Принципи правового становища суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи правового становища суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Тетяна Михайлівна Пристай

кандидат юридичних наук, доцент

Київського університету права НАН України

Резюме

правовий резидентність приватний інтерес

Пристай Т.М. Принципи правового становища суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

У статті визначаються принципи регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД. Підкреслюється, що принципи ЗЕД мають застосовуватися також при регулюванні статусу суб'єктів ЗЕД. Враховуючи сучасні тенденції правового регулювання, господарсько-правову доктрину, вважаємо за доцільне виокремити принципи правового регулювання становища суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності: принцип балансу приватних інтересів суб'єктів ЗЕД різної резидентності та публічних інтересів країни здійснення діяльності; принцип врахування специфіки галузі здійснення ЗЕД; принцип диференціації правого регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД залежно від виду суб'єкта ЗЕД; принцип державної підтримки суб'єктів ЗЕД, які здійснюють експорт готової продукції вітчизняного походження; принцип прозорості.

Ключові слова: принцип зовнішньоекономічної діяльності, національний товаровиробник, резидентність, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Резюме

Пристай Т.М. Принципы правового положения субъектов внешнеэкономической деятельности

Аннотация

В статье определяются принципы регулирования правового положения субъектов ВЭД. Подчеркивается, что принципы ВЭД должны применяться также при регулировании статуса субъектов ВЭД. Учитывая современные тенденции правового регулирования, хозяйственно-правовую доктрину, считаем целесообразным выделить принципы правового регулирования положения субъектов внешнеэкономической деятельности: принцип баланса частных интересов субъектов ВЭД различной резидентности и публичных интересов страны осуществления деятельности; принцип учета специфики области осуществления ВЭД, принцип дифференциации правового регулирования правового положения субъектов ВЭД в зависимости от вида субъекта ВЭД принцип государственной поддержки субъектов ВЭД, осуществляющих экспорт готовой продукции отечественного происхождения; принцип прозрачности.

Ключевые слова: принцип внешнеэкономической деятельности, национальный товаропроизводитель, резидентность, субъект внешнеэкономической деятельности.

Summary

Tatiana Pristai. Principles of legal status of subjects of foreign economic activity

Abstract

The article defines the principles of regulating the legal status of subjects of foreign economic activity. It is emphasized that the principles of foreign economic activity should also be applied in regulating the status of subjects of foreign economic activity. Based on the ratio of the principles of foreign economic activity provided by the Law on Foreign Economic Activity and the Commercial Code of Ukraine, we believe that among the principles of foreign economic activity should be enshrined: the principle of freedom of its subjects to voluntarily enter into foreign economic relations; the principle of legal equality and non-discrimination; the principle of protection of the national producer; the principle of protection of the rights and interests of the subjects of foreign economic activity. Given the current trends in legal regulation, economic and legal doctrine, we consider it appropriate to highlight the principles of legal regulation of foreign economic activity: the principle of balancing the private interests of foreign economic entities of different residences and public interests of the country of activity; the principle of taking into account the specifics of the field of foreign trade; the principle of differentiation of the legal regulation of the legal status of the subjects of foreign economic activity depending on the type of the subject of foreign economic activity; the principle of state support for foreign trade entities that export finished products of domestic origin; the principle of transparency.

Creating a basis for the legal status of subjects of foreign economic activity, the state must proceed from the principle of balance of public and private interests in economic relations. After all, the legal status of a subject of foreign economic activity should allow it to satisfy its private interests without violating public ones. Therefore, the relevant principle should be defined among the principles of regulating the legal status of subjects of foreign economic activity.

Key words: principle of foreign economic activity, national producer, residency, subject of foreign economic activity.

Постановка проблеми

Принципи, як відомо, є засадами, керівними ідеями, началами, фундаментом правового регулювання. Термін «принципи» більш застосований щодо певної галузі, наприклад, принципи господарського права або сфери діяльності - принципи господарювання, принципи зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД). Проте вважаємо, що регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД має також базуватися на певних принципах, які є фундаментом для розуміння інших норм законодавства з відповідного питання.

Формулювання мети статті

Виходячи з цього, мета даної статті полягає у визначенні керівних начал, які в свою чергу є основою визначення вектору регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД - принципів правового становища суб'єктів ЗЕД.

Виклад основного матеріалу

Статтею 2 Закону про ЗЕД визначені принципи відповідної діяльності. Вважаємо, що принципи ЗЕД мають застосовуватися також при регулюванні статусу суб'єктів ЗЕД. За загальним правилом регулювання певного виду діяльності, правового статусу суб'єктів, які здійснюють цю діяльність, має здійснюватися, виходячи з одних керівних начал. Тому принципи, закріплені у ст. 2 Закону можна вважати базовими принципами регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД.

Таким чином, до них слід віднести: принцип суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД; принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва; принцип юридичної рівності і недискримінації; принцип верховенства закону; принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД; принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Стаття 377 ГК України в частині другій передбачає лише принципи: свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів ЗЕД.

Зупинимося на названих принципах детальніше.

Принципи ЗЕД, закріплені в ГК України частково відповідають принципам, закріпленим в базовому Законі. Так, принципи в ГК України «свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом» відповідає принципу в Законі - «свободи зовнішньоекономічного підприємництва»; принцип «рівності перед законом усіх суб'єктів ЗЕД» - принципу «юридичної рівності і недискримінації». Такі принципи, як суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД; верховенства закону; захисту інтересів суб'єктів ЗЕД; еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів не знайшли закріплення серед принципів ЗЕД в ГК України, проте частково відображені серед загальних принципів господарювання, у ст. 6 ГК України. Принципами, які визначені як такі в Законі, проте не відображені в ГК України, є положення про суверенітет народу України у здійсненні ЗЕД та верховенство закону. Закріплення таких положень серед принципів на сучасному етапі розвитку нашої держави є недоречним, «оскільки положення про суверенітет народу та верховенство права є конституційними принципами (ст. 5, ст. 8 Конституції України). Як відомо, норми Конституції є нормами прямої дії, тому дотримання цих принципів є обов'язковим при здійсненні будь-якої діяльності в нашій державі»¹. Як зазначається в літературі, значення таких загальних конституційних принципів українського права, як верховенство права та законність для господарського права є так само важливим, як і для інших галузей українського права, а тому виділяти їх як галузеві принципи господарського права (навіть з уточненням сфери дії принципу законності - «господарська діяльність») навряд чи доцільно². Аналогічний висновок можна зробити й щодо ЗЕД. Стосовно інших неузгодженостей відмітимо таке.

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва є похідним від загального принципу господарювання - свободи підприємницької діяльності. У концепції переходу України до ринкової економіки проголошено свободу підприємництва, яка базується на: а) наданні правових гарантій вільного підприємництва, включаючи гарантії права на майно, вироблену продукцію, вільний вибір партнерів за прямими зв'язками, здійснення експортно-імпортних операцій, самостійне використання прибутку (доходу); б) створення рівних можливостей для розвитку всіх видів підприємницької діяльності, основаних на різних формах власності³. Закріплення принципу свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, є більш вдалим, ніж принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, хоча й останній відповідає загальним принципам господарювання, визначеним у ст. 6 ГК України. ЗЕД може бути підприємницька та некомерційна, тому обмежувати свободу у відповідних відносинах лише підприємницьким видом діяльності вбачається необґрунтованим. Крім того, відповідний принцип в редакції, що міститься в ГК України, втілює також один із загальних принципів господарювання - забезпечення економічної багатоманітності. Разом із тим вважаємо більш вдалим визначення саме в Законі принципу «юридичної рівності і недискримінації», ніж закріплення в ГК України - принципу рівності перед законом усіх суб'єктів ЗЕД. Така позиція пояснюється включенням до принципів регулювання - заборони дискримінації.

Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів, що міститься в Законі, фактично відповідає одному з загальних принципів господарювання - принципу захисту національного товаровиробника. Вважаємо, що в даному разі більш вдалим є формулювання в ГК України, оскільки неприпустимим є не лише демпінговий імпорт/експорт товарів, а й також і субсидований імпорт/експорт товарів та інші недобросовісні дії, що порушують права та інтереси національних виробників. Але оскільки таке явище трапляється при здійсненні лише ЗЕД, вважаємо, що таке положення має бути закріплене саме серед принципів ЗЕД.

Закріплюючи принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД держава гарантує захист лише інтересів суб'єктів ЗЕД. Права суб'єктів, про яких йдеться, залишаються поза увагою законодавця. Вважаємо, що права та інтереси є окремими об'єктами захисту. Зважаючи на це, принцип захисту суб'єктів ЗЕД окрім інтересів повинен включати й права, як основний об'єкт захисту. Визначений вище принцип можна визначити одним із принципів регулювання становища суб'єктів ЗЕД.

Таким чином, на основі співвідношення принципів ЗЕД, передбачених Законом про ЗЕД та ГК України, вважаємо, що серед принципів ЗЕД мають бути закріплені: принцип свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом; принцип юридичної рівності й недискримінації; принцип захисту національного товаровиробника; принцип захисту прав та інтересів суб'єктів ЗЕД.

Разом із тим, враховуючи сучасні тенденції правового регулювання, господарсько-правову доктрину, вважаємо за доцільне виокремити принципи правового регулювання становища суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності: принцип балансу приватних інтересів суб'єктів ЗЕД різної резидентності та публічних інтересів країни здійснення діяльності; принцип врахування специфіки галузі здійснення ЗЕД; принцип диференціації правого регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД залежно від виду суб'єкта ЗЕД; принцип державної підтримки суб'єктів ЗЕД, які здійснюють експорт готової продукції вітчизняного походження; принцип прозорості.

На думку О.В. Безуха⁴, «баланс інтересів як умова існування стабільних ринкових господарських відносин, є відправним началом, беззаперечною вимогою до регулювання відносин, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності, в економічній конкуренції, та повинен забезпечуватися змістом норм господарського права». Набуття статусу суб'єкта ЗЕД відбувається згідно з вимогами, встановленими законодавством. Такий порядок передбачений державою і є одним із проявів державного регулювання господарської діяльності в Україні. Як відомо, здійснювати будь-яку господарську діяльність, в тому числі зовнішньоекономічну, без взаємодії з органами державної влади неможливо. «При цьому державне регулювання господарської діяльності має бути спрямоване на задоволення публічних інтересів без конфліктності з приватними інтересами суб'єктів господарювання. ... У той же час приватні інтереси суб'єктів господарювання є метою, яка досягається при належному забезпеченні публічних інтересів» ⁵. Отже, створюючи основу для правового становища суб'єктів ЗЕД, держава має виходити з принципу балансу публічних і приватних інтересів у господарських відносинах. Правове становище суб'єкта ЗЕД повинно дозволяти йому задовольняти свої приватні інтереси, не порушуючи при цьому публічних. Тому відповідний принцип має бути визначений серед принципів регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД.

Як відмічається в навчальній літературі, «специфіка господарських відносин, що виникають у певних галузях економіки, за участю певних суб'єктів, у процесі здійснення певних видів господарської діяльності, на певних територіях, у незвичайних умовах, потребує спеціального правового регулювання»⁶. Відповідно до частини першої ст. 258 ГК України особливості правового регулювання господарських відносин визначаються залежно від сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини, особливостей галузі господарювання, виду господарської діяльності, економічної форми результату господарської діяльності, простору, на якому складаються господарські відносини, властивостей суб'єктів, між якими виникають господарські відносини. Суб'єкти ЗЕД в конкретних господарських відносинах в різних галузях господарювання матимуть різне правове становище. Умови перетинання митного кордону України різними економічними формами результатів ЗЕД, різними предметами зовнішньоекономічних операцій не є однаковими, що також зумовлює відмінності в правовому становищі суб'єктів ЗЕД. Враховуючи вищезазначене, одним із принципів регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД доцільно визначити врахування специфіки галузі здійснення ЗЕД.

Обґрунтовуючи виокремлення принципу диференціації правового регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД залежно від виду суб'єкта ЗЕД, слід зазначити таке.

Диференціація правового регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД, на нашу думку, має виявлятися у співвідношенні загальних і спеціальних норм. Неможливо визначити правове становище всіх суб'єктів ЗЕД лише загальними правовими нормами. Спеціальні норми конкретизують загальні, доповнюють їх, а в деяких випадках встановлюють винятки із загальних норм. У таких спеціальних нормах одержує своє виявлення диференціація. Наявність останньої дасть змогу врахувати в нормативно-правових актах своєрідність кожного виду суб'єкта ЗЕД, який перебуває в певних господарських відносинах з іноземним суб'єктом господарської діяльності, що, в свою чергу, зумовить створення умов для оптимального поєднання специфічних приватних інтересів певного виду суб'єктів ЗЕД та публічних інтересів, пов'язаних з діяльністю саме цього виду суб'єкта ЗЕД.

Принцип державної підтримки суб'єктів ЗЕД, які здійснюють експорт готової продукції, зумовлений закріпленим в ГК України, у ст. 385, та в Законі про ЗЕД, ст. 11, принципом заохочення експорту продукції вітчизняного виробництва. Вважаємо, що принцип експорту готової продукції, визначений в Законі, має розумітися саме як принцип експорту готової продукції вітчизняного виробництва. Державна підтримка такого експорту забезпечить, окрім підтримки суб'єктів ЗЕД, підтримку інших національних товаровиробників, сприятиме розвитку виробництва з використанням сировини національного походження.

Принцип прозорості - один із принципів, на підставі якого здійснюється державна митна справа в Україні згідно зі ст. 8 Митного кодексу України. Проте прозорість має бути присутня не лише в діяльності органів державної влади, а й у торговельній політиці нашої держави. Аналіз Угоди про асоціацію України та ЄС показує, що вимога прозорості стосується багатьох сфер, проте найбільш - торгівельної.

«Прозорість у торгівлі є інструментом, який допомагає зменшити нетарифні торговельні бар'єри, що стали головною проблемою експортерів на багатьох ринках після зниження імпортних мит протягом останніх десятиліть. ... Прозорість дає змогу запобігти зловживанню цими інструментами (тобто їх використанню з метою створення прихованих перешкод торгівлі), а також сприяє зменшенню дозволених нетарифних бар'єрів, оскільки полегшує гармонізацію законодавства України з acquis ЄС»⁷. Дотримання принципу прозорості має своїм наслідком зрозумілість, ясність і поінформованість учасників певних відносин про запроваджені державою правила і порядок їх застосування, отримання гарантій щодо збереження умов доступу до ринків інших держав.

Як зазначається в літературі, найочевидніше принцип прозорості сформульовано у Статті X ГАТТ 1994 р., яка стосується публікації і застосування правил торгівлі⁸. Система прозорості СОТ надає можливість заінтересованим виробникам та експортерам дізнаватися про зміни у законодавстві, зокрема у технічному регулюванні, а також стосовно санітарних і фітосанітарних заходів на інших ринках, на основі нотифікацій країн СОТ. Експортно-імпортні операції або зовнішньоторговельна діяльність є найбільш поширеним видом ЗЕД, суб'єкти якої повинні знати, яким буде їх правове становище при здійсненні таких операцій з контрагентами з певних держав. Тому доцільно передбачити принцип прозорості і серед принципів регулювання правого становища суб'єктів ЗЕД.

Висновки

Враховуючи викладене вище, вважаємо за доцільне ст. 2 Закону про ЗЕД та ст. 377 ГК України в частині визначення принципів здійснення відповідної діяльності викласти у такій редакції: «Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом; юридичної рівності і недискримінації; захисту національного товаровиробника; захисту прав та інтересів суб'єктів ЗЕД.

Визначення правового становища суб'єктів ЗЕД здійснюється з врахуванням принципів ЗЕД та принципів балансу приватних інтересів суб'єктів ЗЕД різної резидентності та публічних інтересів країни здійснення діяльності; врахування специфіки галузі здійснення ЗЕД; диференціації правого регулювання правового становища суб'єктів ЗЕД залежно від виду суб'єкта ЗЕД; державної підтримки суб'єктів ЗЕД, які здійснюють експорт готової продукції вітчизняного походження; прозорості».

Література

1. Юшина С.І. Державне регулювання зовнішньої торгівлі в Україні: монографія. Київ: КНТЕУ, 2007. 149 с.

2. Щербина В.С. До питання щодо принципів господарського права. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2014. № 1. С. 85-92.

3. Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. 2-е вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 576 с.

4. Безух О.В. Баланс інтересів у регулюванні господарських відносин як правовий принцип. Діалектика публічних і приватних інтересів у державному регулюванні економіки: зб. матеріалів «Круглого столу» «Діалектика публічних і приватних інтересів у державному регулюванні економіки» (м. Київ, 8 листопада 2013 р.) / ред. кол.: В.С. Щербина (голова), Т.В. Боднар та ін. Київ: НДІ приватного права підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2013. 256 с.

5. Бевз С.І. Реалізація публічних інтересів при державному регулюванні господарської діяльності. Діалектика публічних і приватних інтересів у державному регулюванні економіки: зб. матеріалів «Круглого столу» «Діалектика публічних і приватних інтересів у державному регулюванні економіки» (м. Київ, 8 листопада 2013 р.) / ред. кол.: В.С. Щербина (голова), Т.В. Боднар та ін. Київ: НДІ приватного права підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2013. 256 с.

6. Вінник О.М. Господарське право: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. 2-ге вид., змін. та допов. Київ: Правова єдність, 2009. 766 с.

7. Костюченко Я.М. Принцип «прозорості» як основоположний і наскрізний в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Вип. 44.(2). С. 148-151 (Серія «Право»).

8. Покрещук О.О. Правове регулювання міжнародної торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ 74346: монографія. Київ: Зовнішня торгівля, 2003. 512 с.

Размещено на Allbest.ru