Деякі питання кримінальної відповідальності за домагання дитини з метою вчинення стосовно неї дій сексуального характеру або розпусних дій
Дослідження питання кримінальної відповідальності за домагання дитини з метою вчинення стосовно неї дій сексуального характеру або розпусних дій, склад кримінального правопорушення. Аналіз юридичної конструкції складу кримінального правопорушення.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.01.2023 |
| Размер файла | 25,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Деякі питання кримінальної відповідальності за домагання дитини з метою вчинення стосовно неї дій сексуального характеру або розпусних дій
Анжела Василівна Айдинян, кандидат юридичних наук, асистент кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка*
Резюме
Айдинян А.В. Деякі питання кримінальної відповідальності за домагання дитини з метою вчинення стосовно неї дій сексуального характеру або розпусних дій.
У статті досліджуються деякі питання кримінальної відповідальності домагання дитини з метою вчинення стосовно неї дії сексуального характеру або розпусних дій. Аналізується юридична конструкція складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 Кримінального кодексу України.
Автор розрізняє ситуації «результативного» і «нерезультативного» домагання та пропонує власні підходи до їх кримінально-правової кваліфікації.
При цьому «результативне» домагання дитини взагалі виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, оскільки таке діяння повністю охоплюється складом іншого (більш тяжкого) кримінального правопорушення. В таких випадках дії особи слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. ст. 152, 153, 154, 155 або 156 КК України.
Ключові слова: кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, кваліфікація, пропозиція, домагання.
Резюме
Айдинян А.В. Некоторые вопросы уголовной ответственности за домогательство ребенка с целью совершения по отношению к нему действий сексуального характера или развратных действий.
В статье исследуются некоторые вопросы уголовной ответственности домогательства ребенка с целью совершения по отношению к нему действия сексуального характера или развратных действий. Анализируется юридическая конструкция состава уголовного преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 156-1 Уголовного кодекса.
Автор различает ситуации «результативного» и «нерезультативного» домогательства и предлагает свои подходы к их уголовно-правовой квалификации. При этом «результативное» домогательство ребёнка вообще исключает состав уголовного преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 156-1 УК Украины, поскольку такое деяние полностью охватывается составом другого (более тяжкого) уголовного преступления. В таких случаях действия лица следует квалифицировать по соответствующей части ст. ст. 152, 153, 154, 155 или 156 УК Украины.
Ключевые слова: уголовная ответственность, уголовное правонарушение, квалификация, предложение, домогательство.
Summary
Angelika Aidynian. Some issues of criminal responsibility for claiming a child for the purpose of sexual or prostitute actions relating to her.
The article examines some issues of criminal liability for harassing a child in order to commit sexual acts or lewd acts against him. The legal construction of the composition of a criminal offense under Part 1 of Art. 156-1 of the Criminal Code of Ukraine. The main direct object of the criminal offense under Part 1 of Art. 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, there is sexual integrity of the person. The objective side of this criminal offense involves at least two actions - the proposal of the meeting and other action aimed at making such a meeting take place. The subject of a criminal offense under Part 1 of Art. 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, is an adult. Subjective side of the criminal offense under Part 1 of Art. 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, is characterized by direct intent and purpose to commit acts of a sexual nature or lewd acts against a child under the age of sixteen.
The question of the criminal law qualification of a child's harassment for the purpose of committing sexual acts / lewd acts related to him / her depends on whether the child's harassment was “effective” or “ineffective”. “Effective” harassment of a child, ie a situation where the ultimate goal, ie the purpose of sexual acts or lewd acts achieved, the composition of the criminal offense under Part 1 of Art. 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, is absent, as such an act is fully covered by another (more serious) criminal offense.
In such cases, the actions of a person should be classified under the relevant part of Articles 152, 153, 154, 155 or 156 of the Criminal Code of Ukraine. The ideal set of criminal offenses does not arise, because the commission of an act under Part 1 of Art. 156 of the Criminal Code of Ukraine, the content is “preparation” for another, more serious crime. In addition, such criminal offenses encroach on one direct object and cause harm to one victim.
