Психологічні особливості суду присяжних

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДУ ПРИСЯЖНИХ

Ірина Ростиславівна Серкевич, кандидат юридичних наук, доцент Львівського державного університету внутрішніх справ

Резюме

У статті досліджено психологічні особливості суду присяжних на прикладі кримінального судочинства. Зазначено, що інститут суду присяжних є реалізацією конституційних засад правосуддя (незалежності суддів, змагальності, гласності судового процесу тощо). Він посідає важливе місце в судочинстві, гарантує особі дотримання її прав, свобод та інтересів, є сміливим кроком на шляху до становлення правової й демократичної держави. Зроблено висновок, що систему психологічних знань, які розкривають специфічні особливості передкримінальної, кримінальної та посткримінальної поведінки особи, роль зовнішніх обставин, індивідуально-психологічні особливості реалізації протиправного діяння, механізми та ефекти, що виявляються під час взаємодії учасників судового процесу на різних стадіях його здійснення, варто розглядати як необхідну умову вироблення об'єктивного, неупередженого рішення присяжних стосовно підсудного, їхньої психологічної стійкості до формування необхідної обвинувальної чи виправдувальної переконаності.

Ключові слова: права людини, суд, судовий процес, судочинство, присяжні, доступ до правосуддя, справедливий розгляд, незалежність суддів, змагальність, психічна врівноваженість, психологічна стійкість.

Резюме

Серкевич И.Р. Психологические особенности суда присяжных

В статье исследованы психологические особенности суца присяжных на примере уголовного судопроизводства. Указано, что институт суца присяжных является реализацией конституционных основ правосудия (независимости суцей, состязательности, гласности судебного процесса и т.п.). Он занимает важное место в судопроизводстве, гарантирует личности соблюдение ее прав, свобод и интересов, является смелым шагом на пути к становлению правового и демократического государства. Сделан вывод, что систему психологических знаний, которые раскрывают специфические особенности предуголовного, уголовного и поскриминального поведения личности, роль внешних обстоятельств, индивидуально-психологические особенности реализации противоправного действия, механизмы и эффекты, которые оказываются во время взаимодействия участников судебного процесса на разных стадиях его осуществления, следует рассматривать как необходимое условие изготовления объективного, непредубежденного решения присяжных относительно подсудного, их психологической стойкости к формированию необходимого обвинительного или оправдательного убеждения.

Ключевые слова: права человека, суд, судебный процесс, судопроизводство, присяжные, доступ к правосудию, справедливое рассмотрение, независимость судей, состязательность, психическая уравновешенность, психологическая стойкость.

Summary

Iryna Serkevych. Psychological qualities of the jury trial.

The article examines the psychological qualities of the jury trial on the example of criminal proceedings. It is noted that the institution of a jury trial is the implementation of the constitutional principles of justice (independence of judges, adversariality, publicity of the trial, etc.). It has an important place in the proceedings, guarantees the individual respect for his/her rights, freedoms and interests, is a bold step towards the establishment of a legal and democratic state. The proper functioning of the jury institution will guarantee the people's access to fair justice. Jurors, on a par with professional judges, evaluate all evidence in the case according to their inner conviction on the basis of full and comprehensive consideration and examination of all the circumstances of the case. The inner conviction is first formed in the process of eliminating and rejecting certain doubts during the hearing of witnesses, examination of evidence, and so on. It is emphasized that the “professionally” important qualities of jurors include good health and mental balance - so that a person can withstand a heavy load, perceive and critically evaluate a large amount of information, resist pressure, not be a conformist. Given the biological nature of an individual, such skills and abilities are important for jurors, who are, in fact, “ordinary people” and do not have professional knowledge in the field of law. That is why the most important task of an attorney working in a jury trial is to select jurors who would not be prejudiced against his/her client and would be inclined to accept the opinion of the defense. From a psychological point of view, during the process, it is very important to properly organize the workload in terms of time management, planning and time use. It is concluded that the system of psychological knowledge that reveals the specific features of pre-criminal, criminal and post-criminal behavior, the role of external circumstances, individual psychological characteristics of committing the offense, mechanisms and effects manifested during the interaction of participants in a trial at the different stages, should be regarded as a necessary condition for the development of an objective, impartial decision of the jury in relation to the defendant, their psychological resilience to the formation of the necessary accusatory or exculpatory conviction.

