Визначення фактичних пріоритетів фінансування науково-технічної діяльності в Міністерстві освіти і науки України

Тематичний спектр робіт, що виконуються в МОН України, є найширшим у вітчизняній науці: він охоплює на вісім класів Рубрикатора НТІ більше ніж в усіх установах НАН України. Поза увагою виконавців залишились роботи в галузі патентної справи та винахідництва, також складно визнати задовільним рівень підтримки робіт за 24 тематичними таксонами нижньої частини табл. 3 (менше 3 млн грн приведеного обсягу за три роки, виділено курсивом) при тому, що в НАН України таких об'єктів було лише вісім. Фактично це «анти-пріоритети» МОН України.

На відміну від НАН України, де сукупне значення показника за 2017--2019 рр. доволі точно дорівнювало її обсягу фінансування в 2019 р. за даними ДСС України Наукова та інноваційна діяльність України. 2019: Статистичний збірник. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/09/zb_nauka_2019.pdf (дата звернення: 08.08.2022)., для організацій МОН України спостерігалась інша картина: офіційним значенням за певний рік відповідають сумарні величини за той самий рік плюс попередній. Наприклад, значення за 2018 рік -- це сума величин за 2017 та 2018 роки за даними з карток. За такого способу обрахунку відхилення від фактичних значень становили в 2018 р. 5,44 %, а в 2019 р. -- 2,25 %. Різниця пов'язана з особливостями функціонування освітянської науки, зокрема з тим, що основну масу коштів надає виконання не п'ятирічних бюджетних тем, як це відбувається в установах НАН України, а трирічних (наприклад, їхня частка в 2019 р. сягала 65,5 %), а серед однорічних тем були як невеликі роботи на базі власних ресурсів ЗВО, так і порівняно великі замовлення від бізнесу та комплексні бюджетні проєкти на зразок програми антарктичних досліджень (сумарна частка однота дворічних тем складала 33,2 %). У підсумку значення медіани при розгляді масиву організацій МОН в аспекті тривалості робіт у роках виявилось меншим за три роки, тоді як в НАН України воно їх перевищувало. Стійкість висновку буде перевірена на масиві інших років у майбутньому.

Пріоритети МОН України на рівні підкласів Рубрикатора НТІ. Рівень підкласу Рубрикатора НТІ є першим субдисциплінарним, і конкретна тематична спрямованість робіт починає розкриватися саме на ньому.

Перед визначенням пріоритетів на рівні всього МОН України як певної цільності повернемося до питання щодо ідентифікації фронту робіт у КНУ імені Тараса Шевченка, яка не вирішується засобами державної статистики. Ліквідуємо невизначеність шляхом опрацювання трирічного масиву карток, де виконавцями виступали представники цього університету (табл. 4).

Не слід трактувати дані табл. 4 шляхом прямого взаємного порівняння кожного з трьох років у аспекті динаміки: десятикратний розкид величин на трирічному інтервалі в разі великого ЗВО (тобто об'єкта зі значною інерцією в будь-якому аспекті) виглядає підозріло. Згідно з авторським підходом, наведені дані призначені для оцінювання розподілу коштів станом на 2019 рік, а кількісні «ями» в значеннях 2017--2018 рр. відображають той факт, що роботи цього періоду були започатковані раніше (за межами інтервалу залишилась реєстраційна «хвиля», яка датується 2015--2016 рр.). Цим підтверджується раніше висунута автором теза щодо наявності ритмічних патернів у разі залучення нових коштів на рівні організацій, а також необхідність у збільшенні інтервалу спостереження до п'яти років -- такий підхід дозволить зафіксувати принаймні одну «хвилю» відкриття низки тем, що особливо важливо при розгляді невеликих ЗВО, у яких проекти не завжди отримують виділене фінансування.

Таблиця 4. Річні обсяги нових надходжень при виконанні науково-технічних робіт у КНУ імені Тараса Шевченка на рівні класів та підкласів Рубрикатора НТІ, тис. грн

Джерело: розраховано автором.

Два провідних об'єкти (фізика та хімія) акумулювали 57,7 % приведеного обсягу нових залучених коштів, а частка першої сімки в рейтингу сягала 85,2 %. Розподіл на рівні класів Рубрикатора НТІ примітний значним кількісним відривом першої пари об'єктів від решти. На рівні підкласів перелік пріоритетних напрямів КНУ імені Тараса Шевченка набуде такого вигляду (за убуванням обсягу коштів): фізика твердого тіла, неорганічна хімія та комплексні сполуки, фізична хімія, оптика, загальні проблеми фізичного експерименту, математична статистика, міжнародне право, астрофізика, організація науки та політика в сфері науки, загальні питання кібернетики, системний аналіз, фармакологія та конституційне право.

Обсяг фінансування кожного з них перевищував аналогічний показник для кожного іншого об'єкта рівня класу. Однак такий перелік є попереднім, оскільки він не пояснює, за рахунок чого забезпечуються підвищені обсяги -- збільшення середнього розміру фінансування теми за обраним напрямом або зростання загальної кількості тем.

У другому ЗВО, який у призмі державної статистики також залишився без конкретизації профілю діяльності, -- Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля -- пріоритетними були роботи в галузі локомотивота вагонобудування. Хоча цей ЗВО є евакуантом (вже дворазовим) і тому не має суттєвої ресурсної бази в абсолютному вимірі, обраний напрям за кумулятивним значенням показника станом на 2019 рік перевищував її половину. Сумарна частка об'єктів-претендентів на пріоритетність у КНУ імені Тараса Шевченка склала 62,4 % загального обсягу залучених коштів і свідчить про ще більшу концентрацію. Подібний розклад можна здійснити стосовно будь-якого ЗВО, хоча достовірність висновків зростатиме при збільшенні масиву вибірки організацій та зареєстрованих тем, тобто при переході на відомчий рівень. Зовсім не обов'язково, щоб локальні пріоритети на рівні великих ЗВО відповідали міністерським, хоча міра їх подібності може становити дослідницький інтерес.

На рівні МОН України для локалізації претендентів на отримання пріоритетного статусу в кожному з класів Рубрикатора НТІ було виділено провідні складові рівня підкласу за сумарним обсягом залученого фінансування за 2017--2019 рр. Для особливо великих об'єктів обрано кілька складових, оскільки структурна частка навіть найбільшої з них не завжди може стати визначальною відносно загалу. Об'єкти виділяються на масиві кожного з років, а потім їхні переліки об'єднуються, причому з додаванням інформації щодо їх стану в ті роки, коли вони не претендували на пріоритетність, що дає змогу згладити локальні «хвилі» у надходженні коштів. Після цього об'єкти ранжуються за сумарними значеннями -- суто інтуїтивною посилкою, що на пріоритети все ж таки мають витрачати більше.

У результаті було відібрано 89 претендентів на статус пріоритетності (за убуванням обсягу коштів): загальні питання біології, фізика твердого тіла, кліматологія, технологія органічних покриттів, фізична хімія, телефонний зв'язок та апаратура, оптика, організація науки та наукова політика, технологія розроблення родовищ твердих корисних копалин, неорганічна хімія та комплексні сполуки, автомобільний транспорт, авіабудування, механіка деформованого твердого тіла, радіотехнічні системи зондування, локації та навігації, загальні питання освіти і педагогіки, теорія вивчення охорони довкілля, загальні питання фізики, економіка та організація підприємства, інформаційний пошук, електроенергетика, порошкова металургія, органічна хімія, системний аналіз, педагогіка загальноосвітньої школи, залізничний транспорт, радіофізика та фізичні основи електроніки, лісове господарство, ядерна фізика, рослинництво, загальні проблеми фізичного експерименту, загальні питання електроніки та радіотехніки, фінанси і кредит, геомагнетизм і верхні шари атмосфери, обчислювальні центри, загальні питання електротехніки, фізика плазми, історія окремих країн, штучний інтелект, хімія високомолекулярних сполук, металознавство, пожежна безпека, комплексні розділи механіки, радіозв'язок і радіомовлення, процеси хімічної технології, медична техніка, теорія ймовірності та математична статистика, космічна техніка та ракетобудування, розроблення нафтових і газових родовищ, будівельні матеріали і вироби, екологія, технологія виробництва силікатних матеріалів, охорона рослинного і тваринного світу, загальні питання сільського господарства, загальні питання кібернетики, регіональна та міська економіка, аналітична хімія, фармакологія, астрометрія, будівельні конструкції, рівняння математичної фізики, конституційне право, технологія машинобудування, фізика елементарних частинок, системи автоматичного керування, конструювання електронних приладів, захист сільськогосподарських рослин, біофізика, міжнародне право, загальні питання проєктування та конструювання, дослідження зірок, загальні питання астрономії, астрофізика, прокатне виробництво, педагогіка професійної освіти, організація управління економікою, енергоресурси та енергетичний потенціал, загальні питання організації та управління, алгебра, математична кібернетика, світова економіка, двигунобудування, політичні системи, теорія моделювання, біотехнологічні процеси та апарати, катастрофи антропогенного походження, аварійно-рятувальні роботи, збагачення корисних копалин, соціальна філософія, озброєння та військова техніка тощо. Для порівняння: в НАН України таких об'єктів за даними 2017--2019 років було 141.

Задля врахування співвідношення між двома взаємопов'язаними екстенсивними параметрами (абсолютним обсягом коштів і кількістю виконуваних тем за напрямом) введено показник інтенсивності -- питомий обсяг нових залучених коштів на один зареєстрований проєкт за підкласом Рубрикатора НТІ без урахування фінансово «пустих» тем. В якості відсічної «планки» обрано вимогу щодо перевищення об'єктом подвійної середньої величини обсягу нових залучених коштів на одну тему в МОН України за трирічним масивом карток (це 831,2 тис. грн, але задля уникнення випадкових помилок обліку автором обрано рівень у 800 тис. грн). Умовою включення об'єкта до числа пріоритетних стає перевищення цього рівня за середньозваженою величиною питомого обсягу на трирічному інтервалі.

«Жертвами» умови подвійного перевищення стали великі об'єкти, як-то: фізика твердих тіл, технологія розроблення родовищ твердих корисних копалин і механіка деформованого твердого тіла. Причому в першому випадку річні обсяги залучених коштів мали тенденцію до поступального зростання, але відставання за показником інтенсивності виявилось завеликим. Зі збільшенням деталізації розгляду до рубрики третього рівня «Механічні властивості твердого тіла» (код 29.19.13) додаткова вимога вже виконується з великим запасом (1,28 млн грн. як середні річні витрати на тему), але коректніше порівнювати об'єкти однакового ієрархічного рівня -- зміниться і вибірка, і опорні величини. Аналіз на рівні груп Рубрикатора НТІ виглядає доречним, але на практиці він ускладнюється через ігнорування поглибленої деталізації при заповненні карток значною частиною виконавців.

Після застосування додаткового індикатора в групі залишаються 27 об'єктів (табл. 5).

Лідерами рейтингу на рівні підкласу виявились роботи в галузі загальних питань біології та кліматології, на які було частково віднесено кошти програми антарктичних досліджень. Третє місце технології органічних покриттів обумовлене виконанням великого проєкту на замовлення НАТО. Більш-менш «природними» з організаційної точки зору (47 розпочатих тем) є роботи в галузі фізичної хімії. За обсягом залучених коштів розподіл має виразну гіперболічну форму: перша четвірка об'єктів сумарно «важить» як решта 23, а його лідери за обсягом коштів є зіставними з 19 об'єктами наприкінці рейтингу.

За величиною пріоритетна група склала близько 3 % від загальної кількості таксонів Рубрикатора НТІ рівня підкласу та є однопорядковою величиною з розмірністю переліку офіційно затверджених пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2022 р. (46), який все ж таки стосується всього фронту вітчизняної науки, а не тільки установ МОН України (нагадаємо, що в НАН України таких тематичних напрямів було виділено 78). Частка пріоритетних об'єктів у МОН України склала 35,6 % від сукупного обсягу нових залучених коштів за всіма темами, що наближається до відповідного значення НАН України (39,6 %). Ця величина є прийнятною, бо розподіл зі зниженою часткою пріоритетної групи свідчить про надмірне завищення вимог для отримання статусу, але якщо пріоритетним виявляється майже все, тоді пріоритетів як таких не існує. В пріоритетній групі середній обсяг річних витрат на тему в 4,6 раза перевищив середню, обчислену для всього масиву. Тобто фактичні пріоритети в науковій системі існують завжди, хоча вони не завжди виникають в організований спосіб.

Таблиця 5. Пріоритетні напрями в науково-освітніх організаціях МОН України на рівні підкласу Рубрикатора НТІ

Примітка. Курсивом виділено 14 пріоритетних об'єктів, нижнє обмеження обсягу залученого фінансування за три роки перевищує 10 млн грн.

Джерело: розраховано автором.

У переліку присутні представники трьох груп наук за форматом КВНТД у різній пропорції: природничих -- 14, технічних -- 9 і соціальних -- 4. Тут варто згадати фактор технологічної необхідності додаткових матеріальних витрат, який об'єктивно підвищує собівартість робіт у природничих і технічних науках, особливо в їхніх експериментально-орієнтованих галузях. Це прямо впливає на середні величини обсягів коштів на рівні МОН України як опорних при розрахунках та ускладнює потрапляння до групи пріоритетних об'єктів соціальних і гуманітарних наук, де такі витрати є значно меншими. Цю обставину можна врахувати в зменшенні коефіцієнта перевищення до півтораразового для останніх груп наук, або ж слід обмежитись вимогою простого перевищення об'єктом середнього рівня у вибірці. В першому випадку до переліку пріоритетних напрямів будуть додатково включені роботи в галузі загальних питань освіти і педагогіки, в другому -- ще й конституційного права та історії України.

У разі звернення до додаткових прийомів відокремлення, зокрема при встановленні нижнього обмеження обсягу залученого фінансування за три роки в 10 млн грн, у пріоритетній групі залишаться 14 об'єктів (у табл. 5 виділені курсивом), на які припаде 31,3 % сукупного обсягу нових залучених коштів у МОН України. За їхнім профілем у 2017-- 2019 рр. розпочато 206 тем із загальної кількості 3379, або 6,1 %, тобто концентрація фінансових ресурсів є достатньою, щоб відповідати самій ідеї пріоритетності як виявленню чогось особливо важливого, що заслуговує на підвищену підтримку. Для порівняння, в НАН України відповідне значення склало 34,8 %, тобто застосування процедури дає близькі результати на різних масивах даних. Однак можливості такого прийому потребують додаткового уточнення як на масиві карток за 2020--2021 роки, так і на основі даних про виконавців з НАН України. Поки що зазначимо, що він суттєво зменшує шанси соціальних і гуманітарних наук на потрапляння до пріоритетної групи через поширеність у них індивідуальних форм праці, переважно теоретичний характер робіт та помірні величини загального обсягу тем (окрім тих, які фактично реалізують спеціалізовані загальнонаукові функції -- як у разі діяльності Малої академії наук та УкрІНТЕІ).

Стосовно активності КНУ імені Тараса Шевченка зазначимо, що його внутрішні пріоритети в цілому відповідають відомчим, хоча точніше буде сказати, що решта організацій МОН України лише обмежено здатні компенсувати вплив його профілю на загальний розподіл розвитком інших напрямів. Передусім це стосується проектів цього університету в галузі фізичної хімії, оптики, фізики твердого тіла, організації науки та політики в сфері науки. В математичній статистиці його частка в обсязі всіх відповідних робіт МОН України сягнула 68,9 %, у загальних питаннях кібернетики -- 69,4, у неорганічній хімії та комплексних сполуках -- 75,8, у міжнародному праві -- 92,2, у астрофізиці -- 92,8, а в проблематиці фізичного експерименту -- аж 96,2 %.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Вважаємо актуальним доповнення переважно дедуктивного принципу досліджень підходами, що ґрунтуються на методі індукції, однак методично виходять за межі організації та інтерпретації результатів різноманітних опитувань. У сучасному наукознавстві таким стає оброблення масиву реєстраційних карток НДДКР УкрІНТЕІ у форматі Рубрикатора НТІ, який претендує на роль інструменту для оцінювання пріоритетів науково-технічних робіт у предметно-тематичному аспекті (в тому числі на відомчому рівні та в МОН України зокрема). Без організації дієвої системи моніторингу реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки їх чергове встановлення, навіть із залученням найраціональніших і витончених процедур, перетворюється на ритуальне дійство, яке може продемонструвати прогресивність влади та обізнаність експертів, але не матиме значущих практичних наслідків.

Функціонування університетської науки ґрунтується на залученні коштів не тільки суто наукового, а й освітянського походження. Попри дуже високу транспарентність у частині відображення робіт у реєстраційних картках представників МОН України, обсяг коштів із освітянських джерел поки що залишається невідомим, але за непрямою оцінкою обидва джерела є зіставними за величиною.

У низці наукових напрямів важливий внесок робиться не ЗВО, а спеціалізованими центрами, науково-дослідними інститутами та підприємствами, які знаходяться у підпорядкуванні МОН України. Через це міжвідомчі порівняння не є тотожними до міжсекторальних.

Застосування альтернативної інформаційної бази дозволяє ідентифікувати як фактичні пріоритетні напрями в МОН України у 2017-- 2019 роках 27 об'єктів рівня підкласу Рубрикатора НТІ (табл. 5), що є зіставним з розмірністю офіційно затвердженого переліку тематичних пріоритетних напрямів. Найбільшими за обсягом фінансування науко-во-технічних робіт були такі об'єкти (за убуванням значень): загальні питання біології, кліматологія, технологія органічних покриттів, фізична хімія, телефонний зв'язок і апаратура, оптика, організація науки і наукова політика, неорганічна хімія та комплексні сполуки, авіабудування, радіотехнічні системи зондування, локації та навігації, загальні питання фізики, інформаційний пошук, порошкова металургія, педагогіка загальноосвітньої школи. Додатково до переліку фактичних пріоритетів можна включити менш фінансово вагомі об'єкти: хімію високомолекулярних сполук, пожежну безпеку, загальні питання кібернетики, астрометрію, рівняння математичної фізики, міжнародне право, дослідження зірок, астрофізику, загальні питання астрономії, біотехнологічні процеси та апарати, аварійно-рятувальні роботи та соціальну філософію. Зазначимо, що йдеться не про фінансування взагалі, а саме про сукупний обсяг нових залучених коштів, оскільки частина робіт виконувалась за рахунок попередніх ресурсів, відображених у картках до 2017 року, що потребує розширення інтервалу спостереження.

Слід виділити три головні напрями, які мають далі розкрити можливості використаного в дослідженні підходу.

Перший напрям пов'язаний з його поширенням на інформаційний масив 2020--2021 років і порівнянням двох трирічних розподілів 2017--2019 та 2019--2021 років на предмет стійкості та/або тематичного дрейфу виконуваних робіт в обох відомствах. Такий підхід також має визначити, чи залишає фінансовий слід оновлення переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на межі десятиліть або воно залишається декларативним.

Другий напрям передбачає порівняльний аналіз профілів науково-технічних робіт організацій МОН України і НАН України, на базі чого будуть запропоновані методичні підстави для ідентифікації зон міжвідомчої конкуренції та/або потенційної кооперації.

Третій напрям потребує поглиблення дослідження феномену «пустих» і близьких до них «маломірних» тем, які масово виконуються в установах МОН України (в НАН України таке є рідкістю), в частині з'ясування предметно-тематичних зон його переважного застосування та виявлення тих ЗВО, котрі активно звертаються до такої практики.

Список літератури

1. Булкін І.О. Визначення фактичних пріоритетів фінансування науково-технічної діяльності в Національній академії наук України. Наука та наукознавство. 2021. № 4 (114). С. 24--56. https://doi.org/10.15407/sofs2021.04.024

2. Мех О.А., Бублик С.Г. Суб'єкти науково-освітньої діяльності в Україні: структурний аналіз міжнародних рейтингів і звітних документів. Наука та наукознавство. 2021. № 2 (112). С. 77--99. https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.077

3. Ісакова Н.Б. Про інноваційне співробітництво університетів і бізнесу: досвід України. Наука та наукознавство. 2022. № 2 (116). С. 24--47. https://doi. org/10.15407/sofs2022.02.024

4. Бессалова Т.В. Современные тенденции и проблемы развития вузовского сектора науки в Украине. Гілея: науковий вісник. 2014. Вип. 85. С. 39--43.

References

1. Bulkin, I.A. (2021). Identifying actual priorities in Science and Technology financing in the National Academy of Sciences of Ukraine. Science and Science of Science, 4(114), 24--56 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/sofs2021.04.024

2. Mekh, O.A., Boublyk, S.H. (2021). Research and education entities in Ukraine: a structural analysis of international ratings and reporting documents. Science and Science of Science, 2(112), 77--99 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/sofs2021. 02.077

3. Isakova, N.B. (2022). Innovation cooperation between universities and business: the experience of Ukraine. Science and Science of Science, 2(116), 24--47 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.024

4. Bessalova, T.V. (2014). Modern tendencies and problems of high education sector of science development in Ukraine. Gileya: science bulletin, 85, 39-43 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru