Особливості підготовки до допиту неповнолітніх за фактами подій насильницького, сексуального чи трагічного характеру в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Особливості підготовки до допиту неповнолітніх за фактами подій насильницького, сексуального чи трагічного характеру в умовах воєнного стану

Плетенець Віктор Миколайович доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри криміналістики та домедичної підготовки

м. Дніпро

Анотація

Стаття присвячена висвітленню деяких особливостей підготовки до проведення допиту неповнолітніх постраждалих або свідків фактів сексуального, насильницького чи трагічного характеру, що мають місце в умовах воєнного стану в Україні. У статті зазначається, що розглядувані прояви можуть бути пов'язані змістом однієї події, тому й підготовка до проведення допиту за даними фактами має передбачати готовність суб'єктів розслідування до з'ясування в особи, яка не досягла віку повноліття змісту зазначених, а також ще не виявлених слідством інших протиправних проявів. Автором стверджується, що пошук найбільш ефективних засобів та методів отримання відомостей має здійснюватися із врахуванням необхідності мінімізації психологічного травмування допитуваних неповнолітніх. У статті наголошується, що місце проведення допиту неповнолітніх постраждалих чи свідків кримінальних правопорушень сексуального, насильницького чи трагічного характеру, які перебувають в особливо вразливому стані має бути спеціально обладнане приміщення - «кризова кімната». Використання анатомічно деталізованих ляльок, на яких демонструватимуться обставини вчиненого кримінального правопорушення забезпечать мінімізацію ресурсів на отримання необхідних відомостей. Участь в допиті третіх осіб має враховувати їх можливий вплив (позитивний чи негативний) на допитуваного. Вік неповнолітнього не повинен безапеляційно асоціюватись із сумлінною позицією у висвітленні обставин кримінального правопорушення.

Ключові слова: слідча (розшукова) дія, підготовка до допиту, особа неповнолітнього, умови воєнного стану, події сексуального, насильницького чи трагічного характеру.

Abstract

Peculiarities of preparation for the juvenile's interromeeting. on the facts of violent, sexual or tragic events. in conditions of military condition

Pletenets Viktor Mykolayovych Doctor of Law, Associate Professor, Professor of the Department of Forensic Science and Pre-Medical Training, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro

The article is devoted to highlighting some peculiarities of preparation for conducting the inrecent experience of victims or witnesses of sexual, violent, tragic nature, which take place in the conditions of military situation in Ukraine.

The article states that the cases under consideration may be related to the content of one event. Therefore, the preparation for the inquiry according to the facts should provide for the readiness of the subjects of the investigation to be identified in the person who has not reached the age of adulthood of the contents of the said, as well as other illegal manifestations not yet detected by the investigation. The author argues that the search for the most effective means and methods of obtaining information should be carried out taking into account the need to minimize the psychological trauma of the juveniles in question.

The paper notes that attraction of a psychologist during the formation of the list and sequence of questions and tactical methods in accessible for perception of minors, taking into account - age, intellectual, emotional and other characteristics of the personality of the interrogators (propensity; interests, level of development; behavior both at home and in institutions, relations with peers, living conditions, etc. other); - third parties (parents, close relatives, authoritative for a minor, teacher, doctor, etc. ), which will take part in it; time (from morning, lunch, evening) and place (in the office of the investigator, at home, other place); - contents of events of violent, sexual or tragic character victims or witnesses of which became underage and their degree of influence on his psyche.

The paper notes that the place of conducting an examination of minor victims or witnesses of criminal offenses of sexual, violent or tragic nature, which are in especially vulnerable condition should be specially equipped premises - "crisis room". The use of anatomically detailed dolls, which will demonstrate the circumstances of the criminal offense, will ensure that the resources for obtaining the necessary information are minimized. Participation in the question of third parties should take into account their possible influence (positive or negative) on the interrogate. The age of the minor should not be associated with a conscientious position in highlighting the circumstances of a criminal offense.

Keywords: investigator (search) action, preparation for interrogative, person of a minor, conditions of military condition, events of sexual, violent or tragic nature.

Вступ

Постановка проблеми. Серед слідчих (розшукових) дій, котрі проводяться для встановлення обставин кримінального правопорушення вагоме місце займає допит. Він є процесуальною дією, що являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, які беруть у ньому участь, спрямований на одержання відомостей про відомі допитуваному обставини кримінального правопорушення. Мета допиту полягає в отриманні повних та об'єктивних свідчень, які є джерелом доказів, а фактичні дані, які в них містяться, - доказами [1, с.89]. В криміналістичній літературі визначається, що ефективність проведення розглядуваної процесуальної дії залежить від значної кількості чинників, де вік допитуваного, який не досяг повноліття обумовлює необхідність прийняття уповноваженою особою специфічних заходів з підготовки до його проведення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто відмітити, що допиту та підготовці до нього взагалі й такої категорії, як неповнолітні зокрема було приділено значної уваги з боку значної кількості науковців, зокрема: В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. А. Журавля, А.В. Іщенка, Н. С. Карпова, О. Н. Колесниченка, В. О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук'янчикова, О. В. Одерія, М. В. Салтевського, Р. Л. Степанюка, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, П. В. Цимбала, К. О. Чаплинського, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька та ін.

Водночас існуючі дослідження науковців не враховували умови проведення допиту сформовані у зв'язку зі збройною агресією з боку РФ, у результаті якої під окупацією перебуває частина територій, на яких не можуть бути гарантовані Конституцією України права громадян. Дані про факти сексуального, насильницького, трагічного характеру, переважно, отримуються у разі деокупації тимчасово захоплених ділянок місцевості, від евакуйованих на підконтрольну Україні територію неповнолітніх осіб, що обумовлює необхідність прийняття уповноваженими особами відповідних заходів у всебічному з'ясуванні всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Метою статті є окреслення деяких особливостей підготовки до допиту неповнолітніх за фактами подій насильницького, сексуального чи трагічного характеру в умовах воєнного стану

Виклад основного матеріалу

На відсутності даних, які демонстрували б обставини та стан сексуального, насильницького, трагічного характеру в Україні, наголошують більшість дослідників. Так Бетан Маккернан у статті «Згвалтування як зброя: виявлено величезні масштаби сексуального насильства в Україні» в таблоїді The Guardian наголошує про складність усвідомлення масштабів здійснених фактів сексуального насильства [2].

Потребують уваги й попередні дослідження, проведені ООН згідно яких понад 20% жінок з-поміж біженців та внутрішньо переміщених осіб зазнавали сексуального насильства [3]. Водночас ці дані не відображують реальної картини за вказаними та фактами трагічного характеру жертвами чи свідками яких могли стати неповнолітні. Це визначає необхідність приділення даному питанню належної уваги з боку науковців для забезпечення практиків дієвими рекомендаціями в реалізації покладених на них функцій. Варто відзначити, що в умовах воєнного стану в Україні [4] прояви трагічного, насильницького й сексуального характеру можуть бути пов'язані змістом однієї події. Тому й підготовка до проведення допиту за даними фактами має передбачати готовність суб'єктів розслідування до з'ясування в особи, що не досягла віку повноліття змісту зазначених, а також ще не виявлених слідством інших протиправних проявів.

Всі проанкетовані слідчі (100 %) визначили підготовку як обов'язкову складову допиту неповнолітніх свідків або постраждалих за фактами насильницького, сексуального чи трагічного характеру. При цьому пошук найбільш ефективних засобів та методів отримання відомостей має здійснюватися із врахуванням необхідності мінімізації психологічного травмування допитуваних неповнолітніх. Варто відзначити, що неповнолітні, тобто особи, які не досягли вісімнадцятирічного віку, класифікуються на такі вікові категорії: дитячий вік (до 1 року); раннє дитинство (від 1 до 3 років); дошкільний вік (від 3 до 7 років); молодший шкільний вік (від 7 до 11-12 років);підлітковий вік (від 11-12 до 14-15 років); старший шкільний вік (від 14-15 до 18 років) та можуть бути допитані під час кримінального провадження як свідки, підозрювані, обвинувачені, підсудні, засуджені. Кримінальна процесуальна регламентація особливостей допиту малолітніх та неповнолітніх осіб передбачена у статтях 226, 227 КПК України, а також главі 38 (Кримінальне провадження щодо неповнолітніх) [5].

Слід підкреслити, що неповнолітні, які не є суб'єктами відповідальності відповідних статей КК України, не попереджаються про її настання у разі відмови від давання показань та за свідомо неправдиві показання. Їм роз'яснюється обов'язок говорити тільки правду, а також положення ст. 63 Конституції України про право не давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Зазначені положення Конституції України та КПК України доцільно розглядати як необхідність забезпечення допитуваних неповнолітніх гарантіями охорони прав та законних інтересів, викликаних фізичним, розумовим і психічним розвитком неповнолітніх, нестійкістю їх характеру, незрілістю мислення, схильністю до наслідування поведінки старших за них і дорослих осіб та інші подібні риси, а також неможливістю повної мірою самостійно захищати свої права та законні інтереси [6, с.127]. неповнолітній кримінальний насильницький допит

Наведене має сприяти розумінню уповноваженою особою впливу вікових особливостей на поведінкові реакції відповідного учасника кримінального провадження з необхідністю визначення, для з'ясування предмету допиту, сукупності й послідовності тактичних прийомів, з урахуванням передбачених ст. 226 КПК України з одного боку часових обмежень у вигляді заборони на проведення допиту неповнолітнього без перерви понад одну годину, загалом - понад дві години за день, з іншого - обов'язкової присутності третіх осіб, таких як: законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Водночас, визначення переліку відповідних спеціалістів здійснюється з урахуванням їх знань, досвіду, навичок для задоволення необхідності досягнення потрібного результату. При цьому потребує уваги те, що чим складнішою є прогнозований допит неповнолітніх, тим вищого фахового рівня потребуватиме підготовка до його здійснення. Окрім зазначеного допит неповнолітнього доцільно розглядати з позиції як тактичних, так і психологічних особливостей. Цим, стверджує О. М. Процюк, переслідується мета: 1) діагностики психічних станів осіб, які потрапили у сферу кримінального судочинства; 2) активізації їхніх дій; 3) зміни поведінки і позиції зазначених осіб; 4) одержання необхідної інформації; 5) виховання і перевиховання [7, с.405]. Водночас визначену автором «діагностику психічних станів осіб, які потрапили у сферу кримінального судочинства» мають здійснювати фахівці відповідного профілю (переважно психологи) із визначенням готовності до участі неповнолітніх постраждалих чи свідків подій насильницького, сексуального чи трагічного характеру в проведенні допиту. Це обумовлено тим, що здебільшого положення неповнолітніх буде характеризуватись як особливо вразливе й ускладнюватиме, а у ряді випадків унеможливлюватиме, без виведення їх в контактний стан, участь у допиті.

Вагомого значення може мати залучення психолога під час формування переліку та послідовності питань й тактичних прийомів в доступній для сприйняття неповнолітнім формі, з урахуванням: - вікових, інтелектуальних, емоційних та інших характеристик особистості допитуваного (схильності; інтереси, рівень розвитку; поведінку як вдома, так і відвідуваних закладах, стосунки з однолітками, побутові умови і т. ін.); - третіх осіб (батьки, близькі родичі, авторитетні для неповнолітнього особи, педагог, лікар і т. ін.), які прийматимуть у ньому участь;- часу (з ранку, по обіді, ввечері) й місця (в кабінеті слідчого, вдома, іншим місцем); - змісту подій насильницького, сексуального чи трагічного характеру постраждалим чи свідком яких став неповнолітній та ступеню їх впливу на його психіку. Ми не виключаємо й інших критеріїв, що потребують врахування під час підготовки до допиту неповнолітніх, зокрема й можливості формування конфліктних ситуацій. Готовність до конфліктних ситуацій, до яких К. О. Чаплинський відносить вчинення активної протидії розслідуванню, відсутність психологічного контакту з допитуваним, відмова від давання показань, дача завідомо неправдивих показань, компрометація слідчого і т. ін. [8.С.105], визначатиме й відповідні дії щодо підготовки та спрямування зусиль для їх подолання. Не варто, на нашу думку, недооцінювати як неповнолітніх, так і осіб, в присутності яких здійснюватиметься їх допит у реалізації ними заходів протидії досудовому розслідуванню.

Так, нерідко не зацікавлені у результатах розслідування особи контактують з батьками неповнолітніх з метою впливу (здебільшого шляхом погроз, підкупу, шантажу, обману, що в умовах воєнного стану в Україні набуває вагомого впливу і т. ін.) та спонукання до зайняття останнім відповідної позиції під час допиту, висвітлення змісту подій у потрібному аспекті. Варто відмітити, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку без впливу дорослої особи не можуть вигадати ситуацію сексуального насильства через відсутність необхідного життєвого досвіду). [9, с. 89-90]. Це необхідно враховувати, з оцінкою свідчень, наданих як під тиском, так і перенесення на себе сцен сексуального, насильницького чи трагічного характеру, свідком яких став неповнолітній допитуваний. Відповідно, не меншої уваги правоохоронцями має приділятись й мінімізації можливості реалізації заходів тиску на відповідних учасників розслідування з одного боку та своєчасного їх виявлення з юридичною оцінкою відповідних проявів - з іншого. Окремої уваги в підготовці до проведення допиту має приділятись вивченню особистості неповнолітнього.

Так, дані, що характеризують особу неповнолітнього, дозволяють прогнозувати його поведінку під час допиту, вибирати тактично правильний його напрямок, оцінювати достовірність показань допитуваного [10, с.106]. Відомості про інтереси та потреби неповнолітнього мають бути покладені в основу бесіди на загальні теми у встановленні емоційного контакту. Коли неповнолітній на допиті зрозуміє, що допитуючий відноситься до нього зі щирим інтересом, багато про нього знає, встановлення психологічного контакту спроститься [11, с. 113]. Водночас при формуванні умов взаємодії потребують врахування й пережиті неповнолітнім події, які виступатимуть предметом його допиту. Так, психологічний контакт з жертвами зґвалтувань характеризується складністю, викликаною зокрема й страхом та недовірою нікому [12, с. 231]. Зазначене може простежуватись і з неповнолітніми постраждалими чи свідками подій трагічного, насильницького характеру та перебувають в особливо вразливому стані, що в умовах воєнного стану в нашій державі набуло істотного поширення.

Варто відзначити те, що визначені ст. 226 КПК України обмеження часу допиту неповнолітніх обумовлюють необхідність опрацювання хронометражу ходу його проведення. Потрібно заздалегідь, як наголошує М..М. Єфімов, підготувати перелік обставин, зміст яких потребує з'ясування у конкретної особи [13, с. 201]. У даному випадку можуть бути виділені обмеження на кількість тактичних прийомів, перелік питань, з'ясування обставин інших епізодів протиправної діяльності тощо.

Час проведення допиту неповнолітніх, здебільшого, визначається біологічними ритмами їх активності, що переважно притаманно для ранку. Під час обрання місця проведення допиту неповнолітнього має бути враховано таку умову, як асоціативний зв'язок із ним, що сформувався під впливом пережитих подій (позитивних або негативних). Так, не доцільно проводити допит у місці, де відбулись факти (події, явища), що неповнолітнім сприймались негативно, наприклад події насильницького, сексуального чи трагічного характеру, здійснення не зацікавленими у розслідування особами тиску на нього або близьких в його присутності і т. ін.

Доцільно критично ставитись й до можливості проведення слідчої (розшукової) дії у тому місці, до якого, у зв'язку з відтворенням змісту подій може з позитивного змінитись на негативне ставлення як неповнолітнього, так і до нього з боку осіб, котрі дізнаються обставини свідчень. Службовий кабінет з аскетичністю інтер'єру, особливо, коли в ньому знаходяться робочі місця двох чи більше слідчих, на нашу думку, не сприятиме формуванню емоційного контакту. Ще більше ситуація погіршується у випадку одночасного проведення слідчих (розшукових) дії декількома слідчими в даному приміщенні. Варто продумати й мінімізувати використання гучних звуків, голосних розмов, лексики, предметів, що викликатимуть асоціації із подіями постраждалим чи свідком яких став неповнолітній, котрі ускладнюватимуть (унеможливлюватимуть) зосередження на необхідності висвітлення обставин подій, що є предметом допиту.

Наведене демонструє необхідність створення комфортних умов для неповнолітнього як до так і після його допиту з одного боку, а також досягнення слідчим мети проведення даної процесуальної дії - з іншого. Вирішення зазначеного нам вбачається в проведенні допиту в «кризовій кімнаті», спеціально пристосованій для роботи з даною категорією осіб [14, с. 117]. Їх поширеність в Україні дозволяє на належному рівні використовувати переваги у при допиті неповнолітніх. Водночас можемо стверджувати про недостатню усвідомленість зазначеного уповноваженими особами.

Так, проанкетовані слідчі визначили, що з використанням «кризової кімнати» проводять допити неповнолітніх постраждалих у 87 %, а свідків у 23 %. Крім того, для полегшення висвітлення обставин події неповнолітнім та вірного сприйняття їх змісту уповноваженою особою, потребує визначення можливості використання демонстраційних засобів. Ними, можуть бути виділені такі, як: - приладдя для самостійного відтворення дитиною подій шляхом малювання (олівці, ручка, фломастери, папір), ліпки (пластилін); - набір карток (із зображеннями різних частин тіла, анатомічними малюнками, зображеннями емоцій, зображеннями подій тощо); - м'які іграшки тварин, іграшки-автомобілі, іграшки-будинки тощо (для застосування в ігровій формі) тощо [15, с. 216-217]. З їх використанням в ігровій формі можна налагодити контакт і отримати свідчення. Варто відмітити, що зусилля у з'ясуванні обставин кримінального правопорушення мають бути зведені до мінімуму травмування неповнолітнього можливими згадками про обставини події, які йому довелось пережити. Здійснити зазначене, як наголошує Н. В. Павлова можна шляхом використання анатомічних ляльок, оскільки дитина асоціює себе з лялькою і навіть може показати, як їй завдали шкоди [15, с. 216-217]. Водночас вважаємо, що зміст зазначеного полягає не тільки в асоціації себе із лялькою, а й наявності ряду обставин, відповідно до яких дитина не завжди в змозі вербально висвітлити зміст та послідовність дій, які з нею або іншими особами відбувались.

Тому невербальна демонстрація з використанням зазначених анатомічно деталізованих ляльок надаватиме можливість отримати вагому інформацію про обставини вчинених подій. Заслуговують на увагу результати анкетування слідчих, які визначили, що з використанням анатомічно-деталізованих ляльок проводять допити неповнолітніх постраждалих у 69 %, а свідків у 17 % за фактами протиправних діянь сексуального, насильницького чи трагічного характеру. Окрім вказаного уповноваженою особою під час підготовки до допиту неповнолітніх можуть прийматися й інші необхідні для результативного його проведення заходи.

Висновки

Таким чином наведене нами демонструє підготовку до допиту як вагому умову його проведення на належному рівні. Без цього складно, а іноді неможливо з одного боку отримати необхідну й достатню кількість інформації про обставини вчиненого кримінального правопорушення та надати правову оцінку, з іншого - звести до мінімуму можливості психічного травмування допитуваного неповнолітнього необхідністю відтворення подій трагічного, насильницького чи сексуального характеру, котрі досить часто є складовими відповідної події, що в умовах воєнного стану набуло поширення на окупованих РФ територіях нашої держави.

Подальші наші дослідження спрямовуватимуться на розгляд особливостей проведення допиту неповнолітніх що стали жертвами чи свідками подій сексуального, насильницького чи трагічного характеру та перебувають в особливо вразливому стані.

Література

1. Шепітько В. Ю. Криміналістика - 2-ге вид., переробл. і допов. К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. 728 с.

2. Bethan McKernan Rape as a weapon: huge scale of sexual violence inflicted in Ukraine emerges [Електронний ресурс] URL :https://www.theguardian.com/world/2022/apr/03/all-wars- are-like-this-used-as-a-weapon-of-war-in-ukraine?fbclid=IwAR2LiKAcIjFSRSrqUyQg7dW9chr2J7G- 2mPGQBhEZfxyOImeeyd2oXEopGs

3. ООН: Понад 20% вимушених переселенців з України стверджують, що зазнавали сексуального насильства [Електронний ресурс] URL :https://www.epochtimes.com.ua/ostanni- novyny-ukrayiny/oon-ponad-20-vymushenyh-pereselenciv-z-ukrayiny-stverdzhuyut-shcho- zaznavaly-seksualnogo-nasyl stva-142306

4. Собенко Н. Воєнний стан в Україні продовжать на 90 днів [Електронний ресурс] URL: https://suspilne.media/312618-voennij-stan-v-ukraini-prodovzat-na-90-dniv/

5. Кримінальний процесуальний кодекс України - Х.: Одіссей, 2012. 360 с.

6. Попов Г. Особливості кримінальних проваджень щодо неповнолітніх/ Г. Попов// Вісник прокуратури 2013 №12

7. Процюк О.М. Застосування методів психологічного впливу під час допиту неповнолітніх/О.М. Процюк// Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, Серія юридична, Львів, 2013 вип.1

8. Чаплинький К.О. Тактика проведення окремих слідчих дій: Монограф. Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2006. 308 с., іл.

9. Алгоритм дій працівників Національної поліції з суб'єктами, які здійснюють заходи щодо захисту дітей, постраждалих від насильства : методичні рекомендації. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2020. 140 с.

10. Шепитько В. Ю. Использование данных психологии в допросе несовершеннолетних / В. Ю. Шепитько // Проблемы социалистической законности. Вып.26. 1991. С. 106-110.

11. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / В.Е. Коновалова. - Х.: Издатель СПД Ф. Л. Вапнярчук Н. Н., 2006. 176 с.

12. Плетенець В.М. Сексуальне насильство в умовах воєнного стану в Україні: становище й шляхи підвищення ефективності його виявлення. Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2022. Вип. 2(98) С.227-237

13. Єфімов М. М. Особливості встановлення психологічного контакту при проведенні допиту під час розслідування злочинів проти моральності / М.М. Єфімов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 1

14. Концептуальні положення механізму захисту прав дітей: український та зарубіжний контекст : кол. монограф. / Кол. авт. ; за наук. ред. д.ю.н., проф., засл. юриста України Л. Р. Наливайко. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2021. 130 с.

15. Павлова Н. В. Використання демонстраційних засобів (анатомічних ляльок) під час допиту малолітньої особи /Н.В. Павлова//Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 1. С.215-220

References