Чи доцільно посилювати кримінальну відповідальність за незаконне культивування снотворного маку чи конопель?

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

Кафедра кримінально-правових дисциплін

Чи доцільно посилювати кримінальну відповідальність за незаконне культивування снотворного маку чи конопель?

Одинцова О.В., к.ю.н., доцент

м. Сєвєродонецьк, Україна

Анотація

Статтю присвячено проблемі можливої криміналізації незаконного посіву та незаконного вирощування без мети передачі конопель чи снотворного маку у кількості, що містить наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, оскільки в проекті нового Кримінального кодексу України зазначені дії були віднесені до проступків (стаття 6.3.10), тоді як зараз підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналіз підстави та соціальних і соціально-психологічних принципів криміналізації діянь (принцип суспільної небезпеки, принцип пропорційності позитивних і негативних наслідків криміналізації та принцип кримінально-політичної адекватності) дозволяє дійти висновку, що в сучасних умовах криміналізація зазначених дій без мети передачі є недоцільною з таких причин.

Посилення репресивних заходів щодо споживачів наркотиків та психотропних речовин не може бути ефективним, з огляду на масштаби наркоманії та наркозлочинності. Враховуючи реальні масштаби поширення наркоманії та наркозлочинності в Україні й набуття ними організованого та транснаціонального характеру, доводиться стверджувати, що ступінь суспільної небезпеки незаконного культивування кущів конопель чи снотворного маку в кількості, що містить наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, здійснюваного до того ж без мети передачі, є недостатньою для криміналізації. Варто зауважити, що віднесення цих дій до кримінально-караних може негативно вплинути на авторитет держави, оскільки нормою стане безкарність дій, оголошених кримінально протиправними. Існує вірогідність, що такий крок може посилити наявну тенденцію протидії наркозлочинності, зміст якої полягає в тому, що у сфері впливу з боку правоохоронних органів перебувають переважно найменш суспільно небезпечні прояви цього виду кримінально протиправної діяльності.

Автором обґрунтовано думку про недоцільність відмови у проекті нового Кримінального кодексу України від диференціації юридичної відповідальності за культивування снотворного маку та конопель на кримінальну та адміністративну у залежності від певного кількісного критерію.

Ключові слова: криміналізація діянь, підстава криміналізації, принципи криміналізації, снотворний мак, коноплі, нарковмісні рослини, незаконне культивування нарковмісних рослин.

Annotation

Should it increase to increase criminal responsibility for illegal culture of happy poppy or cannabis?

Odintsova O., Candidate of Law, Associate Professor of the Department of Criminal Law disciplines of the Luhansk State University of Internal Affairs (Sіevіerodonetsk, Ukraine)

The article is devoted to the problem of possible criminalization of illegal sowing and illegal cultivation of sale of sleeping poppy and cannabis in quantities containing narcotic drugs or psychotropic substances in small quantities. The fact is that the draft of the new Criminal Code of Ukraine introduces a relevant criminal law prohibition (Article 6.3.10). Currently these actions fall under the signs of an administrative offense under Article 106-2 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses.

An analysis of the foundations and social and socio-psychological principles of the criminalization of acts (principle of public danger, principle of proportionality of positive and negative consequences of criminalization and principle of criminal-political adequacy) allows us to conclude that in modern conditions the criminalization of these actions is inappropriate for such reasons. Intensifying repressive measures against drug and psychotropic substance users may not be effective given the scale of drug addiction and drug crime.

Given the real scale of the spread of drug crime, its acquisition of organized and transnational character, the degree of public danger of illegal cultivation of hemp or sleeping poppy bushes in quantities containing narcotic drugs or psychotropic substances in small quantities, carried out without the purpose of sale, is insufficient for criminalization. The criminalization of these actions can negatively affect the authority of the state, since impunity for actions declared criminal will become the norm. The analysis of criminal statistics allows us to assert that today the following trend has emerged in combating crime in the sphere of illegal drug trafficking. In the sphere of influence of law enforcement agencies are mainly the least socially dangerous manifestations of this type of crime. Criminalization of the specified actions may strengthen the current trend.

The inexpediency of refusing in the draft of the new Criminal Code of Ukraine to differentiate the legal responsibility for the cultivation of sleeping poppy and cannabis into criminal and administrative depending on a certain quantitative criterion is substantiated.

