми подання інформації; 4) за сферою розповсюдження інформації; 5) за об'єктом впливу; 6) залежно від рівня впливу ЗМІ на психологічну свідомість індивіда та групи людей; 7) за стадією впливу; 8) за тривалістю впливу; 9) за типом впливу на злочинність; 10) за обумовленістю кримі- ногенності масово-інформаційного процесу; 11) за правовими наслідками криміногенного впливу ЗМІ.

Види криміногенних впливів ЗМІ слід відрізняти від форм таких впливів ЗМІ, до яких зокрема належать: 1) способи вираження криміногенного впливу ЗМІ, що заборонені кримінальним законом та карані чи забезпечені іншими кримінально-правовими санкціями некарального характеру; 2) способи вираження криміногенного впливу ЗМІ, що заборонені законом, але не карані чи не забезпечені іншими кримінально-правовими санкціями; 3) способи вираження такого впливу, що порушують професійні та етичні норми.

Література

Академічний тлумачний словник : словник української мови (1970 - 1980). URL: http://sum.in.Ua/s/zviljnjaty.

Боровикова В. В. Проблемы освещения преступности в средствах массовой информации и профилактическая деятельность органов внутренних дел : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Москов. академ. внутр. дел. Москва, 2002. 225 с.

Булатецкий П. С. Влияние средств массовой информации на насильственную преступность (криминологический аспект) : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / «Московский университет» МВД РФ. Москва, 2013. 187 с.

Гололобова Ю. И. Средства массовой информации и преступность: криминологический аспект : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Москов. гос. юрид. акад. Москва, 2003. 164 с.

Горшенков Г. М. Массово-коммуникативное воздействие на криминологическую ситуацию (региональный аспект) : Дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.08 / Ниже- город. юри. ин-т МВД РФ. Нижний Новгород, 1997. 445 с.

Д'ячкова М. О. Засоби масової інформації як кримінологічний феномен : Дис. .наук. ступ. канд. юрид. наук (доктора філософії) : 12.00.08 / Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». Одеса, 2018. 216 с.

Данильченко Ю., Пахнін М. Масова комунікації і злочинність : Велика українська кримінологічна енциклопедія. У 2 т. Т. 2: М-Я / редкол.: В. В. Сокуренко (голова), О. М. Бандурка (співголова) та ін. ; наук. ред. О. М. Литвинов. Харків : Факт, 2021. С. 36-39.

Ковлагіна Д. А. Информационный терроризм: понятие, уголовно-правовые и иные меры противодействия : Дис. . канд. юрид. наук : 12.00.08 / Саратов. гос. юрид. акад. Саратов, 2016. 270 с.

Шоткинов С. А. Сми и преступность: специфика взаимодействия // Идея конституционализма в РФ и за рубежом и практика ее реализации: тезисы Всеросс. науч.-практ. конф. 25-26 апреля 2003г. Н. Новгород: Изд-во ННГУ, 2003.- С. 239-250.

Размещено на Allbest.ru