Зарубіжний досвід забезпечення особистої безпеки поліцейського в екстремальних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зарубіжний досвід забезпечення особистої безпеки поліцейського в екстремальних умовах

Шевченко Тихін Віталійович кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки факультету № 3, Харківський національний університет внутрішніх справ

Анотація

Проведений аналіз сучасних світових тенденцій свідчить, що у ході професійного навчання працівників поліції ряду зарубіжних країн, зокрема - США, управління особистою безпекою в екстремальних умовах є самостійним напрямком їх підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. В європейських та інших країнах практично кожен працівник поліції при проходженні первинного та подальшого професійного навчання регулярно проходить підготовку за спеціальними програмами забезпечення особистої безпеки в екстремальних умовах.

Актуальним питанням є впровадження в систему службової підготовки працівників Національної поліції України програму по забезпеченню особистої безпеки поліцейського в екстремальних умовах, яка повинна сформувати у працівників поліції основні професійно-психологічні навички забезпечення власної безпеки.

Адміністративно-правове регулювання особистої безпеки поліцейських - це прояв багатоплановості, що включає ряд взаємопов'язаних, але самостійних компонентів. Серед них виділяють: матеріально-технічну безпеку - відповідність матеріально-технічного забезпечення професійної діяльності працівників поліції сучасним реаліям; економічну безпеку - відповідність матеріально-фінансового забезпечення працівників поліції їх життєвим потребам; правову безпеку - відповідність нормативної бази діяльності Національної поліції об'єктивним умовам цієї діяльності; соціально- психологічну безпеку - відповідність «іміджу поліцейського» професійному та особистісному типу працівника; інформаційну захищеність - відповідність можливості отримання інформації, необхідної для службової діяльності; психологічну безпеку - відповідність спеціальних заходів профілактики та запобігання психологічної деформації особистості працівника поліції; кадрову безпеку - відповідність рівня службового професіоналізму поліцейського; спеціальну безпеку - відповідність ефективності ряду заходів оперативного та розшукового характеру щодо захисту Національної поліції від негативного впливу злочинності; фізичну безпеку - відповідність системи правового, матеріально-технічного, управлінського характеру, що забезпечує безпеку життя і здоров'я в процесі вирішення службових завдань.

Ключові слова: Національна поліція, особиста безпека, екстремальні умови, адміністративно-правове регулювання, повноваження, принципи, поліцейські заходи, міжнародний досвід, реалізація, удосконалення, оптимізація. національна поліція особиста безпека

Shevchenko Tykhin Vitaliyovych Candidate of Legal Sciences, Senior Lecturer of the Department of Tactical and Special Physical Training, Faculty No. 3, Kharkiv National University of Internal Affairs

FOREIGN EXPERIENCE OF ENSURING PERSONAL SAFETY OF POLICE OFFICER IN EXTREME CONDITIONS

Постановка проблеми

Реформування соціально-економічних відносин, переоцінка цінностей у різних сферах суспільного життя породили низку раніше невідомих негативних явищ і процесів у практичній діяльності органів поліції. Пояснюється це тим, що у злочинному середовищі посилюється агресивність, жорстокість та озброєність, суттєво зростають випадки непокори та опору працівникам поліції з боку правопорушників та злочинців. У цілому ж за останні роки спостерігається стійка тенденція підвищення екстремальності правоохоронної діяльності, пов'язана із застосуванням зброї, забезпеченням правопорядку під час масових заходів, стихійних лих і надзвичайних ситуацій. Як наслідок, усе частіше трапляються події, пов'язані із загибеллю та пораненнями поліцейських, заподіянням їм тілесних ушкоджень під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Вимушені констатувати, що питанням особистої безпеки поліцейських приділяється недостатньо уваги, що обумовлено непоодинокими негативними чинниками у зазначеній сфері. По-перше, недосконалість чинного законодавства, що регулює питання забезпечення особистої безпеки поліцейських. По-друге, відсутність належних правових, соціальних та медичних гарантій забезпечення особистої безпеки поліцейських. По-третє, відсутність належного матеріально-ресурсного забезпечення поліцейських. По- четверте, ігнорування проблем, які пов'язанні із ризиками для особистої безпеки поліцейських, як з боку керівництва так і громадськості, що ускладнює процес виконання покладених на поліцейських завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Варто зазначити, що питання забезпечення особистої безпеки поліцейських під час несення служби, у тому числи в екстремальних ситуаціях, вивчали науковці різних сфер, зокрема: педагогічної В. Горяйнов, М. Корольчук, Л., Є. Левін, В. Лефтеров, О. Федоренко, Г. Яворська; психологічної О. Охременко, О. Тімченко, М. Чуносов, О. Скляр; юридичної: М. Ануфрієв, О. Бандурка, О. Джафарова, Д. Денисюк, С. Шатрава, О. І. Власенко, Л. Криворучко.

Мета статті - дослідження стану забезпечення особистої безпеки поліцейських в екстремальних ситуаціях зарубіжних країн.

Виклад основного матеріалу

Поряд з великою кількістю демократичних перетворень, які відбуваються в Україні на шляху до інтеграції у європейські політико-правові та економічні інститути, потрібно відзначити вагомі заходи у сфері розбудови системи національних правоохоронних органів. Саме приведення всієї системи національного законодавства та захисту прав і свобод громадян до світових стандартів є першочерговим завданням.

Потрібно погодитися з аргументами А.І. Біласа, який вказує, що невідкладним завданням, що потребує своєчасного вирішення Українською державою в сучасних умовах, залишається успішне завершення реформи правоохоронної системи та низки інших. Це не можливо здійснити без належного теоретичного осмислення природи і сутнісних характеристик правоохоронної діяльності, механізму її забезпечення і реалізації, врахування закономірностей реформування цього напряму державної діяльності в зарубіжних країнах, вітчизняного історичного досвіду і потреб населення [1].

Такої ж думки і М.Ф. Криштанович, який зазначає, що від результативності й ефективності модернізації механізмів державного управління ОВС певною мірою залежить рівень безпеки в суспільстві, захист законних інтересів та прав населення. Дієвим способом гарантування реформаторських змін у даному напрямку є вивчення й опрацювання іноземного досвіду, обдумане застосування існуючих у світі моделей і підходів до здійснення правоохоронної діяльності. Тому розгляд позитивного досвіду поліцейського будівництва і поліцейської діяльності, вироблення науково обґрунтованих засад гарантування внутрішньої безпеки країни і суспільства та коригування організаційно-правових основ роботи поліції для України набуває неабиякого значення [2].

Економічна інтеграція держав, збільшення потреби у протидії на міжнародному рівні торгівлі наркотиками та зброєю, корупції, тероризму - все це посилило взаємозалежність країн та створило передумови для більшої координації державами своїх цілей, політики, в тому числі кримінальної, а також практичної діяльності правоохоронних органів щодо протидії міжнародній злочинності.

Щодо зарубіжного досвіду забезпечення особистої безпеки поліцейського, В.В. Бондаренко у своїй монографії наводить точки зору ряду вчених, які зазначають, що поліцейські розвинених країн світу (США, Франція Велика Британія, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Канада), процес становлення яких відбувався під впливом ринкових відносин, мають значний досвід протидії злочинності, охорони громадського порядку, причому вони налагодили тісні зв'язки між собою. Зазначене зумовлює специфіку організації підготовки кадрів для них, що має враховувати здобутки минулого й запити сьогодення, активно розвивати міжнародне співробітництво не лише в питаннях безпосередньо правоохоронної діяльності, а й навчання, стажування, обміну досвідом персоналу поліцейських служб та органів [3; 4].

Вимоги до персоналу поліції, принципи і організація комплектування та навчання поліцейських кадрів за кордоном, зокрема щодо забезпечення особистої безпеки в екстремальних умовах, мають багато спільного в різних країнах світу.

Л.С. Криворучко відзначає посилення розвитку інтеграційних процесів у взаємодії між державами в сфері охорони правопорядку, міжнародних державних інститутів співробітництва різних країн в боротьбі зі злочинністю [5].