Qualification of actions of an adult under Part 1 of Art. 156-1 of the Criminal Code of Ukraine is possible in the case of so-called “ineffective” harassment of a child, when the offer of the meeting was and the subject was committed another (second) action aimed at making such a meeting, but signs of other more serious criminal offenses such a person is not seen, including taking into account the institution of stages of criminal offenses.
Key words: criminal liability, criminal offense, qualification, proposal, harassment.
Постановка проблеми
20 червня 2020 р. Законом України було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (далі - Конвенція). На виконання вимог даної Конвенції 18 лютого 2021 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)» № 1256-ІХ, яким внесено деякі зміни до чинного законодавства України і зокрема Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Однією з таких новел є доповнення КК України ст. 156-1 «Домагання дитини для сексуальних цілей». Частина 1 даної статті передбачає: «Пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася, - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Спеціальних наукових досліджень, присвячених питанням кримінальної відповідальності за домагання дитини з метою вчинення стосовної неї дій сексуального характеру або розпусних дій, дуже мало.
Окремі аспекти поставленої проблематики досліджували І.О. Бандурка, В.І. Борисов, О.О. Дудоров, Г.Я. Мартинишин, В.Ю. Омецинська, М.І. Хавронюк, К.В. Шахова та ін.
Метою даної публікації є аналіз юридичної конструкції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156-1 КК України, а також дослідження окремих практичних питань, що виникають/можуть виникати під час застосування даної частини статті КК України.
Виклад основного матеріалу дослідження
Кримінальний кодекс України доповнено ст. 156-1 майже рік тому, однак з Єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що станом на момент здійснення даного дослідження в Україні винесено всього один вирок. З офіційних даних, розміщених на сайті Офісу Генерального прокурора, за 2021 р. було зареєстровано всього шість кримінальних проваджень за ст. 156-1 КК, однак лише три з них направлені до суду з обвинувальним актом1.
Далі ми звернемось до вказаного вище вироку і спробуємо вказати на деякі його дискусійні моменти, але для початку проаналізуємо конструкцію ч. 1 ст. 156-1 КК.
Отже, основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, є статева недоторканість особи. Додатковим обов'язковим об'єктом є нормальний психічний та фізичний розвиток дитини.
Об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення передбачає щонайменше дві дії - пропозицію зустрічі та іншу дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася. Пропозиція зустрічі може здійснюватися у будь-який спосіб, безпосередньо чи через третіх осіб, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій. Тобто якщо перша «складова» об'єктивної сторони більш-менш визначена, то друга дія взагалі не конкретизована, однак вжиття поняття «дія» традиційно означає активну поведінку і виключає бездіяльність. Наведене також свідчить, що характер такої другої дії може бути будь-яким. Також не виключено, що суспільно небезпечне діяння може полягати у формулюванні пропозицій зустрічі з метою, що окреслена ч. 1 ст. 156-1 КК, двічі або більше разів.
Як вказує Д.О. Куковинець, під вчиненням «відповідних дій» можемо мати на увазі придбання квитків на транспорт, пересилання грошей дитині задля того, щоб вона прибула у домовлене місце, резервування кімнати в готелі (якщо йдеться про фізичну зустріч). Відповідними діями для проведення зустрічі із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій є, наприклад: створення персональної віртуальної кімнати на базі платформи Skype, ZOOM тощо зі спрямуванням відповідного посилання на електронну пошту, месенджери дитини, аудіо-, відеодзвінки у соціальних мережах, направлення фото-, відеоповідомлень і т.д.2.
Аналіз об'єктивної сторони даного кримінального правопорушення дає змогу дійти висновку, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, сконструйований законодавцем як усічений склад. Дане кримінальне правопорушення має визнаватись закінченим з моменту здійснення другої дії, спрямованої на те, щоб зустріч відбулася. кримінальна відповідальність розпусна дія
Щодо моменту закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, то у Висновку Головного науково-експертного управління на проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)» (далі - Висновок), розміщеного на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, поставлено питання щодо моменту закінчення такого кримінального правопорушення у випадку, якщо, наприклад, зустріч не відбулася.
На наш погляд, з формальної точки зору в наведеній вище ситуації наявний склад закінченого кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 156-1 КК України), оскільки кримінальна відповідальність передбачена за власне пропозицію зустрічі, поєднаної з вчиненням будь-якої іншої дії, спрямованої на те, щоб зустріч відбулася. При цьому сама зустріч юридичною конструкцією не передбачається, а отже, не є обов'язковою для визнання кримінального правопорушення закінченим. Однак ще одне дискусійне питання, яке також поставлено у Висновку, - наявність об'єктивної можливості доказування кримінально-процесуальними засобами факту вчинення відповідного діяння. Видається, що у випадку, коли зустріч не відбулася або адресат не отримував пропозиції щодо зустрічі (наприклад, через певні технічні проблеми, якщо пропозиції висловлювалися з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій), довести факт здійснення таких пропозицій фактично неможливо.
Стаття 156-1 КК конкретизує особу потерпілого. Згідно з ч. 1 ст. 156-1 КК таким потерпілим є особа, яке не досягла шістнадцятирічного віку.
Суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, є повнолітня особа.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, характеризується прямим умислом та метою вчинити стосовно дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, дії сексуального характеру або розпусні дії. Д.О. Кукновець розрізняє найближчу мету - домогтися зустрічі з дитиною і кінцеву мету - вчинити щодо неї будь-які дії сексуального характеру або розпусні дії. Вважаємо, що думка автора заслуговує на увагу3.
Питання кримінально-правової кваліфікації домагання дитини з метою вчинення стосовної неї дій сексуального характеру/розпусних дій можна умовно розглянути за такими варіантами:
1) «результативне» домагання дитини;
2) «нерезультативне» домагання дитини.
Якщо домагання дитини було результативним і кінцева мета, тобто мета вчинення дій сексуального характеру або розпусних дій досягнута, то, на наш погляд, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, відсутній, оскільки таке діяння повністю охоплюється складом іншого (більш тяжкого) кримінального правопорушення. В таких випадках дії особи слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. ст. 152, 153, 154, 155 або 156 КК України.
Вважаємо, що в даному разі не виникає ідеальної сукупності кримінальних правопорушень, оскільки вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, за змістом становить «готування» до іншого, більш тяжкого злочину, передбаченого ст. ст. 152, 153, 154, 155 або 156 КК України (проблему розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 152, 153 та 154 КК України, в межах даної публікації не розглядаємо).
Певну аналогію можна провести з правозастосовним орієнтиром, наведеним у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи». Тут зазначено: «Розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені безпосередньо перед її зґвалтуванням, насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або статевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості, з урахуванням спрямованості умислу винної особи повністю охоплюються диспозиціями відповідних частин статті 152 або статті 153, або статті 155 КК і додаткової кваліфікації за статтею 156 КК не потребують»4.
Подібний підхід також пропонує застосовувати О.О. Дудоров щодо примушування до акту сексуального характеру, вчинене тим, хто безпосередньо після цього вчинив такий акт з потерпілою особою. На думку вченого, в даному разі діяння суб'єкта має кваліфікуватись лише за ст. 152 (153) КК. У цьому випадку, вказує О.О. Дудоров, примушування відіграє роль чинника, що забезпечує недобровільність акту сексуального характеру5.
Інший підхід до кримінально-правової кваліфікації було проведено у єдиному вироку, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень і передбачає кримінальну відповідальність, в тому числі за ч. 1 ст. 156-1 КК України. Так, Кіровським районним судом м. Кіровограда у рішенні від 25 листопада 2021 р. (справа № 404/8366/21) Особу 3 було визнано винним у тому, що він вчинив:
- дії сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, а саме у вчиненні повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій (ч. 1 ст. 155);
- розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку (ч. 1 ст. 156);
- домагання дитини для сексуальних цілей, а саме пропозиції зустрічі, зробленої повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася (ч. 1 ст. 156-1 КК).
