Права людини в умовах сучасності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Права людини в умовах сучасності

Гринько Руслан Віталійович кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративної діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Демчик Надія Петрівна кандидат юридичних наук, викладач кафедри адміністративної діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Мота Андрій Федорович доктор юридичних наук, доцент, начальник кафедри адміністративної діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Анотація

У статті розкрито ключові особливості прав людини в умовах сучасності, а також виокремлено правові основи їх дотримання в умовах війни. Визначено, що в умовах сьогодення право на життя людини закріплено в усіх договорах з прав людини, адже право людини на життя - це частина загального міжнародного права. Положення про право на життя регламентується статтею 3 Загальної декларації прав людини, статтею 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтею 27 Конституції України. Доведено, що міжнародна практика повинна враховувати необхідність одночасного застосування міжнародних прав, а міжнародне гуманітарне право має виступати відповідним експертом у міжнародному праві прав людини. Встановлено, що взаємозв'язки стосовно захисту права людини на життя, які виникають у контексті збройного конфлікту, що існує в зоні бойових дій, регулюються насамперед нормами міжнародного гуманітарного права, а захист обмежується захищеними особами, такими як поранені, хворі та військовополонені, зокрема найважливішими нормативними законами в цій сфері є: Женевські конвенції про захист жертв війни (1949 р.) та два Додаткових протоколи до них, Гаазька конвенція (1907 р.), звичаєве право. З'ясовано, що міжнародне гуманітарне право містить положення щодо захисту прав тих, хто не бере активної участі у військових діях. Визначено, що Європейська конвенція з прав людини застосовуватися паралельно з міжнародним гуманітарним правом, як у мирний, так і у воєнний час. Встановлено, що в Україні на сьогодні вже були порушені наступні права та заборони, визначені нормами Європейської конвенції з прав людини: право на життя; заборона катувань; право на свободу і особисту недоторканість; право на приватне життя та повагу до сімейного життя, право на житло, право на спілкування; право на захист власності; право на свободу пересування. З'ясовано, що права цивільних осіб на час військових конфліктів детально регулюються Конвенцією про захист цивільного населення під час війни.

Ключові слова: права та свободи людини, міжнародне право, порушення прав, війна.

Hrynko Ruslan Vitaliyovych Candidate of Law, Associate Professor, Professor of the Department of Administrative Activity, National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnytsky, Khmelnytsky,

Demchyk Nadiia Petrivna Candidate of Law, Lecturer of the Department of Administrative Activity, National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnytsky, Khmelnytsky

Mota Andriy Fedorovych Doctor of Law, Associate Professor, head of the department of administrative activity, National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnytsky, Khmelnytsky,

HUMAN RIGHTS IN MODERN CONDITIONS

Abstract. The article reveals the key features of human rights in modern conditions, and also highlights the legal basis for their observance in war conditions. It was determined that in today's conditions, the right to human life is enshrined in all human rights treaties, because the human right to life is part of general international law. The provision on the right to life is regulated by Article 3 of the Universal Declaration of Human Rights, Article 6 of the International Covenant on Civil and Political Rights, and Article 27 of the Constitution of Ukraine. It has been proven that international practice should take into account the need for the simultaneous application of international rights, and international humanitarian law should act as a relevant expert in international human rights law. It is established that the interrelationships regarding the protection of the human right to life, which arise in the context of an armed conflict existing in a war zone, are regulated primarily by the norms of international humanitarian law, and protection is limited to protected persons, such as the wounded, sick and prisoners of war, in particular the most important normative laws in this area are: Geneva Conventions for the Protection of War Victims (1949) and two Additional Protocols to them, Hague Convention (1907), customary law. It was found that international humanitarian law contains provisions on the protection of the rights of those who do not take an active part in military operations. It was determined that the European Convention on Human Rights should be applied in parallel with international humanitarian law, both in peacetime and in wartime. It has been established that the following rights and prohibitions defined by the norms of the European Convention on Human Rights have already been violated in Ukraine today: the right to life; prohibition of torture; the right to freedom and personal integrity; the right to private life and respect for family life, the right to housing, the right to communication; the right to property protection; the right to freedom of movement. It was found that the rights of civilians during military conflicts are regulated in detail by the Convention on the Protection of the Civilian Population in Time of War.

Keywords: human rights and freedoms, international law, violation of rights, war.

Постановка проблеми

Забезпечення належних і законних прав та свобод людини завжди було одним із головних обов'язків незалежної демократії, а особливо сьогодні, в умовах війни, це питання стало ще більш важливим і актуальним. Життя в Україні та життя її народу змінилися після того, як держава-окупант повномасштабно напала 24 лютого 2022 року. Найуразливішим з основних порушень, які посягали на права людини, стало право на життя.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблематиці прав людини в сучасних умовах, особливо в умовах воєнного стану, присвячено праці багатьох сучасних дослідників. Навколо цього питання точаться жваві дискусії, оскільки воно стає все більш актуальним і важливим для України в контексті збереження людського потенціалу через збройне вторгнення держави-окупанта. Зокрема, всебічно досліджують питання додержавння прав людини в умовах сучасності, а саме в умовах війни, такі науковці як О. Дашковська, С. Денисенко, А. Моца, В. Моца, О. Резнікова, С. Сьомін, Ю. Турянський, О.Щирба та інші.

Науковці Національного інституту стратегічних досліджень О. Резнікова та С. Сьомін [1], вивчаючи проблеми захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина під час врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, зауважують, що явними ознаками неналежного забезпечення конституційних прав, а також свобод громадян України на непідконтрольній території, які є основними свободами згідно з міжнародним правом, є порушення: права громадян на вільне пересування; права на світогляд і релігійну свободу; права на мирні зібрання та свободу асоціацій; соціальних і економічних прав; житлових, земельних та майнових прав; права на охорону здоров'я.

А. Моца та В. Моца [2] стверджують, що права людини за умов воєнного стану є найціннішими та історично непорушними правами громадян, водночас підкреслюючи: 1) з одного боку безумовну цінність людини, необхідність допомогти їй у складній ситуації; 2) з іншого боку, обмеження впливу громадян на стратегію і тактику врегулювання збройного конфлікту, оскільки неможливе прийняття суб'єктивних рішень чи неефективних дій громадян. Науковці зауважують, що можна структурувати весь набір прав і розділити їх на умовні групи: а) політичні та громадянські права; б) економічні, культурні та соціальні права; в) права солідарності.

С. Денисенко [3] наголошує, що лише після агресії нація, яка її зазнає, матиме право на самозахист. Наявність факту агресії на міжнародному рівні та в міжнародних справах повинна бути доведена стороною, яка її зазнала.

Наразі питання прав людини детально досліджено згаданими науковцями. Проте внаслідок жахливих подій, що відбуваються на сучасній українській території, це питання стає все більш актуальним, а тому потребує нового дослідження, обґрунтування та узагальнення.

Метою статті передбачено розкрити ключові особливості прав людини в умовах сучасності, а також виокремити правові основи їх дотримання в умовах війни.

Виклад основного матеріалу

Цілком зрозумілим є те, що через російсько-українську війну гине значна кількість людей. Однак чи не найбільше вражає те, що гинуть діти. Окупанти продовжують чинити неймовірні звірства проти українців. За даними ЮНІСЕФ, більше ніж мільярд дітей у всьому світі живуть у країнах і регіонах, охоплених збройним конфліктом. Близько 300 мільйонів із цих дітей віком до п'яти років [4].

Військові дії певним чином впливають на кожного - смерть, втрата здоров'я, майна, економічна та психологічна шкода. Доцільно зауважити, що на тимчасово окупованих територіях України чи не щодня порушуються права людини.

В умовах сьогодення право на життя людини, реалізація такого права та його захист є зрозумілим. Життя є необхідною умовою для досягнення всіх прав та свобод людини. Це право закріплено в усіх договорах з прав людини, адже право людини на життя - це частина загального міжнародного права. Тим не менш, право на життя носить відносний характер і може бути законодавчо обмежене за певних правових і фактичних умов. Насправді ситуація збройного конфлікту та насильства, яке відбувається всередині держави є основною загрозою та перешкодою до реалізації права на життя.

Положення про право на життя регламентується статтею 3 Загальної декларації прав людини [5]. Так, зазначається, що: «Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність». Більш широке поняття права на життя наведено у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права [6]. Так, у статті 6 зазначено, що право на життя є непорушним правом усіх людей. Таке право повинно охоронятися законом. Ніхто має права свавільно позбавляти життя чи себе чи інших.

Статтею 27 Конституції України [7] зазначено, що: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань». женевська конвенція захист право

Якщо говорити про міжнародні нормативні документи, положеннями яких передбачено захист права людини на життя, то доцільно зауважити, що міжнародне право не включає імперативних норм стосовно паралельного застосування норм міжнародного гуманітарного права на час збройного конфлікту. Проте, як неодноразово зазначалося у рішеннях Генеральної Асамблеї та Комітету з прав людини ООН і Міжнародного суду ООН, міжнародна практика повинна враховувати необхідність одночасного застосування міжнародних прав, а міжнародне гуманітарне право має виступати відповідним експертом у міжнародному праві прав людини. З огляду на те, взаємозв'язки стосовно захисту права людини на життя, які виникають у контексті збройного конфлікту, що існує в зоні бойових дій, регулюються насамперед нормами міжнародного гуманітарного права, а захист обмежується захищеними особами, такими як поранені, хворі та військовополонені. Зокрема, найважливішими нормативними законами в цій сфері є: Женевські конвенції про захист жертв війни (1949 р.) та два Додаткових протоколи до них, Гаазька конвенція (1907 р.), звичаєве право тощо.

Потрібно мати на увазі, що право на життя в стані війни є зазвичай беззахисним. Рішення, ухвалені міжнародними та національними судами стосовно додержання права на життя на час збройного конфлікту не завжди є чіткими, оскільки вони часто лежать в основі загрози призупинення урядом участі в міжнародних механізмах захисту прав людини. З огляду на те, потребує вдосконалення механізм захисту права на життя.

30 жовтня 2018 року Комітетом з прав людини ООН було ухвалено Загальний коментар №36 щодо ст. 6 Міжнародного пакту про політичні і громадянські права. Цим коментарем передбачено вирішити основні питання, які стосуються захисту прав людини на життя. Проте, незважаючи на прийняття таких важливих заходів, багато питань залишаються без відповіді[8].

Нормими міжнародного гуманітарного права регулюються дії чи відносини в умовах збройного конфлікту. Міжнародне гуманітарне право містить положення щодо захисту прав тих, хто не бере активної участі у військових діях. Це таким чином регламентує спосіб ведення війни.

Варто також звернути увагу на положення Європейської конвенції з прав людини [9], яка сьогодні продовжує застосовуватися паралельно з міжнародним гуманітарним правом не тільки в мирний, а й у воєнний час. Положеннями Європейської конвенції з прав людини зазначено, що за певних обставин держави не можуть гарантувати повне дотримання прав, гарантованих цією конвенцією. Європейська конвенція з прав людини передбачає механізм, який дозволяє державам відмовитися від своїх зобов'язань у випадках (ст. 15 Європейської конвенції з прав людини): 1) війни чи іншої суспільної небезпеки, що загрожує життю людей (тероризм, пандемія СОУГО-19); 2) заходів, які держава може вживати поза межами своїх зобов'язань; 3) суперечливості іншим зобов'язанням за міжнародним правом. Окрім того, статтею 15 Європейської конвенції з прав людини [9] передбачено зобов'язання держав повідомляти Генерального Секретаря Ради Європи про можливі відхилення від особистих зобов'язань.

За жодних обставин держава не може відступати від своїх зобов'язань, що регламентовані статтею 2 (за винятком випадків, за яких наступила смерть внаслідок законних військових дій) Європейської конвенції з прав людини. Виходячи з ситуації, що склалася в Україні, вже були порушені наступні права та заборони, визначені нормами Європейської конвенції з прав людини [9].

1. Право на життя (Ст. 2 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що ніхто не може бути навмисно вбитий інакше як шляхом виконання смертного вироку суду, оскільки законом передбачено таке покарання. Сфера дії статті 2 Європейської конвенції з прав людини дуже широка: у всіх випадках насильницької смерті або зникнення людини; розслідування смертності та зберігання матеріалів для таких досліджень; зникнення людини; смерть у медичному закладі; самогубство; зараження смертельною хворобою).

2. Заборона катувань (Ст. 3 Європейської конвенції з прав людини беззастережно встановлює, що «ніхто не може бути підданий катуванню чи нелюдському поводженню чи покаранню, що принижує гідність», і водночас встановлює одну з її фундаментальних цінностей. У демократичному суспільстві заборонено катування у всіх випадках, без обмежень у часі, і не допущено винятків, виправдань або рівноваги інтересів, незалежно від поведінки сторін і характеру злочину).

3. Право на свободу і особисту недоторканість (Ст. 5 Європейської конвенції з прав людини дає кожному право на свободу, особисту недоторканність та вимагає від держави позбавляти свободи та недоторканості інших, якщо таке передбачено законом).

4. Право на приватне життя та повагу до сімейного життя, право на житло, право на спілкування(Ст. 8 Європейської конвенції з прав людини).

5. Право на захист власності (Ст. 1 Європейської конвенції з прав людини гарантує право всіх фізичних чи юридичних осіб мирно володіти майном).

6. Право на свободу пересування (Ст. 4, ст. 2 Європейської конвенції з прав людини передбачає право на вільне пересування, право на вільний вибір місця проживання на території будь-якої держави, право на виїзд з держави, а також заборону на видворення з території, громадянином якої є особа).

Відповідно, кожен, чиї права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені, має право звернутися до Європейського суду з прав людини.

Права цивільних осіб на час військових конфліктів детально регулюються Конвенцією про захист цивільного населення під час війни [10], норми якої націлені на полегшення страждань жертв збройних конфліктів. Нормами цієї конвенції передбачено захист прав: мирного населення, військовополонених, поранених внаслідок бойових дій.

Конвенція про захист цивільного населення під час війни регламентує основні права цивільного населення, які держави-учасниці повинні забезпечувати на час збройних конфліктів. Зокрема, її нормами визнаено чіткі заборони, які не можуть мати винятків. Вони стосуються тортур, насильства, каліцтва та принизливого поводження з цивільними особами та військовополоненими.

Водночас міжнародним гуманітарним правом регламентовано основні гарантії, які мають забезпечити країни-учасниці конфлікту. Особливо це стосується цивільних осіб, поваги їх вірування та релігійних церемоній. Заборонено: терористичні акти, захоплення заручників, колективні покарання, пограбування тощо.

Доцільно зауважити, що обмеження прав людини в умовах воєнного стану настало 24 лютого 2022 року, коли Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» [11]. Згідно з ним, воєнний стан буде введено на 30 діб з 05:30 24 лютого 2022 року. 15 березня цей термін продовжено ще на 30 діб. Таке рішення прийнято у зв'язку з військовим вторгненням держави-окупанта проти України, а фактично початком війни на території нашої держави. Від сьогодні воєнний стан продовжено до 23 серпня. У відповідності до особливостей воєнного стану, то Уряд залишає за собою право вводити певні обмеження. Соціальні відносини можуть регулюватися специфічними нюансами і функціями.

Так, визначено, що воєнний стан -- це особлива правова система, яка може застосовуватися на певній територіальній основі держави або може охоплювати всю територію. Відповідно до статті 64 Конституції України [7] в умовах воєнного стану можуть встановлюватися деякі обмеження прав та свобод громадян. Не всі права і свободи можуть бути обмежені. До таких необмежених прав доцільно відносити право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканість, право на проживання, право на шлюб тощо.

Висновки

Таким чином, визначено, що в умовах сучасності з-поміж прав людини особливо важливим є право на життя. В Україні в умовах російсько-української війни таке право порушуються. Результати вивчення проблематики дозволити відзначити, що положення про право на життя регламентується статтею 3 Загальної декларації прав людини, статтею 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтею 27 Конституції України. Дослідження дозволяють відзначити, що права людини в умовах сучасності також регламентуються положеннями Європейської конвенції з прав людини та Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Вивчення ситуації, яка зараз відбувається в Україні, показало, що на сьогодні вже були порушені наступні права та заборони, визначені нормами Європейської конвенції з прав людини, зокрема право на життя, заборона катувань, право на свободу і особисту недоторканість, право на приватне життя та повагу до сімейного життя, право на житло, право на спілкування, право на захист власності, право на свободу пересування.

Література:

1. Резнікова О. О., Сьомій С. В. Проблеми захисту конституційних прав і свобод громадян України під час врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-05/konf_Dondas-157ee.pdf

2. Моца А. А., Моца В. В. Права людини в умовах воєнного стану. Наукові перспективи. 2022. № 4(22). С. 280-291.

3. Денисенко С. І. Проблеми застосування норм міжнародного гуманітарного права в сучасних збройних конфліктах. Реформування правової системи в контексті Євроінтеграційних процесів: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (Суми, 19-20 тарвня 2022 року). C. 103-107.

4 Право на життя в умовах війни?! URL: https://law.chnu.edu.ua/pravo-na-zhyttia-v- umovakh-viiny/

5. Загальна декларація прав людини (укр./рос): Міжнародний документ від 10.12.1948. URL: https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/995_015#Text

6. Міжнародний панкт про громадянські і політичні права: Міжнародний документ від 16.12.1996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text

7. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D 1%80#Text

8. General comment №36 (2018) on article 6 of the International Covenant on Civil and Political Rights, on the right to life. URL: https://disasterlaw.ifrc.org/media/2927

9. Європейська конвенція з правлюдини.URL:https://www.echr.coe.int/

documents/convention_ukr.pdf

10. Конвенція про захист цивільного населення під час війни: Конвенція від 12.08.1949. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_154#Text

11. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України №64/2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397

References:

1. Reznikova, O. O., Sjomin, S. V. Problemy zakhystu konstytucijnykh prav i svobod ghromadjan Ukrajiny pid chas vreghuljuvannja zbrojnogho konfliktu na Donbasi [Problems of protecting the constitutional rights and freedoms of Ukrainian citizens during the settlement of the armed conflict in Donbas]. niss.gov.ua. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017- 05/konf_Dondas-157ee.pdf [in Ukrainian].

2. Moca, A. A., Moca, V. V. (2022). Prava ljudyny v umovakh vojennogho stanu [Human rights under martial law]. Naukovi perspektyvy - Scientific perspectives, 4(22), 280-291 [in Ukrainian].

3. Denysenko, S. I. (2022). Problemy zastosuvannja norm mizhnarodnogho ghumanitarnogho prava v suchasnykh zbrojnykh konfliktakh [Problems of application of norms of international humanitarian law in modern armed conflicts]. Reformuvannja pravovoji systemy v konteksti Jevrointeghracijnykh procesiv: Materialy VI Mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji, 103-107 [in Ukrainian].

4 Pravo na zhyttja v umovakh vijny?! [The right to life in conditions of war?!]. law.chnu.edu.ua. Retrieved from https://law.chnu.edu.ua/pravo-na-zhyttia-v-umovakh-viiny/ [in Ukrainian].

5. Zaghaljna deklaracija prav ljudyny (ukr./ros): Mizhnarodnyj dokument vid 10.12.1948. [Universal Declaration of Human Rights (Ukrainian/Russian): International document dated December 10, 1948]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text [in Ukrainian].

6. Konstytucija Ukrajiny: Zakon vid 28.06.1996 №254k/96-VR [Constitution of Ukraine:

Law of 28.06.1996№254k/96-ВР].zakon.rada.gov.ua.Retrieved from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

7. Mizhnarodnyj pankt pro ghromadjansjki i politychni prava: Mizhnarodnyj dokument vid 16.12.1996 [International Covenant on Civil and Political Rights: International document dated December 16, 1996.]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text [in Ukrainian].

8. General comment №36 (2018) on article 6 of the International Covenant on Civil and Political Rights, on the right to life. disasterlaw.ifrc.org. Retrieved from https://disasterlaw.ifrc.org/media/2927 [in English].

9. Jevropejsjka konvencija z prav ljudyny [European Convention on Human Rights]. www.echr.coe.int. Retrieved from https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf [in Ukrainian].

10. Konvencija pro zakhyst cyviljnogho naselennja pid chas vijny: Konvencija vid 12.08.1949. [Convention on the Protection of the Civilian Population in Time of War: Convention dated August 12, 1949] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text [in Ukrainian].

11. Pro vvedennja vojennogho stanu v Ukrajini: Ukaz Prezydenta Ukrajiny №64/2022 [On the introduction of martial law in Ukraine: Decree of the President of Ukraine №64/2022]. www.president.gov.ua. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru