Діяльність прокурора по забезпеченню верховенства права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність прокурора по забезпеченню верховенства права

Микола Іванович Бортун,

кандидат юридичних наук, доцент Київського університету права НАН України

Резюме

Бортун М.І. Діяльність прокурора по забезпеченню верховенства права.

У статті представлено результат теоретичного обґрунтування діапазону діяльності прокурора на засадах верховенства права, спрямованої на визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, передбачає достатньо широкий діапазон застосування прокурором даного принципу.

В умовах створення демократичної правової держави прокурор, як елемент правосуддя, який забезпечує його функціонування, повинен в умовах юридичної невизначеності забезпечити права і свободи громадян шляхом звернення до суду на принципах верховенства права.

Такий підхід розширить можливості судової практики, яка в свою чергу створить і реалії нової судової реформи, знявши напругу в суспільстві.

Ключові слова: верховенство права, прокурор, правосуддя, права та свободи громадян.

Резюме

Бортун М.И. Деятельность прокурора по обеспечению верховенства права.

В статье представлен результат теоретического обоснования диапазона деятельности прокурора на основе верховенства права, направленного на признание человека, его жизни и здоровья, чести и достоинства, неприкосновенности и безопасности высокой социальной ценностью, предусматривает достаточно широкий диапазон применения прокурором данного принципа.

В условиях создания демократического правового государства, прокурор, как элемент правосудия, обеспечивающий его функционирование, должен в условиях юридической неопределенности обеспечить права и свободы граждан путем обращения в суд на принципах верховенства права.

Такой подход расширит возможности судебной практики, которая, в свою очередь, создаст и реалии новой судебной реформы, сняв напряжение в обществе.

Ключевые слова: верховенство права, прокурор, правосудие, права и свободы граждан.

Summary

Mykola Bortun. The competence of the prosecutor to safeguard the rule of law.

The statute presents the result of a theoretical analysis of the range of the prosecutor's competence in the ambushes of the rule of law aimed at the knowledge of people, life and health, honor and honor, lack of accessibility and a wide range of social benefits.

In the minds of the root of a democratic legal state, the prosecutor, as an element of justice, who does not care for its function, is guilty of the minds of legal negligence, for safeguarding the rights and freedoms of the citizens by the way of brutality to the rule of law on the principles of the rule of law. At all stages of procedural provision, the guarantee of the rights and freedoms of the people is secured, as well as the protection of the huge order of the prosecutor's fault, the ability to implement their functions is unprecedented and effective. We are important to the institutes of a democratic state, based on the principle of the rule of law, є guaranteeing people to fundamental rights and freedoms, as well as being equal before the law, as well as to the European convention of human rights, as well as the court of law in the practice of law. Water hour, it is important to guarantee the safety and justice of the suspension, in order to make sure that you come in effectively against the bad behavior. To that the empire of the state є to establish that to preserve the functioning of the effective system of justice, as to respect the rights of people and fundamental freedoms. I want to take on the fate of the vicarious subordinate from the vicarious staff, as they represent the state's private sector (like the one with the lawyers), the key role in the safe function of the justice in the ambush of the court and the unprecedented

This idea is to expand the possibilities of ship practice, as in its own way to integrate the realities of the new ship reforms, which have sprung up in the suspension. With such a rank, the prosecutor effectively has the right to represent anyone in the case of legal negligence in the regulation of the quiet, for those of the lawyers on the basis of the principle of the rule of law. Yak has shown the practice of past rockies only, the prosecutor is able to promptly find out about the problems for an hour and come in, aimed at taking over the interests of the community.

Key words: the rule of law, the prosecutor, the justice, the rights and freedom of the hulks.

прокурор верховенство право

Постановка питання

Як зазначає М. Козюбра, верховенство права - одна з найвищих демократичних цінностей, яка здатна убезпечити людей від волюнтаризму держави та інших публічних і громадських інститутів, забезпечити стабільність і динамізм в умовах глобалізованого світу, гарантувати безпеку громадян перед новими викликами, з якими нині зустрічається людство - тероризмом, економічною кризою тощо1. Венеціанською комісією Ради Європи 25-26 березня 2011 р. на 86-му пленарному засіданні схвалена доповідь європейської комісії «За демократію через право», в якій були констатовані обов'язкові елементи поняття «верховенство права», а саме:

1. Законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права.

2. Юридична визначеність.

3. Заборона свавілля.

4. Доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю.

5. Дотримання прав людини.

6. Заборона дискримінації та рівність перед законом (п. 41 Доповіді)2.

Науковцями достатньо всебічно проаналізовано положення даної доповіді і надано певні пропозиції владі щодо способів забезпечення їх в національному законодавстві. Але слід зазначити, що в Україні тільки відбувається процес становлення демократичної держави і запровадження інститутів верховенства права, отже, і механізм реалізації інституту верховенства права перебуває на стадії осмислення та становлення. В цій ситуації дуже важливим є новація, сміливе рішення, створення відповідного судового прецеденту в контексті поняття континентальної правової сім'ї. І, на наш погляд, необхідно дослідити можливості механізму діяльності органів прокуратури, яка відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» здійснює свою діяльність на засадах верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю.

Аналіз досліджень і публікацій

Слід зазначити, що в роботах М. Козюбри, С. Головатого, Г. Середи, С. Погребняка, П. Рабіновича проблеми верховенства права в діяльності правоохоронних органів знаходили своє висвітлення. Але разом із тим залишається не дослідженим питання застосування принципу верховенства права в механізмі реалізації функцій цих органів.

Формулювання мети статті. Метою статті є спроба автора знайти спосіб застосування принципу верховенства права в діяльності органів прокуратури України.

Виклад основного матеріалу

Із положень ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» слід зробити висновок, що прокуратура діє вже в умовах верховенства права, елементи якого працюють в державі, і прокуратурі слід тільки підтримувати цей статус. Але реалії свідчать зовсім про інше. На жаль, такі елементи верховенства права, як законність та юридична визначеність, ще не домінують у діяльності органів влади, а отже, і не створюють можливості заборони свавілля, доступу до правосуддя, дотримання прав людини та заборони дискримінації й рівності перед законом.

Не вдаючись до статистичних даних і досліджень різних правозахисних організацій та груп, слід визначити, що така проблема стала можливою внаслідок відсутності чіткої збалансованості гілок влади в умовах реформування її інституцій.

Статтями 22, 23, 24, 25, 26 Закону України «Про прокуратуру» визначено основні функції прокуратури, а саме:

- підтримання державного обвинувачення в судах;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді;

- нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В контексті виконання даних функцій прокурор передусім повинен забезпечити дотримання законності та основних завдань кримінального судочинства, забезпечення прав і свобод громадян, захисту інтересів держави та нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях.

До виключних повноважень прокурора, відповідно до чинного законодавства, слід віднести формування державного обвинувачення на досудовому розслідуванні та його підтримання в суді, здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках і порядку, встановлених законом, та нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Слід зазначити, що виконання даних функцій не делегуються іншому державному органу, і ефективність їх виконання впливає на загальний рівень стану законності та правового статусу держави.

Таким чином, неякісна робота прокурора потягне за собою і неякісну роботу цілого комплексу державних інституцій, які задіяні в орбіті виконання завдань кримінального судочинства, забезпечення прав і свобод громадян, виконання кримінальних покарань, інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Реалізуючи свої повноваження в ході виконання поставлених завдань, прокурор відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, як зазначає О. Колісник, посилаючись на міжнародні судові рішення, вираз «відповідно до закону» вимагає, щоб відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна бути здатна передбачити його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

З посиланням на Т. Нешатаєву він констатує, що європейські суди під принципом верховенства права розуміють не принцип законності, сформульований у позитивному праві, а загальний природно-правовий принцип передбачуваності і справедливості нормативних писаних правил, тобто верховенство права визначає принцип законності і є основою останнього3.

Аналізуючи чинне законодавство України, є всі підстави констатувати той факт, що законодавча діяльність українського парламенту позбавлена системного, послідовного, планомірного характеру, вона не має чіткої та стабільної спрямованості на стимулювання прогресивного суспільного розвитку4.

Прикладом такої безсистемності можна назвати численні зміни та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України в частині розширення повноважень слідчого судді і звуження повноважень прокурора у кримінальному провадженні (наприклад, закон № 1009) без будь-якого обґрунтування доцільності такого рішення та наявності негативних ризиків в протидії злочинності як загально кримінальної, так і корупційної зокрема.

У таких умовах дуже слушною є думка деяких науковців, які вважають, що органи судової влади мають право користуватися безпосередньо принципом верховенства права у разі, коли відповідне нормативне регулювання суспільних відносин відсутнє5.

Зразковою в цьому аспекті була позиція Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 р. у справі № 5-142кс(15)17, де суд зазначив, що разі постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої ст. 399 КПК України, мотивуючи це рішення тим, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 КПК України.

Отже в контексті ст. 8 КПК України прокурор не тільки має право, а й зобов'язаний у випадках порушення законності під час досудового розслідування вживати заходи, спрямовані на перевірку в судовому порядку будь-якого рішення слідчого судді, якщо воно явно виходить за межі його повноважень і обґрунтовувати своє клопотання перед слідчим суддею, керуючись принципом верховенства права при наявності юридичної невизначеності. Така діяльність прокурора повинна відображати його сутність у кримінальному провадженні.

Суттєвим кроком щодо розроблення механізму забезпечення прокурором верховенства права є захист прав і свобод громадян та інтересів держави в суді. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановленими законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Разом із тим в умовах відсутності законодавчо закріплених критеріїв обґрунтованості представництва прокурором в суді в державі створюються умови правової незахищеності. Особливо, коли питання стоїть про запровадження механізмів колективного відшкодування шкоди. Європейською комісією схвалені Рекомендації № 2013/396/ЄС «Про загальні принципи судового заборонного та компенсаційного механізмів колективного відшкодування шкоди в державах-членах, що стосуються порушення прав, наданих за законодавством Союзу». Даними Рекомендаціями пропонується державам-членам запровадження на національному рівні механізмів колективного відшкодування шкоди, зокрема в сфері захисту прав споживачів, охорони навколишнього природного середовища, захисту персональних даних, конкуренції тощо. Крім того, в Рекомендації Комісією розкрито окремі принципи процесуальних механізмів захисту колективних прав та інтересів, які мають враховуватися державами-членами у разі їх розробки в національному законодавстві.

