Міжнародно-правовий режим космічного простору: між res communis та res nullius

Таким чином, Домовленості щодо програми «Артеміда» справляють певний правотворчий вплив на сучасний міжнародно-правовий режим космічного простору. Слід зауважити, що велике значення для визначення наявності opinion juris держав має також їхнє нове національне законодавство [44, с. 17]. У цьому контексті останні новели у правовому регулювання космічної сфери дозволяють деяким дослідникам казати навіть про формування нового міжнародного космічного порядку [23, с. 28]. Яким він буде, залежить від поведінки держав, підтримки або відсутності підтримки з їхнього боку нової інтерпретації принципу непривласнення, що просувається США та іншим країнами, зацікавленими у комерціалізації космосу. Принаймні у наш час багатостороння правотворчість у космічній сфері переживає важкі часи [45, с. 6].

ВИСНОВКИ

Наразі міжнародне космічне право проходить наступний етап еволюції, особливо в тому, що стосується міжнародно-правового режиму космосу та його ресурсів. Космос розглядають як один із найважливіших, але недостатньо врегульованих global commons, сферу інтенсивної стратегічної конкуренції [54, п. 13]. Однак вироблення ефективного міжнародно-правового регулювання вимагає чіткого розуміння характеристик та особливостей як самого космічного простору, так і різноманітних ресурсів, що можуть видобуватися або використовуватися у ньому. У цьому аспекті звернення до доробку економічної науки, яка розрізняє глобальні суспільні блага (global public goods) та глобальні спільні блага (global common goods), є дуже важливим, адже ці категорії, хоча й можуть перебувати у межах одного простору, потребують різного правового регулювання та механізмів захисту.

Таке регулювання можна забезпечити завдяки різноманітним міжнародно-правовим режимам, які склалися протягом історії людства стосовно різних видів благ та просторів. Основними з них є режими res nullius, res communis та загальної спадщини людства. З аналізу чинних норм міжнародного космічного права випливає висновок про те, що принцип загальної спадщини людства не був остаточно закріплений у міжнародному праві щодо космічного простору та його ресурсів. Натомість широке міжнародне визнання принципу непривласнення космосу дозволяє визнати, що наразі панівним міжнародно-правовим режимом, який визначає порядок його використання, є саме режим res communis. На користь цього свідчить також прийняття національного законодавства, що дозволяє привласнення та комерційну експлуатацію видобутих космічних ресурсів при дотриманні принципу непривласнення щодо території їхнього видобування. Разом з тим таке привласнення ресурсів у випадку, наприклад, експлуатації астероїда, викликає сумніви щодо готовності приватної компанії передати такий астероїд у спільне користування, як того вимагає режим res communis. Такі побоювання наводять на думку про можливість повернення у міжнародному космічному праві навіть до практики res nullius та доктрини «першого володіння», яка може бути лаконічно передана висловом «перший у часі, перший у праві» [30, с. 217]. Такий розвиток подій, однак, не розглядається як припустимий більшістю держав світу, адже є очевидним, що саме цього прагнуть розвинені космічні країни, перш за все США.

Водночас важко не побачити беззаперечні переваги, які може дати людству комерціалізація космосу. І хоча наразі не йдеться про індустріальний видобуток ресурсів Місяця та астероїдів з метою їхнього подальшого транспортування на Землю [54, п. 16], навіть можливість їхнього майбутнього використання для забезпечення місій на Місяці та Марсі є дуже перспективною. Необхідно також усвідомлювати і той факт, що без інвестицій приватного сектору просування таких високовартісних проєктів є майже неможливим навіть для розвинутих країн. У свою чергу, зрозуміло, що приватні компанії прагнуть отримання прибутків, сприятливого інвестиційного клімату та чітких правил «гри». Вони не бажають просто ділити отримані ресурси із бідними країнами, які, на жаль, іноді намагаються зловживати правами, що гарантує їм принцип загальної спадщини людства. Варто згадати проблему так званих «паперових супутників». Отже, ситуація, що склалася, вимагає винайдення ефективних механізмів правового регулювання, які б дозволили збалансувати інтереси розвинутих країн та країн, що розвиваються, державних та приватних підприємств.

