Концепції державного регулювання економічних процесів зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»

Концепції державного регулювання економічних процесів зовнішньоекономічної діяльності

Банчук-Петросова Олена Вікторівна,

кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри конституційного, міжнародного права та публічно-правових дисциплін

Анотація

протекціонізм економіка державний національний

Зазначено, що держава повинна виступити тепер як головний гарант життєздатності та ефективного функціонування економічної системи та одночасно активним організатором та координатором економічних зусиль, що визначають оптимальні цілі та параметри суспільного розвитку, що створюють умови та механізми їх досягнення. Йдеться, отже, про формування нової цілісної системи державного регулювання економіки та, зокрема зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає нинішньому етапу трансформаційного процесу в України. Таким чином, політика активного протекціонізму, що сформувалася, була спрямована на стимулювання експортного виробництва і зменшення імпорту промислових виробів. Сьогодні постулати вчення меркантилістів перегукуються з ідеями протекціонізму, тому концепцію меркантилістів часто називають докапіталістичним протекціонізмом.

Визначено, що незважаючи на певні відмінності в положеннях концепції «вільної торгівлі», погляди вищезгаданих авторів зводяться до єдиного обґрунтування принципу порівняльних витрат виробництва, згідно з яким у зовнішній торгівлі раніше чи пізніше встановлюються такі ціни на експортовані та імпортовані товари», за яких товарний обмін між торгуючими країнами знайде свій оптимальний рівень. При цьому держави завжди прагнутимуть експортувати надлишкові та імпортувати дефіцитні для цієї країни товари». Незважаючи на всю прогресивність ідей вільної торгівлі, практично всі країни-учасниці світового ринку більшою чи меншою мірою вдаються до різноманітних протекціоністських обмежень при здійсненні торгових операцій. У сучасних умовах для України особливої значущості набуває проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого - на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться у змозі успішно конкурувати на світовому ринку.

Мета дослідження. Метою проведеного в поданій статті дослідження є виявлення теоретичних аспектів концепції державного регулювання економічних процесів зовнішньоекономічної діяльності.

Методологія. Питанням розвитку і державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені наукові розробки таких вітчизняних та зарубіжних учених: В. Андрійчука, В. Безру-ченка, В. Гейця, Н. Горіної, М. Згуровського, Л. Пісьмаченко, М. Портера, Б. Карлоффа, В. Середи, Р Фатхутдінова, А. Харчука та ін. Констатуючи вагомі наукові та практичні результати досліджень згаданих авторів, слід відзначити, що певне коло питань концептуального, методологічного та методичного характеру залишається недостатньо дослідженим і таким, що потребує подальшого аналізу.

Наукова новизна. Удосконалено теоретичні підходи до проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого - на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться в змозі успішно конкурувати на світовому ринку.

Висновки. Доведено, що новий протекціонізм виник із конфлікту вільної світової торгівлі з проблемами зайнятості, захисту довкілля та соціальної рівності, його прибічники виступають за скорочення світової торгівлі шляхом захисту національних ринків та запровадження заходів щодо і заохочення торгівлі вітчизняними товарами.

Ключові слова: державне регулювання, політика активного протекціонізму, зовнішньоекономічна діяльність, експортне виробництво, зовнішньоекономічна політика.

Abstract

Banchuk-Petrosova OlenaViktorivna,

Candidate of Sciencein Public Administration, Assistant Professor, Associate Professor at the Department of Constitutional, International Lawand Public Law Disciplines, Kyiv Institute of Intellectua lProperty and Law of the Nationa lUniversity «Odessa Law Academy»

Concepts of state regulation of economic processes of foreign economic activity

Itisnotedthatthestateshouldnowactasthemainguarantorofviabilityandefficientfunctioningoftheeconomicsystemandatthesametimeanactiveorganizerandcoordinatorofeconomiceffortsthatdeterminetheoptimalgoalsandparametersofsocialdevelopment, creatingconditionsandmechanismstoachievethem. Itis, therefore, abouttheformationof a newintegratedsystemofstateregulationoftheeconomyand? inparticular, foreigneconomicactivity, whichcorrespondstothecurrentstageofthetransformationprocessinUkraine. Thus, thepolicyofactiveprotectionismthatwasformedwasaimedatstimulatingexportproductionandreducingimportsofindustrialproducts. Today, thepostulatesoftheteachingsofmercantilistsresonatewiththeideasofprotectionism, sotheconceptofmercantilistsisoftencalled pre-capitalistprotectionism. Itisdeterminedthatdespitesomedifferencesintheprovisionsoftheconceptof «freetrade», theviewsoftheaboveauthorsarereducedto a singlejustificationoftheprincipleofcomparativecostsofproduction, accordingtowhichinforeigntradesoonerorlatersetsuchpricesforexportedandimportedgoods. tradingcountrieswillfindtheiroptimallevel. Atthesametime, stateswillalwaysstrivetoexportsurplusandimportscarcegoodsforthiscountry. «Despitealltheprogressivenessoftheideasoffreetrade, almostallcountriesparticipatingintheworldmarketto a greaterorlesserextentresorttovariousprotectionistrestrictionsintrade. Inmodernconditions, Ukraineisparticularlyinterestedinpursuing a flexibleforeigneconomicpolicyaimedat, ontheonehand, thegradualentryofthecountryintointernationaleconomicrelations, andontheother - toprotectthemainpositionsofthenationaleconomythroughprotectionistmeasureswhiledomesticindustrieswillnotbeabletocompetesuccessfullyintheworldmarket.

