Правові аспекти порушення економічної конкуренції в агропромисловому секторі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Правові аспекти порушення економічної конкуренції в агропромисловому секторі України

Покальчук Михайло Юрійович,

кандидат юридичних наук, доцент, асистент кафедри земельного та аграрного права

Нікіта Денис Романович,

студент IV курсу факультету прокуратури

Анотація

Стаття присвячена актуальним правовим проблемам, що стосуються порушень законодавства про економічну конкуренцію в агропромисловому секторі України. Передусім слід відзначити, що Україна є аграрною державою з великим виробничим потенціалом, а тому даний сектор економіки є одним із провідних сьогодні. Саме цей фактор зумовлює високій рівень конкуренції на ринках сільськогосподарської продукції серед суб'єктів господарювання та безумовно створює необхідність ефективного правового регулювання та додаткового контролю конкурентних відносин з боку держави.

Насамперед, авторами було проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку конкурентних відносин в агропромисловому секторі, стан законодавства щодо захисту економічної конкуренції та його відповідність реаліям суспільних відносин, що склалися. Окрім цього, простежена позитивна динаміка зменшення кількості антиконкурентних правопорушень порівняно з минулими роками. На підставі ретельного аналізу звітності та поточної діяльності Антимонопольного комітету України встановлені найбільш розповсюджені антиконкурентні правопорушення, до яких належать: зловживання монопольним становищем; антиконкуретні дії, що призводять до спотворення результатів торгів; а також недобросовісна конкуренція.

У статті досліджені склади зазначених антиконкурентних правопорушень, з'ясовані причини та закономірності їх виникнення, особливості кваліфікації, а також зосереджено увагу на проблемних питаннях, особливо, пов'язаних із процесуальною діяльністю уповноважених суб'єктів при розгляді справ та притягненні до відповідальності винних осіб. Авторами дослідження запропоновані шляхи подолання існуючих проблем з огляду на специфіку відносин в агропромисловому секторі України, зокрема, за допомогою розробки системи превентивних засобів, удосконалення законодавства, напрацювання нових прийомів та способів виявлення та протидії антиконкурентним правопорушенням, а також запозичення досвіду у провідних країн світу в частині боротьби із такого роду порушеннями.

Ключові слова: антиконкурентні правопорушення, агропромисловий сектор України, Антимонопольний комітет України.

Abstract

MykhailoYuriyovychPokalchukCandidateoflegalsciences, associateprofessor, assistantattheDepartmentofLandandAgrarianLaw, NationalUniversityofLawnamedafterYaroslavtheWise

NikitaDenysRomanovychIV yearstudentoftheFacultyofProsecutor's Office, NationalUniversityofLawnamedafterYaroslavtheWise

Legal aspects of violation of economic competition in the agricultural sector of Ukraine

Thearticleisdevotedtocurrentlegalproblemsrelatedtoviolationsofthelegislationoneconomiccompetitioninthe agro-industrialsectorofUkraine. Firstofall, itshouldbenotedthatUkraineisanagrariancountrywithgreatproductionpotential, andthereforethissectoroftheeconomyisoneoftheleadingtoday. Itisthisfactorthatleadsto a highlevelofcompetitioninthemarketsofagriculturalproductsamongbusinessentitiesanddefinitelycreatestheneedforeffectivelegalregulationandadditionalcontrolofsuchrelationsbythestate.

Keywords: anti-competitiveoffenses, agro-industrialsectorofUkraine, AntimonopolyCommitteeofUkraine.

Основна частина

Постановка проблеми. Україна є унікальною державою, бо їй вдалося сконцентрувати у собі потужний аграрний потенціал і як наслідок забезпечувати значні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, сформувати та розвивати внутрішньодержавний ринок сільськогосподарської продукції, зберігати лідерство серед експортерів сільськогосподарської продукції на європейському та світовому ринку, а також сприяти розвитку іноземних інвестицій. По даним статистики в середньому аграрний сектор формує 10 відсотків ВВП, що є достатньо високим показником. Поміж цим в Україні функціонує розгалужена система сільськогосподарських підприємств у різних його організаційно правових формах, кількість яких з кожним роком зростає. Серед них найпопулярнішими, станом на 2021-2022 роки, є фермерські господарства, чисельність яких сягає приблизно 40 тисячі, господарські товариства (приблизно 7-8 тисяч), приватні підприємства та інші. Неодмінно все це є позитивними чинниками, що впливають на економічний розвиток країни, стимулювання бізнесу та конкуренції. У той же час перед державою постає ряд завдань, спрямованих на ефективне регулювання відносин у сфері сільського господарства, зокрема, за допомогою дієвих правових механізмів.