Keywords: criminalization of acts, grounds for criminalization, principles of criminalization, sleeping poppy, hemp, drug-containing plants, illegal cultivation of drug-containing plants.

Постановка проблеми

Нині практично кожна публікація, присвячена протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, зазначає, що сучасний характер та динаміка наркозлочинності, а також масштаби наркоманії в Україні становлять загрозу національній безпеці. Украй нагальною залишається проблема ефективної реалізації державної політики щодо наркотиків на законотворчому рівні, з огляду на розпочату у 2019 році роботу із розробки нового Кримінального кодексу України (далі - КК України). Аналіз норм про злочини та проступки у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що містяться в редакціях проекту нового КК України за друге півріччя 2021 року, дозволяє дійти такого висновку.

У порівнянні із відповідними кримінально- правовими заборонами чинного КК України, у проекті нового КК України намітилась тенденція посилення кримінальної відповідальності за дії, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, характерні для їх споживачів. Якщо бути точним, то перша ж редакція проекту КК України, що стала включати підрозділи, присвячені проступкам, уже містила норми, які, по суті, визнають проступками адміністративні правопорушення, передбачені чинними ст.ст. 44, 106-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КАП) [1], а саме: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, наркотичних засобів та психотропних речовин у невеликих розмірах без мети збуту та незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до 100 рослин чи конопель в кількості до 10 рослин.

З огляду на тему роботи, сфокусуємо увагу на ст. 106-2 КК України та статті 6.3.10 проекту КК України в редакції віл. 18.01.2022 року. Зазначена стаття проекту КК України визнає кримінальним проступком дії особи, «…яка рослину чи гриб (частини рослин чи грибів), що містить наркотичні засоби чи психотропні речовини у невеликих розмірах без мети передачі: 1) посіяла, 2) вирощувала, 3) придбала, 4) зберігала, 5) переміщувала або 6) перемістила через митний кордон України, - ...». Аналогічні дії з тими ж рослинами чи грибами без мети передачі, але в значних розмірах визнаються злочином 1 ступеня (стаття 6.3.4 проекту КК України) [2]. Кримінально-правова заборона зазначених дій із нарковмісними рослинами чи грибами, вчинюваних з метою передачі, відсутні у проекті нового КК України. Це пов'язано, вірогідно, із тим, що в розділі 6.2 проекту КК України (Злочини та проступки проти здоров'я людей, пов'язані із передачею наркотичних засобів та психотропних речовин) взагалі поки що відсутній підрозділ про проступки.

Як зазначалось, незаконний посів та незаконне вирощування снотворного маку в кількості до 100 рослин чи конопель до 10 рослин визнаються адміністративними правопорушеннями, передбаченими ст.106-2 КАП. Причому, мета зазначених діянь на кваліфікацію за ст.106-2 КАП не впливає. Інші рослини, а також гриби, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини, не е предметом чинного адміністративно-правового чи кримінально-правового регулювання. Безумовно, з огляду на світові глобалізаційні процеси, слід, позитивно оцінювати розширення в проекті нового КК України предмету зазначених діянь за рахунок інших рослин і грибів (та їх частин), які містять наркотичні засоби та психотропні речовини. Заслуговує на підтримку й доповнення переліку дій із такими рослинами та грибами (незаконне придбання, зберігання та переміщення через державний кордон України).

Проте, чи правильною, виваженою слід визнавати відмову від чинного нині і підходу щодо диференціації юридичної відповідальності у залежності від певного кількісного критерію? Чи здатен цей крок стримати дійсно критичні масштаби поширення наркозлочинності та наркоманії в Україні?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику кримінальної відповідальності за дії у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, зокрема незаконне культивування нарковмісних рослин, а також кримінологічної характеристики та заходів запобігання цим кримінальним правопорушенням плідно розробляли такі учені, як: А.М. Бабенко, Ю.В. Баулін, І.О. Доброрез, О.П. Горох, В.І. Женунтій, А.П. Закалюк, А.Ю. Мартинович, Н.А. Мирошниченко, А.А. Музика, О.В. Наден, В.М. Смітіенко, Є.В. Фесенко, Є.Л. Харківський, Н.В. Шепелева тощо.

