Правові питання агролісотехнічної меліорації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Правові питання агролісотехнічної меліорації в Україні

Ірина Сергіївна Сюйва, кандидат юридичних наук, асистент кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Резюме

Сюйва І.С. Правові питання агролісотехнічної меліорації в Україні.

Стаття присвячена розкриттю окремих правових питань агролісотехнічної меліорації Україні. Особлива увага приділена аналізу національного законодавства в контексті виконання міжнародних зобов'язань України як сторони Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці. Досліджуються правові засади агролісотехнічної меліорації як одного із основних засобів боротьби з деградацією земель та опустелюванням. Проаналізовано зміни до законодавства щодо правового режиму полезахисних лісових насаджень. На підставі аналізу національного законодавства зроблено висновок, що законодавство про агролісотехнічну меліорацію потребує вдосконалення в частині узгодження термінології та врегулювання правового режиму всіх типів лісових захисних насаджень незалежно від цільового призначення земель, на яких вони розташовані.

Ключові слова: агролісотехнічна меліорація, деградація земель, опустелювання, полезахисні лісові смуги, лісові захисні насадження.

агролісотехнічний меліорація опустелювання

Резюме

Сюйва И.С. Правовые вопросы агролесотехнической мелиорации в Украине.

Статья посвящена раскрытию отдельных правовых вопросов агролесотехнической мелиорации Украины. Особое внимание уделено анализу национального законодательства в контексте выполнения международных обязательств Украины как стороны Конвенции Организации Объединенных Наций о борьбе с опустыниванием в странах, страдающих серьезной засухой и/или опустыниванием, особенно в Африке. Исследуются правовые основы агролесотехнической мелиорации как одного из основных средств борьбы с деградацией земель и опустыниванием. Проанализированы изменения в законодательстве о правовом режиме полезащитных лесных насаждений. На основании анализа национального законодательства сделан вывод, что законодательство об агролесотехнической мелиорации требует усовершенствования в части согласования терминологии и урегулирования правового режима всех типов лесных защитных насаждений независимо от целевого назначения земель, где они расположены.

Ключевые слова: агролесотехническая мелиорация, деградация земель, опустынивание, полезащитные лесные полосы, лесные защитные насаждения.

Summary

Iryna Siuiva. Legal issues of agroforestry reclamation in Ukraine.

The article is devoted to the study of some legal aspects of agroforestry reclamation as one of the effective means of combating land degradation and desertification in the current conditions of reforming agricultural and land relations. Particular attention is paid to the analysis of national legislation in the context of Ukraine's international obligations as a party to the United Nations Convention to Combat Desertification in Countries Suffering from Serious Drought and / or Desertification, especially in Africa.

The national legislation on agroforestry reclamation of lands is analyzed, which provides for the implementation of a set of measures aimed at ensuring radical land improvement through the use of soil protection, stock-regulating and other properties of protective forest plantations. It is concluded that today only attention is paid to the development of linear (field protective) afforestation.

The current legislation defines certain features of forest protective strips, which consist in classifying the land plots on which they are located, to agricultural lands, determines the procedure and conditions of use of protective forest strips, which limit the mass of agricultural lands, strips, control over their rational use and application of legal liability for violations of legislation in this area. At the same time, there are contradictions between the norms of forest and land legislation on determining the legal regime of land under protective forest plantations; rules for maintenance and preservation of protective forest strips located on agricultural lands do not take into account the requirements of the legislation on the ecological network; Inventory of lands occupied by protective forest plantations of linear type (field protection strips) requires joint efforts of the state, local governments and agrarian business. At present, there is a need to harmonize the terminology and regulate the legal regime of all types of forest protection plantations, regardless of the purpose of the land on which they are located. It is concluded that agroforestry reclamation will contribute to the goals of the United Nations Convention to Combat Desertification in Countries Suffering from Serious Drought and / or Desertification, Especially in Africa and the 2030 Sustainable Development Agenda.

Key words: agroforestry reclamation, land degradation, desertification, field protective forest strips, forest protective plantings.

