Актуальні питання тлумачення змісту поняття "організації розслідування кримінальних правопорушень"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання тлумачення змісту поняття "організації розслідування кримінальних правопорушень"

Тетяна Лелюк

доктор філософії, докторант кафедри криміналістики та судової медицини,

Національна академія внутрішніх справ м. Київ, Україна

Анотація

Організаційна діяльність дозволяє підвищувати ефективність розслідування, сприяє його всебічності, повноті та об'єктивності, а також вирішенню завдань кримінального судочинства в цілому. Організація розслідування кримінальних правопорушень нерозривно пов'язана із забезпеченням захисту прав та свобод людини і громадянина, що є основною спрямованістю діяльності нашої держави. Системний підхід до вирішення численних та різнопланових завдань, що виникають при організації виявлення, розслідування та попередження кримінальних правопорушень, забезпечується за рахунок сукупного використання відомостей із різних галузей наукового знання. В умовах сьогодення значних змін зазнали як кримінально- процесуальні так і криміналістичні аспекти організації розслідування кримінальних правопорушень. У статті автором розглянуто сучасні концепції організації розслідування кримінальних правопорушень. Досліджено окремі погляди, що стосуються місця організації розслідування в системі криміналістичної науки. Доведено, що організація розслідування кримінальних правопорушень, попри зв'язки з криміналістичною тактикою і криміналістичною методикою, є самостійним елементом в структурі криміналістичної науки. Засоби криміналістичної тактики формуються на основі загальних рекомендацій, розроблених теорією організації розслідування. Наголошено, що організація розслідування кримінальних правопорушень має власний предмет, реалізується згідно рівнів. Проведено комплексний аналіз поняття «організація» в контексті інших правових наук, зокрема таких як теорія управління, кримінально-процесуальне право, без яких неможливо повністю осягнути предмет дослідження. Аргументовано, що організація розслідування нерозривно пов'язана із алгоритмізацією всього процесу розслідування кримінальних правопорушень. Автором, на основі аналізу різних наукових концепцій сформовано власне визначення організації розслідування та виокремлено основні його ознаки.

Ключові слова: методика розслідування, криміналістична тактика, планування, теорія криміналістики, профілактика, запобігання, судочинство, взаємодія, концепція, координація, алгоритм.

Tatiana Leliuk

Doctor ofphilosophy, doctoral student of the department of criminology and forensic medicine National Academy of Internal Affairs Kyiv, Ukraine,

CURRENT ISSUES OF THE INTERPRETATION OF THE CONTENT OF THE CONCEPT "CRIMINAL OFFENSES INVESTIGATION ORGANIZATION”

Постановка проблеми

Головним завданням криміналістичної науки є розробка ефективних методів та заходів боротьби зі злочинністю, а отже як і будь яка діяльність, вона буде ефективною тільки тоді, коли вона належним чином організована. Внаслідок цього організація розслідування кримінальних правопорушень є предметом дослідження різних галузей правової науки.

Як слушно зазначає Чернявський С.С. ефективне розслідування злочинів неможливе без раціональної організації цієї діяльності, що передбачає обрання оптимальних методів одержання доказової інформації у межах встановлених законом процедур та з урахуванням особливостей механізму слідоутворення [1].

Крім того зміни, що відбуваються у кримінальному процесуальному законодавстві, удосконалення та розвиток криміналістичної техніки та тактики, поява інноваційних напрямів у криміналістичній теорії та практиці зумовлюють необхідність удосконалення теоретичних, практичних та праксеологічних основ організації розслідування кримінальних правопорушень.

З цього приводу заслуговує на увагу думка Чорноус Ю.М. про те, що набуття сучасною злочинністю нових форм вияву, міжнародного характеру, використання вдосконалених засобів і методів злочинної діяльності, вимагає пошуку і впровадження нових методів і підходів щодо вирішення завдань боротьби зі злочинністю, активізації наукових досліджень у цьому напрямі, розробки сучасних засобів і прийомів діяльності, надання дієвих криміналістичних рекомендацій. Також вчена наголошує на браку наукових досліджень за напрямами криміналістичного прогнозування та криміналістичної профілактики, упровадження отриманих результатів у практичну діяльність [2].

Також, в умовах збройної агресії російської федерації проти України змін зазнали як кримінальні процесуальні так і криміналістичні аспекти організації розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, що стосується форм та методів здійснення досудового розслідування, планування та прогнозування процесу розслідування кримінальних правопорушень, тактичних особливостей проведення слідчих (розшукових) дій, тощо. Таким чином, вказане обумовлює важливість нашого дослідження та необхідності проведення ґрунтовного аналізу сучасних наукових концепцій організації розслідування кримінальних правопорушень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наукові підходи до окремих аспектів організації розслідування досліджували у своїх працях такі вітчизняні вчені-криміналісти О. М. Бандурка, А. Ф. Волобуєв, В. Д. Зеленецький, O.М. Литвинов, Г. А. Матусовський, М. А. Погорецький, М. В. Салтевський, P.Л. Степанюк, В. В. Тіщенко, Ю.М. Чорноус, Л. В. Черечукіна, В. Ю. Шепітько та ін. Проте до теперішнього часу не здійснено комплексного вивчення основ організації розслідування кримінальних правопорушень. Залишаються дискусійними низка питань, зокрема, що стосуються єдності поглядів щодо сутності, структурних елементів, рівнів та видів організації розслідування кримінальних правопорушень, її правових та праксеологічних основ, місця та значення планування як основи організації розслідування кримінальних правопорушень. кримінальне правопорушення розслідування право

Мета статті полягає у комплексному дослідженні сучасних концепцій організації розслідування кримінальних правопорушень та формування нових наукових поглядів з вказаного питання.

Виклад основного матеріалу

Сучасні погляди на місце організації розслідування кримінальних правопорушень в системі криміналістичної науки досить різняться.

У науці криміналістики можна виділити такі підходи до визначення місця організації розслідування злочинів у структурі криміналістики як: 1) елемент криміналістичної тактики; 2) елемент криміналістичної методики; 3) окрема теорія, що входить до загальних положень криміналістики; 4) окремий, самостійний розділ криміналістики; 5) головна частина криміналістики, що повинна включати в себе криміналістичну методику; 6) частини розділів криміналістики, де вона діє; 7) частина нового розділу криміналістики - криміналістичної стратегії; 8) елемент криміналістичної теорії управління розслідуванням [3, с. 161-162].

Попри зв'язки з криміналістичною тактикою, ми не згодні із підходом, відповідно до якого організацію розслідування віднесено до системи криміналістичної тактики, оскільки вважаємо, що вказані наукові поняття різняться як за змістом так і за предметом дослідження. З цього приводу звернемось до наукових досліджень, присвячених окремим аспектам криміналістичної тактики, її сутності та завдань.

Так, по-перше криміналістична тактика - це комплекс заходів з утворення оптимальних умов для вибору й застосування найбільш ефективних і доцільних у конкретній слідчій ситуації слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій і низки інших процесуальних, пізнавально-тактичних і допоміжних заходів, спрямованих на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат часу, засобів і сил [4, с. 95].

Організація є дещо ширшим поняттям, оскільки передбачає створення найбільш оптимальних процесуальних, тактичних, просторово-часових умов для виконання запланованих заходів. Завдяки їй здійснюється реалізація наміченого плану, його адаптація та динамічність відповідно до новостворених обставин [5, с. 457].

По-друге предметом криміналістичної тактики є закономірності виникнення, збирання, фіксації, збереження, вилучення та дослідження доказової інформації, а також лінія взаємин і спілкування між учасниками кримінального процесу осіб, чия професійна діяльність спрямована на збирання, фіксацію, вилучення та дослідження доказів, і осіб, поведінка котрих пов'язана із формуванням джерел криміналістичної інформації, на базі чого здійснюються тактичні прийоми, засоби та рекомендації провадження слідчих дій, а також тактичних комбінацій та операцій [6, с. 534-535].

По-третє, засоби криміналістичної тактики мають враховувати тактичні рекомендацій щодо організації і планування розслідування і судового розгляду, визначення оптимальної лінії поведінки суб'єктів кримінального провадження (слідчого, детектива, прокурора, адвоката, судду (судді) та ін.) і прийомів провадження ними окремих слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і судових) дій, спрямованих на збирання, фіксацію та вилучення доказової інформації, встановлення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень [7, с. 174].

Вказане свідчить про те, що засоби криміналістичної тактики формуються на основі загальних рекомендацій, розроблених теорією організації розслідування, які є своєрідними постулатами, для побудови криміналістичної тактики та методики розслідування кримінальних правопорушень. Крім того, організація розслідування містить поділ на окремі рівні, до одного із яких криміналістична наука відносить тактичний рівень.

Як слушно зауважує О.В. Москаленко, організаційні питання в ході розслідування тісно переплітаються як з питаннями процесуального характеру, так і з тактичними. [8, с. 133].

Таким чином, організація розслідування не може відноситись до структури криміналістичної тактики, оскільки її поняття дещо ширше за змістом, має відмінний від від тактики предмет дослідження, та власні притаманні лише їй рівні організації розслідування, в структуру яких входить і тактичний рівень.

Одним із перших науковців, хто висловився про необхідність введення до традиційної чотириелементної системи новий, п'ятий елемент - розділ, що включає питання організації розслідування злочинів був М. І. Скригонюк. Зокрема в системі криміналістики він виділяв такі розділи: 1) вступ у криміналістику; 2) криміналістична техніка; 3) криміналістична тактика; 4) організація розкриття і розслідування злочинів; 5) методика розслідування окремих видів і груп злочинів [9, с. 41].

В. В. Тіщенко організацію розслідування злочинів як елемент криміналістичної методики відносить до основних теоретичних положень методики розслідування злочинів [10, с. 126].

Подібної думки притримуються В.Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель, які зазначають, що криміналістична методика - це система наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення розслідування та запобігання окремим видам злочинів [11, с. 269].

Аналіз зазначених положень безумовно свідчить про те, що в основі криміналістичної методики лежать загальні теоретичні положення, які стосуються організації розслідування, що вказує на її важливе місце в структурі криміналістичної методики. Проте у загальному значенні, організація розслідування є ширшим поняттям, та на відмінну від методики розслідування, яка охоплює питання організації та тактики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, містить більш змістовне наповнення. На підтвердження такого висновку слід звернутись до наукових положень, що висвітлюють завдання криміналістичної методики та завдання організації розслідування.

Так одним з важливих завдань криміналістичної методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень є розробка найбільш ефективних методів і засобів розслідування та попередження кримінальних правопорушень, побудова їх криміналістичної характеристики, оптимізація процесу розслідування окремих видів кримінальних правопорушень на основі використання даних про типові слідчі ситуації, системи типових версій, комплексів слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів [9, с. 572].

Основним ж завданням організації розслідування є закономірності щодо упорядкування елементів розслідування, створення сприятливих для нього умов. Таким чином, з огляду на зазначене вбачається, що організація розслідування охоплює широкий спектр всіх необхідних заходів для забезпечення належного процесу розслідування кримінальних правопорушень починаючи з етапу виявлення кримінального правопорушення, планування розслідування, здійснення необхідних організаційних заходів на всіх його етапах та завершуючи профілактикою вчинення кримінальних правопорушень.

Для розуміння сутності та змісту поняття «організація розслідування» слід здійснити комплексний аналіз сучасних наукових поглядів, що стосуються визначення вказаного поняття та його місця в правовій науці загалом, та криміналістиці зокрема.

Поняття «організація» за своєю природою є досить широким, та застосовується в різних галузях науки та техніки. Організація (від грец. -- інструмент) -- цільове досягнення певної мети [12].

В системі управлінських наук сформована цілісна концепція теорії організації, об'єктом якої є регульовані та такі, що самоорганізовуються, процеси, які відбуваються в суспільних організаційних системах, сукупність організаційних відносин як за вертикаллю, так і за горизонталлю: організація і дезорганізація, субординація і координація, впорядкування та узгодження, тобто взаємодія людей з приводу організації спільної діяльності, виробництва матеріальних благ, відтворення самих себе як суб'єктів суспільних змін [13, с. 10].

Крім того, в теорії управління існує два підходи до визначення організації: організація як система -- це внутрішня впорядкованість, узгодженість та взаємодія частин цілого, що обумовлена його побудовою та цілями; організація як процес -- це сукупність цілеспрямованих дій, що призводять до утворення необхідних зв'язків. Встановлення кількісних і якісних просторово-часових зв'язків є сутністю організації як процесу [13, с. 62].

Організацію як функцію управління розглядають як свідому діяльність, спрямовану на упорядкування стану тих чи інших соціальних утворень [14, с. 97].

Таким чином, поняття «організації» в теорії управління визначається як комплекс взаємопов'язаних дій в певному середовищі з метою досягнення ефективності діяльності такого середовища.

У теорії кримінального процесу організація розслідування розглядається в контексті організаційної діяльності органів досудового розслідування, та включає в себе три блоки:

1. До першого блоку належать такі елементи діяльності, які регламентовані нормами кримінального процесуального закону і визначають порядок кримінального провадження.

2. Другий блок складають організаційні елементи професійної діяльності слідчого, які регламентовані відомчими нормативно-правовими актами.

3. Третій блок організаційної діяльності слідчого складають: технічне оформлення матеріалів кримінального провадження; взаємодія слідчих підрозділів під час досудового розслідування; аналітична робота; прогнозування; планування; забезпечення слідчої діяльності (правове, інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); координування слідчої діяльності; контроль та нагляд за її здійсненням [15, с. 17-18].

Таким чином, організація розслідування з кримінально-процесуальної точки зору вивчає виключно правовий та процесуальний аспекти здійснення такої діяльності органами досудового розслідування, з точки зору її законності та відповідності правовим приписам.

Щодо визначення поняття «організація розслідування» у криміналістичній літературі, то серед науковців відсутня єдність поглядів із вказаного питання. Зокрема вказана дефініція вживається у таких термінологічних словосполученнях як «організація розслідування», «організація і методика розслідування», «організація слідства», «організація проведення окремої слідчої дії», «організація і тактика слідчої дії» тощо, що дає підстави віднести його до фундаментальних категорій криміналістики [16, с. 216].

Розглянемо основні із них, які на нашу думку найбільш вдало розкривають визначення поняття «організації розслідування» в межах криміналістичної науки.

В. Ю. Шепітько пропонує під організацією розслідування розглядати комплекс необхідних заходів на різних етапах розслідування, що забезпечують діяльність органів з розкриття, розслідування і профілактики злочинів [17, с. 32-33].

Ми погоджуємось із вказаним визначенням, оскільки організація розслідування є широким поняттям, яке охоплює в собі сукупність організаційних, тактичних та управлінських заходів, які можуть застосовуватись на різних етапах кримінального провадження, та включають в себе як планування всього процесу розслідування, його безпосереднє проведення так і профілактичні заходи, які повинні проводитись із урахуванням типових для кожної конкретної групи кримінальних правопорушень умов та обставин.

Б. В. Щур висловив думку про те, що одним із шляхів підвищення ефективності розслідування злочинів є впровадження в криміналістичну практику алгоритмізованих методик, які охоплюють програму застосування науково-технічних засобів. Зміст таких методик визначається криміналістичним алгоритмом, який у загальному становить засновану на законі систему послідовно виконуваних обов'язкових і рекомендаційних приписів, спрямованих на ефективне вирішення завдань у сфері боротьби зі злочинністю [18, с. 240].

Проаналізувавши вказане твердження слід наголосити на його слушності, зокрема, що стосується необхідності алгоритимізації всього процесу розслідування кримінальних правопорушень.

У великій українській енциклопедії алгоритм, тлумачиться, як набір правил (інструкцій) або керувальних впливів, виконання яких завершується бажаним результатом [19].

Алгоритм розслідування ж можна вважати сукупність певних послідовних, взаємопов'язаних між собою дій, які містять загальні пропозиції щодо вибору оптимальної та найбільш прийнятної в кожній конкретній ситуації поведінки учасників досудового розслідування. Таким алгоритмом ми вважаємо організацію розслідування кримінальних правопорушень, яка покликана служити основою для розробки теоретичних положень та практичних рекомендацій розслідування різного роду кримінальних правопорушень.

Вважаємо, що алгоритмізація всього процесу розслідування кримінальних правопорушень допоможе уникнути таких складних питань, які стосуються наприклад таких малодосліджених наукових категорій, як планування розслідування, профілактичних заходів, вибору найбільш оптимальних тактичних заходів.

Крім того, А.В. Одерій та А.О. Шульга справедливо акцентують, що однією з важливих умов успіху в розкритті злочинів є правильна організація взаємодії відповідних органів, які беруть участь в цій діяльності, які, хоча і не підпорядковані, але діють узгоджено, ефективно застосовуючи методи та способи розкриття злочинів, притягнення до кримінальної відповідальності винних, відшкодування збитків, завданих злочином [20, с. 39].

З цією метою хочемо зазначити, що як свідчать дані анкетування, проведеного серед слідчих органів досудового розслідування, у 91,5% випадках проблемою належного та швидкого розслідування кримінальних правопорушень є питання відсутності організації взаємодії між слідчим підрозділом, та іншими правоохоронними органами, а також іншими органами та організаціями, та окремими особами. Організація розслідування кримінальних правопорушень в своїй структурі, зокрема на першому її рівні - рівні управління, покликана забезпечити належну взаємодію між усіма суб'єктами кримінального провадження. З криміналістичної точки зору така організація повинна включати в себе рекомендації, що стосуються по-перше правильного підбору слідчим всіх учасників кримінального провадження, подруге - тактично грамотно організованої спільної та злагодженої діяльності між усіма учасниками під час розслідування кримінальних правопорушень.

Таким чином, з даної точки зору організацію розслідування можна розглядати, як систему положень, яка містить загальні рекомендації, що стосуються тактичної спланованості всього процесу взаємодії між різними суб'єктами під час розслідування кримінальних правопорушень.

Г.А. Хань визначає, що поняття «організація» описує динамічну складову системи, спрямовану на виконання функцій координації і субординації [21, с. 98].

Ми також погоджуємось із вказаним твердженням, та хочемо зауважити, що без належної координації дій та наявності умовної субординації між всіма суб'єктами, які беруть участь у розслідуванні кримінального правопорушення неможливо досягти його кінцевої мети, тобто притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Автор наголошує також, що організація розслідування вивчає саме динамічну складову, яка повинна враховувати позитивні та негативні зміни, які відбуваються та які можуть відбутись на протязі всього процесу розслідування кримінального правопорушення. Для цього важливим є застосування в процесі організації розслідування різного роду тактичних заходів, професійні навички слідчого, зокрема аналітико- криміналістичні, організаційно-методичні тощо.

Слід зазначити, що така позиція автора є обґрунтованою, оскільки для повного осягнення всього процесу організації розслідування кримінальних правопорушень важливим є звернення до інших суміжних із криміналістикою галузей правової науки. З огляду на розглянуті нами думки науковців слід зазначити, що організацію розслідування слід розглядати як систему наукових положень.

При цьому, як слушно зауважує Мирошниченко Ю.М. вивчення окремої наукової категорії, як системи повинно відбуватись з використанням універсального пізнавального інструментарію, яким озброює дослідника загальна теорія систем і який далеко не в повній мірі використовується науковцями при розробці відповідної проблематики [22, с.9].

Крім того, з позиції Павленко С.О. зміст будь-якої системи становлять логічно поєднані елементи [23, с. 117]. Таким чином, слід констатувати, що організація розслідування як система має самостійних науково-теоретичний та практичний зміст і притаманні їй ознаки, та повинна розглядатись в єдності всіх її елементів, та відповідно бути також окремим елементом більшої системи.

Погоджуємось також із думкою Журавля В. А., який у структурі загальної теорії криміналістики виділяє три рівні криміналістичних вчень (теорій): наукознавчого спрямування, що охоплюють наукознавчі проблеми про предмет, методи, сферу дослідження, систему, природу, понятійний апарат та категорії криміналістики, історію розвитку та сучасний стан; криміналістичні вчення загальнонаукового рівня, які охоплюють закономірності, що поширюються на весь предмет дослідження, входять до нього в цілому; криміналістичні вчення окремого рівня, які стосуються дослідження закономірностей, що належать до окремих складових предмета криміналістики, розкривають його сутність і специфіку [23, с. 31; 25].

Отже провівши комплексний аналіз сучасних поглядів, щодо визначення змісту та місця організації розслідування в системі криміналістичної науки, слід виокремити такі основні її ознаки:

- організацію розслідування слід розглядати з точки зору криміналістичного вчення, яке є складовою частиною загальної теорії криміналістики, має власний предмет та методи;

- містить у собі систему знань із таких соціальних та правових наук, як теорія управління, кримінально-процесуальне право, криміналістика;

- охоплює в собі сукупність організаційних, тактичних та управлінських заходів, які можуть застосовуватись на різних етапах кримінального провадження, та включають в себе як планування всього процесу розслідування, його безпосереднє проведення так і профілактичні заходи, які повинні проводитись із урахуванням типових для кожної конкретної групи кримінальних правопорушень умов та обставин;

- забезпечує алгоритмізацію всього процесу розслідування кримінальних правопорушень, здійснення раціонального перспективного прогнозування та планування;

- містить загальні рекомендації, що стосуються тактичної спланованості всього процесу взаємодії між різними суб'єктами під час розслідування кримінальних правопорушень;

- розробляє техніко-криміналістичні методи, прийоми та засоби пошуково-пізнавальної діяльності слідчого та її інформаційного забезпечення;

- формує науково обґрунтовані рекомендації щодо подолання протидії розслідуванню;

- розробляє заходи щодо профілактичної діяльності у процесі розслідування та за його результатами.

Висновки

Отже з огляду на проведене дослідження, слід зауважити, що сучасні погляди, що стосуються організації розслідування з криміналістичної точки зору досить різняться, проте більшість науковців підтримують думку, про те, що вона заслуговує на те, щоб розглядати її з точки зору криміналістичного вчення, яке є складовою частиною загальної теорії криміналістики, та потребує відповідного оновлення із урахуванням сучасних тенденцій розвитку правової науки. Крім того, встановлення змісту організації розслідування кримінальних правопорушень повинно відбуватись із урахуванням таких галузей наук, як: теорія управління, кримінально- процесуальне право, криміналістика тощо.

Поняття організації розслідування охоплює як організаційні так і тактичні аспекти розслідування кримінальних правопорушень, а також притаманні лише їй рівні організації розслідування. Крім того, організація розслідування охоплює в собі сукупність організаційних, тактичних та управлінських заходів, які можуть застосовуватись на різних етапах кримінального провадження, та включають в себе як планування всього процесу розслідування, його безпосереднє проведення так і профілактичні заходи, які повинні проводитись із урахуванням типових для кожної конкретної групи кримінальних правопорушень умов та обставин.

Комплексне розроблення основ організації розслідування кримінальних правопорушень дозволить забезпечити якісне та швидке розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, підвищить ефективність розглянутого виду діяльності.

Література:

1. Чернявський С.С. Концептуальні засади комплексної методики розслідування фінансового шахрайства.ЦКЬ: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/6244/1/09-4-31.pdf

2. Чорноус Ю.М. Криміналістика: напрями розвитку та вдосконалення. Актуальні питання кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи. Збірники наукових праць, матеріали конференцій (семінарів, круглих столів). Київ. 2017. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/3708.

3. Олішевський О. В. Організація розслідування злочинів у системі криміналістики. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2013. № 5. C. 160-168.

4. Лукашевич В.Г. Проблеми та перспективи імплементації синергетичного підходу в криміналістичну тактику та практику кримінального провадження. Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці, судовій експертизі та юридичній практиці: матеріали міжнар. круглого столу. (м. Харків, 12 груд. 2019 р.). Харків : Право, 2019. С. 95-98.

5. Сорочан А. В. Організація і планування розслідування шахрайства, що вчиняється на первинному ринку нерухомості. Юридична наука. № 2(104)/2020. с. 454-461. DOI: 10.32844/2222-5374-2020-104-2.51.

6. Осипенко І.П. Кравченко В.Я. Окремі аспекти криміналістичної тактики. Юридичний науковий електронний журнал. № 10/2021. DOI https://doi.org/10.32782/2524- 0374/2021-10/139.

7. Шевчук В. Засоби криміналістичної тактики: поняття та система. Актуальні проблеми правознавства. 2 (22)/2020. с. 166-180. DOI: 10.35774/app2020.02.166.

8. Москаленко О.В. Щодо організації розслідування злочинів та її складових елементів. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «ПРАВО». Вип. 27. 2017 р. С. 131-136.

9. Криміналістика : підручник / [В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Самодін та ін.] ; за заг. ред. В. В. Пясковського. - 2-ге вид., перероб. і допов. - Харків : Право, 2020. 752 с.

10. Тіщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів : моногр. Одеська національна юридична академія. О. : Фенікс, 2007. 260 с.

11. Криміналістика : підруч. / Кол. авт. : В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. 4-е вид., перероб. і доп. Х. : Право, 2008. 464 с.

12. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0% B0%D0%BD%D 1%96%D0%B7%D0%B0%D 1%86%D 1%96%D 1%8F.

13. Монастирський Г.Л. Теорія організації: підручник. 2-е видання, доповнене й перероблене. Тернопіль: «Крок», 2019. 368 с.

14. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ [Текст]: підруч.; за ред. Ю. Ф. Кравченка. К. : НАВСУ, 1999. 702 с.

15. Організація роботи підрозділів досудового розслідування : навч. посібник / [А.Г. Гаркуша, О.Ф. Кобзар, Ю.А. Кричун, Н.П. Черняк та ін.]. 2-е вид., доп. і перероб. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2017. 108 с.

16. Сергєєва Д. Б. Співвідношення організації розслідування злочину та криміналістичної методики. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 1000. Серія «ПРАВО». Випуск № 11, 2012.

17. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: учебник для студентов юридических вузов и факультетов / под ред. проф. В. Ю. Шепитько. Х.: Одиссей, 2001. 528 с.

18. Щур Б. В. Теоретичні основи формування та застосування криміналістичних методик: монографія. X.: Харків юридичний, 2010. 320 с.

19. Анісімов А. В. Алгоритм. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua//.

20. Одерій А.В, Шульга А.О. Основи методики розслідування вбивств на замовлення та вбивств, учинених під час здійснення релігійних ритуалів. Монографія. Донецьк: Донецький юридичний інститут. 2011. 326 с.

21. Хань Г.А. Теоретичні засади планування та організації розслідування злочинів: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Донецьк, 2007. 221 с.

22. Мирошниченко Ю. М. Тактика суду в системі криміналістики: структурно- функціональний аналіз: монографія. Харків, 2019. 228 с.

23. Павленко С.О. Основи оперативно-розшукової тактики: монографія. Київ: «Видавництво Людмила», 2022. 624 с.

24. Журавель В.А. Загальна теорія криміналістики: генеза та сучасний стан : монографія. Харків : Право, 2021. 448 с.

25. Василенко М., Горбаченко С., Слатвінська В., Чепурна О. Сценарне планування як інструмент безперервного бізнесу: web-технології (комплексний підхід). Інформаційні технології та суспільство. 2022. Вип. 2(4). С. 29-35. DOI: https://doi.Org/10.32689/maup.it.2022.2.4URL: http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/2098/2599

References:

1. Chernyavs'kyy S.S. (2009). Kontseptual'ni zasady kompleksnoyi metodyky rozsliduvannya finansovoho shakhraystva [Conceptual principles of the complex methodology of financial fraud investigation]. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/6244/1/09-4-31.pdf

2. Chornous YU.M. (2017). Kryminalistyka: napryamy rozvytku ta vdoskonalennya [Forensics: directions of development and improvement]. Aktual'ni pytannya kryminal'noho protsesu, kryminalistyky ta sudovoyi ekspertyzy. Zbirnyky naukovykh prats', materialy konferentsiy (seminariv, kruhlykh stoliv), Current issues of the criminal process, criminology and forensic examination. Collections of scientific works, materials of conferences (seminars, round tables). Kyiv. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/3708.

3. Olishevs'kyy O. V. (2013). Orhanizatsiya rozsliduvannya zlochyniv u systemi kryminalistyky [Organization of crime investigation in the forensic system]. Visnyk Kryminolohichnoyi asotsiatsiyi Ukrayiny, Bulletin of the Criminological Association of Ukraine. No. 5. 160-168.

4. Lukashevych V.H. (2019). Problemy ta perspektyvy implementatsiyi synerhetychnoho pidkhodu v kryminalistychnu taktyku ta praktyku kryminal'noho provadzhennya [Problems and prospects of implementation of a synergistic approach in forensic tactics and practice of criminal proceedings]. Innovatsiyni metody ta tsyfrovi tekhnolohiyi v kryminalistytsi, sudoviy ekspertyzi ta yurydychniy praktytsi : materialy mizhnar. kruhloho stolu, Innovative methods and digital technologies in criminology, forensic examination and legal practice: materials of the international round table (Kharkov, December 12, 2019). Kharkiv: Pravo, 2019. P. 95-98.

5. Sorochan A. V. (2020). Orhanizatsiya i planuvannya rozsliduvannya shakhraystva, shcho vchynyayet'sya na pervynnomu rynku nerukhomosti [Organization and planning of the investigation of fraud committed on the primary real estate market]. Yurydychna nauka, Legal science. № 2(104). c. 454-461. DOI: 10.32844/2222-5374-2020-104-2.5

6. Osypenko I.P. Kpavchenko V.YA. (2021). Okremi aspekty kryminalistychnoyi taktyky [Certain aspects of forensic tactics]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal. Legal scientific electronic journal. No. 10/2021. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-10/139.

7. Shevchuk V. (2020). Zasoby kryminalistychnoyi taktyky: ponyattya ta systema [Means of forensic tactics: concept and system]. Aktual'ni problemy pravoznavstva, Actual problems of jurisprudence. 2 (22)/2020. c. 166-180. DOI: 10.35774/app2020.02.166.

8. Moskalenko O.V. (2017). Shchodo orhanizatsiyi rozsliduvannya zlochyniv ta yiyi skladovykh elementiv [Regarding the organization of the investigation of crimes and its constituent elements]. Zbirnyk naukovykh prats' Kharkivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody «PRAVO», Collection of scientific works of Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Pravo frying pans. Vol. 27. 2017, pp. 131-136.

9. Pyaskovs'kyy V. V., Chornous YU. M., Samodin A. V. (2020). Kryminalistyka : pidruchnyk, Forensics: a textbook. 2nd ed., revised. and added - Kharkiv: Pravo, 752 p.

10. Tishchenko V. V. (2007). Teoretychni i praktychni osnovy metodyky rozsliduvannya zlochyniv [Theoretical and practical basis of crime investigation methodology monogr.]. Odes'ka natsional'na yurydychna akademiya, Odesa National Law Academy. O.: Phoenix. 260 p.

11. Shepit'ko V. YU., Konovalova V. O., Zhuravel' V. A. (2008). Kryminalistyka : pidruch., 4-e vyd., pererob. i dop. KH. : Pravo, 2008. 464 s.

12. Vikipediya. Wikipedia URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0% B3%D0%B0%D0%BD%D 1%96%D0%B7%D0%B0%D 1%86%D 1%96%D 1%8F.

13. Monastyrs'kyy H.L. (2019) Teoriya orhanizatsiyi: pidruchnyk [Theory of organization: a textbook]. 2-e vydannya, dopovnene y pereroblene. Ternopil': «Krok», 2nd edition, supplemented and revised. Ternopil: "Krok". 368 s.

14. Plishkin V. M. (1999). Teoriya upravlinnya orhanamy vnutrishnikh sprav [The theory of management of internal affairs bodies]: pidruch.; za red. YU. F. Kravchenka. K. : NAVSU. 702 s.

15. A.H. Harkusha, O.F. Kobzar, YU.A. Krychun, N.P. Chernyak ta in.(2017) Orhanizatsiya roboty pidrozdiliv dosudovoho rozsliduvannya : navch. posibnyk [Organization of work of units of pre-trial investigation: training. manual]. 2-e vyd., dop. i pererob. Dnipro : Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav ; Lira LTD. 108 s.

16. Serhyeyeva D. B.(2012) Spivvidnoshennya orhanizatsiyi rozsliduvannya zlochynu ta kryminalistychnoyi metodyky [Correlation between crime investigation organization and forensic methods]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina № 1000. Seriya «PRAVO», Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin No. 1000. "PRAVO" series. Vypusk № 11.

17. Shepit'ko. KH. (2001) Kriminalistika. Kriminalisticheskaya taktika i metodika rassledovaniya prestupleniy [Forensic tactics and methodology for investigating crimes]: uchebnik dlya studentov yuridicheskikh vuzov i fakul'tetov, a textbook for students of law schools and faculties. KH.: Odissey, 528 s.

18. Shchur B. V.(2010) Teoretychni osnovy formuvannya ta zastosuvannya kryminalistychnykh metodyk [Theoretical foundations of the formation and application of forensic methods]: monohrafiya. X.: Kharkiv yurydychnyy, 2010. 320 s.

19. Anisimov A. V. Alhorytm [Algorithm]. Velyka ukrayins'ka entsyklopediya, Great Ukrainian encyclopedia. URL: https://vue.gov.ua//.

20. Oderiy A.V, Shul'ha A.O. (2011) Osnovy metodyky rozsliduvannya vbyvstv na zamovlennya ta vbyvstv, uchynenykh pid chas zdiysnennya relihiynykh rytualiv [The basics of the methodology of the investigation of contract killings and murders committed during the implementation of religious rituals.]. Monohrafiya. Donets'k: Donets'kyy yurydychnyy instytut.326 s.

21. Khan' H.A. (2007) Teoretychni zasady planuvannya ta orhanizatsiyi rozsliduvannya zlochyniv [Theoretical principles of planning and organization of crime investigation]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.09. Donets'k, 221 s.

22. Myroshnychenko YU. M. (2019). Taktyka sudu v systemi kryminalistyky: strukturno- funktsional'nyy analiz [Court tactics in the system of criminalistics: structural and functional analysis]: monohrafiya. Kharkiv, 228 s.

23. Pavlenko S.O. (2022) Osnovy operatyvno-rozshukovoyi taktyky [Basics of operational search tactics]: monohrafiya. Kyyiv: «Vydavnytstvo Lyudmyla», 624 s.

24. Zhuravel' V.A. (2021) Zahal'na teoriya kryminalistyky: heneza ta suchasnyy stan [General theory of criminology: genesis and current state] : monohrafiya. Kharkiv : Pravo, 448 s.

25. Vasilenko M., Gorbachenko S., Slatvins'ka V., Chepurna O. Scenarne planuvannja jak instrument bezperervnogo biznesu: web-tehnologii (kompleksnij pidhid). Informacijni tehnologii ta suspil'stvo. 2022. Vip. 2(4). S. 29-35. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.it.2022.2.4URL: http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/2098/2599 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru