Ґендерний мейнстримінг і прийняття політико-управлінських рішень: міжнародний досвід і Україна
Оцінка специфіки гендерного підходу в прийнятті рішень на етапах розвитку та державної політики. Цінність гендерного мейнстримінгу, що дозволяє врахувати гендерний вимір в усіх напрямах політики. Аналіз матеріалів The Global Gender Gap Reportі UN Women.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.04.2023 |
| Размер файла | 31,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія внутрішніх справ
Ґендерний мейнстримінг і прийняття політико-управлінських рішень: міжнародний досвід і Україна
Співак М.В.,
д.політ.н., доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування
Анотація
Стаття присвячена аналізу іноземного досвіду і специфіці гендерного підходу в прийнятті рішень на усіх етапах процесу розвитку та державної політики. Наголошується на тому, що цінність ґендерного мейнстримінгу полягає в тому, що такий підхід дозволяє врахувати ґендерний вимір в усіх напрямах політики. Ґендерна рівність не розглядається як окреме питання, а стає наскрізною складовою всіх напрямів політики та програм. Жінки і чоловіки розглядаються разом, як дійові особи у процесі розвитку, так і бенефіціари цього процесу.
Зазначається, що гендерна рівність та участь у політичному житті є засадничими складовими сучасного демократичного управління. Відповідно до міжнародних стандартів, чоловіки і жінки мають рівні права на повноцінну участь у всіх аспектах політичного процесу.
У статі використані звітні матеріали TheGlobalGenderGapReportі UNWomen. Наведені показники у трьох розрахунках в позиціях: жінки на посадах в органах виконавчої влади, жінки в національних парламентах і жінки в органах місцевого самоврядування. Охарактеризовано шість робочих зон гендерного мейнстрімінгу: гендерне бюджетування, рекомендація ОЕСР щодо поглиблення співробітництва у державному управлінні, гендерна рівність у країнах регіону MENA, державна служба, ґендерна рівність у секторі правосуддя, жінки у парламенті. Сконцентровано увагу на участі жінок у реформах на місцевому та державному рівнях.
У висновках названі позитиви гендерного мейнстрімінгу серед яких те, що: він ставить людину у центр процесу формування політики; забезпечує краще управління; охоплює як жінок, так і чоловіків, максимально використовуючи людські ресурси; завдяки цьому підходу суспільство починає приділяти увагу ґендерній рівності; дозволяє враховувати відмінності між жінками та чоловіками. Зазначається, що жінки недостатньо представлені на всіх рівнях прийняття рішень у всьому світі, і що темпи вирівнювання гендерних стереотипів дуже повільні.
Ключові слова: гендерний мейнстрімінг, гендерна рівність, політичне рішення, політика, державна служба.
Abstract
гендерний мейнстримінг державний політика
Gender mainstreaming and political-management decision-making: international experience and Ukraine
The article is devoted to the analysis of foreign experience and the specificity of the gender approach in decision-making at all stages of the development process and state policy. It is emphasized that the value of gender mainstreaming lies in the fact that this approach allows taking into account the gender dimension in all areas of politics. Gender equality is not considered as a separate issue, but becomes a cross-cutting component of all policies and programs. Women and men are considered together, both actors in the development process and beneficiaries of this process.
It is noted that gender equality and participation in political life are fundamental components of modern democratic governance. According to international standards, men and women have equal rights to full participation in all aspects of the political process.
The article uses reporting materials from The Global Gender Gap Report and UN Women. Indicators are given in three calculations in positions: women in positions in executive bodies, women in national parliaments and women in local self-government bodies. Six working areas of gender mainstreaming are characterized: gender budgeting, OECD recommendation on deepening cooperation in public administration, gender equality in the countries of the MENA region, civil service, gender equality in the justice sector, women in parliament. Attention is focused on the participation of women in reforms at the local and state levels.
The conclusions mention the positive aspects of gender mainstreaming, including the fact that: it puts a person at the center of the policymaking process; provides better management; includes both women and men, making maximum use of human resources; thanks to this approach, society begins to pay attention to gender equality; allows to take into account the differences between women and men. It notes that women are under-represented at all levels of decision-making around the world and that the pace of gender equality is very slow.
Key words: gender mainstreaming, gender equality, political decision, policy, public service.
Основна частина
Постановка проблеми. Гендерна рівність є життєво важливим аспектом процесу європейської інтеграції. Незважаючи на те, що спеціальне законодавство щодо Тендерних питань було включено до засновницьких договорів, до Хартії основних прав, гендерний мейнстримінг був записаний у Пекінській Платформі дій і затверджений офіційно на Четвертій Всесвітній конференції із становища жінок у Пекіні (1995) [1]. У Рамковій стратегії Європейської спільноти гендерної рівності (2001-2005) зазначається про «пропагування рівної участі та представництва жінок». У Дорожній карті із забезпечення гендерної рівності (2006-2010) серед шести основних пріоритетів визначено також і «забезпечення рівного доступу чоловіків і жінок до участі у прийнятті рішень». Рівність у прийнятті рішень була названа у 2010 президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу у «Жіночій Хартії» одним з ключових принципів політики гендерної рівності на рівні ЄС. У Стратегії забезпечення рівності між жінками та чоловіками (2010-2015) зазначено, що «жінки недостатньо представлені в процесі прийняття рішень - як в парламентах, так і в національних урядах» [2]. Рівність у прийнятті рішень знаходить своє місце і в Стратегічному плані ООН-Жінки на 2022-2025 та ініційоване для повної реалізації гендерної рівності в рамках Порядку денного сталого розвитку до 2030 [3].
Нині законодавство ЄС щодо рівності вийшло далеко за межі основних гендерних питань. Проте, попри величезні зусилля міжнародної спільноти, для жінок, як і раніше, існують реальні перепони в багатьох сферах, Все це неабияк впливає на правила соціалізації чоловіків та жінок. Ступінь залучення жінок до політичної активності та доступу до прийняття рішень може розглядатись як ключовий показник Тендерної рівності суспільства. Ґендерна рівність у прийнятті рішень має розглядатись з точки зору того, чи знаходяться жінки на посадах, обіймаючи які, можна ухвалювати рішення або впливати на їхнє ухвалення нарівні з чоловіками.
Мета статті полягає у тому, щоб на підставі аналізу іноземного досвіду показати специфіку гендерного підходу в прийнятті політико-управлінських рішень на усіх етапах процесу розвитку та державної політики.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науково - дослідницькі праці Е. Ломбардо, А. Крізсан, А. Горват, І. Гіменес-Надаль, Ф. Дженгіз, М. Пєховича та ін. у сфері прав людини та гендерної рівності сприяли розробці узгодженої правової та політичної схеми, яка, значною мірою сприяє забезпеченню прав жінок та надає державам-членам Ради Європи можливість наблизитись де-факто до тендерної рівності. Серед українських вчених дане питання досліджували Т Крушельницька, О. Матвеєва, В. Наумов, А. Грушева, І. Канцур, Г. Захарчин, О. Миханцю, Н. Щербак та ін.
Нині жінки слабше представлені на керівних посадах і серед тих, хто приймає політико-управлінські рішення. Політико-управлінське рішення - центральний елемент перетворення політичних вимог різних груп і громадян у доступні для всього суспільства засоби регулювання соціальних відносин. Прийняття рішень - це технологічне перетворення політичної влади в управління соціальними процесами. Треба розуміти, що специфіка цих рішень полягає у тому, що вони є динамічними, можуть прийматися в умовах невизначеності або обмежені часом, потребують раціонального вибору політичних цілей у складних ситуаціях, мати стратегічну перспективу тощо. І хоча наявність гендерної дискримінації визнається більшістю експертів, політиків та серйозно обговорюється науковцями, багато її форм і проявів залишаються в тіні і ще не стали предметом глибокого аналізу. Відтак, актуальності набуває питання гендерного мейнстримінгу у прийнятті політико-управлінських рішень.
Основні результати дослідження. Ґендерний мейнстримінг - це облік ґендерної проблематики, процес забезпечення жінкам та чоловікам однакового доступу і контролю над ресурсами, в прийнятті рішень на усіх етапах процесу розвитку та державної політики, програм та проектів [4, с. 49].
Цінність Гендерного мейнстримінгу полягає в тому, що такий підхід дозволяє врахувати ґендерний вимір в усіх напрямах політики. Ґендерна рівність не розглядається як окреме питання, а стає наскрізною складовою всіх напрямів політики та програм. Жінки і чоловіки розглядаються разом, як дійові особи у процесі розвитку, так і бенефіціари (отримувачі послуг) цього процесу. Метою ґендерного мейнстримінгу є виправлення означеної нерівності оскільки: використовує наявні ресурси таким чином, що забезпечує найбільшу користь для всіх, як чоловіків, так і жінок; визначає та використовує можливості для покращення ґендерної рівності у проектах та напрямах політики, які не розглядалися як ґендерні; може включати у себе конкретні ініціативи для жінок у таких стратегічних сферах, як законодавство, вибір, участь у прийнятті рішень, а також може бути спрямований на приховані упередження, що лежать в основі ситуацій, які є несправедливими стосовно чоловіків та жінок в усіх галузях формування політики; з оперативної точки зору ґендерний мейнстримінг дозволяє тим, хто формує політику, і тим, хто веде практичну діяльність, не лише зосереджуватися на наслідках ґендерної нерівності, а й визначати і виправляти процеси, що її спричиняють; сприяє зменшенню розриву між декларативним та реальним утвердженням ґендерної рівності шляхом синтезу інформації та її адаптації відповідно до конкретних місцевих потреб [4, с. 7].
У науковій літературі можна зустріти різні підходи до понять «політичне рішення», «управлінське рішення», «державне рішення», «державно-управлінські рішення». Однак як слушно зазначає О. Євтушенко основна причина неоднозначного трактування поняття «рішення» залежить від того, що вкладається у зміст поняття. Незалежно від змісту, рішення є одним із видів розумової діяльності, є виявом волі людини й характеризуються такими ознаками: можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернативи, то немає і вибору, а отже, немає і рішення); наявність мети (безцільний вибір не вважається рішенням); необхідність вольового акту особи, що приймає рішення, оскільки рішення - це боротьба думок і мотивів [6, с. 48]. Треба констатувати, що «рішення» приймається у першу чергу людиною. І не варто зосереджувати увагу виключно на статі. Адже на людину впливає система цінностей і переконань, досвід, освіта, соціально-психологічні якості, політичні переконання, стиль управління та інші чинники. Важливим у «рішенні» є його якість, а збалансована участь жінок і чоловіків у процесі прийняття політико-управлінських рішень, зокрема, є суттєво важливою для добре функціонуючої демократії.
Незважаючи на ухвалення нових законів і політик у багатьох державах-членах та приклади добрих практик і заходів із підтримки у деяких державах-членах, недостатнє представництво жінок у суспільному та політичному житті залишається критичною проблемою, що ставить під сумнів повноцінне функціонування демократичних інститутів та процесів. Політична діяльність та прийняття політико-управлінських рішень залишаються сферами, у яких переважають чоловіки. Чоловіки встановлюють політичні пріоритети, а політична культура й надалі формується навколо поведінки та життєвого досвіду чоловіка.
Низка перешкод ускладнює забезпечення стабільної участі жінок у політичному та громадському процесі прийняття рішень. До таких перешкод належать виборчі системи, функціонування політичних партій, гендерні стереотипи, ролі та цінності, пропаговані певними моделями родини, а також соціальний і приватний розподіл роботи, який залишає мало місця для участі жінок у суспільному житті. У більшості держав-членів повноцінна та рівноправна участь жінок у політичному та суспільному житті, в законодавчих, виконавчих, судових, дипломатичних і адміністративних органах на місцевому, регіональному та національному рівнях все ще не відповідає вимогам узгоджених стандартів та зобов'язань урядів щодо втілення програми «Планета 50-50 до 2030 року» [7, с. 29-30; 8].
Гендерний мейнстримінг означає інтеграцію гендерної рівності в усі дії уряду. Ця стратегія допомагає урядам приймати кращі рішення для досягнення гендерної рівності, включно з політикою та рішеннями. Інтеграція ґендерної рівності є одним із найефективніших способів, якими уряди можуть підтримувати та просувати ґендерний мейнстримінг. Умовно гендерний мейнстримінг охоплює шість робочих зон. Детально вони викладені у Таблиці 1 [9-14].
Рівноправна участь і лідерство жінок у політичному та громадському житті є важливими для досягнення Цілей сталого розвитку до 2030. Однак дані показують, що жінки недостатньо представлені на всіх рівнях прийняття рішень у всьому світі, і що досягнення гендерного паритету в політичному житті є далеким. Спробуємо показати це у трьох розрахунках в позиціях: жінки на вищих посадах в органах виконавчої влади, жінки в національних парламентах і жінки в органах місцевого самоврядування. Основі дані зібрані ООН-Жінки на основі інформації, наданої постійними представництвами при ООН (станом на 19 вересня 2022) і викладені у Таблиці 2 [15].
Гендерний мейнстримінг в українських реаліях виглядає наступним чином. Державна служба має певні диспропорції залежно від категорії. Так, за два квартали 2020 можна побачити, що в категорії «А» пропорція жінок зросла з 29% до 33,3%. Зокрема, від загальної кількості державних службовців, яка становить 176 тис. 527 осіб, 75,9% - жінки, 24,1% - чоловіки. Водночас, якщо говорити про категорію «А», то жінок 33,3% (60 осіб), у чоловіків відповідно - 66,7% (120 осіб). У категорії «Б» жінок 68,6% (29 518), а чоловіків - 31,4% (13 496). У категорії В» переважно жінки - 78,3% (104 404), а чоловіків лише 21,7% (28 929 осіб) [16].
Також, доцільним буде навести приклад упровадження гендерного квотування у виборче законодавство. Зокрема у п. 3 ст. 4 Закону України «Про місцеві вибори» зазначено, що представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку [17]. У 2015 ст. 8 Закону України «Про політичні партії У 2020 до п. 9 ст. 219 Виборчого кодексу України були в Україні» було доповнено п. 10, відповідно до якого роз - внесені зміни відповідно до яких під час формування мір квот, що визначає мінімальний рівень представництва єдиного та територіальних виборчих списків організація жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні партії повинна забезпечити присутність у кожній п'ятірці депутати України від партії у загальнодержавному окрузі, (місцях з першого по п'яте, з шостого по десяте і так далі) кандидатів у депутати місцевих рад в багатомандатних кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше виборчих округах і має становити не менше 30 відсотків двох кандидатів кожної статі). У разі формування органі - загальної кількості кандидатів у виборчому списку [18]. зацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п'яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку [19].
У березні 2021 фахівці Всесвітнього економічного форуму опублікували звіт «Глобальний тендерний розрив» (TheGlobalGenderGapReport), у якому визначили індекс гендерного розриву у 153-х країнах світу. За показником «Політичні повноваження (участь у структурах, що приймають рішення)» Україна посіла 103 місце [20]. Однак, не дивлячись на опосередкований рейтинг уряд України та інші дієві структури просувають активну та видиму політику мейнстримінгу ґендерної перспективи у всіх політичних напрямках та програмах.
Отже, гендерний мейнстримінг передбачає організацію, вдосконалення, формування та оцінку політичних процесів у такий спосіб, щоб учасники та учасниці процесу прийняття політико-управлінських рішень використовували гендерний підхід в усіх галузях політики і на всіх етапах.
Аналіз практики зарубіжних країн, статистичних показників, моніторинг чинного законодавства дають підстави зробити висновок про те, що: по-перше, уряди роблять спроби у встановленні світових стандартів де чоловіки і жінки мають рівні права на повноцінну участь у всіх аспектах політичного процесу; по-друге, умовно гендерний мейнстримінг охоплює шість робочих зон: гендерне бюджетування, рекомендація ОЕСР щодо поглиблення співробітництва у державному управлінні, гендерна рівність у країнах регіону MENA, державна служба, Тендерна рівність у секторі правосуддя, жінки у парламенті; по-третє, жінки недостатньо представлені на всіх рівнях прийняття рішень у всьому світі, і що темпи вирівнювання гендерних стереотипів дуже повільні; по-четверте, позитивами гендерного мейнстримінгу можна визначити те, що: він ставить людину у центр процесу формування політики; цей підхід забезпечує краще управління; він охоплює як жінок, так і чоловіків, максимально використовуючи людські ресурси; завдяки цьому підходу суспільство починає приділяти увагу Тендерній рівності; цей підхід дозволяє враховувати відмінності між жінками та чоловіками; по-п'яте, українське суспільство набуває риси європейськості, поваги до жінок та Тендерного рівноправ'я.
Таблиця 1
|
Робоча зона |
Зміст і основні напрями роботи |
|
|
Гендерне бюджетування |
Ґендерне бюджетування - це інструмент, спрямований на інтеграцію гендерної політики в бюджетний процес, який слід розглядати як впливовий елемент управлінської діяльності, пов'язаний із розробленням бюджетів різних рівнів. Гендерне бюджетування передбачає систематичне використання інструментів, методів і процедур бюджетного циклу для сприяння рівності. |
|
|
Рекомендація ОЕСР щодо поглиблення співробітництва у державному управлінні |
Рекомендація спрямована на досягнення гендерної рівності у державному секторі через три основні канали: політику, приватний сектору та практичний досвід. Цілями Рекомендації є: - врахування гендерної рівності у розробці, реалізації та оцінці відповідної державної політики та бюджетів; - посилення механізмів підзвітності та нагляду за ініціативами щодо гендерної рівності її інтеграції у державні органи; - досягнення гендерно збалансованого представництва на керівних посадах у суспільному житті шляхом заохочення більшої участі жінок в уряді на всіх рівнях, а також у парламентах, судових органах та інших державних установах; - вжиття відповідних заходів для покращення гендерної рівності у сфері зайнятості; - зміцнення міжнародного співробітництва шляхом постійного обміну досвідом, впровадження передової практики щодо гендерної рівності та ініціатив у державному секторі. |
|
|
Гендерна рівність у регіоні MENA |
Здатність жінок брати участь у роботі парламенту, місцевих радах, процесах вироблення політики, а також приймати рішення, які впливають на власне життя - є як основним правом людини, так і необхідною умовою для справедливого державного управління. Завдяки своїм регіональним і національним проектам ОЕСР підтримує зусилля країн Близького Сходу, спрямовані на максимальну інтеграцію жінок у громадське та політичне життя, запобігання насильству щодо жінок і боротьбу з ним, а також посилення інституційного потенціалу всього уряду для вирішення ключових проблем гендерної рівності шляхом: - змін у законодавчій і судовій системах з метою підвищення їх прозорості, справедливості та гендерної чутливості; - розширення можливостей, зміцнення потенціалу жінок-парламентарів, депутатів місцевих рад, державних службовців вищого корпусу, суддів та інших учасників; - покращення спроможності парламентів та інституцій громадянського суспільства до консультацій з Тендерних питань у законотворчому процесі; - організація і проведення політичних діалогів з гендерної тематики; - запобігання та боротьби з насильством щодо жінок. |
|
|
Державна служба |
Мета - надати уряду, державним службовцям, менеджерам з персоналу в державних установах та адміністраціях стратегічну основу для аналізу, дій і моніторингу з метою реалізації гнучкої, прозорої, справедливої та заснованої на принципах державної служби, рівну участь чоловіків і жінок у процесі прийняття управлінських і політичних рішень, а також зайняття посад на державній службі з урахуванням тендерних аспектів. Зона працює за чотирма напрямками: - державна система зайнятості; - лідерство та відповідальність; - зайнятість населення та ринок праці; - різниця в оплаті праці та сегрегація. |
|
|
Гендерна рівність у судочинстві |
Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) з 2002 розробляє конкретні заходи та використовує дієві інструменти, спрямовані на політиків і практикуючих суддів, щоб: - мати уявлення про функціонування судових систем та розуміти орієнтацію державної політики правосуддя виявляти її проблемні сторони; - правильно визначати цілі у плануванні і пріоритетах дій судді, що є основними чинниками (факторами), які визначають ефективність планування часу судді; розробити механізми ефективного делегування; - сприяти розвитку юридичної справедливості у контексті реформування судової реформи; - сприяти впровадженню європейських стандартів у сфері правосуддя. Підтримка держав-членів у їхніх реформах організацією судів CEPEJсприяє забезпеченню умов, за яких суди можуть надавати високоякісні судові послуги, що є невід'ємними для виконання їх основоположної ролі та функцій у суспільстві. |
|
|
Жінки у парламентах |
MENA (охоплює обширний регіон, що тягнеться від Марокко до Ірану, в тому числі всіх країн Близького Сходу та Магрибу) сприяє інтеграції жінок у суспільне життя та процес формування політики в арабських країнах з перехідною економікою. Разом з Організацією економічного співробітництва та розвитку у 2015 започатковано робочу платформу для щорічного регіонального діалогу в рамках проекту ОЕСР - «Сприяння жінкам у парламентах та виробленні політики» (Єгипет, Йорданія та Марокко). |
Таблиця 2
|
Жінки на вищих посадах виконавчої влади |
Станом на 19 вересня 2022: - у 28 країнах, 30 жінок обіймають посади глав держав та/або урядів [1]. За нинішніх темпів для досягнення гендерної рівності на найвищих посадах влади треба буде 130 років [2]; - лише 13 країн мають жінку-главу держави, а 15 країн мають жінку-главу уряду [3]; - лише 21% жінок були на посадах міністрів, і лише 14 країн досягли 50 або більше відсотків жінок у парламенті [4]. При такому щорічному прирості лише на 0,52% тендерний паритет на міністерських посадах буде досягнутий не раніше 2077 року [5]. Посади міністрів, які найчастіше займають жінки, це: сім'я/діти/молодь / люди похилого віку/інваліди; соціальні питання; навколишнє середовище/природні ресурси / енергетика; зайнятість/праця/професійне навчання / гендерна рівність [6]. |
|
|
Жінки в національних парламентах |
Лише 26% (з 11% в 1995) в усіх національних парламентах - жінки [7]. Лише п'ять країн мають 50 або більше відсотків жінок у парламенті: Руанда (61%), Куба (53%), Нікарагуа (51%), Мексика (50%) та Об'єднані Арабські Емірати (50%) [8]. Ще 27 країн досягли або перевищили 40 відсотків, включаючи 15 країн Європи, п'ять країн Латинської Америки та Карибського басейну, п'ять країн Африки, одну країну Азії та одну країну Тихого океану [9]. Понад дві третини цих країн застосували гендерні квоти - законодавчо встановлені квоти кандидатів або зарезервовані місця - відкриваючи простір для політичної участі жінок у національних парламентах [10]. У всьому світі існує 24 держави, у яких жінки становлять менше 10% парламентарів в одній або нижній палаті, включаючи три одномісні/нижні палати, де жінок немає взагалі [11]. За нинішніх темпів гендерний паритет у національних законодавчих органах не буде досягнутий раніше 2063 [12]. У Латинській Америці та Карибському басейні, Європі та Північній Америці жінки займають понад 30% парламентських місць. Жінки складають 26% парламентарів у країнах Африки на південь від Сахари. У Східній Азії та Південно-Східній Азії є 22% жінок-законодавців, за якими йдуть Північна Африка та Західна Азія з 21% жінок у національних парламентах. У Центральній Азії, Південній Азії та Океанії менше 20% жінок є членами парламенту [13]. |
|
|
Жінки в органах місцевого самоврядування |
Дані зі 136 країн показують, що жінки складають майже 3 мільйони (34%) обраних в органах місцевого самоврядування. Лише дві країни досягли 50%, а ще 20 країн мають понад 40% жінок у місцевих органах самоврядування [14]. Станом на січень 2022 відзначаються регіональні відмінності щодо представництва жінок у місцевих органах: Центральна та Південна Азія - 41%; Європа та Північна Америка - 36%; Океанія - 32%; Східна та Південно-Східна Азія - 28%; Латинська Америка і Карибський басейн - 25%; Африка на південь від Сахари - 25%; Західна Азія та Північна Африка - 18% [15]. |
Література
1. Report of the World Conference to Review and Appraise the Achievements of the United Nations Decade for Women: Equality, Development and Peace, Nairobi, 15-26 July 1985 (United Nations publication, Sales No. E.85.IV.10), chap. I, sect. A.
2. Огляд досліджень щодо тендерної рівності та розширення прав / можливостей жінок. Громадський простір. 18.02.2015. URL: https:// www.prostir.ua/? focus=ohlyad-doslidzhen-schodo-hendernoji-rivnosti-ta-rozshyrennya-pravmozhlyvostej-zhinok (дата звернення: 25.10.2022).
3. The 2030 Agenda for Sustainable Development. UN Women. URL: https://www.unwomen.org/en/what-we-do/2030-agenda-for - sustainable-development (дата звернення: 30.10.2022).
4. Впровадження комплексного ґендерного підходу в роботу органів державної виконавчої влади на регіональному рівні: Методичні рекомендації / Авт.-упоряд.: Євченко С.В., Остапчук О.Л. Житомир, 2018. 56 с.
5. The five principles of gender mainstreaming. Stadt Wien. URL: https://www.wien.gv.at/english/administration/gendermainstreaming/ principles/five-principles.html (дата звернення: 30.10.2022).
6. О. Євтушенко. Управлінські рішення: сутність та характерні риси. Наукові праці. Державне управління. Випуск 237. Том 249. С. 47-51.
7. Planet 50-50 by 2030: Step It Up for Gender Equality. URL: https://www.unwomen.org/en/get-involved/step-it-up
8. Стратегія тендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 рр. URL: https://rm.coe.int/prems-041318-gbr-gender-equality-strategy-2023 - ukr-new2/l6808 b35a4
9. Gender budgeting. URL: https://www.oecd.org/gov/budgeting/gender-budgeting.htm
10. 2015 OECD Recommendation of the Council on Gender Equality in Public Life. URL: https://www.oecd.org/governance/2015-oecd - recommendation-of-the-council-on-gender-equality-in-public-life-9789264252820-en.htm
11. Gender Equality in the MENA Region. URL: https://www.oecd.org/mena/governance/gender-equality-in-public-life/
12. Public administration. URL: https://www.oecd.org/gender/governance/toolkit/public-administration/
13. Gender Equality in Judiciary. URL: https://www.oecd.org/gender/data/women-in-the-judiciary-working-towards-a-legal-system-reflective - of-society.htm
14. Gender Equality in Parliaments. URL: https://www.oecd.org/gov/women-in-parliaments-global-forum.htm (дата звернення: 05.11.2022).
15. Hechos y cifras: Liderazgo y participacion polltica de las mujeres. Pagina actualizada el 19 de septiembre de 2022. URL: https://www.unwomen.org/es/what-we-do/leadership-and-political-participation/facts-and-figures
16. В Україні можуть упровадити тендерні квоти на державній службі. Віктор Костенко. 01 березня 2021. Ділова столиця. URL: https://www.dsnews.ua/ukr/society/v-ukraine-mogut-vnedrit-gendernye-kvoty-na-gosudarstvennoy-sluzhbe-01032021-417300 (дата звернення: 25.11.2022).
17. Про місцеві вибори. Закон України від 14 липня 2015 року №595-VIII. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19#Text
18. Про політичні партії в Україні. Закон України від 5 квітня 2001 року №2365-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text
19. Виборчий кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України №396-IXвід 19 грудня 2019 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/396-20/conv#n2981 (дата звернення: 25.11.2022).
20. Індекс глобального гендерного розриву. Державна судова адміністрація України. URL:https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/gender/ioiuiyiytu
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення поняття аналітичної інформації, її джерел. Інформаційно-аналітична система прийняття рішень у громадянському суспільстві. Розгляд особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень органами державної влади.
контрольная работа [268,1 K], добавлен 07.11.2015Функціональні характеристики і технологія прийняття управлінських рішень. Міжгалузева координація дій місцевих органів державної влади при здійсненні своїх повноважень. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності державного управління.
магистерская работа [244,4 K], добавлен 23.04.2011Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010Фактори ефективного функціонування органів державної влади в Україні. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України. Проблеми адміністративно-правового статусу Державної служби зайнятості України в процесі реалізації державної політики.
реферат [20,6 K], добавлен 28.04.2011Затвердження загальнодержавної програми національно-культурного розвитку України. Законотворча робота по збереженню та забезпеченню статусу української мови як єдиної державної. Створення системи управління у сфері мовної політики, освіти та культури.
статья [20,6 K], добавлен 17.08.2017Вивчення процедури прийняття і оприлюднення рішень Конституційного Суду України. Визначення правової природи, виявлення підстав і аналіз причин невиконання рішень Конституційного суду. Підвищення ефективності рішень Конституційного Суду України.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 10.06.2011Соціальна гуманітарна політика як це система відносин з людиною і суспільством, що здійснюється через органи державної виконавчої, законодавчої та судової влади. Аналіз сучасного стану гуманітарної політики держави, перспективи її подальшого розвитку.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 03.12.2012Юридична природа інституту визнання та виконання рішень іноземних судів в сучасному міжнародному праві. Співвідношення понять "визнання" та "виконання" іноземних судових рішень. Судова процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.
дипломная работа [163,5 K], добавлен 07.10.2010Розвиток теоретичного підходу до проблеми зайнятості населення у ХХ ст., економічний, соціологічний та правовий напрями досліджень. Історія реалізації державної політики зайнятості та формування структури органів трудового посередництва в Україні.
реферат [20,4 K], добавлен 29.04.2011Громадськість як один із найважливіших суб’єктів в правовому механізмі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Питання правових засад участі громадськості у прийнятті рішень, що стосуються довкілля, врахування інтересів.
реферат [17,0 K], добавлен 14.05.2011Теоретичні основи державного управління зайнятістю населення. Аналіз зайнятості, шляхи удосконалення державної політики в регіоні. Індивідуальні завдання щодо охорони праці та цивільної оборони, забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 22.05.2010Суть, принципи і цілі регіональної політики України. Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів. Проблеми сучасної регіональної політики України. Особливості самоврядування територій. Державні регіональні прогнози і програми.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.03.2010Стан науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону. Дослідження теорії і практики реалізації державної інноваційної політики в регіоні, розроблення теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо її вдосконалення.
автореферат [44,0 K], добавлен 11.04.2009Компетенції законодавчих і муніципальних органів. Управлінський персонал територіальних підрозділів центрального органу влади у США. Формування державної політики розвитку села Республіки Казахстан. Аналіз потенціалу сталого розвитку сільських територій.
контрольная работа [51,6 K], добавлен 24.10.2013Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, як частина політичної думки. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 17.12.2013Державна кадрова політика у сфері державної служби. Розробка концепції державної кадрової політики, визначення її змісту, системи цілей та пріоритетів. Механізми управління службовцями. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи з кадрами.
реферат [26,4 K], добавлен 23.12.2010Повноваження управлінського персоналу територіальних підрозділів центрального органу влади у США. Формування державної політики розвитку села Республіки Казахстан. Аналіз потенціалу сталого розвитку сільських територій (на прикладі села Заворскло).
контрольная работа [52,9 K], добавлен 24.10.2013Дискусії щодо питання мовної політики на державному рівні, їх напрямки та оцінка кінечних результатів в Україні. Законодавчо-нормативне обґрунтування даної сфери. Концепція та головні цілі мовної політики, аналіз її значення в функціонуванні держави.
реферат [17,8 K], добавлен 28.05.2014Правовое регулирование гендерного равенства в сфере труда как базового принципа современной демократии в странах Евросоюза. Ключевые моменты в определении равных возможностей на рынке труда. Социально-экономические последствия женской безработицы.
реферат [34,9 K], добавлен 09.08.2012Поняття гендерної політики, її сутність і особливості, місце та значення в сучасному суспільстві. Сучасні проблеми гендерної політики в Україні, методи та шляхи їх подолання. Діяльність програми подолання гендерної нерівності в Україні, її ефективність.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 03.04.2009
