Поліцейський квест як засіб формування професійної компетентності майбутніх слідчих

Характеристика формування професійної компетентності майбутніх слідчих засобами використання в освітньому процесі поліцейського квесту. Запровадження компетентнісного підходу у професійну освіту поліцейських на основі вимог чинного законодавства.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.01.2023
Размер файла 28,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного університету внутрішніх справ

Поліцейський квест як засіб формування професійної компетентності майбутніх слідчих

Скляр О.С., капітан поліції, викладач кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки факультету № 3

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування професійної компетентності майбутніх слідчих засобами використання в освітньому процесі поліцейського квесту.

У статті обґрунтовано запровадження компетентнісного підходу у професійну освіту поліцейських на основі вимог чинного законодавства. Проаналізовано зміст Освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої' освіти за спеціальністю 081 Право («Поліцейські») і виокремлено перелік компетентностей, оволодіння якими сприяє ефективному виконанню професійної діяльності. Визначено, що ключовими положеннями компетентніс- ного підходу є практично-професійна спрямованість освітнього процесу підготовки поліцейських.

Розглянуто наукові та навчально-методичні засади використання поліцейського квесту як засобу практичної підготовки майбутніх слідчих: як форми захисту матеріалів практики і проведення практичних занять з дисциплін циклу професійної і практичної підготовки.

Конкретизовано завдання, які дозволяє вирішити запровадження квесту в освітній процес: набуття практичних навичок та досвіду професійної діяльності, розвиток навичок комунікації та професійного спілкування, стимулювання професійного та критичного мислення, підвищення мотивації до оволодіння професією, прояв творчих здібностей.

Розглянуто види квестів за тривалістю (нетривалі, тривалі), в залежності від сюжету (лінійні, штурмові, кільцеві). Визначено дидактичні можливості поліцейського квесту та етапи його реалізації в освітньому процесі.

Розкрито зміст кожного з етапів проведення поліцейського квесту. Перший етап - організаційно-підготовчий - передбачає визначення сюжету та змісту завдань, розподіл ролей між здобувачами, підготовка для кожної ролі чіткого плану роботи і конкретних завдань; розподіл ролей у команді; визначення правил поведінки). Другий етап - реалізації квесту - передбачає ознайомлення із фабулою завдання, інструкціями (пам'ятками) до завдань, об'єднання здобува- чів у малі групи і розподіл завдань між ними, визначення форм роботи, ознайомлення з критеріями оцінки виконання завдань. Третій етап - аналітично-підсумковий - передбачає аналіз результатів виконання завдань квесту, обмін думками, дискутування, обґрунтування учасниками своїх дій, рішень і висновків, підбиття остаточного підсумку результатів.

У статті наведено приклад застосування поліцейського квесту під час проведення практичного заняття.

Ключові слова: квест, поліцейський квест, професійна компетентність, компетентності, слідчі, професійна діяльність, поліцейські, здобувані освіти, курсанти.

Abstract

POLICE QUEST AS A MEANS OF FORMING THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE INVESTIGATORS

The article is devoted to the problem of forming the professional competence of future investigators by means of use in the educational process of the police quest.

The article substantiates the introduction of a competency-based approach to the professional education of police officers based on the requirements of current legislation. The content of the educational and professional program of the first (bachelor) level of higher education in the specialty 081 Law ("Police") has been singled out a list of competencies, mastering of which contributes to the effective performance of professional activities, has been identified. It was determined that the key provisions of the competence approach is the practical and professional focus of the educational process of training future police officers. The scientific and educational-methodical principles of using the police quest as an ideal practical training of future students are considered: as a form of protection of practice materials and conducting practical classes in the discipline of the cycle of professional and practical training.

Types of quests by duration (short, long), depending on the plot (linear, assault, ring) are considered. The didactic possibilities of the police quest and the stages of its implementation in the educational process are determined.

The content of each stages of the police quest are revealed. The first stage is organizational and preparatory. It involves determining the plot and content of the tasks, the distribution of roles between applicants, the preparation of a clear work plan and specific tasks for each role; distribution of roles in the team; definition of rules of conduct). The second stage is the implementation of the quest. It involves familiarization with the plot of the task, instructions (notes) for the tasks, grouping the applicants into small groups and dividing the tasks between them, determining the forms of work, familiarization with the criteria for evaluating the performance of the tasks. The third stage is analytical and final. It involves the analysis of the results of the tasks of the quest, the exchange of opinions, discussion, justification by the participants of their actions, decisions and conclusions, summing up the final results.

The article provides an example of using a police quest during a practical session.

Key words: quest, police quest, professional competence, competences, investigators, professional activity, police officers, students, cadets.

Аналіз сучасних досліджень і публікацій.

В умовах становлення України як демократичної та правової держави, особливої актуальності набуває проблема модернізації вищої відомчої освіти, яка має бути спрямована на підготовку нового покоління висококваліфікованих працівників органів досудового розслідування, які будуть спроможні протистояти злочинності на засадах законності, дотримання прав і свобод людини в умовах перманентних змін громадянського суспільства. Тому особливого значення набуває проблема формування професійної компетентності майбутніх слідчих у процесі їх фахової підготовки.

Сучасні науковці-дослідники різних аспектів професійної підготовки поліцейських В. Бондаренко, М. Долгополова, І. Зозуля, З. Кісіль, О. Користін, В. Лень, В. Ліпницький, А. Ніколов, Д. Поштарук, В. Тюріна, О. Федоренко, С. Циганій, В. Чернєй, А. Черненко, Д. Швець, Е. Шеховцова, Г. Яворська та ін. розглядають шляхи формування професійних компетентностей у контексті реалізації професійної діяльності через аналіз змісту і структури їх професійної підготовки під час навчання у ЗВО із специфічними умовами навчання.

Підготовці слідчого присвячені роботи О. Алек- сєєва, В. Берназ, О. Бандурки, В. Бахіна, О. Зем- лянської, А. Іщенко, І. Клименка, А. Марченко, Н. Мілорадової, О. Пасько, О. Садченко, О. Топчій, О. Федоренко, О. Цильмак та ін.

Натепер галузевими стандартами вищої освіти України (ГСВО) запроваджено компетентніс- ний підхід у підготовку фахівців всіх галузей як обов'язковий, що передбачає визначення переліку компетентностей, оволодіння якими забезпечує ефективне виконання професійної діяльності. У змісті Освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» («Поліцейські») виокремлено і конкретизовано перелік компетентностей, на формування яких спрямовано зміст вказаної програми (інтегральна компетентність; загальні компетентності; спеціальні фахові компетентності в галузі права; спеціальні фахові компетентності працівника Національної поліції).

Загальною ідеєю компетентнісного підходу є освіта, яка спрямована на комплексне засвоєння знань та оволодіння способами майбутньої професійної діяльності, набуття досвіду її здійснення, що забезпечує успішне її виконання в подальшому. Сутність компетентністного підходу, на думку В. Кременя, О. Овчарук, О. Ходань, полягає в пріоритетній орієнтації на професійно-практичну спрямованість підготовки у закладах вищої освіти [1; 3; 5].

Мета статті - обґрунтувати дидактичні можливості застосування поліцейського квесту задля формування професійної компетентності майбутніх слідчих; презентувати практичне застосування квесту під час проведення практичного заняття.

Виклад основного змісту. З метою формування професійної компетентності майбутніх слідчих освітній процес побудовано з акцентом на практичну підготовку, використання форм, методів і технологій навчання, які стимулюють активність та самостійність виконання дій, оволодіння вміннями і навичками професійної діяльності. До таких форм організації навчання відносять поліцейський квест, який використовують як під час проведення занять, так і в межах практичної підготовки майбутніх слідчих.

«Квест» в якості технології навчання був запропонований 1995 році Берні Доджем, професором Університету Сан-Дієго (США). У подальшому питання використання квесту розглядав Томас Марч, який обґрунтував теоретичні положення, що дозволяють більш глибоко розкрити сутність квесту як технології навчання. Вказані автори в своїх дослідженнях розглядали технологію веб- квеста як Інтернет-технології навчання. Особливості використання «квеста» в освітньому процесі для навчання студентів досліджували (Л. Аверкі- єва, Т. Бондаренко, О. Гапеєва, Б. Додж, Т. Марч, А. Драгунова, О. Мельник, Н. Олійник, Л. Павлова, Н. Фоміних), як інтерактивну методику (М. Кадемія, Н. Христова, Г. Шаматонова), як складову інтерактивного освітнього середовища (Т. Кузнецова).

У дослідженнях вказаних авторів зроблено акцент на тому, що використання квестів в освітньому процесі дозволяє зробити процес навчання більш активним, наближеним до реальних умов професії, стимулює студентів до самостійного вирішення професійних завдань.

У сучасній освітній практиці підготовки слідчих квести застосовують при проведенні практичних занять з дисциплін циклу професійної підготовки і під час захисту матеріалів навчальної практики і стажування на посаді.

Мета практичної підготовки - оволодіння здо- бувачами вміннями, навичками і способами здійснення професійної діяльності, набуття досвіду вирішення завдань професійної діяльності на основі набутих знань, розвиток здатності ухвалювати самостійні рішення під час виконання завдань, взаємодіяти та працювати в команді, удосконалювати свої знання та творчо застосовувати їх, що в цілому сприятиме формуванню їхньої професійної компетентності як фахівців слідства.

Практична підготовка передбачає наскрізність та послідовність її реалізації. Перелік видів практики для кожної спеціальності (спеціалізації), їх тривалість і терміни проведення визначено навчальними планами та програмами практик.

За результатами проходження навчальної практики та стажування на посаді передбачено проведення поліцейського квесту як форми захисту матеріалів практики. Завдання до проведення поліцейського квесту розробляють науково- педагогічні працівники відповідної кафедри (або кафедр), які є кураторами навчальної практики від закладу вищої освіти.

Організацію та проведення поліцейського квесту запроваджено відповідно до Положення про застосування поліцейського квесту в освітньому процесі Харківського національного університету внутрішніх справ [4].

Практична частина навчання у формі поліцейського квесту в закладах вищої освіти МВС виступають ефективним засобом закріплення теоретичних знань та розвитку практичних навичок, що необхідні здобувачам у подальшій професійній діяльності та проводяться з метою формування комунікативної компетентності. В основу проведення поліцейського квесту покладено ситуаційно- проблемний метод (рольова, ділова гра тощо), змістовну частину якого спрямовано на опанування здобувачами алгоритму дій, пов'язаного з реалізацією поліцейським відповідного підрозділу службових завдань.

Квест у реальності передбачає повне занурення в сюжетну лінію, що ґрунтується на змісті конкретних фабул службової діяльності й на виконанні активних дій, спрямованих на досягнення певної мети та прийнятті рішення задля вирішення ситуації. Проведення практичного заняття з використанням поліцейського квесту передбачає місце його проведення: спеціалізована аудиторія, навчальний, криміналістичний полігон, тир, тактичне містечко (комплекс, центр тощо).

Теми поліцейських квестів, як правило, є комплексними, їх назви є розгорнутими і зрозумілими.

Викладач вербалізує конкретне завдання в межах обраної теми, чітко визначає підсумковий результат роботи; конкретизує серію питань, на які курсанти повинні знайти відповіді; окреслює проблему, яку необхідно вирішити; визначає позицію, яка має бути захищена, і вказує на іншу діяльність, спрямовану на переробку й надання результатів відповідно до зібраної інформації. професійний компетентність поліцейський квест

Реалізація поліцейського квесту передбачає використання сукупності способів і прийомів спільної узгодженої діяльності викладача і здобувача, а також здобувачів один із одним, у процесі якої вони застосовують набуті знання, застосовують їх під час вирішення ситуацій і завдань, і у підсумку - досягають певного рівня володіння змістом дисциплін професійного спрямування («Кримінальне право», «Кримінальний процес», «Криміналістика», «Судова медицина та психіатрія» та ін.).

Поліцейський квест може охоплювати як окрему професійну проблему (ситуацію), навчальну дисципліну або тему, так і бути міждисциплінарним. Міжпредметні зв'язки в професійній освіті відіграють важливу роль при підвищенні практичної підготовки здобувачів. За допомогою міжпредмет- них зв'язків будується фундамент для комплексного бачення та підходу до вирішення складних завдань та реальних ситуацій.

Поліцейський квест, інтегрований в освітній процес, у якому використовують реальні фабули службових ситуацій, сприяє ефективному вирішенню цілої низки практичних завдань, а саме:

створює можливості розвитку навичок професійного спілкування шляхом реалізації головної функції - комунікативної;

стимулює активність мислення, схильність до аналітичної діяльності, критичної оцінки власних рішень та дій;

підвищує мотивацію здобувачів, з одного боку, до вивчення дисциплін, і до використання отриманих знань та виконання практичних дій у навчальній практичній діяльності - з іншого;

сприяє розвитку самоосвітньої компетентності, набуттю лідерських якостей та вирішення проблем у командній роботі, виконанню практичних завдань в умовах, які моделюють реальну обстановку, умінню ухвалювати рішення в проблемній ситуації;

учасник квесту вчиться виходити за межі змісту та форм подання навчального матеріалу викладачем; отримує додаткову можливість професійної експертизи своїх творчих здібностей та практичних умінь; вчиться використовувати теоретичні знання в практичній діяльності [3].

У Положенні про застосування поліцейського квесту в освітньому процесі Харківського національного університету внутрішніх справ визначені мета, методи, завдання, види та етапи поліцейського квесту [4].

Метою поліцейського квесту є зміна сталих стереотипів організації занять і напрацювання елементів практичної роботи завдяки імітації майбутньої професійної поліцейської діяльності та моделюванню типової ситуації.

Поліцейський квест є формою проведення навчальних занять (практичного або декількох практичних занять) та моделює різні аспекти професійної діяльності поліції і забезпечує умови для комплексного використання набутих здобувачами знань з професійної діяльності, розвитку професійно важливих якостей, удосконалення навичок професійного спілкування.

Використання поліцейського квесту сприяє підвищенню рівня професійної компетентності поліцейських завдяки збільшенню навчального часу, який відведено для практичної діяльності здобува- чів, самостійному набуттю та використанню в практичної діяльності нових знань і навичок, набуттю досвіду прийняття рішень та злагодженій роботі в команді у межах своєї професійної компетенції.

Завданням поліцейського квесту є набуття навичок професійної діяльності поліцейського певного підрозділу, відпрацювання алгоритму їх практичного самостійного застосування, розвиток професійного мислення, розкриття творчого потенціалу та стимулювання пізнавальної мотивації.

Формулювання та розробка ситуацій і завдань є одним із найскладніших етапів підготовки поліцейського квесту. Це мають бути не лише запитання, на які необхідно відповісти, а й творчі, цікаві, професійні завдання, для вирішення яких необхідно креативно й оригінально застосувати наявні знання.

Поліцейський квест дозволяє моделювати різні варіанти службових ситуацій, обирати способи вирішення та демонструвати їх, при необхідності - коригувати їх. За тривалістю застосування виокремлюють два типи квестів, що розраховані на:

нетривалий час (використовують для поглиблення знань, їх інтеграції). Проведення розраховано на одне заняття;

тривалий час (використовується для поглиблення та засвоєння набутих знань). Проведення розраховано на кілька занять.

Залежно від сюжету квести можуть бути:

лінійні, в яких гру побудовано за ланцюжком: після виконання одного завдання учасники отримують наступне, поки будуть вирішені усі завдання;

штурмовими, де всі учасники отримують головне завдання із декількома підказками, але самостійно обирають шляхи його вирішення;

кільцевими, які являють собою аналог «лінійного» квесту, але замкнутого у коло. Учасники стартують із різних точок, які будуть для них фінальними.

Види поліцейського квесту визначають відповідно до різних критеріїв, а саме: за завданням освітнього процесу; за кількістю учасників: за кількістю ігрових періодів; за видом оцінювання діяльності учасників, за методологією проведення; за формою взаємодії учасників тощо.

Поліцейський квест передбачає: імітацію професійних умов, які максимально наближені до реальних; проблемний характер ситуацій, що моделюються; наявність ролей та їх чіткий розподіл між учасниками; опис структури та сценарію гри; відповідність кількості учасників завданням квесту, кількості інформації, меті проведення тощо; відповідність програмі курсу (поліцейський квест має бути засобом відтворення здобувачами тих професійних ситуацій, які стосуються теми чи комплексу тем, що вивчаються); наявність критеріїв оцінки дій учасників.

Під час організації та проведення поліцейського квесту викладач має пам'ятати, що максимальна його ефективність як форми організації навчання, досягається лише за умови послідовної реалізації всіх його етапів.

Перший (організаційно-підготовчий) етап складається з двох блоків: організаційно-методичного (розробка поліцейського квесту) та пояснювального (зміст та фабула гри), визначення мети, теми та виду квесту.

На даному етапі: обирається місце проведення заходу, позначаються станції і розробляються завдання, які здобувачі повинні виконати на них; ознайомлення з основними поняттями, правилами квесту, матеріалами; відбувається складання плану роботи (з урахуванням часу, необхідного для виконання завдань); визначення загального часу тривалості квесту.

На цьому етапі відбувається розробка додаткової необхідної дидактичної продукції (пам'ятки, рекомендації, інструкції, зразки документів та ін.), яка має бути доступна учасникам до початку проведення поліцейського квесту.

На цьому етапі відбувається визначення сюжету та змісту завдань, які необхідно виконувати, ролей учасників; розподіл ролей між здобувачами, відповідно до яких вони можуть виконати завдання, для кожної ролі підготовка чіткого плану роботи і конкретних завдань; розподіл ролей у команді; визначення правил поведінки, щоб уникнути можливих конфліктів серед учасників та помилок при підрахунку балів.

Розробка вхідних і вихідних анкет (визначення потреб здобувачів, обізнаність з даної теми, набуті знання тощо). Отримання інформації із вхідної анкети щодо потреб здобувачів, їх готовності до колективної діяльності, рівня компетентності відповідно до поставлених завдань. У вихідній анкеті передбачено здійснення моніторингу досягнень здобувачів.

Підготовка списку інформаційних джерел, інтернет-ресурсів тощо.

Розроблення критеріїв оцінювання діяльності здобувачів. Чітке відокремлення та оцінка конкретних відповідей, питань, практичних дій, підготовлених матеріалів та ініціативності здобувачів тощо.

Другий етап (реалізація квесту) - відображає процес пошуку рішень чи виконання поставлених поліцейським квестом завдань, що перетворюється на скоординовану дію його учасників.

На початку квесту доцільно провести вхідне анкетування та аналіз отриманих результатів. На цій підставі здійснити коригування сюжету і завдань квесту (за необхідності).

Починається з детального ознайомлення здо- бувачів із сюжетом, головними питаннями, організаційними моментами, інструкціями (пам'ятками) до завдань. Об'єднання здобувачів у малі групи (за необхідності) і розподіл завдань між ними. При об'єднанні здобувачів у групи обов'язковим є урахування рівня їх навчальних досягнень, визначення форм роботи, що сприятиме більш повній реалізації завдань фахової підготовки: індивідуальної, парної чи роботи в малих групах тощо. Критерії оцінювання повинні бути обрані за загально визначеною шкалою оцінювання, які відомі кожному учаснику. Всі учасники квесту повинні ознайомитися із критеріями оцінювання і вимогами щодо виконання завдання та його документального оформлення.

На етапі реалізації квесту відбувається індивідуальна робота у командах (малих групах), спрямована на досягнення результату правильного і своєчасного виконання завдання. Учасники відповідно до обраних ролей виконують завдання квесту. Після виконання завдань відбувається підбиття підсумків щодо успішності їх вирішення.

За необхідності - можливо проведення консультацій у відкритому форматі із здобувачами на етапі реалізації квесту. Педагогічний супровід проходження квесту (координація, модераторство, за необхідності - допомога).

