Вплив державних космічних програм на публічне адміністрування космічною сферою як основного елемента національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив державних космічних програм на публічне адміністрування космічною сферою як основного елемента національної безпеки

Світлана Петрівна Кошова, доцент Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Резюме

Кошова С.П. Вплив державних космічних програм на публічне адміністрування космічною сферою як основного елемента національної безпеки.

У статті здійснено ґрунтовну характеристику становлення та формування космічної сфери як основного елемента національної безпеки України. Охарактеризовано усі державні космічні програми розвитку та сформульовано особливості кожної програми і виокремлено їх негативні позиції. Доведено думку, що для того, щоб вивести космічну сферу на відповідний світовий рівень, державою мають прийматися радикальні технічні рішення із інвестування підприємств з метою виготовлення власних ракет та забезпечення їх запусків у космічну систему. Відповідно, запуск власних супутників українськими ракетами для України є не примарна мрія, а цілком реальна перспектива і шляхом у світле майбуття. Україна має відновити можливість удосконалення космічної сфери і підтвердити, що вона є космічною державою не тільки на папері, а й у реальності.

Ключові слова: космос, космічна діяльність, космічна сфера, публічне адміністрування, інноваційний розвиток, державні космічні програми.

Summary

Svitlana Koshova. The influence of state space programs on public administration of the space sphere as a main element of national security.

In the article the author makes a thorough description of the formation and formation of the space sphere as the main element of national security of Ukraine. All state space development programs are characterized and the peculiarities of each program are formulated and their negative positions are singled out. It has been proved that in order to bring the space sphere to the appropriate world level, the state must make radical technical decisions on investing enterprises in order to manufacture their own rockets and ensure their launches into the space system. Accordingly, launching its own satellites with Ukrainian missiles is not a nightmare for Ukraine, but a very real prospect and a path to a bright future. Ukraine must restore the possibility of improving the space sphere and confirm that Ukraine is a space state not only on paper, but also in reality. If it has a satellite, it will be a signal for foreign partners, which will be to implement their own space projects, and may lead to further space orders, but Ukraine has great potential for space development, because it has leading experts, technologies, well-established space system government education.

The author clearly formulated the peculiarities of space programs, namely: the first space program of Ukraine discussed urgent problems of formation and development of space immediately after independence, which sought ways to preserve and develop the rocket and space complex, create their own administration structure, review their specialization and establishment of effective cooperation relations; the second space program actively sought ways to involve rocket and space enterprises in international space projects; the third state space program formulated the active development of outer space and scientific experiments in the space sphere, during the operation of which changes were reflected in the active development of Ukrainian space projects; the fourth space program developed cooperation with European companies and organizations, within which a new international project “Ground Launch” was launched in 2008 - with the launch of the Zenith-3SLB; the fifth space program provided for the continuation of active activities to promote domestic rocket and space technology on the world market as part of international space projects, which lost its existence and part of the terrestrial space infrastructure after the annexation of Crimea Ukraine; The sixth active and topical space development program, called the State Space Program for 2021-2025, provided for topical ways to improve the space sector and international cooperation in this area. However, how the research area will function and develop remains a big question mark. Military actions in the process of invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine will make their adjustments in all areas of public administration, including space.

Key words: space, space activity, space sphere, public administration, innovative development, state space programs.

Постановка проблеми

Космічна сфера нині перебуває у фазі розвитку та її оптимізації. Хоча й сьогоднішня трансформація досліджуваної сфери не забезпечує результативних зрушень, оскільки її адміністрування не корелюється із вимогами сучасного адміністрування, у якому відсутнє прозоре та дієве конкурентоспроможне середовище.

Інструменти публічного адміністрування у космічній сфері має орієнтуватися на європейські темпи інноваційного розвитку та базуватися на концепції сталого розвитку і на передовому досвіді світових країн. Космічна сфера формулює довгостроковий механізм розвитку держави та виступає каталізатором розроблення й впровадження інноваційних програм її розвитку, із забезпеченням науково-технологічних рівнів інших галузей адміністрування.

Ефективна структурне переформатування космічної сфери визначається одним із пріоритетних напрямів державної політики з метою забезпечення національної безпеки України, що є засобом реалізації інноваційної стратегії економічного зростання та утвердження України як високотехнічної держави на світовому рівні.

Відповідно, космічна сфера акумулює в собі інноваційні розробки людства, які активно впливатимуть на розвиток науково-технологічного прогресу установ суміжних галузей економіки країни. Продуктивне публічне адміністрування космічної сфери із застосуванням державної допомоги реалізації державних програм за визначеними пріоритетними напрямами фундаментальних досліджень забезпечить створення сприятливого інноваційного клімату у космічній сфері.

Наразі назріла необхідність у досліджені програм розвитку космічної сфери на різних періодах розвитку суспільства, в частині формулювання національної безпеки країни та впровадження механізмів взаємовигідного співробітництва між країнами Європейського Союзу щодо розвитку космічної сфери на Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

державний космічний національна безпека

У науковому колі дослідження космічної сфери проводили такі вітчизняні вчені, як: В. Авер'янов, Ю. Алєксєєв, М. Бендиков, М. Булат, В. Горбулін, О. Дегтярьов, О. Джур, Т. Затонацька, С. Конюхов, В. Лагутін, Н. Мешко, В. Присяжний, І. Пушкар, І. Сазонець, І. Свідерська, Л. Сорока, А. Скрипник, Д. Серебрянський, А. Черкасов, Ю. Шемшученко та інші. Значний внесок у розвиток теоретичних та практичних аспектів розвитку космічної сфери здійснено такими зарубіжними науковцями, як: М. Хольцнер, Р. Штелінгер, Дж. Стігліц, І. Бузом, Б. Корчеєло та інші.

Мета та завдання дослідження

Метою статті є аналіз та розкриття основних засад формулювання державної політики у космічній сфері через розроблення та реалізацію державних програм інноваційного розвитку досліджуваної сфери.

Відповідно до поставленої мети визначено та розв'язано такі завдання:

- дослідити формування та реалізація державної політики щодо публічного адміністрування космічною сферою;

- здійснити оцінку ефективності впровадження державних цільових програм у космічній сфері.

Методика дослідження

Матеріалами дослідження є інформаційно-статистична інформація міжнародних аналітичних агентств та державних статистичних органів, монографії, статті вітчизняних і зарубіжних вчених. У статті використовувалися підходи та методи дослідження, до яких слід віднести діалектичний та структурний метод, методи аналізу й синтезу, а також статистичний метод дослідження космічної сфери та доцільність формування і реалізації державних програм розвитку.

Виклад основного матеріалу

Будь-яка діяльність, в тому числі й публічне адміністрування космічної галузі, має здійснюватися відповідно до програм становлення та розвитку тієї чи іншої сфери. Саме тому назріла необхідність у ґрунтовному дослідженні усіх програм розвитку космічної сфери та виокремленням із них найбільш актуальних питань, які виведуть досліджувану сферу на світовий рівень адміністрування.

Так, перші космічні програми України обговорювали нагальні проблеми становлення та розвитку космічної сфери відразу ж після здобуття незалежності. У них було здійснено пошук шляхів збереження й розвитку ракетно-космічного комплексу, створення власної структури адміністрування підприємствами, перегляд їхньої спеціалізації та налагодження ефективних коопераційних зв'язків.

Першу космічну програму незалежної України виявилось складно знайти. Її текст мав би бути частиною постанови, яку затвердив Кабінет Міністрів України 7 червня 1994 р. Проте весь документ складається з одного речення. Коли ж примірник змогли віднайти у архіві космічного агентства, на титульному аркуші стояла помітка: «Конфіденційно, не для преси»1.

Документи не були публічними - далась взнаки ще радянська секретність та оборонне спрямування ракетно-космічної галузі. На початку 1990-х рр. вона була в скрутному становищі: оборонні замовлення, що становили понад 80 % завантаження, припинились; підприємства, що раніше працювали в загальнорадянській парадигмі, частково втратили коопераційні зв'язки; керівники галузі вже сиділи в Києві2.

Безпосереднє фінансування космічної сфери тільки для КБ «Південне» та виробничого об'єднання

«Південмаш» у 1991 р. мало становити 420 млн $. Бюджет всієї першої космічної програми на 1994- 1997 рр. - близько $737 млн у цінах 1993 р. При цьому на дніпровському об'єднанні працювало менше чверті з 200 000 спеціалістів галузі на 130 підприємствах і дослідних організаціях.

Необхідно зазначити, що у період із 1991 по 1995 рр. різко скоротилося фінансування космічної сфери, в результаті чого зменшилася кількість працівників цієї сфери. Так, із 45000 працівників космічного підприємства «Південмашу», які працювали у 1991 р., залишилося 20000 осіб. На КБ «Південне» зменшилося працюючих із 8150 до 3100 осіб. Така тенденція негативно позначилася на усій космічній сфері.

З метою удосконалення та формування космічної політики держави на початку 1992 р. створили Національне космічне агентство України - із статусом центрального органу виконавчої влади. Усі ці процеси щодо публічного адміністрування космічною сферою в Україні відбувалися паралельно із становленням незалежності України та в умовах управлінського хаосу.

До 1991 р. КБ «Південне» розробило чотири ракетні комплекси, які можна було використовувати у мирному освоєнні навколоземного простору, а саме: «Космос», сімейство «Циклон» та «Зеніт-2». Навіть у таких надзвичайно важких умовах під час становлення незалежності України уже у 1991 р. було виготовлено та запущено 9 ракет-носіїв та 4 космічних апарати української розробки, що почало частково виводити космічну сферу із кризи.

У подальшому розпочалися розробки державних програм, які передбачали активний розвиток космічної сфери. Уже із 1993 р. почали затверджувати Державні космічні програми - загалом їх було шість, враховуючи програму на 2021-2025 рр.

Перша п'ятирічна програма передбачала запуск супутника «Січ-1» - вперше під юрисдикцією України (запуск відбувся 31 серпня 1995 р.), створення власного телекомунікаційного супутника «Либідь» та підготовку кандидата в космонавти України для здійснення космічного польоту.

Загалом, протягом 1993-1997 рр. було виготовлено та запущено 32 ракети-носія та 13 космічних апаратів української розробки.

Динаміка реалізації першої космічної програми продемонструвала як вагомий науковий, так і промисловий потенціал.

Прийняття та реалізація другої космічної програми припали на період з 1998 по 2002 рр.

Під час другої космічної програми (1998-2002 рр.) активно проводили пошук шляхів щодо участі підприємств ракетно-космічної галузі в міжнародних космічних проєктах3,4.

1998 р. ознаменувався тим, що українські підприємства розпочали роботу зі створення Міжнародної космічної станції.

Також запрацював міжнародний космічний проєкт «Морський старт» (перший пуск РН «Зеніт-3SL» відбувся 28 березня 1999 р.), було створено Спільне підприємство «Космотрас» для експлуатації конверсійної ракети РС-20 (перший пуск РН «Дніпро» відбувся 21 квітня 1999 р.).

Загалом протягом другої п'ятирічки було виготовлено та запущено 23 ракети-носія та 4 космічних апарати вітчизняного виробництва5.

Впровадження третьої Державної космічної програми припало на період із 2003 по 2007 рр.

Дана програма сформулювала активне освоєння космічного простору та наукових експериментів у космічній сфері. Усі ці зміни віддзеркалилися на активному розвитку українських космічних проєктів.

У 2003 р., наприклад, розпочався українсько-бразильський космічний проєкт будівництва стартового майданчика для нової української РН «Циклон-4» на космодромі Алкантара, поблизу екватора, який мав забезпечити Україні незалежний вихід в космос.

У рамках активного розвитку космічної сфери цього періоду було розроблено космічні апарати нового класу: «Мікрон» - на замовлення України та EgyptSat-1 - на замовлення Єгипту.

Загалом, в рамках третьої програми було виготовлено та запущено 5 космічних апаратів власної розробки. Експорт космічної продукції перевищував імпорт майже в 2,3 рази6.

Прийняття та реалізація четвертої космічної програми припали на період 2008-2012 рр. Вона включала в себе впровадження співробітництва із європейськими компаніями і організаціями. Уже у 2008 р. розпочав роботу новий міжнародний проєкт «Наземний старт» - із пуску РН «Зеніт-3SLБ».

У рамках реалізації програми у 2011 р. на орбіту вивели національний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Однак він вже давно припинив роботу, оскільки минув термін придатності критичних вузлів обладнання.

У 2012 р. з космодрому Куру у Французькій Гвіані відбувся перший пуск нової європейської РН «Вега» з маршовим двигуном верхнього ступеня української розробки та виготовлення7.

У цілому реалізація четвертої державної космічної програми характеризується запуском 27 ракетносіїв, які створені за участю України, та одним космічним апаратом вітчизняної розробки.

Прийняття та реалізація п'ятої космічної програми припали на період 2013-2017 рр. Дана програма передбачала продовження активної діяльності щодо просування вітчизняної ракетно-космічної техніки на світовий ринок в складі міжнародних космічних проєктів. Однак після анексії Криму Україна втратила частину наземної космічної інфраструктури.

У 2013 р. відбувся перший демонстраційний пуск ракетного носія «Антарес» в рамках спільного проєкту з компанією «Orbital-ATK» (США).

Наступного року РН «Дніпро» виведено на орбіту 33 космічних апарати 17 країн світу, а також перший український наносупутник «Політан-1», виготовлений у Київському політехнічному інституті.

Отже, в межах реалізації п'ятої державної космічної програми було запущено 27 ракет-носіїв, які створені за участю України.

Загалом українська космічна сфера містить у собі 40 великих виробничих підприємств. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпрі, на яких створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи керування, орієнтації і траєкторних вимірювань.

Необхідно виокремити декілька ключових засад розвитку та удосконалення космічної сфери, які відбулися в Україні протягом років незалежності.

Вагомим комерційно успішним проєктом став запуск першого супутника «Січ-1» у 1995 р., а також у 1999 р. - ракетніпроєкти «Sea Launch» та «Космотрас».

Серед вдалих кроків - ракетні проєкт «Vega і Antares» (2012 р., 2013 р.) - перший успішний досвід роботи із західними компаніями, а також «PolyITAN-1» у 2014 р. - перший студентський супутник».

І, нарешті, шостою активною та актуальною програмою розвитку космічної сфери стала Державна космічна програма на 2021-2025 рр.

Наприкінці вересня 2021 р. уряд підтримав проєкт Державної космічної програми України на 2021- 2025 рр. Космічну програму передали на розгляд народним депутатам, але її поки що так і не затвердили.

Основними засадами реалізації зазначеної державної програми є: провадження космічної діяльності в інтересах безпеки та оборони; створення космічних систем спостереження Землі; впровадження космічних технологій на ринку послуг; створення ракетно-космічної техніки; наукові дослідження у сфері космічної діяльності; правове, інформаційне, науково-методичне забезпечення заходів програми.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Орієнтовний обсяг необхідних коштів на 2021- 2025 рр. становить 40,78 млрд гривень, у тому числі з державного бюджету 15,76 млрд гривень.

Окрім цього, в рамках державної космічної програми планується запустити у навколоземний простір щонайменше сім українських супутників.

За попередніми підрахунками, непрямі доходи у сфері економіки та додаткові переваги у сфері національної безпеки, державного управління та екології за цей період становитимуть понад 16 млрд гривень.

Вважаємо за доцільне сформулювати основні засади реалізації державних космічних програм. Так, за роки незалежності у космічній сфері не проводилося жодних реформ досліджуваної сфери, але за деякими винятками займалася продажем розробок радянських часів.

Необхідно зазначити й те, що нові розробки у космічній сфері навмисно не втілювалися в життя, що уповільнювало її розвиток. І на сьогоднішній день держава не повною мірою приділяє належну увагу розвитку космічної сфери, що загрожує національній безпеці України.

На наш погляд, державі необхідно врегульовувати діяльність великих підприємств, впроваджувати комплексні реформи у цій сфері та інвестувати у її розвиток. В умовах сьогодення, у період активних воєнних дій, назріла нагальна потреба у розвитку та удосконалені власного виробництва космічних апаратів, комплексів та систем з метою забезпечення національної безпеки України. Без власного виробництва космічна сфера не зможе вийти із кризи. Водночас і перспективою для космічної сфери є також розвиток співпраці із західним світом, глибокою інтеграцією у світові ринки та залучення європейського приватного капіталу у космічну сферу.

Необхідно зазначити, що застарілі підходи щодо організації космічної діяльності в Україні не приносять потрібних результатів. Ми бачимо, як світ сьогодні комерціалізується у космічній сфері, тому маємо потребу реорганізувати українську космонавтику, щоб залишитися країною з космічним статусом.

На сьогоднішній день Україна не має свого власного космодрому та ракети-носія, що є нагальним питанням у вирішенні питання щодо формулювання національної безпеки країни під час військових дій.

Висновок

Щоб вивести космічну сферу на відповідний світовий рівень державою мають прийматися радикальні технічні рішення із інвестування підприємств (наприклад, КБ «Південне») з метою виготовлення власних ракет та забезпечення їх запусків у космічну систему. На наш погляд, запуск власних супутників українськими ракетами для України є не примарна мрія, а цілком реальна перспектива і шляхом у світле майбуття. В цілому Україна успадкувала потужну космічну галузь, яка свого часу запустила понад 400 супутників. Ми маємо відновити цю можливість і підтвердити, що Україна є космічною державою не тільки на папері, а й у реальності. Якщо ми будемо мати свій супутник, це буде сигналом для іноземних партнерів, що ми можемо здійснювати такі проєкти, й може привести до наступних замовлень. На сьогоднішній день космічна діяльність в Україні наразі перебуває у складному становищі. За останні 5-7 років вітчизняні космічні підприємства втратили багато замовників. Україна багато втратила від розриву контрактів із світовою спільнотою, але водночас це дає нову можливість налагоджувати співпрацю з іншими іноземними партнерами задля ефективного забезпечення національної безпеки України. Однак у нашої країни є великий потенціал щодо розвитку космічної сфери, адже вона має провідних фахівців, технології, налагоджену систему освіти.

Література

1 Повітряний старт із «Мрії», супутники «Січ» та «Либідь». Огляд першої космічної програми України - 1994-1997 роки.

URL: https://ain.ua/2022/01/21/persha-kosmichna-prohrama-1994-1997/

2 Возненко А.А. Вплив державного фінансування на конкурентоспроможність космічної галузі. URL: http://www.econo my.nayka.com.ua/pdf/6_2019/153.pdf

3 Становище складне, але перспективи розвитку є: у якому стані перебуває українська космічна галузь. URL: https://www. slovoidilo.ua/2022/01/13/stattja/suspilstvo/stanovyshhe-skladne-perspektyvy-rozvytku-ye-yakomu-stani-perebuvaye-ukrayinska-kos michna-haluz#google_vignette

4 Гбур З.В., Кошова С.П. перспективи розвитку космічної галузі в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 24.

C. 70-77. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/24_2021/12.pdf

5 Джур О.І. Державне регулювання підприємствами космічної галузі України: нові реалії та виклики. Ефективна економіка. 2015. № 1. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=3748

6 Негода С.О. Правове регулювання міжнародних комерційних космічних проектів: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11. Київ, 2000. 174 с.

7 Україна космічна: 20 кроків у Космос : авт.-упоряд. Микола Мітрахов ; пер. з англ. Віталій Дечук, Наталія Редчиць.

Київ : Спейс-Інформ, 2014. 152 с.

8 Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки : URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-zagalnoderzhavnu-cilovu-naukovo-tehnichnu-kosmichnu-programu-ukrayini-na-2021-2025-roki

Размещено на Allbest.ru