Нормативно-правові засади участі мешканців у місцевому самоврядуванні
Характеристика нормативно-правових аспектів участі мешканців у місцевому самоврядуванні. Стан законодавчого забезпечення права громадян на участь у прийнятті управлінських рішень та впровадження стандартів місцевої демократії, проголошених Радою Європи.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.04.2023 |
| Размер файла | 22,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нормативно-правові засади участі мешканців у місцевому самоврядуванні
Лукашевський Юрій Олегович аспірант кафедра державної політики та врядування, Інституту державного управління, Національний університет «Львівська політехніка»
Анотація
У статті проаналізовано нормативно-правові аспекти участі мешканців у місцевому самоврядуванні. Розглянуто стан законодавчого забезпечення права громадян на участь у прийнятті управлінських рішень та впровадження стандартів місцевої демократії, проголошених Радою Європи. Встановлено, що законодавство, яке гарантує участь громадян у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування, ґрунтується на міжнародних договорах України, Конституції України, законах України, актах Президента України, Кабінету Міністрів України. Міністри України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Проаналізовані положення Конституції України свідчать про те, що створено досить багатий спектр умов для становлення та розвитку інституту місцевого самоврядування, а також реалізації громадянами права на участь в управлінні місцевим самоврядуванням. У статті зазначається, що в чинному законодавстві дуже мало уваги приділяється партнерству органів місцевого самоврядування з громадськістю, і певним чином ці прогалини можуть бути усунені шляхом прийняття органами місцевого самоврядування локальних нормативно- правових актів. Доведено, що удосконалення правового регулювання сфери взаємовідносин органів місцевого самоврядування з громадськістю має здійснюватися за такими напрямами: забезпечення рівних прав громадян на громадську участь; подальше впровадження складових прозорості та відкритості в органах влади та запровадження оптимальних технологій участі громадян у вирішенні місцевих проблем, розробка та прийняття на місцевому рівні норм, які б забезпечували якомога більшу участь населення у прийнятті рішень шляхом місцева влада. Зазначається, що чинне законодавство України передбачає певні можливості для участі громадян у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування, але технології та методи цієї участі ще потребують удосконалення, а нові форми участі потребують додаткового правового закріплення. Крім того, значна частина громадян вважає, що не може впливати на рішення, які приймає влада, або не знає про методи впливу. Тому вдосконалення чинного законодавства та усунення прогалин у ньому є лише одним із шляхів покращення активної участі громадян у прийнятті управлінських рішень органами місцевого самоврядування.
Ключові слова: демократичний розвиток, закони України, органи місцевого самоврядування, участі мешканців у місцевому самоврядуванні, реформи децентралізації.
Abstract
Lukashevskyi Yurii Olegovich Postgraduate Student, Department of Public Policy and Governance, Institute of Public Administration, Lviv Polytechnic National University
REGULATORY AND LEGAL BASIS OF RESIDENT PARTICIPATION IN LOCAL GOVERNMENT
The article analyses the regulatory and legal aspects of residents' participation in local self-government. The state of legislative provision of the right of citizens to participate in management decision-making and implementation of the standards of local democracy proclaimed by the Council of Europe is considered. It has been established that the legislation that guarantees the participation of citizens in decision-making by local self-government bodies is based on international treaties of Ukraine, the Constitution of Ukraine, laws of Ukraine, acts of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, central and local executive bodies, as well as local self-government bodies. The analyzed provisions of the Constitution of Ukraine indicate that a fairly rich spectrum of conditions has been created for the establishment and development of the institution of local self-government, as well as the realization by citizens of the right to participate in the management of local affairs. The article states that in the current legislation very little attention is paid to the partnership of local self-government bodies with the public, and in a certain way these gaps can be eliminated by the adoption by local self-government bodies of a local normative legal. It has been proven that the improvement of the legal regulation of the sphere of relations between local authorities and the public should be carried out in the following directions: ensuring equal rights of citizens to public participation; further implementation of the components of transparency and openness in government bodies and the introduction of optimal technologies for citizen participation in solving local problems, development and adoption of norms at the local level that would ensure the greatest possible participation of the population in decision-making by local authorities. It is noted that the current legislation of Ukraine provides certain opportunities for citizen participation in decision-making by local self-government bodies, but the technologies and methods of this participation still require improvement, and new forms of participation require additional legal consolidation. In addition, a significant part of citizens believe that they cannot influence the decisions made by the authorities, or they do not know about the methods of influence. Therefore, improving the current legislation and eliminating gaps in it is only one of the ways to improve the active participation of citizens in making management decisions by local authorities.
Keywords: democratic development, laws of Ukraine, local self-government bodies, residents' participation in local self-government, decentralization reforms.
Постановка проблеми
Одним із головних завдань реформи децентралізації в Україні є передача повноважень та ресурсів громадам, що потребує активізації та посилення спроможності громадян самостійно або через демократичні виборні органи вирішувати місцеві проблеми. Проте мистецтво управління власною громадою нелегке і вимагає чималих знань як у галузі законодавства, так і в розумінні традицій громади, потреб її мешканців та їхнього інтересу до долею своєї громади. Отже, необхідно розуміти, що місцеве самоврядування має певний набір характеристик, які визначають його сутність і значення в системі державної влади та в суспільстві. Ось такі основні характеристики:
• місцеве самоврядування є автономним органом державної влади;
• органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси населення даного населеного пункту, є місцева рада / рада ТГ, до складу якого входять депутати, обрані прямими виборами громадян, які відповідно до закону мають право обирати та бути обраними до місцевої ради;
• органи місцевого самоврядування - місцеві ради та виконавчі комітети мають право в межах своєї компетенції видавати місцеві нормативні акти, обов'язкові до виконання для всіх громадян, фізичних та юридичних осіб, розташованих на території уповноваженої ради;
• місцеве самоврядування має: власний бюджет (не входить до складу державного), який готується виконкомом і затверджується радою; володіти майном, що не є власністю держави і перебуває у розпорядженні відповідних органів місцевого самоврядування;
• рішення органу місцевого самоврядування не може бути оскаржене в суді щодо доцільності, а лише щодо законності (зміни до Конституції щодо децентралізації включають право міського голови призупинити дію акту місцевої ради у разі його незаконності і довести його нелегітимність у суді).
Саме така форма становлення місцевого самоврядування, його ефективне підпорядкування територіальній громаді, контроль за діяльністю органів виконавчої влади місцевою радою, можливість прямого впливу виборців на їх виборні органи та посадових осіб через демократичні процедури, встановлені місцевих рад відповідно до законодавства. діяльності місцевих органів влади. Звісно, якщо сама територіальна громада готова до такої значної участі у формуванні та діяльності місцевого самоврядування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблематики нормативно-правового забезпечення участі мешканців у місцевому самоврядуванні були досить ґрунтовно розкрито в низці публікацій таких науковців, як: В. Авер'янова, В. Алексеева, О. Батанова, М. Бойко, Л. Баймуратова, В. Воротіна, І. Гуменюк, П. Діхтієвський, О. Кузьменко, О. Кравченко, П. Любченко, О. Музи, Н. Нижник, В. Погорілко, С. Стеценко, В. Скрипничук та багато інших.
В більшості праць акцентуеться увага на у межах науки адміністративного, конституційного, муніципального права, зокрема питань громадського контролю, нормотворення та правозастосування, однак в цьому дослідженні поводиться аналізування нормативно-правового забезпечення крізь призму міжнародної практики і досвіду.
Мета статті - аналізування нормативно-правових засад участі мешканців у місцевому самоврядуванні в ретроспективні.
Виклад основного матеріалу
В Україні протягом багатьох років національне законодавство закріпило власне правове регулювання механізмів місцевої демократії або інструментів безпосередньої демократії. Називаються процедури, за допомогою яких громада бере безпосередню участь у формуванні та реалізації місцевої політики місцева демократія або демократія участі. Проте тривалий час централізована система державного управління, коли переважна кількість голів муніципалітетів та депутатів місцевих органів влади виконували не безпосередні функції «службовців громади», а ручних прихильників провладні чи «рекомендовані» партійні місця зверху. Звичайно, за таких обставин місцеве самоврядування та місцева демократія переживали період відчаю і існували лише на папері.
Деструктивними факторами, що послабили ініціативу громадян та права територіальних громад, а також сформували пасивне ставлення до вирішення місцевих проблем життя громади, були:
• постійні тези від місцевих посадовців місцевої влади та депутатів місцевих палат про брак коштів;
• відсутність локальних нормативно-правових актів, а саме затверджених типових положень чи відповідних розділів статуту громади, які б чітко регламентували механізми впровадження інструментів прямої демократії. Хоча Закон України «Про місцеву автономію в Україні» надае ці права громадам.
Після Революції Гідності, вперше в історії незалежної України, попри всілякі політичні кризи, в суспільстві вдалося закріпити законодавчу та фінансову базу, необхідну для відродження справжнього самозабезпечення. уряд. Тепер головне завдання для досягнення ефективного місцевого самоврядування - це трансформація мислення мешканців громади та розуміння того, що за сучасної законодавчої та фінансової бази ніхто, крім них самих, не буде причетний до розвитку громади.
У центрі уваги громадянина має бути формування партнерських відносин з місцевою владою, перевірка та контроль їх діяльності.
Таблиця 2.1Етапи активізації участі громадськості в публічному управлінні України
|
Етапи |
Період з |
Характеристика |
Практичні результати |
|
|
Етап І |
2011 року - Україна стає учасником Open Урядове партнерство |
Прозорість та участь громадян були офіційно визнані та прийняті як основні стовпи запобігання корупції |
Багатостороння ініціатива, яка спрямована на забезпечення конкретного зобов'язання урядів сприяти прозорості, розширювати можливості громадян, боротися корупції та використовувати нові технології для зміцнення управління |
|
|
Етап ІІ |
2014 року - Після революції Гідності |
Верховна Рада України, у тісних консультаціях з Громадянське суспільство та міжнародні організації, внесли антикорупційне законодавство на новий рівень |
прийнятий пакет антикорупційних законів, у тому числі Стратегія протидії корупції 20142017 6 та Закону № 1700-VII «Про запобігання корупції», було прийнято. Основні зміни передбачали створення спеціальних установ, а саме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне агентство Бюро України (НАБУ) з розслідування корупції, Спеціальна антикорупційна служба Прокуратура (САП) та Національне агентство з розшуку, розшуку та управління активів, отриманих від корупційних та інших злочинів (ARMA). Законодавство збільшилося покарання за корупцію, що включає адміністративну або кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення |
|
|
Етап ІІІ |
2015 року - Законодавство вивело електронну демократію та електронне урядування на новий рівень. |
Прийняття законодавства щодо запровадження електронної демократії та електронного урядування |
Основними віхами стало запровадження електронних петицій та положення про відкриті дані а також про відкрите використання державних коштів. Історії успіху, як реалізація Електронна платформа ProZorro підвищила прозорість і конкуренцію в державних закупівлях та значно покращив позиції України в міжнародному електронному уряді Шкала індексу розвитку |
|
|
Етап IV |
2016 року - Партнерство відкритого уряду: план дій |
Україна реалізує третій План дій на 2016-2018 рр. на основі 17 зобов'язань переважно у сфері електронного урядування та участі громадськості |
Реалізація Зобов'язання Партнерство відкритого уряду забезпечили надійне керівництво для реалізації прозорості та підтримка участі громадян |
|
|
Етап V |
2018 року - реформа децентралізації |
У ході реформи децентралізації вплив і відповідальність місцевих і державних органів збільшуються |
Удосконалення місцевого самоврядування, з особливим акцентом на прозорість та участь громадян є життєво важливим інструментом для подолання багатьох проблем країна |
Примітка: систематизовано автором на основі [3-18]
Законодавство, що гарантує участь громадян у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування, базується на міжнародних договорах України, Конституції України, законах України, актах: Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.
До основних міжнародних догорів, що застосовуються в Україні належать такі: Загальна декларація прав людини [1], Міжнародний пакт про громадянські та політичні права [2], Європейська Хартія місцевого самоврядування [3], Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод [4], Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля [5].
З 1995 року Україна, ставши членом Ради Європи, взяла на себе певні зобов'язання, в тому числі стосовно імплементації міжнародно-правових документів, що визначають кращі стандарти та принципи функціонування місцевого самоврядування та розвитку демократії.
Слід зазначити, що такі міжнародні акти, як Європейська хартія участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівнях [5] та Конвенція про участь іноземців у суспільному житті на місцевому рівні [7], закріплюють принципи, що забезпечують участь зазначених категорій населення у вирішені питань місцевого значення, не ратифіковані Україною.
Доволі цікава ситуація склалася із ратифікацією Додаткового протоколу до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування підписаного від імені України Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України А.М. Близнюком 20 жовтня 2011 року в м. Страсбурзі [12]. Даний законопроект було винесено Президентом України 24 жовтня 2012 року на розгляд Верховної Ради і без жодних пояснень відкликано 12.12.2012 року.
Крім імплементації міжнародно-правових документів, учасники Ради Європи повинні втілювати її стандарти в економічній, соціальній, культурній, науковій, юридичній та адміністративній галузях, а також в галузі захисту та подальшого забезпечення прав i основних свобод людини.
Щодо взаємодії із громадськістю Україна має забезпечити втілення стандартів Ради Європи, передбачених рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи № 119 (2001) «Про участь громадян у місцевому публічному житті», Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи № 113 (2002) «Про відносини між громадськістю, місцевою радою і виконавчою владою в місцевій демократії (інституційні рамки місцевої демократії)», № 139 (2003) «Неурядові організації і місцева та регіональна демократія», № 182 (2005) «Про участь громадськості у справах місцевого значення і виборах».
Необхідні передумови для участі громадськості в діяльності органів місцевого самоврядування в Україні створені Конституцією України. Так, стаття 1 Основного Закону проголошує Україну демократичною державою, тобто такою, що визнає за громадянами широкий комплекс прав щодо участі в управлінні державними справами. Місцеве самоврядування, в свою чергу, гарантує жителям села, селища, міста право самостійно вирішувати певне коло місцевих справ [8].
В цілому ж, Конституцією України передбачено широкий спектр прав громадян, які сприяють їх участі у прийняті рішень органами місцевого самоврядування. Так, це права: на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34); на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (стаття 36); брати участь в управлінні державними справами, у місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (стаття 38); направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (стаття 40); на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55); користуватися об'єктами права комунальної власності відповідно до закону (стаття 41), на отримання інформації стосовно діючих законів та нормативно-правових актів, які визначають їх права і обов'язки (стаття 57), брати участь у виборах та референдумах (стаття 69) та ін.
Наведені положення свідчать про те, що Конституція України створила доволі багатий спектр умови для становлення та розвитку інституту місцевого самоврядування, а також реалізації громадянами права на участь в управлінні місцевими справами.
Залучення громадських організацій до вирішення проблем громади через підтримку їхніх проектів та ініціатив На жаль, в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено такої форми партнерства влади з об'єднаннями громадян. У той же час, його можливість випливає із законів, що регулюють соціальну сферу. Наприклад, в статті 15 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» передбачено можливість фінансування органами місцевого самоврядування програм і проектів молодіжних громадських організацій, що сприяють розвитку молоді та реалізації їхніх суспільно корисних ініціатив [10]. Стаття 7 Закону України «Про соціальні послуги» передбачає можливість залучення органами місцевого самоврядування на договірних засадах інших фізичних та юридичних осіб для надання соціальних послуг [9].
Значним поступом у питанні налагодження практичного партнерства між громадськими організаціями та органами влади стало прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» [11]. Слід зазначити, що даний Порядок несе виключно рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування, проте заслуговує на детальний аналіз та впровадження пропонованих механізмів надання підтримки проектам громадських організацій органами місцевого самоврядування.
Незважаючи на загалом позитивний вплив на розвиток інститутів громадянського суспільства в Україні, необхідно наголосити на деяких відверто дискримінаційних нормах даної Постанови:
Встановлення необгрунтованих обмежень щодо учасників конкурсу, зокрема вимога про наявність всеукраїнського статусу для суб'єктів подання, а також вимога щодо наявності реєстрації в установленому порядку не пізніше ніж за два роки до оголошення конкурсу. Не зрозуміло, яким чином реєстрація та статус організації впливають на якість проекту, програми.
В цілому можна констатувати, що в чинному законодавстві дуже мало приділяється увага партнерству органів місцевого самоврядування з громадськістю, і певним чином ці прогалини можливо усунути шляхом прийняття органами місцевого самоврядування локального нормативноправового акту, що визначав би основні принципи та напрямки партнерства.
