Правові аспекти попередження рейдерства в аграрному секторі: основні тенденції в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Правові аспекти попередження рейдерства в аграрному секторі: основні тенденції в умовах воєнного стану

Покальчук Михайло Юрійович

кандидат юридичних наук, доцент

Асистент кафедри земельного та аграрного права

Кривний Владислав Євгенович

студент

Старина Сергій Костянтинович

студент

Анотація

аграрний право рейдерство

Розвиток правовідносин у аграрному секторі на сьогоднішній день є досить стрімким. З отриманням Україною незалежності й початком розвитку ринкової економіки, національне сільське господарство отримало принципово новий вектор розвитку. Разом із здобутками у цій сфері, виникли також принципово нові виклики, що загрожують діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Однією з таких проблем вважається рейдерство в аграрному секторі, яке, на жаль, є актуальним й на теперішній час. В умовах війни в Україні, що розпочалася 24 лютого 2022 року, таке явище набуває нових відтінків та особливостей, з'являються нові «схеми» та методи реалізації останнього.

Стаття присвячена правовому регулюванню захисту суб'єктів аграрного права від рейдерства, зокрема новелам, що були реалізовані законодавцем в умовах воєнного стану. Проаналізовані практичні та теоретичні проблеми з цього приводу, описане авторське бачення ситуації станом на зараз. Сформоване поняття рейдерства в аграрному секторі, проаналізований його історичний розвиток. Наведені конкретні приклади боротьби з цим явищем на нормативному рівні, як загальні, так і ті, що мали місце в умовах воєнного стану. Також в дослідженні згадані актуальні способи вчинення, зокрема й ті, що лише набирають обертів.

За результатами розгляду цього питання сформовані висновки, у яких автори дають відповіді на ряд питань. Запропоновано розглянути та дослідити вчинення рейдерства з використанням повноважень військових адміністрацій. Щодо боротьби з рейдерством в аграрному секторі пропонується створення окремого законодавчого акту у формі закону для систематизації антирейдерських норм, реформування правоохоронних органів (в контексті створення нових спеціалізованих), а також надання додаткових гарантій особам, що потерпають від такого явища.

Ключові слова: рейдерство, аграрний сектор, сільське господарство, воєнний стан.

Pokalchuk Mykhailo Yuriy ovych Candidate of Legal Sciences, Associate

Professor, Assistant of the Department of Land and Agrarian Law of Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Kryvnyi Vladyslav Yevhenovich Student of Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Staryna Serhiy Kostiantynovych Student of Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Legal aspects of raiding prevention in the agricultural sector: main trends under the conditions of martial law

Abstract

The development of legal relations in the agricultural sector is quite rapid today. With the gaining independence of Ukraine and the beginning of the development of a market economy, national agriculture received a fundamentally new vector of development. Along with gains in this area, fundamentally new challenges have arisen that threaten the activities of agricultural producers. One of these problems is raiding in the agricultural sector, which, unfortunately, is still relevant at the present time. In the conditions of the war in Ukraine, which began on February 24, 2022, this phenomenon takes on new shades and features, new "schemes" and methods of implementing the latter appear.

The article is devoted to the legal regulation of the protection of the subjects of agrarian law against raiding, in particular the novelties that were implemented by the legislator in the conditions of martial law. Practical and theoretical problems in this regard are analyzed, the author's vision of the situation as of now is described. The concept of raiding in the agricultural sector is formed, its historical development is analyzed. Specific examples of combating this phenomenon at the regulatory level are given, both general and those that took place under martial law. The study also mentions current methods of committing, in particular, those that are only gaining momentum.

Based on the results of consideration of this issue, conclusions were formed, in which the authors provide answers to a number of questions. It is proposed to consider and investigate the commission of raiding using the powers of military administrations. Regarding the fight against raiding in the agricultural sector, it is proposed to create a separate legislative act in the form of a law to systematize antiraiding norms, reform law enforcement agencies (in the context of the creation of new specialized ones), as well as provide additional guarantees to persons suffering from such a phenomenon.

Key words: raiding, agrarian sector, agriculture, martial law.

Постановка проблеми

Рейдерство в аграрному секторі становить значну небезпеку, при цьому врегулювання убезпечення від нього особливо ускладнюється в умовах воєнного стану. Це пояснюється неминучістю виникнення нових шляхів вчинення правопорушень через ускладнення контролю збоку уповноважених суб'єктів, завдання яких змістилися в бік захисту від ворога. Окрім того, через велику кількість повноважень, закріплених за такими суб'єктами - зокрема правоохоронними органами - виникла вірогідність вчинення злочинів шляхом зловживання наявними повноваженнями.

Аналіз останніх наукових робіт та публікацій

Під час написання даної статті було проаналізовано значний об'єм нормативно-правових актів на питання наявності превентивних заходів щодо рейдерства, а також взято до уваги наукову думку Єлени Радтке.

Окрім врегулювання проблеми в царині кримінально-правової науки, варто передбачити відповідні заходи превенції в агарному законодавстві. Таким чином, метою написання даної статті є розробка й подання пропозиції щодо врегулювання вже існуючих норм та нововведень, що суттєво знижують вірогідність рейдерства саме в аграрному законодавстві. Задля реалізації мети під час написання статті були виокремлені такі завдання:

Аналіз змін до законодавства введених з метою унеможливлення рейдерства, що включають також і заходи щодо проведення нормотворчості у відповідності до умов воєнного стану;

аналіз доктринальних позиції науковців щодо питання подолання рейдерства;

формування власного погляду щодо проблеми рейдерства в аграрному секторі;

створення пропозиції щодо покращення законодавства задля мінімізації ризиків рейдерства;

створення пропозиції щодо додаткових заходів попередження рейдерства в умовах воєнного стану.

Новизна наукової думки полягає у недостатній кількості доктринального наробітку і, одночасно, у важливості своєчасного нормативного врегулювання відповідних відносин, що виникли досить нещодавно і становлять собою новий об'єкт правового дискурсу.

Виклад основного матеріалу

Досліджуючи сучасний стан розвитку економіки в Україні, не можна не приділити увагу сільському господарству, яке на сьогоднішній день продовжує займати надважливе місце в системі сфер економічної діяльності держави. У порівнянні з іншими сферами, сільськогосподарський сектор саме в економіці України характеризується особливим статусом, а землі сільськогосподарського призначення вважаються найвагомішим сільськогосподарським активом. Всебічний розвиток процесів глобалізації, зосередження уваги на повноцінній інтеграції України в європейський простір потребують виконання міжнародно-правового зобов'язання із дотримання принципу сталого розвитку. В умовах сьогодення, забезпечення дотримання цього принципу, а також продовольчої безпеки взагалі ускладнене повномасштабною війною, що розпочалася на теренах України 24 лютого 2022 року.

Земля як ресурс в Україні дійсно здатна забезпечити не лише загальнонаціональне благополуччя, а й забезпечити окремих приватних осіб, або їх об'єднання. Приватний інтерес такого виду, а також готовність таких суб'єктів вийти за межі правового поля задля досягнення власних цілей створює низку ризиків. З цієї точки зору, доцільно проаналізувати існування протиправного захоплення майна та активів сільськогосподарських підприємств, яке в побутовому слововжитку отримало просту й лаконічну назву - «рейдерство». Його варто розглядати як негативне явище ведення сільськогосподарської діяльності в Україні. Остання повсякчас зазнає істотних змін у контексті проведення реформ, які наразі трансформують сучасні підходи не лише до правил ведення аграрного бізнесу, але й до осіб, що не додержуються таких правил. Рейдерство -- це гостра тенденція сучасності, перетворена на інструмент корпоративних структур, що розкривається в політичному й стратегічному контексті. Воно виснажує суб'єктів господарювання, у яких переважно не вистачає ресурсів для належного управління земельними активами. Поширення неправомірних захоплень (протиправних поглинань, недобросовісних перехоплень корпоративного контролю) стало тенденцією останніх років в економіці України. Це явище доцільно аналізувати як певну систему дій, до реалізації яких залучається велика кількість осіб, як безпосередньо так і опосередковано, у тому числі: посадові особи публічної служби, суб'єкти підприємницької діяльності, правоохоронні та судові органи, й, звісно, криміналітет.

Всі вищевказані фактори дають достатні підстави вважати, що рейдерство раніше було серйозним викликом розвитку сільського господарства. В умовах повномасштабної війни в Україні, такі ризики лише збільшуються. Загальне правове регулювання передбачає в таких випадках застосування особливих правових норм. Зокрема тих, що передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-УШ [1], тощо. Економіка переводиться на «воєнні рейки», а суб'єкти господарювання мають забезпечити не лише продовольчу безпеку та сталий розвиток галузі, але й допомогти державі, її збройним формуванням у боротьбі з зовнішньою загрозою. У цих умовах залишаються цілі групи осіб, які будуть намагатися в умовах, коли виробники сільськогосподарської продукції виснажені, а на правоохоронні органи покладається надмірне навантаження, забезпечити власний неправомірний інтерес.

Варто з'ясувати, яким саме чином держава намагається мінімізувати ризики рейдерства у воєнний час. В цьому контексті, доцільно згадати про ухвалення антирейдерського Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 р. № 2255-ІХ, яким запроваджено наступні зміни:

визнання значними правочинів про розірвання договору оренди (суборенди) землі с/г призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), а також такими, що потребують попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на їх вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такі правочини не є значними), за відсутності якої такі правочини будуть нікчемними (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такі правочини не є значними);

особливості ведення та підписання протоколу загальних зборах учасників ТОВ і ТДВ, зокрема, про те, що протокол, який містить відомості про рішення щодо зміни керівника товариства, у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, має підписуватися учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів, яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства;

можливість встановлення не лише статутом, а й законом особливого порядку надання згоди уповноваженими на те органами ТОВ і ТДВ на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини);

проведення реєстраційних дій в автоматичному режимі [2]. Визнання правочину щодо розірвання договору оренди землі значним для ТОВ і ТДВ, на наш погляд, вбачається обґрунтованим кроком задля законодавчого убезпечення від рейдерства, особливо враховуючи цінність такого об'єкту як земельна ділянка в аграрних правовідносинах. Однак в законодавстві є певний виняток. Так, якщо статутом відповідного підприємства може бути передбачено, що такі договори не визнаються значними, то і визнаватися такими вони не будуть.

На наш погляд, це є спірною нормою, оскільки таким чином можна виділити певний пласт юридичних осіб, на яких відповідні законодавчі зміни не подіють жодним чином, правочини не будуть визнаватися значними, а отже рейдери почуватимуть себе впевнено в провадженні своєї неправомірної діяльності щодо таких осіб.

В ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вказується, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства [3]. Проте це лише відсотки, а не фіксовані суми. Так, в чинному законодавстві максимальний статутний капітал ТОВ не передбачено. Отже, вартість оренди землі може становити 10 вартості активів товариства, однак реальна сума, якою вимірюється дана вартість може бути значними коштами, в тому числі - не лише для конкретної компанії, а й для державної економіки загалом. На нашу думку, доцільно було б не позбавляти ТОВ чи ТДВ повністю можливості встановлювати в статуті власні випадки, коли правочин не вважатиметься значним, однак робити це з певними обмеженнями: встановити фіксовану або розраховану в певних одиницях виміру граничну суму, вище за яку правочин буде автоматично вважатися таким, що є значним (однак, таку норму варто ввести лише на період дії воєнного стану).

Подібне питання законодавець намагався усунути шляхом можливості не лише статутом, а й законом особливого порядку надання згоди уповноваженими на те органами ТОВ і ТДВ на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв, однак на даному етапі такого особливого порядку не передбачено, що робить цю норму такою, що не отримує практичного застосування.

Для того щоб спростити роботу аграрних підприємств у частині отримання земельних ділянок і державної реєстрації прав на них та водночас захистити такі компанії від рейдерських атак, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-К, яким також запроваджено ряд змін [4].

Зокрема, усі договори щодо передачі в користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після 24 лютого 2022 року, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав. Це, зокрема, стосується земельних ділянок приватної форми власності.

Під час воєнного стану передачу в оренду землі комунальної та державної власності на строк до одного року здійснюють без проведення земельних торгів. Договори оренди укладають в електронній формі та засвідчують кваліфікованими електронними підписами орендаря й орендодавця.

Державну реєстрацію права користування земельними ділянками замінено державною реєстрацією відповідних договорів. Державну реєстрацію договорів про використання земель упроваджено для того, щоб зафіксувати факт набуття права користування землею з огляду на обмежену роботу Державного реєстру речових прав. Реєстрацію таких договорів здійснюють районні військові адміністрації у Книзі державної реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Права оренди та інші права на землю виникають із моменту проведення державної реєстрації відповідних договорів.

Беручи до уваги практику провадження рейдерства, варто зазначити, що такі нововведення захистять справжніх власників від махінацій з вказаним реєстром.

Таким чином, значний масив відповідних зміни до законодавства щодо попередження рейдерства в умовах воєнного стану був реалізований на практиці. Однак, для того, щоб досягти максимального результату в цій царині, варто поміркувати про додаткові пропозиції щодо можливості законодавчого убезпечення від подібного роду протиправної поведінки.

Варто зазначити, що рейдери користуються великою кількістю алгоритмів для скоєння реалізації своїх неправомірних планів. Один з нових цікавих способів атаки, що є абсолютною новелою - це рейдерство за допомогою «співпраці» з військовою адміністрацією.

Цей спосіб рейдерства потребує окремого дослідження, так як його правова природа, а також можливість вчинення можуть викликати значну суспільну небезпеку, особливо в умовах воєнного стану. Оскільки військові адміністрації на даному етапі функціонування держави мають значний вплив та повноваження, а рівень правової освіти керівників та учасників підприємств аграрного сектору не завжди є достатнім, то ми можемо зіштовхнутися з фактичним зловживанням своїми повноваженнями з боку посадових та службових осіб військової адміністрації.

Відповідна процедура отримала своє правове регулювання у Законі України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 р. № 4765-УІ [5].

Як зазначає Єлена Радтке, документальним обґрунтування для вилучення може виступати наказ командира військової частини. Дослідниця зазначає, що випадки з рейдерством, вчиненим у такий спосіб, уже наявні. Тож варто подбати щодо захисту від даної загрози [6].

Додатковою проблемою в аграрному секторі є також й той факт, що більшість підприємств розміщуються у віддалених населених пунктах, де внаслідок відчуття безкарності (особливо гостро це все може бути зумовлене бойовими діями в регіоні) відповідні уповноважені особи військової адміністрації можуть завдати значних збитків своїми діями суб'єктам господарювання.

На даному етапі викорінити цю проблему повністю не вбачається можливим, оскільки зазначені особи мають вагому низку повноважень. Єдине, що можна зробити в даній ситуації - це прийняти рішення, що виходять за межі предмету аграрного та господарського права, а саме деталізувати процедуру передачі майна шляхом внесення додаткових гарантій до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" від 17.05.2012 р. № 4765-УІ.

Загалом країна, що знаходиться у стані війни, потребує значних законодавчих змін. Тож додатково ми пропонуємо як суто заходи щодо аграрного права:

*надання додаткових гарантій та фінансування аграрному сектору: серед рейдерів одним з улюблених способів вчинення захоплення підприємства є спричинення його банкрутства, а потім - купівля такого підприємства на торгах «серед своїх». Тож, недобросовісні контрагенти можуть скористатися скрутною ситуацією в країні, створивши штучну заборгованість. Додаткова фінансова підтримка зможе вирівняти ситуацію;

так і такі, що виходять за межі аграрних правовідносин:

* створення окремого законодавчого акту, що систематизував би проблеми рейдерства та шляхи їх подолання, визначив би термінологію та подолав прогалини у врегулюванні даної проблеми;

* створення окремого правоохоронного органу або створення відокремленого підрозділу вже існуючого органу, завданням якого було б реагування на випадки рейдерства (під час випадків вчинення захоплень аграрних земель часто діючими особами виступали і уповноважені особи національної поліції, а також місцевого самоврядування. Створення окремого органу дозволить мінімізувати можливість реалізації корупційних схем. Поки така реалізація залишається можливою й над її суб'єктами не встановлений додатковий нагляд, інші законодавчі зміни не зможуть повною мірою вирішити проблему).

Висновки

Загалом законодавець вчасно відреагував на особливості аграрних правовідносинах під час воєнного стану та вніс відповідні зміни до значної кількості нормативно-правових актів.

Серед таких нововведень, у цьому контексті, доцільно згадати про ухвалення антирейдерського Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 р. № 2255-ІХ, яким запроваджено наступні зміни:

визнання значними правочинів про розірвання договору оренди (суборенди) землі с/г призначення;

особливості ведення та підписання протоколу загальних зборах учасників ТОВ і ТДВ;

можливість встановлення не лише статутом, а й законом особливого порядку надання згоди уповноваженими на те органами ТОВ і ТДВ на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини);

проведення реєстраційних дій в автоматичному режимі.

Також варто відмітити норми, за якими усі договори щодо передачі в користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після 24 лютого 2022 року, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

Заміна державної реєстрацію права користування земельними ділянками державною реєстрацією відповідних договорів дозволить зменшити вірогідність рейдерства.

На нашу думку, дані зміни суттєво зменшили шанс рейдерського захоплення шляхом вчинення певних махінацій з реєстраційними діями, однак ми б хотіли розвинути й деталізувати деякі положення, а саме прибрати положення, щодо того, що ТОВ та ТДВ в своєму статуті можуть визначати правочин щодо розірвання договору оренди (суборенди) землі незначним. Вважаємо, що має бути встановлена норма, яка надаватиме перевагу закону над статутом (на час дії воєнного стану) з даного питання у разі виникнення колізії між ними, або ж хоча б встановити певні фіксовані рамки, коли правочин автоматично буде визнаватися значним, керуючись певними критеріями (фіксовані суми або певні одиниці виміру без прив'язки до відсотків).

Додатково потрібно дослідити вчинення рейдерства з використанням повноважень військової адміністрації. Задля зменшення впливу останнього - деталізувати Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Також, на наш погляд, доцільними будуть такі заходи:

надання додаткових гарантій та кроків щодо економічної підтримки аграрних підприємств, що не дозволять вчинити рейдерство шляхом доведення підприємств аграрного сектору до банкрутства і викупом їх власності через підставних осіб та корупційних уповноважених осіб за безцінь;

реформування правоохоронних органів щодо забезпечення

антирейдерської політики;

створення окремого законодавчого акту щодо убезпечення від рейдерства, шляхом кодифікації вже наявних норм та подолання колізій.

Література

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-УШ: станом на 29 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/389-19#Text (дата звернення: 25.11.2022).

2. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству: Закон України від 12.05.2022 р. № 2255-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2255-20#Text (дата звернення: 25.11.2022).

3. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю: Закон України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII: станом на 26 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2275-19#Text (дата звернення: 25.11.2022).

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану: Закон України від 24.03.2022 р. № 2145-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-20#Text (дата звернення: 25.11.2022).

5. Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану: Закон України від 17.05.2012 р. № 4765-УІ: станом на 29 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4765-17#Text (дата звернення: 25.11.2022).

6. Рейдерські захоплення під час воєнного стану. Як протистояти? "Юрист&Закон" № 23, 2022 г. ЮРИСТ&ЗАКОН - Электронное аналитическое издание. URL: https://uz.ligazakon.ua/magazine_artide/EA015796 (дата звернення: 25.11.2022).

References

1. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid 12.05.2015 r. № 389-VIII: stanom na 29 veres. 2022 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text (data zvernennia: 25.11.2022).

2. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo udoskonalennia mekhanizmu protydii reiderstvu: Zakon Ukrainy vid 12.05.2022 r. № 2255-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text (data zvernennia: 25.11.2022).

3. Pro tovarystva z obmezhenoiu ta dodatkovoiu vidpovidalnistiu: Zakon Ukrainy vid 06.02.2018 r. № 2275-VIII: stanom na 26 veres. 2022 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text (data zvernennia: 25.11.2022).

4. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo stvorennia umov dlia zabezpechennia prodovolchoi bezpeky v umovakh voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid 24.03.2022 r. № 2145-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text (data zvernennia: 25.11.2022).

5. Pro peredachu, prymusove vidchuzhennia abo vyluchennia maina v umovakh pravovoho rezhymu voiennoho chy nadzvychainoho stanu: Zakon Ukrainy vid 17.05.2012 r. № 4765-VI: stanom na 29 veres. 2022 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text (data zvernennia: 25.11.2022).

6. Reiderski zakhoplennia pid chas voiennoho stanu. Yak protystoiaty? "Yuryst&Zakon" № 23, 2022h. YuRYST&ZAKON - Эlektronnoe analytycheskoe yzdanye. URL: https://uz.ligazakon.ua/magazine_article/EA015796 (data zvernennia: 25.11.2022).

Размещено на Allbest.ru