Діджиталізація надання та отримання інформації про соціальні гарантії на локальному рівні

Размещено на http://allbest.ru

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва ім. академіка Ф.Г Бурчака Національної академії правових наук України

Діджиталізація надання та отримання інформації про соціальні гарантії на локальному рівні

Надія Іванівна Чудик-Білоусова, кандидат юридичних наук,

доцент, старший науковий співробітник

Вступ

Постановка проблеми. Під впливом загальних тенденцій запровадження діджитації поступово зазнають змін рівні регулювання відносин у сфері обігу інформації. Згадані процеси суттєво впливають на діяльність уповноважених органів держави, зокрема на органи місцевого самоврядування. Тенденція діяльності органу держави до розширення видів та обсягів електронних ресурсів, збільшення обсягів інформації, котрі використовуються, запровадження нових засобів та методів комунікації неминуче призводить до змін інформаційних потреб та інтересів особи, котра потребує соціального забезпечення та до необхідності застосування заходів відповідальності до уповноважених суб'єктів за належну обробку, зберігання та надання інформації персонального характеру щодо потенційних набувачів окремих видів соціального забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних з обігом інформації, за участі органів держави досліджували: І.В. Арістова, К.І. Бєляков, В.М. Бевзенко, М.Ю. Віхляєв, В.Д. Гавловський, В.В. Доненко, А.Т. Комзюк, Б.А. Кормич, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінний, В.А. Ліпкан, П.С. Лютіков, Ю.О. Легеза, Є.О. Легеза, Д.В. Лученко, Ю.Є. Максименко, П.В. Макушев, А.І. Марущак, Р.С. Мельник, Т.П. Мінка, Р.В. Миронюк, О.В. Негодченко, С.В. Пєтков, І.О. Туркіна, В.С. Цимбалюк, А.М. Чернобай, Г.О. Шлома, О.К. Юдін та ін. Окремі аспекти захисту персональних даних аналізували М.В. Бем, В.І. Бобрик, І.М. Городиський, О.А. Дмитренко, О.О. Кулініч, А.В. Пазюк, Г.Саттон. Особливості аналізу діяльності органів держави щодо обробки, використання персональних даних досліджували Г.О. Блінова, О.М. Кропивницький, П.В. Макушев, Т.І. Обуховська, І.Г. Оксьом, В.І. Теремецький, А.О. Щербіна та ін.

На даний час відсутні наукові напрацювання щодо механізмів поводження органів держави, уповноважених на реалізацію соціальної функції держав з інформацією персонального характеру в умовах діджита- лізації. Із 2021 р. в Україні розпочався процес розробки та впровадження єдиної комплексної інформаційно- аналітичної системи соціальної сфери для накопичення, зберігання та автоматизованого оброблення інформації, з урахуванням новітніх інформаційних та управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування заявників. Держателем системи соціальної сфери визначили Міністерство соціальної політики України1. Тому аналіз роботи уповноважених органів з надання та отримання інформації від заінтересованої фізичної особи з надання та отримання інформації про соціальні гарантії на локальному рівні за сучасних умов є актуальним і своєчасним.

Формулювання мети статті. Метою статті є аналіз впливу процесів діджиталізації у соціальній сфері на поводження з інформацією персонального характеру на локальному рівні та визначення першочергових заходів з удосконалення чинного законодавства.

Виклад основного матеріалу

Достатній рівень життя особи, її захист від бідності є невід'ємним правом людини та обов'язком держави зі створення умов та виконання гарантій із надання соціального забезпечення. Досягти такого рівня можливо за наявності визначених законодавством соціальних гарантії та активної участі територіальної громади у їх забезпеченні. Закріплені конституційними положеннями та нормами чинного законодавства певні можливості особи у соціальній сфері можуть бути реалізовані нею самостійно чи за участі уповноважених суб'єктів на загальнодержавному чи місцевому рівні. Під соціальними гарантіями, які забезпечуються територіальною громадою, слід розуміти закріплену законодавством систему норм і принципів, котрі покликані забезпечувати виконання державою обов'язку зі створення умов для реалізації соціальних прав особи.