Виходячи з того, що поліцейські є державними службовцями, вони повинні відповідати, насамперед, загальним для всіх державних службовців вимогам. Окрім того, у всіх країнах світу існують правові норми, якими закріплені додаткові вимоги щодо кандидатів на вступ до органів поліції. Поліція, відповідно до багатьох до сучасних визначень, - це «силовий» компонент виконавчої влади, який призначений для виконання правоохоронних функцій. У демократичних державах поліція констатується як одна з ланок виконавчої влади, яка покликана забезпечити реалізацію законів, що належать до сфери її діяльності, і вирішення завдань правосуддя. Завданням поліції у зарубіжних країнах було і залишається забезпечення особистої безпеки громадян, в суспільній свідомості яких поліцейські є представниками державної влади, а головним показником успіху або невдач діяльності поліції залишається стан злочинності. Але, тим не менш, в усі часи, в різних історичних епохах завжди існувала необхідність в самій поліції, потреба в її реформуванні, реорганізації, посиленні та вдосконаленні форм і методів роботи, професійній підготовці персоналу.

Виконання службових обов'язків працівниками Національної поліції України у більшості випадків пов'язане із небезпекою та екстремальними ситуаціями. Можливість нападу на працівника поліції існує протягом усього строку його службової діяльності. Практика показує, що забезпечення особистої безпеки працівників Національної поліції України й досі потребує доопрацювань, оскільки щорічно значна кількість правоохоронців гине та отримує тяжкі поранення, каліцтво, психічний розлад або закінчує життя самогубством. Водночас, загостренню проблеми безпеки життєдіяльності працівників Національної поліції України сприяє також криміногенна ситуація, що склалася в суспільстві. У зв'язку з цим, проблема особистої безпеки майбутнього поліцейського під час виконання службових обов'язків має велике значення для існування та розвитку суспільства [6].

А.І. Черніков аналізуючи випадки отримання поліцейськими тілесних ушкоджень під час виконання службових обов'язків прийшов до висновку, що третина надзвичайних подій, в більшості випадків, відбувалося через невміле застосування заходів впливу на порушника під час припинення кримінального правопорушення чи затримання. Незнання або ігнорування тактичних прийомів щодо забезпечення особистої безпеки, неправильне застосування прийомів самозахисту призводить до отримання правоохоронцями тілесних ушкоджень в результаті агресивного впливу [7].

Це викликано, по-перше, поступовим переходом діяльності вітчизняних силових структур, в тому числі й Національної поліції України, до Європейських стандартів навчання, по-друге, збройна агресія, що відбувається на сході нашої держави зумовлює перегляд змісту навчання працівників поліції, які виконують професійні обов'язки в зоні антитерористичної операції, по-третє, на сьогодні зростає кількість протиправних діянь, які вчиняються із застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки, сучасних інформаційних технологій, на ґрунті расової нетерпимості, ксенофобії тощо [8].

У своєму навально-практичному посібнику науковці В.П. Оліградський та В.Я. Долішня вказують, що в екстремальній ситуації певні особи втрачають самовладання і контроль, за ними спостерігається демобілізація психічної діяльності, що призводить до неадекватного реагування під час роботи [9].

Практика показує, що забезпечення особистої безпеки працівників Національної поліції України ще не має належного рівня, оскільки щорічно гине та отримує тяжкі поранення, каліцтво, психічний розлад або закінчує життя самогубством значна кількість правоохоронців. Водночас, загостренню проблеми безпеки життєдіяльності працівників Національної поліції України сприяє також криміногенна ситуація, що склалася в суспільстві. У зв'язку з цим, проблема особистої безпеки поліцейського під час виконання службових обов'язків має велике значення для існування та розвитку суспільства. З урахуванням зазначеного постає необхідність окреслити досвід деяких зарубіжних країн з приводу забезпечення особистої безпеки поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, а також розглянути питання щодо його впровадження в Україні.

Як вказує колектив науковців, успішність роботи в цьому напрямку багато в чому залежить від вміння враховувати досвід підготовки поліцейського персоналу, який накопичений іншими країнами, та впроваджувати найбільш ефективні досягнення і перспективні напрямки роботи в підготовку вітчизняних правоохоронців. Сьогодні у світі накопичений великий, різноманітний і різноаспектний досвід підготовки кадрів для поліцейських служб. Організація діяльності щодо забезпечення правопорядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю у всіх її проявах в кожній країні має свою специфіку і особливості [10].

Відомості стосовно зарубіжного досвіду можуть накопичуватися такими апробованими легальними шляхами, а саме це: 1) обробка джерельної бази (документів, відеоматеріалів, наукових досліджень тощо); 2) проведення іноземними фахівцями занять і тренінгів, круглих столів в Україні; 3) закордонні відрядження та стажування українських фахівців [11].

Зарубіжний досвід є важливим, оскільки дає можливість побачити ефективність чи неефективність реалізації елементів підготовки поліцейських інших країн до виконання оперативно-службових завдань. Проте на сучасному етапі реформи правоохоронного відомства виникають труднощі застосування досвіду інших держав без здійснення відповідної адаптації, врахування особливостей виконання поліцією оперативно-службових завдань. З огляду на це актуальним питанням стає врахування розмаїтих чинників, які здатні впливати на ефективність виконання поліцейськими оперативно-службових завдань, гарантувати їхню особисту безпеку [12].

Відповідно до структури, завдань, правового регулювання діяльності правоохоронних органів в різних країнах будуються і національні системи підготовки кадрів. Поліцейські системи розвинутих країн світу, насамперед, таких як Франція, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Італія, Австрія, Японія, Федеративна Республіка Німеччина мають довготривалу історію, великий досвід боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку, тісні взаємозв'язки між собою. Усе це накладає відбиток на організацію підготовки кадрів для них, змушує враховувати усі здобутки минулого і сучасного дня, широко розвивати міжнародну кооперацію не лише в питаннях безпосередньо правоохоронної діяльності, а й навчання, стажування, обміну досвідом персоналу поліцейських служб та органів.

На думку Б.В. Ліщук, вирішенню проблеми травмування й загибелі поліцейських, гарантування їх особистої безпеки під час виконання службових обов'язків значно посприяло застосування зарубіжного досвіду, насамперед досвід грузинської реформи. Важливу роль у формуванні нової української поліції відіграли й США. Це була не тільки суттєва фінансова підтримка, а й відрядження до України досвідчених інструкторів, які брали участь у навчанні особового складу поліції в межах Міжнародної програми підвищення кваліфікації для органів кримінального розслідування Департаменту юстиції США/ІСІТАП, найперше з тактичної і вогневої підготовки. Сьогодні в Україні підготовка поліцейських здійснюється на засадах американського досвіду з його найбільш ефективним підходом до вирішення проблем практичного навчання.

В.В. Головатюк у своєму дослідженні зазначає, що відповідно до міжнародних стандартів сучасні поліцейські повинні володіти найрізноманітнішими знаннями і вміннями: знати законодавство; вміти керувати різними транспортними засобами; досконально володіти вогнепальною зброєю; мати навички роботи на комп'ютері та інших технічних засобах; вміти проводити рятувальні операції на воді та на суші; приймати пологи; вгамовувати пристрасті уболівальників; вести переговори в разі захоплення заручників; володіти культурою міжнаціональних відносин з мігрантами та етнічними меншинами. Разом з тим, щоб побудувати високопрофесійну та ефективну організацію з високим рівнем особистої безпеки особового складу, поліція потребує розвитку у своїх працівників навичок вищого рівня, які відносяться не стільки до правоохоронних, скільки до здатності успішно і конструктивно взаємодіяти один з одним.

Згідно зі статтею 3 вказаної конвенції, сторони зобов'язуються забезпечити розробку та вжиття заходів, які спрямовані на запобігання та контроль над насильством та неналежною поведінкою з боку глядачів, які, зокрема, передбачають: 1) забезпечення залучення достатньої кількості ресурсів для охорони громадського порядку і боротьби з вибухами насильства та неналежною поведінкою як на безпосередньо прилеглих до стадіонів ділянках і стадіонах, так і на шляхах, якими користуються глядачі; 2) сприяння тісній співпраці та обміну відповідною інформацією між поліцейськими підрозділами різних населених пунктів, яких це стосується або може стосуватись; 3) застосування або, у разі необхідності, прийняття законодавства, яке передбачає призначення відповідних покарань або, коли це необхідно, вжиття відповідних адміністративних заходів щодо осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушень, пов'язаних з насильством або неналежною поведінкою з боку глядачів; 4) забезпечення того, щоб дизайн та матеріальна інфраструктура стадіонів гарантували безпеку глядачів, безпосередньо не сприяли зіткненням між глядачами, дозволяли ефективно контролювати натовп, мали належні бар'єри або огорожу і дозволяли діяти охороні та поліції; 5) виведення наявних або потенційних порушників порядку, а також осіб, що знаходяться у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, із стадіонів та матчів або заборону входу таким особам на стадіони та матчі, якщо це можливо з правової точки зору; 6) заборону глядачам приносити на стадіони алкогольні напої; обмеження, а краще заборону продажу та будь-якого розповсюдження алкогольних напоїв на стадіонах, а також забезпечення продажу всіх напоїв у безпечній упаковці; 10) проведення перевірок з метою забезпечення того, щоб глядачі не приносили на стадіони предмети, які можуть бути використані в актах насильства, або піротехнічні вироби чи подібні предмети.

Вивчення та аналіз зарубіжного досвіду забезпечення особистої безпеки поліцейських в екстремальних умовах позитивно впливає на розроблення власних методичних рекомендацій щодо дій у зазначеній сфері.

Висновки

Проведений аналіз свідчить, що у ході професійного навчання працівників поліції ряду зарубіжних країн, зокрема - США, управління особистою безпекою в екстремальних умовах є самостійним напрямком їх підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. В європейських та інших країнах практично кожен працівник поліції при проходженні первинного та подальшого професійного навчання регулярно проходить підготовку за спеціальними програмами забезпечення особистої безпеки в екстремальних умовах.

Пропонується в систему службової підготовки працівників Національної поліції України ввести програму по забезпеченню особистої безпеки поліцейського в екстремальних умовах, яка повинна сформувати у працівників поліції основні професійно-психологічні навички забезпечення власної безпеки.

Література:

1. Білас А.І. Правоохоронна діяльність країн ЄС: порівняльно-правове дослідження : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2016. 227 с.

2. Криштанович М.Ф. Модернізація механізмів державного управління в системі органів внутрішніх справ сучасної України : дис. докт. юрид. наук : 25.00.02. Львів, 2016. 474 с.

3. Професійна підготовка працівників патрульної поліції: зміст і перспективні напрями : монографія / В.В. Бондаренко. К. : ФОП Кандиба Т.П., 2018. 524 с.

4. Савченко А.В. Федеральні правоохоронні органи США: місія, організаційна структура та застосування кримінального законодавства : навч. посіб. Київ : Текст, 2003. 122 с.

5. Криворучко Л.С. Організація професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ до дій в екстремальних умовах : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2008. 213 с.

6. Бахчеван Є.Ф. Деякі тактичні прийоми та навички забезпечення особистої безпеки майбутнього працівника Національної поліції України під час екстремальної ситуації. Підготовка поліцейських в умовах реформування системи МВС України : зб. матеріалів / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Каф. спец. фіз. підготовки. Харків : ХНУВС, 2017. С. 52-55.

7. Черников А.И. Концепция личной безопасности полицейского в системе профессиональной подготовки. Підготовка поліцейських в умовах реформування системи МВС України : зб. наук. пр. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Каф. спец. фіз. підготовки ф-ту № 2. Харків : ХНУВС, С. 133-136.

8. Особиста безпека працівників органів внутрішніх справ та охорона праці в галузі : навч.-практ. посіб. / уклад. В. П. Оліградський, В. Я. Долішня. Івано-Франківськ, 2004. 194 с.

9. Закордонний досвід підготовки кадрів для сил сектору безпеки та можливості його використання в Україні : наук.-метод. рек. / К.Л. Бугайчук, І.Б. Гончаренко, Ю.О. Михайлова, І.О. Святокум, О.В. Федосова, Д.В. Швець. Харків : Харк. нац. ун-т. внутр. справ. 2016. 120 с.

10. Охріменко І.М. Психологічні особливості відбору кадрів на керівні посади органів поліції зарубіжних країн. Світовий досвід підготовки кадрів поліції та його впровадження в Україні: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 17 березня 2016 р.). Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2016. С. 75-79.

11. Ліщук Б.В. Особиста безпека як важлива складова в службовій діяльності поліцейських. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. № 4. 2016. С.204-211.

12. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. 369 с.

References:

1. Bilas A.I. (2016) Pravookhoronna diyal'nist' krayin YES: porivnyal'no-pravove doslidzhennya [Law enforcement activities of the EU countries: a comparative legal study] Candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

2. Kryshtanovich M.F. (2016) Modernizatsiya mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya v systemi orhaniv vnutrishnikh sprav suchasnoyi Ukrayiny [Modernization of state management mechanisms in the system of internal affairs bodies of modern Ukraine] Doctor's thesis Lviv. [in Ukrainian]

3. V.V. Bondarenko. (2018) Profesiyna pidhotovka pratsivnykiv patrul'noyi politsiyi: zmist i perspektyvni napryamy [Professional training of patrol police officers: content and promising directions: monograph] K.: FOP Kandyba T.P., [in Ukrainian]

4. Savchenko A.V. (2003) Federal'ni pravookhoronni orhany SSHA: misiya, orhanizatsiyna struktura ta zastosuvannya kryminal'noho zakonodavstva [Federal law enforcement agencies of the USA: mission, organizational structure and application of criminal legislation], Kyiv. [in Ukrainian]

5. Kryvoruchko L.S. (2008) Orhanizatsiya profesiynoyi pidhotovky pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav do diy v ekstremal'nykh umovakh [Organization of professional training of employees of internal affairs bodies for actions in extreme conditions: dissertation ] Kharkiv Candidate's thesis [in Ukrainian]

6. Bakhchevan E.F. (2017) Deyaki taktychni pryyomy ta navychky zabezpechennya osobystoyi bezpeky maybutn'oho pratsivnyka Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny pid chas ekstremal'noyi sytuatsiyi [Some tactical techniques and skills to ensure the personal safety of a future employee of the National Police of Ukraine during an extreme situation.] Pidhotovka politseys'kykh v umovakh reformuvannya systemy MVS Ukrayiny - Training of police officers in the conditions of reforming the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. 52-55 [in Ukrainian]

7. Chernykov A.Y. Kontseptsyya lychnoy bezopasnosty polytseyskoho v systeme professyonal'noy podhotovky. [The concept of personal safety of a police officer in the professional training system] Pidhotovka politseys'kykh v umovakh reformuvannya systemy MVS Ukrayiny - Training of police officers in the conditions of reforming the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine 133-136 [in Ukrainian]

8. V. P. Oligradskyi, V. Ya. Dolishnya (2004) Osobysta bezpeka pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav ta okhorona pratsi v haluzi [Personal safety of employees of internal affairs bodies and occupational health and safety in the field] Ivano-Frankivsk, [in Ukrainian]

9. K.L. Buhaychuk, I.B. Honcharenko, YU.O. Mykhaylova, I.O. Svyatokum, O.V. Fedosova, D.V. Shvets (2016) Zakordonnyy dosvid pidhotovky kadriv dlya syl sektoru bezpeky ta mozhlyvosti yoho vykorystannya v Ukrayini [Foreign experience of training personnel for the forces of the security sector and the possibility of its use in Ukraine] Kharkiv [in Ukrainian]

10. Okhrimenko I.M. Psykholohichni osoblyvosti vidboru kadriv na kerivni posady orhaniv politsiyi zarubizhnykh krayin. [Psychological features of personnel selection for leadership positions in police bodies of foreign countries] Svitovyy dosvid pidhotovky kadriv politsiyi ta yoho vprovadzhennya v Ukrayini - World experience of training police personnel and its implementation in Ukraine. 75-79 [in Ukrainian]

11. Lishchuk B.V. (2016) Osobysta bezpeka yak vazhlyva skladova v sluzhboviy diyal'nosti politseys'kykh. [Personal safety as an important component in the official activities of police officers] Lviv [in Ukrainian]

12. Anufriyev M.I., Bandurka O.M., Yarmysh O.N. (1999) Vyshchyy zaklad osvity MVS Ukrayiny [Higher educational institution of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine] Kharkiv [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru