Охорона прав інтелектуальної власності митними органами України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ОХОРОНА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ МИТНИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ

Олександр Світличний доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри цивільного та господарського права,

Микола Коротун магістр підприємництва,

торгівлі та біржової діяльності

м. Київ

Анотація

інтелектуальний власність митниця контрафакт

Інтелектуальна власність відіграє важливу роль в економічному, соціальному і культурному зростанні будь-якої країни світу, а тому питання охорони прав інтелектуальної власності завжди привертало увагу дослідників.

Зазначено, що важливу роль в правовій охороні інтелектуальної власності відіграє Конституція України та інші нормативно-правові акти. Звернено увагу на наявність існуючих проблем у сфері охорони прав інтелектуальної власності щодо контрафакту лікарських засобів на митниці України. Наведено статистичні дані та кількість призупинень митного оформлення, виявленні на митному кордоні України та підкреслено, що провідне місце у боротьбі із негативними явищами щодо порушень прав інтелектуальної власності належить Державній митній службі України.

Доведено, що відсутність у нормах Митного кодексу України переліку опису характерних ознак оригінального товару, вчинення дій щодо яких може вважатися порушенням права інтелектуальної власності, призводить до звернення особи, права якої порушено до суду. Здійснено аналіз судової практики пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності, а також проаналізовано нормативно-правові акти, зокрема, існуючий Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та норми Митного кодексу України, що дало підстави встановити недоліки нормативно-правового регулювання в частині опису характерних ознак оригінального товару.

Виявлено недоліки законодавчого регулювання переліку опису характерних (типових) ознак, що містяться безпосередньо на оригінальних товарах тощо та відповідної інформації щодо оригінального товару, що дало підстави запропонувати внести зміни до статті 4 Митного кодексу України.

Ключові слова: митниця, законодавство, оригінальний товар, суд, контрафакт, інтелектуальна власність.

Annotation

Olexander Svitlychnyy Doctor in Law, associate professor, professor of the Department of Civil and Commercial Law National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine,

Mykola Korotun Master of entrepreneurship, trade and exchange activity Kyiv, Ukraine

PROTECTION OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS BY CUSTOMS AUTHORITIES OF UKRAINE

Intellectual property plays an important role in the economic, social and cultural growth of any country in the world, and therefore the issue of intellectual property rights protection has always attracted the attention of researchers.

It is noted that the Constitution of Ukraine and other legal acts play an important role in the legal protection of intellectual property. Attention was drawn to the existence of existing problems in the field of protection of intellectual property rights regarding counterfeit medicines at the customs of Ukraine. Statistical data and the number of suspensions of customs clearance detected at the customs border of Ukraine are given, and it is emphasized that the leading place in the fight against negative phenomena related to violations of intellectual property rights belongs to the State Customs Service of Ukraine.

It has been proven that the lack of a list of the description of the characteristic features of the original product in the norms of the Customs Code of Ukraine, the performance of which may be considered a violation of intellectual property rights, leads to the appeal of the person whose rights have been violated to court. The analysis of judicial practice related to the protection of intellectual property rights was carried out, as well as the analysis of normative legal acts, in particular, the existing Procedure for the application of measures to promote the protection of intellectual property rights and the interaction of customs authorities with right holders, declarants and other interested parties and the norms of the Customs Code of Ukraine, which gave grounds to establish the shortcomings of the normative and legal regulation in the part of the description of the characteristic features of the original product.

Deficiencies in the legislative regulation of the list of the description of characteristic (typical) signs contained directly on the original goods, etc. and the corresponding information about the original goods were revealed, which gave grounds to propose amendments to Article 4 of the Customs Code of Ukraine.

Keywords: customs, legislation, original product, court, counterfeit, intellectual property.

Постановка проблеми

З огляду на приписи ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та ст. 54, яка гарантує громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, вочевидь, що питання захисту прав інтелектуальної власності є обов'язком держави [1]. На сьогодні контрафактні товари завдають майнової шкоди не тільки правовласникам об'єктів права інтелектуальної власності, іншим категоріям населення України, зокрема громадянам, що є споживачами контрафактних фальсифікованих лікарських засобів, вони завдають шкоди їх здоров'ю, значних збитків державному бюджету України, і як наслідок - економічній безпеці держави.

На наявність проблем із таким товаром вказують статистичні дані, за якими загальна кількість призупинень митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності у 2019 р. склала 7000 випадків, у 2020 р. - 2000 випадків, у 2021 р. - 319 випадків станом на сьогодні. Складено адміністративних протоколів у 2019 р. - у 19 випадках, у 2020 р. - у 41 випадку, у 2021 р. - у 19 випадках за ст. 476 Митного кодексу України. В цьому році знищення контрафактних товарів відбулося у 31 випадку на загальну суму 1 млн грн [2]. За даними EUIPO (Відомство з інтелектуальної власності Євросоюзу та OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку, у країнах ЄС до 6,8% імпорту, а це 121 млрд євро на рік, - контрафакт. Обсяг торгівлі контрафактними товарами у світі оцінюється 509 млрд дол., що становить 3,3% світової торгівлі. А за оцінками World Trademark Review, у 2022 році він сягне 991 млрд дол. Контрафакт, особливо ліки, загрожує здоров'ю споживачів. Ринки контрафактної фармацевтичної продукції привабливі завдяки високому прибутку, низьким ризикам виявлення і судового переслідування. За даними EUIPO та OECD, міжнародна торгівля контрафактними ліками перевищила 4 млрд євро [3].

Наведене зобов'язує державу створити правові, економічні, організаційні основи захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства та держави в указаній сфері суспільних відносин. Провідне місце у боротьбі із вказаними негативними явищами належить суб'єктам публічної адміністрації, серед яких Державна митна служба України займає провідне місце. Ураховуючи вищенаведене, слід констатувати на необхідності дослідження вказаної проблеми.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Окремі важливі питання досліджуваної проблематики в останній час розглядалися, зокрема, у працях: Г. Анрощука, Ю. Бошицького, М. Васюка, Ю. Вішар, О. Кортун, А. Кудіна, О. Орлюк, В. Шморгуна та іншими. Утім, не заперечуючи вагомого внеску вказаних та інших науковців з окресленого питання, на сьогодні фактично відсутні дослідження проблемних питань контрафактних лікарських засобів, що порушують суб'єктивні права правовласників об'єктів права інтелектуальної власності.

Мета статі полягає в правовому аналізі існуючих проблемних питань у сфері діяльності митних органів України пов'язаних із порушенням прав інтелектуальної власності.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні питання захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні України стоїть дуже гостро. Від успішності діяльності митних органів та їхніх посадових осіб у боротьбі із контрафактними товарами залежить наближення України до набуття статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. На це вказує й Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: гарантують охорону законних інтересів власників прав інтелектуальної власності ( ч. 2 ст. 159); запроваджують комплексну систему, яка гарантуватиме конфіденційність, нерозголошення та незалежність даних, що надаються для цілей одержання дозволу на введення лікарського засобу на ринок (ч. 1 ст. 222); розвивають співробітництво в галузі охорони здоров'я з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров'я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання (ст. 426) [4].

Це означає, що у багатьох країнах світу зусилля Уряду націлено на створення дієвої нормативно-правової бази, яка гарантує виробництво, випуск, зберігання, транспортування, реалізацію лікарських засобів та ефективні механізми захисту правовласників об'єктів права інтелектуальної власності, значення яких у створенні лікарських засобів є першоосновою. Питання захисту пояснюється тим, що у світлі глобального розвитку відбувається процес інтелектуалізації економіки. Зрештою, таке явище впливає на економічну безпеку тієї чи іншої країна [5, с. 20].

Як зазначають фахівці, однією з найбільших загроз економічному суверенітету будь-якої держави світу, включаючи і Україну, в XXI ст. залишається контрафактна продукція [6, с. 416], яка, по-перше, грубо порушує конституційне право на об'єкти інтелектуальної власності; по-друге, витісняє з ринку добросовісного правовласника та якісні товари і послуги, що отримало своє втілення в добре відомій формулі: «Одна одиниця контрафактної продукції витісняє одну одиницю оригінальної продукції»; по-третє, підриває міжнародний авторитет нашої держави, як суб'єкта Угоди про асоціацію України з ЄС 2014 р. та суб'єкта низки інших міжнародних договорів України. Відповідно, толерування державою, громадянським суспільством і громадянами-споживачами контрафактної продукції підриває економічний суверенітет Української держави, послаблює її податкову базу та фінансово-економічний потенціал, культивує правовий нігілізм та неповагу до права власності, однією з форм якої є право на об'єкти інтелектуальної власності [7, с. 92-93].

Ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, наша держава зобов'язалася забезпечити: охорону даних, наданих з метою одержання дозволу на введення лікарського засобу на ринок, внаслідок чого сторони визнають, що продукція, призначена для захисту здоров'я, що охороняється патентами на їхній відповідній території, може підлягати адміністративній процедурі надання дозволу перед випуском на ринок; належне та ефективне виконання зобов'язань за міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, учасниками яких вони є, зокрема за Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності [4].

Досвід провідних країн світу, зокрема, США, Китаю, Північної Кореї, Японії та інших країнах, свідчить, що саме інтелектуальна власність стала головною рушійною силою економічного розвитку і, як наслідок - зростання рівня життя населення. Вирішення вказаних та інших проблемних питань в царині інтелектуальної власності буде сприяти соціально-економічному зростання країни, забезпеченню ефективності інноваційних процесів та інновацій в нашій держав [8, с. 90].

Досліджуючи акцентовану проблему, ми не можемо стверджувати про те, що держава усунулась від вказаних проблемних питань, адже на протязі останніх років в Україні прийнято чимало нормативно-правих актів, які покращили роботу митних органів у боротьбі із контрафактними товарами (продукцією), у тому числі й контрафактними медичними лікарськими засобами. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 301-р, було схвалено Концепцію реалізації державної політики щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів та затвердження плану заходів з її реалізації протягом 2019-2023 років трьома етапами на кожному із яких передбачається поетапне, поступове та обов'язкове запровадження маркування контрольними (ідентифікаційними) знаками упаковок всіх видів лікарських засобів згідно з переліком, визначеним МОЗ, та проведення моніторингу їх обігу [9].

Здійснюючи реалізацію положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, з метою визначення єдиного порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, наказом Міністерства фінансів України від 09.06.2020 р. за №281, було затверджено Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України [10]. Цей Порядок встановлює єдиний підхід та правила застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачених ст. ст. 399, 400, 401-402 Митного кодексу України [11].

Це означає, що митний орган на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, у разі виявлення товарів, зареєстрованих у що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності: призупиняє митне оформлення товарів; має право на знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності; змінює маркування на товарах та їх упаковці за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу.

Ураховуючи вищенаведені нормативні акти, слід звернути увагу на той факт, що на відміну від Митного кодексу України, Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, вживаються терміни «оригінальні товари» та «ознаки оригінальних товарів». Так, в п. 1 ст. 10 вказаного Порядку зазначено, що виявлення товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності, здійснює митний орган шляхом зіставлення інформації про пред'явлені товари з даними митного реєстру про ознаки товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, контрафактних, піратських товарів; оригінальних товарів [10].

Вказане свідчить про те, що у нормативно-правових актах існує класифікація товарів як об'єктів права інтелектуальної власності на контрафактні, піратські та оригінальні товари. Частина 3 ст. 397 Митного кодексу України визначає оригінальний товар, я товар, який було виготовлено за згодою правовласника, або товар, виготовлений особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником [11]. Проте, вказана норма детально не розкриває додаткові ознаки оригінальності товару, що на практиці призводить до порушень і як наслідок - судового розгляду. На це вказує судова справа №640/17664/2006 від 06.09.2021 р., яка розглядалася в Окружному Адміністративному Суді м. Києва за позовом ТОВ «НІСОМІ УКРАЇНА» до Міністерства фінансів України (третя особа Державна митна служба України) щодо визнання протиправним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та нечинним опис характерних (типових) ознак, що містяться безпосередньо на оригінальних товарах тощо [12].

Отже, відсутність визначення «оригінальний товар» також не заважає вітчизняним судам вирішувати питання визначення розміру збитків в частині упущеної вигоди, які звичайно характеризують доходи суб'єкта права інтелектуальної власності. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 р. № 12. Такими показниками можуть бути: роздрібна ринкова ціна оригінального товару/ліцензійного примірника твору та об'єктів суміжних прав; плата за відповідні види використання творів та об'єктів суміжних прав, яка звичайно застосовується; інші подібні показники. Документами що підтверджують роздрібну ціну оригінального товару/ліцензійного примірника твору, можуть будь-які належним чином оформлені документи (лист, довідка, прайс-лист, прейскурант тощо) суб'єкта авторського права та/або суміжних прав або його офіційного представника в Україні [13].

Відсутність у нормах Митного кодексу України переліку опису дій, вчення яких визначається порушення права інтелектуальної власності, дають підстави до звернення до суду. Тому слід погодитися із думкою Ю. Вішар, який приходить до висновку, що недбале ставлення до чіткості визначення понять і самих об'єктів інтелектуальної власності у спеціалізованому та спеціальному законодавстві є джерелом, що породжує можливості для маніпулятивних правових дій, відтісняючи такі нагальні соціально-економічні проблеми, як «вічнозелені патенти», доступність ліків, реімбурсація лікарських засобів, патентний тролінг, паралельний «сірий» імпорт ліків, доклінічні та клінічні дослідження лікарських засобів тощо, у розряд другорядних [14, с. 256-257].

Отже, в практичній площині чітке нормативне визначення поняття «оригінальний товар» має важливе юридичне значення. Наведене вказує, що на практиці існують випадки, коли відсутність в законодавстві опису характерних (типових) ознак, що містяться безпосередньо на оригінальних товарах, дають підстави для судового позову. Це означає, що у разі такого порушення, весь тягар доведення такого порушення покладається на власника об'єкта права інтелектуальної власності або іншу особу яка на законних підставах використовує такий об'єкт, що у свою чергу потребує спеціальних знань для дослідження властивостей оригінального товару.