Key words: human rights, court, trial, proceedings, jury, access to justice, fair trial, independence of judges, adversariality, mental balance, psychological resilience.

Однією з фундаментальних засад демократичної правової держави є незалежна судова влада. Найважливішим її складовим елементом є суд за участю присяжних, у якому головне питання правосуддя - питання про винуватість підсудного - вирішують пересічні члени суспільства, що втілюють життєву мудрість і громадську совість - присяжні¹. Цей інститут є реалізацією конституційних засад правосуддя (незалежності суддів, змагальності, гласності судового процесу тощо). Він посідає важливе місце в судочинстві, гарантує особі дотримання її прав, свобод та інтересів, є сміливим кроком на шляху до становлення правової й демократичної держави. Належне функціонування інституту присяжних буде гарантією доступу народу до справедливого правосуддя². Згідно з ч. 1 ст. 383 КПК України кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, однак з особливостями, встановленими параграфом 2 гл. 30 цього Кодексу³.

Як наголошують дослідники, поширені уявлення про суд присяжних ґрунтуються на відомих нам кінофільмах та серіалах, у яких наведено приклади того, як функціонує суд присяжних, його впливу на вирішення справи, винесення доленосних рішень, а також показано драматичну роль присяжних у здійсненні правосуддя. На перший погляд може видатися, що інститут присяжних - це суд емоцій. Це й не дивно, оскільки під час розгляду справи захисники, адвокати на психологічному рівні звертаються до присяжних, апелюють до їхніх емоцій та використовують їх на свою користь. Однак правова природа інституту присяжних є дещо іншою⁴. З огляду на це потребує уваги та становить значний інтерес питання щодо психології прийняття присяжним рішення у справі, тобто йдеться про критерії внутрішнього переконання. Присяжні на рівні із професійними суддями оцінюють всі докази у справі за своїм внутрішнім переконанням на основі повного й всебічного розгляду та вивчення всіх обставин справи. Внутрішнє переконання найперше формується в процесі усунення та відкидання певних сумнівів під час заслуховування свідків, дослідження доказів тощо⁵.

Психології давно відомо, що з різних зовнішніх факторів поведінки людини можна отримати відповіді на багато питань. Йдеться насамперед про невербальні реакції (це жести, міміка, рухи тіла тощо). Вміння правильно розпізнати реакцію людини на ту чи ту ситуацію, трактувати різні поведінкові фактори в контексті пошуку відповіді, потрібної інформації - навичка, необхідна в багатьох науках: психології (зокрема, юридична), соціології, педагогіці.

До «професійно» важливих якостей присяжних зараховують міцне здоров'я та психічну врівноваженість - щоб людина могла витримати велике навантаження, сприймати і критично оцінювати великий обсяг інформації, протистояти тиску, не була конформістом⁶. З огляду на біологічну сутність людини такі навички та вміння важливі і для присяжних засідателів, які, по суті, є «простими людьми», котрі не мають професійних знань у сфері юриспруденції. Саме тому найважливішим завданням адвоката під час роботи в суді присяжних є відбір присяжних, які не мали б упереджень стосовно його клієнта і були б схильні прийняти думку захисту.

Однією з найважливіших проблем для адвоката під час формування колегії присяжних є відсутність можливості отримати необхідну та достатню інформацію про кандидата у присяжні, що дає змогу скласти його психологічний портрет. Отримати таку інформацію можна лише з відповідей кандидатів у присяжні на запитання адвоката під час відбору. Сторонам звинувачення та захисту надається можливість поставити запитання кандидатам у присяжні, відтак, аналізуючи відповіді, вони вирішують, хто з них має потрапити до колегії. На думку дослідників, які займаються психологічним супроводом судових процесів, ці питання можуть виконувати чотири функції: власне відбір присяжних, їх переконаність у правильності погляду захисту, ознайомлення з правовими нормами та формування ставлення до сторін і підсудного⁷.

Щодо цього варто навести поради психологів стосовно участі присяжних у судовому процесі. Так, психологи зауважують, зокрема, що на період процесу дуже важливо правильно організувати навантаження з погляду тайм-менеджменту, планування справ і використання часу. Варто подбати заздалегідь, щоб у присяжного на період його роботи не було заплановано якихось невідкладних справ чи то на роботі, чи в особистому житті (наприклад, відрядження, заплановані хірургічні втручання, подорожі тощо). Він повинен бути готовий до того, що ця діяльність може забирати багато його сил та часу, бути виснажливою і фізично, і емоційно (особливо в учасників кримінального процесу). Треба реально оцінювати свої можливості та психологічний стан. Для цього важливо контролювати свій стан і періодично запитувати себе: «в якій я зоні? (зелена, жовта, червона)». Якщо є відчуття, що вийшов із «зеленої зони» - зони нормального стану - і перебуваєш у «жовтій» - зоні фізичної й емоційної втоми, то саме час для піклування про себе й поповнення своїх ресурсів. Важливо пам'ятати, що треба турбуватися про власне психічне здоров'я, розвиток стресостійкості та психологічної пружності, тренування й застосування навичок у рамках підходу «сам собі психолог»⁸.

На думку психологів, існує безліч різних чинників, що впливають на прийняття рішення присяжними. О. Черновський зараховує до них такі: особливості кримінального провадження, свідчення свідків, потерпілих, експертів, процедуру їх допиту, особливості обвинуваченого, діяльність адвоката і прокурора, роз'яснення судді.

Виокремлюють також внутрішні чинники, які своєю чергою розділяють на соціально-демографічні й психологічні. До соціально-демографічних характеристик зараховують передусім невід'ємні характеристики особи, такі як стать, вік, расова й етнічна належність, а також соціально-економічній статус, рівень освіти, місце проживання, участь у судах присяжних у минулому. Як психологічні особливості виділяють такі характеристики особи, як рівень правосвідомості, міра авторитаризму, стереотипи і забобони, а також емоційний стан.

На нашу думку, для вдосконалення інституту суду присяжних в Україні та позитивного впливу психологічних чинників на прийняття рішення присяжними у кримінальних провадженнях потрібно залучати професійного психолога як спеціаліста, оскільки вплив саме внутрішніх чинників, зокрема психологічних, не настільки однозначний, як вплив зовнішніх чинників⁹.

На рішення присяжних впливає така психологічна особливість, як локус контролю. Екстернали, люди із «зовнішнім локусом контролю», схильні пояснювати результати діяльності зовнішніми обставинами. Інтернали мають «внутрішній локус контролю» і приписують результати діяльності внутрішнім причинам - власним зусиллям та особистісним якостям. Присяжні з «внутрішнім локусом контролю» пропонують карати підсудного суворіше. Визначити локус контролю присяжних, задаючи їм питання у процедурі відбору, складно. У спеціальному тесті на його виявлення пропонується вибрати з двох тверджень те, з яким особа більше згодна. Наприклад, там, де екстернал вибере твердження: «Багато невдач походять від невдачі», - інтернал віддасть перевагу: «Невдачі людей є результатом їхніх же помилок».

Не відкидаючи ідею впливу індивідуально-психологічних особливостей присяжних на вердикт, зарубіжні дослідники стверджують, що цей зв'язок обмежений і науковий відбір присяжних мають здійснювати професійно підготовлені консультанти з урахуванням аналізованої справи та інших особливостей судового процесу¹⁰.

У судовій практиці зарубіжних країн діє правило, відповідно до якого вважається за доцільне відведення присяжних, які були в минулому жертвами злочинів (особливо аналогічних тем, у скоєнні яких звинувачується підсудний), оскільки їм важко бути об'єктивними, а також осіб, чиї близькі працюють у правоохоронних органах (на таких присяжних може чинитися тиск). Крім того, адвокатові варто скористатися правом безмотивного відведення, щоб усунути від участі у справі особу, яка під час опитування висловила небажання виконувати обов'язки присяжного. Або якщо в адвоката складеться думка, що через низький інтелектуальний рівень кандидат буде не здатний впоратися з обов'язками присяжного¹¹.