Thepurposeoftheresearch. Thepurposeofthestudyconductedinthisarticleistoidentifytheoreticalaspectsoftheconceptofstateregulationofeconomicprocessesofforeigneconomicactivity.

Methodology. Issuesofdevelopmentandstateregulationofforeigneconomicactivityaredevotedtoscientificdevelopmentsofsuchdomesticandforeignscientistsas V. Andriychuk, V. Bezruchenko, V. Heitz, N. Gorina, M. Zgurovsky, L. Pismachenko, M. Porter, B. Karloff, B. Wednesday, R. Fatkhutdi - nov, A. Kharchukandothers. Notingtheimportantscientificandpracticalresultsoftheresearchoftheseauthors, itshouldbenotedthat a numberofissuesofconceptual, methodologicalandmethodologicalnatureremainsinsufficientlystudiedandinneedoffurtheranalysis.

Scientificnovelty. Theoreticalapproachestotheimplementationofflexibleforeigneconomicpolicybystatebodies, aimed, ontheonehand, atthegradualentryofthecountryintothesystemofinternationaleconomicrelations, andontheother - toprotectthemainpositionsofthenationaleconomythroughprotectionistmeasuresuntildomesticindustriesareunablesuccessfullycompeteintheworldmarket.

Conclusions. Itisprovedthatthenewprotectionismarosefromtheconflictoffreeworldtradewithemployment, environmentalprotectionandsocialequality, itssupportersareinfavorofreducingworldtradebyprotectingnationalmarketsandintroducingmeasurestopromoteandencouragetradeindomesticgoods.

Keywords: stateregulation, policyofactiveprotectionism, foreigneconomicactivity, exportproduction, foreigneconomicpolicy.

Вступ

Кардинальні зрушення, що відбуваються у сучасному світовому господарстві, вимагають від національної держави своєчасної реакції з метою забезпечення конкурентоспроможності країни за умов стрімкої глобалізації ринків, капіталів, інформації, товарів, послуг, робочої сили. Успішна інтеграція у ринок забезпечується активізацією господарської внутрішньої енергії, підприємницької активністю і видозміною ролі державних органів влади країни.

Реальність нинішньої ситуації в України жорстко ставить питання не просто про розширення регулюючого впливу держави на економіку та залучення до її орбіти нових сфер і видів діяч посади, а про перегляд самої концепції державного регулювання економічних процесів. Держава повинна виступити тепер як головний гарант життєздатності та ефективного функціонування економічної системи та одночасно активним організатором та координатором економічних зусиль, що визначають оптимальні цілі та параметри суспільного розвитку, що створюють умови та механізми їх досягнення. Йдеться, отже, про формування нової цілісної системи державного регулювання економіки та зокрема зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає нинішньому етапу трансформаційного процесу в України.

Для аналізу та оцінки участі держави у процесах реформування економіки та, насамперед, у аналізованій автором сфері зовнішньоекономічної діяльності як одного з основних факторів ринкових перетворень народного господарства країни доцільно простежити еволюцію наукових теорій регулювання зовнішньоекономічних зв'язків.

1. Погляди протекціонізму

Головна ідея ранніх меркантилістів спиралася на концепцію «грошового балансу», яка обґрунтувала необхідність для держави не допускати вивезення грошей за кордон. Відстоювалася і реалізовувалась ідея державної монополії як на торгівлю валютою, так і на перепродаж іноземних товарів за допомогою так званих «складених місць» (Леоненко, Черепніна, 2005).

Політика раннього меркантилізму гальмувала міжнародну торгівлю і могла здійснюватися лише до завершення процесу формування абсолютистських країн, які усвідомили роль зовнішньої торгівлі у процесі великих географічних відкриттів. Тому зміну концепції «фінансового балансу» прийшла теорія «активного торгового балансу» пізнього меркантилізму.

