Вплив інститутів громадянського суспільства на правоохоронні органи держави крізь призму діяльності громадських рад

Резюме

Яремович А.И. Влияние институтов гражданского общества на правоохранительные органы государства через призму деятельности общественных советов

В статьи рассмотрены влияние институтов гражданского общества на правоохранительные органы государства через призму деятельности общественных советов. Сделано ударение, что государство, являясь гарантом успешной реализации и охраны прав и свобод человека и гражданина, оказывает содействие укреплению связей органов государственной власти с населением, общественными объединениями.

Указано, что общественные советы при государственных органах являются консультативными органами, созданными для содействия участия граждан в формировании и реализации государственной политики.

Также сделан акцент на закреплении принципа взаимодействия правоохранительных органов с общественными советами. Сделан вывод, что общественные советы при правоохранительных органах выступают одним из элементов гражданского общества в аспекте его взаимодействия с органами государственной власти в общем, а их функционирование обусловлено осуществлением такого вида контроля за деятельностью правоохранительных органов, как общественный контроль. Учитывая это, считаем, что рассмотренные выше организационно-правовые мероприятия по усовершенствованию деятельности общественных советов при правоохранительных органах будут оказывать содействие дальнейшему развитию гражданского общества в Украине, а также более эффективной реализации правоохранительной функции государства.

Ключевые слова: права человека, гражданское общество, органы государственной власти, правоохранительные органы, общественные советы, борьба с коррупцией, административно-правовая реформа.

Summary

O. Yaremovych. Influence of civil society institutions on state law enforcement agencies through the prism of public councils

The article considers the influence of civil society institutions on state law enforcement agencies through the prism of activities of public councils. It is noted that public councils at state bodies are consultative and advisory bodies created to facilitate the participation of the public in the formation and realization of state policy. However, de facto, they do not participate because of the lack of effective tools. Emphasis is placed on the implementation of a number of measures aimed at improving the efficiency of public councils at law enforcement agencies, in particular:

1) to expand the powers of public councils in order to comprehensively assess the activities of law enforcement agencies;

2) for public councils to conduct thorough surveys of public opinion on the activities of law enforcement agencies, which should be the basis for assessing the effectiveness of such activities and serve as a prerequisite for management decisions, including with regard to personnel;

3) to carry out periodic reports of chiefs of law enforcement agencies to public councils on the results of activities with the participation of representatives of the public;

4) to develop and improve information systems in law enforcement agencies.

Emphasis is also placed on consolidating the principle of interaction of law enforcement agencies with public councils, which include: independence of the parties; confidence in each other; voluntariness and clear distribution of roles; mutual responsibility for the implementation of all decisions taken; openness, i.e. providing each other with the necessary information on the existing problems and tasks facing law enforcement agencies; coherence in joint work; consolidation of efforts; coordination of actions and taking into account the position of the other party; using the results of the efforts of each party to jointly solve problems in the law enforcement sphere.

It is concluded that public councils at law enforcement agencies are one of the elements of civil society in terms of its interaction with public authorities in general, and their functioning is due to the exercise of such control over the activities of law enforcement agencies as public control.

Key words: human rights, civil society, public authorities, law enforcement agencies, public councils, fight against corruption, administrative legal reform.

громадський рада контроль державний правоохоронний

На сучасному етапі побудови в Україні правової держави особливого значення набуває розвиток інститутів громадянського суспільства. Триваюча в державі адміністративно-правова реформа спрямована, зокрема, на удосконалення правоохоронної системи, у тому числі й з позиції підконтрольності її суспільству. Держава, будучи гарантом успішної реалізації та охорони прав і свобод людини та громадянина, сприяє зміцненню зав'язків органів державної влади з населенням, громадськими об'єднаннями. Досвід правоохоронної діяльності в Україні показує, що вона ефективна тільки за підтримки та довіри суспільства, створення партнерських відносин між ними. Правоохоронні органи виступають одним із основних елементів правоохоронної системи, за діяльністю яких суспільство оцінює ефективність реалізації правоохоронної функції держави, оскільки громадяни при захисті своїх прав та у випадках їх порушення взаємодіють саме із співробітниками цих органів. Відповідно до цього, актуальність дослідження питань, що стосуються діяльності громадських рад при правоохоронних органах, не викликає сумнівів.

Як наголошують вчені, у сучасних умовах головні правоохоронні функції та істотні ознаки правоохоронної діяльності можуть належати окремим інститутам громадянського суспільства. Справді, на сучасному етапі розбудови правоохоронної системи України значний інтерес становить місце в ній та правовий статус суб'єктів, які здійснюють діяльність, що має деякі ознаки правоохоронної, зокрема йдеться про недержавну охоронну, приватну детективну та інші види діяльності, зміст яких так чи інакше співвідноситься з функціями працівників правоохоронних органів. Досягнення реалізації принципів законності та верховенства права потребує, щоби функції таких суб'єктів та їхній правовий статус були несуперечливо й детально визначені в законах і підзаконних правових актах для того, щоб у будь-якій ситуації були зрозумілі межі їхньої активності, можливість настання юридичної відповідальності тощо.

Після Революції Гідності вже маємо гарні приклади Рад громадського контролю при НАБУ та ДБР, Громадської ради при АРМА, які передбачені відповідними законами, вони принаймні намагаються здійснювати не формальний, а реальний контроль. Як мінімум, ради при цих органах делегують своїх представників до дисциплінарних комісій. Це має значний вплив на якість державної служби, який забезпечує її підзвітність та зменшує прояви тиску керівників на підлеглихЗолотар С. Косметичний ремонт громадських рад, або Як (не)змінити правила гри. Українська правда. 2019. 20 лютого..

Безумовно, громадські ради при правоохоронних органах є, поряд з громадянами України, громадськими об'єднаннями одними із основних суб'єктів громадського контролю за роботою правоохоронних органів. Правовою основою діяльності громадських рад є ч.1, ст.38 Конституції України (громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами)Конституція України від 28 червня 1996 р.. Діяльність громадських рад при правоохоронних органах деякою мірою регламентована підзаконними нормативними правовими актами (зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики (зі змінами)Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики (зі змінами): постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. №996., що свідчить про серйозну увагу з боку держави за розвитком інституту громадського контролю в Україні.

Громадські ради при державних органах є консультативно-дорадчими органами, створеними для сприяння участі громадян у формуванні та реалізації державної політики. Та де-факто вони цього не роблять через відсутність дієвих інструментів. Саме тому, на наш погляд, у межах подальшої побудови в Україні правової держави вважаємо обґрунтованим розглянути питання щодо реалізації низки заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності громадських рад при правоохоронних органах. На нашу думку, з позиції реалізації передбачених чинним законодавством таких принципів діяльності правоохоронних органів, як «відкритість і публічність», «суспільна довіра і підтримка громадян», «використання досягнень науки і техніки, сучасних технологій та інформаційних систем» доцільним буде наступне:

1) розширити повноваження громадських рад з метою всебічної оцінки діяльності правоохоронних органів;

2) громадським радам здійснювати ретельні дослідження думки населення щодо діяльності правоохоронних органів, які повинні бути покладено в основу оцінки ефективності такої діяльності і слугувати передумовою прийняття управлінських рішень, у тому числі й кадрових;

3) здійснювати періодичні звіти керівників правоохоронних органів перед громадськими радами про результати діяльності із запрошенням представників населення, яке проживає на території, що обслуговується;

4) розвивати і вдосконалювати інформаційні системи в правоохоронних органах, що дозволяють в дозволених законом межах відображати їх діяльність в мережі Інтернет, а також полегшити взаємодію між громадянами і посадовими особами правоохоронних органів з позиції отримання будь-якої інформації за допомогою електронного обігу.

Також слід закріпити принципи взаємодії правоохоронних органів з громадськими радами, до яких можна віднести: самостійність сторін; довіру один до одного; добровільність і чіткий розподіл ролей; взаємну відповідальність за виконання всіх прийнятих рішень; відкритість, тобто надання один одному необхідної інформації про існуючі проблеми і завдання, які стоять перед правоохоронними органами; узгодженість в спільній роботі; консолідацію зусиль; узгодженість дій і врахування позиції іншої сторони; використання результатів зусиль кожної зі сторін для спільного вирішення проблем у правоохоронній сфері.

Так, наприклад, взаємодія органів внутрішніх справ і громадськості відбувається у певних формах, під якими М.В. Ковалів розуміє зовнішнє вираження сумісної правоохоронної діяльності працівників органів внутрішніх справ і населення у сфері охорони громадського порядку і боротьби з правопорушеннями. Найчастіше до них відносять спільне патрулювання, рейди, обходи, огляди; спільне планування заходів щодо охорони громадського порядку; інструктування працівниками органів внутрішніх справ членів громадських формувань; обмін інформацією про оперативну обстановку (вчинення злочинів, викрадення речей, масові заворушення тощо); проведення спільних нарад, семінарів і зборів з правоохоронної тематики; спеціальну та правову підготовку громадян, які бажають виконувати правоохоронні функції та інші.

Важливий аспект взаємодії громадськості та правоохоронних органів становить боротьба із корупцією. Форми такої взаємодії визначені в Законі України «Про запобігання корупції», згідно з яким (ст.21), зокрема, громадські об'єднання, окремі громадяни мають право: «повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, у яких були в чинені ці правопорушення, або в працівників, у яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості» тощо

Підкреслимо, що реформування правоохоронних органів спрямоване на формування принципового нового типу взаємовідносин цих органів із суспільством та громадянами. Так, згідно зі ст.11 Закону України «Про Національну поліцію» діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб. З метою визначення причин та/або умов учинення правопорушень планування службової діяльності органів і підрозділів поліції здійснюється з урахуванням специфіки регіону та проблем територіальних громад. Для забезпечення тісної взаємодії Національної поліції з громадськістю в усіх напрямах, у тому числі з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, при Міністерстві внутрішніх справ утворено Громадську раду у складі, затвердженому наказом Міністерств внутрішніх справ від 8 вересня 2015 р. №1083, Експертну раду з питань дотримання прав людини та реформування органів внутрішніх справ

З огляду на зазначене, на нашу думку, до форм взаємодії правоохоронних органів з громадськістю можна віднести: оперативний обмін позитивним досвідом; підготовку аналітичних оглядів, інформаційних листів, рекомендацій для правоохоронних органів; узагальнення практики з окремих напрямів правоохоронної діяльності; участь у вдосконаленні державної правоохоронної політики; координацію зусиль при виконанні програм щодо захисту прав і свобод різних категорій громадян; збір інформації про факти порушення прав і свобод, різних форм дискримінації та насильства щодо громадян; сприяння правоохоронним органам у зборі статистичних даних, проведення досліджень з проблем дотримання прав людини та реалізації принципу верховенства права; сприяння підвищення юридичної грамотності населення; створення спеціалізованих соціальних служб (кризові центри, багатопрофільні центри, телефони довіри); організацію моніторингу проблем захисту прав і свобод громадян; спільну підготовку та внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері правопорядку і забезпечення соціально-правового захисту громадян; участь у розробці та експертизі проектів законодавчих та підзаконних нормативних актів з точки зору забезпечення інтересів і охорони прав громадян; співробітництво при проведенні заходів державного та місцевого значення, орієнтованих на підтримку правоохоронних ініціатив тощо.

Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов'язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; проектів регуляторних актів; проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік^.

З огляду на це дослідники пропонують для забезпечення ефективного функціонування системи громадських рад при правоохоронних органах ужити таких заходів: навчання членів регіональних громадських рад єдиним стандартам та формам співпраці громадськості та правоохоронних органів; визначення Національної стратегії функціонування громадських рад; узагальнення рішень громадських рад; моніторинг діяльності громадських рад; розробка рекомендацій щодо оптимізації роботи громадських рад; розробка стандартів роботи громадських рад у вигляді громадських приймалень (розробка положення, основних напрямів роботи), мобільних груп (створення механізму взаємодії та реалізації результатів діяльності мобільних груп через систему громадських рад), незалежного вивчення громадської думки щодо оцінки населенням діяльності правоохоронних органів.

Таким чином, резюмуючи вищевикладене, можна констатувати, що громадські ради при правоохоронних органах виступають одним із елементів громадянського суспільства в аспекті його взаємодії з органами державної влади загалом, а їх функціонування зумовлено здійсненням такого виду контролю за діяльністю правоохоронних органів, як громадський контроль. З огляду на це вважаємо, що розглянуті вище організаційно-правові заходи щодо удосконалення діяльності громадських рад при правоохоронних органах будуть сприяти подальшому розвитку громадянського суспільства в Україні, а також більш ефективній реалізації правоохоронної функції держави.

Література

1. Золотар С. Косметичний ремонт громадських рад, або Як (не)змінити правила гри. Українська правда. 2019. 20 лютого.

2. Конституція України від 28 червня 1996 р.

3. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики (зі змінами): постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. №996.

4. Ковалів М.В. Форми взаємодії органів внутрішніх справ і громадськості у сфері охорони громадського порядку. Науковий вісник. Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2011. №2. С. 180, 179-187.

5. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. №1700-УП.

6. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. №580-УШ.

7. Про затвердження складу Громадської ради: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2015 р. №1083.

8. Про утворення Експертної ради з питань дотримання прав людини та реформування органів внутрішніх справ при Міністерстві внутрішніх справ України: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 0.04.2014 р. №305.

9. Юрко С.С. Стан та перспективи розвитку недержавної правоохоронної діяльності в Україні. Митна справа. 2013. N° 10. С. 230.

10. Мулявка Д.Г. Сутнісні ознаки недержавної правоохоронної діяльності (на прикладі приватної детективної та недержавної охоронної діяльності). Правова позиція. 2020. №1 (26). С. 65.

11. Волошина А.В. Ефективна організація роботи громадської ради: метод. рек.; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. К.: А-во «Україна», 2011. С. 19.

12. Вичалківський І.В. Особливості діяльності громадських рад в правоохоронних органах. Наукові розвідки з державного та муніципального управління. 2014. №1. С. 334-342.

Размещено на allbest.ru