Дематеріалізація судової процедури: реальність чи абстракція?

Размещено на http://www.allbest.ru

Дематеріалізація судової процедури: реальність чи абстракція?

Ауріка Лазорівна Паскар, кандидат юридичних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Резюме

Паскар А.Л. Дематеріалізація судової процедури: реальність чи абстракція?

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти процесу дематеріалізації судової процедури. Автором зроблено висновок, що під процесом дематеріалізації судової процедури слід розуміти впровадження ІКТ в судочинстві, створення належних умов для обробки, зберігання та використання процесуальних документів в електронній формі з метою оперативного обміну інформації між учасниками судового провадження і підвищення ефективності та прозорості правосуддя. Окреслено потенційні ризики процесу дематеріалізації судочинства та встановлено, що їх мінімізація можлива шляхом врахування технічних аспектів програмного забезпечення та пріоритетності захисту прав особи, як ключової функції правосуддя.

Ключові слова: дематеріалізація судової процедури, електронний документообіг, електронне судочинство, доступність правосуддя, ефективність правосуддя. дематеріалізація судовий правосуддя

Резюме

Паскар А.Л. Дематериализация судебной процедуры: реальность или абстракция?

В статье исследованы теоретические и практические аспекты процесса дематериализации судебной процедуры. Автором сделан вывод, что под процессом дематериализации судебной процедуры следует понимать внедрение ИКТ в судопроизводстве, создание условий для обработки, хранения и использования процессуальных документов в электронной форме с целью оперативного обмена информацией между участниками судебного производства и повышения эффективности и прозрачности правосудия. Указаны потенциальные риски процесса дематериализации судопроизводства и установлено, что их минимизация возможна путем учета технических аспектов программного обеспечения и приоритетности защиты прав личности, как ключевой функции правосудия.

Ключевые слова: дематериализация судебной процедуры, электронный документооборот, электронное судопроизводство, доступность правосудия, эффективность правосудия.

Summary

Aurika Paskar. Dematerialization of Court Proceedings: Reality or Abstraction?

In this article the author investigates both theoretical and practical aspects of the process of dematerialization of court proceedings. The current work relies on a comparative study of international and national legislation on the possibility and methods of the implementation of ICT in the judiciary. The author thus has analysed the ways to optimize the judicial process and increase the efficiency of justice. According to the results of the study, the process of dematerialization of court proceedings should be understood as an introduction of the ICT in the judiciary, creating appropriate conditions for processing, storage and usage of procedural documents in electronic form. The latter is meant to enhance the speed of information exchange between the litigants and increase the efficiency and transparency of justice. The author found that the dematerialization of litigation and the use of ICT in the judiciary, expanding the use of electronic means of communication between all participants in the judiciary has become an important and necessary element of effective functioning of the judiciary as a whole. It is noted that the planned abandonment of the paper version of documentation is welcomed not only for reasons of optimization and simplification of the document exchange process, preservation and record keeping, but also in the view of environmental safety issues. The potential risks of the dematerialization process have been outlined: restriction of access to justice for vulnerable groups, observance of confidentiality of digital information, restriction of procedural rights of participants in the judiciary, software imperfection for legislative regulation, etc. The author finds that the minimization of these negative consequences is possible by taking into account the software development of electronic document management in the judiciary, and not only the purely technical aspects. First of all, we should proceed from the priority tasks and functions of justice, as well as the need to ensure the priority of protection of individual rights.

Key words: dematerialization of court procedure, electronic document circulation, electronic court proceedings, accessibility of justice, efficiency of justice.

Постановка проблеми. Реалії сьогодення вказують на нагальну потребу активізації та розширення процесу використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) у всіх сферах суспільно-політичного життя держави, включаючи правосуддя. Впровадження ІКТ у сфері судочинства є запорукою гарантування доступу до правосуддя, ознайомлення осіб із судовою діяльність та фасилітації процесу взаємодії і спілкування між учасниками судового процесу. З огляду на це дематеріалізація судових процесів та використання ІКТ й електронних засобів у спілкуванні між усіма, хто бере участь у судовій діяльності, стає важливим та необхідним елементом ефективного функціонування судової системи в цілому. Особливо актуально питання дематеріалізації судової процедури стоїть сьогодні з огляду на анонсоване поступове запровадження у діяльності всіх органів державної влади режиму «paperless»1. Запланована відмова від паперового варіанта ведення документації вітається не тільки з міркувань оптимізації та спрощення процесу обміну документами, збереження й ведення діловодства, а й з огляду на проблеми екологічної безпеки. Наведені міркування свідчать про актуальність досліджуваної теми та нагальної потреби запровадження електронного документообігу у судочинстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання теоретичного обґрунтування потреби, можливостей та способів впровадження і застосування ІКТ у діяльність органів державної влади, включаючи процес функціонування органів судової влади, було предметом прямого чи опосередкованого дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців (А.Б. Агапов, Г.В. Атаманчук, А.В. Анісімов, О.А. Баранов, І.Л. Бачило, Ю.М. Батурін, О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань, В.О. Єльцов, Р.А. Калюжний, В.П. Колісник, В.С. Цимбалюк, М.Я. Швець, М.М. Ясинок, Л. Стеніле, А. Мартінез, А. Штейнер та ін.). Однак у теорії вітчизняного судового права відсутні комплексні наукові дослідження теоретичних та практичних аспектів процедури дематеріалізації судового процесу, включаючи впровадження та застосування електронного документообігу і спілкування між учасниками судочинства. Такий стан наукової розробки даної теми обумовлений її новизною, постійним оновленням та вдосконаленням знань у сфері ІТ технологій і розширенням можливостей їх використання.

Формулювання мети статті. Враховуючи наведені міркування, метою запропонованого наукового дослідження є вивчення теоретичних та практичних аспектів процесу дематеріалізації судової процедури шляхом аналізу сучасного стану електронного документообігу у судочинстві та перспектив його удосконалення, зокрема через імплементацію міжнародних та європейських стандартів і здобутків у цій сфері.

Виклад основного матеріалу. Впровадження національного процесу дематеріалізації судової процедури є наслідком і складовою частиною активних євроінтеграційних процесів України, в тому числі у сфері судочинства. Так, ще у 2011 р. Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЕС) прийняла висновок «Правосуддя та інформаційні технології», в якому обґрунтовується потреба і практична доцільність впровадження ідеї дематеріалізації судового процесу Opinion No.(20H)14 of the Consultative Council of European Judges (CCJE) “Justice and information technologies (IT)”. Adopted by the CCJE at its 12^th plenary meeting. (Strasbourg, 7-9 November 2011). URL: https://rm.coe.int/168074816b. Вказаний висновок на європейському рівні врегульовує питання застосування сучасних ІКТ у ході розгляду й вирішення судових справ. Основна увага приділяється можливостям і доцільності застосування ІКТ в судочинстві державами-учасницями.

Заінтересованість у питаннях запровадження та використання ІКТ у судочинстві та поширення сфери їх використання спостерігається і у діяльності Європейського парламенту, який 18 грудня 2008 р. прийняв спеціальну резолюцію щодо впровадження та функціонування електронного правосуддя E-Justice European Parliament resolution of 18 December 2008 with recommendations to the Commission on e-Justice (2008/2125(INI)). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52008IP0637. У вказаному документі, серед іншого, зазначено, що слід запровадити механізм, який забезпечить розробку всього майбутнього законодавства таким чином, щоб його можна було використовувати в онлайн-додатках. Усвідомлюючи нагальну потребу адаптації правосуддя до умов сьогодення та перспективності діджиталізації судових процесів, була також прийнята резолюція щодо плану дій у напрямі впровадження електронного правосуддя European Parliament resolution of 23 October 2013 on the e-Justice Action Plan 2014-2018 (2013/2852(RSP). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-7-20130445_EN.html. Вказаною резолюцією Європейський парламент закликає до більш широкого використання електронних заявок, електронного способу надання документів, використання відеоконференцій та взаємозв'язку судових та адміністративних реєстрів з метою подальшого зменшення витрати на судові та позасудові провадження.

Хоча європейська стратегія щодо впровадження електронного правосуддя має рекомендаційний характер, уряди держав, усвідомлюючи перспективність питання, активно вживають заходи щодо імплементації вказаних стандартів у норми внутрішнього національного законодавства та розробляють шляхи використання елементів електронного судочинства та ІКТ у судовій діяльності. У цьому аспекті слід зазначити, що нормами вітчизняного процесуального законодавства також передбачена можливість обміну процесуальними документами між учасниками судового процесу у безпаперовій, електронній формі (електронні документи). Так, з цією метою було запропоновано розробити Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС). Започаткування і правове регулювання процесуального порядку електронного документообігу та інформатизації органів судової влади здійснено шляхом внесення змін до процесуальних кодексів в частині запровадження ЄСІТС Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. Закон України від 3 жовтня 2017 р. № 2147-УШ (редакція від 21.10.2019 р.) / Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Text. Практична доцільність впровадження та використання ЄСІТС передбачає забезпечення обміну процесуальними документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками провадження, а також фіксування судового процесу і участь учасників судової справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Можливість надсилання та отримання інформації в електронній формі передбачає оперування таким поняттям, як електронний документ. При тому законодавець вказує, що під електронним документом слід розуміти документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа Про електронні документи та електронний документообіг. Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV (редакція від 18.07.2020 р.) / Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text.

З метою практичної реалізації процесу впровадження ЄСІТС у діяльність органів судової влади, наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) було затверджено Концепцію ЄСІТС Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи: наказ Державної судової адмі-ністрації України № 168 від 13 квітня 2018 р. URL: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/esits/asdfg. Проведений аудит, який передбачав перевірку інформаційної інфраструктури, прикладних програмних систем та програмно-технічних комплексів, які використовуються в судах та інших органах судової влади, засвідчив, що національна судова система ще не була готова до запровадження та використання ЄСІТС. Спеціальним наказом ДСА України Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: наказ Дер-жавної судової адміністрації України від 7 листопада 2019 р. № 1096. URL: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/esits/N_1096_19 було відтерміновано дату початку функціонування вказаної системи та був розроблений і затверджений новий план заходів із забезпечення, створення та запровадження ЄСІТС Про затвердження плану заходів із забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекому-нікаційної системи: наказ Державної судової адміністрації України від 18 вересня 2020 р. № 418. URL: https://dsa.court.gov.ua/ userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/N_418_20 .pdf. Слід зазначити, що відтермінування процесу запровадження ЄСІТС пов'язано насамперед з відсутністю бюджетних асигнувань на її побудову. Тому вказані заходи щодо розроблення заходів впровадження та необхідного програмного забезпечення ЄСІТС та термінів їх виконання встановлені з урахуванням наявності необхідних джерел фінансування. На разі вживаються активні дії щодо розроблення плану заходів, спрямованих на забезпечення створення та функціонування ЄСІТС. Передбачається, що створення, апробація та запровадження цієї системи завершиться у 2023 р.

Слід звернути увагу на те, що нині в Україні триває реалізація проєкту «Електронний суд», який було започатковано для того, щоб у тестовому режимі здійснити апробацію та перевірку можливості широкого використання ІКТ у судочинстві та здійснювати обмін електронними документами між судовими інстанціями і учасниками судового провадження. Наказом ДСА України було передбачено запровадження тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах: наказ ДСА України від 22 грудня 2018 р. № 628. URL: :https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf. Для цієї мети у всіх місцевих та апеляційних судах України було розпочато тестове запровадження вказаних новацій. Так, учасники процесу отримали можливість подавати процесуальні документи в електронному вигляді, користуючись сервісом «Електронний суд». Для цього вони повинні пройти попередню реєстрацію офіційної електронної адреси на порталі И1^://саЫ- net.court.gov.ua. Ідентифікація особи та перевірка відповідності зареєстрованих даних забезпечується вимогою обов'язкового використання користувачем власного електронного підпису. Явною перевагою використання сервісу «Електронний суд» та подання процесуальних документів в електронному форматі є підвищення інформованості особи про хід розгляду його звернень. Особа має можливість відслідковувати рух та стан розгляду свого звернення (документа) судовою інстанцією, оскільки вся інформація щодо цього в автоматичному режимі надходить до електронного кабінету користувача. Також тут відображається календар подій щодо даної судової справи. Передбачається, що використання сервісу «Електронний суд» надасть учасникам судового процесу доступ до інформації про всі вхідні документи у справі, включаючи електронні документи, інформацію про документи, які були отримані судом від інших учасників цієї справи, протокол автоматизованого розподілу, вебпосилання на тексти процесуальних документів по справі, які були сформовані судом, тощо11. Практика тестового використання сервісу «Електронний суд», на жаль, вказує на наявність недоопрацювань та недосконалість програмного забезпечення. Часто спостерігаються збої в роботі сервісу, зареєстровані користувачі зазнають проблем з доступом до використання додатка, затримки із завантаженням необхідних документів, тимчасові, періодичні обмеження доступу до інформації електронного кабінету та ін. Хоча вказані негативні моменти завдають незручності користувачам сервісу, вони є прогнозованими та допустимими в режимі його тестового використання і повинні розглядатися з точки зору необхідності виявлення, доопрацювання та удосконалення програмного забезпечення.

Говорячи про дематеріалізацію судової процедури та запровадження електронного документообігу в діяльності органів судової влади, слід зазначити, що це є запорукою оптимізації судочинства та підвищення ефективності правосуддя в цілому. Вони є засобом вдосконалення судової процедури, полегшення доступу учасників процесів до суду та посилення гарантій, передбачених Європейською конвенцією з прав людини: справедливість судового розгляду, доступ до правосуддя, неупередженість та незалежність судді, розумна тривалість провадження, гласність та відкритість судового процесу тощо.

Попри всі позитивні моменти, процес дематеріалізації судової процедури містить і потенційні ризики, особливо у плані порушення фундаментальних прав людини. Впровадження даного процесу не повинно зводитись до розроблення суто технічних моментів і аспектів без врахування ключової функції правосуддя - захист прав особи. Головним орієнтиром має бути забезпечення і оптимізація можливість безперешкодного доступу до швидкого, ефективного та доступного врегулювання спорів. Розробники алгоритмів та програм електронного документообігу процесуальними актами повинні мінімізувати можливі ризики для належного здійснення правосуддя в цілому та будь-якого обмеження процесуальних прав учасників судочинства зокрема. Виявлення, обговорення та попередження таких потенційних ризиків є запорукою належного захисту прав сторін, покращення самого процесу здійснення правосуддя і підвищення поінформованості учасників справи.

Іншим аспектом дематеріалізації судової процедури є те, що ми не можемо не зважати на той факт, що не всі особи мають можливість застосовувати ІКТ. Використання ІКТ не повинно зменшувати процедурних гарантій для тих, хто не має доступу до нових технологій. Особливо нагальною є ця проблема для вразливих верст населення. З огляду на це не слід виключати традиційні засоби доступу до інформації та документів, а держава зобов'язана забезпечити, щоб сторони, які не мають доступу до таких засобів, отримували конкретну допомогу в цій сфері.

Висновки

Отже, під процесом дематеріалізації судової процедури слід розуміти вживання заходів щодо впровадження ІКТ в судочинстві, створення належних умов для обробки, зберігання та використання процесуальних документів в електронній формі з метою оперативного обміну інформацією між учасниками судового процесу і підвищення ефективності та прозорості правосуддя. Електронний документообіг процесуальними актами, хоча приймається із застереженням і на даному етапі ще викликає багато питань у користувачів, є інноваційним впровадженням і перспективним з огляду на встановлення глобального інформаційного суспільства.

Література

Opinion No.(20H)14 of the Consultative Council of European Judges (CCJE) “Justice and information technologies (IT)”. Adopted by the CCJE at its 12th plenary meeting. (Strasbourg, 7-9 November 2011). URL: https://rm.coe.int/168074816b

E-Justice European Parliament resolution of 18 December 2008 with recommendations to the Commission on e-Justice (2008/2125(INI)). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52008IP0637

European Parliament resolution of 23 October 2013 on the e-Justice Action Plan 2014-2018 (2013/2852(RSP). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-7-20130445_EN.html

Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. Закон України від 3 жовтня 2017 р. № 2147-УШ (редакція від 21.10.2019 р.) / Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Text

Про електронні документи та електронний документообіг. Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV (редакція від 18.07.2020 р.) / Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text

Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи: наказ Державної судової адміністрації України № 168 від 13 квітня 2018 р. URL: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/esits/asdfg

Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: наказ Державної судової адміністрації України від 7 листопада 2019 р. № 1096. URL: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/esits/N_1096_19

Про затвердження плану заходів із забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: наказ Державної судової адміністрації України від 18 вересня 2020 р. № 418. URL: https://dsa.court.gov.ua/ userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/N_418_20 .pdf

Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах: наказ ДСА України від 22 грудня 2018 р. № 628. URL: :https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf

Зеленський: 2021 рік стане початком входження країни в режим «paperless». URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news- zelensky-paperles s/30875976 .html

Повідомлення для учасників судового процесу про початок функціонування підсистеми «Електронний суд» у тестовому режимі. URL: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/esits/povid_ES_uchasn_protsrs_18

Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Rome, 4.XI.1950. URL: chr.coe.int/documents/ convention_eng.pdf

Размещено на Allbest.ru