На нашу думку, це неможливо у межах вже відомих людству міжнародно-правових режимів щодо просторів за межами виключної національної юрисдикції. Зауваження про недоречність застосування до космосу наземних правових режимів вже неодноразово лунали у міжнародній спільноті [62, с. 461]. Комплексність об'єкта правового регулювання, яким є космос із його нескінченним простором, незчисленними небесними тілами та необмеженими й різноманітними можливостями використання, вимагає утворення унікального міжнародно-правого режиму, який би поєднував у собі елементи інших, вже випробуваних людством режимів. Його базою може виступати режим res communis, який, однак, варто доповнити елементами концепції загальної спадщини людства, зокрема чітким механізмом контролю, який би гарантував захист космосу, небесних тіл та навіть «космічної спадщини» (концепт, введений у правовий дискурс секцією 9 Домовленостей щодо програми «Артеміда») від деградації та надмірної експлуатації, що дозволило б відвернути «трагедію загального». Логічно було б також передбачити у рамках цього режиму процедуру визнання прав власності приватних суб'єктів щодо видобутих ресурсів та інших об'єктів, можливо, на основі пріоритету заявлених прав.

У цей важливий для космічного права момент окремі держави, зокрема Україна, повинні чітко розуміти, у чому полягають їхні національні інтереси, та наполегливо реалізовувати їх як шляхом активної міжнародної співпраці, так і шляхом розроблення ефективного національного законодавства. Крім того, важливо усвідомлювати, які правової наслідки з огляду на чинне міжнародне право та національне законодавство може мати та чи інша поведінка держави. Ідея прийняття закону, який би дозволив привласнення та видобуток космічних ресурсів приватним особам на кшталт законів США та Люксембургу, є дуже привабливою, адже відповідні держави можуть розглядатися як «хаби» для крупних міжнародних компаній, які будуть реєструвати свої представництва у цих країнах задля так званого «прапору зручності» [44, с. 18]. Але слід також пам'ятати, що питання про відповідність такого законодавства положенням Договору про космос не є остаточно вирішеним. У перспективі його прийняття може розглядатися як порушення міжнародних зобов'язань держави та призвести до міжнародної відповідальності. Крім того, можливе ухвалення такого закону в Україні вимагатиме внесення комплексних змін до цілої низки законів та підзаконних нормативно-правових актів, без яких цей режим просто не запрацює [3, с. 500].

Безперечно економічно цікавою є для України також участь в Домовленостях щодо програми «Артеміда», зокрема з огляду на можливість поновлення Рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом США про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору у мирних цілях, яка припинила дію у 2019 р. Більш плідне співробітництво між державами може бути забезпечено у майбутній двосторонній угоді, підписаній на основі програми «Артеміда», що зробить можливим реалізацію власного концепту дослідно-промислової бази на Місяці, розробленого Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля», а також виробництво інших зразків космічної техніки, що проєктуються в Україні [9]. Для підписання такої угоди Україна має якнайскоріше визначитись із конкретними суб'єктами, напрямками та формами участі у програмі [12, с. 80], без чого вона так і залишиться для нашої держави протоколом про наміри.

Однак, заглиблюючись у таку співпрацю, слід розуміти, що підписання відповідних угод та прийняття законів демонструє юридичну позицію держави, яка відповідно до принципу добросовісності має бути послідовною та яка може бути сприйнята як прояв opinio juris, тобто згоди держави із формуванням нової норми міжнародного права. У випадку формування міжнародних звичаїв іноді досить важко заздалегідь передбачити його конкретний зміст. Враховуючи це, Україна повинна розуміти, чи дійсно відповідають її національним інтересам тенденції щодо комерціалізації космосу та привласнення його ресурсів приватними компаніями, зважаючи на те, що більшість з них утворені іноземними громадянами та юридичними особами.

Отже, на завершення нашого дослідження бажаємо ще раз наголосити на необхідності вироблення нового ефективного міжнародно-правового режиму космічного простору. Доречніше було б зробити це саме шляхом міжнародної договірної правотворчості, яка є більш прозорою та передбачуваною, хоча і потребуватиме часу, необхідного для узгодження волі держав. У цьому зв'язку деякі дослідники пропонують укласти новий договір про космос [40, с. 207]. Однак, на наш погляд, внесення змін у чинний Договір про космос допомогло б зменшити транзакційні витрати та зробило б цей важливий міжнародний договір ще більш дієвим механізмом регулювання міжнародних відносин у сфері використання космосу та його ресурсів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Відьмаченко А. П. Малі тіла Сонячної системи. ЕнциклопедіяЃkучасно™К України. Гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. Київ: Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com. ua/search_articles.php?id=63101 (дата звернення: 30.07.2021).

2. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права: пособие для слушателей. 6-е изд., испр. и доп. Киев: Товарищество печатного и издательского дела авторов-издателе‹а «Голос», 1919. XI, 279 с. URL: https://dspace.spbu.ru/handle/ 11701/18236?mode=full (дата звернення: 30.07.2021).

3. Гурова А. М. Законодавче закріплення видобування та привласнення ресурсів космосу: перспектива чи авантюра. Правова держава. 2017. Вип. 28. C. 493--501.

4. Декларація правових принципов, регулирующих деятельность государств по исследованию и использованию косми- ческого пространства: Резолюция Генерально‹а Ассамблеи ООН № 1962 (ХУЛІ) от 13 декабря 1963 г. URL: https:// www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/outerspace_principles.shtml (дата звернення: 30.07.2021).

5. Договір про принципи діяльності держав стосовно дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967р. (набув чинності 10.10.67). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_480#Text (дата звернення: 30.07.2021).

6. Доклад Комитета по использованию космического пространства в мирних целях: Шестидесятая сессия (7--16 июня 2017 года). URL: https://www.unoosa.org/res/oosadoc/ data/documents/2017/aac_105l/aac_105l_ 309add_1_0_html/ AC105_L309Add01R.pdf (дата звернення: 30.07.2021).

7. Замкнутьі‹а круг борьба за ресурсьі приводит к конфликтам, которьіе уничтожают природу: Новости ООН. 17.09.2020. URL: https://news.un.org/ru/story/2020/09/1386042 (дата звернення: 30.07.2021).

8. Іванов Є. Геокадастрові дослідження гірничопромислових територій: Монографія. Львів : Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 372 с.

9. Кірпачова М. За кулісами Угоди «Артеміда»: аналіз політичних та правових аспектів. Вокс Україна, 17.11.20. URL: https://voxukraine.org/tag/nasa/ (дата звернення: 30.07.2021).

10. Конвенция ООН по морскому праву 1982 р. (набула чинності: 16.11.94). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_057#Text (дата звернення: 30.07.2021).

11. Лукашук И. И. Международное право: особенная часть: учебник. Изд. 3-е. Москва: Волтерс Клувер, 2005. 517 с.

12. Малишева Н. Р Міжнародно-правові засади розробки ресурсів Місяця, Марса та інших небесних тіл. Космічна наука та технологія. 2021. 27, № 4 (131). С. 74--82. URL: https://doi.org/10.15407/knit2021.04.074

13. Международное право: учеб. Отв. ред. А. Н. Вьілеїжанин. 2-е изд. Москва: Юрайт, 2010. 1003 с.

14. Мирзаи С. Концепция общего наследия человечества в современном международном правеЈ¬: дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2018. 173 c.

15. Нігреєва О. О. Міжнародна звичаєва правотворчість: окремі аспекти. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 74. С. 123--128.

16. Пащенко И. Ю. Концепция общего наследия человечества в современном международном праве и проблеми ее реализации. Sci. Time. 2014. № 2. С. 50--55.

17. Пилипенко А. Н., Горбанев В. С. Глобальньїе блага в структуре благ общественного назначения. Вестн. соц.- жоном. исслед. 2018. № 2 (66). С. 19--28.

18. Подберезкин А. И., Харкевич М. В. Мир и война в XXI веке: опит долгосрочного прогнозирования развития международних отношений. Москва: МГИМО-Университет, 2015. 581 с.

19. Радіонов Ю. Д. Теорія виробництва і надання суспільних благ. Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 11. С. 129--133.

20. Сотник І. М., Шевельова Д. С. Боротьба за обмежені ресурси як підґрунтя виникнення військових конфліктів. Економічні проблеми сталого розвитку: матер. Міжнap. наук.-практ. конф. (м. Суми, 27 травня 2015 р.). Суми: Сум- ДУ, 2015. С. 40--42.

21. Тридцатилетие Соглашения по Луне: итоги и перспективи: Неотредактированная стенограмма, Комитет по исполь- зованию космического пространства в мирних целях, Юридический подкомитет (Симпозиум, Вена, 23 марта 2009 г.). URL: https://www.unoosa.org/pdf/transcripts/legal/LEGAL_T784R.pdf (дата звернення: 30.07.2021).

22. Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах 1979 р. (набула чинності 11.07.84). URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/995_482#Text (дата звернення: 30.07.2021).

23. Alshdaifat Sh. A. Who Owns What in Outer Space? Dilemmas regarding the Common Heritage of Mankind. Pecs J. Inter. andEur. Law. 2018. 2. P 21--43.

24. Anderson S. W., Christensen K., LaManna J. The Development of Natural Resources in Outer Space. J. Energy & Natural Resources Law. 2018. 36. P. 1--32.

25. Atkinson N. What Are Asteroids Made of? September 12, 2015. URL: https://www.universetoday.com/37425/what-are-as- teroids-made-of/ (дата звернення: 30.07.2021).

26. Bizzarri K. Benipubblici globali. Come gestire la globalizzazione nel 21° Secolo. Firenze: Campagna per la Riforma della Banca Mondiale, Fondazione Culturale Responsabilita Etica, 2005. 42 p.

27. Buttigieg J. The Common Heritage of Mankind: From the Law of the Sea to the Human Genome and Cyberspace. Symposia Melitensia. 2012. 8. P 81--92.

28. Bosselmann K. Governing the Global Commons: the “Planetary Boundaries” Approach. Policy Quarterly. 2017. 13, № 1. P. 37--42.

29. Capurso A. The Non-Appropriation Principle: A Roman Interpretation. 69th International Astronautical Congress, Bremen, Germany, 1--5 October 2018. URL: http://iislweb.org/awards-and-competitions/diederiksverschoor-award/ (дата звернення: 30.07.2021).

30. Cherian J. G., Abraham J. Concept of Private Property in Space €к An Analysis. J. Int. Commercial La^w and Technology. 2007. 2, № 4. P 211--220.

31. Cocca A. A. Mankind as the New Legal Subject: A New Juridical Dimension Recognized by the UN. IISL Colloquium on the Law of Outer Space. 1971. 14. P 209--218.

32. Collis C. Territories beyond possession? Antarctica and Outer Space. Polar J. 2017. № 7(2). P 287--302. URL: https:// eprints.qut.edu.au/110967/2/110967.pdf (дата звернення: 30.07.2021).

33. Deplano R. The Artemis Accords: Evolution or Revolution in International Space Law? Int. and Comparative Law Quarterly. 2021. 70, № 3. P 799--819.

34. Ericsson M., Soderholm P Mineral Depletion and Peak Production: POLINARES working paper n. 7. Brussels: POLIN- ARES Consortium, 2010. 9 p.

35. Force M. K. The Paradox of United States” Position on Regulation of Space Resource Extraction. Proceedings of the IISL. 2016. № 9. P. 259--277.

36. Forrest C. Cultural Heritage as the Common Heritage of Humankind: A Critical Revaluation. Comp. and Int. Law J. South. Afr.-Cilsa. 2007. 40, № 1. P. 124--151.

37. Global Commons: Expert Paper Series Two. Secretariat of the International Task Force on Global Public Goods. Stockholm: Erlanders Infologistics Vast AB, 2006. 204 p.

38. Global Governance and Governance of the Global Commons in the Global Partnership for Development Beyond 2015: Report. UN System Task Force on the Post-2015 Development Agenda. Thematic Think Piece by OHCHR, OHRLLS, UNDESA, UNEP, UNFPA, 2013. URL: = http://www.un.org/en/development/desa/policy/untaskteam_undf/thinkpiec- es/24_ thinkpiece_global_governance.pdf (дата звернення: 30.07.2021).

39. Guntrip E. The Common Heritage of Mankind: an Adequate Regime for Managing the Deep Seabed? Melbourne J. Int. Law. 2003. № 4 (2). P. 376--405.

40. Heise J. Space, the Final Frontier of Enterprise: Incentivizing Asteroid Mining Under a Revised International Framework. Michigan J. Int. Law. 2018. 40, № 1. P 189--213.

41. Jeff Bezos Says Sales of Blue Origin Space Tourist Flights Are `Approaching $100 Million' Already, July 20, 2021. URL: https:// www.cnbc.com/2021/07/20/jeff-bezos-blue-origin-space-tourist-sales-approaching-100-million.html (дата звернення:

30.07.2021) .

42. Kaul I., Mendoza R. U. Advancing the Concept of Public Goods. Providing Global Public Goods: Managing Globalization. Eds I. Kaul, P. Conceicao, K. Le Goulven, R. U. Mendoza. Oxford: Oxford University Press, 2003. 672 p.

43. Leon A. M. Mining for Meaning: An Examination of the Legality of Property Rights in Space Resources. Virginia Law Review. 2018. 104. P. 497--546.

44. Masson-Zwaan T, Palkovitz N. Regulation of Space Resource Rights: Meeting the Needs of States and Private Parties. Quest. Int. Law. 2017. № 35. P. 5--18.

45. Nelson J. W The Artemis Accords and the Future of International Space Law. Insights. 2020. 24, № 31. P. 1--7.

46. Novelty Merchant Raided over ⁽Lunar Subdivision' Published on May 25, 2004. URL: https://www.expatica.com/de/ uncategorized/novelty-merchant-raided-over-lunar-subdivision-103152/ (дата звернення: 30.07.2021).

47. Noyes J. E. The Common Heritage of Mankind: Past, Present, and Future. Denver J. Int. Law and Policy. 2011--2012. 40 (1--3). P. 447--471.

48. On the Exploration and Use of Space Resources: Law of the Grand Duchy of Luxembourg of July 20th, 2017. URL: https:// space-agency.public.lu/en/agency/legal-framework/law_space_resources_english_translation.html (дата звернення:

30.07.2021) .

49. Pardo A. Ocean, Space and Mankind. Third World Quarterly. 1984. 6, № 3. P. 559--572.

50. Pop V. Extraterrestrial Real Estate: Debunking the Myth: Paper presented at the 47th Colloquium on the Law of Outer Space, 55th International Astronautical Congress, Vancouver, 6 October 2004. URL: https://www.researchgate.net/publica- tion/314236538_Extraterrestrial_Real_Estate_Debunking_the_Myth (дата звернення: 30.07.2021).

51. Resource Scarcity -- A Global Security Threat? Eds S.-A. Mildner, S. Richter, G. Lauster. SWP Research Paper. Berlin: Stif- tung Wissenschaft und Politik, 2011. 30 p.

52. Samuelson P A. The Pure Theory of Public Expenditure. Rev. Econ. and Statist. 1954. № 36. P 387--389.

53. Shaw M. International Law. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 2008. 1541 p.

54. Space Resource Utilization and the Artemis Accords: Proposal, Ministry of Business, Innovation and Employment of New Zealand, June 30, 2021. URL: https://www.mbie.govt.nz/dmsdocument/15305-space-resource-utilisation-and-the-arte- mis-accords-proactiverelease-pdf (дата звернення: 30.07.2021).

55. Stang G. Global Commons: Between Cooperation and Competition. European Union Institute for Security Studies, April 2013. P 1--4. URL: https://www.iss.europa.eu/content/global-commons-between-cooperation-and-competition (дата звернення: 30.07.2021).

56. The Artemis Accords: Principles for Cooperation in the Civil Exphration and Use of the Moon, Mars, Comets, and Asteroids for Peaceful Purposes, signed 13.10.20. URL: https://www.nasa.gov/specials/artemis-accords/index.html (дата звернення:

30.07.2021) .

57. The Lunar Gold Rush: How Moon Mining Could Work, May 29, 2015. URL: https://www.jpl.nasa.gov/infographics/the- lunar-gold-rush-how-moon-mining-could-work (дата звернення: 30.07.2021).

58. Toppetta A. Beni comuni: dalla tragedia alla riscoperta: Tesi di Master. Roma, 2017. 38 p. URL: https://tesi.luiss.it/id/ eprint/19924. (дата звернення: 30.07.2021).

59. U.S. Commercial Space Launch Competitiveness Act: Public Law 114-90 of November 25, 2015. URL: https://www.govinfo. gov/content/pkg/PLAW-114publ90/pdf/PLAW-114publ90.pdf (дата звернення: 30.07.2021).

60. Weiss E. B. Nature and the Law: the Global Commons and the Common Concern of Humankind. Sustainable Humanity, Sustainable Nature: Our Responsibility, Pontifical Academy of Sciences, 2014, Extra Series 41. P. 1--16. URL: www.pas.va/ content/dam/accademia/pdf/es41/es41-brownweiss.pdf. (дата звернення: 30.07.2021).

61. Wolfrum R. The Principle of the Common Heritage of Humankind. Max-Planck-Institut fur auslandisches offentliches Recht und Volkerrecht, 1983. P 312--337. URL: http://www.zaoerv.de (дата звернення: 30.07.2021).

62. Wrench J. G. Non-Appropriation, No Problem: The Outer Space Treaty Is Ready for Asteroid Mining. Case Western Reserve J. Int. Law. 2019. 51, № 1. P 437--462.

