Проблеми виконання рішень Європейського суду з прав людини Україною

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поліський національний університет

ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ УКРАЇНОЮ

Руслана Дмитрівна Ляшенко, кандидат

юридичних наук, завідувач кафедри

Богдан Махірович Нагієв, студент магістратури

Альона Василівна Кудра, студентка магістратури

Постановка проблеми

конвенція захист право свобода

Проблематика дотримання прав і свобод людини наразі є особливо актуальною, не зважаючи на те, що в останні роки Раді Європи вдалося досягти певних успіхів у даному питанні. Прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі - Конвенція) стало основою для формування регіональної системи захисту прав людини на європейському континенті. Відповідальність за дієвий режим забезпечення прав людини несуть держави в особі уповноважених суб'єктів виконавчої влади та система національного правосуддя.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), будучи компетентним міжнародним судовим органом з розгляду скарг на порушення прав людини, не лише заповнює прогалини, а й тлумачить положення Конвенції, що має безпосередній вплив на функціонування національного механізму захисту прав людини в державах, які ратифікували Конвенцію.

Відповідальність за виконання рішень ЄСПЛ покладається на самі держави. Вони зобов'язані вживати заходів щодо усунення негативних наслідків порушення прав людини та не допускати їх у майбутньому. Здійснення державою таких заходів знаходиться під суворим міжнародним контролем. Відповідні функції покладено на Комітет Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ), що вирішує всі питання, пов'язані з діяльністю організації, в тому числі здійснює контроль за виконанням рішень ЄСПЛ.

ЄСПЛ ухвалює рішення, які є обов'язковими для виконання в державах. Проте в даний час існує чимало рішень ЄСПЛ, які не виконані. Відповідно, завданням КМРЄ є вибір оптимальних підходів, що враховують інтереси всіх сторін, та пошук можливостей виконання рішень ЄСПЛ¹.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В основу даного дослідження покладено праці М. О'Бойла, І. Карамана, О. Карповича, В. Козіної, А. Левенець, Ж. Майер, Д. Смотрича, Г. Юдківської та ін., а також результати роботи Комітету з питань правової політики, присвячені даному питанню.

На особливу актуальність і важливість дослідження проблематики виконання рішень ЄСПЛ для України було вказано під час слухань Комітету з питань правової політики 9 грудня 2020 р. «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини», оскільки ця проблема має не лише правовий, а й політичний вимір. Безумовно, що виконання рішень ЄСПЛ є важливим для авторитету Ради Європи, але це ще більш важливо для покращення життя людей, права яких держава не змогла захистити. За статистичними даними 2020 р. Україна на третьому місці за кількістю поданих заяв до ЄСПЛ.

Формулювання мети статті

Метою статті є дослідження механізму виконання рішень ЄСПЛ Україною.

Виклад основного матеріалу

Обов'язковість виконання рішень ЄСПЛ встановлено у ст. 46 Конвенції, зокрема: «Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами»². На реалізацію положень Конвенції було прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. У ст. 2 даного Закону встановлено, що «рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами³.

Уповноваженим органом, який здійснює контроль за виконанням рішень ЄСПЛ, є Міністерство юстиції України, що діє через Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Уповноважений), діяльність якого забезпечується Секретаріатом. Для забезпечення належного виконання рішень ЄСПЛ Кабінет Міністрів України створив спеціальну Комісію з питань виконання рішень ЄСПЛ, що забезпечує ефективну взаємодію органів державної влади для своєчасного виконання рішень ЄСПЛ. Станом на 20 березня 2020 р. ЄСПЛ ухвалив 1 434 рішень, якими констатовано порушення Україною положень Конвенції⁴. Крім того, до суб'єктів виконання рішень ЄСПЛ в Україні належать: Державна виконавча служба та Державне казначейство України.

Протягом десяти днів з дня отримання повідомлення про набуття рішенням ЄСПЛ статусу остаточного Уповноважений готує та публікує стислий виклад рішення⁵, а з метою виконання заходів загального характеру держава забезпечує переклад та опублікування повних текстів рішень українською мовою для спеціалізованих у питаннях практики ЄСПЛ юридичних видань, що поширені у професійному середовищі правників. Державна судова адміністрація України забезпечує перекладами рішень ЄСПЛ вітчизняні суди.

Д. Смотрич наголошує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на судовий захист, закріпленого ст. 6 Конвенції. Посилаючись на одне із пілотних рішень ЄСПЛ «Юрій Миколайович Іванов проти України», він зазначає, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок⁶.

Рішення ЄСПЛ має бути виконано протягом трьох місяців з дня, коли воно набуло статусу остаточного. Виконання рішення Європейського суду з прав людини може встановлювати: виплату відшкодування; відновлення попереднього юридичного стану; інші заходи (індивідуальні та загальні), передбачені рішенням. Відповідальність за виконання рішення ЄСПЛ несе Міністерство юстиції України, причому не лише за процес виконання, а й за його результат, за представлення цього результату громадськості та зовнішнім партнерам України, зокрема КМРЄ.

Виплата стягувачові відшкодування може включати: суму справедливої сатисфакції на підставі рішення ЄСПЛ відповідно до ст. 41 Конвенції; визначену в рішенні ЄСПЛ щодо дружнього врегулювання або в рішенні ЄСПЛ про схвалення умов односторонньої декларації суми грошової виплати на користь стягувача⁷. Як зазначив І. Ліщина під час слухань Комітету з питань правової політики від 9 грудня 2020 р.: «Щодо сплати компенсацій, на сьогодні більш-менш у нас взагалі немає заборгованості за рішеннями Європейського суду, тобто сатисфакцію ми сплачуємо вчасно. Єдине, що бувають затримки, пов'язані з тим, що заявники невчасно дають інформацію щодо свого рахунку, тоді відбуваються деякі затримки. Плюс у нас наразі існує проблема зі сплатою грошей людям, які проживають на окупованих територіях: їм потрібно приїхати на контрольовану територію, відкрити рахунок і тоді ми переводимо туди гроші»⁸.

Загалом, виплата відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного. У разі ж порушення цього строку нараховується пеня. Питання регресної відповідальності фактично винних у порушенні осіб залишається спірним. Однак у справах щодо порушення ст. 6 Конвенції це вже застосовується.

Крім виплати відшкодування відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» можуть бути застосовані додаткові заходи індивідуального характеру, а саме: restitutio in integrum - відновлення положення потерпілого, яке існувало до порушення його права (приміром, перегляд судового рішення або рішення адміністративного органу) та інші додаткові заходи, визначені у рішенні ЄСПЛ.

Національні суди виконають важливу роль у цьому питанні, що вирішується шляхом повторного розгляду справи, або шляхом повторного відкриття провадження у справі після ухвалення рішення ЄСПЛ. Приміром, перегляд кримінальної справи проти заявника; виконання остаточного рішення національного суду, прийнятого на користь заявника; забезпечення заявника житлом за межами зони забруднення; відновлення на посаді судді⁹.

Стосовно перегляду справи національними судами, слід зазначити, що якщо права, гарантовані Конвенцією, були порушені саме рішенням національного суду, то у більшості справ складність полягає в тому, що в національному праві таке рішення має статус такого, що набрало законної сили. Конвенція не покладає на Високі Договірні Сторони обов'язок передбачати в національному законодавстві процедури перегляду, проте КМРЄ визнає, що вони дуже корисні й спрямовані на виконання судових рішень. У разі встановлення ЄСПЛ процесуальних порушень, коли заявники при розгляді справи національним судом були позбавлені гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, необхідно переглянути справи з дотриманням зазначених гарантій. У певних справах перегляд справи може стати єдиним ефективним засобом для усунення допущених порушень та відновлення прав¹⁰.

Щодо відновлення положення потерпілого, тобто restitutio in integrum, то вперше цей принцип було застосовано у справі «Папаміхалопулос та інші проти Греції» (про незаконну експропріацію). Як зазначила, Г Юдківська, «сьогодні Суд більше не вагається: якщо необхідно, вказує на велику кількість конкретних заходів захисту прав, які державі-відповідачу потрібно застосувати, аби гарантувати повне забезпечення прав людини....Застосування принципу restitutio in integrum у той час, коли зберігаються первинні способи захисту від порушень прав людини, звичайно, обмежене. Відновлення становища, яке існувало раніше, є неможливим у більшості випадків чи вельми проблематичним» Юдківська Г. Restitutio Volkov in integrum. Закон і бізнес. URL: https://zib.com.ua/ua/print/13880-suddya_espl_prokomen tuvala_rishennya_po_suddi_verhovnogo_sud.html (дата звернення: 02.09.2021).

¹² Стенограма комітетських слухань Комітету з питань правової політики на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» від 09.12.2020 р. С. 39.

¹³ Там само. С. 17-18.

¹⁴ Майер Ж. Щодо ролі судової системи у виконанні рішень Європейського суду з прав людини на національному рівні. Вісник Верховного Суду України. 2017. № 6. С. 45-48. С. 48.

¹⁵ Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text (дата звернення: 01.09.2021).

¹⁶ Там само. Ч. 2 ст. 13.. Про це й неодноразово наголошувалося на слуханнях. Зокрема, йдеться про Справу «Олександр Волков проти України», в якій ЄСПЛ постановив, що Україна зобов'язана поновити заявника на посаді судді Верховного Суду. Проте слід визнати, що це стосується інституту дисциплінарної відповідальності суддів і загалом втручання в формування суддівського корпусу. Необхідно звернути увагу на те, що певні процедурні порушення не можуть приводити до відновлення суддів на посадах. Тому варто було б розробити порядок індивідуального вирішення питання, відповідно до якого держава не може відновити таких осіб на посаді, але готова компенсувати порушення того права, яке було допущене. Інакше інститут дисциплінарної відповідальності нівелюється взагалі¹². Загалом справи, які стосуються кадрових процедур, є проблемними.

Додатковими заходами індивідуального характеру є: проведення ефективного розслідування; виконання рішень українських судів. Натепер ЄСПЛ зупинив розгляд справ групи «Бурмич/Іванов», тому нових таких справ зараз не надходить; виправлення ситуації у справах, як правило, пов'язаних із порушенням права на справедливе судочинство¹³.

Нагляд за виконанням додаткових індивідуальних заходів здійснює Уповноважений. Слід зазначити, що наразі вдалося досягти ухвалення прагматичних і своєчасних рішень для забезпечення індивідуального відшкодування в основному за рахунок активної ролі національних судів¹⁴.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене рішенням ЄСПЛ, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого ЄСПЛ порушення, а також усунення підстави для надходження до ЄСПЛ заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в ЄСПЛ¹⁵.

До заходів загального характеру відносять: внесення змін до чинного законодавства; внесення змін до адміністративної практики; забезпечення юридичної експертизи законопроєктів; забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції¹⁶.

На виконання заходів загального характеру Уповноважений: робить щорічні подання до Кабінету Міністрів України; готує аналітичний огляд для Верховного Суду; надсилає до Апарату Верховної Ради України пропозиції щодо законопроєктів, які знаходяться на розгляді, а Прем'єр-міністр дає доручення на виконання заходів загального характеру.

Таким чином, реалізація заходів загального характеру починається з ініціативи Уряду, а Міністерство юстиції України виконує загальну координуючу роль.

Для виконання заходів загального характеру потрібно не лише вносити зміни в чинне законодавство, а й приймати якісно нові закони, вводити нові правила в судочинство, змінювати принципи правозастосовної діяльності. Ці заходи необхідні для вирішення важливих системно-структурних проблем, виявлених ЄСПЛ, з метою запобігання подібним порушенням в майбутньому або ж припинення триваючих порушень. Реалізація заходів загального характеру має на меті досягнення конкретного стандарту реалізації права людини. Коли ж рішення ЄСПЛ вимагає вжиття заходів загального характеру, практичне їх виконання може виявитися складним процесом, що потребує проведення консультацій і досягнення згоди зі значною кількістю суб'єктів публічної влади. Іноді для їх виконання потрібен запас дипломатичних навичок, або й навіть терпіння для ведення діалогу. Як зазначив колишній доповідач ПАРЄ Е. Юргенс: «Механізм Конвенції діє не в правовому вакуумі. Постанови Суду виконуються і переносяться в реальне життя в ході складного юридичного і політичного процесу, в якому бере участь ряд внутрішньодержавних і міжнародних структур та органів»¹⁷.

На нашу думку, заходи загального характеру мають вагоме значення, оскільки спрямовані на реформи загалом, і це не лише про зміни в законодавстві, а й про політико-правову реформу в державі. Дані заходи, як правило, передбачають певну корекцію правової системи держави, яка може бути здійснена шляхом зміни законодавства. Іноді реалізація цих заходів вимагає внесення змін в Конституцію.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що «виконання рішень ЄСПЛ за своєю суттю є статутним обов'язком України як держави-учасниці Ради Європи, яка при приєднанні до організації визнала обов'язковість юрисдикції ЄСПЛ, а отже і беззастережність виконання зобов'язань, що випливають із судових рішень ЄСПЛ»¹⁸. Це вимагає скоординованих дій усіх суб'єктів публічної влади, і тут йдеться не лише про органи державної влади, а й про органи місцевого самоврядування. Законодавча діяльність потребує чіткої стратегії, визначення пріоритетності, залучення практиків та науковців, посилення інституту парламентського контролю за імплементацією положень Конвенції. Важливо забезпечити належний судовий контроль за виконанням рішень ЄСПЛ та їх імплементацію в судову практику, зокрема в частині методичної допомоги нижчестоящим судам та в частині нагляду за виконанням рішень ухвалених проти держави.

Література

1. Юдківська Г. Restitutio Volkov in integrum. Закон і бізнес. URL: https://zib.com.ua/ua/print/13880-suddya_espl_prokomen tuvala_rishennya_po_suddi_verhovnogo_sud.html (дата звернення: 02.09.2021).

2. Стенограма комітетських слухань Комітету з питань правової політики на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» від 09.12.2020 р. С. 39.

3. Там само. С. 17-18.

4. Майер Ж. Щодо ролі судової системи у виконанні рішень Європейського суду з прав людини на національному рівні. Вісник Верховного Суду України. 2017. № 6. С. 45-48. С. 48.

5. Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text (дата звернення: 01.09.2021).

6. Там само. Ч. 2 ст. 13.

^7. Карпович О.Г. Механизмы реализации решений Европейского суца по правам человека. Международное публичное и частное право. 2020. № 1. C. 8-11. С. 8.

8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 25.08.2021).

9. Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3477-15#Text (дата звернення: 01.09.2021).

10. Уряд створив спеціальну комісію для належного виконання рішень ЄСПЛ. Урядовий портал. URL: https://www.kmu. gov.ua/news/uryad-stvoriv-specialnu-komisiyu-dlya-nalezhnogo-vikonannya-rishen-yespl (дата звернення: 02.09.2021).

11. Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text (дата звернення: 01.09.2021).

12. Смотрич Д.В. Процесуально-правові засади виконання судових рішень в адміністративних справах: на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 Право / Львівський національний університет імені Івана Франка; Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. 242 с. С. 35.

13. Левенець А. Загальна характеристика процедури виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 336-340. С. 338. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2020/5/60.pdf (дата звернення: 01.09.2021).

14. Стенограма комітетських слухань Комітету з питань правової політики на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» від 09.12.2020 р. URL: http://kompravpol.rada.gov.ua/uploads/documents/33210.pdf (дата звернення: 02.09.2021).

15. Караман І.В., Козіна В.В. Європейський суд з прав людини, Європейська конвенція з прав людини та індивідуальні заяви: перше знайомство. Київ: ВАІТЕ, 2015. 136 с. С. 58.

16. Деменева А.В. Реализация Россией индивидуальных мер по исполнению постановлений ЕСПЧ: пересмотр дел в соответствии с УПК РФ. Международное правосудие. 2012. № 2. С. 91-103. С. 92-93.

17. О'Бойл М. ОКПЧ как пример механизма парламентского контроля. Международная конференция «Совершенствование национальных механизмов эффективной имплементации Европейской конвенции по правам человека». C. 45. URL: https://rm.coe.int/16806f1da1 (дата звернення: 01.09.2021).

18. Рекомендації слухань у Комітеті на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» прийняті на засіданні Комітету з питань правової політики від 17.02.2021 (протокол № 47). URL: http://kompravpol.rada.gov.ua/ uploads/documents/33345.pdf (дата звернення: 03.09.2021).

Резюме

Ляшенко Р.Д., Нагієв Б.М., Кудра А.В. Проблеми виконання рішень Європейського суду з прав людини Україною.

У статті представлено результат дослідження механізму виконання рішень ЄСПЛ Україною та аналіз проблем, на які було вказано під час слухань Комітету з питань правової політики. Це системно-структурні проблеми, що мають не лише правовий, а й політичний вимір. Вирішення проблемних питань вимагає скоординованих дій усіх суб'єктів публічної влади. Законодавча діяльність потребує чіткої стратегії, визначення пріоритетності, залучення практиків та науковців, посилення інституту парламентського контролю за імплементацією положень Конвенції. Важливо забезпечити належний судовий контроль за виконанням рішень ЄСПЛ та їх імплементацію в судову практику.

Ключові слова: Європейський суд з прав людини, судова практика, виплата відшкодування, заходи індивідуального характеру, заходи загального характеру.

Резюме

Ляшенко Г.Д., Нагиев Б.М., Кудра А.В. Проблемы исполнения решений Европейского суда по правам человека в Украине.

В статье представлен результат исследования механизма исполнения решений ЕСПЧ в Украине и анализ проблем, на которые было указано во время слушаний Комитета по вопросам правовой политики. Это системно-структурные проблемы, имеющие не только правовое, но и политическое измерение. Для решения проблемных вопросов необходимы скоординированные действия всех субъектов публичной власти. Законодательная деятельность требует четкой стратегии, определение приоритетности, привлечение практиков и ученых, усиление института парламентского контроля за осуществлением положений Конвенции. Важно обеспечить надлежащий судебный контроль за исполнением решений ЕСПЧ и их имплементацию в судебную практику.

Ключевые слова: Европейский суд по правам человека, судебная практика, выплата возмещения, меры индивидуального характера, меры общего характера.

Summary

Ruslana Lashenko, Bohdan Nahiiev, Alona Kudra. Problems of execution of decisions of the European Court of Human Rights in Ukraine.

The article presents the result of the study of the mechanism of implementation of the decisions of the European Court of Human Rights in Ukraine and the analysis of the problems that were pointed out during the hearings of the Committee on Legal Policy. The problem of implementation of ECHR decisions in Ukraine has not only a legal but also a political dimension.

The normative-legal acts regulating the issues of execution of the decisions of the European Court of Human Rights in Ukraine have been studied and the bodies authorized to control their execution have been established.

The decision of the European Court of Human Rights must be enforced within three months from the date on which it became final. Execution of the decision of the European Court of Human Rights may establish: payment of compensation; restoration of the previous legal status; other measures (individual and general) provided by the decision. The Ministry of Justice of Ukraine is responsible for the implementation of the European Court of Human Rights decision, not only for the implementation process, but also for its outcome.

It was found that satisfaction in Ukraine in most cases is paid on time, but there are problems with the implementation of certain measures of individual and general nature.

It is emphasized that measures of a general nature are important because they are aimed at reforms in general, and this is not only about changes in legislation, but also about political and legal reform in the state.

The implementation of the decisions of the European Court of Human Rights is, in essence, a statutory obligation of Ukraine as a member state of the Council of Europe, which, upon joining the organization, recognized the binding jurisdiction of the European Court of Human Rights. Solving problematic issues requires coordinated action by all public authorities. Legislative activity requires a clear strategy, prioritization, involvement of practitioners and scholars, strengthening the institution of parliamentary control over the implementation of the provisions of the ECHR. It is important to ensure proper judicial review of the implementation of European Court of Human Rights decisions and their implementation in judicial practice.

Key words: European Court of Human Rights, case law, payment of compensation, individual measures, general measures.

Размещено на Allbest.ru