Політико-партійна репрезентація органів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівецької області з компактним проживанням румунської та молдовської етнічних меншин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра політології і державного управління

Зан Михайло Петрович

кандидат історичних наук, доцент

У статті розглянуто політико-партійне представництво органів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівецької області з компактним проживанням представників румунської та молдовської етнічності за результатами місцевих виборів 2020 року. Автор презентує своє дослідження на підставі аналізу електоральної статистики, яка розміщена на Офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії України.

Констатовано, що за результатами місцевих виборів досить показовим став успішний результат регіональної політичної сили Чернівецької області «Альтернатива» у Глибоцькій селищній раді (50%), яку очолив її представник Григорій Ванзуряк. Автор ділить румуномовні територіальні громади Чернівеччини на три групи: 1) з домінуванням депутатів-самовисуванців, а партія влади «Слуга народу» (3 ради) та ВО «Батьківщина» (1 рада) здобула більшу кількість мандатів, ніж інші політичні сили (Красноїльська селищна рада; Боянська, Тереблеченська, Тарашанська та Петровецька сільські ради); 2) об'єднані територіальні громади, де перемогли репрезентанти опозиційних політичних сил (Острицька, Карапчівська, Чудейська та Волоківська сільські ради); 3) Сучевенська сільська рада, де більшість здобули представники партії «Слуга народу».

За результатами місцевих виборів 2020 року досить сегментованою є політико-партійна структура Герцаївської міської ради. Тут представлені «Опозиційна платформа За життя», «Слуга народу» та ВО «Батьківщина» (по 5 депутатів / 19,23%), партія «Пропозиція» (3 депутати /11,54%), політичні сили «Європейська солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «За майбутнє» та «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» (по 2 депутати / 7,69%). Подібна ситуація в поліетнічній Сторожинецькій міська раді. Серед 34-х обраних депутатів є представники 9-ти політичних партій: «Слуга народу», «За майбутнє», «Радикальна Партія Олега Ляшка», Аграрна партія України, «Громадський рух «Народний контроль», «Єдина Альтернатива», ВО «Батьківщина» (по 4 депутати /11,76% від кожної партії), «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа За життя» (по 3 депутати / 8,82%).

Подібний до румунської громади Чернівеччини плюралізм електоральних уподобань зафіксовано в об'єднаних територіальних громадах, де проживають молдовани. Найбільш партійно-сегментованими є Новоселицька міська та Ванчиковецька сільська ради, де представлені депутати від 7-ми партій. Самовисуванці переважали в Магальській (76,19%) та Чагорській (54,55%) сільських радах у Чернівецькому районі та Мамалигівській сільській раді Дністровського району (54,55%). Крім цього, відносну перевагу в останній здобула партія «За майбутнє» (27,27%).

Ключові слова: місцеві вибори, об'єднана територіальна громада, румунська етнічна меншина, молдовська етнічна меншина, Чернівецька область.

Political and party representation of local self-government bodies in territorial communities of Chernivtsi Oblast with a compact residence of Romanian and Moldovan ethnic minorities (according to the results of 2020 local elections)

Zan Mykhaylo Petrovych Ph. D. in Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Political Science and Public edministration Uzhhorod National University

The article is considered the political and party representation of local governments in the territorial communities of Chernivtsi Oblast with a compact residence of Romanian and Moldovan ethnic groups in the 2020 local elections. The author presents his research based on the analysis of electoral statistics, which is posted on the Official Web Portal of the Central Election Commission of Ukraine.

Key words: local elections, amalgamated territorial community, Romanian ethnic minority, Moldovan ethnic minority, Chernivtsi Oblast.

Вступ

Чернівецька область є найменшою за площею та чисельністю населення в Україні. За результатами перепису населення 2001 року тут проживало 919 028 чол. (1,99% населення України), серед яких домінували українці (689 056 чол. / 75%). Найбільш репрезентованими етнічними меншинами в етнонаціональній структурі Чернівеччини були румуни (114 555 чол. / 12,5%), молдовани (67 225 чол. / 7,3%), росіяни (37 881 чол. / 4,1%), поляки (3 367 чол. / 0,4%) та євреї (1 443 чол. / 0,2%). Відтак область можна віднести до типу прикордонних регіонів України з поліетнічним складом населення, де вирізняється румуномовний (румуни й молдовани) етнокультурний маркер.

