Доктринальна характеристика особливостей адміністративної відповідальності у сфері трудової міграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Доктринальна характеристика особливостей адміністративної відповідальності у сфері трудової міграції

Діана Борисівна Мартиненко,

кандидат юридичних наук, майор поліції, доцент

Анотація

У статті розкрито певні особливості адміністративної відповідальності у сфері трудової міграції. Автором запропоновано удосконалення адміністративного законодавства шляхом застосування до посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, визначених Законом України «Про зайнятість населення», а також інші порушення вимог законодавства про працю, що встановлюють відповідні правила та порядок здійснення діяльності у сфері трудової міграції адміністративних стягнень у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Ключові слова: міграція, трудова міграція, адміністративна відповідальність, іноземець або особа без громадянства, дозвіл, посередництво.

Аннотация

Мартыненко Д.Б. Доктринальная характеристика особенностей административной ответственности в сфере трудовой миграции.

В статье раскрыты определенные особенности административной ответственности в сфере трудовой миграции. Автором предложено усовершенствование административного законодательства путем применения к должностным лицам предприятий, учреждений и организаций, независимо от форм собственности, в том числе иностранный субъектов хозяйственной деятельности, которые действуют на территории Украины и физических лиц - предпринимателей, которые используют наемный труд, определенных Законом Украины «О занятости населения», а также других нарушениях требований законодательства о труде, которое устанавливает соответствующие правила и порядок осуществления деятельности в сфере трудовой миграции административных взысканий в виде штрафа и лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью.

Ключевые слова: миграция, трудовая миграция, административная ответственность, иностранец или лицо без гражданства, разрешение, посредничество.

Abstract

Diana Martynenko. Doctrine description of features of administrative responsibility is in the field of labour migration.

The article reveals certain features of administrative responsibility in the field of labor migration. The author draws attention to the fact that the responsibility for violating the legislation in the field of labor migration arises not only for violating the Code of Ukraine on Administrative Offenses, but also, accordingly, to other regulations.

Thus, the article stipulates that one of the types of measures of administrative coercion is the revocation of work permits for foreigners and stateless persons for violating the Law of Ukraine «On Employment». This permit revokes the territorial body of the central executive body that implements state policy in the field of employment and labor migration. It is substantiated that in this case there is an administrative responsibility.

Also in the article the author draws attention to the fact that an administrative offense is a violation of the law by business entities engaged in business activities for the provision of employment mediation abroad, whose activities are subject to licensing and regulated by laws of Ukraine «On licensing economic activities» foreign economic activity «and other legislative acts of Ukraine.

The author proposes to improve the administrative legislation by applying to officials of enterprises, institutions and organizations, regardless of ownership, including foreign economic entities operating in Ukraine and natural persons - entrepreneurs who use hired labor, defined by the Law of Ukraine «On employment», as well as other violations of labor legislation, which establishes the relevant rules and procedures for carrying out activities in the field of labor migration of administrative penalties in the form of fines and deprivation of the right to hold certain positions or engage in certain activities.

Key words: migration, labor migration, administrative liability, foreigner or stateless person, permit, mediation.

Основна частина

адміністративний законодавство право штраф

Постановка проблеми. У системі засобів регулювання трудової міграції значне місце належить адміністративній відповідальності. Адміністративна відповідальність загалом та адміністративна відповідальність у сфері трудової міграції є складовою частиною юридичної відповідальності. Разом із тим, остання зберігає всі риси адміністративної відповідальності, водночас маючи певні особливості. Саме тому зазначений інститут потребує ретельної уваги з боку держави, особливо щодо удосконалення системи нормативно - правових актів, якими урегульовується трудова міграція.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню адміністративної відповідальності присвячено багато уваги з боку вчених: В.Б. Авер'янова, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, В.М. Гаращука, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, А.Т. Комзюка, Д.М. Лук'янця, Н.В. Хорощака та ін. Вагому роль відіграють роботи іноземних вчених, які займалися дослідженнями міграційних процесів та безпосередньо трудової міграції, а саме: Г. Венден-Дідьє, Г. Вербунта, Д. Коста-Ласку, Т. Хаммара.

Формулювання мети статті. Виходячи з цих міркувань, метою даної статті є розкриття змісту особливостей адміністративної відповідальності у сфері трудової міграції.

Виклад основного матеріалу. Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері трудової міграції, зокрема, за:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (ч. 3 ст. 41 КУпАП);

- порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП);

- порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди)¹.

Разом із тим варто зазначити, що відповідальність за порушення законодавства у сфері трудової міграції настає не лише за порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, а й відповідно, до інших нормативно-правових актів.

Так, згідно зі ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, умови та порядок якого визначаються вказаним законом, якщо інше не передбачено нормами міжнародного законодавства. Крім того, даним законом передбачено і можливість скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що може відбуватися як за ініціативою самого роботодавця, так і суб'єкта владних повноважень, який реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державна служба зайнятості при Міністерстві економіки України)².

У разі настання таких обставин, як припинення трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем чи особою без громадянства, припинення виконання договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб'єктами господарювання, у зв'язку з яким було направлено таку особу або надання

їй статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, роботодавець зобов'язаний звернутися до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про скасування дозволу³.

Разом із тим відповідно до ч. 2 ст. 42¹⁰ Закону України «Про зайнятість населення» територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разі:

1) невнесення роботодавцем плати за видачу або продовження дії дозволу у визначений строк;

2) неподання роботодавцем у встановлений строк до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, копії трудового договору (контракту), укладеного з іноземцем або особою без громадянства, якщо подання такої копії є обов'язковим;

3) подання роботодавцем письмової заяви про скасування дозволу або виявлення територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, таких обставин;

4) виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви;

5) наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства, прийнятого відповідно до ст. ст. 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

6) встановлення факту застосування праці іноземця або особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом, або іншим роботодавцем;

7) невикористання іноземцем або особою без громадянства права на оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або особою без громадянства, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову у визнанні особою без громадянства;

8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за вчинення кримінального правопорушення³.

Загальновідомим є те, що одним із різновидів заходів адміністративного примусу є скасування дозволу за порушення норм адміністративного права. Тому варто акцентувати увагу, що в даному випадку має місце саме адміністративна відповідальність.

Наступним видом адміністративного проступку у сфері трудової міграції є порушення законодавства суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, діяльність яких підлягає ліцензуванню і регулюється законами України «Про ліцензування видів господарської діяльності»⁴, «Про зовнішньоекономічну діяльність»⁵ та іншими законодавчими актами України. Господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном - послуга, яка надається суб'єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб'єктом (іноземними суб'єктами) господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту наймання) відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць (вакансій), включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, інформації про умови праці⁶.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб'єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов'язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проєкт трудового договору, завірений іноземним роботодавцем⁷.

Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, несе відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого зберігається у такого суб'єкта протягом трьох років⁸.

Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб'єктом господарювання. Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акту виконаних робіт⁹.

Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у вирішенні питань правового і соціального захисту та інформує їх про механізм добровільної участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні¹⁰.

Громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, зокрема пенсійному, згідно із законодавством України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків Там само.

¹² Там само.

¹³ Там само.

¹⁴ Там само..

Мартиненко Д.Б. Доктринальна характеристика особливостей адміністративної відповідальності у сфері…

При цьому законодавець встановлює, що посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні в порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність настає за такі порушення:

- невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян;

- провадження суб'єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу;

- неподання або порушення порядку подання суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відомостей про працевлаштованих ним осіб;

- застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця;

- неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних, передбачених абзацом третім п. 4 частини третьої ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення»;

- порушення суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, вимог частини другої ст. 37 Закону України «Про зайнятість населення» (суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги);

- порушення суб'єктом господарювання, який надає доступ з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, вимог Закону України «Про зайнятість населення»¹².

За вищевикладені правопорушення на відповідних суб'єктів накладається покарання у вигляді штрафу, сума якого встановлюється у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати.

Крім того, у разі невиконання суб'єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, вимог законодавства під час надання таких послуг є підставою для прийняття рішення про припинення діяльності, зупинення або анулювання ліцензії органом ліцензування¹³.

Також слід підкреслити, що в Законі України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено в ньому, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій¹⁴. Ми не можемо в повному обсязі погодитись із позицією законодавця, оскільки вважаємо, що даний вид покарання є саме адміністративним стягненням, яке накладається уповноваженим суб'єктом адміністративного права - Державною службою України з питань праці.

Висновки. Вищенаведене дає підстави запропонувати доповнення до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення ст. 203² наступного змісту:

«Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України та фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, визначених Законом України «Про зайнятість населення», а також інші порушення вимог законодавства про працю, що встановлюють відповідні правила та порядок здійснення діяльності у сфері трудової міграції, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на посадових осіб та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік». Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон УРСР від 18 грудня 1984 р. № 8073-Х. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/80732-10

² Про зайнятість населення : Закон України від 5 липня 2012 р. № 5067-УТ. ЦБЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

³ Там само.

⁴ Про ліцензування видів господарської діяльності : Закон України від 2 березня 2015 р. № 222-УШ. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/222-19

⁵ Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/959-12

⁶ Про затвердження Ліцензійних умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1060. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1060-2015-%D0%BF

⁷ Про зайнятість населення : Закон України від 5 липня 2012 р. № 5067-У!. ЦБЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

⁸ Там само.

⁹ Там само.

¹⁰ Там само. ¹¹

Размещено на Allbest.ru