REFERENCES

1. Vidmachenko A. P. (2006). Small Bodies of the Solar System. Encyclopedia of Modern Ukraine. Eds.: I. M. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. G. Zheleznyak, et al. Kyiv: Institute of Encyclopedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=63101 (Last accessed: 30.07.2021) [in Ukrainian]

2. Grimm D. D. (1919). Lectures on the Dogma of Roman Law: A Guide for Students. 6th ed., corrected and ed. Kiev: Society of Printing and Publishing of Authors-Publishers “Voice”. URL: https://dspace.spbu.ru/handle/11701/18236?mode=full (Last accessed: 30.07.2021) [in Russian].

3. Gurova A. M. (2017). Legal Regulation of Mining and Appropriation of Space Resources: Perspective or Adventure. Constitutional state, 28, 493--501 [in Ukrainian].

4. Declaration of Legal Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space: Resolution of the UN General Assembly No. 1962 (XVIII) of December 13,1963. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declara- tions/ outerspace_principles.shtml (Last accessed: 30.07.2021) [in Russian].

5. Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use of Outer Space, including the Moon and Other CelestialBodies of1967(entered into force: 10.10.67). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_480#Text (Last accessed: 30.07.2021) [in Ukrainian].

6. Report of the Committee on the Peaceful Uses of Outer Space (2017), 60th session (June 7--16, 2017). URL: https://www. unoosa.org/res/oosadoc/data/documents/2017/aac_105l/aac_105l_309add_1_0_html/AC105_L309Add01R.pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in Russian].

7. A Vicious Circle: The Struggle for Resources Leads to Conflicts That Destroy Nature (2020): UN News, 17.09.2020. URL: https://news.un.org/ru/story/2020/09/1386042 (Last accessed: 30.07.2021) [in Russian].

8. Ivanov E. (2009). Geocadastral Studies of Mining Areas: Monograph. Lviv: Ivan Franko Lviv National University Publishing Center [in Ukrainian].

9. Kirpachova M. (2020). Behind the Scenes of the Artemis Accords: Analysis of Political and Legal Aspects. Vox Ukraine, 17.11.20. URL: https://voxukraine.org/tag/nasa/ (Last accessed: 30.07.2021) [in Ukrainian].

10. UN Convention on the Law of the Sea of 1982 (entered into force: 16.11.94). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_057#Text (Last accessed: 30.07.2021) [in Russian].

11. Lukashuk 1.1. (2005). International law. Special part: textbook. 3rd ed. Moscow: Walters Clover [in Russian].

12. Malysheva N. R. (2021). International Legal Framework for the Development of Resources of the Moon, Mars and Other Celestial Bodies. Space Science and Technology, № 4 (131), 74--82 [in Ukrainian].

13. International Law: textbook. Ed. A. N. Vylegzhanin. 2nd ed. Moscow: Yurayt, 2010 [in Russian].

14. Mirzaee S. (2018). The Concept of the Common Heritage of Mankind in Modern International Law: PhD thesis. Moscow [in Russian].

15. Nihreieva O. O. (2014). International Customary Lawmaking: Some Aspects. Current Problems of State and Law, 74, 123-- 128 [in Ukrainian].

16. Pashchenko I. Y. (2014). The Concept of the Common Heritage of Mankind in Modern International Law and the Problems of Its Implementation. Sci. Time, № 2, 50--55 [in Russian].

17. Pilipenko A. N., Gorbanev V. S. (2018). Global Goods in the Structure of Public Purpose Goods. Socio-Economic Res. Bull., № 2 (66), 19--28 [in Russian].

18. Podberezkin A. I., Kharkevich M. V. (2015). Peace and War in the XXI Century: The Experience of Long-Term Fomcasting of International Relations. Moscow: MGIMO-University [in Russian].

19. Radionov Y. D. (2017). Theory of Production and Provision of Public Goods. Scientific Bull. Uzhhorod Na. Univ. Ser.: Int. Economic Relations and the World Economy, 11, 129--133 [in Ukrainian].

20. Sotnik I. M., Shevelyova D. S. (2015). The Struggle for Limited Resources as a Basis for Military Conflicts. Economic Problems of Sustainable Development: mater, of Int. scientific-practical conf. (Sumy, May 27, 2015). Sumy: SSU, 40--42 [in Ukrainian].

21. Thirty Years of the Moon Agreement: Outcomes and Prospects: Unedited Transcript, Committee on the Peaceful Uses of Outer Space, Legal Subcommittee (Symposium, Vienna, 23 March 2009). URL: https://www.unoosa.org/pdf/transcripts/legal/ LEGAL_T784R.pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in Russian].

22. Agreement Governing the Activities of States on the Moon and Other Celestial Bodies (entered into force: 11.07.84). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_482#Text (Last accessed: 30.07.2021) [in Ukrainian].

23. Alshdaifat Sh. A. (2018). Who Owns What in Outer Space? Dilemmas regarding the Common Heritage of Mankind. Pecs J. Int. andEur. Law. Vol. II, 21--43 [in English].

24. Anderson S. W, Christensen K., LaManna J. (2018). The Development of Natural Resources in Outer Space. J. Energy & Natural Resources Law, 36, 1--32 [in English].

25. Atkinson N. (2015). What Are Asteroids Made of? URL: https://www.universetoday.com/37425/what-are-asteroids-made- of/ (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

26. Bizzarri K. (2005). Benipubblici globali. Come gestire la globalizzazione nel 21° Secolo. Firenze: Campagna per la Riforma della Banca Mondiale, Fondazione Culturale Responsabilita Etica [in Italian].

27. Buttigieg J. (2012). The Common Heritage of Mankind: From the Law of the Sea to the Human Genome and Cyberspace. Symposia Melitensia, 8, 81--92 [in English].

28. Bosselmann K. (2017). Governing the Global Commons: the “Planetary Boundaries” Approach. Policy Quarterly, 13(1), 37--42 [in English].

29. Capurso A. (2018). The Non-Appropriation Principle: A Roman Interpretation: 69th International Aeronautical Congress, Bremen, Germany, October 1--5, 2018. URL: http://iislweb.org/awards-and-competitions/diederiksverschoor-award/ (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

30. Cherian J. G., Abraham J. (2007). Concept of Private Property in Space €к An Analysis. J. International Commercial La^w and Technology, 2, № 4, 211--220 [in English].

31. Cocca A. A. (1971). Mankind as the New Legal Subject: A New Juridical Dimension Recognized by the UN. IISL Colloquium on the Law of Outer Space, 14, 209--218 [in English].

32. Collis C. (2017). Territories beyond possession? Antarctica and Outer Space. Polar J., № 7(2), 287--302. URL: https:// eprints.qut.edu.au/110967/2/110967.pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

33. Deplano R. (2021). The Artemis Accords: Evolution or Revolution in International Space Law? International and Compara- tiveLaw Quarterly, 70, № 3, 799--819 [in English].

34. Ericsson M., Soderholm P (2010). Mineral Depletion and Peak Production: POLINARES working paper n. 7. Brussels: PO- LINARES Consortium [in English].

35. Force M. K. (2016). “The Paradox of United States” Position on Regulation of Space Resource Extraction. Proceedings of the IISL, № 9, 259--277 [in English].

36. Forrest C. (2007). Cultural heritage as the common heritage of humankind: a critical re-evaluation. Comp. and Int. Law J. South. Afr.-Cilsa, 40 (1), 124-151 [in English].

37. Global Commons: Expert Paper Series Two. Secretariat of the International Task Force on Global Public Goods. Stockholm: Erlanders Infologistics Vast AB, 2006 [in English].

38. Global Governance and Governance of the Global Commons in the Global Partnership for Development Beyond 2015: Report. UN System Task Force on the Post-2015 Development Agenda. Thematic Think Piece by OHCHR, OHRLLS, UNDESA, UNEP, UNFPA, 2013. URL: = http://www.un.org/en/development/desa/policy/untaskteam_undf/thinkpiec- es/24_thinkpiece_global_governance.pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

39. Guntrip E. (2003). The Common Heritage of Mankind: an Adequate Regime for Managing the Deep Seabed? Melbourne J. Int. Law, № 4 (2), 376-405 [in English].

40. Heise J. (2018). Space, the Final Frontier of Enterprise: Incentivizing Asteroid Mining Under a Revised International Framework. Michigan J. Int. Law, 40, № 1, 189-213 [in English].

41. Jeff Bezos Says Sales of Blue Origin Space Tourist Flights Are `Approaching $100 Million' Alrmdy, July 20, 2021. URL: https:// www.cnbc.com/2021/07/20/jeff-bezos-blue-origin-space-tourist-sales-approaching-100-million.html (Last accessed:

30.07.2021) [inEnglish].

42. Kaul I., Mendoza R. U. (2003). Advancing the Concept of Public Goods. Providing Global Public Goods: Managing Globalization. Eds I. Kaul, P. Conceicao, K. Le Goulven, R. U. Mendoza. Oxford: Oxford University Press [in English].

43. Leon A. M. (2018). Mining for Meaning: An Examination of the Legality of Property Rights in Space Resources. Virginia Law Review, 104, 497-546 [in English].

44. Masson-Zwaan T, Palkovitz N. (2017). Regulation of Space Resource Rights: Meeting the Needs of States and Private Parties. Questions of International Law, № 35, 5-18 [in English].

45. Nelson J. W. (2020). The Artemis Accords and the Future of International Space Law. Insights, 24, № 31, 1-7 [in English].

46. Novelty Merchant Raided over ⁽Lunar Subdivision' Published on May 25, 2004. URL: https://www.expatica.com/de/uncat- egorized/novelty-merchant-raided-over-lunar-subdivision-103152/ (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

47. Noyes J. E. (2011-2012). The Common Heritage of Mankind: Past, Present, and Future. Denver J. Int. Law and Policy, 40 (1-3), 447-471 [in English].

48. On the Exploration and Use of Space Resources: Law of the Grand Duchy of Luxembourg of July 20th, 2017. URL: https://space- agency.public.lu/en/agency/legal-framework/law_space_resources_english_ translation.html (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

49. Pardo A. (1984). Ocean, Space and Mankind. Third World Quarterly, 6, № 3, 559-572 [in English].

50. Pop V. (2004). Extraterrestrial Real Estate: Debunking the Myth: Paper presented at the 47th Colloquium on the Law of Outer Space, 55th International Astronautical Congress, Vancouver, 6 October 2004. URL: https://www.researchgate.net/publi- cation/314236538_ Extraterrestrial_Real_Estate_Debunking_the_Myth (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

51. Resource Scarcity -- A Global Security Threat? (2011). Eds S.-A. Mildner, S. Richter, G. Lauster. SWP Research Paper. Berlin: Stiftung Wissenschaft und Politik [in English].

52. Samuelson P (1954). The Pure Theory of Public Expenditure. Rev. Econ. and Statist., № 36, 387-389 [in English].

53. Shaw M. (2008). International Law. Cambridge: Cambridge University Press [in English].

54. Space Resource Utilization and the Artemis Accords: Proposal, Ministry of Business, Innovation and Employment of New Zealand, June 30, 2021. URL: https://www.mbie.govt.nz/dmsdocument/15305-space-resource-utilisation-and-the-arte- mis-accords-proactiverelease-pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

55. Stang G. (2013). Global Commons: Between Cooperation and Competition. European Union Institute for security studies, 1-4. URL: https://www.iss.europa.eu/content/global-commons-between-cooperation-and-competition (Last accessed:

30.07.2021) [in English].

56. The Artemis Accords: Principles for Cooperation in the Civil Exploration and Use of the Moon, Mars, Comets, and Asteroids for Peaceful Purposes, signed 13.10.20. URL: https://www.nasa.gov/specials/artemis-accords/index.html (Last accessed:

30.07.2021) [in English].

57. The Lunar Gold Rush: How Moon Mining Could Work, May 29, 2015. URL: https://www.jpl.nasa.gov/infographics/the- lunar-gold-rush-how-moon-mining-could-work (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

58. Toppetta A. (2017). Beni comuni: dalla tragedia alla riscoperta: Tesi di Master. Roma. URL: https:// tesi.luiss.it/id/ eprint/19924 (Last accessed: 30.07.2021) [in Italian].

59. U.S. Commercial Space Launch Competitiveness Act: Public Law 114-90 of November 25, 2015. URL: https://www.govinfo. gov/content/pkg/PLAW-114publ90/pdf/PLAW-114publ90.pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

60. Weiss E. B. (2014). Nature and the Law: the Global Commons and the Common Concern of Humankind. Sustainable Humanity, Sustainable Nature: Our Responsibility, Pontifical Academy of Sciences, Extra Series 41, 1-16. URL: www.pas.va/ content/dam/accademia/pdf/es41/es41-brownweiss.pdf (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

61. Wolfrum R. (1983). The Principle of the Common Heritage of Humankind. Max-Planck-Institut fur auslandisches offentliches Recht und Volkerrecht, 312--337. URL: http://www.zaoerv.de (Last accessed: 30.07.2021) [in English].

62. Wrench J. G. (2019). Non-Appropriation, No Problem: The Outer Space Treaty Is Ready for Asteroid Mining. Case Western

Размещено на Allbest.ru