Ціннісні аспекти цифровізації публічного управління: безпековий вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ціннісні аспекти цифровізації публічного управління: безпековий вимір

Бондарчук Павло Сергійович аспірант, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

Встановлено актуальність та значущість науково-практичної необхідності удосконалення механізмів сфери державного управління національною безпекою у умовах подолання викликів, що пов'язані з пандемією, і тенденцій прискореної цифровізації відповідно до тенденцій розвитку світової спільноти як нагальної та значущої задачі для країни. Розглянуто поточну ситуацію наукових розробок та досліджень у царині державного управління національною безпекою у розрізі сфер діяльності країни. Проведено аналіз викликів та запитів, які стоять перед суб'єктами державного управління та публічного адміністрування у сфері національної безпеки. Науково доведено необхідність розробки виважених та обґрунтованих політик, управлінських рішень та владних стратегій державного управління, заснованих на ціннісному підході. Визначені базові передумови розробки та формування підходу і напрямків ціннісно-орієнтованого управління сфери національної безпеки в умовах світової біфуркації. Запропоновано ідентифікацію системи цінностей відповідно до ціннісного підходу які прямо та опосередковано впливають на сферу національної безпеки країни. Визначено і запропоновано нові задачі та орієнтири державного управління у галузі національної безпеки у межах розробленого підходу. Обґрунтовано необхідність створення відповідної та кваліфікованої робочої групи, спрямованої на реалізацію і впровадження ціннісно-орієнтованого управління національною безпекою та забезпечення інструментів і систем цифровізації системи державного управління національною безпекою: запропоновано структуру і основні функції учасників робочої групи. Здійснено висновки щодо впливу запропонованих розробок на досягнення цінності гнучкого державного управління національною безпекою, що можуть бути втілені у реалізації швидкого та ефективного реагування на нові виклики, зокрема такі, що пов'язані з пандеміями та іншими негативними викликами та впливами на державне управління у сфері національної безпеки.

Ключові слова: державне управління у сфері забезпечення національної безпеки, цінності, ціннісно-орієнтоване державне управління, цифровізація, ціннісний підхід.

Abstract

Bondarchuk Pavlo Serhiyovych Graduate student of the Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv

VALUABLE ASPECTS OF DIGITALIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION: SECURITY DIMENSION

The relevance and significance of the scientific and practical need to improve the mechanisms of state management of national security in the conditions of overcoming the challenges associated with the pandemic and the trends of accelerated digitalization in accordance with the trends of the development of the world community as an urgent and significant task for the country have been established. The current situation of scientific developments and research in the field of state management of national security in the cross-section of the country's spheres of activity is considered. An analysis of the challenges and requests faced by subjects of state administration and public administration in the field of national security was carried out. The necessity of developing balanced and justified policies, management decisions and powerful strategies of public administration, based on a value approach, has been scientifically proven. The basic prerequisites for the development and formation of the approach and directions of value-oriented management of the sphere of national security in the conditions of global bifurcation have been determined. It is proposed to identify the system of values in accordance with the value approach, which directly and indirectly affect the sphere of national security of the country. New tasks and orientations of state administration in the field of national security within the framework of the developed approach are defined and proposed. The need to create an appropriate and qualified working group aimed at the implementation and implementation of value-oriented management of national security and provision of tools and systems for digitalization of the system of state management of national security is substantiated: the structure and main functions of the members of the working group are proposed. Conclusions were made regarding the impact of the proposed developments on achieving the value of flexible state management of national security, which can be embodied in the implementation of a quick and effective response to new challenges, in particular those related to pandemics and other negative challenges and impacts on state management in the field of national security security.

Keywords: public administration in the field of ensuring national security, values, value-oriented public administration, digitalization, value approach.