Розвиток процесів діджиталізації в соціальній сфері України фактично започаткував прийнятий у 2011 р. Закон України «Про доступ до публічної інформації»2, котрий визнав органи держави, зокрема і представницький орган територіальної громади суб'єктом з реалізації інформаційної соціальної політики. За сучасних умов її реалізацію забезпечують Міністерство соціальної політики України та Міністерство цифрової трансформації України3. Із проведенням децентралізації та формуванням територіальних громад (далі - ТГ) процес діджиталізації соціальної сфери вийшов на інший, вищий рівень, котрий передбачає постійне та якісне інформаційне забезпечення діяльності громади, вчасне інформування її населення про забезпечення їх прав та свобод у соціальній сфері з використанням коштів місцевого бюджету.

Сутність діджиталізації у правовідносинах з надання необхідної, достовірної та своєчасної інформації у соціальній сфері зводиться до оприлюднення та поширення інформації, володільцем якої є уповноважений на забезпечення реалізації на місцевому рівні окремих прав у сфері соціального забезпечення. Територіальна громада уповноважена на офіційне визнання і підтвердження фактів набуття, зміни або припинення прав та обов'язків набувачів відповідного виду соціального забезпечення та його надавачів після внесення відповідних відомостей до діючих електронних реєстрів (набувачів та отримувачів соціальних послуг), використання електронного підпису потенційними отримувачами соціального забезпечення за рахунок коштів громади. Із 23 серпня 2021 р. відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до документів, котрі можуть бути використані потенційним набувачем соціального забезпечення є Е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон є документами, для посвідчення їх особи та підтвердження громадянства, надання адміністративних та інших послуг4. Для реалізації прав громадян при отриманні соціальних послуг Управліннями соціального захисту населення розпочата робота по забезпеченню можливості ідентифікації осіб з використанням QR-коду.

Водночас уповноважені посадові особи з числа персоналу територіальної громади повинні гарантувати об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про права та обов'язки потенційних одержувачів соціального забезпечення, достовірності електронних даних паперовим документальним носіям. Діджиталація у соціальній сфері на місцевому рівні фактично має виступати засобом контролю походження, об'єктивності та достовірності отриманої з різних не заборонених законом джерел інформації, формою гарантування інформаційної безпеки, способом захисту персональних даних про потенційних одержувачів соціального забезпечення та створення автоматизованих систем для збору і оприлюднення інформації для населення громади.

На доцільності застосування автоматизованих систем збору інформації про особу наголошує Комітет Міністрів Ради Європи у своїх Рекомендаціях CMZR.ec (2020)15. Відповідно до Керівних принципів щодо усунення, впливу алгоритмічних систем на права людини такими системами є додатки, які, часто використовуючи методи математичної оптимізації, що здійснюють збір, об'єднання, очищення, сортування, класифікацію та виведення даних, вибір, визначення пріоритетності, прийняття рекомендацій та ухвалення рішень. Використанням одного або кілька алгоритмів для виконання своїх вимог задля розв'язання завдань у соціальній сфері такі реєстри автоматизують діяльність уповноваженого органу та дозволяють узагальнювати отриману інформацію і приймати рішення на користь особи на основі триманої та узагальненої інформації. Функціонування системи збору та інформації у соціальній сфері на рівні громади ґрунтується на систематичному зборі та аналізі даних, триманих безпосередньо від особи чи в іншому порядку, не забороненому законодавством.

Гарантіями реалізації права особи на соціальне забезпечення є сукупність визначених та гарантованих законодавством способів і засобів захисту соціальних благ, котрі забезпечує ТГ в частині надання соціальних послуг для визначених категорій, організації для малозабезпечених осіб похилого віку, осіб з інвалідністю будинку-інтернату та побутового обслуговування, гарантування безоплатного харчування окремих категорій за рахунок місцевого бюджету та інших, не заборонених джерел фінансування. На виконання делегованих повноважень ТГ повинна забезпечити надання соціальних послуг особам та сім'ям з дітьми, котрі потребують сторонньої допомоги, організувати та створювати утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; проводити заходи соціального патронажу; організовувати надання соціальних послуг бездомним особам. За рахунок власних джерел фінансування ТГ має здійснювати заходи з підтримки окремих категорій (ветеранів війни, ветеранів праці, осіб та дітей з інвалідністю, дітей-сиріт, багатодітних сімей, малозабезпечених та ін.). Відповідно інформація про плани та терміни проведення таких заходів, місце проведення уповноваженим персоналом ТГ має оприлюднюватися задля її доведенням до відома зацікавлених та відповідальних осіб6.

До процесу завершення децентралізації виконання соціальних гарантій здійснював уповноважений підрозділ чи відповідальний працівник виконавчого органу ОТГ. За сучасних умов триває процес формування та комплектування структури місцевого територіального підрозділу із соціального захисту населення. Для забезпечення надання доступних адміністративних послуг соціального характеру для мешканців громади за місцем їх проживання, за наявності фінансових ресурсів у ТГ можуть створити спеціальний офіс при ЦНАП, підрозділ з питань соціального захисту населення у старостинському окрузі, але при умові його сертифікованого, якісного технічного оснащення, з під'єднанням до Інтернету, що потребує додаткових фінансових витрат. Такі новостворені підрозділи згідно чинного законодавства уповноважені на збір, узагальнення та поширення інформації соціального спрямування.

Першочерговим обов'язком ТГ в частині інформування жителів про соціальні гарантії є розповсюдження інформації про: 1) порядок і підстави отримання жителями соціального забезпечення та інформування про зміни в порядку їх призначенні та надання; 2) прийняті програми зайнятості населення громади та заходи з їх виконання; 3) види та порядок організації громадських робіт для безробітних осіб, з урахуванням їх потреб та суспільних потреб громади (ст.ст. 18, 31 Закону України «Про зайнятість»7); 4) розробку та організацію виконання програм та заходів з поліпшення становища осіб та сімей в громаді, сприяння в отриманні ними соціальних виплат і послуг8.

ТГ зобов'язана своєчасно інформувати населення про створення й утримання закладів, установ та новостворених служб про надання соціальних послуг тим, хто їх потребує за кошти місцевого бюджету чи на основі укладених договорів соціального замовлення.

Інформація про необхідність укладення таких договорів ТГ, як замовник послуг, має оприлюднювати на офіційному вебсайті з дотриманням вимог законодавства.

Інформацію про укладені договори соціального замовлення для надання соціальних послуг також доцільно оприлюднювати на офіційному сайті громади. соціальний інформація персональний правовий

Законодавство уповноважує ТГ визначати потреби жителів громади у соціальних послугах шляхом збору інформації про потреби тих осіб (сімей), котрі їх потребують (продуктові набори, предмети та засоби гігієни, засоби для прибирання, засоби догляду, одяг, взуття, інші предмети першої необхідності, організація харчування), чи його доставка. Тому посадова особа, відповідальна за збір та узагальнення такої інформації, має вживати заходів з охорони персональних даних, отриманих в процесі виконання нею посадових обов'язків. Водночас інформація про потенційні потреби жителів громади після проведеної оцінки має бути доведена до заінтересованих осіб.

При проведенні інформаційно-роз'яснювальної роботи із соціальних проблем соціальний менеджер, як уповноважена відповідальна посадова особа та організатор соціальної роботи, періодично має оприлюднювати звіт про результати проведення відповідних заходів та надання соціальних послуг, заходів із захисту прав дітей у громаді; про підготовку програми соціальної роботи й надання соціальних послуг та про інші результати його роботи із забезпечення соціальних гарантій9.

Задля забезпечення соціальних гарантій ТГ зобов'язана надавати інформацію про потенційних одержувачів соціального забезпечення організаціям та установам, котрі залучають до своєї діяльності волонтерів для надання волонтерської допомоги (ст. 4 Закон України «Про волонтерську діяльність»)10. Інформацію про можливості скористатися волонтерською допомогою обов'язково слід оприлюднювати офіційно задля своєчасного інформування населення.

За сучасних умов гарантії інформаційного забезпечення соціальної сфери в діяльності ТГ потребують посилення шляхом вдосконалення законодавства в частині встановлення механізмів оприлюднення та надання певних видів інформації.

Виходячи зі Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери в частині створення єдиної інформаційної бази її метою є забезпечення взаємодії відповідних інформаційних ресурсів та їх інтеграції з державними реєстрами. У короткостроковій перспективі реалізація такої мети за сучасних умов не може бути реалізованою в повному обсязі та є недосяжною через відсутність фінансових і людських ресурсів для її створення та утримання.

Для впровадження технології електронного інформування потенційних отримувачів соціального забезпечення щодо надання соціальної підтримки в ТГ через засоби мобільного зв'язку, електронну пошту, мобільний додаток Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» доцільним є належне фінансування необхідних заходів з остаточного впровадження, якісне забезпечення мобільним зв'язком, мобільними пристроями ТГ та її об'єктів соціальної сфери, особливо сільських територій, зокрема гірських населених пунктів.

Створення на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Портал Дія» Єдиного соціального вебпорталу як окремої підсистеми для соціальної сфери фактично сприяє забезпеченню дистанційного доступу до всіх послуг для тих осіб, які мають порушення зору, слуху, мови та інтелектуального розвитку, опорно-рухового апарату. Така діяльність свідчить про виконання міжнародних та вітчизняних стандартів надання інформації особам з інвалідністю.

Однак можливості отримання інформації утруднені через мало- забезпеченість осіб, відсутність пристроїв для доступу до мережі та самої мережі. Для забезпечення належного доступу до мобільного зв'язку слід включити таку послугу до нормативів споживання, котрі застосовуються при обрахунку прожиткового мінімуму як державного соціального стандарту.

Реалізуючи державну політику з виконання загальнодержавних, регіональних та інших програм соціальної підтримки, ТГ повинна оприлюднювати інформацію щодо порядку та підстав працевлаштування осіб з інвалідністю, про потреби населення у соціальних та реабілітаційних послугах (ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» Про соціальні послуги. Закон України від 17.01.2019 р. № 2671--VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 18. Ст. 73.

¹² Про охорону дитинства. Закон України від 26.04.2001 р. № 2402--III. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14

¹³ Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей. Закон України від 02.06.2005 р. № 2623-IV. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15

¹⁴ Про волонтерську діяльність. Закон України від 19.04.2011 р. № 3236-VI. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17

¹⁵ Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

¹⁶ Directive 95/46/EC of the European Parliament and of the Council of 24 October 1995 on the protection of individuals with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data. Official Journal. 1995. L 281. P. 31-50.

¹⁷ Про захист персональних даних. Закон України від 1.06.2010 р. № 2297-VI. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17), про розробку та реалізацію заходів і програм соціального захисту дітей (ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства»12, про місце і час проведення заходів, спрямованих на запобігання бездомності, соціальний захист, реінтеграцію бездомних осіб (ст. ст. 14, 15, 18 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»13), поширювати інформацію про організації, установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів (ст. 4 Закону України «Про волонтерську діяльність»14).

Окремими повноваженнями із інформаційного забезпечення старостинського округу є староста, котрий уповноважений: надавати інформацію щодо отримання окремих видів соціального забезпечення населенню округу, проводити збір інформації про потреби у наданні соціальних, зокрема реабілітаційних послуг для визначених категорій, сприяти у організації та здійсненні соціального супроводу сімей (осіб), допомагати з оформленням документів для призначення соціальних допомог та послуг для окремих категорій (ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 13, 18 Закону України «Про соціальні послуги», ст. ст. 3, 12 Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», ст. ст. 7, 18, 23 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. 11 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», ст. ст. 14, 18, 19 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 16 Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 8, 16 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї»), забезпечувати загальний облік сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують соціальної підтримки, надання соціальних послуг; сприяти в організації надання соціальних, реабілітаційних послуг сім'ям (особам) (ст. ст. 1, 3, 12 Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю»), забезпечувати збір та розгляд ТГ заяв осіб, які потребують соціальних послуг (ст. 9 Закону України «Про соціальні послуги»), узагальнювати інформацію щодо кількості дітей, які проживають у населеному пункті та потребують соціального забезпечення (ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства»), інформувати про заходи, які планується проводити, місце їх проведення для залучення до участі у них осіб, що їх потребують (ст. 16 Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк»), збирати та узагальнювати інформацію.

Староста також уповноважений проводити прийом громадян для: консультування з питань надання соціального забезпечення в громаді та за її межами; проводити співбесіду; приймати заяви з документами для надання окремих видів державної соціальної допомоги згідно з орієнтовним переліком послуг із соціальної підтримки.

Отже, ТГ зобов'язана встановлювати режими обігу інформації про осіб, які потребують соціального забезпечення та можуть його отримати в громаді, який би гарантував таємницю персональних даних і відповідав сучасним стандартам.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя15. Тому захист приватного життя потенційного отримувача соціального забезпечення в контексті захисту його персональних даних є актуальним через заборону на втручання у сферу захисту його особистих даних.

За правом ЄС16 обробкою персональних даних є будь-яка операція чи їх сукупність, що здійснюються з ними (з використанням чи без такого автоматизованих засобів), зокрема збору, реєстрації, організації, зберігання, адаптації чи зміни, пошуку, консультацій, використання, розкриття за допомогою передачі, поширення чи іншого надання, упорядкування чи комбінування, блокування, стирання чи знищення.

Більшість норм українського законодавства відповідають визначеним стандартам. Українське законодавство (Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-УІ) вважає обробкою будь-яку дію або сукупність дій, здійснених повністю або частково у відповідній інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов'язані зі збором відомостей про фізичну особу, а також їх реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням чи поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням17.

Обробкою персональних даних осіб, котрі потребують соціального забезпечення в громаді, слід вважати дії з отримання, збереження, комбінування, передачі чи іншого використання персональних даних про особу як потенційного чи реального отримувача соціального забезпечення.

За відсутності спеціальних норм захист персональних даних отриманих персоналом громади здійснюється відповідно до законодавства, адже ТГ фактично стає володільцем чи розпорядником бази персональних даних отримувачів соціального забезпечення (ст. 1 Закону України «Про захист персональних даних»18).

Тому мета обробки персональних даних отримувачів соціального забезпечення у громаді має бути сформульована в положеннях та інших документах, які регулюють діяльність ТГ як володільця бази даних задля виконання вимог законодавства із захисту отриманої інформації персонального характеру. Працівники з числа персоналу ТГ, зайняті обробкою персональних даних, зобов'язані не допускати їх розголошення. ТГ повинна забезпечити захист даних про осіб та сім'ї від незаконної обробки та незаконного доступу до них (ч. 2 ст. 24 цього ж Закону)19.

Висновки

Отже, впровадження нових інформаційних систем в умовах діджиталізації та цифровізації надає змогу особам, котрі мають право на отримання соціального забезпечення знаходити та аналізувати наявну в ТГ інформацію та соціальні послуги и натуральну допомогу переважно дистанційно, за допомогою вебтехнологій, що максимально зменшуватиме вплив людського фактору у спілкуванні з ТГ з особою. Надання інформації про можливості та способи отримання соціального забезпечення в громаді є однією із гарантій реалізації права на соціальне забезпечення та проявом турботи уповноваженого органу про осіб, котрі її потребують.

Посилання

¹ Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери : постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 404. Офіційний вісник України. 2021. № 35. С. 67. Ст. 2067.

² Про доступ до публічної інформації. Закон України від 13.05.2011 р. № 2939-VI. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17

³ Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери. Розпорядження Кабінету Міністрів України 28.10.2020 р. № 1353. Урядовий кур'єр. 2020. № 212. 31 жовтня.

⁴ Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус. Закон України від 20.11.2012 р. № 5492-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 51. Ст. 716.

⁵ Recommendation CM/Rec(2020)1 of the Committee of Ministers to member States on the human rights impacts of algorithmic systems (Adopted by the Committee of Ministers on 8 April 2020 at the 1373rd meeting of the Ministers' Deputies). Council of Europe. URL : https://search.coeint/cm/pages/result_details.aspx?objectid=09000016809e1154

⁶ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виконання власних (самоврядних) повноважень об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення: наказ Міністерства соціальної політики України від 19.01.2016 р. № 26. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0026739-16

⁷ Про зайнятість. Закон України від 5.07.2012 р. № 5067-VI. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : http s://zakon.rada. gov.ua/laws/show/5067-17

⁸ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виконання власних (самоврядних) повноважень об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення: наказ Міністерства соціальної політики України від 19.01.2016 р. № 26. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0026739-16

⁹ Там само.

¹⁰ Про волонтерську діяльність. Закон України від 19.04.2011 р. № 3236-VI. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17

¹⁸ Там само.

¹⁹ Там само.

Резюме

Діджиталізація надання та отримання інформації про соціальні гарантії на локальному рівні

Чудик-Білоусова Н.І.

В статті проаналізовано напрями та способи надання інформації її володільцем-особою, котра потребує отримання відповідного виду соціального забезпечення за рахунок коштів територіальної громади. Охарактеризовано порядок обробки персональних даних особи. Встановлено, що процеси діджиталізації на локальному рівні є незворотними та потребують належного правового регулювання. Обґрунтовано доцільність вдосконалення законодавства через встановлення механізмів оприлюднення та надання певних видів інформації територіальною громадою щодо змін та новацій в соціальній сфері. Встановлено, що остаточне впровадження, якісне забезпечення мобільним зв'язком, мобільними пристроями територіальної громади, її об'єктів соціальної сфери, особливо сільських територій, гірських населених пунктів можливе при належному фінансування заходів із їх забезпечення. Надання інформації про можливості та способи отримання соціального забезпечення в громаді є однією із гарантій реалізації права особи на соціальне забезпечення.

Ключові слова: право на інформацію, діджиталізація, соціальна сфера, територіальна громада, персональні дані.

Резюме

Диджитализация предоставления и получения информации о социальных гарантиях на локальном уровне

Чудык-Белоусова Н.И.

В статье проанализированы направления и способы предоставления информации ее владельцем-лицом, требующим получения соответствующего вида социального обеспечения за счет средств территориальной общины. Охарактеризован порядок обработки персональных данных. Установлено, что процессы диджитализации на локальном уровне необратимы и требуют надлежащего правового регулирования. Обоснована целесообразность усовершенствования законодательства посредством установления механизмов обнародования и предоставления определенных видов информации территориальной общиной по изменениям и новациям в социальной сфере. Установлено, что окончательное внедрение, качественное обеспечение мобильной связью, мобильными устройствами территориальной общины, ее объектов социальной сферы, особенно сельских территорий, горных населенных пунктов возможно при надлежащем финансировании мер по их обеспечению. Предоставление информации о возможностях и способах получения социального обеспечения в обществе является одной из гарантий реализации права человека на социальное обеспечение.

Ключевые слова: право на информацию, диджитализация, социальная сфера, территориальная община, персональные данные.

Summary

Certain aspects of Digitalization Provision and Receipt of information about Social Guarantees at the Local Level

Nadiia Chudyk-Bilousova.

In Ukraine, the process of developing and implementing a single comprehensive information and analytical system of the social sphere has begun. Its purpose is the accumulation, storage and automated processing of information, taking into account the latest information and management technologies. Digitalization in the social sphere at the local level should become a means of controlling the origin, objectivity and reliability of information sources, a form of information security, a way to protect personal data about potential recipients of social security and create automated systems for collecting and disclosing information to the community. The directions and ways of providing information by its owner-person, who needs to receive the appropriate type of social security at the expense of the territorial community, are analyzed. The procedure for processing personal data is described. It is established that digitalization processes at the local level are irreversible and require proper legal regulation. The expediency of improving the legislation through the establishment of mechanisms for publication and provision of certain types of information by the territorial community on changes and innovations in the social sphere is substantiated. It is established that the final implementation, high-quality provision of mobile communication, mobile devices of the territorial community, its social facilities, especially rural areas, mountain settlements is possible with proper funding of measures to ensure them. Providing information about opportunities and ways to receive social security in the community is one of the guarantees of the realization of a person's right to social security. Key words: the right to information, digitalization; social sphere, territorial community, personal data.

Размещено на Allbest.ru