Третій (аналітично-підсумковий) етап передбачає аналіз проходження поліцейського квесту, що включає в себе обмін думками, дискутування, обґрунтування і захист учасниками своїх дій, рішень і висновків, підбиття остаточного підсумку результатів гри. Обов'язковим є аналіз і обговорення правильності дій та рішень в ситуаціях квесту; досягнення поставлених цілей; рівень складності завдань та ситуацій; необхідність удосконалення змісту завдань; загальні висновки про результати проходження квесту учасниками (або окремими командами); підрахунок отриманих балів та визначення переможця (якщо це передбачено).

Даний етап передбачає акцентування уваги здобувачів на результатах їхнього навчання в процесі проходження поліцейського квесту, проблемах, що виникали при виконанні завдань, отриманому досвіді. Наявність у висновках прикладу оформлення результатів виконання завдання, шляхів подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і галузі практичного застосування отриманих результатів.

Після завершення квесту відбувається проведення анкетування учасників задля отримання зворотного зв'язку, визначення набутих вмінь та навичок, виявлення «слабких» місць, отримання пропозицій з удосконалення застосування квесту як форми практичної підготовки поліцейських.

Успішна реалізація останнього етапу поліцейського квесту є необхідною передумовою для ефективного засвоєння набутих здобувачами знань, поглиблених умінь та навичок.

Наведемо приклад вирішення поліцейського квесту під час практичного заняття.

Фабула. 30.05.2021 р. у період часу з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. Петренко В. разом з невстанов- леною особою, перебуваючи у кварталі 5 виділу 11, який відповідно до планово-картографічних матеріалів перебуває під наглядом ДП «Чугуївського лісового господарства» та розташований поблизу вулиці Балтійська м. Чугуїв Харківської області. Діючи умисно, за попередньою домовленістю, з корисливих мотивів за допомогою бензопил «GOODLUK Super SAW» та «КЕДР 4.5-3.0», без лісорубного квитка (ордеру) шляхом самовільного вирубу здійснили відокремлення від кореня 19 дерев породи «сосна звичайна» й спричинили шкоду 65456 грн.

Час проведення: 30 хвилин

Місце проведення: навчальний, криміналістичний полігони; навчальний відділ поліції.

Учасники та ролі. Учасники квесту розподіляються за такими ролями: черговий слідчий - 1 особа; 2) старший слідчий - 1 особа; 3) слідчий - 1 особа; 4) спеціаліст - інспектор-криміналіст (підпорядкований органу досудового розслідування - далі спеціаліст) - 1 особа; 5) спеціаліст - інспектор-криміналіст (запрошений з Експертної служби МВС, далі - запрошений спеціаліст) - 1 особа. Всього - 5 осіб.

Черговий слідчий аналізує фабулу та визначає кваліфікацію діяння.

Дії Петренка В. слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України як незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчинену за попередньою змовою групою осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину домовились про спільне його вчинення.

Черговий слідчий вносить відомості до «Єдиного реєстру досудових розслідувань» (ЄРДР) й отримує з нього витяг. В подальшому захищає своє рішення про кваліфікацію діяння.

Старший слідчий вивчив фабулу та склав фрагмент протоколу огляду місця події: «...Місцем події є ділянка місцевості (лісу), яка розташована на відстані 600 метрів від будинку № 36 по вул. Балтійській, м. Чугуїв Харківської області, де виявлено автомобіль ГАЗ НОМЕР_2 в кабіні автомобіля на пасажирському сидінні виявлено бензопилу «ГУД ЛУК» червоного кольору; в кузові автомобіля знаходилися бруски сироростучих дерев у кількості 8 штук, довжиною від 1,5 до 2 метрів зі слідами розпилу, характерними для застосування бензопили. На відстані 15 метрів від автомобіля ГАЗ НОМЕР_2 знаходиться бензопила зеленого кольору КЕДР. На ділянці місцевості, де розташований автомобіль УАЗ знаходяться пні у кількості 19 штук, зі слідами розпилу, характерні слідами застосування бензопили. Ці пні виявлені на ділянці прямокутної форми розміром 150 на 100 метрів. При проведенні замірів виявлено, що на зрізі зрубаних пнів виявлені такі діаметри дерев: 35см, 32 см, чотири пні по 30 см, два пні по 34 см, три піні по 38 см, чотири по 42 см, три по 43 см, 45 см. Зрізи пнів характерні для зрізання механічним способом. Біля пнів знаходяться стовбури дерев сосни, які порізані на окремі відрізки довжиною 1,5-2 метри, які обчищені від гілля. Пні на час огляду були приховані (накриті травою та сосновими голками). Біля пнів знаходяться бруски сироростучих дерев у кількості 11 штук, довжиною від 1.5 до 2 метрів зі слідами розпилу, характерними для застосування бензопили.».

Слідчий складає додаток до протоколу слідчої (розшукової) дії - план-схему спиляних дерев.

Спеціаліст проводить фотографування місця події. Робить вузлове фото, на якому зображено кузов автомобіля з виявленими брусками (стовбурами) дерев.

Запрошений спеціаліст визначив спосіб вилучення слідів розпилу. Спеціаліст обрав такий спосіб вилучення як вилучення слідів з частиною об'єкта, а саме вилучення слідів розпилу з частиною пнів - тобто зробив торцеві зрізи, позначивши сторони розпилу.

В якості упаковки необхідно обрати такий матеріал, який би міг пропускати вологу, бо вилучені пні сироростучих дерев. Тому торцеві зрізи були упаковані в картон та мішковину.

Приклад опису вилучених слідів: «...В ході огляду місця події на сосновому пні № 1, діаметром 35 см, висотою 23 см був виявлений слід повного розпилу у вигляди невеликих валиків та борозенок. На момент огляду пень був прикритий травою та гілочками сосни. Даний слід вилучений з частиною пня шляхом виготовлення торцевого зрізу з позначенням стрілочкою сторони зрізу. Торцевий зріз виготовлений за допомогою бен- зопили ECHO CS-352ES. Торцевий зріз упакований в картонну коробку, яка опечатана. На бірці зазначено: дату, місце, час вилучення та підписи учасників...»

Матеріально-технічне забезпечення:

повсякденний формений одяг;

слідчо-криміналістична валіза універсальна - 1;

цифровий фотоапарат - 1;

ноутбук - 1;

принтер - 1;

жилет із надписом «інспектор-криміналіст» - 2;

документ, що посвідчує особу;

огороджувальна стрічка та рулетка - 1;

коробки, пакети та ін. для упаковки речових доказів, проволока, шпагат, ліпка стрічка, біла тканина, поліетилен, щільний папір;

бланки протоколу огляду місця події, чисті аркуші паперу, пишучі приладдя.

Критерії оцінювання діяльності здобувачів. Чітке відокремлення та оцінка конкретних відповідей, питань, практичних дій, підготовлених матеріалів та ініціативності здобувачів. Оцінка виконаної роботи здійснюється відповідно до встановленої шкали оцінки квесту.

Отже, застосування поліцейського квесту в освітньому процесі дозволяє залучити майбутніх фахіців слідства до безпосереднього виконання майбутніх професійних завдань, складання відповідних документів, здійснювати взаємодію з іншими учасниками слідчого процесу, що дозволить підвищити рівень їх професійної компетентності.

Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка комплексу професійних завдань та ситуацій для більш широкого використання поліцейського квесту в процесі фахової підготовки майбутніх слідчих.

Бібліографічний список

1. Енциклопедія освіти / за ред. В. Г. Кременя. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

2. Кадемія М. Ю., Євсюкова Л. С., Ткаченко Т. В. Інноваційні технології навчання: словник-глосарій : навчальний посібник для студентів, викладачів. Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2011. 196 с.

3. Овчарук О. В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О.В. Овчарук. Київ : «К.І.С», 2004. С. 6-16.

4. Положення про застосування поліцейського квесту в освітньому процесі Харківського національного університету внутрішніх справ.

5. Ходань О. Л. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ / Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота: зб. наук. пр. Вип. 29. Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2015. С. 232-235.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.