На наш погляд, вдосконалення правового врегулювання сфери взаємовідносин місцевих органів влади та громадськості повинно здійснюватись за такими напрямками: забезпечення рівних прав громадян на громадську участь; подальше впровадження складових прозорості та відкритості в органи влади та запровадження оптимальних технологій участі
громадян у вирішенні місцевих проблем, розробка та прийняття на місцевому рівні норм, які б забезпечували якнайбільшу участь населення в прийнятті рішень місцевими органами влади.
Враховуючи рекомендації Комітету міністрів Ради Європи та Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, можна визначити наступні проблеми що потребують додаткового правового врегулювання: а) інформування органами місцевого самоврядування про перебіг обговорення з громадськістю місцевих справ; б) наближення процесу прийняття рішень до громадян, шляхом розширення механізмів консультації; б) подальшого запровадження партнерства влади та інститутів громадянського суспільства у тих сферах управління, де спільні дії дадуть більш позитивний результат; в) забезпечення врахування інтересів всіх верст населення, в тому числі груп населення значення якої не є домінуючою серед всього населення; г) збільшення залучення жителів територіальної громади до оцінювання діяльності місцевої влади; д) забезпечення справжнього впливу населення на ухвалення управлінських рішень та інформування про наслідки громадської участі, з) подальше впровадження засобів електронної демократії для забезпечення ефективного використання громадянами свого права на участь у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.
Висновки
нормативно-правовий місцеве самоврядування
Чинне законодавство України надає певні можливості для участі громадян у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування, але технології та методи цієї участі ще потребують вдосконалення, а нові форми участі - додаткового правового закріплення. До того ж, значна частина громадян вважають, що не можуть вплинути на рішення, які ухвалюють органи влади, або не знають про способи впливу. Тому удосконалення чинного законодавства та усунення прогалин у ньому є лише одним з напрямів покращення забезпечення активної участі громадян у прийнятті управлінських рішень місцевими органами влади.
Література
1. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
2. Міжнародний пакт про громадські та політичні права від 16 груд. 1966 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
3. Європейська хартія місцевого самоврядування : ратифікована учасниками Ради Європи 15.10.1985 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036.
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
5. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля свобод - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_015.
6. Європейська хартія участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівнях : [переглянута від 21.05.2003 р.] // Акти європейського права з питань регіональної політики та місцевого самоврядування / заг. ред. А. П. Яценюка. - К. : Парламентське вид-во, 2007. - С. 99-118.
7. Конвенція про участь іноземців у суспільному житті на місцевому рівні : рішення Ради Європи 05.02.1995 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_318.
8. Конституція України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
9. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/875-12.
10. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2998-12.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка». - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1049-2011-п.
12. Проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування № 0288 від 23.10.2012р. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3 511=44731
13. Коментар до Конституції України / Авер'янов В.Б., Бойко В.Ф., Борденюк В.І. та інші. 2-ге вид., випр.. й допов. Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. 568 с.
14. Нижник Н.Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні / Реформування державного управління в Україні: проблема та перспективи; за заг. ред. В.В. Цвєткова. Київ: Просвіта, 2009. 214 с.
15. Батанов О.В. Територіальна громада - основа місцевого самоврядування в Україні: монографія. Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. 168 с.
16. Бабаєв В. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: монографія. Харків: Магістр, 2004. 453 с.
17. Любченко П.М. Муніципальне право України. Навч. посіб. Харків: Видавництво «ФІНН», 2012. 496 с.
18. Адміністративне право України. Повний курс: підручник / Галунько В., Діхтієвський П., Кузьменко О., Стеценко С. та інші. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 446 с.
References:
1. Zahal'na deklaratsiia prav liudyny [Universal Declaration of Human Rights ]. vid 10.12.1948. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015. [in Ukrainian]
2. Mizhnarodnyj pakt pro hromads'ki ta politychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights]. vid 16 hrud. 1966. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043. [in Ukrainian]
3. Yevropejs'ka khartiia mistsevoho samovriaduvannia : ratyfikovana uchasnykamy Rady Yevropy [European Charter of Local Self-Government: ratified by the members of the Council of Europe ]. 15.10.1985 r. - Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036. [in Ukrainian]
4. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod [Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms]. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004. [in Ukrainian]
5. Konventsiia pro dostup do informatsii, uchast' hromads'kosti v protsesi pryjniattia rishen' ta dostup do pravosuddia z pytan', scho stosuiut'sia dovkillia svobod [Convention on access to information, public participation in the decision-making process and access to justice in matters relating to environmental freedoms ]. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_015. [in Ukrainian]
6. Yatseniuka A. P. (2007). Yevropejs'ka khartiia uchasti molodi v hromads'komu zhytti na mistsevomu i rehional'nomu rivniakh. Akty ievropejs'koho prava z pytan' rehional'noi polityky ta mistsevoho samovriaduvannia. [European charter for youth participation in public life at the local and regional levels. Acts of European law on issues of regional policy and local self-government]. Parlaments'ke vyd-vo, 99-118. [in Ukrainian]
7. Konventsiia pro uchast' inozemtsiv u suspil'nomu zhytti na mistsevomu rivni : rishennia Rady Yevropy 05.02.1995 . Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_318. [in Ukrainian]
8. Konstytutsiia Ukrainy. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr.
[in Ukrainian]
9. Zakon Ukrainy «Pro osnovy sotsial'noi zakhyschenosti invalidiv v Ukraini». - Retrieved from: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/875-12. [in Ukrainian]
10. Zakon Ukrainy «Pro spryiannia sotsial'nomu stanovlenniu ta rozvytku molodi v Ukraini». - Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2998-12. [in Ukrainian]
11. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12 zhovtnia 2011 . № 1049 «Prozatverdzhennia Poriadku provedennia konkursu z vyznachennia prohram (proektiv, zakhodiv), rozroblenykh hromads'kymy orhanizatsiiamy ta tvorchymy spilkamy, dlia vykonannia (realizatsii) iakykh nadaiet'sia finansova pidtrymka». - Retrieved from:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1049-2011-p. [in Ukrainian]
12. Proekt Zakonu pro ratyfikatsiiu Dodatkovoho protokolu do Yevropejs'koi khartii mistsevoho samovriaduvannia pro pravo uchasti u spravakh orhanu mistsevoho samovriaduvannia № 0288 vid 23.10.2012. - Retrieved from: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id= &pf3511=44731 [in Ukrainian]
13. Averianov V.B., Bojko V.F., Bordeniuk V.I. (1998). Komentar do Konstytutsii Ukrainy [Commentary on the Constitution of Ukraine]. Kyiv: In-t zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 568 s. [in Ukrainian]
14. Nyzhnyk N.R. (2009). Pryroda ta zmist administratyvnoi reformy v Ukraini / Reformuvannia derzhavnoho upravlinnia v Ukraini: problema ta perspektyvy [The nature and content of administrative reform in Ukraine / Reforming public administration in Ukraine: problem and prospects]. Kyiv: Prosvita, 214 s. [in Ukrainian]
15. Batanov O.V. (1998). Terytorial'na hromada - osnova mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini [The territorial community is the basis of local self-government in Ukraine]. Kyiv: In-t zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 168 s. [in Ukrainian]
16. Babaiev V. (2004). Upravlinnia mis'kym hospodarstvom: teoretychni ta prykladni aspekty [Management of urban economy: theoretical and applied aspects]. Kharkiv: Mahistr, 453 s. [in Ukrainian]
17. Liubchenko P.M. (2012). Munitsypal'ne pravo Ukrainy [Municipal law of Ukraine]. Kharkiv: Vydavnytstvo «FINN», 496 s. [in Ukrainian]
18. Halun'ko V., Dikhtiievs'kyj P., Kuz'menko O., Stetsenko S. (2018). Administratyvne pravo Ukrainy. [Administrative law of Ukraine]. Kherson: OLDI-PLYuS, 446 s. [in Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, як частина політичної думки. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 17.12.2013Громадськість як один із найважливіших суб’єктів в правовому механізмі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Питання правових засад участі громадськості у прийнятті рішень, що стосуються довкілля, врахування інтересів.
реферат [17,0 K], добавлен 14.05.2011Забезпечення участі та усунення захисника від участі у кримінальній справі. Оскарження адвокатом судових рішень по цивільній справі, які набули законної сили. Процесуально-правові засади участі адвоката-представника у вирішенні господарських спорів.
реферат [26,8 K], добавлен 20.10.2010Поняття нормативно-правового акту, його ознаки й особливості. Чинність нормативно-правових актів у просторі. Види нормативно-правових актів, критерії їх класифікації. Підзаконні нормативно-правові акти та їх види. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [239,3 K], добавлен 04.01.2014Аналіз тенденцій розвитку конституційного процесу, проблема ефективної участі громадськості в ньому. Дослідження головних принципів демократії. Прояснення механізмів прийняття конституцій. Особливості реалізації норм конституційного права в Україні.
статья [48,7 K], добавлен 11.09.2017Сутність забезпечення права на захист у кримінальному провадженні: поняття та правові основи. Зміст засади забезпечення права на захист. Організаційні аспекти забезпечення захисником цього права. Окремі проблеми цього явища в контексті практики ЄСПЛ.
диссертация [2,7 M], добавлен 23.03.2019Ознаки нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила. Ознаки та види законів. Підзаконний нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі просторі і за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 14.11.2010Принцип диспозитивності цивільного судочинства у цивільному процесуальному законодавстві. Права та обов’язки позивача. Мета, підстави та форми участі у цивільному процесі. Класифікація суб’єктів в залежності від підстав участі у цивільному процесі.
реферат [24,6 K], добавлен 29.03.2011Поняття і ознаки нормативно-правових актів, їх юридична сила, ієрархія. Поняття конституційного та кодифікованого закону. Державна реєстрація відомчих нормативно-правових актів та вступ їх у дію. Особливості систематизації нормативно-правових актів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 02.01.2014Характеристика нормативно-правового акту: поняття, ознаки, класифікація. Дослідження меж дії нормативно-правових актів: у часі, в територіальному відношенні, по колу осіб. Місце та роль закону у системі нормативно-правових актів. Верховенство закону.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 27.05.2010Загальна характеристика участі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, при розгляді в судах цивільних справ та суді першої інстанції. Законодавчі підстави та форми участі, аналіз судових рішень.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 02.01.2010Реальне забезпечення прав і свобод людини і громадянина як найважливіша ознака правової держави. Процесуальний статус захисника. Способи залучення адвоката як захисника до участі у справі. Спірні питання участі захисника у кримінальному проваженні.
реферат [46,8 K], добавлен 24.12.2013Аналіз нормативно-правового забезпечення державно-приватного партнерства в країнах Східної Європи. Регулювання механізму державно-приватного партнерства та шляхи реформування моделей участі приватного сектора в проектах державно-приватного партнерства.
статья [27,7 K], добавлен 31.08.2017Поняття та класифікація джерел права. Джерела права в гносеологічному значенні. Характеристика, види і форми нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти у часі, просторі, по колу осіб. Джерела права, їх історичний розвиток. Правовий прецедент.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 14.04.2012Закон, його ознаки та види. Поняття Закону та його співвідношення з Законодавчим актом. Види підзаконних нормативно-правових актів. Юридичні властивості нормативно-правових актів. Поняття, підстави і класифікація підзаконних нормативно-правових актів.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.04.2011Обставини, що виключають участь судді або народного засідателя в розгляді справи. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи. Обставини, що виключають участь у справі захисника, представника потерпілого, цивільного позивача.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 21.03.2007Поняття, властивості, юридична сила та дія нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів за юридичною силою. Юридичні властивості та види законів. Види підзаконних нормативно-правових актів. Забезпечення правомірності використання актів.
презентация [1,3 M], добавлен 03.12.2014Поняття, ознаки, структура та види норм права як загальнообов'язкових правил поведінки, санкціонованих державою. Сутність нормативно-правових актів; їх класифікація за юридичною силою. Способи викладення норм права у нормативно-правових приписах.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 18.03.2014Поняття соціального розвитку села. Медичне обслуговування мешканців села. Правове регулювання житлового будівництва на селі та в сільській місцевості. Правове забезпечення культурно-побутового і спортивно-оздоровчого обслуговування сільських мешканців.
научная работа [36,0 K], добавлен 30.01.2011Аналіз стану нормативно-правового забезпечення органів та підрозділів безпеки дорожнього руху сил охорони правопорядку. Міжвідомча взаємодія військових формувань та правоохоронних органів. Шляхи удосконалення нормативно-правових засад цієї сфери.
статья [61,9 K], добавлен 05.10.2017