Лібералізація в багатьох країнах Європи та світу законного обігу деяких наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема канабісу, масова поширеність серед населення України наркоманії, а отже, і пов'язаних із нею кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, активна робота над. проектом нового КК України обумовлюють актуальність досліджень щодо меж кримінально-правового реагування на незаконний обіг наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також рослин, що містять відповідні засоби чи речовини.

Теоретичні засади криміналізації злочинів (кримінальних правопорушень) розроблялися в працях О.О. Дудорова, М.І. Хавронюка, П.Л. Фріса, Д.О. Балабанової, Г.А. Злобіна, В.М. Кудрявцева, О.І. Коробєєва, В.О. Навроцького, О.М. Готіна, М.І. Мельника, А.А. Митрофанова та інших науковців. Не можемо не згадати влучне спостереження професора О.О. Дудорова з приводу того, що в сучасному вченні про криміналізацію питання про підстави, принципи, умови та приводи криміналізації, їх кількість та співвідношення між собою носять дискусійний характер, але відповідна полеміка точиться «...фактично не щодо суті правил криміналізації, а щодо їх систематизації (групування) та узагальнюючої назви таких вимог» [3, с. 52]. Так, наприклад, те, що О.О. Дудоров та Г.А. Злобін називають соціальними та соціально-психологічними принципами криміналізації [3, с. 52; 4, с. 208-227], Д.О. Балабанова - підставами криміналізації [5, с. 146-147]. Теоретична полеміка із зазначених питань виходить за межі цього дослідження, яке буде здійснене в межах підходу, згідно з яким підставою криміналізації діянь визнається відповідний ступінь і характер їх суспільної небезпеки [6, с. 66], а принципи криміналізації поділяються на дві основні групи: 1) соціальні і соціально-психологічні та 2) системно-правові і кримінально-правові [3, с. 52; 4, с. 208-227]. Теоретичним підґрунтям цієї статті щодо системно-правових принципів криміналізації діянь стали праці Д.О. Балабанової, О.О. Дудорова, М.І. Хавронюка та Г.А. Злобіна [5, с. 146-147; 3, с. 51-52; 4, с. 208-227].

Формулювання цілей. Метою статті є обґрунтування недоцільності криміналізації незаконного посіву або вирощування найбільш поширених на території України рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, а саме снотворного маку чи конопель, у невеликих розмірах без мети передачі на основі аналізу підстави та соціальних і соціально-психологічних принципів криміналізації діянь. Системно-правові і кримінально-правові принципи залишаються поза нашою увагою, адже вони визначають засади змінення норм Особливої частини кримінального законодавства й мають відношення до способів криміналізації діянь, щоб запроваджені новели не погіршували якості кримінального законодавства. Іншими словами, ставимо за мету навести аргументи на користь недоцільності відмови від диференціації юридичної відповідальності за культивування нарковмісних рослин на кримінальну та адміністративну, у залежності від певного кількісного критерію. Питання, у чому саме має вимірюватись цей кількісний критерій, - у кількості рослин чи в розмірах наркотичних засобів чи психотропних речовин, що в них містяться, - для нас поки що не буде мати принципового значення. Проте будемо користуватись термінами, що вживаються в чинній ст.106-2 КАП. Обмежимося проблематикою незаконного посіву та вирощування саме снотворного маку та конопель, з огляду на те, що лише зазначені діяння і тільки з цими рослинами поки що визнаються адміністративними чи кримінальними правопорушеннями, тому є найбільш дослідженими.

Виклад основного матеріалу

кримінальний адміністративний культивування нарковмісний

До соціальних і соціально-психологічних принципів науковці відносять принципи суспільної небезпеки, відносної поширеності діяння, пропорційності позитивних і негативних наслідків криміналізації та кримінально-політичної адекватності [4, с. 51].

У межах обраного нами і підходу принцип суспільної небезпеки відповідає підставі криміналізації діянь. У цьому розрізі слушною видається думка О.О. Дудорова та М.І. Хавронюка відносно того, що ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, яке планується криміналізувати, має заподіювати об'єктам кримінально- правової охорони істотну (а не будь-яку іншу) шкоду [6, с. 66].

Суспільна небезпека незаконного культивування снотворного маку та конопель полягає в тому, що воно сприяє поширенню наркоманії, наркоторгівлі наркотичними засобами та психотропними речовинами місцевого виробництва (ацетильованим та екстрагованим опієм, канабісом, тетрагідроканабінолом тощо), а також вчиненню низки інших кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Однак масштаби наркоторгівлі і наркозлочинності взагалі, базою якої виступають нарковмісні рослини місцевого походження, не в останню чергу обумовлюються обсягами відповідної рослинної сировини, що незаконно культивується. Отже, і ступінь суспільної небезпеки незаконних посіву та вирощування снотворного маку та конопель напряму залежить від їх кількості.

Неабияку роль у визначенні суспільної небезпеки незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель відіграє особа правопорушника, який вчиняє зазначені дії, адже, як слушно зазначає П.Л. Фріс, суспільна небезпечність є характеристикою не лише певного діяння, а й особи, яка його вчиняє [7, с. 68].

В Україні для фізичних осіб посів та вирощування снотворного маку та конопель є незаконним за будь-яких умов. З огляду на важливі корисні властивості цих рослин, юридичним особам дозволено здійснювати культивування та (чи) використання рослин, що містять малі кількості наркотичних речовин, з додержанням умов, визначених законодавством. Проте важко собі уявити, щоб ст. 106-2 КАП або норма проекту нового КК України, яка визнає проступком незаконне культивування нарковмісних рослин у невеликих розмірах без мети передачі, могли стосуватись юридичних осіб. Отже, у фокусі нашої уваги - факти незаконного культивування снотворного маку та конопель, вчинювані фізичними особами.

За даними досліджень [8; 9, с. 81-85], специфіка кримінально караного культивування нарковмісних рослин полягає в тому, що такі правопорушення вчиняються головним чином в сільській місцевості; переважна кількість засуджених за ст.310 КК України (приблизно 90%) є особами зрілого та похилого віку; серед осіб віком до 30 років цей злочин не є поширеним. Неабияку частину від. загальної кількості засуджених за ст. 310 КК України складають жінки, хоча в останні роки намітилась тенденція до зменшення їхньої частки (якщо у 2014 р. жінки складали 51%, то у 2018 р. - лише 23%). А. В. Козар наводить також дані Д. А. Морозова, який дослідив відповідні кримінальні провадження: 92% жінок вирощують мак, а 89% чоловіків - коноплі. На думку Д.А. Морозова, чоловіки культивували нарковмісні рослини для особистого вживання або збуту, жінки - для приготування продуктів харчування.

Як зазначає А.М. Бабенко, наші правоохоронні органи та суди мають справу переважно з випадками вирощування невеликої кількості кущів маку снотворного та конопель, передбаченими ч.1 ст.310 КК України. Стаття 106-2 КАП застосовується в разі виявлення меншої кількості кущів снотворного маку чи конопель, ніж це зазначено в ч.1 ст.310 КК України. Тому вважаємо коректним використовувати кримінологічну характеристику осіб, які проходять по кримінальних провадженнях за ст.310 КК України, і для характеристики осіб, які вчиняють правопорушення, передбачені ст.106-2 КАП [10, с. 18].

З огляду на це, можна із впевненістю стверджувати, що суб'єктами правопорушень, які підпадають під. ознаки ст.6.3.10 проекту КК України, виступають «прихильники» вирощування снотворного маку заради дійсно красивих квітів чи його дозрілого насіння для здобної випічки; споживачі наркотичних засобів чи психотропних речовин, що містяться в рослинах коноплі і снотворного маку; та/ або дрібні торгівці в разі процесуальної недоведеності мети передачі вилучених у них рослин, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини. У структурі осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків та психотропних речовин, вони характеризуються найменшою суспільною небезпечністю, особливо в порівнянні з учасниками та лідерами організованих форм наркозлочинності.

Чи настільки великою є суспільна небезпека дій із вирощування пенсіонеркою на території власного домогосподарства кількох кущів снотворного маку без мети передачі (наприклад, з метою використання дозрілого насіння при випіканні здобної випічки), щоб застосовувати до неї саме кримінальну відповідальність? (Зазначимо, що наше питання відображає досить типову ситуацію незаконного культивування снотворного маку). На сьогодні це адміністративне правопорушення. Вирощування кількох кущів чи навіть кількох десятків кущів снотворного маку дійсно може бути обумовлене їх декоративними або гастрономічними властивостями. Погоджуємося, що такими діями землекористувач, який їх посіяв, створює сприятливі умови для вчинення іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 309, 308, 307 КК України, але сам він зазначених правопорушень не вчиняє. Так само особа, яка купує автомобіль чи якусь іншу коштовну річ, у якомусь сенсі також створює умови для вчинення корисливих та корисливо-насильницьких злочинів...

За оцінками експертів, реальна цифра наркозалежних в Україні може складати понад. 2 млн. осіб [10, с. 17]. Тому, з огляду на масштаби поширеності наркоманії в Україні, мусимо поставити й більш радикальне питання, що відображає іншу типову ситуацію незаконного культивування нарковмісних рослин: чи настільки великою є суспільна небезпека дій із вирощування наркозалежною особою на території власного домогосподарства кількох кущів конопель чи снотворного маку для власного вживання, щоб застосовувати за них саме кримінальну відповідальність? Зазначені дії мають дещо більшу суспільну небезпеку, ніж вирощування пенсіонеркою кількох кущів маку для випічки, оскільки супроводжуються немедичним їх вживанням і кримінально-караними діями, передбаченими ст. 309 КК. Однак у будь-якому випадку діяння, що на сьогодні підпадають під об'єктивні ознаки ст.106-2 КАП, але вчинювані без мети передачі, характеризуються меншою суспільною небезпекою, ніж аналогічні дії з аналогічною кількістю рослин, вчинювані з метою передачі цих рослин або вилучених із них наркотичних засобів чи психотропних речовин. Меншу суспільну небезпеку вони мають і в порівнянні із кримінально караним культивуванням снотворного маку та конопель (ст.310 КК України, ст.ст. 6.2.6, 6.3.4 проекту КК України). Порівняно з організованими формами незаконного культивування й подальшим збутом снотворного маку та конопель або вилучених із них наркотичних засобів та психотропних речовин суспільна небезпека діянь у наведених нами типових прикладах просто мізерна. Крім того, не слід, ігнорувати той факт, що певна частина осіб, які незаконно культивують невелику кількість кущів снотворного маку або конопель, про які йде мова, є хворими на наркоманію, тобто психологічно та фізично залежними від певних наркотичних засобів чи психотропних речовин. Отже, розраховувати на те, що їх зупинить посилення юридичної відповідальності за незаконне культивування невеликої кількості цих рослин, не доводиться.

З огляду на наведені аргументи, враховуючи реальні масштаби поширення в Україні наркоманії та наркозлочинності, набуття останньою організованого та транснаціонального характеру, доводиться стверджувати, що ступінь суспільної небезпеки незаконного культивування конопель чи снотворного маку в кількості, що містить наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, здійснюваного без мети передачі, є недостатньою для криміналізації.

Через те відпадає необхідність у зверненні до наступного принципу криміналізації - принципу відносної поширеності (діяння (діяння, які планується криміналізувати, мають бути більш-менш поширеними, тобто не одиничними чи випадковими, але водночас не широко розповсюдженими [4, с. 218]), адже зазначений принцип виступає своєрідною вимогою до кількісної визначеності діяння, яке має істотний рівень суспільної небезпеки.

Переходимо до наступного принципу криміналізації діянь - принципу пропорційності позитивних і негативних наслідків криміналізації діянь, який тісно пов'язаний із принципом суспільної небезпеки діяння. Зміст його полягає в тому, що встановлення кримінальної караності діяння припустиме лише тоді й тільки тоді, коли ми впевнені, що позитивні соціальні результати застосування кримінального права істотним чином перевищать неминучі негативні наслідки криміналізації [4, с. 219].

Щоб спрогнозувати можливі наслідки криміналізації нині адміністративно караного незаконного культивування без мети передачі конопель та снотворного маку, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, звернемось до сучасних тенденцій протидії незаконному обігу наркотичних засобів з боку правоохоронних органів.

Як зазначають дослідники кримінальної статистки у сфері незаконного обігу наркозлочинів, уже багато років відбувається загальне суттєве послаблення протидії цій категорії кримінальних правопорушень, обумовлене прорахунками у реформуванні правоохоронних органів (зокрема, ліквідація територіальних підрозділів БНОН), освоєнням наркозлочинцями нових форм і видів протиправної діяльності (наприклад, перенесення більшої частини наркозлочинності в інтернет- простір), використанням новітніх прийомів реклами та поширення наркотичних і психотропних засобів, застосуванням прийомів приховування протиправної діяльності та уникнення відповідальності за вчинений злочини тощо [9, с. 78; 10, с. 17-18; 11, с. 178-189]. І протидія незаконному культивуванню наркотичних засобів не є винятком.