Як на парламентських, так і місцевих виборах, у ряді випадків на Чернівеччині фіксувалися дещо відмінні від інших західних областей України результати електоральних настроїв і вподобань населення. Очевидно, не в останню чергу це зумовлено й чинником мультикультурності. З метою виявлення ролі цього факторного впливу на результати голосування у рамках цієї невеликої студії ми обрали об'єктом етнічні меншини краю, насамперед, представників румунської та молдовської громад Чернівецької області. Предметом дослідження виступає політико-партійний контекст структурування органів місцевого самоврядування у румуномовних територіальних громадах Чернівеччини за результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Мета та завдання. Метою статті є висвітлення особливостей політико-партійної структуризації ораганів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівеччини з компактним проживанням етнічних меншин, насамперед, румунів і молдован. У рамках поставленої мети автор прагне вирішити наступні завдання: 1) охарактеризувати специфіку етнонаціональної структури регіону; 2) з'ясувати компактність проживання румуномовного населення в процесі адміністративно-територіального реформування та створення об'єднаних територіальних громад; 3) проаналізувати особливості політико-партійного представництва на рівні міських, селищних і сільських рад у об'єднаних територіальних громадах із компактним проживанням румунської та молдовської етнічних громад.

Методи дослідження. Головним методом нашої студії є аналіз електоральної статистики місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, яка розміщена на Офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії [2]. Характеризуючи етнонаціональну структуру регіону, автор аналізує чисельні показники результатів перепису населення 2001 року [5-8]. Також застосовано загальнонаукові методи індукції, дедукції, порівняння та синтезу.

Результати

Насамперед зауважимо, що перепис населення 2001 року зафіксував компактність проживання румунів і молдован у чотирьох колишніх районах Чернівецької області: Герцаївському, Глибоцькому, Сторожинецькому та Новоселицькому. Етнонаціональну основу цих суміжних районів склали представники трьох етнічних спільнот українці (42,4%), румуни (36%) та молдовани (19,4%). Меншою мірою представлені росіяни (1,3%) та поляки (0,6%) [3, с. 13].

У Герцаївському районі (32 316 чол.) румунами ідентифікувалися 29 554 чол. (91,45%), з яких 29 435 чол. (99,6%) рідною визначили мову своєї національності. Чисельність молдован склала 756 чол. (2,34%), з яких 511 чол. (67,6%) рідною визнали молдовську, а 237 чол. (31,35%) румунську мову. Серед етнічних меншин у районі також представлені росіяни (299 чол.), угорці (15 чол.) та білоруси (10 чол.) [5]. Частка українців у Герцаївському районі складала всього 1 616 чол. (5%). Лише в одному с. Маморниця українці представляли більшість населення [3, с. 14].

У Глибоцькому районі (72 676 чол.) чисельність румунів складала 32 923 чол. (45,3%), з яких 28 890 чол. (87,75%) вказали рідною румунську мову. Поряд із цим 3 682 чол. (11,18%) назвали рідною українську, 333 чол. (1%) молдовську й 18 чол. (0,05%) російську мови. Румуни (понад 90%) домінували в 6-ти сільських радах (Багринівській, Волоківській, Йорданештській, Карапчівській, Купській та Синьовецькій). Специфічна ситуація у рамках Опришенської сільради (8,63% румунів) в с. Опришени перепис зафіксував 94,93% румунів, а в с. Слобідка всього 6,26% румунів [9]. Кількість молдован склала 4 425 чол. (6,09%), з яких 3 882 чол. (87,73%) вказали рідною молдовську мову, 481 чол. (10,87%) українську, 56 чол. (1,26%) румунську мову. Серед етнічних меншин Глибоцького району представлені також етнічні групи росіян (877 чол.), поляків (233 чол.), білорусів (58 чол.), латишів (22 чол.), німців (21 чол.), болгарів (19 чол.), євреїв (14 чол.) [6]. Поряд із цим етнічні українці в районі складали відносну більшість населення 34 025 чол. (46,8%). Вони переважали в 17-ти з 38-ми населених пунктів; відповідно в 18-ти домінували румуни; в 2-х молдовани; в с. Біла Криниця (76,9%) росіяни-старообрядці [3, с. 14].

У Сторожинецькому районі (95 295 чол.) румуни складали35095 (36,83%), з яких33312чол. (94,92%) визнавали рідною румунську мову; 1 649 чол. (4,7%) українську та 113 чол. (0,32%) російську мову. Вони презентували домінуюче населення селища Красноїльськ та 6-ти сільських рад (Верхньопетрівецької, Їжівської, Чудейської, Нижньопетрівецької, Ропчанської та Черешської). Нечисельною була молдовська етнічна громада (307 чол. І 0,32% району). В районі представлені також поляки (1 461 чол. (домінують у с. Стара Красношора), росіяни (1 367 чол.), білоруси (61 чол.), німці (50 чол.), латиші (25 чол.), болгари й вірмени (по 17 чол.), євреї та грузини (по 14 осіб) [8]. Етнічні українці (56 786 чол.; 59,6%) домінуюча етнічна група в 29-ти з 40 населених пунктів Сторожинецького району [3, с. 14].

Етнонаціональною специфікою Новоселицького району (87 461 чол.) є фактичне співіснування молдовської (50 329 чол.; 57,54%) та української (29 703 чол. І 33,96%) етнічних громад. Молдовани переважали в 26-ти із 43 населених пунктів, а українці у 15-ти поселеннях [3, с. 14]. Більшість молдован (47 585 чол. І 94,55%) визнавали рідною мову своєї національності, певна частка (2 264 чол. І 4,5%) румунську мову; українську (305 чол. І 0,6%) й російську (175 чол. І 0,35%) мови. Серед румунів (5 904 чол.; 11,73% населення району) більшість (5 812 чол. І 98,44%) мали рідномовну ідентичність. Невелика частка (57 чол. І 0,96%) визнавала рідною молдовську та українську (29 чол. І 0,49%) мови. Румуни переважали у селах Бояни та Остриця (Магальська сільська рада). В Новоселицькому районі станом на 2001 рік проживали також етнічні громади росіян (1 235 чол.), поляків (85 чол.), білорусів (45 чол.), болгар (31 чол.), євреїв (28 чол.), німців (16 чол.) і вірмен (13 чол.) [7].

Порівнюючи співвідношення громадянської та етнічної ідентичностей в Герцаївському, Глибоцькому, Сторожинецькому та Новоселицькому районах Чернівецької області вчена-політологиня Наталія Ротар принагідно зауважила, що «найбільш небезпечними для збереження державної цілісності України є суперечності між даними видами іде нтичностей в Герцаївському районі, оскільки його населення не комунікує на рівні сільських громад з українськими за етнічним складом громадами. Така ситуація «консервує» етнічну структуру населення району та орієнтує на розвиток усього комплексу соціально-економічних (насамперед, торговельні контакти), побутових (шлюби), культурних зв'язків (фестивалі, навчання, інформаційний простір) більшою мірою з громадами Румунії» [9].

Варто зауважити, що в процесі адміністративнотериторіального реформування та створення об'єднаних територіальних громад (далі ОТГ) в Чернівецькій області на зміну 11-ти сформовано 3 укрупнені райони: Чернівецький (33 ОТГ), Дністровський (10 ОТГ) та Вижницький (9 ОТГ) (див. рис. 1). Відтак, більшість румуномовного населення Чернівеччини в результаті адміністративно-територіального реформування включено до складу 12-ти ОТГ новоствореного Чернівецького району: 1) Герцаївська міська ОТГ (м. Герца та 11 сіл: Байраки, Великосілля, Дяківці, Куликівка, Лунка, Могилівка, Молниця, Петрашівка, Підвальне, Тернавка, Хряцька); 2) Боянська сільська ОТГ (4 села: Бояни, Боянівка, Гай, Припруття); 3) Острицька сільська ОТГ (10 сіл: Банчени, Велика Буда, Мала Буда, Годинівка, Горбова, Луковиця, Маморниця, Маморниця Вама, Остриця, Цурень); 4) Глибоцька селищна ОТГ (смт. Глибока й 8 сіл: Димка, Михайлівка, Новий Вовчинець, Опришени, Слобідка, Стерче, Червона Діброва, Черепківці); 5) Тарашанська сільська ОТГ (5 сіл: Поляна, Привороки, Станівці, Тарашани, Турятка); 6) Тереблеченська сільська ОТГ (5 сіл: Буківка, Верхні Синівці, Нижні Синівці, Горбівці, Тереблече); 7) Волоківська сільська ОТГ (4 села: Волока, Грушівка, Круп'янське, Валя Кузьмина (половина села українці, половина румуни й частково молдовани); 8) Сучевенська сільська ОТГ (6 сіл: Корчівці, Купка, Петричанка, Просикуряни, Просіка, Сучевени); 9) Карапчівська сільська ОТГ (2 села: Йорданешти, Карапчів); 10) Петровецька сільська ОТГ (3 села: Аршиця, Верхні Петрівці, Нижн і Петрівці); 11) Чудейська сільська ОТГ (5 сіл: Буденець, Їжівці, Нова Красношора, Череш, Чудей; 12) Красноїльська селищна ОТГ (смт. Красноїльськ (домінують румуни) і с. Стара Красношора (проживають поляки й незначна частина українців).

Рис. 1. Райони Чернівецької області [10]

партійне представництво місцеве самоврядування

Аналізуючи результати місцевих виборів 2020 року насамперед звернемо увагу на міські та селищні ОТГ румуномовного ареалу Чернівеччини. Зокрема, вибори у Герцаївській міській територіальній громаді призвели до формування досить гетерогенної політико-партійної структури місцевої ради. Зокрема по 5 депутатів І 19,23% представляють партії «Опозиційна платформа За життя», «Слуга народу» та ВО «Батьківщина»; 3 депутати (11,54%) політичну партію «Пропозиція»; по 2 депутати І 7,69% «Європейську солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «За майбутнє» та «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» [2].

У Глибоцькій селищній ОТГ зафіксовано високий показник електорального успіху регіональної політичної партії Чернівеччини «Єдина Альтернатива» (13 депутатів; 50%). Представник цієї ж політичної сили Григорій Ванзуряк став головою Глибоцької селищної ради. Політична сила «Слуга народу» отримала 7 мандатів (26,92%); ВО «Батьківщина» та «Європейська солідарність» по 3 мандати І 11,54% [2]. Натомість в Красноїльській селищній раді більшість депутатів є самовисуванцями (15 чол.; 68,18%). ВО «Батьківщина» отримала 4 мандати (18,18%), «За майбутнє» представлено 2 депутатами (9,09%), «Перемога Пальчевського» 1 депутататом (4,55%) [2].

За результатами місцевих виборів 2020 року дев'ять сільських рад, що презентують новостворені ОТГ Чернівецького району, де компактно проживає румуномовне населення, можна розподілити на три групи: 1) територіальні громади, де більшість обраних депутатів є самовисуванцями, а партія влади «Слуга народу» (3 ради) та ВО «Батьківщина» (1 рада) здобула більшу кількість мандатів, ніж інші політичні сили; 2) ОТГ, де здобули перемогу репрезентанти опозиційних політичних сил (4 ради); 3) ОТГ, де переконливо перемогли представники провладної партії «Слуга народу» (1 рада).

До першої групи відносимо насамперед Боянську сільську ОТГ, де 17 (77,27%) із 22 депутатів місцевої ради є совисуванцями, а 3 мандати (13,64%) отримала партія «Слуга народу». В Тереблеченській сільській раді 50% (11 депутатів) є самовисуванцями, а «Слуга народу» представлена 9-ма депутатами (40,91%). У Тарашанській сільській раді 10 депутатів (45,45%) самовисуванці; «Слуга народу» має 9 мандатів (40,91%). Винятком у цій когорті є Петровецька сільська рада, де 15 депутатів (71,43%) є самовисуванцями, а інші 6 депутатів (28,57%) представники не партії влади, а ВО «Батьківщина» (див. табл. 1).

Друга група (репрезентанти опозиційних політичних сил) здобули перемогу в 3-х сільських ОТГ. У Острицькій сільській раді «Опозиційна платформа За життя» отримала однакову кількість депутатських мандатів із владною партією «Слуга народу» (по 6 представників І 23,08%). Водночас «Європейська солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «Пропозиція» та ВО «Батьківщина» делегували по 3 депутатів І 11,54%; а політична партія «За майбутнє» представлена 2 депутатами (7,69%) [2]. Подібна ситуація в Карпачівські сільскій раді, де однакову кількість депутатів делегували партії «Слуга народу» та «Перемога Пальчевського» (по 8 депутатів І 36,36%). ВО «Батьківщина» представлена 3 депутатами (13,64%), «За майбутнє» 2-ма депутатами (9,09%); 1 самовисуванець (4,55%) [2].

У Чудейській сільській раді перше місце зайняла ВО «Батьківщина» (7 депутатів; 26,92%). «Громадський рух «Народний контроль» делегував 6 депутатів (23,08%), Аграрна партія України 4 депутати (15,38%), «Європейська солідарність» 2 депутати (7,69%). У Волоківській сільській раді перемогу здобула політична партія «За майбутнє» (8 депутатів І 36,36%). Партія «Слуга народу» зуміла делегувати 6 депутатів (27,27%); ВО «Батьківщина» 4 депутати (18,18%); «Перемога Пальчевського» та «Громадський рух «Народний контроль» по 1 депутату І 4,55%; самовисуванцями стали 2 депутати (9,09%) [2].

Таблиця 1