На наш погляд, особливої уваги з боку правників та науковців потребує проблематика відносин конкуренції в агропромисловому секторі, а особливо, питання, пов'язані з порушеннями правил економічної конкуренції та встановленням юридичної відповідальності за такі правопорушення. Актуальність даної проблеми з кожним днем зростає, та обумовлюється бажанням конкуруючих суб'єктів господарювання зайняти лідерство в погоні за прибутками та сферами впливу, що нерідко супроводжується використанням не правових способів та прийомів провадження діяльності, недобросовісною поведінкою, зловживаннями з боку конкурентів та зацікавлених осіб. У свою чергу це вимагає від держави посиленого контролю у зазначеній сфері, оперативного реагування на такі порушення та притягнення винних до відповідальності, а також розробки дієвої системи превентивних заходів. Головна мета таких дій - забезпечення прозорої, чесної та ефективної конкурентної політики в Україні. При цьому не слід забувати про те, що органи публічної влади, здійснюючи свою діяльність в інтересах суспільства, повинні діяти неупереджено, прозоро та об'єктивно, а також втручатися у діяльність суб'єктів господарювання виключно в межах наданих їх повноважень, при цьому дотримуючись принципів законності, пропорційності та справедливості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями конкурентних правопорушень у господарській діяльності займалися Т.І. Швидка, Т.Г. Удалов, С. Шкляр, з точки зору аграрного права авторитетним науковим надбанням є роботи таких правників, як Г.С. Корнієнко, Т.В. Курман, В.П. Станіславський, А.М. Статівка, В.Ю. Уркевич, О.М. Туєва та інші. Незважаючи на існуючий об'єм наукових напрацювань, недостатня кількість робіт присвячена саме проблемам конкурентних правопорушень в агропромисловому комплексі України.

Метою статті є дослідження найпоширеніших конкурентних правопорушень в агропромисловому секторі та з'ясування проблемних питань, пов'язаних із правозастосуванням.

Виклад основного матеріалу. Для нормальної діяльності Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) як спеціального державного органу, що діє відповідно до Закону України «Про антимонопольний комітет» від 26 листопада 1993 року, №3659-XII, та покликаного для захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, принципово важливим є створення як процесуального законодавчого підґрунтя, яке б визначало належну та ефективну процедуру розгляду справи та притягнення до відповідальності, так і матеріального, яке б в свою чергу встановлювало перелік конкурентних правопорушень та однозначно формулювало б їх склади. Влучно з цього приводу зазначав С. Шкляр, що досліджувана сфера правового регулювання перебуває лише у стані свого розвитку та систематизації, сьогодні існують розрізнені нормативно-правові акти, якими лише частково врегульовано окремі питання здійснення контролю над дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції [1, с. 45]. Відтак, для подальшої еволюції нормативного регулювання відносин конкуренції, вкрай необхідним є активна діяльність законодавчого органу щодо формування нових або удосконаленнях існуючих нормативно-правових актів, запозичення досвіду європейських країн, а також формування власної судової практики.

Наразі, аналіз поточної діяльністі АМКУ, зокрема опублікованої звітності за період з 2018 по 2021 роки, а також відповідні рішення у справах про порушення економічної конкуренції в агропромисловому секторі, дозволяють простежити позитивну динаміку зниження кількості порушених справ та кількості рішень щодо притягнення до відповідальності та накладення санкцій. Звісно, що антиконкурентні правопорушення продовжують вчинятися, зокрема, аналіз звітності та рішень АМКУ дозволяє констатувати, що більшість антиконкурентних правопорушень пов'язані саме із зловживання монопольним становищем на ринку. Разом з цим поширеними залишаються такі порушення, як антиконкурентні узгоджені дії, особливо у формі спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, а також провадження недобросовісної конкуренції, що також проявляється у різних формах.

Перед тим, як більш детально дослідити конкурентні правопорушення в агропромисловому секторі України, слід визначитися з змістом даного поняття, оскільки легально воно не закріплене в існуючих нормативно-правових актах. Сформувати уявлення про правову природу категорії конкурентних правопорушень допоможуть вироблені науковцями ознаки, до яких належать:

1) наявність діяння (у формі дії або бездіяльності);

2) протиправність (тобто порушення встановленої в законі заборони або невиконання передбаченого законом обов'язку);

3) наявність вини;

4) наявність наслідків у вигляді шкоди або загрози її заподіяння;

5) причинний зв'язок між протиправним діянням та наслідками [2, с. 167].

Першим і найпоширенішим правопорушенням є зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Статтею 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року №2210-III визначені обставини, наявність яких свідчить про монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання. Так, наприклад, суб'єкт господарювання займає монопольне становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента, або ж він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів чи наявності бар'єрів для доступу на ринок таких суб'єктів. Законом передбачені інші обставини, що обумовлюють визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне становище.

Що важливо, сам по собі факт визнання суб'єкта таким, що займає монопольне становище не утворює складу конкурентного правопорушення. Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 22.05.2018 у справі №903/649/17, де зазначив, що розпорядження «Про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку», прийняте в межах компетенції органів Комітету, з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, не порушує права, свободи та інтереси суб'єкта господарювання [3]. Отже, для встановлення зловживання АМКУ повинен керуватися статтею 13 Закону «Про захист економічної конкуренції», де передбачений перелік умов, доведення яких окремо або в сукупності свідчить про зловживання суб'єктом господарювання монопольним становищем.

Закон передбачає різні правові підстави для початку розгляду справи про порушення конкурентного законодавства. Так, справи порушуються за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності інших суб'єктів; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України [4].

Аналіз діяльності АМКУ у агропромисловому секторі свідчить про те, що сьогодні правозастосовною практикою вироблені ефективні та дієві механізми реагування на будь-які прояви конкурентних правопорушень. Так, початку розгляду справ щодо зловживання монопольним становищем передує комплексе вивчення і дослідження рику як загальнодержавного, так і місцевих. Зокрема, у межах ринків вивчаються рівні концентрації підприємств та їх об'єднань, показники цін, умови укладання угод, динаміку виходу на ринки нових суб'єктів і так далі. У разі встановлення ознак зловживання монопольним становищем, відповідні органи АМКУ ініціюють розгляд справи або навпаки звітують про те, що відсутні обставини, які б могли свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Так, наприклад, протягом 2020 року Комітетом було завершено дослідження загальнодержавного ринку цукру в Україні і надалі встановлено, що ситуація на ринку є стабільною і відсутні підстави для відкриття проваджень.

Інша ситуація спостерігається на загальнодержавному ринку патоки крохмальної кукурудзяної, де в цьому ж році було проведено дослідження стану ринку. За підсумками такого дослідження було порушено справу щодо групи підприємств за ознаками зловживання монопольним становищем. У ході розгляду справи, яка була складною з огляду на те, що остання велася відразу щодо трьох відповідачів, були проведені комплексні процесуальні дії, які включали в себе позапланові виїзні перевірки, відібрання пояснень, направлення вимог щодо отримання інформації як органам державної влади, так і суб'єктам господарювання [5]. Під час розгляду справи вперше було застосовано тест SSNIP (тест гіпотетичного монополіста), особливість якого в тому, що він дає можливість визначити межі товарного ринку, якщо за допомогою інших (якісних) методів, передбачених Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища, вони не можуть бути однозначно визначені. За наслідками розгляду справи Комітет констатував порушення у формі необгрунтованих підвищень цін на патоку та сиропи, а також у встановленні різних умов до рівнозначних угод з покупцями цього товару без обгрунтованих причин, що в кінцевому рахунку призвело до накладення штрафних санкцій на групу суб'єктів господарювання.

Отже, на сьогодні ми спостерігаємо позитивні зміни в контексті боротьби із зловживаннями монопольним становищем на ринках сільськогосподарської продукції, що полягають у зменшенні правопорушень з боку конкуруючих підприємств, а також ефективній роботі органів Антимонопольного комітету України.

Ще одним конкурентним правопорушенням в агропромисловому секторі, яке так само завдає шкоди відносинам конкуренції або створює реальну загрозу її заподіяння, є узгоджені дії суб'єктів господарювання, що призвели до спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист від економічної конкуренції» - антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Фактично, це є єдина правова норма, що формує зміст і визначає склад такого конкурентного правопорушення. Доволі важко, користуючись таким обмеженим тлумаченням, належним чином встановити усі обов'язкові ознаки складу конкурентного правопорушення, а відповідно і правильно кваліфікувати діяння суб'єктів господарювання, встановити вид та розмір відповідальності. Так само це призводить і до процесуальних перешкод, зокрема, що стосується процедури доказування на етапі розгляду справи.

Вірно зазначає Т. Швидка, що сфера публічних та державних закупівель є ареною для здійснення конкурентних правопорушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів тендерів, торгів, аукціонів, конкурсів, і, на жаль, рівень змов у сфері публічних закупівель вкрай високий, що є наслідком прогалин у конкурентному законодавстві [6, с. 70]. Станом на 2019 рік агропромисловий комплекс займає друге місце після ринку будівництва та будівельних матеріалів за показником кількості порушень економічної конкуренції в частині спотворення результатів торгів.

Незважаючи на помітні позитивні нововведення в галузі публічних закупівель, зокрема, впровадження електронної системи закупівель, запуску платформи Prozorro, рівень подібних порушень в агропромисловому секторі на

сьогодні залишається високим. Вбачається, що недобросовісні суб'єкти продовжують нехтувати законом, а також неписаними правилами доброчесної конкуренції, вступають між собою у домовленості шляхом таємних змов задля неправомірного впливу на результати торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Ще раз підкреслимо на негативних наслідках таких дій, а також на необхідності приведення законодавства до належного стану, яке б змогло ефективно врегулювати дані відносини, а також гарантувати іншим суб'єктам чесні та прозорі умови діяльності на ринку.

В контексті діалогу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції неодмінно слід звернути увагу на недобросовісну конкуренцію. На нашу думку, таке явище варто розглядати не як конкретне правопорушення, а як певну негативну поведінку суб'єктів господарювання, яка може виявлятися у різноманітних формах. Н. Саніахметова зазначає, що недобросовісна конкуренція - це порушення правил поведінки, котрі склалися, широко застосовуються в підприємництві і визнаються підприємцями як обов'язкові ділові норми, що завдає шкоди відносинам добросовісної конкуренції і свободи підприємницької діяльності» [7, с. 169].

На відміну від інших конкурентних порушень, питання, що пов'язані із недобросовісною конкуренцію знайшли своє відображення в окремому профільному Законі. Так, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначає вичерпний перелік видів недобросовісної конкуренції, до яких належить:

1) неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб'єкта;

2) створення суб'єктом господарювання перешкод у конкуренції;

3) незаконне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Для агропромислового комплексу характерним є доволі систематичне порушення правил добросовісної конкуренції. Для більш сутнісного розуміння проблематики таких порушень розглянемо одне із рішень Антимонопольного комітету України, пов'язаного із неправомірним використанням позначень. Так, за заявою однієї з асоціацій сільськогосподарських підприємств України (Асоціація 1) було розпочату розгляд справи стосовно іншої асоціації (Асоціація 2). Заява обґрунтовувалася тим, що Асоціація 2, що була зареєстрована пізніше, ніж Асоціація 1, незаконно, без дозволу, використовує в своїй господарській діяльності майже аналогічне комерційне фірмове найменування, таку ж саму абревіатуру та однакове позначення (гербова емблема). У межах розгляду справи було проведено експертизу зазначених об'єктів і висновком експерта було встановлено однаковість абревіатур та позначення, а також ідентичну схожість у назві фірмових найменувань. На підставі цих висновків експерт констатував, що використання Відповідачем найменувань, схожих на комерційне (фірмове) найменування Заявника, тотожних абревіатури та тотожної гербової емблеми може призвести до змішування діяльності останніх [8]. У подальшому рішенням Комітету було констатовано факт порушення у виді неправомірного використання позначень та накладено штраф на Відповідача.

При здійсненні господарської діяльності застосування суб'єктами методів недобросовісної конкуренції завжди свідчить про низький рівень правової культури та свідомості останніх. Правова природа такої поведінка ззовні нагадує примітивні шахрайські дії, пов'язані з різного роду маніпулюваннями, дискредитаціями, підкупами, зловживаннями з боку недобросовісних конкурентів. Така поведінка є недопустимою в сучасному суспільстві і потребує додаткового втручання з боку держави шляхом проведення заходів, спрямованих на запобігання такої поведінки.

Висновки. У статті були досліджені та проаналізовані конкурентні правопорушення в агропромисловому секторі, встановлені найпоширеніші види порушень, їх особливості, а також розкрита проблематика, пов'язана із правозастосуванням. До найпоширеніших і таких, що потребують уваги як з боку практиків, так і науковців, ми віднесли правопорушення, пов'язані із зловживанням монопольним становищем; антиконкуретні дії, що призводять до спотворення результатів торгів; а також недобросовісну конкуренцію. У цілому, загальна тенденція боротьби із порушення законодавства про захист економічної конкуренції в агропромислового комплексу є відносно сприятливою, по деяким напрямкам простежуються позитивні зміни, але і залишаються питання, які потребують якомога швидкого вирішення, зокрема, щодо створення превентивних механізмів попередження конкурентних правопорушень, удосконалення законодавчого підґрунтя, розширення повноважень Антимонопольного комітету України тощо.

Література

агропромисловий правопорушення анти конкурентний законодавство

1. Шкляр С. Міжнародно-правове регулювання контролю над дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Підприємництво, господарство і право. 2021. С. 45.

2. Господарське право: навчальний посібник / за заг. ред. В.С, Мілаш. Харків: Право, 2021. С. 167.

3. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2018 у справі №903/649/17. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/74221225.

4. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року №2210-Ш / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/2210-14#Text (дата звернення: 01.11.2022).

5. Рішення АМКУ від 21 грудня 2021 р. №694-р. URL: https://amcu.gov.ua/npas/pro - porushennya-zakonodavstva-pro-zahist-ekonomichnoyi-konkurenciyi-ta-nakladennya-shtrafu-286.

6. Швидка Т. І. Визначення складу антиконкурентних узгоджених дій у формі спотворення результатів тендерів як виду конкурентних правопорушень. Підприємництво, господарство і право. 2018. С. 70.

7. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. Київ. 1999. С. 169.

8. Рішення АМКУ від 10 вересня 2020 р. №582-р. URL: https://amcu.gov.ua/ storage/app/uploads/public/5f6/9ba/fc3/5f69bafc359c1968469650.pdf.

References

1. Shkljar, S. (2021). Mіzhnarodno-pravovereguljuvannjakontroljunaddotrimannjamzakonodavstvaprozahistekonomіchnoїkonkurencn [Internationallegalregulationofcontroloverpretriallegislationontheprotectionofeconomiccompetition]. Pіdpriєmnictvo, gospodarstvo і parvo - Business, governmentandlaw, 45 [inUkrainian].

2. Mdash, V.S. (2021). Gospodars'kepravo[Gospodarskoeprav].Harkiv: Pravo [inUkrainian].

3. PostanovaVerhovnogoSudu u skladіkolegnsuddwKasacijnogogospodars'kogosuduvid 22.05.2018 u spray! №903/649/17 [ResolutionoftheSupremeCourtatthewarehouseofthepanelofjudgesoftheCassationGospodarskyCourtdatedMay 22, 2018 atreferenceNo. 903/649/17]. (n.d). reyestr.court.gov.uaRetrievedfrom https://reyestr.court.gov.ua/Review/74221225 [inUkrainian].

4. ZakonUkrami «Prozahistekonomichnoїkonkurencn» [TheLawofUkraine «Aboutprotectionofeconomiccompetition»]. (n.d). zakon.rada.gov.uaRetrievedfrom https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text [inUkrainian].

5. Rishennja AMKU vid 21 grudnja 2021 r. №694-r. [ResolutionoftheAntimonopolyCommitteeofUkrainedatedDecember 21, 2021 No. 694-r.] (n.d). amcu.gov.uaRetrievedfrom https://amcu.gov.ua/npas/pro-porushennya-zakonodavstva-pro-zahist-ekonomichnoyi - konkurenciyi-ta-nakladennya-shtrafu-286 [inUkrainian].

6. Shvidka, T. І. (2018). Viznachennjaskladuantikonkurentnihuzgodzhenihdy u Баті spotvorennjarezul'tativtenderivjakvidukonkurentnihpravoporushen' [Appointmenttothewarehouseof anti-competitivebenefitsintheformofresultsoftendersas a formofcompetitiveoffenses]. Pіdpriєmnictvo, gospodarstvoіparvo - Business, governmentandlaw, 70 [inUkrainian].

7. Samahmetova, N.O. (1999). Pravovijzahistpіdpriєmnictva v Ukratm [LegaldefenderofbusinessinUkraine].Kirv [inUkrainian].

8. Rishennja AMKU vid 10 veresnja 2020 r. №582-r. [ResolutionoftheAntimonopolyCommitteeofUkrainedated 10 April 2020 No. 582-r.]. (n.d). amcu.gov.uaRetrievedfrom https://amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5f6/9ba/fc3/5f69bafc359c1968469650.pdf [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru