Проблематика наукового дослідження питань цифровізації правосуддя в Україні в аспекті конституційних правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблематика наукового дослідження питань цифровізації правосуддя в Україні в аспекті конституційних правовідносин

Олексій Олегович Ющенко, кандидат юридичних наук

Резюме

Ющенко О.О. Проблематика наукового дослідження питань цифровізації правосуддя в Україні в аспекті конституційних правовідносин.

У статті наголошено на актуальності питання цифровізації правосуддя в Україні у контексті реалізації конституційного права особи на судовий захист.

Також, базуючись на результатах досліджень, присвячених цифровізації правових процесів та впровадженню новітніх технологій у процес судочинства України, автором визначено низку основних питань, які є першочерговими для наукового пошуку у сфері цифровізації правосуддя в Україні в аспекті конституційно-правових відносин.

Ключові слова: цифровізація правосуддя; реалізація конституційного права особи на судовий захист; цифровізація судочинства; дегіаталізація судових процесів; дегіталізація як частина судової та конституційної реформи.

Summary

Olexiy Yuschenko. Scientific research problems of the judicial procedures' digitalization in the constitutional aspect.

In this article the author points out the need to research constitutional aspects of judicial procedures' digitalization.

This meaning is based on the analysis of Ukrainian legislation, which has the basis for providing and development of the technological systems to the court activity. Scientific researches in this area also show the relevance of the problem.

However, all of them are dedicated to the common theoretical problems or problems of the other branches of law. Because of this a lot of key questions remain out of focus, among them: the electronic court as a part of judicial and constitutional reform; the role of judicial procedures' digitalization in the providing of human right for courts protection; the digitalization as a trend of modern constitutional law; forms of court procedures' digitalization as a single system etc.

The flaw of modern explorers in the spere of our focus also is insufficient application social, comparative, structural and functional methods of researching.

In conclusion, the author formulates the main directions of research according to selected point of view, among them:

to learn court procedures' digitalization in aspects of constitutional and judicial reform, and the role in the providing of human right for courts protection;

to analyze the Ukrainian legislation and the practice of digital technologies ' application in courts to determine the efficiency of them;

to research theoretical and practical questions of digital court systems in foreign countries and possibilities for their implementation in the Ukrainian court system;

to formulate scientifically reasonable system of forms of court procedures' digitalization;

to prepare theoretical and practical recommendations of applying the digital technologies in the courts in Ukraine and propositions to legislation.

Key words: the digitalization of judicial procedures; electronic court' system; the digitalization of court procedures; digitalization in judicial and constitutional reform.

Вступ

Постановка проблеми. Кінець XX ст. - початок ХХІ ст. характеризується стрімким розвитком цифрових технологій, які докорінно змінили суспільні відносини у світі у цілому та в Україні зокрема. Станом на сьогодні впровадження новітніх інформаційних систем пронизує майже всі сфери життєдіяльності людини. Не стали винятком і правові відносини. Протягом останніх років ми спостерігаємо такі явища цифровізації, як: «електронний суд», «дегіталізація правосуддя», проведення судових засідань у режимі відеоконференції та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У спеціальній літературі окремі аспекти цифровізації правових процесів у цілому та правосуддя зокрема викладені у наукових працях таких авторів, як: А.М. Бежевець, О.В. Бринцев, В.В. Білоус, М.С. Булкат, А.О. Васильєв, Н.Ю. Голубєва, А.П. Заїкін, Д. Зелезніков, І.О. Ізарова, І.А. Каланча, Р.О. Кирилюк, О.М. Козакевич, Н.В. Кушакова-Костицька, М. Маркович, Л.О. Матвейчук, Д. Сартор, М.І. Смакович, Т. Соурдін, Н.О. Стеблина. Водночас наукові дослідження щодо цифровізації правосуддя фактично залишають поза увагою питання конституційних правовідносин та здебільшого присвячені вирішенню загальнотеоретичних проблем або ж правовідносинам інших галузей права.

Формулювання мети статті. Враховуючи викладене, метою статті є визначення низки основних питань, які потребують першочергового дослідження у сфері цифровізації правосуддя в Україні в аспекті конституційно-правових відносин.

Виклад основного матеріалу

Одним із ключових конституційних прав громадян є гарантоване ст. 55 Основного Закону України право кожної особи на судовий захист. Саме суд є основним гарантом дотримання прав і свобод людини та їх гарантій, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3 Конституції України)¹, а також їх відновлення у разі порушення. У зв'язку з цим питання цифровізації судочинства є одним із першочергових для подальшого розвитку держави і суспільства у сучасних умовах цифрових трансформацій.

Додаткової актуальності дослідженню проблеми дегіталізації судових процесів також додає фактор зниження довіри до судової влади України як в українському суспільстві, так і серед міжнародної спільноти. Наприклад, за результатами національного опитування, проведеного Програмою USAID «Нове правосуддя» у 2021 р., лише 10 % широкої громадськості визнали, що вони повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади. У 2018 р. за наслідками аналогічного опитування вказаний показник становив 16 % URL: https://newjustice.org.ua/uk/шvmi/rezuhati-natsюnalnпh-opituvan-naselennya-ta-pravmkiv-yaki-ye-uchasnпkami-sudo vih-provadzhen-shhodo-doviri-do-sudovoyi-gilki-vladi-suddivskoyi-nezalezhnosti-j-pidzvitnosti-sprijnyattya-koruptsiyi-ta/.

Вважаємо, що саме проведення комплексної цифровізації судових процесів має суттєво підвищити якість реалізації конституційного права особи на судовий захист, у тому числі шляхом уникнення зайвих бюрократичних процедур під час звернення до суду та максимального зниження потенційних корупціогенних ризиків.

Аналіз чинного законодавства України спонукає до висновку про наявність окремих положень щодо дегіталізації судових процесів та дає підстави вважати, що процес впровадження окремих частин системи цифрового правосуддя у нашій державі вже розпочався. Наприклад, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачена можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ст. 11 Закону), визначені основи функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ст. 15-1 Закону) Про судоустрій і статус суддів: Закон України (редакція від 31 жовтня 2019 р.) / Саит Верховноі'Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.да/laws/show/1402-19#Text, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» запроваджено функціонування «електронного суду» Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: Закон України (редакція від 27 квітня 2021 р.) / Саит Верховноі'Ради Украіни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1416-20#Text. Відповідні положення також закріплено у процесуальних законах.

Натомість вищенаведені законодавчі новації у сфері технологій є лише окремими елементами цифровізації судочинства, яка повинна мати системний характер та забезпечувати належну реалізацію конституційного права особи на судовий захист, а також максимально спрощувати доступ громадян до суду, що є невід'ємною складовою вказаного права.

Порушена проблематика у свою чергу породжує необхідність проведення ґрунтовного наукового дослідження вищенаведеної сфери суспільних відносин з детальним розглядом ключових питань та формулюванням науково обґрунтованих пропозицій з метою їх вирішення.

Важливими недоліками сучасної юридичної науки в аспекті порушеної нами проблематики є недостатнє застосування у проведених наукових дослідженнях системно-функціонального, соціологічного та порівняльного методів. Як наслідок, поза увагою авторів залишилася ціла низка проблемних питань, що потребують наукового вирішення.

Передусім цифровізація має бути розглянута в якості тенденції розвитку сучасного конституційного права, а також як невід'ємна складова частина конституційної реформи та судової реформи зокрема. Окремі вчені, такі як: А.М. Бежевець Конституція України (редакція від 3 вересня 2019 р. / Саит Верховноі'Ради Украіни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254к/96-вр#Text ^{2 3 4} Бежевець А.М. Електронне судочинство як необхідний елемент цифрової трансформації суспільства та держави. Інформація і право. 2020. № 4(35). С. 142--146., О.В. Бринцев Бринцев О.В. «Електронний суд» в Украіні. Досвід та перспективи: монографія. Харків: Право, 2016. 72 с. (Серія «Інноваційне суспільство і розвиток законодавства»)., О.М. Козакевич Козакевич О. М. Забезпечення доступу до правосуддя в транзитивних умовах: дис. ... д-ра філософії: 081: Одеса, 2021.

220 с. та інші у своїх дослідженнях звернули увагу на взаємозв'язок між цифровізацією судових процесів та рівнем доступності правосуддя. Натомість це лише окремий аспект впливу новітніх технологій на ступінь реалізації конституційного права особи на судовий захист. цифровізація правосуддя конституційний

Предметом наукового пошуку має стати проблема впливу цифрових технологій на забезпечення конституційних засад судочинства, визначених ст. 129 Основного Закону України, таких як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом Конституція України (редакція від 3 вересня 2019 р. / Саит Верховноі'Ради Украіни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254к/96-вр#Text тощо.

Також необхідно систематизувати основні форми дегіталізації правосуддя з визначенням недоліків та переваг кожної з них та з подальшим виробленням науково-практичних рекомендацій у сфері цифровізації суду.

Окремої уваги потребує детальний розгляд проблематики застосування у судах систем штучного інтелекту, що має базуватися на міжнародному досвіді такого застосування у різних країнах та на детальному аналізі ризиків впровадження подібних систем у процес здійснення судочинства в Україні.

Висновки

Враховуючи викладене, вважаємо, що дослідження проблематики цифровізації правосуддя в Україні в аспекті конституційно-правових відносин потребує насамперед розв'язання таких теоретичних та прикладних завдань, як:

1) розгляд дегіталізації судочинства крізь призму конституційної реформи та забезпечення конституційного права особи на судовий захист;

2) аналіз положень законодавства України у сфері дегіталізації судочинства та практики застосування цифрових технологій у судах, виявлення рівня ефективності такого застосування;

3) вивчення наративу загальнотеоретичних та практичних питань застосування сучасних цифрових систем у процесі відправлення правосуддя у зарубіжних країнах, виявлення можливостей та ризиків їх впровадження у судову систему України;

4) формулювання науково обґрунтованої системи основних форм дегіталізації правосуддя, виявлення недоліків та переваг кожної з них;

5) розробку науково-практичних рекомендацій щодо застосування цифрових технологій у процесі відправлення правосуддя в Україні та вироблення пропозицій до законодавства з метою такого застосування.

Размещено на Allbest.ru