Залучення громадських організацій до надання медичних та немедичних послуг: досвід держав світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медичний реабілітаційний центр «Одеський»

Навчально-науковий інститут економіки, управління та бізнесу МАУП

Залучення громадських організацій до надання медичних та немедичних послуг: досвід держав світу

Полюлях Руслан Анатолійович,

кандидат наук з державного управління, головний лікар, доцент кафедри публічного адміністрування

м. Одеса

Анотація

Стаття висвітлює досвід зарубіжних держав, який є відмінним від практики публічного управління в Україні. Залучення громадського сектору до процесів надання медичної і немедичної допомоги стосуються інституалізації даного виду партнерства, зокрема: створюються лікарні; розвиваються системи медичного догляду поза лікарнею; розвиваються громадські організації лікарень; створюються асоціації пацієнтів; запроваджується сімейно-орієнтовний догляд поза медичним закладом.

Завдання і рівень участі громадських організацій в сфері охорони здоров'я пов'язані зі специфікою конкретної країни, її культурними традиціями, інституційними рамками тощо.

У державах світу суб'єкти публічного управління та адміністрування підтримують громадські об'єднання, які надають медичні та немедичні послуги або будь-яким іншим чином впливають на них.

Будується партнерство між суб'єктами сфери охорони здоров'я і громадянським суспільством. У багатьох державах громадські організації об'єднуються задля впливу на надання медичних послуг. Всі види партнерства суб'єктів публічного управління в сфері охорони здоров'я можуть існувати і бути ефективними, оскільки розроблено спеціальні правові акти щодо пільгового оподаткування або повного зняття податків і переведення медичних закладів в статус громадських об'єднань з відповідними пільгами. Виокремлюються три напрями використання партнерства в сфері охорони здоров'я зарубіжних держав: економічний, медичний, соціальний. Такі партнерства мають різні форми. Залучення громадських організацій до надання медичної та немедичної допомоги побудовані на взаємозалежності медичних послуг, догляду, допомоги та немедичних заходів.

Окремими проєктами є процеси деінституалізації медичних закладів і перенесення відповідальності за їх існування на місцеві громади. Моделі охорони здоров'я, орієнтовані на споживача, набувають більшої привабливості на ринку, оскільки вони мають змогу краще подолати розрив між тим, чого хочуть споживачі та що може забезпечити медичне обслуговування.

Ключові слова: публічне управління та адміністрування, партнерство, громадянське суспільство, громадські організації, надання медичних та немедичних послуг.

Abstract

громадський охорона здоров'я

Polulyah Ruslan Anatolievich Candidate of sciences in public administration, Chief Physician of the Odeskyi Health Retreat, Docent of the Department of Public Administration of the Educational and Scientific Institute of Economics, Management and Business of the IAPM, Odesa

Involvement of public organizations in the provision of medical and non-medical services: experience of the countries of the world

The article shows the experience of foreign countries, which is different from the practice of public administration in Ukraine. Involvement of the public sector in the processes of providing medical and non-medical care refers to the institutionalization of this type of partnership, in particular: creation of hospitals; development of the system of medical care outside the hospital; development of public organizations of hospitals; creating a patient association; introduction of family-oriented care outside a medical institution.

The tasks and level of participation of public organizations in the field of health care are related to the specifics of a specific country, its cultural traditions, institutional framework, etc.

Subjects of public management and administration in countries of the world support public associations that provide medical and non-medical services or influence them in any other way.

A partnership is being built between subjects in the field of health care and civil society. Civil society organizations are coming together to influence health care delivery in many countries. All types of partnership of public administration subjects in the field of health care can exist and be effective, because there are special legal acts regarding preferential taxation or complete tax exemption and the transfer of medical institutions to the status of public associations with corresponding benefits. There are three directions of using partnership in the field of health care of foreign countries: economic, medical, and social. Such partnerships take different forms.

The involvement of public organizations in the provision of medical and nonmedical assistance is based on the interdependence of medical services, care, assistance and non-medical measures.

The processes of deinstitutionalization of medical facilities are separate projects. Responsibility for their existence is transferred to local communities.

Consumer-oriented health care models are becoming attractive in the market, because they are better able to bridge the gap between what consumers want and what health care can provide.

Keywords: public management and public administration, partnership, civil society, public organizations, provision of medical and non-medical services.

Основна частина

Постановка проблеми. Проблема залучення громадських організацій до надання медичних і немедичних послуг є актуальною проблемою для держав світу, у тому числі розвинених. Мова йде про делегування повноважень, утримання закладів охорони здоров'я, забезпечення доступу до закладів охорони здоров'я тощо. Актуальними постали питання надання таких можливостей для тих громадських об'єднань, які надають послуги як неприбуткові підприємства і які в зарубіжній науці називають неурядовими організаціями. В українській науці і практиці неурядові організації називають громадськими організаціями. Зарубіжні фахівці [1] зазначають, що у країнах, що розвиваються, громадські організації стали безперечно потужним «третім сектором». Вони мають давню традицію залучення громад на місцевому рівні щодо послуг, соціального капіталу та захисту вразливих груп. Їх роль полягає в посередництві між урядами та громадами. Такі громадські організації розглядаються як постачальники гуманітарних послуг допомоги, особливо під час стихійних лих, людських конфліктів та епідемій, катастроф тощо. Розглядаючи взаємовідносини громадських організацій та міської влади фахівці констатують, що за останні кілька десятиліть спостерігається значне збільшення кількості громадських організацій, які відіграють важливу роль у країнах, що розвиваються. Обмежені фінансові ресурси та погана (або базова) інфраструктура дозволити таким організаціям виконувати допоміжну роль в управлінні, впровадженні та забезпеченні здоров'я.

У зарубіжних публікаціях розглядають роль громадських організацій, які є неприбутковими але надають фінансовані послуги і діють як неприбуткове підприємство, хоча здійснюють комерційну діяльність, але прибуток не розподіляють між членами організації, а спрямовують його на розвиток організації та надання нового виду послуг. У деяких джерелах такі організації розглядають як приватні добровільні організації (PVO). На міжнародному рівні такі організації надають приблизно 20% усієї зовнішньої допомоги в галузі охорони здоров'я країнам, що розвиваються. [2]

В українські науці дана проблематика мало досліджена як в контексті державного регулювання побудови партнерських відносин між громадськими організаціями та органами державної влади і місцевого самоврядування, так і в аспекті залучення громадських організацій до надання медичної та немедичної допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. G. Zihindula, R.A. John, D.M. Gumede, MGr. R. Gavinакцентують увагу на тому, що у багатьох державах сектор громадських організацій має доступ до численних кваліфікованих людських ресурсів та капіталу, що може надати корисну інформацію для тих, хто розробляє політику, щодо впровадження механізмів подолання нестачі медичних закладів. Громадські організації можуть допомогти у виконанні різних незначних обов'язків, не роблячи шкідливого впливу на якість медичних послуг, одночасно зменшуючи навантаження кількох медичних закладів у сільській місцевості, і даючи їм час зосередитись на більш спеціалізованих та складних проблемах. Найбільш корисним є залучення громадських організацій до надання медичних послуг у сільській місцевості важливо. [3]

S. Gh. Rahmanзвертає увагу на то, що певні проблеми охорони здоров'я включати питання про те, чи здатні громадські організації захищати здоров'я європейських громадян, спричинили суттєві дискусії. [4] Надзвичайно важливою для розробки політики партнерства та її реалізації вважається інфраструктура охорони здоров'я, яка має забезпечувати як стратегічне, так і технічне керівництво, що, у свою чергу, має розвивати партнерство з громадами та організаціями різних секторів в аспекті підтримки надання послуг та програм охорони здоров'я. У процесі розробки політики найважливішу роль відіграють національні асоціації.

В зарубіжній науці партнерство вивчається з економічних позицій і незалежно від того, про який назву якого виду партнерства йдеться, партнерство розглядається з позицій створення спільного підприємства, яке має певну структуру і фінансові відносини.

Дослідники зазначають, що залучення партнерів з різних секторів - державного, приватного, добровільного та спільноти - може принести широкий спектр інтересів, навичок, перспектив, ресурсів та рівнів знань, але це також може спричинити упередженість, стереотип, втому та недовіру. Партнерство полягає в тому, що створення партнерства є важливим кроком, але продовжувати його не просто, це складний процес, який слід підтримувати, і який вимагає, постійної уваги. [5]

Вважається, що такі процедури, як управління партнерством, прозоре фінансування, створення потенціалу, моніторинг/оцінка та інші мають бути чітко встановлені. Цільове навчання та необхідні вказівки - особливо на ранніх стадіях - і активне спілкування та інформація є важливими для партнерства. Стратегія для громадськості також вважається дуже важливою. Ключовими факторами успіху партнерства є:

- залучення всіх важливих партнерів та суб'єктів державного сектору, місцевого чи регіонального самоврядування, громадських організацій, неурядових організацій, неформальних громад, бізнес-сектору, фізичної особи громадянина та добровільних установ, установ громадського сектору, а також урядів;

- взаємна довіра та повага серед партнерів і високий рівень обміну інформацією;

- міцна згода між партнерами щодо чіткого та простого бачення та набору результатів, яка допоможе основному бізнесу;

- ясність у свідомості всіх партнерів щодо їх ролі. [5]

Мета статті полягає у висвітленні результатів дослідження зарубіжного досвіду залучення громадських організацій до надання медичної і немедичної допомоги в контексті партнерських відносин держави і громадянського суспільства.

Виклад основного матеріалу. F. Rezaei, M. Keyvanara, M.H. Yarmohammadian, M.R. Maracyнаголошують, що країни з низьким рівнем доходу повинні пропагувати відповідальність за захист громад, враховуючи допоміжну роль органів місцевого самоврядування (ОМС) у надзвичайних ситуаціях у галузі охорони здоров'я, виходячи з усіх потенційних можливостей. Вважається, що організації є некомерційними якщо представляють певну частину більшої спільноти та націлені на задоволення конкретних потреб у цій громаді. Організації охорони здоров'я слугують зв'язком між органами охорони здоров'я та громадою та посилюють зв'язок зі споживачами медичної послуги. [6]

Існує поняття «громадське обслуговування», коли благодійні організації збирають нові речі для дитячих лікарень або відділень. Запрошують до співпраці різні сервісні організації. Наприклад, проєкт «Програма дитячого життя» (США), де основну роль грає спільнота. Запрошуються для благодійної роботи бізнес і підприємницькі організації, в першу чергу, а також окремі спільноти. [7]

Інша практика - це створення партнерських лікарень, клінік тощо. Особливо активно практикуються таки види партнерства в сфері педіатрії і стосуються міжнародної співпраці через об'єднання, наприклад: мережа лікарень педіатричних рідкісних пухлин. Польща та 21 зацікавлені сторони, що співпрацюють в проєкті PARTNERзосереджується на створенні Європейського реєстру дитячих рідкісних пухлин, присвяченого дітям та підліткам із дуже рідкісними пухлинами (ВРТ), що зв'язує існуючі національні реєстри та забезпечує реєстр для тих країн, які ще не мають подібного реєстру. Очікувані результати проєкту: створення всеосяжної платформи ЄС, присвяченої вдосконаленню догляду за дітьми та підлітками за допомогою ВРТ; гармонізація даних у існуючих національних реєстрах у співпраці з платформою реєстру JRC; зв'язування реєстру ЄС з віртуальною системою консультацій; надання реєстру для тих країн, які ще не мають реєстру VRT; забезпечення детальних рекомендацій щодо діагностики / лікування, до яких постачальники медичних послуг з ЄС можуть легко отримати доступ; збільшення спроможності надавати міжнародні консультації та сприяти доступу до експертної діагностики та лікування, що покращує шанси на лікування дітей із ВРТ по всій Європі; покращення догляду за пацієнтами та зменшення нерівності в результатах раку в країнах-членах ЄС. [8]

Досвід США стосується медико-правового партнерства Дитячого медичного центру, який розпочався у 2000 році як перша медико-правова співпраця в штаті Коннектикут, і друга в своєму роді в США. Населені пункти цієї території дозволяють сім'ям легко отримувати медико-правові послуги. MLPPє національним лідером, що забезпечує міждисциплінарне правове втручання та співпрацює з партнерами для вирішення проблем, пов'язаних з охороною здоров'я дітей, які перебувають у групі ризику. Вони співпрацюють з педіатричними працівниками у громадах з низьким рівнем доходу, щоб покращити доступ до медичної допомоги та зменшити соціальні та екологічні фактори, такі як неякісне житло, неадекватний дохід, права інвалідності, доступ до освіти, охорони здоров'я та психічного здоров'я, що негативно впливає на здоров'я дітей. Адвокати MLPPнадають юридичну підтримку сім'ям з низьким рівнем доходу. Вони представляють клієнтів у таких питаннях, як: пропаганда медичної допомоги; громадські блага; права інвалідності; юридичні права підлітків; освітні права; житло; захист комунальних послуг; іммігранти та біженці. Послуги не стягуються. [9]

N. Hopwood, C. Fowler, A. Leeдосліджували проєкти щодо практики медсестер, що підтримують сім'ї з малими дітьми та зосереджені на встановленні партнерських відносин між професіоналами та користувачами послуг в Австралії та Новій Зеландії. Впровадження моделі сімейного партнерства (FPM) береться як конкретна точка відліку. Цілі FPMстосуються: можливостей постійного навчання; ролі окремих медсестер у формуванні практики; відносин з однолітками та менеджерами; організаційних особливостей; та позаорганізаційних факторів. [10]

PartnersForKidsвикористовує підзвітну модель організації догляду. Вона об'єднує провідний дитячий медичний центр, загальнодержавну дитячу лікарню - та понад 2100 індивідуальних постачальників. Працюючи у партнерстві, вони можуть надавати скоординовані послуги більш ніж 325000 дітям на рік у південній частині центрального та південно-східного штату Огайо. Інновації програми «Партнери для дітей» полягають у використанні підзвітних принципів догляду та принципів, що базуються на цінностях, для певної групи населення. Ранній якісний догляд може допомогти запобігти пізнішим захворюванням. [11]

Ph. Rees, J. Wimberg, K.E. Walshрозглядають проєкти пацієнтського та сімейного партнерство для безпечнішої охорони здоров'я. Була створена мережа «Рішення для безпеки пацієнтів» - мережа дитячих лікарень США, що співпрацюють з метою створення серйозних заходів безпеки. Партнерство з пацієнтами та їхніми сім'ями лежить в основі їхньої стратегії вдосконалення, і вони досягли значних переваг у безпеці. [12]

Дослідження K. Jayaratne, M. Kelaher, D. Duntпоказали, що приватні та волонтерські групи разом з неурядовими організаціями (NGO) сформували альянси по декількох програмах. Багато програм припускали реорганізацію існуючих послуг в рамках наявних ресурсів і розвиток регіональних зв'язків між партнерськими агенціями. Використовується «Модель сприяння партнерству» з провідною роллю NGOяк засіб розподілу державного фінансування. У більшості ініціатив використовуються аутріч-послуги. [13]

У 2016 р. дослідницький та освітній фонд HealthResearch&EducationalTrust(США) випустив рекомендації для громадськості та професіоналів-лікарів «Створення ефективної лікарні - спільнота партнерів. Створюйте культуру здоров'я». Ідея в розповсюдженні концепції створення ефективних партнерських відносин між лікарнею та спільнотою для формування культури здоров'я на підставі законодавства щодо звільнення від податків на прибуток таких лікарень. Вони стають неурядовими організаціями (громадськими організаціями) незалежно від чисельності штату та обсягу послуг. [14]

Ефективні партнерства важливі для формування культури здоров'я в суспільстві. Це керівництво по лідерству узагальнює ряд підходів, які лікарні системи охорони здоров'я і спільноти успішно використовували, що забезпечило основу для побудови ефективних партнерських відносин. [14]

Розвиток партнерських відносин для задоволення потреб населення в галузі охорони здоров'я має вирішальне значення для побудови культури здоров'я. Коли існуючі партнери не можуть повністю задовольнити медичні потреби громади, лікарні можуть шукати додаткових партнерів. Багато лікарень розвивають партнерські відносини з державними чи муніципальними установами, заснованими на конфесії організації, транспортно-житлових послугах, оскільки мають унікальні потреби громади або відсутність доступних ресурсів. Створення стійких позитивних результатів у випадку охорони здоров'я, що ведуть до культури здоров'я, вимагає сталого партнерства, яке може успішно реалізувати стратегії і плани дій для вирішення потреби громади. [15]

Партнерські відносини між лікарнею і співтовариством стикаються з деякими загальними перешкодами і проблемами, в тому числі і з деякими обмеженнями: регулярне фінансування; відсутність структури; різні організаційні культури; розрізнений збір даних і зберігання; обмежені операційні ресурси; потреба в лідерстві та організаційних діях. Структура і культура партнерства: визначення ролі і обов'язки кожного партнера; налагодження роботи активних робочий груп і комітетів, які зосереджені на виконанні і постійній роботі над усуненням проблем і перешкод; залучення партнерів до прийняття спільних рішень щодо загальних проблем; прийняття узгоджених рішень щодо змінення і зміцнення партнерства, структур і процесів; забезпечення прозорого і частого спілкування між партнерами та іншими ключовими зацікавленими сторонами; проведення «неформальних оглядів партнерства». Партнерства, які розробили статут, були значно більшими, мали більш формальні структури або зосереджені на декількох різних втручаннях. [16].

Результативність партнерства лікарень визначається шляхом опитування «Оцінка членів комісії». [17]

У документі «Прогнози галузі охорони здоров'я ЄС на 2020 рік» (EUHealthcareIndustryForecasts, 2020) йдеться про нове бачення охорони здоров'я на 2020 рік і пізніше, зосереджуючи увагу не тільки на доступі, якості та доступності, але також на прогнозних, профілактичних та орієнтованих на результати моделей допомоги, що сприяють соціальній та фінансовій інтеграції. У 2020 році орієнтовані на споживача моделі охорони здоров'я набудуть більшої привабливості на ринку, оскільки вони мають змогу краще подолати розрив між тим, чого хочуть споживачі та що може забезпечити медичне обслуговування. [18]

Висновки. В зарубіжній науці партнерство розглядається більш широко з різними варіантами. Розробка і застосування різних видів партнерства в сфері охорони здоров'я вважається інноваційним механізмом, який створює умови для покращення ситуації і поліпшення якості щодо здоров'я населення. Приватні та волонтерські групи разом з неурядовими організаціями формують альянси по декількох програмах. Виокремлюються три напрями використання партнерства в сфері охорони здоров'я зарубіжних держав: економічний, медичний, соціальний. Такі партнерства мають різні форми, зокрема: коаліційні програми; партнерство між організаціями; медико-правове партнерство; моделі сімейного партнерства (FPM); коаліційне партнерство (між різними організаціями); пацієнтське та сімейне партнерство; сімейно-професійне партнерство; партнерство зі службами органів публічної влади.

Література

1. Non-Governmental Organizations (NGOs) and Citizen-Authority Engagement: Applying Developing World Solutions to Europe in an Era. URL: http://eprints.whiterose.ac.uk/84704/2/Chapter % o2012_StephSteels_with⁰/o20corrections.pdf (дата звернення 25.08.2022).

2. Nonprofits & Nongovernmental Organizations (NGOs). URL: https://www.uniteforsight.org/ global-health-careers/module2 (дата звернення 25.08.2022).

3. A review on the contributions of NGOs in addressing the shortage of healthcare professionals in rural South Africa 2019/ Zihindula G., John R.A., Gumede D.M., Gavin MGr. R. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/23311886.2019.1674100 (дата звернення 25.08.2022).

4. Rahman S. Gh. Public Health in Europe: the role of Non Governmental Public Health associations in public health policy development. URL: https://eupha.org/repository/publications/ Public_health_in_Europe_-_%20the_role_of_EUPHA_members.pdf (дата звернення 12.08.2022).

5. Successful partnerships a guide. URL: https://www.oecd.org/cfe/leed/36279186.pdf (дата звернення 25.08.2022).

6. The Roles and Responsibilities of Community-Based Organizations in Responding to Public Health Emergencies: A Systematic Review / Rezaei F., Keyvanara M., Yarmohammadian M.H., Maracy M.R. Iranian Red Crescent Medical Journal. 2019. Vol.21. No.4. PP.e90967 ref.66. URL: https://www.cabdirect.org/globalhealth/abstract/20193298121

7. Community Service Project Ideas | Child Life Program. URL: https://www.umms.org/ childrens/health-services/child-life/help-volunteer/community-groups-service/projects

8. PARTNER Project. URL: https://www.raretumors-children.eu/partner-project/

9. Medical-Legal Partnership. URL: https://cca-ct.org/our-work/aboutus_programs_mlpp/

10. Hopwood N., Fowler C., Lee A. Understanding partnership practice in child and family nursing through the concept of practice architectures. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/nin.12019

11. Partners For Kids. URL: https://partnersforkids.org/about/

12. Rees Ph., Wimberg J., Walsh K.E. Patient and Family Partnership for Safer Health Care. Pediatrics. September 2018. 142 (3). e20172847. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2017-2847 URL: https://pediatrics.aappublications.org/content/142/3/e20172847

13. Jayaratne K., Kelaher M., Dunt D. Child Health Partnerships: a review of program characteristics, outcomes and their. URL: relationshiphttps://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2908613/ (дата звернення 10.08.2022).

14. Creating Effective Hospital-Community Partnerships to Build a Culture of Health. URL: http://www.hpoe.org/Reports-HPOE/2016/creating-effective-hospital-community-partnerships.pdf (дата звернення 10.08.2022).

15. Public Private Partnerships. URL: https://www1.nyc.gov/site/acs/about/public-private-partnerships.page (дата звернення 12.08.2022).

16. Creating Effective Hospital-Community Partnerships to Build a Culture of Health. URL: http://www.hpoe.org/Reports-HPOE/2016/creating-effective-hospital-community-partnerships.pdf (дата звернення 10.08.2022).

17. Coalition Member Assessment. URL: https://www.tomwolff.com/coalitionmemberassessment.htm (дата звернення 10.08.2022).

18. EU Healthcare Industry Forecasts, 2020 - Featuring an Impact & Opportunity Assessment of Brexit. URL: https://www.prnewswire.com/news-releases/eu-healthcare-industry-forecasts-2020-featuring-an-impact-opportunity-assessment-of-brexit-301024845.html

References

1. Non-Governmental Organizations (NGOs) and Citizen-Authority Engagement: Applying Developing World Solutions to Europe in an Era. 2012-2014. Retrieved from http://eprints.whiterose.ac.uk/ 84704/2/Chapter % 2012_StephSteels_with % 20corrections.pdf [in English]

2. Nonprofits & Nongovernmental Organizations (NGOs). Retrieved from https://www.uniteforsight.org/global-health-careers/module2 [in English]

3. Zihindula, G., John, R.A., Gumede, D.M., and Gavin, MGr. R. 2019. A review on the contributions of NGOs in addressing the shortage of healthcare professionals in rural South Africa 2019/ Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/23311886.2019.1674100 [in English]

4. Rahman, S. Gh. Public Health in Europe: the role of Non Governmental Public Health associations in public health policy development. Retrieved from https://eupha.org/repository/publications/ Public_health_in_Europe_-_%20the_role_of_EUPHA_members.pdf [in English]

5. Successful partnerships a guide. Retrieved from https://www.oecd.org/cfe/leed/36279186.pdf [in English]

6. Rezaei, F., Keyvanara, M., Yarmohammadian, M.H., and Maracy, M.R. 2019. The Roles and Responsibilities of Community-Based Organizations in Responding to Public Health Emergencies: A Systematic Review. Iranian Red Crescent Medical Journal. 2019. Vol.21. No.4. PP.e90967 ref.66. Retrieved from https://www.cabdirect.org/globalhealth/abstract/20193298121 [in English]

7. Community Service Project Ideas | Child Life Program. 2019. Retrieved from https://www.umms.org/childrens/health-services/child-life/help-volunteer/community-groups-service/ projects [in English]

8. PARTNER Project. Retrieved from https://www.raretumors-children.eu/partner-project/ [in English]

9. Medical-Legal Partnership. Retrieved from https://cca-ct.org/our-work/aboutus_programs_ mlpp/ [in English]

10. Hopwood, N., Fowler C., and Lee, A. Understanding partnership practice in child and family nursing through the concept of practice architectures. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/nin.12019 [in English]

11. Partners For Kids. URL: https://partnersforkids.org/about/ [in English]

12. Rees Ph., Wimberg J., and Walsh, K.E. Patient and Family Partnership for Safer Health Care. Pediatrics. September 2018. 142 (3). e20172847. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2017-2847 Retrieved from https://pediatrics.aappublications.org/content/142/3/e20172847 [in English]

13. Jayaratne K., Kelaher M., and Dunt, D. Child Health Partnerships: a review of program characteristics, outcomes and their. Retrieved from relationshiphttps://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC2908613/ [in English]

14. Creating Effective Hospital-Community Partnerships to Build a Culture of Health. Retrieved from http://www.hpoe.org/Reports-HPOE/2016/creating-effective-hospital-community-partnerships.pdf [in English]

15. Public Private Partnerships. Retrieved from https://www1.nyc.gov/site/acs/about/public-private-partnerships.page [in English]

16. Creating Effective Hospital-Community Partnerships to Build a Culture of Health. 2016. Retrieved from http://www.hpoe.org/Reports-HPOE/2016/creating-effective-hospital-community-partnerships.pdf [in English]

17. Coalition Member Assessment. Retrieved from https://www.tomwolff.com/coalitionme mberassessment.htm [in English]

18. EU Healthcare Industry Forecasts, 2020 - Featuring an Impact & Opportunity Assessment of Brexit. Retrieved from https://www.prnewswire.com/news-releases/eu-healthcare-industry-forecasts-2020-featuring-an-impact-opportunity-assessment-of-brexit-301024845.html [in English]

Размещено на Allbest.ru