Під час відбору присяжних адвокат, ставлячи запитання, встановлює первинний психологічний контакт з особою. Розглядаючи специфіку встановлення психологічного контакту з присяжними, методи впливу на них, варто враховувати, що колегія присяжних є прикладом малої групи.

Малою групою в соціальній психології вважається нечисленна група, «члени якої об'єднані загальною соціальною діяльністю і перебувають у безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою виникнення емоційних відносин, групових процесів». Оптимальним розміром малої групи вважається 5-12 осіб; більші групи мають тенденцію розпадатися на підгрупи. Відразу після утворення малої групи починається процес її розвитку, що полягає в послідовній зміні етапів. Розвиток малої групи супроводжується проявом соціально-психологічних феноменів, до яких зараховують соціально-психологічний клімат, групову згуртованість, конформізм та груповий тиск, вплив меншості та лідерство.

З першої стадії і до завершення судового процесу присяжні зазнають стресу, пов'язаного з руйнуванням звичного розпорядку дня, входженням до нової групи, великою кількістю нової інформації, важливістю ухваленого рішення, страхом зробити помилку, емоціями, що супроводжують розгляд фото- і відеоматеріалів. За результатами провідних досліджень, основними мотивами участі присяжних у судовому процесі є відновлення справедливості та інтерес до того, що відбувається.

Відповідно до американських досліджень, більш активними в обговоренні вердикту є присяжні у віці 34-56 років, з вищим рівнем освіти, правового і морального розвитку, які раніше брали участь у судових процесах¹². Утім, на переконання вчених, багато чого залежить від професійної діяльності державного обвинувача або захисника. Той, хто зможе своїми доводами, викладеними у промові, скерованій на психологічний вплив на присяжних, привернути їх на свій бік, отримає позитивний результат і переконає у своїй правоті. Тож значний відсоток успіху залежатиме саме від ораторського мистецтва захисника чи обвинувача.

До слова, юридична практика знає чимало випадків «нуліфікації закону», коли людину, вина якої за доказами є безперечною, суд присяжних визнавав невинною. Прикладом може слугувати справа відомого американського спортсмена О. Джей Сімпсона, якого звинувачували у вбивстві дружини та її приятеля. Так ось, він за допомогою присяжних домігся виправдувального вердикту. Для цього він зібрав команду адвокатів із 12 осіб, які й підібрали відповідних присяжних. Захист Сімпсона адвокати будували на основі такого проблемного соціального явища, як расизм, адже обвинувачений був афроамериканцем, і в такий спосіб вони впливали на присяжних емоційно. Варто зазначити, що докази вини Сімпсона були беззаперечними й однозначними¹³.

Для встановлення та розвитку психологічного контакту з присяжними може бути застосований і такий прийом. На стадії відбору адвокат запам'ятовує імена та по батькові присяжних, рід їх занять. Коли в процесі судового розгляду виникає питання, яке належить до діяльності одного з присяжних, адвокат акцентує увагу на тому, що такий присяжний не дасть «брехати», і далі за текстом виступу. За допомогою такого прийому задоволений присяжний залучається до «гри» на стороні захисту. Далі протягом усього судового процесу адвокатові необхідно підтримувати та розвивати психологічний контакт із присяжними.

Зазначимо, що, будучи конституційно визначеною формою реалізації правосуддя, колегія присяжних засідателів стикається із суттєвими труднощами в ситуації прийняття рішень (винесення вердикту), що детермінують вирішення кримінально-правого конфлікту. Із цього приводу Л. Шувальська зазначає, що обговорення спірних обставин сприяє прийняттю об'єктивного колективного рішення. Вироблення колективного переконання свідчить про те, що у всього складу суду присяжних або в його більшості склалося певне ставлення до істинності досліджених обставин кримінального провадження. Такий психологічний стан, який характеризується свідомістю і рішучістю, створює передумови для ухвалення колективного рішення в певному кримінальному провадженні¹⁴.

Зазначені вище проблеми визначаються у тому числі специфічними особливостями діяльності учасників процесу судочинства. Сприйняття представниками суду присяжних юридично значущих обставин кримінальних справ у більшості випадків співвідноситься зі змістом категорій «життєвий досвід», «здоровий глузд», «справедливість», «норми поведінки», хоча не відкидає визначального впливу спотворених уявлень, що виходять за межі «здорового глузду». Розуміння обставин, спрямованості реалізації індивідом злочинного діяння учасникам суду присяжних варто співвідносити з такими категоріями, як «намір», «психічний стан», «індивідуально-типологічні особливості» як структурні компоненти повсякденної правосвідомості. При цьому у свідомості підсудних превалює уявлення, що суду присяжних властиві такі характеристики: об'єктивність, просоціальна мотивація участі (мотивація громадського обов'язку), низький ступінь особистісної заінтересованості в процесі ухвалення групового рішення при винесенні вердикту.

Наголосимо, що в континентальній Європі під час розгляду кримінальних справ прості громадяни залучаються не лише для визначення фактів. Серйозні судові розгляди передбачають поєднання професійних суддів та нефахівців, що займають місце суддів (непрофесійних суддів) під час розгляду справи. Ці непрофесійні судді, на додаток до того, що вони встановлюють питання факту у справі, також тлумачать закон. У Німеччині, наприклад, місця суддів у суді під час розгляду кримінальної справи займають один професійний суддя та два непрофесійні. Під час судових розглядів кримінальних справ у Франції беруть участь три професійні судді та дев'ять непрофесійних. Один із професійних суддів працює як головуючий та відіграє найактивнішу роль серед інших. Водночас менш серйозні судові справи розглядає один професійний суддя¹⁵. Отож, теоретичний аналіз засвідчив, що суд присяжних в Україні відчуває психологічний вплив з боку учасників судового процесу при винесенні вердикту. Нерідко трапляється недотримання головуючим принципів об'єктивності й неупередженості, які є системотворчими початками функціонування судової системи соціальної держави.

Успішна діяльність судових органів у багатьох розвинених країнах Заходу здійснюється за допомогою системи психологічного супроводу. Будучи поінформованими про механізми впливу текстової інформації на винесення рішення колегією присяжних, судді не нехтують можливістю скористатися маніпулятивними техніками та прийомами, серед яких провідне місце посідає техніка або прийом постановки розглядуваних питань перед колегією присяжних засідателів.

Багато в чому приховуючи обставини, що мають юридичне значення для правильної кваліфікації та правової оцінки вчиненого діяння, підсудні прагнуть викликати певні переживання, почуття, емоції, настрої у представників суду присяжних. Їхні невербальні та вербальні характеристики поведінки можуть бути елементами реалізації заздалегідь підготовленої, стратегічно і тактично вивіреної поведінки, спрямованої на пробудження невиправданого співчуття, милосердя. У такому разі підсудного сприймають як жертву несприятливих обставин, що склалися в конкретному випадку.

Важливим є той аспект, що підсудні бажають перекласти відповідальність на інших осіб, які мають непрямий стосунок до аналізованих ситуацій, акцентуючи на негативних особливостях їхнього характеру, асоціальних поведінкових проявах.

Сторони обвинувачення та захисту, маючи свої процесуальні інтереси, схильні теоретично акумулювати і на практиці реалізовувати досить різноманітні варіанти впливу на присяжних, варіанти, що піддаються класифікації в науковому плані з різноманітних підстав (джерело, спрямованість, практичний результат, ступінь ефективності, сила впливу). Привертає увагу й протилежна тенденція, що набуває дедалі більшої актуальності і розкриває психологічні механізми стереотипного, пристосувального або байдужого варіанта поведінки захисту у складних морально-правових ситуаціях здійснення професійної діяльності. Вердикт колегії присяжних може бути варіантом рішення, прийнятого в ситуації надання прямого чи непрямого психологічного впливу з боку учасників судового розгляду. Дискомфорт та психоемоційна напруженість, викликані участю у кримінальному процесі, авторитет та юридична компетентність головуючого, державного обвинувача, захисника є передумовами, що забезпечують, з одного боку, спотворення одержуваної присяжними інформації на рівні сприйняття, пам'яті, мислення та, з іншого боку, легкість надання відповідного впливу.

Отже, систему психологічних знань, які розкривають специфічні особливості передкримінальної, кримінальної та посткримінальної поведінки особи, роль зовнішніх обставин, індивідуально-психологічні особливості реалізації протиправного діяння, механізми та ефекти, що виявляються під час взаємодії учасників судового процесу на різних стадіях його здійснення, варто розглядати як необхідну умову вироблення об'єктивного, неупередженого рішення присяжних стосовно підсудного, їхньої психологічної стійкості до формування необхідної обвинувальної чи виправдувальної переконаності.

Завершуючи розгляд основних складників професіограми присяжних, треба зауважити, що у вітчизняній науці немає єдності думок щодо її структури та компонентів. Зрештою, будь-яка структура має певною мірою умовний характер, тому що всі перераховані компоненти не можуть бути представлені в діяльності присяжного ізольовано один від одного, вони взаємопов'язані та взаємозалежні. Тож цілком очевидно, що такі особисті якості, як порядність, сумлінність, комунікабельність, цілеспрямованість, наполегливість, винахідливість, уміння швидко реагувати, надійність і старанність необхідні для присяжного. Присяжний, у якого, крім професійних навичок, розвинені ці якості, має низку переваг перед іншими, досягає значних успіхів у професійній сфері, здобувши повагу та заслуживши авторитет.

1 Бути присяжним. Настільна книга для присяжних в Україні / С. Горовенко, М. Дмитречко, М. Коник та ін. Львів, 2020. С. 6. URL: https://shm.su.court.gov.ua/img/files/file_3832.pdf

2 Татулич І. Правовий статус присяжних у цивільному судочинстві. Підприємництво, господарство і право. 2019. N° 12. С. 72.

3 Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. № 4651-УЬ База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.да/laws/show/465Ы7#Text

4 Біла А. Суд присяжних: ілюзорне марення чи реальне існування? Юридична газета. URL: https://yur-gazeta.com/publi cations/practice/mshe/sud-prisyazhшh-Uyuzome-marennya-chi-realne-isnuvannya.html

5 Дільна З.Ф. Психологія присяжного при прийнятті ним судового рішення. Науковий вісник Львів. держ. ун-ту внутр. справ. 2018. № 3. С. 214.

6 Мороз Л. Інститут присяжних в Україні: «за» і «проти». Причорноморські психологічні студії. 2017. Вип. 2. С. 29.

7 Зарипова Г. Использование психологических знаний гособвинителем. Законность. 2006. № 11. С. 18-20.

8 Бути присяжним. Настільна книга для присяжних в Україні / С. Горовенко, М. Дмитречко, М. Коник та ін. Львів, 2020. С. 90. URL: https://shm.su.court.gov.ua/img/fUes/fUe_3832.pdf

9 Черновський О.К., Федіна А.В. Процесуальні та психологічні особливості розгляду кримінальних проваджень судом присяжних. Право.т. 2015. № 4. С. 147-148.

10 Мельник В.В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе. Москва: Дело, 2000. С. 76.

11 Щерба В.М., Юхно О.О. Кримінальне провадження в суді присяжних: монографія / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.О. Юхна. Харків: Панов, 2018. С. 190.

12 Шишкін В.І. Судові системи країн світу: навч. посіб.: у 3 кн. Київ: Юрінком Інтер, 2001. Кн. 1. С. 275.

13 Лукаш Є.Ю. Особливості функціонування інституту присяжних в Україні. Молодий вчений. 2018. Листоп. № 11 (63). С. 883.

14 Шувальська Л. Психологічна діяльність суду присяжних у нарадчій кімнаті. URL: http://sd-vp.mfo/2016/psihologichna- diyalшst-sudu-prisyazhmh-u-naradchij-kimnati/

15 Щерба В.М., Юхно О.О. Кримінальне провадження в суді присяжних: монографія / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.О. Юхна. Харків: Панов, 2018. С. 190.

Размещено на Allbest.ru