Особливості Конвенції про процедуру спільного транзиту (ССТР)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

ОСОБЛИВОСТІ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ (CCTP)

Сопілко Ірина Миколаївна доктор юридичних наук, професор, Відмінник освіти України, Заслужений юрист України, декан юридичного факультету

Романенко Євген Олександрович доктор наук з державного управління, професор, Заслужений юрист України, проректор

Анотація

У публікації аналізується змісту Конвенції про процедуру спільного транзиту (Convention on Common Transit Procedure - ССТГ), що основою для переміщення товарів та послуг. Відмічено, що особливістю режиму спільного транзиту є обов'язкове гарантування та пломбування усіх переміщень. Наразі в Україні при транзиті фінансові гарантії є обов'язковими лише для близько 30% товарів, але з часом стануть обов'язковими для всіх видів товарів. Пломби накладатимуться на увесь транспорт; вони матимуть захисну функцію і будуть визнаватися в ЄС. Це підвищить безпеку перевезень.

Трейдери зможуть застосовувати не лише індивідуальну, але й загальну фінансову гарантію.

Конвенція передбачає застосування низки спеціальних транзитних спрощень, як-от: застосування загальної фінансової гарантії, у тому числі із зменшенням розміру забезпечення базової суми аж до 100% (тобто звільнення від гарантії); самостійне накладання пломб на вантажі; можливість відправлення або отримання товарів без їх пред'явлення митниці ("авторизований вантажовідправник", "авторизований вантажоодержувач"). Трейдери мають можливість отримати дозволи на застосування декількох спрощень одночасно. конвенція спільний транзит процедура

Зазначено, що Україна вже завершує проходження тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту. До кінця 2022 року Україна має успішно пройти Оціночну місію та приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Станом травень 2022 р. на Україні зареєстровано >1100 компаній для можливості подачі декларацій T1UA, оформлено >3400 декларацій ТШЛ та надано статус фінансового гаранта 9 фінансовим установам. 18 березня 2021р. - надано першу авторизацію АЕО, 16 травня 2022 - надано перший дозвіл на застосування спрощення в рамках NCTS.

Ключові слова: нормативно-правове регулювання, Конвенція про процедуру спільного транзиту, переміщення товарів та послуг, Нова комп'ютеризована транзитна система, Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Annotation

Sopilko Iryna Mykolaivna Doctor of Law, Professor, Distinguished Education of Ukraine, Honored Lawyer of Ukraine, Dean of the Faculty of Law, National Aviation University

Romanenko Yevgen Oleksandrovych Doctor of Sciences in Public Administration, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, Vice-Rector, National Aviation University

FEATURES OF THE CONVENTION ON THE COMMON TRANSIT PROCEDURE (CCTP)

The publication analyzes the content of the Convention on Common Transit Procedure (CCTP), which is the basis for the movement of goods and services. It was noted that a feature of the joint transit regime is the mandatory guarantee and sealing of all movements. Currently, in Ukraine, financial guarantees during transit are mandatory for only about 30% of goods, but over time they will become mandatory for all types of goods. Seals will be applied to all transport; they will have a protective function and will be recognized in the EU. This will increase the safety of transportation.

Traders will be able to apply not only an individual, but also a general financial guarantee.

The Convention provides for the application of a number of special transit simplifications, such as: the application of a general financial guarantee, including with a reduction in the size of the basic amount security up to 100% (ie, exemption from the guarantee); self-imposing seals on cargo; the possibility of sending or receiving goods without presenting them to customs ("authorized consignor", "authorized consignee"). Traders have the opportunity to obtain permits for the application of several simplifications at the same time.

It is noted that Ukraine is already completing NCTS testing for compliance with the provisions of the Convention on the Joint Transit Procedure. By the end of 2022, Ukraine must successfully pass the Assessment Mission and join the Convention on the Common Transit Procedure and the Convention on the Simplification of Formalities in Trade in Goods.

As of May 2022, >1,100 companies were registered in Ukraine for the possibility of submitting T1UA declarations, >3,400 T1UA declarations were issued, and the status of financial guarantor was granted to 9 financial institutions. March 18, 2021 - the first AEO authorization was granted, May 16, 2022 - the first authorization to apply simplification within the framework of the NCTS was granted.

Keywords: legal regulation, Convention on common transit procedure, movement of goods and services, New computerized transit system, Convention on simplification of formalities in trade in goods.

Постановка проблеми

Розпочався четвертий місяць героїчного протистояння українського народу повномасштабному вторгненню російської федерації. Українські воїни тримають фронт та звільнюють тимчасово окуповану територію, а економіка перебудовується та щоденно долає свої виклики.

Геноцид населення більш ніж сорока мільйонної країни набув історичних масштабів. Масові вбивства, насилля, руйнування інфраструктури та виробничих потужностей, блокування логістичних шляхів та чисельні інші порушення прав людини. Зруйновані чисельні логістичні сполучення, заблоковані морські шляхи до наших портів, а на значній території країни тривають запекліші за останні десятиліття бойові дії. Проте все це не перешкоджає, а навпаки - прискорює інтеграцію України в міжнародні відносини як ніколи.[1]

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питання правового регулювання транзитного переміщення товарів між країнами-учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту (Convention on Common Transit Procedure - ССТГ) тривалий час залишається предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних вчених, зокрема: Р. Баранніка, В. Басая, В. Бойка, В. Бринцева, М. Вільгушинського, О. Жуковського, М. Косюти, В. Кравчука, І. Марочкіна, С. Прилуцького, Л. Скоморохи та інших.

Загальна мета даної статті полягає у аналізі та розкритті змісту Конвенції про процедуру спільного транзиту (Convention on Common Transit Procedure - ССTP), що основою для переміщення товарів та послуг.

Виклад основного матеріалу

Україна реформує митну систему відповідно до норм ЄС. Спільний транзит - одне з ключових питань економічної інтеграції між ЄС та Україною. Тому серед ключових зобов'язань України за економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС є приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту. [2]

Конвенція про процедуру спільного транзиту (Convention on Common Transit Procedure - ССТР) є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ/EFTA), Великою Британією, Туреччиною, Північною Македонією та Сербією. Нова комп'ютеризована транзитна система (New Computerized Transit System - NCTS) - це система, в основі якої лежить Конвенція про процедуру спільного транзиту.

Щоб приєднатися до Конвенції, Україна має запровадити застосування NCTS. Застосування NCTS розпочалося 16 листопада 2020. Запровадження системи в Україні відбувається у три етапи: 1Пілотний проект (завершено), -Національне застосування (розпочато 17 березня 2021 - триває) та Міжнародне застосування (розпочнеться пісня арнсднаїїіні Укдаїни до Конвенції про процедуру спільного транзиту). [3]

ЄС допомагає Україні виконати всі дії, щоб приєднатися до Конвенції - зокрема, через програми EU4PFM, RST. Литва безоплатно нодоло Україні своє програмне забезпечення NCTS. За фінансової підтримки ЄС воно було локалізоване для застосування в Україні. За експертної підтримки ЄС розробляється законодавча база, здійснюються контакти з європейськими профільними структурами (зокрема, DG TAXUD).

Конвенція про процедуру спільного транзиту - основа для транзитного переміщення товарів між країнами-учасницями Конвенції. Положення Конвенції дозволяють забезпечувати належний контроль за транзитними товарами, сприяють запобіганню шахрайству із супровідними документами..

Зокрема, використання однієї транзитної декларації для доставки вантажів з однієї країни в іншу, згідно із процедурою спільного транзиту, зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження, - отже, зменшує черги на кордоні, що означає швидший потік товарів.

NCTS з'єднує митні служби в країнах-учасницях Конвенції, дозволяючи обмінюватися митними даними. Приєднання до Конвенції дозволить Україні обмінюватися митною інформацією із 35 країнами. Митниці країн-учасниць Конвенції мають в системі один транзитний документ. Це дозволяє митним органам контролювати товари на кожному етапі перевезення.

Після приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту будуть встановлені єдині з 35-ма країнами-учасницями правила регулювання транзитних операцій (транзиту) в Україні та ЄС, визначені Конвенцією.

Так, транзитне перевезення товарів здійснюватиметься в рамках однієї транзитної процедури, від митниці відправлення в одній країни до митниці призначення в іншій країні (і) за однією транзитною декларацією, (іі) під забезпеченням однією фінансовою гарантією (така гарантія діє на території всіх країн-учасниць Конвенції).

Особливістю режиму спільного транзиту є обов'язкове гарантування та пломбування усіх переміщень. Наразі в Україні при транзиті фінансові гарантії є обов'язковими лише для близько 30% товарів, але з часом стануть обов'язковими для всіх видів товарів. Пломби накладатимуться на увесь транспорт; вони матимуть захисну функцію і будуть визнаватися в ЄС. Це підвищить безпеку перевезень.

Трейдери зможуть застосовувати не лише індивідуальну, але й загальну фінансову гарантію.

Конвенція передбачає застосування низки спеціальних транзитних спрощень, як-от: застосування загальної фінансової гарантії, у тому числі із зменшенням розміру забезпечення базової суми аж до 100% (тобто звільнення від гарантії); самостійне накладання пломб на вантажі; можливість відправлення або отримання товарів без їх пред'явлення митниці ("авторизований вантажовідправник", "авторизований вантажоодержувач"). Трейдери мають можливість отримати дозволи на застосування декількох спрощень одночасно.

Спрощення, передбачені спільним транзитом, українські підприємства можуть отримати вже зараз, тобто до приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, - вони будуть дійсними і після приєднання до Конвенції, без необхідності проходити переавторизацію.]3]

До початку запровадження NCTS Україна послуговувалася винятково національною системою контролю доставки товарів. Ця система використовує митні декларації ЕЕ. Перехід на митну декларацію T1UA, передбачену процедурою спільного транзиту, відбувається поетапно.

Так, під час Пілотного проекту, бізнес, який брав участь у цьому проекті, заповнював обидві декларації (ЕЕ та T1UA). Після переходу до етапу національного застосування NCTS (з березня 2021 року), обидві системи діють одночасно, бізнес самостійно обирає, яку митну декларацію він хоче подати при транзиті товарів. Навіть після початку міжнародного застосування NCTS у компаній буде можливість використовувати діючу національну систему контролю доставки товарів.

Обидва типи декларацій заповнюються он-лайн.

Декларація ЕЕ (попередня митна декларація) може заповнюватиме через брокерське програмне забезпечення або через Особистий кабінет https://cabinet.customs.gov.ua/login (за вибором підприємства). Подається електронною поштою на визначену Держмитслужбою електронну поштову скриньку.

Деішарація ТИМ (транзитна декларація) заповнюється на Порталі трейдера і в електронному вигляді передається до NCTS. Декларації T1UA можуть замінювати декларації, по яких товари переміщуються внутрішнім транзитом до митниці призначення (декларації типу ЕЕ), а також декларації для прохідного транзиту (декларації типу ТР 80).

Усі товари, які поміщуються в режим спільного транзиту, підлягають гарантуванню. На перших етапах застосування системи гарантування здійснюватиметься із використанням грошової застави шляхом блокування коштів на єдиному казначейському рахунку компанії, яка зазначена суб'єктом режиму у графі 50 митної декларації окремого типу (T1UA).[3]

Перелік таких спрощень, ключові вимоги для отримання та їх застосування трейдерам під час використання режиму спільного транзиту встановлено Законом України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» від 12.09.2019 року № 78-IX.[4]

Постановою КМУ №705 від 12.08.2020 «Деякі питання надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення» врегульовано процедуру та алгоритм проведення митними органами оцінки відповідності підприємства умовам для надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення, а також затверджено форми документів, необхідні для надання таких дозволів.[5]

Однак за деякий час, оскільки умови для роботи в обох системах будуть вирівняні (зокрема, щодо необхідності гарантування переміщення товарів, скасування з 7 листопада 2022 року можливості оформлення товарів у режимах імпорту або експорту без заїзду у зону митного контролю при звичайній процедурі), нова система надаватиме більше переваг. Очікується, що за таких умов більш вигідним буде використання нової системи (NCTS); після міграції бізнесу до NCTS «стара» система припинить існування.[3]

Щоб приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, Україна має запровадити NCTS (зараз в Україні діє Національна система контролю транзиту), отримати запрошення вступу від європейських партнерів, та ратифікувати Конвенцію про процедуру спільного транзиту. Приєднання до Конвенції ратифікується Верховною Радою України.

Щоб запровадити NCTS, Україні необхідно: ухвалити передбачені Законом України від 12 вересня 2019 року № 78-IX “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи” підзаконні нормативно-правові акти (які забезпечать можливості використовувати переваги NCTS та повноцінно запустити її застосування в Україні - як-от загальна фінансова гарантія та ін.), мати необхідне програмне забезпечення, навчити персонал та трейдерів користуватися ним, апробувати упродовж певного періоду роботу системи в національному масштабі, а після позитивної оцінки з боку європейських експертів - розпочати процес приєднання до міжнародної Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS).

В подальшому Україні також потрібно буде внести зміни до законодавства, які дозволять замінити нині діючу Національну систему контролю транзиту на NCTS. Після приєднання до міжнародної Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS) Україна зможе отримати запрошення приєднатися до Конвенції.

28 травня 2022 р., Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про зміни до Митного кодексу України, необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та розширення імплементації положень митного законодавства ЄС.[6] Тепер цей законопроект буде передано на розгляд до Верховної Ради України.

Запропоновані зміни до Митного кодексу надзвичайно важливі для українського бізнесу, зокрема, для пришвидшення проходження товарів через митний кордон та їх митного оформлення, що стало особливо гострою потребою під час війни після 24 лютого. Окрім того, такі зміни необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та подальшої гармонізації Митного кодексу України з Митним Кодексом ЄС.

Україна вже завершує проходження тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту. До кінця 2022 року Україна має успішно пройти Оціночну місію та приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Станом травень 2022 р. на Україні зареєстровано >1100 компаній для можливості подачі декларацій T1UA, оформлено >3400 декларацій ТШЛ та надано статус фінансового гаранта 9 фінансовим установам. 18 березня 2021р. - надано першу авторизацію АЕО, 16 травня 2022 - надано перший дозвіл на застосування спрощення в рамках NCTS.

Прийняте Урядове рішення визначає ключові цілі подальшої імплементації митного законодавства ЄС в Україні, а саме:

- можливість застосування українськими підприємствами транзитних декларацій із використанням NCTS без необхідності оформляти будь-які додаткові транзитні документи в межах 36 країн світу, що пришвидшить проходження товарів через митні кордони;

- розширення спектру підприємств, яким стануть доступні митні спрощення, аналогічні європейським:

- з вимогами до фінансової стійкості для підприємств, що мають статус АЕО (найвищий ступень довіри),

- з можливістю використання комбінації спрощень без вимог до фінансової стійкості для підприємств без статусу АЕО та підприємств, що користуються NCTS;

- запровадження європейської системи прийняття рішень для надання авторизацій на спрощення та інших рішень за заявою підприємства (запровадження “права бути почутим” для зменшення спірних питань);

- запровадження європейської моделі попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товарів (рішень щодо зобов'язуючої інформації);

- запровадження європейської практики гарантування сплати митних платежів з можливістю звільнення від гарантування для підприємств, що переміщують будь-які товари, а не лише товари за визначеним переліком (як елемент митного спрощення);

- закладення основи для вибудовування партнерських відносин між митницею та бізнесом, за рахунок чого можна буде пришвидшити митне оформлення. [6]

Висновки

Таким чином приєднання України до Конвенція про процедуру спільного транзиту - основа для переміщення товарів між країнами-учасницями без необхідності оформляти будь-які додаткові транзитні документи в межах 36 країн світу, що пришвидшить проходження товарів через митні кордони. Положення Конвенції допомагають значно спростити таке переміщення. Переміщення товарів здійснюється в рамках однієї транзитної процедури, від початку і до кінця: (і) за однією транзитною декларацією, (іі) із покриттям однією фінансовою гарантією. Також передбачається розширення спектру підприємств, яким стануть доступні митні спрощення, аналогічні європейським. А саме, з вимогами до фінансової стійкості для підприємств, що мають статус АЕО (найвищий ступень довіри) та можливістю використання комбінації спрощень без вимог до фінансової стійкості для підприємств без статусу АЕО та підприємств, що користуються NCTS.

Література

1. Романенко О.О. Необдідно негайно пінніісатн законпропокаранюі за воєнні очинини // Moderm aspekty vedy: XVIII. Dil mezinarodni kolektivm monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. str.12-28.

2. ДОДАТОК XV Наближення мотоого наеооодавства https://www.kmu.gov. ua/ storage / app/sites/1/ugoda-pro-asociaciyu/ 15_Annexes.pdf

3. https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts#nav_tabs_content_ 1639547214095_15

4. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-IX#Text

5. https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-dozvolu-705

6. https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_uriad_skhvaliv_zmini_do_mitnogo_kodeksu_ukraini_ dlia_mizhnarodnogo_zastosuvannia_ncts_ta_prishvidshennia_mitnogo_oformlennia_tovariv-3461

References

1. Romanenko O.O. Neobhtdno negajno pidpisati zakon pro pokarannja za voєnnі zlochini // Modern! aspekty vedy: XVIII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. str.12-28.

2. DODATOK XV Nablizhennja mitnogo zakonodavstva https://www.kmu.gov. ua/ storage/ app/sites/ 1/ugoda-pro-asociaciyu/15_Annexes.pdf

3. https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts#nav tabs content 1639547214095 15

4. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-IX#Text

5. https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-dozvolu-705

6. https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_uriad_skhvaliv_zmini_do_mitnogo_kodeksu_ukraini_ dlia_mizhnarodnogo_zastosuvannia_ncts_ta_prishvidshennia_mitnogo_oformlennia_tovariv-3461

Размещено на Allbest.ru