Основні наукові підходи щодо публічного управління забезпечення національної стійкості України

Размещено на http://allbest.ru

Основні наукові підходи щодо публічного управління забезпечення національної стійкості України

Александров Владислав Костянтинович Александров Владислав Костянтинович аспірант кафедр глобальної та національно безпеки ННІ Публічного управління та державної служби, КНУ імені Тараса Шевченка

м. Київ



Анотація

У статті досліджено основні наукові підходи щодо публічного управління забезпечення національної стійкості України. Зроблено аналіз наукових досліджень останніх років за обраною темою статті. Запропоновано рекомендації що спрямовані на створення ефективної системи національної стійкості України.

За результатами проведеного аналізу історіографії проблеми доведено, що основними елементами національної стійкості можна визначити такі як: адаптивність, здатність чинити опір (опірність), здатність до мінімальноналежного функціонування під час криз (стабільність) та здатність до відновлення після кризи (відновлювальність). При цьому необхідно чітко розуміти, що національна стійкість має стати частиною системи забезпечення національної безпеки.

Зазначається, що для створення в Україні системи національної стійкості необхідно розробити Національний реєстр загроз за кожною із сфер національної безпеки, якій має передбачатись чіткий план щодо протидії відповідній загрозі, він має містити опис можливих наслідків настання певної загрози, визначати сфери відповідальності і порядок реагування уповноважених органів державної і місцевої влади, інформацію для населення, а також розробку окремого елементу відповідної системи національної стійкості, яка буде адаптуватись до вказаної загрози.

Пропонується також створити систему аналізу загроз національній безпеці та національній стійкості у різних сферах життєдіяльності, розробити загальну та галузеві методики щодо визначення критеріїв, індикаторів та їх граничних значень. Це дозволить адекватно оцінювати рівень відповідних загроз та відпові дним чином реагувати на них, розбудовуючи систему забезпечення національної безпеки та національної стійкості.

У висновках наголошується, що ефективна, розвинута система національної стійкість значно посилює спроможність як та зберігає можливості виконувати всі управлінські функції. Система публічного управління відіграє значну роль у забезпеченні національної стійкості до глобальних та національних ризиків. Від того, як вона організована, за якими принципами діє, значною мірою залежить ефективність протидії держави викликам та загрозам національній безпеці.

Ключові слова: національна стійкість, публічне управління, національна безпека, критерії, індикатори національної стійкості.



Abstract

Basic scientific approaches to research public administration for national resilience

Aleksandrov Vladyslav Kostyantynovych Graduate student of the Departments of Global and National Security, Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University, Kyiv

The article examines the main scientific approaches to public management of ensuring the national resilience of Ukraine. An analysis of scientific research in recent years was made on the selected topic of the article. Recommendations aimed at creating an effective system of national resilience of Ukraine are proposed.

According to the results of the analysis of the historiography of the problem, it was proved that the main elements of national resilience can be defined as: adaptability, the ability to resist (resilience), the ability to function minimally during crises (stability), and the ability to recover after a crisis (resilience). At the same time, it is necessary to clearly understand that national stability should become part of the system of ensuring national security.It is noted that in order to create a system of national resilience in Ukraine, it is necessary to develop a National Register of Threats for each of the spheres of national security, which should include a clear plan for countering the relevant threat, it should contain a description of the possible consequences of the occurrence of a certain threat, determine the areas of responsibility and the order of response of authorized bodies state and local authorities, information for the population, as well as the development of a separate element of the appropriate system of national resilience, which will adapt to the specified threat. It is also proposed to create a system of analysis of threats to national security and national resilience in various spheres of life, to develop general and sectoral methods for determining criteria, indicators and their limit values. This will make it possible to adequately assess the level of relevant threats and respond to them in an appropriate manner, building a system for ensuring national security and national resilience.

The conclusions emphasize that an effective, developed system of national resilience significantly strengthens the capacity of the state management system in crisis conditions and preserves the ability to perform all management functions. The system of public administration plays a significant role in ensuring national resilience to global and national risks. The effectiveness of the state's response to challenges and threats to national security largely depends on how it is organized and on what principles it operates.

Keywords: national resilience, public administration, national security, criteria, indicators of national resilience.



Вступ

Постановка проблеми. Глобальні виклики та загрози сучасного світу потребують нових підходів до розуміння забезпечення проблем міжнародної та національної безпеки. На тлі загроз міжнародного тероризму, збройних конфліктів у Європі та пандемії короновірусу Covid-19 загострюються питання забезпечення національної стійкості. Саме забезпечення національної стійкості стало пріоритетним завданням для більшості провідних країн світу, у т. ч. членів НАТО та ЄС. Глобальна стратегія Європейського Союзу щодо зовнішньої політики та політики безпеки (2016 р.) визначила забезпечення національної стійкості однією з своїх пріоритетних завдань.

Забезпечення національної безпеки України у внутрішньополітичній, економічній, інформаційній та інших сферах суспільного життя неможлива без Європейської та Євроатлантичної інтеграції. Ці вектори розвитку України є важливим фактором протидії російській агресії та формування стійкості системи публічного управління та національної стійкості українського суспільства в цілому. Крім того, переваги інтеграції України у ЄС та НАТО пов'язані зі створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та національної безпеки.

Перед Україною постає завдання в умовах проведення соціально- економічних та політичних реформ, здійснення збройної агресії з боку РФ консолідувати суспільство перед новими викликами та загрозами а також підвищити ступінь стійкості України до загроз гібридної війни та інших кризових явищ. Забезпечення національної стійкості є новою проблемою для публічно- управлінського дискурсу.

Цей концепт прийшов у науку публічного управління з психології та маркетингу. Дослідження національної стійкості саме у контексті управління національною безпекою є новим науковим напрямом дослідження й актуальним на сьогодні.

В умовах входження України до Європейського та Євроатлантичного просторів перед державою постали певні виклики, адже слабка структурованість українського суспільства, не сформованість та незрілість середнього класу перешкоджають розвитку індивідуальної активності, в якій губляться специфічні індивідуальні та групові інтереси, а також прагматичного політичного діалогу, коли сторони відстоюють свої усвідомленні інтереси та шукають цивілізовані формальні процедури розв'язання неминучих конфліктів цих інтересів. Саме тому перед органами публічного управління наразі стоїть важливе завдання розробки політики забезпечення національної стійкості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним з основних дискусійних питань у цьому науковому дискурсі є питання про те, що саме є метою забезпечення національної стійкості в умовах кризи - пом'якшити вплив загрози та забезпечення національної безпеки та реалізацію національних інтересів або на швидке відновлення після кризи, особливо в умовах невизначеності. Л. Франкар, характеризуючи особливості британської та французької моделей [14].

Акцентує увагу на тому, що забезпечення стійкості не є тотожним кризовому менеджменту, який є традиційним елементом публічного управління. Скоріше, кризовий менеджмент слід розглядати як одним з механізмів, що дозволяють державним інститутам і суспільству протидіяти загрозам. Інша дискусія стосується питання, як має бути організована система забезпечення національної стійкості - як окрема складова публічного управління або шляхом удосконалення наявних систем і взаємозв'язків між ними.

Дослідження національної стійкості у вітчизняній науковій теорії та практиці є відносно новим явищем, вона є предметом міждисциплінарних досліджень. Її вивчають з точки зору економічної теорії та практики, національної безпеки, публічного управління тощо. Серед науковців, що досліджують різні аспекти національної стійкості можна виділити М.Білинську, Г.Булах, В.Маргасову, Р.Марутян, М.Орел тощо. Питаннями національної стійкості та аналізу загроз у сфері національної безпеки займались різні вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: Т.Брежнєва, О.Власюк, В.Горбулін, А.Качинський, О.Рєзнікова, Р.Тілє Р., Д. Ши та ін.

Мета статті. Автор статті ставить за мету дослідити основні наукові підходи щодо публічного управління забезпечення національної стійкості України.



Виклад основного матеріалу

У науці та практиці не існує універсальної моделі забезпечення національної стійкості. Кожна країна використовують свої напрацювання у цій сфері, а національна наука пропонують різні рекомендації щодо розбудови національної стійкості.

О. Резнікова - співробітник НІСД у своїх роботах досліджує принципи та особливості розробки системи раннього попередження як механізму забезпечення національної стійкості. На її думку ефективними інструментами у роботі щодо виявлення загроз і визначення заходів реагування є створення єдиної мережі ситуаційних центрів, а також паспортів загроз. Найбільш проблематичним питанням у роботі такої системи є ідентифікація і виявлення на ранньому етапі гібридних загроз, які мають прихований характер і проявляються не одразу.

Авторка робить висновок, що система раннього попередження є ефективним механізмом ідентифікації загроз і створення умов для пом`якшення їх негативного впливу на подальших етапах, що має використовуватися у комплексі з іншими необхідними механізмами забезпечення національної безпеки та стійкості. Її формування доцільно здійснювати на основі таких принципів, як широка взаємодія, обізнаність, готовність, безперервність, комплексний підхід[10].

О. Резнікова також вважає, що немає потреби у розробці та запровадженні окремої системи забезпечення національної стійкості, яка буде функціонувати паралельно з чинною системою забезпечення національної безпеки[9]. Більш доцільним є впровадження принципів стійкості при забезпеченні національної безпеки, а також формування механізмів забезпечення стійкості у комплексі із традиційними безпековими заходами. У такий спосіб буде забезпечено синергетичний ефект від взаємодії двох систем, а також доцільну економію ресурсів держави та суспільства.

Рєзнікова О. визначає національну стійкість як здатність національних систем й інститутів протистояти загрозам, адаптуватися до їх дії та швидких змін безпекового середовища, безперебійно функціонувати до і під час кризи, а також швидко відновлюватися після кризи до бажаної рівноваги (на попередньому або на новому рівні) [10]. Т. Брежнєва визначає стійкість як здатність суспільства чинити опір, легко й швидко оговтуватися від будь-яких потрясінь, поєднуючи цивільні, економічні, комерційні та військові чинники [12].

У монографії Маргасової В.Г., у якій досліджується теорія та практика управління системою забезпечення стійкості національної економіки висвітлюються сучасні проблеми забезпечення стійкості національної економіки та економічної безпеки. Національна економіка розглядається як структурно та організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності, основними макроекономічними параметрами якої, є ефективність та стійкість.

Основна увага приділена системі забезпечення стійкості національної економіки та її економічної безпеки як цілісної, впорядкованої сукупності підсистем, взаємопов'язаних механізмів, методів і засобів, заходів економічного, науково-технічного та організаційного характеру, що направлені на забезпечення стійкості та захищеності національної економіки від загроз в умовах невизначеності і ризиків.

Дається оцінка стану становлення, функціонування та розвитку національної економіки, здійснюється моніторинг впливу загроз на розвиток економіки в розрізі сфер, які забезпечують її стійкість[5, с.324]. Авторка досліджує економіку безпекознавства як фактор оптимізації мережевої взаємодії елементів системи. Узагальнено зарубіжний досвід державного регулювання стійкого розвитку національної економіки та її економічної безпеки. Визначенні адаптивні властивості і механізм їх реалізації системи забезпечення стійкості національної економіки та її економічної безпеки.

Р.Марутян дає таке визначення основних понять у проблематиці забезпечення національної стійкості. Національна стійкість - стан соціальної системи, при якому забезпечується її сталий розвиток, захищеність національних цінностей та реалізація національних інтересів. Національна стійкість характеризує можливість соціальної системи адаптуватися до зовнішніх впливів та проявляти стійкість до нових викликів та загроз.

Концепція національної стійкості прийшла у теорію безпеки з кризового менеджменту як інструмент протидії надзвичайним ситуаціям та стихійним загрозам. Її сутність полягає у тому, що суспільство здатне прийняти виклик, вирішити проблему, ліквідувати загрозу та швидко відновити своє функціонування.

Загрози національній стійкості - явища та процеси, що призводять до розриву соціальних зв'язків та порушують взаємодію всередині соціальної системи між суспільством та державними інститутами, що має деструктивні наслідки для забезпечення національної безпеки та реалізації національних інтересів[6].

Українська дослідниця Г.Балух розуміє національну стійкість як здатність суспільства адаптуватися (відновлюватися) і прогресивно розвиватися в умовах інтенсивного впливу (криз) без шкоди для національних інтересів. До складових національної стійкості вона відносить фізичну, економічну, когнітивну, соціальну та політичну безпеку[1].

На основі вивчення наукового доробку вітчизняних дослідників феномену національної стійкості та дискурсу навколо його відмінностей з поняттям «національна безпека» автори спробували розробити таблицю таких спільностей та відмінностей, яка доводить, що у тій частині, де національна стійкість має більше збігів з національною безпекою виникає синергетичний ефект - набуття системою забезпечення національної безпеки нових можливостей, що дозволяє неї стати більш ефективною та адаптивною до нових викликів та загроз (таб.1).



№		Національна безпека	Національна стійкість
1	поняття	захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз	це стан соціальної системи, при якому забезпечується її сталий розвиток, можливість соціальної системи адаптуватися до зовнішніх та внутрішніх викликів та загроз. Її сутність полягає у тому, що суспільство здатне прийняти виклик, вирішити проблему, ліквідувати загрозу та швидко відновити своє функціонування.
2	мета	відсутність небезпек та загроз або захист від них	Здатність соціальної системи протистояти загрозам; вміти адаптуватися до змін в умовах невизначеності; ефективно функціонувати під час криз; відновлюватися після криз до стану рівноваги; зберігати управлінські функції.
3	загрози та небезпеки	відсутність/здатність протистояти (боротись)	постійна наявність/адаптуватися до них
4	суб'єкти/об'єкти	людина, суспільство, держава, система публічного управління, національні цінності та національні інтереси
5	Правова інституціоналізація	Закон України «Про національну безпеку України» (2018)	Стратегія національної безпеки України (2020) Концепція забезпечення національної стійкості (2021)

Джерело складено авторами за [8;9;10;11]

Система публічного управління відіграє значну роль у забезпеченні національної стійкості до глобальних та національних ризиків. Від того, як вона організована, за якими принципами діє, значною мірою залежить ефективність протидії держави викликам та загрозам національній безпеці. Для української науки публічного управління проблематика розбудови національної стійкості є досить новою, але враховуючи актуальність даної проблематики вважаємо за необхідне розвивати наукові дослідження у цій сфері. національний стійкість україна збройний

У Стратегії національної безпеки України 2020 року вперше, було нормативно закріплено поняття стійкості, як здатності суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей [11]. При цьому авторами Стратегії національної безпеки України було невиправдано розширено поняття національної стійкості шляхом наділення її невластивими функціями щодо мінімізації зовнішніх і внутрішніх загроз.

Президент України своїм Указом від 27.09.2021 № 479 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 «Про запровадження національної системи стійкості», яким схвалено «Концепцію забезпечення національної стійкості»[8]. Концепція спрямована на підвищення рівня стійкості системи державного управління, суспільства та України в цілому.

Таким чином, основними елементами національної стійкості можна визначити такі як: адаптивність, здатність чинити опір (опірність), здатність до мінімальноналежного функціонування під час криз (стабільність) та здатність до відновлення після кризи (відновлювальність). При цьому необхідно чітко розуміти, що національна стійкість має стати частиною системи забезпечення національної безпеки.

В той же час, деякі дослідники вважають, що питання розбудови системи національної стійкості можуть також вирішуватись на наднаціональному рівні.

Зокрема, заступник помічника генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Джеймі Ши, крім базових показників стійкості, які мають забезпечуватись країнами-членами НАТО:

1) Гарантована дієвість уряду і критично важливих урядових послуг;

2) Стійке постачання енергії;

3) Здатність ефективно долати неконтрольоване переміщення людей;

4) Стійкі джерела продуктів і води;

5) Здатність працювати з пораненими;

6) Стійкі системи зв'язку;

7) Стійкі транспортні системи.

Додатково визначає п`ять сфер у яких НАТО може допомогти у розбудові системи національної стійкості, а саме[3].

• Кібербезпека;

• Гібридні загрози

• Цивільно-військова готовність

• Співробітництво з ЄС

• Співробітництво з країнами-партнерами НАТО.

Також на увагу заслуговує думка Р. Тілє, який пропонує створити мережу регіональних функціональних центрів, т. зв. «центрів стійкої готовності» (Resilience Readiness Centres), які призначені забезпечувати проведення експериментів, моделювання та створення умов для навчання. Поширювати досвід, навички та інструменти, щодо розробки політичних та оперативних вимог, які забезпечуватимуть стійкість з урахуванням регіональних і національних особливостей [15].

Таке різномаїття можливостей щодо розбудови системи національної стійкості потребує певного знаменника, який би дозволив її структурувати.

Таким елементом повинен бути Національний реєстр загроз. Щодо необхідності створення такого реєстру наголошували фахівці Національного інституту стратегічних досліджень Резнікова О. та Місюра А. у своїй аналітичній доповіді «Шляхи модернізації системи забезпечення національної безпеки в контексті розбудови національної стійкості»: «Також доцільно запровадити практику підготовки Реєстру загроз як складової Стратегії національної безпеки України. Цей реєстр має бути відкритим документом, який готується на основі детального аналізу безпекового середовища і результатів комплексного огляду сектору безпеки і оборони України. У ньому мають розкриватися актуальні загрози національній безпеці, визначені Стратегією національної безпеки, а також визначатися найбільш ймовірні потенційні загрози і небезпеки. Документ також має містити опис можливих наслідків настання певної загрози, визначати сфери відповідальності і порядок реагування уповноважених органів державної і місцевої влади, інформацію для населення щодо порядку дій з метою максимального убезпечення себе, своєї родини, майна тощо, а також необхідні контактні телефони, посилання на корисні електронні ресурси.

При цьому визначення розподілу відповідальності та порядку взаємодії державних органів має враховувати інформацію, викладену у додатку до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України 14 березня 2016 року № 92/2016. Такий Реєстр сприятиме підвищенню рівня готовності різних суб'єктів до можливих загроз і небезпек широкого спектру, формуванню єдиних підходів до ідентифікації загроз, підвищенню ефективності міжвідомчої взаємодії у сфері національної безпеки тощо»[13].

Для більш повного та валідного аналізу загроз національній стійкості та національній безпеці необхідно виокремити відповідні сфери, у рамках яких, можливо, з певним ступенем достовірності провести відповідний аналіз. Зокрема, чинною Стратегією національної безпеки, визначаються:

1) воєнна безпека України;

2) громадська безпека та цивільний захист України;

3) оборонно-промисловий комплекс України;

4) економічна безпека;

5) енергетична безпеки;

6) екологічна безпека та адаптація до зміни клімату;

7) біобезпека та біологічний захист;

8) інформаційна безпека;

9) кібербезпека України;

10) державна безпека;

11) продовольча безпека.

Для забезпечення національної безпеки у вищевказаних сферах пропонується розробити відповідні Стратегії.

При цьому, доцільно вказані сфери доповнити такими як: гуманітарна безпека, науково-технологічна, соціальна. Для проведення аналізу стану забезпечення національної безпеки та національної стійкості необхідна відповідна система оцінювання рівня потенційних та реальних загроз.

Відомий вчений у галузі національної безпеки Качинський А.Б. у своїй монографії «Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень» [4, с.65] досить грунтовно дослідив питання методики оцінки стану національної безпеки на підставі граничних значень відповідних індикаторів.

Так, вказаний автор слушно пропонує: «З огляду на зазначене, вважаємо, що критеріями для визначення індикаторів національної безпеки України можуть бути такі:

• реальні та потенційні загрози національній безпеці;

• цілі та правова база, що визначаються в Конституції України, новій редакції Стратегії національної безпеки України, законах України «Про національну безпеку України», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Під час розроблення та реалізації державної політики, заснованої на індикаторах та їх граничних значеннях, мають вивчатися реальні проблеми у сфері національної безпеки, а отже, надаватися рекомендації та межі їх застосування в конкретній державі. Необхідно застосувати знання про індикатори та їх граничні значення до реальних стратегічних цілей, зрозуміти причини, тому що саме вони становлять проблему всьому суспільству, і запропонувати план, комплекс дій для вирішення проблем національної безпеки. Це означає, що будь-який аналіз, заснований на знаннях про індикатори та їх граничні значення, має спрямовуватися на пошук практичного, здійсненного й вичерпного результату для досягнення стратегічних цілей:

• застосовувані засоби, що спрямовуються на захист основних об'єктів і сфер національної безпеки: людини і громадянина - їхніх конституційних прав і свобод; суспільства - його духовних, морально-етичних, культурних, історичних, інтелектуальних і матеріальних цінностей, інформаційного та навколишнього природного середовища, природних ресурсів; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності. Важливо, щоб вибір застосовуваних засобів для всіх сфер національної безпеки України, а саме: зовнішньополітичної, сфери державної безпеки, воєнної та сфери безпеки державного кордону, внутрішньополітичної та економічної, соціальної та гуманітарної, науковотехнологічної, екологічної й інформаційної сфер визначався чітко окресленими національними цінностями;

• стратегічні рішення, які вимагають не лише добре продуманого та комплексного аналізу всіх загроз, а й конкретних варіантів рішень у вкрай політизованому українському суспільстві. Такий підхід найліпше сприятиме вирішенню гострих проблем національної безпеки, а також переконанню у придатності рекомендацій щодо досягнення стратегічних цілей, спрямованих на захист основних об'єктів і сфер національної безпеки нашої держави.

Критеріями для визначення граничних індикаторів національної безпеки України можуть бути такі:

• рівень об'єкта захисту національної безпеки - основні об'єкти захисту держави;

• ступінь значимості - макроекономічні показники;

• напрям дій викликів і загроз - зовнішні та внутрішні;

• період дії загроз - середньо- та довготривалі;

• характер ризиків - стратегічні;

• математична природа - кількісні.

При цьому, на думку А.Б. Качинського передусім при визначенні індикаторів національної безпеки України та їх граничних значень мають бути враховані реальні та потенційні загрози для таких сфер: воєнної, внутрішньополітичної, економічної, соціальної та гуманітарної, науково- технологічної, екологічної; позаблоковий статус та євроатлантична спрямованість зовнішньої політики України.(с. 53) [4, с.98].

Досліджуючи питання аналізу стану забезпечення національної безпеки та національної стійкості варто відзначити, що існує «Методика визначення основних індикаторів продовольчої безпеки» Постанова КМУ від 05.12.2007 № 1379 [7]. В той же час Стратегія забезпечення продовольчої безпеки відсутня.

При цьому варто відзначити, що також існує Наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» від 29.10.2013 № 1277. Відповідно даного Наказу до економічної безпеки у тому числі віднесені соціальна, демографічна, енергетична та продовольча, що не зовсім характеризує саме економічні аспекти національної безпеки. До речі, Стратегії економічної безпеки не існує, незважаючи на те, що в 1996 р. в ст. 17 Конституції України була закріплена норма про необхідність забезпечення саме економічної безпеки.



Висновки

Таким чином, підсумовуючи все вищевказане, для забезпечення належного аналізу загроз національній стійкості у різних сферах життєдіяльності можна зробити наступні висновки та надати такі рекомендації.

1. Існує нагальна потреба щодо розробки Національного реєстру загроз за кожною із сфер національної безпеки.

При цьому, в такому реєстрі має передбачатись чіткий план щодо протидії відповідній загрозі, він має містити опис можливих наслідків настання певної загрози, визначати сфери відповідальності і порядок реагування уповноважених органів державної і місцевої влади, інформацію для населення, а також розробку окремого елементу відповідної системи національної стійкості, яка буде адаптуватись до вказаної загрози.

2. Для створення системи аналізу загроз національній безпеці та національній стійкості у різних сферах життєдіяльності, є необхідність розробити загальну та галузеві методики щодо визначення критеріїв, індикаторів та їх граничних значень.

Це дозволить адекватно оцінювати рівень відповідних загроз та відпові дним чином реагувати на них, розбудовуючи систему забезпечення національної безпеки та національної стійкості.

3. Ефективна, розвинута система національної стійкість значно посилює спроможність як системи державного управління в кризових умовах та зберігає можливості виконувати всі управлінські функції.

4. Система публічного управління відіграє значну роль у забезпеченні національної стійкості до глобальних та національних ризиків. Від того, як вона організована, за якими принципами діє, значною мірою залежить ефективність протидії держави викликам та загрозам національній безпеці.



Перспективи подальших розвідок у даному напрямі автор бачить у розробки моделі національної стійкості України та аналізу відмінностей понять «національна безпека» та «національна стійкість».



Література

1. Булах А. С чего начать определение национальной стойкости Украины в условиях нелинейных угроз? URL: https://www.icds.ee/ru/blog/artide/s-chego-nachat-opredelenie-nacionalnoi-stoikosti-ukrainy-v-uslovijakh-nelineinykh-ugroz/

2. Грідін О. В Україні з'явилася "Концепція забезпечення національної стійкості": для чого вона потрібна. URL: https://defence-ua.com/minds and ideas/v ukrajini zjavilasja kontseptsija zabezpechennja natsionalnoji stijkosti dlja chogo vona potribna-5661.html

3. Д. Ши Стійкість - головний елемент колективної оборони // Режим доступу: https://www.nato.int/docu/review/uk/articles/2016/03/30/stjkst-golovnij-element-kolektivno- oboroni/index.html

4. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія / А. Б. Качинський. К. : НІСД, 2013. 104 с.

5. Маргасова В.Г. Система забезпечення стійкості національної економіки та її безпеки: теорія, методологія, практика управління: Монографія. Чернігів: Десна Поліграф, 2014. 416 с.

6. Марутян Р. Національна стійкість як основний інструмент протистояння у гібридній війні. Національна стійкість України до загроз гібридної війни: матеріали наук.- практ. семінару (Київ, 25 квіт.2018 р.) / за ред.. Ю.В.Мельника, Л.М.Шипілової. Київ: НАДУ, 2018. С.3-5.

7. Постанова КМУ від 05.12.2007 № 1379 «Про затвердження Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки» // Урядовий кур'єр від 12.12.2007 № 233

8. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості»: Указ Президента України від 27 вересня 2021 року № 479/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181

9. Резнікова О. Забезпечення національної безпеки та національної стійкості: спільні й відмінні риси. Вісник Львівського університету. Серія філос. -політолог. Студії. 2018. Випуск 19, с.170-175.

10. Резнікова О. Концептуальні підходи до розробки системи раннього попередження як механізму забезпечення національної стійкості. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2019. Випуск 23, с. 196-202.

11. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України від 14.09.2020 р. №392/2020 URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037

12. Стійкість як ключовий елемент колективної оборони НАТО // Стратегічні пріорітети № 3 (44), 2017, с. 12-20.

13. Шляхи модернізації системи забезпечення національної безпеки у контексті розбудови національної стійкості аналітична доповідь // режим доступу http://old2.niss.gov.ua/ content/articles/files/111AZ_NatRes-fd32c.pdf

14. Francart L. What does resilience really mean? URL: https://www.diploweb.com/What- doesresilience-really-mean.html (09.01.2019)

15. Joshua H. Pollack, Jason D. Wood. Enhancing Public Resilience to Mass-Casualty WMD Terrorism in the United States: Definitions, Challenges, and Recommendations.

16. Thiele, R. D. Building Resilience Readiness against Hybrid Threats - A Cooperative European Union / NATO Perspective [Електронний ресурс] / R. D. Thiele // ISPSW Strategy Series. - Sep. 2016. - # 449. - Режим доступу : http://www.ispsw.com/wp-ontent/uploads/2016/09/449_Thiele_Malaysia_Sep2016.pdf



References

1. Bulah, A. S Chego nachat' opredelenie nacional'noj stojkosti Ukrainy v uslovijah nelinejnyh ugroz? [How to start the definition of the national resilience of Ukraine in the conditions of non-linear threats?]. www.icds.ee Retrieved from https://www.icds.ee/ru/blog/article/s-chego-nachat-opredelenie- nacionalnoi-stoikosti-ukrainy-v-uslovijakh-nelineinykh-ugroz/ [in Ukrainian].

2. Gridin, O. V Ukraini z'javilasja "Koncepcija zabezpechennja пасіопаї'пої stijkosti": dlja chogo vona potribna [The "Concept of Ensuring National Stability" appeared in Ukraine: why is it needed].defence- ua.com Retrieved from https://defence-ua.com/minds_and_ideas/v_ukrajini_zjavilasja_kontseptsija_ zabezpechennja_natsionalnoji_stijkosti_dlja_chogo_vona_potribna-5661.html [in Ukrainian].

3. D., Shi Stijkist' - golovnij element kolektivnoi oboroni [Stability is the main element of collective defense]. www.nato.int Retrieved from https://www.nato.int/docu/review/uk/articles/2016/03/30/stjkst- golovnij-element-kolektivno-oboroni/index.html [in Ukrainian].

4. Kachins'kij, A. B. (2013). Indikatori nacional'noi bezpeki: viznachennja ta zastosuvannja lh granichnih znachen' [Indicators of national security: definition and application of their limit values]. K. : NISD [in Ukrainian].

5. Margasova, V.G. (2014). Sistema zabezpechennja stijkosti nacional'noi ekonomiki ta її bezpeki: teorija, metodologija, praktika upravlinnja [The system of ensuring the stability of the national economy and its security: theory, methodology, management practice]. Chernigiv: Desna Poligraf [in Ukrainian].

6. Marutjan, R. (2018). Nacional'na stijkist' jak osnovnij instrument protistojannja u gibridnij vijni [National stability as the main tool of confrontation in a hybrid war]. Nacional'na stijkist' Ukraini do zagroz gibridnoi vijni: materiali nauk.-prakt. seminaru (Kiiv, 25 kvit.2018 r.) / za red.. Ju.V.Mel'nika, L.M.Shipilovoi. Kiiv: NADU, 2018. S.3-5. [in Ukrainian].

7. Postanova KMU «Pro zatverdzhennja Metodiki viznachennja osnovnih indikatoriv prodovol'choi bezpeki» [Resolution of the CMU "On approval of the Methodology for determining the main indicators of food safety"]. Urjadovij kur^r vid - Government Courier [in Ukrainian].

8. Ukaz Prezidenta Ukraini Pro rishennja Radi nacional'noi bezpeki i oboroni Ukraini vid 20 serpnja 2021 roku «Pro zaprovadzhennja nacional'noi sistemi stijkosti» [ The Decree of the President of Ukraine On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated August 20, 2021 "On the introduction of the national stability system"]. (n.d). www.president.gov.ua Retrieved fro https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181[in Ukrainian].

9. Reznikova, O. (2018). Zabezpechennja nacional'noi bezpeki ta nacional'noi stijkosti: spil'ni j vidminni risi [Ensuring national security and national stability: common and distinctive features]. Visnik L'vivs'kogo universitetu. Serija filos. -politolog. Studil - Bulletin of Lviv University. Series of philos. - political scientist Studios, 19, 170-175 [in Ukrainian].

10. Reznikova, O. (2019). Konceptual'ni pidhodi do rozrobki sistemi rann'ogo poperedzhennja jak mehanizmu zabezpechennja nacional'noi stijkosti [Conceptual approaches to the development of an early warning system as a mechanism for ensuring national stability]. Visnik L'vivs'kogo universitetu. Serija filos. -politolog. Studil' - Bulletin of Lviv University. Series of philos. - political scientist Studios, 23, 196-202 [in Ukrainian].

11. Ukaz Prezidenta Ukraini “Pro rishennja Radi nacional'noi bezpeki i oboroni Ukraini vid 14 veresnja 2020 roku «Pro Strategiju nacional'noi bezpeki Ukraini»» [The Decree of the President of Ukraine On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated September 14, 2020 "On the National Security Strategy of Ukraine"»]. (n.d). www.president.gov.ua Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 [in Ukrainian].

12. Stijkist' jak kljuchovij element kolektivnoi oboroni NATO [Stability as a key element of NATO collective defense]. Strategichni prioriteti - Strategic priorities, 3 (44), 2017, 12-20 [in Ukrainian].

13.Shljahi modernizacii sistemi zabezpechennja nacional'noi' bezpeki u konteksti rozbudovi nacional'noi' stijkosti analitichna dopovid' [Ways of modernization of the national security system in the context of building national stability, analytical report] .old2.niss.gov.ua Retrieved from

http://old2.niss.gov.Ua/content/articles/files/111AZ_NatRes-fd32c.pdf [in Ukrainian].

14. Francart, L. What does resilience really mean? www.diploweb.com Retrieved from https://www.diploweb.com/What-doesresilience-really-mean.html [in English].

15. Joshu, H. Pollack, Jason, D. Wood. Enhancing Public Resilience to Mass-Casualty WMD Terrorism in the United States: Definitions, Challenges, and Recommendations [in English].

16. Thiele, R. D. Building Resilience Readiness against Hybrid Threats - A Cooperative European Union / NATO Perspective. ISPSW Strategy Series. - Sep. 2016. - # 449. Retrieved from http://www.ispsw.com/wp-ontent/uploads/2016/09/449_Thiele_Malaysia_Sep2016.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru

...