Враховуючи реалії сьогодення прокурор повинен оперативно реагувати на виклики часу і представляти у суді в таких випадках не тільки інтереси окремої людини, а й інтереси територіальної громади чи групи людей.

Навіть при відсутності відповідного національного законодавства, яким би надавалось прокурору таке право, воно є у прокурора відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру».

Запроваджуючи відповідну практику, діяльність прокурора сприятиме новим формам реагування на проблеми часу, що допомагатиме значно ефективнішому проведенню судової реформи. У Рішенні від 5 червня 2019 р. № 4-р(П)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування та стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Така позиція Конституційного Суду є свідченням того, що в Україні доступ до правосуддя, як елементу принципу верховенства права, не враховує соціальні, економічні та політичні особливості і не завжди відповідає міжнародній практиці. У висновку № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів «Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права» зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається насамперед потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів; не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права, оскільки держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів (пп. 29-31)6

Таким чином прокурор об'єктивно має право представництва у будь-якому випадку при юридичній невизначеності у регулюванні тих або інших правовідносин на підставі забезпечення принципу верховенства права. Як показала практика минулих років, тільки прокурор спроможний своєчасно відгукнутись на проблеми часу і вжити заходів, спрямованих на захист інтересів громадян. Згідно з п. 2 Рекомендації CMZR.ec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 р., обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних і громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (п. 3 Рекомендації СМЖес (2012)11).

Слід зазначити, що суспільство заінтересоване в тому, щоб верховенство права було гарантоване шляхом справедливого, неупередженого та ефективного здійснення правосуддя.

Забезпечуючи на всіх стадіях процесуального провадження гарантію прав та свобод людини, а також захист громадського порядку, прокурори повинні мати можливість реалізації своїх функцій неупереджено та ефективно. Важливим завданням демократичної держави, заснованої на принципі верховенства права, є гарантування поваги до фундаментальних прав та свобод, а також щодо рівності перед законом, зокрема, відповідно до Європейської конвенції з прав людини, а також судової практики Європейського суду з прав людини. Водночас важливо гарантувати безпеку та справедливість у суспільстві, запроваджуючи ефективні заходи протидії злочинній поведінці. Тому завданням держави є створити та забезпечити функціонування ефективної системи правосуддя, яка дотримується прав людини та основоположних свобод. Хоча у виконанні цього завдання бере участь багато суб'єктів, які представляють державний чи (як у випадку з адвокатами) приватний сектори, ключову роль у забезпеченні функціонування правосуддя на засадах незалежності та неупередженості відіграють судді та прокурори7.

Висновки

Таким чином слід зазначити, що ст. 3 Закону України « Про прокуратуру» де визнано, що прокурор здійснює свою діяльність на засадах верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю передбачає достатньо широкий діапазон застосування прокурором даного принципу.

В умовах створення демократичної правової держави прокурор, як елемент правосуддя, який забезпечує його функціонування, повинен в умовах юридичної невизначеності забезпечити права і свободи громадян шляхом звернення до суду на принципах верховенства права.

Це значно розширить можливості судової практики, яка в свою чергу створить і реалії нової судової реформи, знявши напругу в суспільстві.

Література

1 Козюбра М.І. Верховенство права в Україні. URL: https://npu.edu.ua/media/kunena/attachments/legacy/files/03.pdf

2 Доповідь європейської комісії «За демократію через право». URL: https://kievskiysud.od.ua/images/news/2016/04/default.pdf

3 Колісник О.В. Запровадження принципу верховенства права в національне судочинство. Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Національна академія правових наук України, Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування. Харків: Право, 2011. Вип. 21. С. 84-94.

4 Головенко І. Якість закону. URL: http://yurradnik.com.ua/stati/d1-8f-d0-ba-d1-96-d1-81-d1-82-d1-8c-d0-b7-d0-b0-d0-ba-d0- be-d0-bd-d1-83/

5 Колісник О.В. Запровадження принципу верховенства права в національне судочинство. Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Національна академія правових наук України, Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування. Харків : Право, 2011. Вип. 21. С. 84-94.

6 Берзанюк Я. Позиція профільних інституцій Ради Європи полягає у тому, що участь прокурора у судовому провадженні поза межами кримінального процесу є винятком. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/952570

7 ВИСНОВОК № 12 (2009) Консультативної ради європейських суддів та ВИСНОВОК N° 4 (2009) Консультативної ради європейських прокурорів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про відносини між суддями та прокурорами в демократичному суспільстві. URL: https://court.gov.ua/userfiles/R_12_2009_2009_12_8.pdf

Размещено на Allbest.ru