Сучасний стан демократизації публічного управління на регіональному рівні
Аналіз теоретичної сутності поняття демократизації публічного управління на регіональному рівні. Системні процеси, які у країнах розвиненої демократії базується на фундаментальному підґрунті соціальної взаємодії та співпраці диференційованих інституцій.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.02.2023 |
| Размер файла | 702,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра регіональної політики
Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Сучасний стан демократизації публічного управління на регіональному рівні
Старикова Ганна Віталіївна, аспірант
Анотація
У статті досліджується сучасний стан демократизації публічного управління на регіональному рівні. Проаналізовано теоретичну сутність поняття демократизації публічного управління на регіональному рівні під яким розуміють системний процес, який у країнах розвиненої демократії базується на фундаментальному підґрунті соціальної взаємодії та співпраці диференційованих інституцій та чітко сформульованих і зафіксованих, у правовій та організаційній діяльності та стандартах. Досліджено головні суб'єкти публічної адміністрації, які відповідають за Встановлено, що в Україні демократизація публічного управління реалізована на основі підходу «жодних рішень для громадянського суспільства без громадянського суспільства». З'ясовано, що в Україні стабільною залишається тенденція стосовно збереження ефективного числа парламентських партій в межах 3 - 4,5, де даний показник надає нам змогу ідентифікувати українську партійну систему - як багатопартійну без домінуючої партії чи двоблокову багатопартійну. В результаті обчислення Індексу ефективного числа електоральних партій відзначаємо диспропорцію у вазі політичних партій та значну виборчу привабливість політичних партій на виборах, аніж їх представленість у парламенті. Встановлено, що найбільш функціональною являється така партійна система, де величина індексу агрегації є високою, а саме значення є більшим за 10,0, що є найбільш сприятливим для партійної системи. З'ясовано, що у 2019 р. індекс агрегації становить 10,4, який визначається як біполярна партійна система, яка сприяє стабілізації системи коаліційних домовленостей з домінуванням одного партійного угрупування, яке або створює однопартійні уряди чи диктує іншим партнерам умови, на яких він буде сформований. Визначено, що у попередні роки середня величина індексу агрегації є меншою від 5,0, то у 1998 р., 2002 р. та 2014 р., тому можемо відзначити про високий ступінь фракційності партійних систем і наявність малих партій. З'ясовано, що індекс фракційності та ефективної кількості партій є приблизно однаковим у всіх регіонах України, і в Київській області, що підтверджує про стабільну поляризацію уподобань виборців.
Ключові слова: демократизація, публічне управління, регіональний рівень.
Starykova Ganna Vitaliyivna Graduate student of the 4th year of study of the Department of Regional Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv
CURRENT STATE OF DEMOCRATIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION AT THE REGIONAL LEVEL
Abstract
The paper studies the current state of democratization of public administration at the regional level. The theoretical essence of the concept of democratization of public administration at the regional level is analyzed, which is understood as a systemic process, which in developed democracies is based on the fundamental foundation of social interaction and cooperation of differentiated institutions and clearly formulated and recorded in legal and organizational activities and standards. The main subjects of public administration, which are responsible for It was established that in Ukraine, the democratization of public administration is implemented on the basis of the approach "no solutions for civil society without civil society". It has been found that in Ukraine, the trend of keeping the effective number of parliamentary parties in the range of 3-4.5 remains stable, where this indicator allows us to identify the Ukrainian party system - as a multi-party system without a dominant party or a two-bloc multi-party system. As a result of the calculation of the Index of the effective number of electoral parties, we note a disproportion in the weight of political parties and a significant electoral attractiveness of political parties in elections, rather than their representation in the parliament. It was established that the most functional party system is the one where the value of the aggregation index is high, and the value itself is greater than 10.0, which is the most favorable for the party system. It was found that in 2019 the aggregation index is 10.4, which is defined as a bipolar party system that contributes to the stabilization of a system of coalition arrangements with the dominance of one party group, which either creates single-party governments or dictates to other partners the terms on which it will formed. It was determined that in previous years the average value of the aggregation index was less than 5.0, then in 1998, 2002 and 2014, so we can note the high degree of factionalism of party systems and the presence of small parties. It was found that the index of factionalism and the effective number of parties is approximately the same in all regions of Ukraine and in the Kyiv region, which confirms the stable polarization of voter preferences.
Keywords: democratization, public administration, regional level.
Вступ
Постановка проблеми. Інтеграція України в європейське політичне та економічне середовище потребує подальшої демократизації суспільних процесів. Це, своєю чергою, вимагає від України подальшої трансформації публічних інститутів у відповідності до світових та європейських стандартів та може бути здійснено з-за умови формування та реалізації нової ціннісної системи суспільного світогляду як складової вітчизняної демократичної культури. Система публічного управління на загальнодержавному та регіональному рівнях повинна функціонувати та розвиватися з метою забезпечення умов ефективного управління суспільними процесами. З такого боку вона постає у вигляді політичної структури управління суспільством, кожен елемент якої наділений властивостями владних відносин та функціями політичного управління суспільством.
Разом із цим, питання демократизації публічного управління обумовлені трансформаційними процесами суспільного розвитку, які потребують досконалого застосування механізмів публічного управління та адміністрування в діяльності органів публічної влади на демократичних засадах, адаптації стандартів публічного управління в Україні до стандартів європейського врядування та ефективної практики демократизації суспільних відносин. Невирішеними та важливими залишається питання щодо посилення якості функціонування політичних партій на місцевому рівні та вивчення характеру політичних цінностей, які впливають на розвиток процесів демократизації в Україні, тому актуальним являється розгляд сучасного стану демократизації публічного управління на регіональному рівні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тематику демократизації публічного управління на регіональному рівні досліджує значна кількість науковців. Зокрема, наукові праці В. А. Гапоненка, П. Кривоцюка, І. М. Безена, В. В. Сиченка, С. О. Рибкіна, Є.А. Бигара, М.В. Линецького, Є. Бородіна, присвячені аналізу проблем демократизації публічного управління у регіональному аспекті з-за сучасних умов.