Постановка проблеми. Процеси деградації земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та належать до одних із найбільших викликів для сталого розвитку людства, які зумовлюють серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення1. В Україні налічується близько 800 видів ґрунтів, понад 60 % земельного фонду країни становлять унікальні чорноземні ґрунти, проте внаслідок нераціонального використання земельних ресурсів сьогодні близько 6,5 млн га українських ґрунтів вже непридатні для сільськогосподарських робіт2, а як відомо, саме «ґрунт є одним із головних чинників забезпечення продовольчої безпеки держави і розглядається не лише як поверхня суші, а й як основа життя»3. Зазначене актуалізує дослідження правових питань охорони земель та раціонального використання земельних ресурсів, зокрема боротьби з опустелюванням, впровадження ґрунтозберігаючих технологій та інших меліоративних заходів, спрямованих на забезпечення докорінного поліпшення земель та реалізації Цілей Сталого Розвитку, проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 25 вересня 2015 р. № 70/1 «Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» та адаптованих з урахуванням специфіки розвитку України відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (Ціль 15: захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття)4.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі правові аспекти раціонального використання та охорони земель, зокрема правові питання залісення та боротьби з опустелюванням, меліорації земель, проблеми правового режиму полезахисних лісових насаджень та інші були предметом досліджень вітчизняних учених, зокрема, В.І. Андрейцева, М.Я. Ващишин, Н.С. Гавриш, О.В. Гафурової, А.П. Гетьмана, А.Й. Годованюка, М.А. Дейнеги, М.В. Краснової, Д.М. Коломійцевої, П.Ф. Кулинича, Т.В. Лісової, Р.І. Марусенка, А.М. Мірошниченка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, О.М. Савельєвої, М.В. Шульги та інших.

Зазначені наукові праці стали науково-теоретичним підґрунтям дослідження окремих правових аспектів агролісотехнічної меліорації як одного із ефективних засобів боротьби з деградацією земель та опустелюван- ням в сучасних умовах реформування аграрних та земельних відносин, що становить мету даної статті.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Закону України від 4 липня 2002 р. № 61-ІУ Україна приєдналась до Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці5 (далі - КБО), задекларувавши себе як «уражена» країна, такий поділ ґрунтується на фінансово-економічних можливостях та потребах конкретної держави. У зв'язку з цим, відповідно до ст. 5 КБО, на додаток до своїх зобов'язань, передбачених ст. 4 КБО, Україна взяла на себе додаткові зобов'язання, які мають бути конкретизовані у національному законодавстві шляхом прийняття відповідних національних планів дій.

В Україні прийнято низку нормативно-правових актів програмного характеру, які містять заходи, спрямовані на вирішення як проблеми опустелювання так і захисту ґрунтів від деградації та забруднення з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення обсягу виробництва екологічно безпечної продукції, забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, створення екологічно безпечних умов проживання населення. Серед таких заходів чільне місце займає агролісотехнічна меліорація.

Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. № 725-р схвалено Концепцію розвитку агролісомеліорації в Україні6 та затверджено План заходів щодо її реалізації7 на 2014-2025 рр., більшість заходів мали бути виконані протягом 2-3 років, а запровадження системи моніторингу захисних лісових насаджень як складової моніторингу лісів розраховано на 10 років (до 2025 р.). Варто звернути увагу на те, що в цій Концепції використовується термін «агролісомеліорація», в той час як Закон України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 р. № 1389^^* визначає правові засади агролісотехнічної меліорації земель, яка передбачає «здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення докорінного поліпшення земель шляхом використання ґрунтозахисних, стокорегулюючих та інших властивостей захисних лісових насаджень» (ст. 8). Про окремі проблеми застосування термінології при визначенні правового режиму полезахисних лісонасаджень, зокрема необхідність проведення чіткого правового аналізу таких термінів, як «полезахисні лісові смуги», «інші захисні насадження», «полезахисні території та об'єкти», «інші типи територій та об'єктів» також зазначала Д.С. Піддубна9. Крім того, План заходів щодо реалізації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні закріплює заходи, спрямовані на створення та використання лише захисних лісових насаджень лінійного типу. Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про меліорацію земель», агролісотехнічна меліорація земель передбачає формування двох типів поліфункціональних лісомеліоративних систем. Це площинні (протиерозійні) захисні лісонасадження та лінійні (полезахисні) лісонасадження.

Першочерговим завданням розвитку агролісомеліорації в Україні визначено проведення інвентаризації земель, зайнятих захисними лісовими насадженнями лінійного типу (полезахисних смуг), у тому числі з метою встановлення їх кількісних та якісних характеристик. Порядок проведення інвентаризації земельних ділянок встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 476 від 5 червня 2019 р.10 В сучасних умовах зазначене питання набуває особливої актуальності у зв'язку з децентралізацією у сфері земельних відносин. На сьогодні в Україні 95,5 % об'єднаних територіальних громад мають на своїй території лісосмуги. Але лише 14 % громад знають, скільки таких лісосмуг та яку площу вони займають. У 91,7 % об'єднаних територіальних громадах взагалі не мають технічної документації на ці земельні ділянки. Серед основних проблем проведення інвентаризації земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами називають відсутність відповідних ресурсів11.

Варто зазначити, що незважаючи на надважливі функції екологічного, природоохоронного, економічного та соціального характеру лісомеліоративних систем, які становлять невід'ємну складову сучасного землеробства в Україні, їх стан фахівці оцінюють як критичний. Так, за даними проведеного Інститутом зрошуваного землеробства НААН у 2016 р. обстеження стану лісозахисних насаджень вздовж магістральних зрошувальних каналів (Головного Каховського магістрального каналу, Північно-Кримського (в межах Херсонської області) та Краснознам'янського) лише 10 % лісосмуг підлягають ремонту та відновленню, близько 30 % знаходяться в незадовільному стані, підлягають розчистці з посадкою нових дерев, на 60 % лісосмуги практично відсутні12. Причинами такого стану стали неконтрольовані вирубки захисних лісових насаджень, перетворенням їх на стихійні звалища, знищення під час випалювання стерні, відсутність належного фінансування заходів щодо лісорозведення, тривала невизначеність правового режиму земельних ділянок під полезахисними лісовими насадженнями, відсутність державного контролю за їх використанням та відповідальності за їх знищення тощо.

З метою забезпечення виконання Україною як стороною КБО її міжнародних зобов'язань розпорядженням КМУ від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р схвалено Концепцію боротьби з деградацією земель та опустелюванням13 і затверджено розпорядженням КМУ від 30 березня 2016 р. № 271-р Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням14 (далі - НПД). НПД був розрахований на період 20162020 рр., включав 42 заходи та визначав її відповідальних виконавців. Оскільки проведення агролісотехніч- ної меліорації спрямовано на боротьбу з деградацією та опустелюванням, практично всі заходи, передбачені Планом заходів щодо реалізації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, включено і до НПД (внесення змін і доповнень до законодавчих та інших нормативно-правових актів у частині відтворення, використання та утримання захисних лісових насаджень лінійного типу, створення, відновлення та охорона полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, забезпечення лісовпорядкування, інвентаризації, обстеження, моніторингу й обліку та інші).

Останнім часом відбулись суттєві зміни у правовому регулювання саме захисних лісових насаджень лінійного типу (полезахисних смуг). Правовий режим полезахисних лісових смуг визначений нормами як земельного, аграрного, так і екологічного права, зокрема Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України «Про екологічну мережу», «Про оренду землі» та ін. З метою уникнення конкуренції норм екологічного та земельного права при регулюванні суспільних відносин щодо полезахисних лісосмуг, як зазначає П.Ф. Кулинич, базовою галуззю права має бути визнане земельне право, а сферою регулювання екологічного права - правовий режим полезахисних лісосмуг як екологічного об'єкта, який підлягає посиленій правовій охороні як складовий елемент екологічної мережі України15. Важливе значення у правовому регулюванні використання та охорони полезахисних лісових смуг має Закон України від 10 липня 2018 р. № 2498-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»16, відповідно до якого з 1 січня 2019 р. до земель лісогосподарського призначення більше не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Водночас варто зазначити, що зміни до Лісового кодексу України були внесені лише щодо ст. 5, що ж до статей, які визначають правовий режим захисних лісових насаджень, в тому числі полезахисних лісових смуг, такі зміни не внесені (наприклад, ч. 2 ст. 81 Лісового кодексу України).

Аналіз зазначеного вище Закону України від 10 липня 2018 р. та інших нормативно-правових актів дає змогу виокремити наступні особливості правового режиму полезахисних лісових смуг. Полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, належать до несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення.

Чинне законодавство визначає особливості збереження та використання лише полезахисних лісових смуг, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 7 ст. 37-1 Земельного кодексу України земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов'язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. Передача земельної ділянки під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення, здійснюється без проведення земельних торгів (ст. 134 Земельного кодексу України).

Відповідні обов'язки землекористувачів щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг закріплені у ст. 96 Земельного кодексу України, в ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та мають бути відображені в договорі оренди земельної ділянки. Певна конкретизація зазначених обов'язків міститься у Правилах утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 65017. Відповідно до них полезахисні лісові смуги - штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних та антропогенних факторів. Як зазначається в спеціальній літературі, їх прийняття є знаковою подією для аграрної країни, водночас Правила побудовані ще за радянськими принципами, що повністю ігнорують екологічну складову, не враховують вимог законодавства про екологічну мережу18.

Важливе значення для охорони та збереження полезахисних лісових смуг мають питання юридичної відповідальності, наразі ст. 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за знищення або пошкодження полезахисних лісосмуг, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 60 до 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст 246 Кримінального кодексу України незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, - карається штрафом від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-25500 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Висновки

Таким чином, на основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. Проведення агролісотехнічної меліорації сприятиме досягненню цілей КБО та Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 р.

Чинним законодавством визначено окремі особливості полезахисних лісових смуг, які полягають у віднесенні земельних ділянок, на яких вони розташовані, до земель сільськогосподарського призначення, визначено порядок та умови використання полезахисних лісових смуг, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, закріплено окремі заходи забезпечення та охорони полезахисних лісових смуг, контролю за їх раціональним використанням та застосування юридичної відповідальності за порушення законодавства у цій сфері. Водночас існують суперечності між нормами лісового та земельного законодавства щодо визначення правового режиму земель під полезахисними лісовими насадженнями; правила утримання й збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, не враховують вимог законодавства про екологічну мережу; інвентаризація земель, зайнятих захисними лісовими насадженнями лінійного типу (полезахисних смуг), що потребує об'єднання зусиль держави, органів місцевого самоврядування та аграрного бізнесу. Наразі є потреба в узгодженні термінології та врегулювання правового режиму всіх типів лісових захисних насаджень незалежно від цільового призначення земель, на яких вони розташовані.

Література

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою. URL: https://kirovohradska.land.gov.ua/problema-dehra datsu-zemel-v-ukrami-ie-aktualnoш-ta-hosfroш/

Ґрунтові ресурси України: сучасний стан, деградація, охорона. URL: https://agropoht.com/infographics/view/93

URL: https://mepr.gov.ua/files/docs/Proekt/23022021/СтратегіяФінал2.pdf

Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. N° 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text

Про приєднання України до Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці: Закон України від 4 липня 2002 р. № 61-ГУ. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. Ст. 267.

Про схвалення Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. № 725-р. Урядовий кур'єр. №189. 2013. 16 жовт.

Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 582-р. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/582-2014-%D1%80#Text

Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р. № 1389-ХГУ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389- 14#Text

Піддубна Д. Полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження - невід'ємні складові органічного виробництва. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 1. С. 85-91. С. 90.

Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 5 червня 2019 р. URL : https://zakon. rada.gov.Ua/laws/show/476-2019-%D0%BF#Text

Лісосмуги від А до Я: Про відновлення та реконструкції полезахисних лісових смуг в Україні. URL : https://www.ukrm form.ua/rubric-presshan/3045822-lisosmugi-vid-a-do-a-pro-vidnovlenna-ta-rekonstrukcii-polezahisnih-lisovih-smug-v-ukraini.html

Ракоїд О. Стан відображення в програмних документах України та статус реалізації положень Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. Аналітичний звіт. Б.в. 2017. 100 с. С. 63.

Про схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням: розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р. Урядовий кур'єр. № 201. 2014. 30 жовт.

Про затвердження Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р № 271-р. Урядовий кур'єр. № 82. 2016. 29 квітн.

Кулинич П.Ф. Правові проблеми охорони і використання земель сільськогосподарського призначення в Україні : монографія. Київ : Логос, 2011. 688 с. С. 507.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні: Закон України від 10 липня 2018 р. № 2498-УГГГ. Відомості Верховної Ради. 2018. № 37.

Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення: постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650. Урядовий кур'єр. 2020. № 14. 30 липн.

Лобченко Г., Малюга В. Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг: аналітичний огляд. URL : https://nubip.edu.ua/node/79584

Размещено на Allbest.ru