Фактичні обставини щодо домагання дитини для сексуальних цілей описуються так: «Крім того, у період з 31.08.2021 року по 11.09.2021 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за допомогою мессенджера «Telegram», який знаходився на телефоні «Redmi», що належить останньому, пропонував зустріч неповнолітній ОСОБА_1 з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій.
Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, ОСОБА_3, вчиняв домагання, а саме пропонував зустрічі, які зроблені повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, та в подальшому такі зустрічі з неповнолітньою ОСОБА_1 відбувались.
Після отримання згоди, ОСОБА_3, запрошував у гості неповнолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою свого проживання: АДРЕСА_3.
Після пропозиції зустрічі, перебуваючи за вищезазначеною адресою повнолітній ОСОБА_3, який достовірно знав, що ОСОБА_5 не досягла шістнадцятирічного віку, вчиняв щодо неповнолітньої особи розпусні дії та дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним та оральним проникненням, з використанням геніталій»6.
З аналізу даного вироку випливає, що мессенджер «Telegram» слугував способом пропозиції зустрічі, які в подальшому відбувалися. На нашу думку, така кримінально-правова оцінка дій суб'єкта є некоректною. У даному разі пропозиція зустрічі, вчинена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, виконує «функцію» умисного створення умов вчинення інших (більш тяжких) кримінальних правопорушень, тобто це нібито попередній (підготовчий) етап до вчинення іншого кримінального правопорушення. Якщо це інше кримінальне правопорушення вчинене і воно є більш тяжким, видається, що додаткова кваліфікація дій суб'єкта за ч. 1 ст. 156-1 КК України не потрібна. Такі кримінальні правопорушення посягають на один безпосередній об'єкт та завдають шкоди одному потерпілому.
Крім того, як випливає з вироку Кіровського районного суду м. Кіровоград у справі № 404/8366/21 від 25 листопада 2021 р. суд вирішив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 156-1, ч. 1 ст. 156 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст. 155 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років;
- за ст. 156 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
- за ст. 156-1 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд визначив ОСОБІ_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років7.
Отже, незважаючи на кваліфікацію за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 156-1 та ч. 1 ст. 156 КК України, з огляду на те, що жоден з цих кримінальних правопорушень не є умисним тяжким та, відповідно, умисним особливо тяжким, суд обрав принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточне покарання визначено в межах санкції статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання, в цьому випадку - п'ять років позбавлення волі (відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України).
У випадку, якщо «результативне» домагання дитини обумовило вчинення інших кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, наприклад, зґвалтування чи сексуального насильства, то враховуючи санкції ч. 3, 4 ст. 152, а також санкції ч. 3, 4 ст. 153 КК України (що передбачають кваліфікуючі ознаки «неповнолітньої особи», «особи, яка не досягла чотирнадцяти років»), потреби в додатковій кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 156-1 КК України також не вбачається. Такий підхід логічно випливає з наведеного вище теоретичного обґрунтування.
Щодо «нерезультативного» домагання дитини, то дії повнолітнього суб'єкта, який здійснював пропозицію зустрічі особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, а після вчинення такої пропозиції вчинив ще принаймні одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася, мають кваліфікувати за ч. 1 ст. 156-1 КК України за умови, що діяння суб'єкта було припинене після вчинення дій, спрямованих на організацію зустрічі та не «трансформувалось» у вчинення іншого, більш тяжкого злочину (наприклад, замаху на зґвалтування або сексуальне насильство). Якщо ж така трансформація відбулася і домагання дитини для сексуальних цілей мало своє «продовження» у вигляді початку виконання об'єктивної сторони більш тяжкого кримінального правопорушення, слід кваліфікувати замах на це більш тяжке кримінальне правопорушення (якщо воно не було закінчене з причин, що не залежали від волі суб'єкта).
Висновки
Отже, аналіз юридичної конструкції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156-1 КК України, дає змогу сформулювати наступні висновки:
- основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, є статева недоторканість особи. Додатковим обов'язковим об'єктом є нормальний психічний та фізичний розвиток дитини;
- об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення передбачає щонайменше дві дії - пропозицію зустрічі та іншу дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася;
- суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, є повнолітня особа;
- суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, характеризується прямим умислом та метою вчинити стосовно дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, дії сексуального характеру або розпусні дії.
Питання кримінально-правової кваліфікації домагання дитини з метою вчинення стосовної неї дій сексуального характеру/розпусних дій можна умовно розглянути за такими варіантами:
1) «результативне» домагання дитини;
2) «нерезультативне» домагання дитини.
«Результативне» домагання дитини, тобто ситуація, коли кінцева мета, тобто мета вчинення дій сексуального характеру або розпусних дій досягнута, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, відсутній, оскільки таке діяння повністю охоплюється складом іншого (більш тяжкого) кримінального правопорушення. В таких випадках дії особи слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. ст. 152, 153, 154, 155 або 156 КК України.
У цьому разі ідеальної сукупності не виникає, оскільки вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, за змістом становить «готування» до іншого, більш тяжкого злочину, передбаченого ст. ст. 152, 153, 154, 155 або 156 КК України. Крім того, такі кримінальні правопорушення посягають на один безпосередній об'єкт та заподіюють шкоду одному потерпілому.
Кваліфікація дій дорослої особи за ч. 1 ст. 156-1 КК України видається можливою у разі так званого «нерезультативного» домагання дитини, коли пропозиція зустрічі була та суб'єктом було вчинено іншу (другу) дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася, однак ознак інших більш тяжких кримінальних правопорушень в діянні такої особи не вбачається, в тому числі з урахуванням інституту стадій кримінальних правопорушень.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156-1 КК України, слід визнавати закінченим з моменту здійснення другої дії, спрямованої на те, щоб зустріч відбулася, незалежно від того, чи дійсно вона відбулася. Однак з практичної точки зору виникає серйозний сумнів щодо наявності достатніх процесуальних можливостей (засобів доказування) щодо встановлення та доведення ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КК України, у випадку, коли адресат на зустріч не погодився або навіть не отримав таких пропозицій (наприклад, з технічних причин, якщо пропозиції надсилалися з використанням інформаційних технологій). Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досуцового розслідування: вебсайт Офісу Генерально-го прокурора. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsli duvannya-2 (дата звернення 10.12.2021).
2 Куковинець Д.О. До питання встановлення кримінальної відповідальності за домагання дитини для сексуальних цілей. Право як ефективний суспільний регулятор. Західно-українська організація «Центр правничих ініціатив» 2021). С. 39-42. С. 41.
3 Куковинець Д.О. Захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства в Інтернеті в умовах пандемії Covid-19: до питання домагання дитини для сексуальних цілей. Питання боротьби зі злочинністю. 2021. Вип. 42. С. 74-83. С. 80.
4 Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи: постанова Пле-нуму Верховного Суду України N° 5 від 30 травня 2008 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text (дата звер-нення: 10.12.2021).
5 Дудоров О.О. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (основні положення кримінально-пра-вової характеристики) : практ. порадник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. Сєвєродонецьк : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2018. 92 с. URL: https://lduvs.eduшa/wp-content/uploads/Docs/books/Дуцоров_порадник_секс. злочини.pdf (дата звернення: 10.12.2021).
6 Там само. С. 62.
7 Рішення Кіровського районного суду від 25 листопада 2021 р. у справі № 404/8366/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/101356825 (дата звернення: 10.12.2021).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження галузевої належності охоронних суспільних відносин, які виникають у разі вчинення правопорушення. Характерні риси адміністративної, дисциплінарної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності. Аналіз класифікації юридичної поруки.
статья [21,5 K], добавлен 21.09.2017Дослідження наукових поглядів щодо права людини на затримання особи, що вчинила злочин. Аналіз недосконалості кримінального законодавства з цього питання. Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності за затримання злочинця у сучасних умовах.
статья [22,2 K], добавлен 19.09.2017Правові основи інституту кримінального права України - звільнення від кримінальної відповідальності. Правові наслідки і види звільнення від кримінальної відповідальності. Підстави й умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.
курсовая работа [137,3 K], добавлен 06.12.2008Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015Сутність та різновиди правопорушень, склад і елементи, оцінка впливу на них алкоголізму та наркоманії. Поняття та характерні ознаки юридичної відповідальності, типи та форми. Сучасні проблеми визначення юридичної відповідальності та правопорушення.
контрольная работа [26,9 K], добавлен 13.04.2016Поняття кримінальної відповідальності. Основний зміст кримінальної відповідальності. Форми реалізації кримінальної відповідальності. Підстави кримінальної відповідальності. Сучасні проблеми доповнень до поняття кримінальної відповідальності.
курсовая работа [30,2 K], добавлен 24.02.2002Аналіз проекту статей про міжнародну відповідальність міжурядових організацій. Розгляд видів відповідальності за міжнародні правопорушення. Значення запровадження відповідальності у підтриманні світового правопорядку та стабілізації міжнародних відносин.
статья [23,5 K], добавлен 22.02.2018Притягнення до відповідальності за бюджетні правопорушення. Видання нормативно-правових актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку. Проблемні питання застосування положень ст. 211 Кримінального кодексу України.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 04.12.2014Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави. Суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, на які було здійснено протиправне посягання. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.03.2015Законодавче гарантування депутатської недоторканності. Дослідження положень національного та зарубіжного законодавства щодо обсягу імунітету народних депутатів від кримінальної відповідальності. Питання скасування або обмеження депутатського імунітету.
статья [19,5 K], добавлен 19.09.2017Основні види транспортних правопорушень. Класифікація правопорушень на транспорті. Особливості адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності за транспортні правопорушення. Санкції за порушення правових відносин на транспорті.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 03.10.2014Вивчення засад кримінального права. Розгляд принципів законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини, гуманізму та невідворотності кримінальної відповідальності. Вплив даних ідей на правосвідомість громадян.
реферат [26,2 K], добавлен 24.11.2015Поняття і ознаки юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими заходами державного примусу. Підстави, принципи і функції юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності, застосування кримінальної та адміністративної відповідальності.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.09.2014Характеристика адміністративної відповідальності у податковому праві за ухилення від сплати податків, зборів. Підстава виникнення і класифікація податкових правопорушень. Проблемні питання при притягненні порушників законодавства до відповідальності.
дипломная работа [191,5 K], добавлен 04.11.2010Ознаки протиправності діяння для порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Вчинення адміністративного правопорушення як підстава для настання адміністративної відповідальності. Порядок розгляду вини юридичної особи з об’єктивного боку.
реферат [26,1 K], добавлен 08.05.2011Підстави ненастання кримінальної відповідальності. Діючий Кримінальний Кодекс Франції. Недосягнення віку кримінальної відповідальності. Примушення до здійснення злочину. Заходи виховного характеру для психічнохворого. Відсутність морального елементу.
контрольная работа [21,2 K], добавлен 01.12.2010Поняття звільнення від кримінальної відповідальності в Україні. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку: з дійовим каяттям; з примиренням винного з потерпілим; з передачею особи на поруки; зміною обстановки; закінченням строків давності.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 11.02.2008Класифікація звільнення від кримінальної відповідальності. Характерні риси звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям, із примиренням винного з потерпілим, із передачею особи на поруки, за актом амністії та помилування.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 14.01.2011Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності. Поняття трудового майнового правопорушення як підстави матеріальної відповідальності. Суб'єкти, строки та склад трудового майнового правопорушення, особливості доведення вини за заподіяння шкоди.
реферат [24,6 K], добавлен 24.12.2010Кримінальне право як галузь права й законодавства, його соціальна обумовленість, принципи. Завдання, система та інститути кримінального права. Підстави і межі кримінальної відповідальності. Використання кримінального права в боротьбі зі злочинністю.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 02.01.2014