Постановка завдання. Метою роботи є дослідження сучасного стану демократизації публічного управління на регіональному рівні. Для досягнення мети визначено наступні завдання: визначити сутність демократизації публічного управління на регіональному рівні; проаналізувати сучасний стан демократизації публічного управління на регіональному рівні. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.
Виклад основного матеріалу
Єдність демократизації публічного управління на регіональному рівні та місцевого самоврядування вбачається в тому, що вони являються різновидом народовладдя та передбачають участь громадян в обговоренні та прийнятті рішень з питань місцевого значення, де їхньою метою вважається широка та ефективна участь громадян в публічному управлінні на регіональному рівні [1-2].
Диференційовані твердження поняття «демократизації публічного управління на регіональному рівні», які визначені зарубіжними та національними дослідниками відображені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Основні трактування поняття «демократизації публічного управління на регіональному рівні»
|
Науковці |
Трактування поняття |
|
|
Старикова Г. [3] |
універсальний інститут демократичної організації сучасного громадянського суспільства та правової держави. |
|
|
Безена І. М., Сиченко В. В., Рибкіна С. О. [4] |
процес трансформаційного переходу від авторитарної та закритої системи до демократичної, відкритої, прозорої та публічної моделі інституції. |
|
|
модель системи відносин людей із приводу державної влади й управління та формування організаційної спільності «держава - громадяни». |
||
|
соціальний, організаційний і правовий інститут, на який покладено виконання певних суспільних функцій. |
||
|
Бигар Є.А., Линецький М.В. [5] |
системний процес, який у країнах розвиненої демократії базується на фундаментальному підгрунті соціальної взаємодії та співпраці диференційованих інституцій та чітко сформульваних і зафіксованих, у правовій та організаційній діяльності та стандартах. |
|
|
Бородін Є., Безена І. [6] |
новий концепт публічної влади: прозорість, відкритість, підзвітність влади за ефективність діяльності, злагодженість діяльності, активну комунікацію органів влади та інших суб'єктів діяльності, в результаті чого змінюється статус громадян, який переходить від стану пасивних спостерігачів до громадсько активних учасників суспільних процесів. |
Примітки: сформовано автором на основі джерел: [2; 6-8].
Таким чином, підтримуємо думку Бигара Є.А., Линецького М.В. стосовно трактування поняття «демократизації публічного управління на регіональному рівні». Структурні рівні демократизації публічного управління на регіональному рівні з визначенням задач, функцій, повноважень та способів взаємодії політичних партій та громадських організацій узагальнено відображено на рисунку 1.
Джерелами демократизації публічного управління в Україні являються нормативно-правові акти, які декларують ліберальні засади та права людини, де можливості громадян країни висвітлені в Конституції України [9]. Укази президентів України декларують законність реалізації виборчого права, де їх завданням є запобігання порушень виборчого процесу. Можливість рівного доступу до електронних засобів масової інформації асекурує розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. [10].
Розпорядження Кабінету Міністрів України [11; 12] регулюють відстоювання демократичних перетворень та міжнародне забезпечення народовладдя в Україні. Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи 2001 р. [13] визначається контрольним нормативно-правовим документом, який інформує європейську громадськість про стан справ в Україні.
Важливість демократії в нашій державі закріплена Конституцією України. У статті 1 зазначається, що Україна являється демократичною, соціальною і правовою державою. Стаття 3 декларує асекурацію державою збереження прав і свобод громадянина. В Основному Законі країни заборонена узурпація владу. У статті 10 вказується можливість вільного розвитку мов, якими розмовляють українці та представники національних меншин. Стаття 15 Основного Закону декларує плюралізм поглядів. У розділі 2 Конституції України йдеться про права громадян, які встановлені ліберальними засадами, зокрема, про свободу слова, віросповідання, природне право тощо [14].
Рис. 1. Структурні рівні демократизації публічного управління на регіональному півні
Примітка: сформовано на основі джерела: [4].
Законодавство України формує кондиції для забезпечення законних виборів для реалізації виборчого права громадян держави. В Указі Президента України «Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих місцевих виборів 25 жовтня 2015 року» декларувалося запобігання обману й фальсифікації, залучення до спостереження фахівців з іноземних держав, забезпечення громадського порядку [15].
Політична модернізація українського суспільства насамперед передбачає демократизацію управлінської системи у вигляді розвитку інститутів громадянського суспільства, одним із яких є публічне управління. На систему публічного управління у контексті процесів політичної демократизації покладається найважливіша роль «посередництва» між державними інстанціями та громадськими ініціативами знизу, з поступовим включенням останніх до системи управління територіями та країною загалом. Інститут громадського управління реалізує потребу громадянського суспільства у самоорганізації та самоврядуванні, що пояснює ключову роль системи громадського управління у формуванні громадянського суспільства. У процесі демократичного реформування політичної системи країни відбувався розвиток системи громадського управління в Україні.
Однією з перешкод у процесі реформування громадського управління в Україні, яка істотно знижує загальну ефективність функціонування органів громадського управління є низький рівень громадянської активності населення в регіонах. Реформування публічного управління у регіонах України насамперед має реалізуватися за наступними напрямами: залучення громадян до процесу громадського самоврядування; підвищення ролі громадського самоврядування та його структур у житті регіонів та країни загалом; інформатизація діяльності органів громадського управління у регіонах, зокрема у актуальному напрямі розвитку «електронної демократії» на рівні територіальних громад. Дані заходи сприятимуть зміцненню публічного управління, перетворенню їх у дієвий та результативний інструмент політичної модернізації країни, розвитку громадянського суспільства та політичної демократії.
В Україні демократизація публічного управління реалізована на основі підходу «жодних рішень для громадянського суспільства без громадянського суспільства», що затверджено Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487/2021 «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 - 2026 роки». У даному нормативно-правовому документі відзначено, що інструменти громадської участі повинні бути закріплені у статутах територіальних громад, а питання належного використання їх механізмів у створенні та імплементації державної політики на регіональному рівні, а також розв'язанні питань місцевого значення вимагають подальшого вирішення [16].
Головними недоліками публічного управління на регіональному рівні, які може усунути демократизація, являються: відсутність чітких механізмів оцінки політичної та інших видів відповідальності; низький рівень адміністративної спроможності регіональних та місцевих органів влади; відсутність чітких механізмів зворотного зв'язку даних державних органів з населенням, якому вони надають послуги.
Місцеве самоврядування є базою для формування та розвитку інститутів демократизації публічного управління на регіональному рівні. У даному контексті демократизація публічного управління на регіональному рівні визначається як універсальний інститут демократичної організації сучасного громадянського суспільства та правової держави, який здобув визнання, зокрема на міжнародно-правовому рівні [17].
Єдність демократизації публічного управління та місцевого самоврядування вбачається в тому, що вони визначаються як різновид народовладдя та передбачають участь громадян в проведенні дискусій, обговорень та прийнятті рішень з питань місцевого значення. Встановлено, що головною метою демократизації публічного управління на регіональному рівні являється широка та результативна участь громадян в публічному управлінні [1-2].
Науковці аналізуючи процес інституціалізації політичних партій і партійної системи України з-за кондицій демократизації публічного управління [18] виділяють низку кількісних параметрів інституціалізації партійної системи України упродовж 1998-2019 рр. (див. рис. 2.) [19].
Аналізуючи результати парламентських виборів та показники Індексу ефективного числа парламентських партій, можемо зробити висновок, що в Україні стабільною залишається тенденція стосовно збереження ефективного числа парламентських партій в межах 3 - 4,5, де даний показник надає нам змогу ідентифікувати українську партійну систему - як багатопартійну без домінуючої партії чи двоблокову багатопартійну.
Рис. 2. Кількісні параметри інституціалізації партійної системи України упродовж 1998-2019 рр.
Примітки: сформовано автором на основі джерела: [19].
демократизація публічне управління регіональний
Обчислення Індексу ефективного числа електоральних партій відзначає диспропорцію у вазі політичних партій та демонструє значну виборчу привабливість політичних партій на виборах, аніж їх представленість у парламенті. Таким чином, на основі значень Індексу ефективного числа електоральних партій означає, що електорально-популярними були більше політичних партій, аніж ті, які пройшли до парламенту [20].
Встановлено, що найбільш функціональною являється така партійна система, де величина індексу агрегації є високою, а саме значення є більшим за 10,0, що є найбільш сприятливим для партійної системи. У 2019 р. індекс агрегації становить 10,4, який визначається як біполярна партійна система, яка сприяє стабілізації системи коаліційних домовленостей з домінуванням одного партійного угрупування, яке або створює однопартійні уряди чи диктує іншим партнерам умови, на яких він буде сформований. У попередні роки середня величина індексу агрегації є меншою від 5,0, то у 1998 р., 2002 р. та 2014 р., тому можемо відзначити про високий ступінь фракційності партійних систем і наявність малих партій [21].
Досліджуючи регіональний вимір електоральних уподобань в 1994 р., встановлено, що вони були подібними до виборів до ВРУ 1990 р. Як для Східного так і для Західного, Південного і Центрального регіону України характерною була наявність значної чисельності безпартійних кандидатів, які одержали депутатські мандати.
Емпіричний аналіз результатів місцевих виборів 2006-2020 рр. вибори до Київської обласної ради, включає розрахунок індексів волатильності, ефективної кількості партій та фракційності (див. табл. 2.) показує: високий індекс волатильності, що засвідчує про різке коливання уподобань виборців у всіх без виключення регіонах України.
Таблиця 2.
Індекси волатильності, ефективної кількості партій, фракційності за результатами місцевих виборів 2006, 2010, 2015, 2020 рр. вибори до
|
Індекс волатильн ості 2006/2010 |
Індекс волатильн ості 2010/2015 |
Індекс волатильн ості 2015/2020 |
Індекс фракційн ості2006 |
Індекс фракційн ості2010 |
Індекс фракційн ості2015 |
Індекс фракційн ості 2020 |
ІЕК П 200 6 |
ІЕК П 201 0 |
ІЕК П 201 5 |
|
|
87,4 |
81,9 |
80,2 |
0,65 |
0,54 |
0,84 |
0,78 |
2,8 |
2,1 |
6,3 |
Індекс фракційності та ефективної кількості партій є приблизно однаковим у всіх регіонах України, і в Київській області підтверджує про стабільну поляризацію уподобань виборців [23]. Таким чином, новий Виборчий кодекс вплинув на склад нової Київської обласної ради.
Вітчизняна інституційна система особливо гостро стикається з проблемою відсутності або слабкості передумов активізації демократизації. Даний процес пов'язаний з відсутністю досвіду демократичного управління, низьким рівнем політичної свідомості, гібридним характером політичного режиму [24].
Встановлено, що успішна діяльність держави пов'язана з ефективним функціонуванням Верховної Ради України, створенням оптимальної системи функціонування органів державної влади, які здійснюють державне управління на обласному та місцевому рівнях. Подальший розвиток та реформування нинішньої системи функціонування Верховної Ради України та органів державної влади в Україні мають забезпечити ефективність діяльності законодавчої влади, її ефективний вплив на керовані сфери суспільного розвитку країни [25]. Оскільки ВРУ реалізує найважливіші функції держави, то підвищення ефективності та дієвості системи державного управління, з'ясування закономірностей розвитку суспільних процесів, а також вирішення проблем реформування систем, що забезпечують належний рівень її життєдіяльності, є важливим чинником забезпечення національної безпеки [26].
Таким чином, для сучасного рівня інституціоналізації партійної системи України характерна дестабілізація партійної системи та послаблення ролі партій як політичних інститутів, однак залишається тенденція щодо збереження ефективного числа парламентських партій, яку можна ідентифікувати як багатопартійну без домінуючої партії чи двоблокову багатопартійну.
Теоретики демократизації публічного управління вважають установчі вибори визначальною кондицією для переходу до демократії, і визначають даний процес, як перший цикл вільних виборів після резиґнації від авторитарного режиму. На перших сесіях рад, які були обрані демократичним шляхом, були встановлені пріоритетні вектори подальшого розвитку суспільно-політичного життя: 1) реалізація деідеологізації освіти; 2) поглиблення демократизації й асекурація кондицій для формування багатопартійності; 3) виведення за межі промислових підприємств, організацій та установ партійних і комсомольських осередків, тобто проведення департизації; 4) впровадження національних традицій у систему виховання та навчання.
Інституціоналізація в Україні не сприяла демократизації, оскільки закріпила неформальні авторитарні практики як домінуючі. Як наслідок політичні інститути, що набули сталості, не забезпечують позитивну динаміку політичної системи, не сприяють її адаптації та не змінюють умови існування суспільства. Однак, і гібридна система демонструє здатність до саморозвитку, збільшуючи амплітуду коливань як у бік демократії, так і до авторитаризму [27].
Отже, основною особливістю егалітарних передумов активізації принципів демократії в Україні є їх формальний спонтанний епізодичний та неінституціоналізований характер. Політична участь не призводить до формування сталих норм та правил політичної діяльності, активізації соціального капіталу. Загалом деструктивною передумовою видається стимулювання різних форм громадської непокори, оскільки вони радикалізують суспільно-політичні настрої, призводять до розчарування та апатії.
Головними напрямками взаємодії обласної ради та облдержадміністрації в регіонах являються наступні:
- участь депутатів і керівників виконавчого апарату обласної ради в роботі колегій, нарад, семінарів, круглих столів, конференцій, які проводяться облдержадміністрацією;
- участь керівників облдержадміністрації в сесіях, засіданнях президії, постійних комісій облради;
- спільна робота депутатів облради та керівників управлінь, відділів облдержадміністрації в підготовці проєктів рішень, що вносяться на розгляд сесій, засідань президії, постійних комісій;
- надання методичної та консультативної допомоги міським, селищним, сільським радам виконавчим апаратом обласної ради разом з облдержадміністрацією.
Основним інструментом, що забезпечує дієвість взаємодії та співпраці між обласною радою та облдержадміністрацією являється узгодження спільних дій, яка досягається координацією роботи по плануванню діяльності на місяць, квартал, півроку та рік, що надає змогу узгодити позиції двох гілок влади вже на початковій стадії співпраці.
Можемо виокремити наступні організаційно-правові форми координаційної взаємодії обласної ради та облдержадміністрації:
1) формування спеціальних органів на паритетних началах для імплементації спільних програм, реалізації конкретних дій у певних сферах життєдіяльності області;
2) проведення спільних дій з комплексних питань і планування з розподілом обов'язків між учасниками їх реалізації;
3) проведення координаційних нарад (семінарів) за участю керівників і посадових осіб обласної ради та облдержадміністрації;
4) складання аналітичних оглядів спільної діяльності обласної ради та облдержадміністрації з метою виявлення позитивного досвіду і його впровадження;
5) проведення спільних засідань колегій і президій та прийняття спільних розпоряджень головою обласної ради та головою облдержадміністрації;
6) існування спільних ЗМІ (наприклад, рубрика: “Влада інформує” тощо);
7) спільне проведення масово-культурних заходів.
Таким чином, тісна співпраця обласної ради та облдержадміністрації, приносить позитивні наслідки, в результаті яких обласна рада та облдержадміністрація забезпечують умови, необхідні для нормальної діяльності обласної ради, а самоврядні структури виконують чимало функцій суто державного характеру [28; 29].
Отже, формування ефективної взаємодії органів публічної влади з політичними партіями в контексті демократизації публічного управління є одним із ключових аспектів при виробленні дієвих механізмів державного управління загалом, де від рівня їх ефективності залежить формування позитивного суспільно-політичного діалогу між різними суб'єктами політичного процесу, що сприяє подоланню соціальних протиріч у державі.
Висновки
Таким чином, у результаті проведеного дослідження визначено, що у сучасних умовах демократизація публічного управління на регіональному рівні є неможливою без ефективного функціонування публічного управління. Важливе завдання української держави на сучасному етапі розвитку, відповідно, вбачається в тому, щоб створити необхідні правові й організаційні умови, сприятливу політичну атмосферу для розвитку демократичного суспільства.
Проаналізовано особливості взаємодії органів влади та політичних партій, і встановлено, що важливим аспектом даної взаємодії в контексті демократизації публічного управління являється проблема непрозорого фінансування політичних партій та їх виборчих кампаній, оскільки нерівномірні фінансові можливості між політичними партіями прямопропорційно взаємопов'язані з нерівними шансами у політичному суперництві між політичними партіями в ході виборів.
Таким чином, розвиток в Україні правової демократичної держави з-за даних кондицій повинен реалізуватися під пильною увагою до діяльності політичних партій, у зв'язку з тим, що сьогодні очевидно є те, що тільки політичні партії мають право приймати участь у виборах різного рівня.
Подальших розвідок потребує досвід розвитку демократизації публічного управління на регіональному рівні в європейських країнах, урахування якого може стати базою для розбудови в Україні. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці новітніх підходів стосовно вдосконалення форм і методів публічного управління для забезпечення ефективної взаємодії органів публічної влади з політичними партіями в контексті демократизації публічного управління. Формування демократичного суспільства в Україні стане предметом подальших наукових досліджень.
Література
1. Безена І. М. Управління стратегічним розвитком громади: публічна влада й інститути громадянського суспільства в умовах децентралізації. Право та державне управління. Збірник наукових праць. 2020. № 1. Том 2. С. 223-229.
2. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: світовий досвід та українські реалії. Людина і політика. 2002. № 5. С. 37-50.
3. Старикова Г. Демократизація публічного управління: регіональний аспект. Аспекти публічного управління. 2021. Том 9. № 5. С. 47-54.
4. Безена І. М., Сиченко В. В., Рибкіна С. О. Механізми демократизації публічного управління і кар'єрний розвиток посадовців органів влади: регіональний аспект. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 2 (25). С. 50-57.
5. Бигар Є.А., Линецький М.В. «Добре врядування» як дієвий інструмент демократизації публічного управління та запобігання корупції: підходи і алгоритми впровадження на місцевому рівні. Наукові перспективи. 2022. № 1(19). С. 33-42.
6. Бородін Є., Безена І. Марк Е. Генсон про шляхи демократизації та децентралізації публічних інституцій держави. Публічне управління та митне адміністрування: науковий журнал. 2019. № 10. С. 100-102. ЦКЬ: http://customs-admin.umsf.in.Ua/archive/2019/3/25.pdf (дата звернення 26.07.2022).
7. Крупник А. С. Зарубіжний досвід громадського контролю: уроки для України. Громадянське суспільство. 2008. № 5 (7). С. 13-18.
8. Куц Г. М. Демократичні принципи в освітньому процесі: політикокультурний контекст. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Політологія. 2018. № 2. С. 46-56.
9. Зеленько Г. Співвідношення процесів правової та політичної інституціалізації політичних партій: українська практика. Партійна система сучасної України: еволюція, тенденції та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 24-25 листопада 2011 р. К.: ІПіЕНД, 2012. С. 205-221.
10. Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну: Постанова КМУ від 21 липня 2021 р. № 759 / Верховна Рада України. ЦДЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/759-2021-%D0%BF#Text (дата звернення: 26.07.2022).
11. Про виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. №1145-р. Редакція від 04.11.2015. иКЬ: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1145-2015-р#Text (дата звернення 26.07.2022).
12. Про схвалення проекту Додаткової угоди № 5 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для сприяння стійкому економічному розвитку на широкій суспільній основі як засобу забезпечення сталої демократії в Україні, вчиненої 17 вересня 2014 р. у м. Києві: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 389-р. Редакція від 05.06.2019. ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/389-2019-р#Text (дата звернення 26.07.2022).
13. Парламентської Асамблеї Ради Європи «Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні»: Резолюція № 1239 від 25.01.2001. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/994_601#Text (дата звернення 05.07.2022).
14. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0% BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 26.07.2022).
15. Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих місцевих виборів 25 жовтня 2015 р.: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. №1145-р. Редакція від 04.11.2015. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/538/2015#Text (дата звернення 26.07.2022).
16. Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 - 2026 роки: Указ Президента України від 27 вересня 2021 року №486/2021 // Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/487/2021#Text (дата звернення 26.07.2022).
17. European Urban Charter. 1992. URL: https://rm.coe.int/168071923d (дата звернення 26.07.2022).
18. Палінчак М., Остапець Ю., Лешанич М. Особливості процесу інституціалізації політичних партій і партійної системи України в умовах демократичного транзиту. Ужгород: Ліра, 2021. 240 с.
19. Копинець Ю. Ю. Вплив сучасних тенденцій розвитку партійних систем країн Європейського Союзу на еволюцію та функціонування партійної системи України: дисертація на здобуття наукового ступеня к. політ. н. Львівський національний університет імені Івана Франка: спеціальність 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / Копинець Юрій Юрійович, Ужгород, 2021, 269 с.
20. Шестак Н. Ефективна кількість партій в Україні (1991 - 2012). Annales Scientia Politica, 2014, roc. 3, с. 1, рр. 47-51.
21. Шелемба М. Теоретико-методологічні засади проведення емпіричних досліджень партійних систем. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. 2014. Вип.17. С. 69-73.
22. Офіційний сайт Центральної Виборчої Комісії. 2022. URL: http://www.cvk.gov.ua (дата звернення 26.07.2022).
23. Манайло-Приходько Р. Регіональний вимір розвитку та функціонування партійної системи України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути і процеси. Львів, 2018. 292 с.
24. Не лише фотографи: професії депутатів нового скликання Ради. Слово і діло. 2019. URL: https://www.slovoidilo.ua/2019/07/29/infografika/polityka/piarnyky-fotohrafyzhurnalisty- profesiyi-ta-osvita-Novoobranyx-nardepiv (дата звернення: 26.07.2022).
25. Йосифович Д. І., Андрусишин Р. М. Проблеми реформування органів виконавчої влади в Україні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 4. С. 143-152.
26. Западинчук О. Оптимізація центральних органів виконавчої влади в контексті проведення адміністративної реформи. Теорія та практика державного управління. 2011. № 1. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Zapadynchyk.pdf (дата звернення: 26.07.2022).
27. Гапоненко В. А. Концептуальна модель інституційних передумов демократизації політичної системи України. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки». Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова / Гапоненко Віра Анатоліївна. Київ, 2020. 441 с.
28. Гончарук Н. Т., Прокопенко Л. Л. Взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування: правові та функціональні аспекти. Теорія та практика державного управління. 2011. Вип. 1. С. 321-329.
29. Малик Я. Й. До питання про взаємодію органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Ефективність державного управління. 2015. № 43. 295-302.
References
1. Bezena, I. M. (2020). Upravlinnia stratehichnym rozvytkom hromady: publichna vlada y instytuty hromadianskoho suspilstva v umovakh detsentralizatsii. [Management of strategic community development: public power and institutions of civil society in conditions of decentralization]. Pravo ta derzhavne upravlinnia. Zbirnyknaukovykhprats. № 1. Tom 2. pp. 223-229. [in Ukrainian].
2. Kryvotsiuk, P. (2002). Stvorennia partii demokratychnoho typu: svitovyi dosvid ta ukrainski realii. [Creation of democratic-type parties: world experience and Ukrainian realities]. Liudyna ipolityka. № 5. pp. 37-50. [in Ukrainian].
3. Starykov, H. (2021). Demokratyzatsiia publichnoho upravlinnia: rehionalnyi aspekt. [Democratization of public administration: regional aspect]. Aspekty publichnoho upravlinnia. Tom 9. № 5. pp. 47-54. [in Ukrainian].
4. Bezena, I. M., Sychenko, V. V., Rybkina, S. O. (2020). Mekhanizmy demokratyzatsii publichnoho upravlinnia i kariernyi rozvytok posadovtsiv orhaniv vlady: rehionalnyi aspekt. [Mechanisms of democratization of public administration and career development of government officials: regional aspect]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia. № 2 (25). pp. 50-57. [in Ukrainian].
5. Byhar, Ye. A., Lynetskyi, M.V. (2022). «Dobre vriaduvannia» yak diievyi instrument demokratyzatsii publichnoho upravlinnia ta zapobihannia koruptsii: pidkhody i alhorytmy vprovadzhennia na mistsevomu rivni. ["Good governance" as an effective tool for democratization of public administration and prevention of corruption: approaches and implementation algorithms at the local level]. Naukoviperspektyvy. № 1(19). pp. 33-42. [in Ukrainian].
6. Borodin, Ye., Bezena, I. (2019). Mark E. Henson pro shliakhy demokratyzatsii ta detsentralizatsii publichnykh instytutsii derzhavy. [Mark E. Henson on ways of democratization and decentralization of public institutions of the state]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia: naukovyi zhurnal. № 10. pp. 100-102. Availiable at: http://customs- admin.umsf.in.ua/archive/2019/3/25.pdf. [in Ukrainian].
7. Krupnyk, A. S. (2008). Zarubizhnyi dosvid hromadskoho kontroliu: uroky dlia Ukrainy. [Foreign experience of public control: lessons for Ukraine]. Hromadianske suspilstvo. № 5 (7). pp. 13-18. [in Ukrainian].
8. Kuts, H. M. (2018). Demokratychni pryntsypy v osvitnomu protsesi: politykokulturnyi kontekst. [Democratic principles in the educational process: political and cultural context]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Politolohiia. № 2. pp. 46-56. [in Ukrainian].
9. Zelenko, H. (2012). Spivvidnoshennia protsesiv pravovoп ta politychnoп instytutsializatsiп politychnykh partiy: ukraпnska praktyka. [Correlation of processes of legal and political institutionalization of political parties: Ukrainian practice]. Partiyna systema suchasnoп Ukraпny: evoliutsiia, tendentsiп ta perspektyvy rozvytku: Materialy mizhnarodnoп naukovo-praktychnoп konferentsiп. 24-25 lystopada 2011 r. K.: IPiEND. pp. 205-221. [in Ukrainian].
10. Pro vnesennia zmin do Poriadku zdiisnennia derzhavnoho kontroliu yakosti likarskykh zasobiv, shcho vvoziatsia v Ukrainu. (2021). [On making changes to the Procedure for State Quality Control of Medicinal Products Imported into Ukraine]: Postanova KMU vid 21 lypnia 2021 r. № 759 / Verkhovna Rada Ukrainy. Availiable at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/759-2021- %D0%BF#Text [in Ukrainian].
11. Pro vydilennia koshtiv dlia nadannia odnorazovoi hroshovoi dopomohy chlenam simei osib, yakym posmertno prysvoieno zvannia Heroia Ukrainy za hromadiansku muzhnist, patriotyzm, heroichne vidstoiuvannia konstytutsiinykh zasad demokratii, prav i svobod liudyny, samoviddane sluzhinnia Ukrainskomu narodovi, vyiavleni pid chas Revoliutsii hidnosti. (2015). [On the allocation of funds for the provision of one-time financial assistance to family members of persons who were posthumously awarded the title of Hero of Ukraine for civic courage, patriotism, heroic defense of the constitutional principles of democracy, human rights and freedoms, selfless service to the Ukrainian people, demonstrated during the Revolution of Dignity]: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 4 lystopada 2015 r. №1145-r. Redaktsiia vid 04.11.2015. Availiable at: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1145-2015-r#Text [in Ukrainian].
12. Pro skhvalennia proektu Dodatkovoi uhody № 5 do Uhody pro vykonannia zavdannia u sferi rozvytku mizh Uriadom Ukrainy ta Uriadom Spoluchenykh Shtativ Ameryky dlia spryiannia stiikomu ekonomichnomu rozvytku na shyrokii suspilnii osnovi yak zasobu zabezpechennia staloi demokratii v Ukraini, vchynenoi 17 veresnia 2014 r. u m. Kyievi. (2019). [On the approval of the draft of the Additional Agreement No. 5 to the Agreement on the implementation of tasks in the field of development between the Government of Ukraine and the Government of the United States of America to promote sustainable economic development on a broad social basis as a means of ensuring sustainable democracy in Ukraine, made on September 17, 2014 in Kyiv]: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5 chervnia 2019 r. № 389-r. Redaktsiia vid 05.06.2019. Availiable at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/389-2019-r#Text [in Ukrainian].
13. Parlamentskoi Asamblei Rady Yevropy «Svoboda vyrazhennia pohliadiv ta perekonan i funktsionuvannia parlamentskoi demokratii v Ukraini». (2001). [Parliamentary Assembly of the Council of Europe "Freedom of expression of views and beliefs and functioning of parliamentary democracy in Ukraine"]: Rezoliutsiia № 1239 vid 25.01.2001. Availiable at: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/994_601#Text [in Ukrainian].
14. Konstytutsiia Ukrainy. (1996). [Constitution of Ukraine]: Zakon vid 28.06.1996 № 254k/96-VR // Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. Availiable at: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
15. Pro zabezpechennia provedennia demokratychnykh, chesnykh i prozorykh mistsevykh vyboriv 25 zhovtnia 2015 r. (2015). [On ensuring the holding of democratic, fair and transparent local elections on October 25, 2015:]: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 4 lystopada 2015 r. №1145-r. Redaktsiia vid 04.11.2015. Availiable at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/538/2015#Text [in Ukrainian].
16. Pro Natsionalnu stratehiiu spryiannia rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini na 2021 - 2026 roky. (2021). [On the National Strategy for Promoting the Development of Civil Society in Ukraine for 2021-2026]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 27 veresnia 2021 roku №486/2021 // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. Availiable at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text [in Ukrainian].
17. European Urban Charter. (1992). Availiable at: https://rm.coe.int/168071923d [in English].
18. Palinchak, M., Ostapets, Yu., Leshanych, M. (2021). Osoblyvosti protsesu instytutsializatsiп politychnykh partiy i partiynoп systemy Ukraпny v umovakh demokratychnoho tranzytu. [Peculiarities of the process of institutionalization of political parties and the party system of Ukraine in the conditions of democratic transit]. Uzhhorod: Lira. 240 p. [in Ukrainian].
19. Kopynets, Yu. Yu. (2021). Vplyv suchasnykh tendentsiy rozvytku partiynykh system kraпn Yevropeiskoho Soiuzu na evoliutsiiu ta funktsionuvannia partiy noп systemy Ukrainy. [in]: dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia k. polit. n. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka: spetsialnist 23.00.02 «Politychni instytuty i protsesy» / Kopynets Yurii Yuriiovych, Uzhhorod, 269 p. [in Ukrainian].
20.Shestak, N. (2014). Efektyvna kilkist parti}/ v Ukraini (1991 - 2012). [Effective number of parties in Ukraine (1991 - 2012)]. Annales ScientiaPolitica, roc. 3, c. 1, pp. 47-51. [in Ukrainian].
21. Shelemba, M. (2014). Teoretyko-metodolohichni zasady provedennia empirychnykh doslidzhen partiinykh system. [Theoretical and methodological principles of conducting empirical studies of party systems]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Politolohiia, Sotsiolohiia, Filosofiia. Vyp.17. pp. 69-73. [in Ukrainian].
22. Ofitsiynyy sayt Tsentralnoп Vyborchoi Komisii. (2022). Availiable at:
http://www.cvk.gov.ua [in Ukrainian].
23. Manaylo-Prykhodko, R. (2018). Rehionalnyy vymir rozvytku ta funktsionuvannia partiynoп systemy Ukraпny. [Regional dimension of the development and functioning of the party system of Ukraine]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata politychnykh nauk za spetsialnistiu 23.00.02 - politychni instytuty i protsesy. Lviv. 292 p. [in Ukrainian].
24. Ne lyshe fotohrafy: profesii deputativ novoho sklykannia Rady. Slovo i dilo. (2019). Availiable at: https://www.slovoidilo.ua/2019/07/29/infografika/polityka/piarnyky-fotohrafyzhurnalisty- profesiyi-ta-osvita-Novoobranyx-nardepiv [in Ukrainian].
25.Iosyfovych, D. I., Andrusyshyn, R. M. (2018). Problemy reformuvannia orhaniv vykonavchoi vlady v Ukraini. [Problems of reforming executive power bodies in Ukraine]. Naukovyi visnykLvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. № 4. pp. 143-152. [in Ukrainian].
26. Zapadynchuk, O. (2011). Optymizatsiia tsentralnykh orhaniv vykonavchoi vlady v konteksti provedennia administratyvnoi reformy. [Optimization of central bodies of executive power in the context of administrative reform]. Teoriia tapraktyka derzhavnoho upravlinnia. № 1. Availiable at: http://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Zapadynchyk.pdf [in Ukrainian].
27. Haponenko, V. A. (2020). Kontseptualna model instytutsiinykh peredumov demokratyzatsii politychnoi systemy Ukrainy. [Conceptual model of institutional prerequisites for the democratization of the political system of Ukraine]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora politychnykh nauk za spetsialnistiu 23.00.01 «Teoriia ta istoriia politychnoi nauky». Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova / Haponenko Vira Anatoliivna. Kyiv. 441 p. [in Ukrainian].
28. Honcharuk, N. T., Prokopenko, L. L. (2011). Vzaiemodiia orhaniv derzhavnoi vlady ta orhaniv mistsevoho samovriaduvannia: pravovi ta funktsionalni aspekty. [Interaction of state authorities and local self-government bodies: legal and functional aspects]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. Vyp. 1. pp. 321-329. [in Ukrainian].
29. Malyk,Ya. Y. (2015). Do pytannia pro vzaiemodiiu orhaniv derzhavnoi vlady ta orhaniv mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini. [On the issue of interaction between state authorities and local self-government bodies in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. № 43. pp. 295-302. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні основи SWOT-аналізу в області державне управління на регіональному рівні. Стратегія розвитку Сумської області "Нова Сумщина – 2015". Традиційні кількісні показники розвитку області. Формування нових принципів територіального самоврядування.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.09.2016Принципи державного управління житлово-комунальним господарством. Аналіз роботи органів державного управління щодо розвитку сфери житлово-комунального господарства на регіональному рівні. Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
магистерская работа [414,3 K], добавлен 08.09.2015Теоретичні основи державного управління зайнятістю населення. Аналіз зайнятості, шляхи удосконалення державної політики в регіоні. Індивідуальні завдання щодо охорони праці та цивільної оборони, забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 22.05.2010Забезпечення економічної, соціальної стабільності, гармонізація майнових відносин, демократизація управління - мета державного управління регіональним розвитком. Схеми ухилення від сплати податків за класифікацією Державної фіскальної служби України.
статья [138,8 K], добавлен 19.09.2017Визначення поняття та процесуального статусу потерпілого в справах публічного, приватно-публічного та приватного обвинувачення. Права та повноваження потерпілого на різних стадіях кримінального провадження. Представник та законний представник потерпілого.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 03.11.2013Рівень організуючого впливу виконавчої влади на суспільні процеси. Поглиблення досліджень управлінської проблематики. Структура державного управління. Президент України і його повноваження. Законодавчий орган державної влади України і його функції.
контрольная работа [43,5 K], добавлен 20.03.2009Загальні поняття "право" та "система права". "Матеріальні" та "формальні" концепції поділу права на приватне і публічне. Сутність та значення публічного та приватного права, особливості критеріїв поділу. Співвідношення публічного і приватного права.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 22.02.2011Розгляд адміністративного права як обов‘язкового інструменту, здійснення державної виконавчої влади у формі державного управління. Поняття і класифікація форм державного управління. Поняття і види правових актів управління; вимоги, що ставляться до них.
реферат [39,3 K], добавлен 07.03.2010Розглядаються напрями реформування Національної поліції України. Аналізуються шляхи вирішення проблемних питань, що можуть з’явитися в процесі здійснення реформи. Розкривається зміст механізмів публічного управління щодо процесу реформування цих органів.
статья [19,6 K], добавлен 27.08.2017Узагальнення практичної (виробничої) діяльністі людей як процесу перетворення матеріального в ідеальне. Розкриття сутності та змісту теорії управління через процес пізнання. Дослідження науки управління, зв'язок науки управління з системою правових наук.
реферат [22,9 K], добавлен 10.03.2010Поняття кризи державного управління та його складові. Причини виникнення криз державного управління у соціально-економічних системах, аналіз процесу їх розвитку. Антикризове державне управління в Україні. Моніторинг розвитку системи державного управління.
контрольная работа [48,3 K], добавлен 20.05.2015Державна кадрова політика. Зростання складності управління кадровими процесами в органах влади. Місцева влада в аспекті управління кадровими процесами. Основні засади концепції державної цільової програми розвитку державної служби на 2012-2016 роки.
реферат [41,9 K], добавлен 13.11.2012Поняття державного управління, його принципи та функції, форми та методи. Державне управління як система і як процес. Державне управління в сучасній Росії. Державне управління в соціальній сфері, його соціальна ефективність. Державна соціальна політика.
курсовая работа [78,8 K], добавлен 13.05.2011Поняття і принципи державного управління суспільством. Розподіл влади як загальний принцип здійснення державної влади. Особливості управління різними сферами суспільного життя. Система органів виконавчої влади та управління: суть, функції та призначення.
реферат [27,6 K], добавлен 26.12.2013Основні поняття системи державного управління України. Загальна характеристика управлінських процесів. Класифікація та функції системи державного управління. Адміністративне управління в політичному житті держави: технології, методи, ефективність.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 22.03.2011Створення інституційної основи незалежної Української держави. Становлення багатопартійної системи, причини його уповільнення. Громадянське суспільство в перші роки незалежності, чинники його формування. "Економічний вимір" української демократизації.
реферат [11,8 K], добавлен 28.01.2009Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.
реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009Характеристика державного управління як виду соціального управління. Аналіз функцій та принципів державного управління. Функції та організація санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 04.01.2008Особливості державного управління. Порівняльний аналіз систем державного управління в економіках Польщі, Чехії, Угорщини. Аналіз співробітництва між Угорщиною та ЄС на всіх стадіях євроінтеграції за правовим, організаційним, фінансовим напрямками.
реферат [34,2 K], добавлен 27.12.2011Теоретичні положення науки управління та їх методологічна роль у дослідженнях державного управління. Наукова інтерпретація суперечностей як специфічного явища в державному управлінні. Виконавча й розпорядча діяльність держави, її принципи та характер.
реферат [27,3 K], добавлен 24.11.2010