Постановка проблеми

Однією з найгостріших проблем, яка виникла перед людством, стала пандемія нового вірусу, яким охоплені практично усі країни світової спільноти. При цьому як розвинені країни світу, такі як Італія, Франція, Велика Британія, США, та інші, що відносяться до так званої умовної групи «Золотого мільярду» так і країни з ВВП набагато меншим на душу населення, виявилися практично не готовими до ефективного протистояння та боротьби з цією загрозою здоров'ю та виживанню населення земної кулі. У рамках політики національної безпеки щодо боротьби з подібними загрозами та викликами суспільній безпеці, питання цифровізації життєдіяльності України, зокрема, належного функціонування органів влади, суспільства, забезпечення політичної, економічної, соціальної стабільності соціуму набуває реальної та значної ваги, та є практично недослідженим з огляду на подібні зовнішні виклики світового масштабу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Статтею 17 Конституції України визначено, що «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» (Основний Закон держави) [5]. Сфера національної безпеки є предметом пильної і безпосередньої уваги Президента України («Про Стратегію національної безпеки України») [9], Верховної Ради України («Про національну безпеку України») [8] та усіх гілок державної і територіальної влади. Питання управління забезпеченням національної безпеки у окремих аспектах достатньо розкрито у наукових дослідженнях, зокрема щодо енергетичної безпеки (Соколовська, 2017) [10, С. 68-76], фінансової безпеки держави (Мазаракі, 2016) [6, С. 5-23], соціогуманітарної безпеки (Горбатюк, 2017) [2, С. 84-90]. Однак, перед Україною постають нові виклики, на які необхідно швидко, адекватно, ефективно та, за можливості, проактивно реагувати. Дослідження у цьому напрямкувключаютьметодологіюуправління забезпеченням національної безпеки через ідентифікацію і моніторинг системи її індикаторів (Качинський, 2013) [4], аналіз поточного стану реформування сектору безпеки України (Перебіг реформ, 2016) [7], формулювання функцій та завдань системи забезпечення національної безпеки України у сучасних умовах (Шевченко, 2014) [11, С. 14-24], аналіз підходів до забезпечення державної безпеки України у сучасних умовах європейської та євроатлантичної інтеграції (Зюзя, 2020) [3, С. 83-95] тощо. Однак, у наведених дослідженнях майже не розглянуто ціннісного підходу і ціннісно-орієнтованого управління у застосуванні до питань забезпечення національної безпеки у умовах сучасних викликів пандемії і трендів цифровізації. Підґрунтя такого підходу запропоновано у праці (Бондарчук, 2018) [1, С. 46-48], однак недостатньо розширено. А отже, питання застосування ціннісно-орієнтованого державного управління національною безпекою у умовах подолання викликів, що пов'язані з пандемією, і на тлі тенденцій прискореної цифровізації, є актуальним та потребує ґрунтовного наукового аналізу.

Мета статті - аналіз викликів, що постають перед державним управлінням у сфері забезпечення національної безпеки України у сучасних умовах, та розробка інструментів для забезпечення гнучкості державного управління щодо швидкого і при цьому ефективного реагування на нові виклики, зокрема такі, що пов'язані з пандеміями.

Виклад основного матеріалу

У межах сфери публічного управління під цифровізацією ми можемо розуміти окремий феномен, що складає систему управління, яка базується на використанні електронно-інформаційного устаткування та технологій та має забезпечити якісний, оперативний, збалансований та передбачуваний результат виконання поставлених перед нею завдань.

Серед основних завдань, які виникають у сфері публічного управління національною безпекою забезпечення належного функціонування та життєдіяльності українського суспільства є чи не найголовнішим. Як показав нещодавній досвід не тільки України, але й інших країн світу, у умовах введення спеціальних обмежувальних заходів, таких як закриття кордонів, уведення карантину, обмеження функціонування громадського транспорту, закриття місць відпочинку, громадських заходів харчування, дозвілля, обмеження масового пересування, основна маса громадян залишилася реально обмеженою у здійсненні свого звичного порядку життя, при цьому головний удар, крім медичної галузі отримала й сфера трудової діяльності, що значним чином вплинуло на отримання доходів населенням, що у випадку слабкої економічної системи спричинило вагомі матеріальні втрати. Одночасно проходять суттєві зміни в структурі системи цінностей суспільства і держави.

При цьому ті галузі економіки, які у своїй діяльності залежать, чи залежали від цифрових технологій, зокрема інтернет-торгівля, логістична галузь, пов'язана з поставкою товарів і продуктів, інтернет-медіа, галузь комп'ютерних технологій, онлайн-навчання, виробництво і реалізація товарів першої необхідності та сфера надання послуг через онлайн-технології непогано утрималися на плаву, а у деяких ситуаціях навіть і виграли економічно від такого розвитку подій. Таким чином, цінність цифровізації набула більш глибокого значення у зв'язку з новими трендами.

Окремі власники електронних платформ, таких як Фейсбук, Алі-баба, Амазон, Ютуб, взагалі зуміли примножити свої капітали та статки. Натомість багато з тих прошарків населення, чия діяльність не могла бути трансформованою шляхом переведення в електронну форму і здійснюватися дистанційно, понесли реальні втрати.

З метою недопущення розповсюдження коронавірусу органи влади та галузеві установи, зокрема, МВС, Соцзахисту, МОЗ, МОН, заклади лікарень, шкіл, вишів, які належать до системи органів, що забезпечують відповідно до специфіки своєї діяльності сферу національної безпеки, у багатьох випадках були змушені обмежити надання відповідних послуг населенню, особливо при відсутності переведення таких послуг у онлайн-спосіб. При цьому навіть відповідне переведення, як у випадку зі школами та вишами, підтвердило відсутність належних та ефективних електронно-інформаційних систем, здатних забезпечити якісний процес навчання. Цінність таких систем, таким чином, значно актуалізувалася.

Єдина сфера, де відносно непогано була забезпечена система цифрового управління - це фінансово-банківська система, завдяки якій її користувачі, власники електронних дебетово-кредитових розрахункових карток, змогли здійснювати відповідні електронні транзакції та сплачувати, іноді не виходячи з дому, рахунки за надані товари та послуги. Звичайно, подібний результат було досягнуто лише тому, що найбільша капіталізація і, відповідно, модернізація у переважній більшості країн світу стосується саме фінансово-кредитної сфери. У цьому контексті ефективне публічне управління у сфері фінансово-бюджетних відносин та грошово-кредитної політики має бути спрямоване на забезпечення принаймні оптимального фінансування тих сфер, які у умовах пандемії набувають більшої цінності для держави.

Загалом, сучасні тенденції, що пов'язані з прискореною цифровізацією і пандемією, внесли корективи у систему цінностей держави і суспільства, яку слід переглянути. За результатами проведеного аналізу, можна ідентифікувати такі цінності, що були змінені або набули іншого наповнення і можуть бути об'єктами розгляду для сфери державного управління:

- цінність людського життя;

- цінність ефективного реформування державного управління у медичній галузі;

- цінність безпеки держави в умовах нових викликів;

- цінність гнучкості державного управління у процесі реалізації швидкого та ефективного реагування на нові виклики, зокрема такі, що пов'язані з пандеміями;

- цінність проактивних важелів економічного зростання;

- цінність цифровізації як такої;

- цінність цифровізації функцій державного управління;

- цінність єднання громадян держави у відповідь на виклики;

- цінність зміцнення суверенітету і незалежності України.

Ідентифіковані нові або змінені існуючі цінності вимагають відповідної

систематизації для здійснення управління ними, що, в свою чергу, передбачає необхідність у вирішенні нових задач державного управління у галузі національної безпеки, серед яких запропонуємо наступні:

1) запровадження ціннісно-орієнтованого підходу у державному управлінні національною безпекою, з метою чого пропонується розробка відповідної концепції на 2020-2030 рр.;

2) створення уповноваженого органу або робочої групи з організації і впровадження ціннісно-орієнтованого управління національною безпекою України;

3) ідентифікація цінностей національної безпеки у усіх галузях її забезпечення через створення відповідного реєстру, порядку його актуалізації та періодичного проведення актуалізації реєстру цінностей національної безпеки;

4) визначення організаційної структури управління цінностями на державному і територіальному рівнях через розробку і закріплення додаткових функцій (змін в оргструктурах) у посадових інструкціях визначених фахівців і положеннях про підрозділи (положеннях про центральні і територіальні органи державної влади і місцевого самоврядування);

5) створення інструментів управління цінностями національної безпеки на державному і територіальному рівнях через розробку відповідних концептуальних і цифрових інструментів;

6) впровадження ціннісно-орієнтованого управління на державному і територіальному рівнях з використанням затвердженої концепції, зміненої організаційної (функціональної) структури і на основі розроблених інструментів;

7) періодичний моніторинг роботи системи ціннісно-орієнтованого управління національною безпекою України.

У розвиток ціннісного підходу і його інституалізації у державному управлінні у сфері забезпечення національної безпеки, а також для вирішення вище сформульованих задач, запропонуємо створити робочу групу з ціннісно- орієнтованого державного управління, яку б координувала та спрямовувала Рада національної безпеки і оборони, у наступному складі:

- голова робочої групи, до обов'язків якого включити керівництво робочою групою і звітування про результати її роботи перед РНБО;

- координатор робочої групи, до обов'язків якого включити координацію роботи робочої групи, організацію і аналітичний супровід її засідань

- аналітикробочої групи,дообов'язківякоговключити

моніторинг ціннісно-орієнтованого управління національною безпекою на рівні держави, аналітичний супровід засідань робочої групи, підготовку висновків і пропозицій для голови робочої групи;

- уповноважені представники від кожного державного органу, до повноважень якого входить забезпечення національної безпеки;

- медіаторробочої групи,дообов'язківякого включити допомогу у вирішенні конфліктів при впровадженні ціннісно-орієнтованого управління національною безпекою;

- фахівець (група фахівців) з цифровізації, до обов'язків якого

включити управління діджиталізацією запропонованих функцій ціннісно-

орієнтованого управління і інтеграцію таких функцій у рамках єдиної

інформаційної системи.

Запропонована структура, за умови її впровадження і професійного управління нею, дозволить здійснювати ефективне ціннісно-орієнтоване державне управління у сфері забезпечення національної безпеки завдяки сполученню інструментів цифровізації, ціннісного підходу і важелів державного управління [12].

Висновки

Перед державним управлінням загалом і державним управлінням у галузі забезпечення національної безпеки зокрема постають нові виклики. Тенденції цифровізації, що прискорюється, з одної сторони, і такі, що можуть бути ефективно подолані за її допомогою, виклики, що пов'язані з пандемією, формують необхідність нових підходів. У статті запропоновано підхід ціннісно-орієнтованого державного управління у галузі національної безпеки. Визначені передумови формування підходу, ідентифікована відповідна система цінностей, визначені нові задачі державного управління у галузі національної безпеки в межах розробленого підходу, запропонована структура робочої групи, спрямована на його реалізацію. Наведені розробки дозволять реалізувати цінність гнучкості державного управління в реалізації швидкого і ефективного реагування на нові виклики, зокрема такі, що пов'язані з пандеміями.

Література

1. Бондарчук П.С. Національні цінності як підвалини формування ідеології миру в умовах воєнних загроз. Матеріали VIII Міжнародної наукової конференції «Соціальне прогнозування та проектування майбутнього країни: світогляд миротворення» (23 березня 2018 року, м. Запоріжжя). - Запоріжжя: КСК-Альянс, 2018. С. 46-48.

2. Горбатюк С. Є. Соціальна функція держави в контексті забезпечення соціогуманітарної безпеки / С. Є. Горбатюк // Вісн. НАДУ. - 2017. - № 1 (84). - С. 84-90.

3. Зюзя О. В. Функції та завдання системи забезпечення державної безпеки України в сучасних умовах європейської та євроатлантичної інтеграції. Вісн. НАДУ. Серія «Державне управління». 2020. № 2 (97). С. 83-95.

4. Качинський А. Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія / А. Б. Качинський. - Київ : НІСД, 2013. - 104 с.

5. Конституція України. Дата оновлення: 03.09.2019. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 25.06.2022).

6. Мазаракі А. А. Домінанти інституційної модернізації фінансової системи України [Електронний ресурс] / А. А. Мазаракі, С. В. Волосович // Вісн. КНТЕУ. - 2016. - № 1. - С. 5-23. - Режим доступу : http://visnik.knteu.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 1723&catid=186&lang=uk (дата звернення: 01.07.2022).

7. Перебіг реформ у секторі безпеки України: здобутки та головні проблеми (дискусійні матеріали) // Моніторинг викликів урядуванню в секторі безпеки України: стан і потреби : матеріали першої міжнар. конф., Київ, 21-22 січ. 2016 р. / за ред. Ф. Флурі,

О.Мельника ; Центр Разумкова, DCAF. - Київ : Заповіт, 2016. - 115 с.

8. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII. Режим доступу:https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2469-19#Text(дата звернення: 25.06.2022).

9. Про Стратегію національної безпеки України : Указ Президента України від 26.05.2015 № 287/2015. Режим доступу:https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/287/2015#Text(дата звернення: 27.06.2022).

10. Соколовська Н. І. Удосконалення механізмів взаємодії центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в забезпеченні енергетичної безпеки регіонів / Н. І. Соколовська // Вісн. НАДУ. - 2017. - № 4. - С. 68-76. - (Серія “Державне управління”).

11. Шевченко М. М. Функції та завдання системи забезпечення національної безпеки України в сучасних умовах. Наук.-інформ. вісн. Акад. нац. безпеки. 2014. № 3-4. С. 14-24. Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/nivanb_2014_3-4_4 (дата звернення: 07.07.2022).

12. Kelbia, S., Zakharchyn, N., Samilo A., Koveino Y., Pundor I. & Shyshko V. (2021) The rule of law as a fundamental principle of the functioning of the legal system of democratic countries. AD ALTA: Journal of interdisciplinary research. 2021. Volume 11. Issue 2. Pp. 113-117. Available at: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/110221/papers/A_19.pdf

References

1. Bondarchuk, P.S. (2018). Nadonafrn cmnosti jak pMvalini formuvannja іdeologії miru v umovah voєnnih zagroz [National values as the foundations of the formation of the ideology of peace in the conditions of military threats]. Proceedings from VIII '8: VIII Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «Social'ne prognozuvannja ta proektuvannja majbutn'ogo kratni: svUogljad mirotvorennja» - The 'Eightenth International Scientific and Practical Conference «Social Forecasting and Designing the Future of the Country: Worldview of Peacemaking». (pp. 46-48). Zaporizhzhja: KSK-Al'jans [in Ukrainian].

2. Gorbatjuk, S. Є. (2017). Sodafna funkdja derzhavi v konteksti zabezpechennja sodogumanіtamoї bezpeki [The social function of the state in the context of ensuring sociohumanitarian security]. Visn. NADU - Bulletin NADU, 1 (84), 84-90 [in Ukrainian].

3. Zjuzja, O. V. (2020). Funkcn ta zavdannja sistemi zabezpechennja derzhavno't bezpeki Ukrami v suchasnih umovah єvropejs'koї ta єvroatlantidhnoї mtegracn [Functions and tasks of the state security system of Ukraine in modern conditions of European and Euro-Atlantic integration]. Visn. NADU - Bulletin NADU, 2 (97), 83-95 [in Ukrainian].

4. Kachins'kij, A. B. (2013). Indikatori nacional'no'i bezpeki: viznachennja ta zastosuvannja th granichnih znachen' [Indicators of national security: definition and application of their limit values].KiN : NISD [in Ukrainian].

5. Konstitucija Ukrami. Data onovlennja [Constitution of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

6. MazaraW, A. A. (2016). Dommanti іnstitudіjnoї modern^cd fmansovot' sistemi Ukrami [Dominants of institutional modernization of the financial system of Ukraine]. Visn. KNTEU - Bulletin of KNTEU, 1, 5-23 [in Ukrainian].

7. Fluri, F. , Mel'nik, O. (2016). Monitoring viklikiv urjaduvannju v sektori bezpeki Ukrami: stan i potrebi [Monitoring of challenges to governance in the security sector of Ukraine: state and needs]. Kitv : Zapovh [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrami “Pro nacmnafnu bezpeku Ukrami” [The Law of Ukraine “On the national security of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2469-19#Text [in Ukrainian].

9. Ukaz Prezidenta Ukrami “Pro Strategiju ^d^nahnot' bezpeki Ukrami” [Decree of the President of Ukraine “On the National Security Strategy of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015#Text [in Ukrainian].

10. Sokolovs'ka, N. L (2017). Udoskonalennja mehanіzmіv vzaemodii central'nih organiv vikonavchoi vladi ta organiv miscevogo samovrjaduvannja v zabezpechenni energetichnoi bezpeki regioniv [Improvement of mechanisms of interaction of central executive authorities and local self-government bodies in ensuring energy security of regions]. Visn. NADU - Bulletin NADU, 4, 68-76 [in Ukrainian].

11. Shevchenko, M. M. (2014). Funkcii ta zavdannja sistemi zabezpechennja nacional'noi bezpeki Ukraini v suchasnih umovah [Functions and tasks of the national security system of Ukraine in modern conditions.]. Nauk.-inform. visn. Akad. nac. Bezpeki - Science and information release Acad. national security, 3-4, 14-24. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nivanb_ 2014_3-4_4 [in Ukrainian].

12. Kelbia, S., Zakharchyn, N., Samilo A., Koveino Y., Pundor I. & Shyshko V. (2021) The rule of law as a fundamental principle of the functioning of the legal system of democratic countries. AD ALTA: Journal of interdisciplinary research. 2021. Volume 11. Issue 2. Pp. 113-117. Available at: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/110221/papers/A_19.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru