Автономне тлумачення поняття "майно" у практиці ЄСПЛ в контексті земельного та аграрного права України
Зміст поняття "майно" в аспекті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Автономне тлумачення Європейським судом з прав людини поняття майна у розумінні згаданої Конвенції. Трактування ЄСПЛ поняття "майно".
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.01.2023 |
| Размер файла | 20,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Автономне тлумачення поняття «майно» у практиці ЄСПЛ в контексті земельного та аграрного права України
Світлана Іванівна Марченко, кандидат юридичних наук, доцент, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Володимир Богданович Палійчук, магістрант Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Резюме
Марченко С.І., Палійчук В.Б. Автономне тлумачення поняття «майно» у практиці ЄСПЛ в контексті земельного та аграрного права України.
Стаття присвячена розкриттю змісту поняття «майно» в аспекті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особлива увага приділена автономному тлумаченню Європейським судом з прав людини поняття майна у розумінні згаданої Конвенції. ЄСПЛ трактує поняття «майно» досить широко, включаючи в нього не лише традиційні предмети матеріального світу, а й низку нематеріальних благ. На підставі аналізу національного законодавства та практики ЄСПЛ зроблено висновок, що практика ЄСПЛ є джерелом аграрного та земельного права. Обґрунтовано необхідність впровадження в національну правозастосовну та правотворчу діяльність практики ЄСПЛ в контексті захисту прав учасників земельних та аграрних правовідносин на їх майно.
Ключові слова: джерела аграрного права, джерела земельного права, автономне тлумачення, майно, Європейський суд з прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Резюме
Марченко С.И., Палийчук В.Б.Автономное толкование понятия «имущество» в практике ЕСПЧ в контексте земельного и аграрного права Украины.
Статья посвящена исследованию содержания понятия «имущество» в аспекте ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод. Особое внимание уделено автономному толкованию Европейским судом по правам человека понятия имущества в понимании данной Конвенции. ЕСПЧ трактует понятие «имущество» достаточно широко, включая внего не только традиционные предметы материального мира, но и ряд нематериальных благ. На основании анализа национального законодательства и практики ЕСПЧ сделан вывод, что практика ЕСПЧ является источником аграрного и земельного права. Обоснована необходимость внедрения в национальную правоприменительную и правотворческую деятельность практики ЕСПЧ в контексте защиты прав участников земельных и аграрных правоотношений на их имущество.
Ключевые слова: источники аграрного права, источники земельного права, автономное толкование, имущество, Европейский суд по правам человека, Конвенция о защите прав человека и основных свобод.
Summary
SvitlanaMarchenko, VolodymyrPaliychuk. Autonomous interpretation of the concept of “property” in the practice of the ECtHR in the context of land and agrarian law of Ukraine.
The article is devoted to the analysis of the meaning of the concept of “property” in the context of Article 1 of the F irst Protocol to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Particular attention is paid to the autonomous interpretation by the European Court of Human Rights of the concept of property within the meaning of the abovementioned Convention. The European Court of Human Rights interprets the concept of “property” quite broadly, including not only traditional objects of the material world, but also a number of intangible assets. In addition to classic tangible assets (such as land), the European Court of Human Rights also includes a “legitimate expectation” to receive certain assets to the content of the concept of “property”. It is extremely important in Ukrainian land law when a person may not be de facto the owner of the land plot due to bureaucratic abuses of the subjects of power. At the same time, this position of the Strasbourg Court gives potential owners or land users an additional degree of protection of their rights.
The legal positions of the European Court of Human Rights according to which licenses or special permits that “constitute economic value” may also be recognized as property and be protected in accordance with Art. 1 of the First Protocol to the Convention are also significant. This approach to the interpretation of the concept of “property” is particularly important for the subjects of agrarian law, given that the national agrarian legislation provides for many permits, licenses and other permitting documents for economic entities.
Based on the analysis of national legislation and the case law of the European Court of Human Rights, it is concluded that the case law of the European Court of Human Rights is a source of agrarian and land law, which provides new opportunities to argue legal positions in jurisdictional protection of property rights. The necessity of implementation in the national law enforcement and law-making activity of the practice of the European Court of Human Rights in the context of protection of the rights of participants of land and agrarian legal relations to their property is substantiated.
Based on the analysis of national legislation and the case law of the European Court of Human Rights, it is concluded that the case law of the European Court of Human Rights is a source of agrarian and land law, which provides new opportunities to argue legal positions in jurisdictional protection of property rights. The necessity of introduction in the national law enforcement and law-making activity of the practice of the European Court of Human Rights in the context of protection of the rights of participants of land and agrarian legal relations to their property is substantiated.
Key words: sources of agrarian law, sources of land law, autonomous interpretation, property, European Court of Human Rights, Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.
Постановка проблеми
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р.1 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, Страсбурзький суд) як джерело права, що свідчить про необхідність дослідження правових позицій ЄСПЛ щодо тлумачення конвенційних положень з метою їх коректного врахування судами та впровадження в українське судочинство й адміністративну практику європейських стандартів прав людини. В Україні зберігається негативна тенденція щодо порушення прав людини, в тому числі права на мирне володіння своїм майном, адже Україна посідає третє місце після Росії і Туреччини за кількістю звернень до ЄСПЛ2. Серед важливих факторів, що обумовлюють порушення, є неоднакове сприйняття тих чи інших конвенційних понять (термінів) державами-учасницями Конвенції, що актуалізує питання про концепцію автономного тлумачення правових понять Судом при застосуванні Конвенції3.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі питання досліджуваної проблеми розглядалися в багатьох працях вітчизняних учених, зокрема, О.А. Беляневич, Н.Є. Блажівської, Н.В. Ільків, Т.О. Коваленко, Н.С. Кузнєцової, Р.І. Марусенка, А.М. Мірошниченка, В.В. Носіка, О.А. Поліводського, П.В. Пушкаря, А.С. Сліпченка, С.В. Шевчука та інших. Водночас застосування практики ЄСПЛ, основних концепцій ЄСПЛ як джерела земельного та аграрного права в сучасних умовах реформування аграрних та земельних відносин, децентралізації в земельному й аграрному праві, відкриття ринку земель тощо набуває нового змісту та значення, що свідчить про актуальність даного дослідження.
Метою даної статті є розкриття змісту поняття «майно» в аспекті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, аналіз практики Європейського Суду з прав людини в контексті захисту прав учасників земельних та аграрних правовідносин на їх майно.
Виклад основного матеріалу
Зважаючи на наднаціональний характер практики ЄСПЛ, Суд у своїй діяльності керується принципом автономного тлумачення термінів. Цей принцип (концепція) належить до інструментів (способів тлумачення), якими користується Суд у своїй діяльності з метою захисту передбачених Конвенцією прав незалежно від того, який зміст цим правам надається державами-учасницями. Результатом застосування автономного тлумачення є сформульовані ЄСПЛ так звані автономні поняття. Автономність понять повинна сприйматися не як вимога уніфікації, а лише як вимога застосовувати єдині правила та принципи тлумачення; іншими словами, вона сприяє уніфікації стандартів правозастосування4. Саме тому змістове наповнення певних термінів згідно із українським законодавством не завжди відповідає змісту цієї юридичної концепції, який було сформовано у межах практики ЄСПЛ.
Одним із найяскравіших прикладів є ситуація із поняттям «майно». Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України5 «майно» - це річ чи їх сукупність, а також майнові права та обов'язки.
Хоч українське законодавство достатньо широко тлумачить поняття «майно», в межах практики ЄСПЛ це питання досліджено більш детально і рамки поняття «майно» значно ширші, що особливо важливо в контексті земельного та аграрного права України. Оскільки практика ЄСПЛ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, суди застосовують правові позиції Страсбурзького суду при вирішенні спорів. Більше того, у разі, якщо національний суд не буде дотримуватися правових позицій Страсбурзького суду, то учасник справи у певних випадках буде мати можливість звернутися за захистом своїх прав до ЄСПЛ.
Безумовно, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що не зобов'язаний дотримуватися своїх правових позицій, що були сформовані у попередніх рішеннях, але з метою дотримання принципів «юридичної визначеності, передбачуваності та рівності перед законом» він повинен відходити від своїх прецедентів лише у разі наявності дійсно поважних причин для цього (рішення від 11 липня 2002 р. у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства»)6.
Зважаючи на все вищезазначене, у разі ігнорування вітчизняними судами правових позицій Європейського суду з прав людини щодо поняття «майно» при вирішенні земельних та аграрних спорів, право на яке захищається відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, то є ризик, що згодом відповідна ситуація буде предметом розгляду у Страсбурзькому суді. Саме тому ці правові позиції є вкрай істотними та важливими для вивчення для належного розвитку земельного й аграрного права.
У межах своєї практики Європейський суд з прав людини неодноразово досліджував зміст поняття «майно». Загальне правило зводиться до наступного: «питання, яке необхідно розглянути в кожному випадку, полягає в тому, чи обставини справи, якщо їх розглядати в цілому, надавали заявникові право власності на матеріально-правові інтереси, захищені статтею Протоколу № 1»7.
Казуально Європейський суд з прав людини визнавав «майном» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції і матеріальні, і не матеріальні активи, зокрема:
- рухоме майно;
- нерухоме майно (в тому числі, звісно, земельні ділянки);
- похідні від власності прибутки (наприклад, орендна плата);
- кошти на банківському рахунку;
- професійні клієнти;
- спеціальні дозволи на ведення бізнесу тощо.
З огляду на це, як зазначає В.В. Носік, оскільки у згаданій нормі Конвенції йдеться про майно, закономірно постає питання щодо можливості її застосування до врегулювання земельних відносин і захисту земельних прав, об'єктом яких є земля, земельні ділянки чи права на земельні ділянки. З Враховуючи проведені в українській науці земельного, цивільного права дослідження щодо юридичної суті таких понять, як «майно», «земля», «земельна ділянка», «нерухоме майно», «нерухомість» тощо варто лише зазначити, що відповідь на це питання має бути позитивною8. Цілком очевидно, що земельні ділянки будуть вважатися майном, а права на них підлягатимуть захисту як відповідно до українського законодавства, так і згідно із практикою Європейського суду з прав людини.
Водночас більш нетиповим для земельного та аграрного права України є підхід Європейського суду з прав людини, згідно з яким за певних обставин «законне очікування» на отримання того чи іншого активу також може підлягати захисту відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до рішень ЄСПЛ з цього приводу «законне очікування» - це очікування, яке є більше конкретним, аніж просто надія, а також має ґрунтуватися на правовій нормі чи правовому акті (наприклад, на судовому рішенні)9. Фактично таким активом, щодо якого особа має «законне очікування», може бути і виділення у встановленому законом порядку земельної ділянки та оформлення прав на неї.
Вперше концепція «законного очікування» була використана у рішенні від 29 листопада 1991 р. у справі «ПайнВелліДевелопмент ЛТД та інші проти Ірландії», у межах якого Суд зазначив, що «законне очікування» виникло тоді, коли був наданий дозвіл на розробку плану, у зв'язку з яким компанії-заявники придбали земельну ділянку з метою її меліорації. Дозвіл на планування, який не міг бути скасований органом влади з питань планування, був «складовою частиною власності компанії-заявника»10.
Окрім цього, в контексті «законного очікування» Т.О. Коваленко наголошує на важливості рішення від 14 червня 2007 р. у справі «Остапенко проти України», у межах якої Суд розглядав порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а також ст. 6 Конвенції. У цій справі державні органи не виконували рішення національного суду, що унеможливлювало розширення земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Хоч, по суті, у заявника і не було оформленого права власності чи користування на цю земельну ділянку, але Європейський суд з прав людини все одно визнав таку ситуацію втручанням у право мирного володіння своїм майно, у його право законного очікування, а того й порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Тобто, конвенційними інституціями сформовано єдину позицію, згідно з якою «майно» у сенсі ст. 1 Першого протоколу може бути як «існуюче майно» (див. справу Van der Musselev. Belgiumвід 23 листопада 1983 р., серія A, N 70, с. 23, п. 48), так і активи, включаючи скарги, у зв'язку з якими заявник може стверджувати, що він має щонайменше «законне сподівання» на те, що вони будуть реалізовані (див., наприклад, рішення PressosCompaniaNavieraS.A. andOthersv. Belgiumвід 20 листопада 1995р., серія A, N 332, с. 21, п. 31, та OuzounisandOthersv. Greece, N49144/99 від 18 квітня 2002 р., п. 24)12.
Отже, за певних обставин справи законне очікування на отримання певного активу (в тому числі земельної ділянки чи спеціального дозволу) може розглядатися як «майно» відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що в своє чергу дозволяє його захистити від неправомірного втручання згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Водночас в контексті земельного та аграрного права України важливими є також правові позиції Європейського суду з прав людини, згідно з якими «майном» визнаються і ліцензії на ведення бізнесу. Так, наприклад, у рішенні від 7 липня 1989 р. у справі «Тре ТракторерАктіболаґ» проти Швеції» Страсбурзький суд розглядав питання правомірності позбавлення суб'єкта підприємницької діяльності ліцензії на продаж алкоголю. Одним із аргументів уряду у даній справі було те, що ліцензія не є «майном», а тому й не підлягає захисту відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Водночас Європейський суд з прав людини дійшов протилежних висновків та зазначив, що наявність чи відсутність ліцензії на продаж алкоголю було істотним фактором для можливості ведення бізнесу заявником, а тому позбавлення його власності на такий актив було втручанням у право мирного володіння особою своїм майном відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції13.
Схожих висновків дійшов ЄСПЛ також у рішенні у справі «Капітал Банк АД проти Болгарії», у межах якої Суду зазначив, що банківська ліцензія (принциповий актив, від якого залежить можливість ведення цього виду бізнесу заявником), внаслідок скасування якої банк підлягав примусовій ліквідації, є «майном» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції14.
Аналогічні висновки щодо ліцензій та спеціальних дозволів сформував Суд і у низці інших справ, зокрема(рішення від 8 квітня 2008 р. у справі «Мегадат.ком СРЛ проти Молдови», рішення від 13 січня 2015 р. у справі «Веконі проти Угорщини» тощо)15.
Дійсно, хоч вищезазначені рішення і не стосуються безпосередньо земельних чи аграрних правовідносин, але вони є істотними для цих галузей права, оскільки формують позицію, відповідно до якої ліцензії чи інші спеціальні дозволи, що уможливлюють здійснення господарської діяльності, визнаються «майном» у розумінні Конвенції.
Вищезазначене в свою чергу встановлює критерії правомірності втручання в право особи на такі ліцензії. У такому разі, аналізуючи правомірність втручання, суд повинен досліджувати дотримання критеріїв законності, легітимності мети втручання, а також пропорційності втручання (балансу інтересів між публічними та приватними інтересами), оскільки саме дотримання цих критеріїв свідчить, що позбавлення особи її власності є правомірним згідно з нормами Конвенції та практики ЄСПЛ.
Вищезазначена позиція Європейського суду з прав людини є особливо важлива саме в контексті аграрного права України, яке передбачає значну кількість спеціальних дозволів для суб'єктів господарювання, зокрема, наприклад, ліцензію для виробництва виноробної продукції (ст. 4 Закону України «Про виноград та виноградне вино»). У разі позбавлення суб'єкта господарювання цієї ліцензії правомірність такого позбавлення буде оцінюватися крізь призму дотримання трьох вищезазначених критеріїв правомірності втручання у право мирного володіння майном, що надає достатньо високий рівень захисту для вітчизняних суб'єктів господарювання у аграрній сфері.
Висновки
Отже, хоч українське законодавство достатньо широко тлумачить поняття «майно», в межах своєї практики Європейський суд з прав людини керується принципом автономного тлумачення понять. У зв'язку з цим певні терміни можуть мати ширше чи вужче значення у практиці Європейського суду з прав людини, аніж у вітчизняному законодавстві. Водночас на розгляді Європейського суду з прав людини булавже значна кількість спорів, а тому суд висловлювався казуально щодо тих чи інших активів, що дає змогу оцінювати їх як майно чи не майно.
Оскільки практика ЄСПЛ є джерелом права в Україні, ці правові позиції повинні враховуватися учасниками земельних та аграрних правовідносин при регулюванні цих правовідносин, а також українськими судами при вирішенні спорів.
Окрім класичних матеріальних активів (як, наприклад, земельна ділянка) до змісту поняття «майна» Європейський суд з прав людини також відносить «законне очікування» на отримання певних активів, що є вкрай важливим у земельному праві України, коли особа може не бути ще фактичним власником земельної ділянки через бюрократичні зловживання суб'єктів владних повноважень. Водночас така позиція Страсбурзького суду надає потенційним власникам чи землекористувачам додатковий ступінь захисту їх прав.
Окрім цього, істотними є також правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких ліцензії чи спеціальні дозволи, які «становлять економічну цінність», теж можуть визнаватися майном та піддаватися захисту відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Такий підхід до тлумачення поняття «майно» є особливо важливим для суб'єктів аграрного права, зважаючи на те, що в межах українського аграрного законодавства передбачено чимало дозволів чи навіть ліцензій для суб'єктів господарювання.
Отже, вищезазначені позиції ЄСПЛ щодо змісту поняття «майно» повинні й надалі досліджуватися та використовуватися у вітчизняній судовій практиці для підвищення захисту прав учасників земельних та аграрних правовідносин на їх майно. Водночас, як зазначає О.А. Беляневич16, в умовах нестабільного правового порядку переносити на вітчизняний ґрунт автономні поняття ЄСПЛ слід дуже обережно, оскільки за діями сторони може ховатися недобросовісність.
Література
майно європейський суд захист прав людини
Коваленко Т.О. Практика Європейського суду з прав людини як джерело земельного права України. Юридична Україна. 2016. № 11. С. 82-88.
2Про виконання рішень та застосування практики Європейського суцу з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.
3Україна знову ввійшла до трійки лідерів за кількістю нових скарг до ЄСПЛ. URL: https://zmina.info/news/ukrayina- znovu-uvijshla-do-trijky-lideriv-za-kilkistyu-novyh-skarg-do-yespl/
4Кретова І.Ю. Концепція автономного тлумачення у практиці Європейського суду з прав людини. Право і суспільство. 2015. №4(3). С. 25-30. С. 26.
5Беляневич О. Стабільність, безпека цивільного обороту і розумні очікування. Право власності: європейський досвід та українські реалії:зб. доповідей і матеріалів Міжнародної конференції (м. Київ, 22-23 жовтня 2015 р.). Київ: ВАІТЕ, 2015. С. 143-155. С. 148.
6Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
7Case of Christine Goodwin v. The United Kingdom. 2002. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-60596
8Дроздов О.М. Посібник за статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 2019. 75 с. С. 7.
9Носік В. Деякі проблеми реалізації положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у здійсненні та юрисдикційному захисті права власності на землю в Україні. Право власності: європейський досвід та українські реалії:зб. доповідей і матеріалів Міжнародної конференції (м. Київ, 22-23 жовтня 2015 р.). Київ: ВАІТЕ, 2015. С. 34-42. С. 37.
10Дроздов О.М. Посібник за статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 2019. 75 с. С. 8.
11Дроздов О.М. Посібник за статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 2019. 75 с. С. 9.
12Романів М. Рішення Європейського суду з прав людини проти України: земельно-правовий аспект. URL: https://supreme. court.gov.ua/userfiles/media/Prezentacia_Romaniv.pdf
13Case of Tre TraktorerAktiebolag v. Sweden. 1989. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57586
14Case of Capital Bank AD v. Bulgaria. 2005. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-71299
15Дроздов О.М. Посібник за статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 2019. 75 с.
16Беляневич О. Стабільність, безпека цивільного обороту і розумні очікування. Право власності: європейський досвід та українські реалії:зб. доповідей і матеріалів Міжнародної конференції (м. Київ, 22-23 жовтня 2015 р.). Київ: ВАІТЕ, 2015. С. 143-155. С. 152.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль міжнародного права у ствердженні християнських цінностей у сфері прав людини. Відход міжнародного права від засад християнської етики на прикладі європейської моделі прав людини. Тлумачення Конвенції про захист цієї сфери Європейським судом.
статья [22,8 K], добавлен 19.09.2017Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Система національних засобів захисту прав людини. Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.
реферат [45,9 K], добавлен 29.10.2010Поняття та процесуальний порядок відкриття виконавчого провадження, участь у ньому перекладача. Арешт майна боржника та порядок його скасування. Захист прав суб’єктів при вчиненні виконавчих дій. Особливості звернення стягнення на заставлене майно.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 01.05.2009Особливості тлумачення конституційно-правового статусу людини та громадянина. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект. Динамічне тлумачення юридичних норм. Конституція як "живий інструмент" відображення та врегулювання соціальних змін.
статья [18,9 K], добавлен 14.08.2017Історичні передумови виникнення вітчизняної системи охорони авторського права. Зміст та реформування законодавства України про інтелектуальну власність та авторське майно. Поняття та джерела авторського права, його об’єкти й суб’єкти, етапи еволюції.
реферат [27,6 K], добавлен 28.11.2010Історія виникнення інституту прав і свобод людини і громадянина. Основні права людини: поняття, ознаки та види. Сучасне закріплення прав і свобод людини і громадянина в Конституції України. Юридичні гарантії забезпечення прав людини і громадянина.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 18.05.2015Поняття цивільно-правового договору. Визначення та види об’єктів нерухомості. Види договорів, за якими виникає право власності на нерухоме майно. Підстави виникнення права власності, загальна характеристика. Державна реєстрація прав на нерухоме майно.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 20.05.2015Правова природа заповіту подружжя. Порядок розподілу спадкового майна між спадкоємцями. Спадкування обов’язкової частки в спадщині. Поняття приватного підприємства, види та оформлення його прав на майно. Особливості спадкоємства майна нерезидентів.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 02.04.2011Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.
реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009Визначення поняття нерухомої власності. Об’єкти нерухомості. Державна реєстрація прав на нерухомість. Підстави виникнення права нерухомої власності. Режим використання нерухомого майна власником. Найм нерухомого майна. Обов’язки власника нерухомого майна.
реферат [44,3 K], добавлен 14.02.2009Поняття оренди і майнового найму. Завдання Фонду державного майна України. Функції Фонду державного майна України. Речові права на нерухоме майно за законодавством України. Функції Фонду у сфері приватизації, оренди та концесії державного майна.
реферат [23,7 K], добавлен 08.02.2011Поняття, види речей і правовий режим їх цивільно-правового обігу. Властивості цінних паперів. Об'єкти права інтелектуальної власності. Ознаки особистих немайнових благ. Захист майнових прав на речі та специфіка цих засобів стосовно нерухомого майна.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 30.09.2014Поняття, підстави набуття і припинення громадянства України. Правовий статус особистості. Класифікація і характеристика прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Види міжнародних стандартів у сфері прав людини: поняття, акти, що їх визначають.
презентация [222,9 K], добавлен 06.04.2012Поняття, зміст та характерні ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні. Сутність конституційних політичних прав і свобод громадянина. Економічні, соціальні, культурні і духовні права і свободи людини та громадянина, їх гарантії і шляхи захисту.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 09.05.2011Поняття особистих правовідносин за участю подружжя. Види особистих немайнових прав і обов'язків. Право на спільне майно, роздільна власність. Здійснення поділу спільного майна подружжя відповідно до цивільно-правової угоди або у судовому порядку.
дипломная работа [45,4 K], добавлен 01.07.2009Поняття гарантії прав людини. Громадянські і політичні права і свободи. Конституція України як основний гарант прав та свобод особи. Становлення та розвиток ідеї гарантій прав і свобод людини та громадянина в теоретико-правовій спадщині України.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 09.05.2007Утвердження інституту омбудсмана у світі та в Україні. Механізм імплементації новітніх міжнародних стандартів з прав людини в Україні. Конвенція про захист прав людини та основних свобод для України: європейська мрія чи реальний захист прав людини?
курсовая работа [48,3 K], добавлен 13.04.2008Характеристика норм права як різновид соціальних норм; поняття, ознаки та форма внутрішнього змісту правової норми. Тлумачення норм права як юридична діяльність. Поняття, способи, види та основні функції тлумачення норм права; реалізація правових норм.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 05.10.2010Поняття та зміст договору оренди, характеристика прав та обов’язків сторін. Порядок визнання розміру та внесення плати за користування орендованим майном. Підстави для відмови або розірвання договору найма. Використання лізингу в господарській практиці.
презентация [200,7 K], добавлен 27.06.2017Поняття та сутність тлумачення норм права. Причини необхідності тлумачення правових норм та способи його тлумачення. Класифікація тлумачення юридичних норм: види тлумачення норм права за суб’єктами та за обсягом їх змісту. Акти тлумачення норм права.
курсовая работа [57,3 K], добавлен 21.11.2011