В умовах, коли кількість наркозалежних в Україні може складати мільйони осіб, боротьба зі споживачами наркотичних засобів не є ефективним напрямом і протидії наркозлочинності в країні. Крім того, в умовах економічної кризи не маємо права забувати, що ресурси правоохоронних органів у справі протидії злочинності не є безмежними. Наприклад, як показав аналіз статистичних даних про кількість облікованих діянь, кваліфікованих за ст.ст. 307 і 309 КК України, та кількість кримінальних проваджень, скерованих до суду з обвинувальним актом за цими статтями [12; 13, с. 307-308], збільшення кількості облікованих кримінальних правопорушень, а також скерованих до суду з обвинувальним актом кримінальних проваджень за ст.307 КК України здійснюється за рахунок зменшення кількості аналогічних показників за ст.309 КК України.

Перетворення у кримінальний проступок незаконного культивування без мети передачі кількох рослин конопель чи снотворного маку, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, буде вимагати від правоохоронних органів збільшення кількості кадрових, організаційних та матеріальних ресурсів на здійснення досудового розслідування у формі дізнання, порівняно з ресурсами, необхідними для адміністративного провадження. Витрати держави і суспільства на розслідування фактів незаконного вирощування, скажімо, 5 кущів конопель чи 20 кущів снотворного маку, особами, хворими на наркоманію, зростуть непропорційно до можливого позитивного ефекту у вигляді загальної превенції наркоманії. Хіба ми можемо бути впевненими в тому, що зростання витрат на боротьбу з «шанувальниками» дозрілого насіння снотворного маку або його яскравих квітів, споживачами наркотичних засобів та психотропних речовин, що містяться в рослинах коноплі та снотворного маку, навіть із дрібними торгівцями продуктами із нарковмісної рослинної сировини, не буде здійснюватися за рахунок економії ресурсів на протидію більш суспільно небезпечним проявам наркозлочинності?

Якщо ж правоохоронні органи будуть «економити» свої ресурси за рахунок такого проступку, як незаконне культивування рослин, які містять наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах без мети передачі, то матимемо ситуацію, за якої переважна більшість діянь, оголошених кримінально караними, фактично будуть залишатись безкарними. Навряд чи це підвищить авторитет правоохоронних органів і держави в цілому.

Принцип кримінально-політичної адекватності полягає в тому, що зміст кожної кримінально-правової новели так чи інакше має відбивати загальні напрямки державної кримінальної політики [4, с. 224]. Слід зазначити, що криміналізація незаконного культивування без мети передачі кількох рослин конопель чи снотворного маку, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, суперечить меті, завданням та принципам чинної ще Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року [14]. Мета останньої полягає в забезпеченні розв'язання проблеми наркотиків у суспільстві в інтересах людини, надійного захисту громадського здоров'я і безпеки держави від загрози поширення наркоманії та наркозлочинності. «Інноваційним вектором Стратегії є спрямування діяльності всіх суб'єктів наркополітики на зниження незаконного попиту на наркотики, що включає профілактику, подолання стигматизації, лікування та реабілітацію осіб, хворих на наркоманію, що є визначальним чинником переорієнтації наркополітики з кримінально-карного ухилу на пріоритетність здійснення заходів зі зниження незаконного попиту».

Криміналізація незаконного культивування без мети передачі конопель чи снотворного маку в кількості, що містить наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, суперечить і проекту Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2030 року (далі - Стратегії) [15], яка також визнає «...необхідним переорієнтацію заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від кримінально-караних до адміністративно- виправних, біопсихосоціальних та профілактичних». У ролі одного із стратегічних пріоритетів, на якому має базуватись згадана Стратегія, визначається «.. .вдосконалення нормативно-правових актів України шляхом розробки, узгодження і внесення змін, необхідних для ефективного виконання завдань, визначених цією Стратегією».

На нашу думку, наведені документи у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів надають перевагу боротьбі з наркоторгівлею та діяннями, з нею пов'язаними, оскільки саме ці прояви наркозлочинності виступають істотним чинником зростання рівня наркоманії в країні. Означений вектор протидії, відповідно до принципу кримінально-політичної адекватності, має знаходити своє відбиття і в новому КК України.

Висновки

Отже, доходимо висновку, що криміналізація незаконного культивування снотворного маку чи конопель як рослин, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, здійснюване без мети передачі, на сьогодні, на жаль, суперечить соціальним та соціально-психологічним принципам криміналізації діянь, адже вони є найменш суспільно небезпечними в порівнянні з аналогічними діями з тією ж кількістю рослин, вчинюваними з метою передачі як цих рослин, так і вилучених із них наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також із діями, передбаченими ст.310 КК України, не зважаючи на організовані форми наркозлочинності у сфері незаконного культивування зазначених рослин та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, що в них містяться. З огляду на реальні масштаби поширення наркоманії та наркозлочинності, набуття останньою організованого та транснаціонального характеру, ступінь суспільної небезпеки незаконного культивування кількох кущів конопель чи снотворного маку без мети передачі є недостатньою для криміналізації. Посилення репресивних заходів щодо споживачів наркотиків та психотропних речовин не може бути ефективним, з огляду на масштаби наркоманії та наркозлочинності.

Крім того, не можна бути впевненими, що криміналізація цих діянь не призведе до посилення наявної тенденції протидії наркозлочинності, зміст якої полягає в тому, що у сфері впливу з боку правоохоронних органів знаходяться переважно найменш суспільно небезпечні прояви цього виду злочинності. Негативні соціальні наслідки криміналізації незаконного посіву та вирощування без мети передачі снотворного маку чи конопель у кількості, що містить наркотичні засоби чи психотропні речовини в невеликих розмірах, можуть перевищити очікуваний позитивний результат у вигляді можливого сповільнення темпів поширення наркоманії та послаблення умов вчинення інших кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин їх споживачами та / або дрібними торгівцями. Криміналізація цих діянь суперечить також державній політиці щодо наркотиків, а саме їй має відповідати норми майбутнього КК України, над якими зараз триває робота.

Існує нагальна потреба в переорієнтації уваги науковців із репресивних заходів щодо споживачів наркотиків і психотропних речовин на вдосконалення профілактичної роботи з ними та групами ризику. Нині вкрай потрібне наукове забезпечення системного наступального характеру боротьби з організованими злочинними угрупованнями у сфері наркобізнесу.

Використані джерела

1. Кримінальний кодекс (проект): контрольний текст станом на 25.07.2021.

2. Кримінальний кодекс (проект): контрольний текст станом на 18.01.2022.

3. Дудоров О.О. Кримінальне право: теорія і практика (вибрані праці). Київ: Ваїте, 2017. С. 51-54.

4. Кудрявцев В.Н., Дагель П.С., Злобин Г.А., Келина С.Г. [и др.] Отв. ред.. Кудрявцев В.Н., Яковлев А.М. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация. Москва: Наука, 1982. 304 с.

5. Балабанова Д.О. Загальні засади теорії криміналізації. Актуальні проблеми держави і права. 2009. Вип. 47. С. 145-148.

6. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: навчальний посібник / За заг. ред. М.І. Хавронюка. Київ: Ваіте, 2014. 944 с.

7. Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5. Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку. За заг. ред. В.Я. Тація, В.І. Борисова; В.О. Навроцький, В.О. Туляков, М.І. Колос та ін. Харків: Право, 2013. 1240 с.

8. Козар А.В. Соціально-демографічна характеристика осіб, які вчиняють посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Юридичний науковий електронний .журнал. 2020. №1.

9. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання: наук.-навч. посібник / Інстит. вивч. пробл. злочинності АПрН України; за ред. А.П. Закалюка; А.А. Бова, В.І. Женунтій, А.П. Закалюк, О.Г. Кулик та ін.; передм. А.П. Закалюка. Київ, 2006. 294 с.

10. Бабенко А.М. Сучасний стан та тенденції наркозлочинності, вбивств та самогубств у містах і сільських районах України: кримінологічний вимір та запобігання. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Спеціальний вип. №1. «Протидія наркозлочинност в Україні та у світі: проблеми та шляхи їх вирішення». 2018. С. 16-26.

11. Кулик О.Г., Наумова І.В., Бова А.А. Злочинність в Україні: фактори, тендентгії, протидія (2002-2014 рр.): монографія. Київ: ДНДІ України, 2015. 364 с.

12. Статистична інформагія про стан злочинності та результати прокурорсько-слідчої діяльності / Генеральна прокуратура України: офіц. веб-сайт.

13. Одинцова О.В. Межі кримінально-правового реагування на незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин у невеликих розмірах. Наукові інновації та передові технології. Серія «Державне управління». Серія «Економіка». Серія «Педагогіка». Серія «Право». 2022. №1(3). С. 301-311. (дата звернення: 10.01.2022).

14. Стратегія державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №735-р.

15. Стратегія державної політики щодо наркотиків на період до 2030 року: проект Розпорядження Кабінету Міністрів України.

References

1. Kryminalnyi kodeks (proiekt). Kontrolnyi tekst stanom na 25.07.2021. (2021)

2. Kryminalnyi kodeks (proiekt). Kontrolnyi tekst stanom na 18.01.2022. (2022)

3. Dudorov, O.O. (2017). Kryminalne pravo: teoriia i praktyka (vybrani pratsi). Kyiv: Vaite. [in Ukrainian].

4. Kudriavtsev, V.M., Dahel, P.S., Zlobyn, H.A., Kelyna, S.H. (1982) Osnovaniya ugolovno-pravovogo zapreta: kriminalizatsiya i dekriminalizatsiya. Moskva: Nauka. [in Russian].

5. Balabanova, D.O. (2009). Zahalni zasady teorii kryminalizatsii. Aktualni problemy derzhavy i prava - Actual Problems of State and Law, issue 47,145-148.

6. Dudorov, O.O., & Khavroniuk, M.I. (2014) Kryminalne pravo. Kyiv: Vaite.

7. Pravova doktryna Ukrayiny. Kryminalno-pravovi nauky v Ukraini: stan, problemy ta shliachy rozvytku (2013) (Vol. 1-5; Vol. 5) Borisov, V.I., Tatsii, V.Ya. (Eds.). Kharkiv: Pravo. [in Ukrainian].

8. Kozar, A.V. (2020) Sotsialno-demohrafichna kharakterystyka osib, yaki vchyniaiut posiv abo vyroshchuvannia snotvornoho maku chy konopel. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, issue 1.

9. Narkozlochynnist: kryminologichna kharakterystyka ta zapobigannia (2006) Bova, A.A., Zhenuntii, V.I., Zakaliuk, A.P., Kulik, O.H., Myhailenko, P.P., Naumenko, A.V. (Eds.) et al. Instyt. vyvch. probl. zlochynnosti APrN Ukrainy; Kyiv: Yurinkom Inter. [in Ukrainian].

10. Babenko, A.M. (2018) Suchasnyi stan ta tendentsii narkozlochynnosti, vbyvstv ta samohubstv u mistakh i silskykh raionakh Ukrainy: kryminolohichnyi vymir ta zapobihannia. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Spetsialnyi vyp. №1. «Protydiia narkozlochynnosti v Ukraini ta u sviti: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia». - Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. Special issue №1. "Combating drug crime in Ukraine and in the world: problems and ways to solve them", 16-26. [in Ukrainian].

11. Kulyk, O.H., Naumova, I.V., Bova, A.A. (2015). Zlochynnist v Ukraini: faktory, tendentsii, protydiia (2002-2014 rr.). Kyiv: DNDI Ukrainy. [in Russian].

12. Statystychna informatsiia pro stan zlochynnosti ta rezultaty prokurorsko-slidchoi diialnosti/Heneralna prokuratura Ukrainy: ofits. veb-sait-Prosecutor General's Office of Ukraine: ofits. website.

13. Odyntsova, O.V. (2022). Suchasnyi stan ta tendentsii narkozlochynnosti, vbyvstv ta samohubstv u mistakh i silskykh raionakh Ukrainy: kryminolohichnyi vymir ta zapobihannia. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Spetsialnyi vyp. №1. «Protydiia narkozlochynnosti v Ukraini ta u sviti: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia». - Scientific innovations and advanced technologies. Public Administration Series. "Economics" series. Series "Pedagogy". "Law" series, issue 1 (3), 301-311.

14. Strategiia derzhavnoi polityky shchodo narkotykiv na period do 2020 roku: rozpori- adzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 28.08.2013 r. №735-r. (2013)

15. Strategiia derzhavnoi polityky shchodo narkotykiv na period do 2030 roku: proekt rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy.

Размещено на allbest.ru