Нормативно-правове забезпечення публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативно-правове забезпечення публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення

Вікторія Вікторівна Кравець

ад'юнкт Національної академії внутрішніх справ

Резюме

правовий медичний обслуговування пацієнт

Кравець В.В. Нормативно-правове забезпечення публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення.

У статті сформульовано класифікаційні групи нормативно-правових актів, які врегульовують діяльність сфери медичного обслуговування населення. На сьогоднішній день в Україні існує ціла низка законодавчих та інших нормативно-правових актів, які забезпечують медичне обслуговування населення. З метою удосконалення усієї нормативно-правової системи у досліджуваній сфері необхідно усі нормативно-правові акти, враховуючи предметну спрямованість, систематизувати у класифікаційні групи нормативно-правового забезпечення медичного обслуговування населення залежно від предмета правового забезпечення сфери медичного обслуговування населення, а саме: акти, які спрямовані на надання медичних послуг та медичної допомоги; акти, які формують взаємовідносини закладів охорони здоров'я із пацієнтами; акти, які врегульовують характерологічні суспільні відносини у сфері медичного обслуговування населення; акти, які встановлюють юридичну відповідальність за порушення норм у сфері медичного обслуговування населення. Відповідно до запропонованої класифікації автором здійснено характеристику систематизованих нормативно-правових актів.

Ключові слова: медичне обслуговування, населення, охорона здоров'я, нормативно-правові акти, законодавство, пацієнти, Національна безпека.

Резюме

Кравец В.В. Нормативно-правовое обеспечение публичного администрирования в сфере медицинского обслуживания населения.

В статье сформулированы классификационные группы нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность сферы медицинского обслуживания населения. На сегодняшний день в Украине существует целый ряд законодательных и других нормативно-правовых актов, обеспечивающих медицинское обслуживание населения. С целью усовершенствования всей нор-мативно-правовой системы в исследуемой сфере необходимо все акты, учитывая предметную направленность, систематизировать в классификационные группы нормативно-правового обеспечения медицинского обслуживания населения в зависимости от предмета правового обеспечения сферы медицинского обслуживания населения, а именно: акты, направлены на оказание медицинских услуг и медицинской помощи; акты, которые формируют взаимоотношения учреждений здравоохранения с пациентами; акты, регулирующие характерологические общественные отношения в сфере медицинского обслуживания населения; акты, устанавливающие юридическую ответственность за нарушение норм в сфере медицинского обслуживания населения. В соответствии с предложенной классификацией автором осуществлена характеристика систематизированных нормативно-правовых актов.

Ключевые слова: медицинское обслуживание, население, здравоохранение, нормативно-правовые акты, законодательство, пациенты, Национальная безопасность.

Summary

Victoria Kravets. Regulatory and legal support of public administration in the field of medical service of the population.

The article formulates classification groups of normative legal acts that will regulate the activity of the sphere of medical care of the population. Today in Ukraine there are a number of laws and other regulations that provide medical care. In order to improve the entire regulatory system in the study area, it is necessary to systematize all regulations, depending on the subject orientation, into classification groups of regulatory and legal support of medical care, depending on the subject of legal support of medical care, namely: acts that aimed at providing medical services and medical care; acts that form the relationship of health care institutions with patients; acts that regulate characterological social relations in the field of medical care; acts establishing legal liability for violation of norms in the field of medical care. In accordance with the proposed classification, the author described the systematized regulations. The sources that determine international legal acts in the field of health care are documents issued by the United Nations, the World Health Organization, the International Labor Organization, the Council of Europe and the European Union, the World and European Medical Associations, and namely: “Convention for the Protection of Human Rights and Dignity of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Bio-medicine (European Convention on Human Rights and Biomedicine)”; “European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (ECHR)”; “European Convention for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punish-ment”; “European Social Charter (ESC)”; “Framework Convention for the Protection of National Minorities”; “Recommendation № R (2000) 5 of the Committee of Ministers of the Council of Europe to member states on the development of forms of participation of citi¬zens and patients in the decision-making process affecting health care”; “Partial agreement in the field of social and public health”; “Convention on the Development of a European Pharmacopoeia”; “Convention for the Protection of Human Rights and Dignity in Respect of the Use of Advances in Biology and Medicine” and its protocols, etc., which are supplemented and clarified by a number of recommendations in the field of medical care; Directive 2001/83 / EC of the European Parliament and of the Council of the European Union on the Community code relating to medicinal products for human use, as well as Directives of the Council of the European Union, namely: the EU Charter of Fundamental Rights; “Draft EU Directive on the rights of patients in cross-border healthcare”, etc.

Key words: health care, population, health care, regulations, legislation, patients, National Security.

Постановка проблеми

Основоположною гарантією забезпечення національної безпеки України та здоров'я громадян є відповідне нормативно-правове забезпечення сфери медичного обслуговування населення. Саме у зв'язку із проведенням реформування сфери охорони здоров'я України відбувається активна зміна законодавства у досліджуваній сфері, яка породжує актуальність та доцільність аналізу нормативно-правового забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У правовій науці проблематику нормативно-правового забезпечення сфери охорони здоров'я в Україні досліджували такі науковці, як: М.В. Коноваленко, З.С. Гладун, Ю.І. Губський, Л.М. Дешко, О.М. Цібровський, С.В. Істомін, О.А. Кононенко, В.М. Сорока, В.Г. Сердюк, О.О. Скрипник, Л.Л. Солоп, А.В. Царенко, О.І. Якименко ще до проведення реформи сфери охорони здоров'я, тобто до 2015 р. Відповідно, проведення сучасного реформування вносить свої корективи у нормативно-правове забезпечення досліджуваної сфери, що й зумовлює необхідність його вивчення, аналізу, удосконалення та усунення недоліків і прогалин.

Метою статті є ґрунтовне дослідження нормативно-правового забезпечення сфери охорони здоров'я та їх правовий аналіз.

Виклад основного матеріалу

В Україні здоров'я громадян та інших фізичних осіб, які на законних підставах перебувають на її території, охороняється Конституцією України. Відповідно до ст. 49 Конституції України, кожен громадянин має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування¹.

Треба зазначити, що відповідне нормативно-правове забезпечення сфери медичного обслуговування населення є гарантією здоров'я громадян України.

У світлі проведення сьогоднішніх реформ у сфері медичного обслуговування населення проблематика нормативно-правового забезпечення цієї сфери набула значної актуальності. Це посилюється й у зв'язку з тим, що в законодавстві про охорону здоров'я існує безліч колізій та прогалин, які потребують негайного усунення та врегулювання.

Саме тому на сьогодні наукова спільнота все більше уваги приділяє теоретичним і практичним проблемам медичного обслуговування населення в Україні. Така увага зумовлена тим, що правове регулювання зазначеної сфери знаходиться на досить низькому рівні та потребує комплексного, ґрунтовного вивчення і законодавчого вдосконалення. Саме тому дослідження питань нормативно-правового забезпечення сфери медичного обслуговування населення стали вкрай актуальними як для держави, так і для наукової спільноти Паровишник О.В. До питання правового регулювання фармацевтичної діяльності в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 49. Т. 2. С. 69-72. С. 69. (Серія «Право»)..

У зв'язку із розвитком європейської цивілізації, сучасними викликами суспільства, із оновленим світосприйняттям та правосвідомістю громадян необхідно вибудувати чітку модель нормативно-правової вертикалі із ефективним та результативним їх правозастосуванням. При цьому треба підкреслити, що вищою імперативною силою у суспільстві наділені закони України і усі нормативно-правові акти приймаються на основі законів.

Якісне оновлення суспільства неможливе без змістовного та системного нормативно-правового забезпечення, що убезпечує правову інформованість усіх структур суспільства й кожного громадянина окремо. На жаль, через свою специфіку нормативно-правова інформація не має достатньо добре налагоджених каналів публікації й поширення. Слід зазначити, що чинне законодавство щодо медичного обслуговування населення має багато суперечностей та прогалин, пов'язаних із соціально-політичними та економічними трансформаціями, які відбуваються в країні, а своєчасні зміни й доповнення здійснюється не належним чином. Практика показує, що відсутність численних нормативно-правових документів на місцях істотно знижує керованість соціальної сфери медичного обслуговування населення. Чинна нормативно-правова система щодо медичного обслуговування населення формулювалася десятиліттями, унаслідок чого для неї характерним стало нашарування кількох історичних пластів, що відображають різні етапи розвитку та реформування сфери охорони здоров'я на різних її етапах розвитку Мордань О.О. Нормативно-правове забезпечення соціального захисту посиротілих дітей: проблеми та напрями вдосконалення. Державне управління: теорія та практика. 2012. № 2. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej16/txts/12MOOPNV.pdf..

Необхідно звернути увагу, що будь-яка діяльність у сфері медичного обслуговування населення забезпечується за допомогою юридичних норм у вигляді правових настанов, яким властива різноманітна юридична сила і котрі визначають відповідну правомірну поведінку суб'єктів у цих правовідносинах.

Саме тому доцільно сформулювати детермінанту нормативно-правової системи сфери медичного обслуговування населення, під яким варто розуміти комплекс правових настанов, які втілюються за допомогою юридичних норм, реалізовуючи права громадян на якісне медичне обслуговування населення, метою якого є збереження життєдіяльності населення та збереження його здоров'я.

Основним напрямом діяльності держави щодо нормативно-правового адміністрування у сфері медичного обслуговування населення в Україні є європейська інтеграція, тобто досягнення європейських міжнародно-правових стандартів у всіх сферах суспільного життя. Так, міжнародно-правові стандарти у сфері медичного обслуговування населення є зафіксовані міжнародно-правовими актами принципи й норми, які визначають зміни й обсяг прав людини у сфері охорони здоров'я при наданні медичної допомоги і слугують юридичними нормами для національної політики в цій сфері.

Джерелами, що визначають міжнародно-правові акти у сфері медичного обслуговування населення, є документи, видані Організацією Об'єднаних Націй, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародною організацією праці, Радою Європи і Європейським Союзом, Всесвітньою і Європейською медичними асоціаціями, а саме: «Конвенція про захист прав та гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину (Європейська конвенція про права людини та біомедицину)»; «Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ЄКЗПЛОС)»; «Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню»; «Європейська соціальна хартія (ЄСХ)»; «Рамкова конвенція про захист національних меншин»; «Рекомендація № R (2000) 5 Комітету міністрів РЄ державам-учасницям про розвиток форм участі громадян і пацієнтів у процесі ухвалення рішень, що впливають на медичне обслуговування»; «Часткова угода у сфері соціальної та громадської охорони здоров'я»; «Конвенція про розробку Європейської фармакопеї»; «Конвенція про захист прав та гідності людини у зв'язку з використанням досягнень біології та медицини» та протоколи до неї та ін., які доповнюються та уточнюються низкою рекомендацій у сфері забезпечення медичного обслуговування населення; Директива 2001/83/ЄС Європейського Парламенту й Ради Європейського Союзу «Про кодекс Спільноти щодо медичних препаратів для людини», а також на директивах Ради Європейського Союзу, а саме: «Хартії основних прав ЄС»; «Проєкту Директиви ЄС про права пацієнтів під час транскордонного надання медичних послуг» тощо.

Саме визначені вище міжнародно-правові акти носять загальний характер щодо діючих систем сфери охорони здоров'я та її структурних елементів. Вони не містять індивідуалізації, але є обов'язковими до виконання у країнах Європейського Союзу, на які поширюється їх дія та автоматично імплементуються в національне законодавство.

Головним джерелом, що стоїть в авангарді нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері медичного обслуговування населення, як і усіх сфер публічного адміністрування, є Конституція України.

Саме конституційні норми створюють правову основу медичного обслуговування населення. Вона включає закріплення не лише відповідного права, а й засобів його забезпечення, які держава має у своєму розпорядженні і які закладені в політичній та економічній системах, а також його соціальній основі^.

Стаття 49 Конституції України присвячена медичному обслуговуванню населення, в якій закріплено право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Ця норма відбиває вимоги всесвітніх і регіональних міжнародно-правових стандартів у галузі охорони здоров'я в цілому. Конституційні норми, які проголошують людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, права і свободи невідчужуваними і непорушними, отримують предметно-юридичне втілення у всій національній системі права. Тому доречно розглянути нормативно-правове регулювання сфери медичного обслуговування населення на рівні інших законів.

Висновки

До першої класифікаційної групи актів слід віднести акти, які спрямовані на надання медичних послуг та медичної допомоги, до другої групи актів - акти, які формують взаємовідносини закладів охорони здоров'я із пацієнтами, включаючи електронну взаємодію, до третьої групи актів - акти, які врегульовують характерологічні суспільні відносини у сфері медичного обслуговування населення та до четвертої групи актів - акти, які встановлюють юридичну відповідальність за порушення норм у сфері медичного обслуговування населення тощо.

Література

1. Паровишник О.В. До питання правового регулювання фармацевтичної діяльності в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 49. Т. 2. С. 69-72. С. 69. (Серія «Право»).

2. Мордань О.О. Нормативно-правове забезпечення соціального захисту посиротілих дітей: проблеми та напрями вдосконалення. Державне управління: теорія та практика. 2012. № 2. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej16/txts/12MOOPNV.pdf

3. Карташкин В.А. Международная защита прав человека. Москва: Международные отношения, 1976. 224 с. С. 126.

4. Сенюта І.Я. Міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров'я. Вісник Львівського університету. 2004. Вип. 40. С. 24-36 (Серія «Юридична»).

5. Адміністративно-правове регулювання управління в галузі охорони здоров'я URL: https://studfile.net/preview/5776731/ page:23/.

6. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / База даних (БД) «Законодавство України»/ Верховна Рада (ВР) України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 25.01.2021).

7. Стефанчук Р.О., Янчук А.О., Стефанчук М.М., Стефанчук М.О. Проведення в Україні кодифікації медичного законодавства: до питання постановки проблеми. Патологія. 2018. Т. 15. № 2(43). С. 242-247. С. 243; Методики оказания социально-психологической помощи семье и детям / под ред. Н.Г. Осуховой. Москва: Просвещение, 2002. 144 с. С. 123.

Размещено на Allbest.ru