С.П. Коломацька, його прихильники та послідовники доводили, що держава стає тим багатшим, чим більша різниця між вартістю вивезених та ввезених товарів (Коломацька, 2004). Різниця забезпечувалася двома шляхами: по-перше, вивозом готових виробів (а не сировини) з країни, по-друге, за допомогою посередницької торгівлі, при цьому заборони на вивезення грошей із країни рекомендувалося скасувати.

Таким чином, політика активного протекціонізму, що сформувалася, була спрямована на стимулювання експортного виробництва і зменшення імпорту промислових виробів. Сьогодні постулати вчення меркантилістів перегукуються з ідеями протекціонізму, тому концепцію меркантилістів часто називають докапіталістичним протекціонізмом.

У полеміці з поглядами меркантилістів, яку вели класики політичної економіки А. Сміт та Д. Рікардо, було обґрунтовано протилежний підхід до оцінки вигод міжнародної торгівлі, так звана концепція вільної торгівлі (фритредерство).

Адам Сміт проголосив ідею, що зростання добробуту націй багато в чому пояснюється поглибленням поділу праці, зокрема й міжнародного. Кожна країна, згідно з А. Смітом, повинна спеціалізуватися на виробництві того товару, де вона володіє

Абсолютною перевагою, тобто здатністю виробляти даний товар з меншими витратами (обсягами факторів виробництва, що залучаються), ніж у країнах, з якими вона вступає в торгові відносини. Відбір галузей міждержавної спеціалізації пропонувалося надати «невидимій руці» конкуренції, а державне втручання звести до мінімуму.

2. Положення теорії порівняльних переваг

Надалі Давид Рікардо у створеній ним теорії порівняльних переваг довів, що аналізовані А. Смітом абсолютні переваги виступають як окремий випадок загального правила. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо є універ - сальною теорією, що обґрунтовує переваги будь-якого поділу праці не лише між націями, а й між регіонами, підприємствами та підприємцями всередині національних господарств. Проте спочатку вона була розроблена для аналізу торговельних відносин між країнами, тому є загальновизнаною теоретичною основою для пояснення причин та напрямків міжнародної торгівлі.

Рікардо довів, що торгівля між країнами вигідна і тоді, коли країни виробляють однаковий асортимент товарів і, більш того, коли одна країна всі ці товари виробляє з меншими витратами, ніж інша, тобто має певні галузі абсолютно більшу ефективність (Щербак, Лозенко, 2009). Висновки про доцільність обміну було зроблено виходячи з зіставлення порівняльних витрат.

Незважаючи на певні відмінності в положеннях концепції «вільної торгівлі», погляди вищезгаданих авторів зводяться до єдиного обґрунтування принципу порівняльних витрат виробництва, згідно з яким у зовнішній торгівлі раніше чи пізніше встановлюються такі ціни на експортовані та імпортовані товари, за яких товарний обмін між торгуючими країнами знайде свій оптимальний рівень. При цьому держави завжди прагнутимуть експортувати надлишкові та імпортувати дефіцитні для цієї країни товари.

Пізніше було виявлено, що не явища міжнародної торгівлі вкладалися у схеми прихильників зазначеної концепції. У 40-50-ті роки XX століття були спроби вдосконалити раніше обґрунтовані моделі «вільної торгівлі». Так, у 1948 році провідний американський економіст П. Самуельсонвисунув новий доказ ефективності відкритої економіки, в якому стверджував, що в умовах «досконалої конкуренції» світового ринку мобільних товарів міжнародний обмін товарами вирівнює ціну факторів виробництва між країнами. Зовнішня торгівля не просто є взаємовигідним обміном, а й сприяє скороченню відмінності рівнів економічного розвитку національних господарств торгуючих країн.

У результаті теорія порівняльних переваг стала включати поняття технічного прогресу та нерівномірності його розподілу, економіки коштів, різниці між країнами в зарплаті та ін.

У західних дослідженнях проблем міжнародної торгівлі широкого поширення набула також теорія зовнішньоторговельного мультиплікатора. Відповідно до цієї теорії ефект, що надається зовнішньою торгівлею (зокрема, експортом) на динаміку зростання національного доходу, розмір зайнятості, споживання та інвестиційну активність, характеризується певними для кожної країни кількісними залежностями і може бути обчислений та виражений у вигляді певного коефіцієнта - мультиплікатора (Демьянченко, 2004). Зростання експортних замовлень, розміщених у порівняно невеликій кількості експортоорієнтованих регіонів, галузей і підприємств, спочатку викличуть збільшення виробництва продукції і, отже, заробітної плати у сферах, суміжних з експортними виробництвами. Потім почнуть вторинні споживчі витрати.

Представлені економістами-теоретиками вчення практично підтверджувалися надзвичайно високими темпами розвитку міжнародної торгівлі. За інтенсивністю період між 1950-1970 роками західні фахівці характеризують як «золоте століття» світової торгівлі.

Якщо звернутися до праць українських економістів кінця XIX - початку XX ст., більш прийнятною була їм позиція, що орієнтує на відносну автаркію, при використанні зовнішнього ринку лише як якогось придатка або у виняткових випадках. Як аргументи висувалися такі аргументи: забезпечення економічної незалежності; піднесення нації, яку слід годувати, одягати та обслуговувати за рахунок власних ресурсів; вивезення сировини та продовольства - це шлях до виснаження країни; ввезення «фабрикатів» витісняє українські товари з внутрішнього ринку та створює робочі місця за кордоном; Зовнішня торгівля носить неповноправний характер, прирікаючи Україну відставання, що вигідно лише Заходу.

Існували у України ліберальні погляди. Вже у XVIII ст. почався відхід від примітивного меркантилізму. У листі підкреслюється вигідність активного торговельного балансу, хоча б на шкоду митним зборам. Якби скарбниця втрачала, наприклад, двісті тисяч, а держава купувала тим мільйон, мені здається, сига втрату великою знахідкою почитати можна (Мазаракі, Мельник, 2011).

Висновки

Незважаючи на всю прогресивність ідей вільної торгівлі, практично всі країни-учасниці світового ринку більшою чи меншою мірою вдаються до різноманітних протекціоністських обмежень при здійсненні торгових операцій.

До того ж, останніми роками виникла та набула розвитку теорія нового протекціонізму, автори якої заперечують той факт, що єдиним вирішенням світових економічних проблем є скорочення торгових бар'єрів. Новий протекціонізм виник із конфлікту вільної світової торгівлі з проблемами зайнятості, захисту довкілля та соціальної рівності, його прибічники виступають за скорочення світової торгівлі шляхом захисту національних ринків та запровадження заходів щодо і заохочення торгівлі вітчизняними товарами.

У сучасних умовах для України особливої значущості набуває проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого - на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться в змозі успішно конкурувати на світовому ринку.

Список використаних джерел

1. Леоненко П.М., Черепніна О.І. Зовнішньоекономічна діяльність України: сучасні тенденції. Актуальні проблеми економіки. 2005. №2. С. 75-84.

2. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення: навч. посіб. Київ: Професіонал, 2004.

3. Щербак В.Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки. Фінанси України. 2009. №5. C. 34-37.

4. Демьянченко А. АнализвнешнеэкономическойдеятельностиУкраины в 1990-2003 годах: от спада к экономическому росту. Економіст. 2004. №9. С. 42-45.

5. Мазаракі А., Мельник Т. Сучасні тенденції та чинники розвитку зовнішньої торгівлі України. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2011. №2. С. 299-308.

References

1. Leonenko, P.M., Cherepnina O. І. (2005), Zovnish - noekonomichnadiyalnistUkrayiny: suchasni ten - dentsiyi [ForeignEconomicActivityofUkraine: ContemporaryTrends], Aktualniproblemy eko - nomiky, 2. pp. 75-84 [inUkrainian].

2. Kolomats'ka S.P. (2004), Zovnishn'oekonomichnadiial'nist' v Ukraini: pravoverehuliuvanniata haran - tiizdijsnennia [ForeigneconomicactivityinUkraine: legalregulationandguaranteesofimplementation], Profesional, Kyiv [inUkrainian].

3. Shcherbak, V.G., Lozenko, A.P. (2009), Problemypronyknennyavitchyznyanykhpidpryyemstvnazovnishnirynky [Problemsofpenetrationofdomesticenterprisesintoforeignmarkets], FinanceofUkraine, 5. pp. 34-37 [inUkrainian].

4. Demyanchenko, A. (2004), Analiz vneshneekonomi - cheskoydeyatel'nostiUkrainy v 1990-2003 godakh: otspada k ekonomicheskomurostu [AnalysisofforeigneconomicactivityofUkrainein 1990-2003: fromrecessiontoeconomicgrowth], Economist, 9. pp. 42-45 [inUkrainian].

5. Mazaraki, A., Melnik, T. (2011), SuchasnitendentsiyitachynnykyrozvytkuzovnishnoyitorhivliUkrayiny [ModernTrendsandFactorsintheDevelopmentofForeignTradeofUkraine]. VisnykKyyivskohonatsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho univer - sytetu, 2. pр. 299-308 [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru