Стратегічне планування розвитку регіональної системи професійно-технічної освіти як інноваційного механізму державного управління та економічної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Дніпровська академія неперервної освіти

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Кравченко Микола Володимирович доктор економічних наук, професор

Кравченко Любов Андріївна аспірантка, кафедри публічного управління та права Козирь Єлизавета Андріївна асистент кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей

м. Дніпро

Анотація

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти є базовою складовою освітнього процесу України, що в свою чергу є потенціалом для розвитку національної економіки та чинником для забезпечення продовольчої та екологічної безпеки, формування соціально- економічних основ розвитку територій держави, та підвищення матеріального добробуту населення.

У нових соціально-економічних умовах сучасна система управління освітою поступово набуває ознак громадського самоврядування та державно-громадської моделі управління, що має забезпечити перехід України до постінформаційного суспільства. Водночас, сучасна система управління професійною (професійно-технічною) освітою має забезпечити випереджувальний інноваційний розвиток, а також створити умови для відтворення соціокультурного середовища заради розвитку, самоствердження та самореалізації особистості впродовж усього життя. Основоположним чинником ефективної діяльності та стійкого розвитку закладів професійної (професійно-технічної) освіти в умовах запровадження діджеталізації в країні є стратегічне планування системи ПТО.

Стратегічне планування розвитку системи ПТО на національному та регіональному рівнях є як об'єктом, так і механізмом публічного управління, до того ж відбувається його інституціоналізація в системі публічного управління на основі формування комплексу нормативного забезпечення такої управлінської діяльності. У межах інституційного підходу стратегічне планування слід розглядати як комплексний механізм публічного управління розвитком регіональної системи ПТО на основі забезпечення узгодженості між попитом на робітничі кадри ринкового характеру та тенденціями соціально- економічного розвитку, а також потребами індивідуальних та корпоративних споживачів освітніх послуг.

Ключові слова: державне управління, професійно-технічна освіта, стратегічне планування, регіональний розвиток, кадровий потенціал, механізми публічного управління, система, моделювання, модернізація, євроінтеграція, інновації.

Annotation

Kravchenko Mykola Volodymyrovych Doctor of Economics, Professor, Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro

Kravchenko Lyubov Andriivna Graduate student, Department of Public Administration and Law, Dnipro Academy of Continuing Education, Dnipro,

Kozyry Elizaveta Andriivna Assistant at the Department of English for nonphilology majors, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

STRATEGIC PLANNING OF THE DEVELOPMENT OF THE REGIONAL VOCATIONAL AND TECHNICAL EDUCATION SYSTEM AS AN INNOVATIVE MECHANISM OF STATE ADMINISTRATION AND ECONOMIC SECURITY OF THE STATE

The purpose of the article it consists in the study of theoretical and methodological approaches of the system The dissertation research is devoted to the complex analysis of strategic planning of the regional system of vocational education, public regulation of training in the higher education system of Ukraine, its role in ensuring modernization of the industry and optimization mechanisms and directions in the context of reforming the domestic public administration system. The domestic and foreign scientific works devoted to the problem of strategic planning of the regional system of vocational education are considered, the specifics of this level of strategic planning as an institutional object of public administration are substantiated.

Regarding vocational education, strategic planning is studied as the definition of strategic directions of transforming the content of vocational education, development of strategy for designing innovative educational process in vocational education, substantiation and disclosure of information and network transformation of vocational education, systematic justification of innovations in vocational education technical education as the main mechanism for implementation the strategic goals of sectoral development. Within the available scientific research, such important areas as generalization of the current state of public regulation of the vocational education system as a basis for strategic planning of its development, updating the system of evaluating the effectiveness of vocational education, optimizing the structure of the vocational education network in general and regional levels, mechanisms for financing the system of vocational education etc. Solving these problems is possible only through using of strategic planning to bring innovative changes in the public management of VET institutions in the region to address the external efficiency of this educational sector, based on the priority of achieving socio-economic results rather than sectoral goals. The research methodology is formed as a synthesis of innovative-synergetic and model-system approaches, which guarantees a comprehensive analysis of strategic planning of the regional VET system in relationship of all factors and components at both structural and functional and spatial level and taking into account the dynamism of sociocultural context. In the categorical and conceptual dimension, the studied phenomenon has been interpreted primarily as a mechanism of public administration, which ensures the implementation of management strategy at the regional level for the development of the VET system.

Keywords: governance, vocational education, strategic planning, regional development, personnel potential, mechanisms of public management, system, modeling, modernization, European integration, innovations.

Постановка проблеми

В сучасному світі, функціонування закладів освіти надзвичайно залежить від системи фінансово-економічної безпеки, яка викликає неабияку необхідність та зацікавленість на шляху реалізації нових підходів до її організації. Кожен заклад освіти, незалежно чи він є державним або приватним, з його системою фінансово-економічної безпеки, якщо бажає досягти поставлених цілей та завдань, повиннен виходити з необхідності протистояти небезпекам і загрозам. Але це стає неможливим без правильно організованої системи та обліково-аналітичного забезпечення фінансово- економічної безпеки в університеті, коледжі чи професійному училищі. [1, с. 5-8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми державної освітньої політики і управління освітою, державно-громадського управління, управління закладами та установами професійної (професійно-технічної) освіти, залучення громадськості до управління закладами та установами освіти досліджували науковці та освітяни, зокрема Ю. Алексєєв, В. Андрущенко, В. Биков, Я. Болюбаш, В. Бочкарьов, Ю. Вітренко, Г. Гаєвська, А. Гошко, В. Грабовський, Б. Гранже, Л. Гриневич, А. Гуржій, М. Дарманський, Т. Десятов, Д. Дзвінчук, Н. Діденко, Г. Дмитренко, Г. Єльникова, В. Журавський, О. Зайченко, І. Зязюн, Л. Калініна, Л. Карамушка, Н. Клокар, М. Комарницький, С. Королюк, К. Корсак, В. Кремень, В. Куйбіда, Н. Лавриненко, І. Лікарчук. Що стосується теоретичних аспектів системи економічної безпеки, то даній проблематиці присвячено багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Серед зарубіжних можна відзначити: В. Архипова, О.А. Бородіна, Д.Л. Ламберта, Л.П. Гончаренка, Т.Є. Кочергіну, Р.А. Караллі та ін. Значення системи економічної безпеки вивчали такі вітчизняні вчені як: Т.Г. Васильців, Я.А. Жаліло, Є.А. Олєйніков, І. Паламарчук, В. С. Пономаренко, А. Козаченко, В. П. Пономарьов, П. Мартинюк, Т.Г. Сухорукова, Г.А. Пастернак-Таранушенко, С.І. Пирожков, В. І. Щелкунов.

Праці цих вчених мають високу науково-теоретичну й практичну цінність, оскільки надають фундаментальний і методологічний апарат та зазначають основні напрями подальших наукових досліджень у цій сфері з метою поглиблення та всебічного розвитку розуміння економічної безпеки, як однієї з фундаментальних категорій економічної науки. Виходячи з цього важливість досліджень організації та функціонування системи економічної безпеки закладів освіти зумовлюють актуальність теми статті.

Мета статті

публічний управління підготовка стратегічний

Полягає у дослідженні теоретико-методичних підходів комплексному аналізу стратегічного планування розвитку регіональної системи професійно-технічної освіти, публічного регулювання підготовки кадрів у системі вищої освіти України, його ролі в забезпеченні модернізації галузі та механізмів і напрямів оптимізації в контексті реформування вітчизняної системи публічного управління.

Виклад основного матеріалу

Стратегічне планування професійно- технічної освіти становить собою визначення стратегічних напрямів трансформування змісту професійно-технічної освіти, розроблення стратегії проєктування інноваційного освітнього процесу в професійно-технічній освіті, обґрунтування та розкриття стратегії інформаційно-мережевої трансформації професійно-технічної освіти, системне обґрунтування інновацій у професійно- технічній освіті як основного механізму реалізації стратегічних цілей галузевого розвитку. У наявних наукових розвідках недостатньо розглянуто такі важливі напрями, як узагальнення сучасного стану публічного регулювання системи професійно-технічної освіти як основи стратегічного планування її розвитку, оновлення системи оцінювання ефективності функціонування професійно-технічної освіти, оптимізація структури мережі професійно-технічної освіти загалом та на регіональному рівні, механізмів фінансування системи професійно-технічної освіти тощо. Розв'язання цих проблем можливе лише на основі використання стратегічного планування для підпорядкування інноваційних змін у системі публічного управління закладами ПТО регіону вирішенню завдань забезпечення зовнішньої ефективності цієї освітньої галузі, виходячи з пріоритетності досягнення соціально-економічних результатів, а не галузевих цілей. Методологія дослідження формується як синтез інноваційно-синергетичного та модельно-системного підходів, що гарантує комплексний аналіз стратегічного планування розвитку регіональної системи ПТО у взаємозв'язку всіх чинників та складників як на структурно- функціональному, так і просторовому рівні та з урахуванням динамізму соціокультурного контексту. У категоріально-понятійному вимірі досліджуваний феномен інтерпретують насамперед як механізм публічного управління, що забезпечує реалізацію управлінської стратегії на регіональному рівні стосовно розвитку системи ПТО. За умови такого підходу пріоритетним є дослідницький інструментарій, який пов'язаний з моделюванням та проєктуванням процесів розвитку регіональної системи ПТО. [2, с. 10-11].

Стратегічне планування розвитку системи ПТО на національному та регіональному рівнях є як об'єктом, так і механізмом публічного управління, до того ж відбувається його інституціоналізація в системі публічного управління на основі формування комплексу нормативного забезпечення такої управлінської діяльності. У межах інституційного підходу стратегічне планування слід розглядати як комплексний механізм публічного управління розвитком регіональної системи ПТО на основі забезпечення узгодженості між попитом на робітничі кадри ринкового характеру та тенденціями соціально- економічного розвитку, а також потребами індивідуальних та корпоративних споживачів освітніх послуг.

Стратегічне планування слід розглядати як механізм переходу публічного управління галуззю до кластерної моделі, що сформує інтегрований об'єкт публічного управління у єдності самої регіональної системи ПТО та суміжних соціальних сфер і чинників впливу на її розвиток. Така трансформація в інституційний механізм публічного управління приводить до інтегрування досліджуваного феномена в процес становлення моделі публічного управління з наростанням публічно-громадського складника стратегічного планування. Напрями подальшої інституціоналізації досліджуваного об'єкта включають розробку нової регіональної структури управління системою ПТО на основі інтеграції системи публічного управління та системи громадського управління; формування інституціолізованих механізмів співпраці органів місцевого самоврядування та ПТО для становлення й узгодження інтересів усіх стейкхолдерів; упровадження багатоканального фінансування системи ПТО; визначення базових компетенцій для суб'єктів управління регіональною системою ПТО та механізмів їх формування; розроблення і впровадження ефективного інструментарію аналізу та прогнозування потреби і запитів регіонального ринку праці в кваліфікованих робітничих кадрах [3].

В основі аналізу стану регіональної системи ПТО лежить розуміння залежності між стабільним розвитком регіональної економіки, наданням якісних послуг у різноманітних секторах, економічною активність населення, з одного боку, та кадровим забезпеченням галузей економіки і достатніми для потреб її розвитку професійними навичками наявних працівників - з іншого._ Є серйозні економічні проблеми в процесі стратегічного планування розвитку регіону, джерелом яких є невідповідність наявного людського капіталу у сфері робітничих спеціальностей реальним та потенційним вимогам ринку праці та роботодавців. В основі стратегічного планування розвитку регіональної системи ПТО, спрямованого на уникнення та мінімізацію дисбалансів на ринку праці, має лежати її інтерпретація у термінах ринку. У розділі здійснено аналіз взаємозв'язку між ринком праці та регіональним ринком послуг професійно-технічної освіти з уточненням дефініції останнього. Його визначаємо як систему взаємовідносин між суб'єктами професійно-технічної освіти регіону, яка має своєю метою задоволення потреб індивідуальних та корпоративних споживачів у професійно-кваліфікаційній підготовці на основі опанування професійними компетенціями, необхідними для успішної адаптації до потреб ринку праці та роботодавців. Системно-модельний підхід забезпечує комплексність та цілісність стратегічного планування, оскільки дозволяє визначити єдину модельну конструкцію у вигляді сукупності взаємозалежних моделей діяльності, управління та комунікації, інтегрованих на кількох рівнях - цілепокладання, організації, інструментального забезпечення тощо. Це полегшує подання стратегічного планування розвитку системи ПТО у вигляді ідеалізованої моделі з використанням її різноманітних форм - структурно- системної, процесно-функціональної, програмно-цільової. Системна публічно- управлінська визначеність моделювання процесу стратегічного планування розвитку регіональної системи ПТО полягає у впливі на цей процес державної політики і стратегії та її репрезентації у вигляді регіональної публічно- управлінської стратегії розвитку освіти загалом та професійно-технічної освіти зокрема. Об'єднувальною основою складників моделі слід вважати процес прийняття управлінського рішення, що поєднує структурні, процесуально- функціональні та змістовно-цільові складові. У нашому випадку реалізація публічно-управлінського рішення стосовно здійснення обраної стратегії розвитку регіональної системи ПТО є одночасно процесом реалізації цієї стратегії. В основу визначення суб'єктного складника моделі стратегічного планування розвитку регіональної системи ПТО необхідно покласти засади децентралізації та регіоналізації публічного управління галузі, залучення до цього процесу органів місцевого самоврядування, громадськості, соціальних партнерів (роботодавців) та інших стейкхолдерів. Управлінські рішення щодо стратегічного планування розвитку регіональної системи ПТО приймає конкретний орган публічного управління, у даному випадку - департамент освіти і науки облдержадміністрації. Відповідно процес моделювання ухвалення управлінського рішення має бути конкретизований до рівня організаційного планування. Враховуючи зростання особистісного чинника у системі сучасного публічного управління, моделювання стратегічного планування діяльності департаменту освіти і науки облдержадміністрації має виходити на рівень кожного публічного управлінця [4].

Висновки

Отже, виходячи з вище проаналізованої інформації в статті, регіональна система ПТО як об'єкт стратегічного планування являє собою комплекс освітніх та регулюючо-управлінських процесів, які забезпечують оволодіння споживачами освітніх послуг як потенційними суб'єктами регіонального ринку праці професійними компетенціями та когнітивно- ціннісними складниками особистісного розвитку, необхідними для подальшої ефективної участі у виробничій діяльності та соціокультурному житті регіону. У межах такого підходу забезпечується освітня та економічна функції регіональної системи ПТО, тобто поєднання процесів соціалізації та професійного становлення споживачів освітніх послуг з продукуванням кваліфікованих трудових ресурсів для регіональної економіки. Аналіз регіональної системи ПТО показує основні цілі стратегічного планування та механізми їх досягнення. На його основі визначено комплексні напрями стратегічного планування, що поєднують інноваційні цілі та механізми модернізації регіональної системи ПТО [5, с. 231-232].

Література

1. В. Андрущенко «Державно-громадський характер управління освітою», Вища освіта України, № 3, с. 5-8, 2011.

2. Г. В. Єльникова, «Теоретичні підходи до моделювання державногромадського управління», Директор школи, № 40 (280), с. 10-11, 2003.

3. Законодавство України (2013, Черв. 25). Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» 344/2013. [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/344/2013].

4. Natalia KLOKAR, «Розвиток професійних компетентностей керівників місцевих органів управління освітою в умовах децентралізації», PRACE NAUKOWE Akademii im. Jana Dlugosza w Cz^stochowie, Rocznik Polsko-Ukrainski, T. XVIII, s. 399-413, 2016. [Електронний ресурс]. Доступно: http://wp.ujd.edu.pl/rocznik/uploads/Rocznik%20Ca%C5%8 2o%C5%9B%C4%87.pdf.

5. Kravchenko M. /Methods of competitiveness assessment of agricultural enterprise in eastern Europe / M.V. Kravchenko, O.V. Dovgal, N.I. Demchuk, O.A. Odnoshevnaya // RegionalSciencelnquiry. (EconLit, Scopus RSA I) Greece, vol. IX, (2), December 2017. - P. 231-242 (Scopus).

Reference