Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна академія управління персоналом

Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті в Україні

Андрій Васківський

здобувач

Анотація

У статті на основі системного аналізу теоретичних наукових положень, норм законодавства та матеріалів слідчої і судової практики розкриваються проблемні питання щодо особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті, визначається зміст цього елемента, здійснено спробу його класифікації, зокрема, виділено категорії злочинців, з огляду на службове становища й можливість доступу до вантажів рухомого складу на залізничному транспорті, а також залежно від ролі, яку вони виконують у злочинній групі: організатор, виконавець, пособник; обґрунтовано структуру цієї особи й кореляційні зв'язки з іншими елементами криміналістичної характеристики.

Визначено типові криміналістичні ознаки особи, яка вчиняє крадіжки вантажів на залізничному транспорті, зокрема соціально-демографічні; соціально-рольові; кримінально-правові; морально-психологічні. Основну увагу приділено визначенню функціональної затребуваності такої інформації. Доводиться, що система відомостей про особу злочинця значно підвищує ефективність процесу висування версій та планування розслідування, вибору тактичних прийомів проведення процесуальних дій та розслідування в цілому.

Ключові слова: особа злочинця, крадіжка, транспорт, залізниця, вантаж, розслідування.

Abstract

Andrii VASKIVSKY

Applicant, Interregional Academy of Personnel Management

THE IDENTITY OF THE CRIMINAL AS AN ELEMENT OF THE FORENSIC CHARACTERISTICS OF CARGO THEFT ON RAILWAY TRANSPORT IN UKRAINE

In the article, on the basis of a systematic analysis of theoretical scientific provisions, legislation and materials of investigative andjudicial practice, problematic issues regarding the identity of the criminal as an element of the forensic characteristics of cargo theft on railway transport are revealed, the content of this element is determined, an attempt is made to classify it, in particular, the categories of criminals are distinguished, in view of the official position and the possibility of access to the cargo of rolling stock on railway transport, as well as depending on the role they play in the criminal group: organizer, executor, accomplice; the structure of this person and correlations with other elements offorensic characteristics are justified.

The typical forensic characteristics of a person who commits cargo theft on railway transport are determined, in particular socio-demographic characteristics; socio-role; criminal law; moral and psychological. The main attention is paid to determining the functional demand ofsuch information. It is proven that the system ofinformation about the identity of the criminal significantly increases the effectiveness of the process ofputting forward versions andplanning the investigation, choosing tactical techniques for conducting procedural actions and the investigation as a whole.

Key words: identity of the criminal, theft, transport, railway, cargo, investigation.

Актуальність теми

Особа злочинця є центральним елементом криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті в Україні та виступає об'єктом дослідження багатьох наук кримінально-правового циклу, серед яких кримінологія, кримінальний процес, кримінальне право, і звичайно, криміналістика. Із криміналістичного блоку вивчення особи злочинця надає органам досу- дового розслідування додаткові можливості, позаяк, відомості про неї дають змогу виокремити ті дані, що необхідні для організації найбільш ефективного розшуку особи, сприяють усуненню причин та умов вчинення кримінальних правопорушень та їх рецидивів, а під час проведення слідчих (розшукових) дій - можливість ефективного встановлення психологічного контакту із підозрюваним, застосування відповідних тактичних прийомів та методів спілкування. З наведеного вище вбачається, що дослідження особи злочинця в межах криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті обумовлене потребами як науки, так і практики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці вчених-криміналістів України, зокрема П. Д. Біленчука, О. М. Джужі, Д. І. Дрозда, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, А. М. Кислого, Ю. Є. Коваля, П. О. Кудлая, В. В. Пясков- ського, В. В. Підпалого, І. В. Пирога, Ю. В. Руд- ницької, К. О. Чаплинського, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька та інших. Праці таких учених мають фундаментальний характер і складають підґрунтя для подальшого наукового пошуку. Однак, в умовах воєнних дій, зміни кримінального процесуального законодавства, реформування правоохоронної системи, корисливості, організованості, потребує окремого комплексного криміналістичного дослідження особа злочинця, яка вчиняє крадіжки вантажів на залізничному транспорті.

Метою статті є встановлення характеристики особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті в Україні.

Виклад основного матеріалу

Особа злочинця - це поняття, що виражає сутність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Обумовлена соціальним середовищем і попереднім досвідом, свідомість стає активним елементом особи, визначаючи у конкретних випадках вибір нею тієї чи іншої форми поведінки [2, с. 16]. Ознаки особи можуть бути як позитивними, так і негативними. Останні найбільш характерні для особи злочинців. З огляду на це можна говорити про типові ознаки особи, схильної до вчинення тих чи інших видів кримінальних правопорушень [4, с. 15-16].

Встановлення особи, яка вчиняє крадіжку вантажів на залізничному транспорті в Україні, належить до обов'язкових процесуальних дій, насамперед з огляду на те, що з суб'єктом кримінального правопорушення пов'язана низка обставин, які підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Кримінального кодексу України суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, суб'єктом якого може бути лише певна особа [8].

З урахуванням результатів вивчення слідчої та судової практики риси особи злочинця варто поділити на загальні та спеціальні. Загальні риси складаються переважно із соціально-демографічних ознак злочинців цієї категорії (статі, віку, ступеня освіти, досвіду роботи, сімейного стану).

У 76,9 % випадків крадіжки досліджуваної категорії було учинено чоловіками (низький відсоток серед злочинців осіб жіночої статі обумовлений психіко-фізіологічними особливостями останніх, проте, особливістю жіночої злочинної діяльності є те, що в усіх виявлених випадках вона здійснюється в складі організованих злочинних груп, у яких вони відповідають переважно надання інформації про вантаж, рухомий склад та приховування слідів кримінального правопорушення) у віці від 14 до 30 років (46,5 %), від 30 до 45 років (33,7 %), а в 19,8 % - старші за 45 років.

Серед злочинців цієї категорії громадяни України (81 %), здебільшого українці (86,2 %). Переважна більшість з них (72 %) проживає в містах й вчиняє кримінальні правопорушення в населених пунктах фактичного місця проживання, у тому числі й на території свого адміністративного обслуговування, ще 25,6 % родом з цих же міст.

Щодо освітнього рівня, то у 32,6 % було зафіксовано повну вищу і базову вищу освіту, 29,6 % - професійно технічну, 100 % - повну загальну середню та базову загальну середню освіту.

Відомості про сімейний стан, виходячи із досліджуваної емпіричної бази (у значній частині випадків у вироках не зазначається інформація про сімейний стан), встановити досить складно. Однак з вивчених протоколів допитів, можна констатувати, що більше половини з цієї категорії осіб (51,5 %) на момент вчинення кримінального правопорушення перебували у шлюбі та мали на утриманні малолітніх дітей (38,5 %).

Проте, окрім загальних даних, для методики розслідування важливе значення має криміналістична класифікація злочинців [7, с. 121]. Вона може проводитися за різними критеріями, зокрема за такими, які пов'язані зі способом вчинення кримінального правопорушення, досвідом злочинної діяльності та службовим становищем [11, с. 97]. На момент вчинення кримінального правопорушення особа може займати одне службове становище, а на момент досудового розслідування - інше, або ж взагалі не визнаватися службовою особою. Статус такої особи на момент досудового розслідування вимагає дотримання передбаченого КПК України певного порядку проведення тих чи інших процесуальних дій, а також визначає особливості їх проведення [1, с. 87].

На підставі вивчення правозастосовної практики Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Національної поліції України, а також матеріалів засобів масової інформації встановлено, що обвинуваченим у кримінальних провадженнях щодо крадіжок вантажів на залізничному транспорті часто є: працівники правоохоронних органів - насамперед поліції, прокуратури, воєнізованої охорони залізниці, керівники органів державної влади, а також інші службові особи на залізничному транспорті. Це підтверджують і результати зведеного опитування працівників уповноважених на проведення досудо- вого розслідування: підозрюваним у відомих респондентам випадках крадіжок вантажів на залізничному транспорті були працівники залізниці (керівний склад станції, чергові, слюсарі, вантажники, регулювальники швидкості, машиністи, їхні помічники, провідники укладачі потягів тощо) - 35 %; працівники правоохоронних органів (35,7 %); інші суб'єкти (12,7 %).

Виходить, що більше ніж третини випадків припадає на службових осіб залізничного транспорту, і це не дивно, оскільки систематичне учинення цього виду кримінального правопорушення вимагає спеціальні знання щодо руху потягів, правил перевезення вантажів і опломбування об'єктів рухомого складу. Водночас, на нашу думку, показник участі службових осіб у вчиненні крадіжок вантажу на залізничному транспорті значно вищий, однак, вони залишаються не виявленими, а багатьом з них, ще й в силу різних обставин вдається уникнути кримінальної відповідальності.

За функціональними обов'язками на залізничному транспорті таких осіб доцільно об'єднати у декілька груп. Першу групу (25,8 %) складають особи, що займаються обслуговуванням об'єктів залізничного транспорту: оглядачі вагонів; укладач поїзда і його помічник; регулювальники швидкості руху вагонів, локомотивна бригада; пломбувальники; працівники ремонтної бригади; кранівники та механізатори. До другої групи (18,6 %) ми віднесли осіб, що мають безпосередній доступ до вантажу: працівники бригади, що комплектують вантаж; працівники сортувальної рампи; водії та експедитори; вантажники; вантажовідправники та вантажоодержувачі. Третю групу (12,3 %) складають особи, які відповідальні за матеріальні цінності, що перевозяться рухомим складом: воєнізована охорона, що супроводжує вантаж та провідники вагонів. Четверта група (5,9 %) охоплює осіб, що працюють на залізничній станції, але не мають прямого відношення до обслуговування вантажу та рухомого складу: оператор-касир; оператори технічної служби; працівники цеху ремонту вагонів; працівники охорони станції (у 5,9 % випадків). злочинець криміналістичний крадіжка транспорт

Звідси можна виділити закономірності впливу професійних якостей злочинців на вибір способу учинення кримінального правопорушення [3, с. 44]. Наприклад, особи, які не пов'язані з обслуговуванням рухомого складу та не є працівниками залізничного транспорту, проникаючи у вагон або контейнер зазвичай грубо зривають пломбу та елементи закручування, використовуючи підручні засоби і не здійснюючи дій з маскування злочинного діяння. Тоді як працівники залізничного транспорту (кранівники, вантажники тощо) для досягнення своїх злочинних цілей використовують конструктивні недоліки контейнерів та вагонів (у 36,8 % випадків - зерновозів) вдало замасковуючи зняті запірно-пломбувальні пристрої, або взагалі, оминають їх пошкодження.

Отже, володіючи професійними знаннями і навичками, працівники залізничного транспорту вчиняють крадіжки вантажів найбільш витонченими способами і майже завжди вміло приховують свої дії. На нашу думку, особлива увага при встановленні особи злочинця повинна приділятися перевірці осіб, що мали доступ до вантажу в процесі його супроводження та технічного обслуговування (відправники, вантажники, охорона тощо), оскільки 74,8 % крадіжок, виявлених в комерційно справних вагонах, здійснюється особами, що мають доступ до вантажу через свої службові повноваження. У більшості випадків вони вчиняють крадіжки під час стоянок потягів на станціях, при здійсненні ремонтних робіт, а в окремих випадках можуть вчиняти крадіжки при безперервному супроводі вантажу.

Серед спеціальних рис осіб, які вчиняють крадіжки вантажів на залізничному транспорті, можна виокремити наступні.

Мотив злочинної діяльності. Серед головних мотивів учинення таких кримінальних правопорушень переважає користь (98 %). Будучи рушійною силою кримінальної активності, корислива мета проявляється у прагненні людини до задоволення матеріальних потреб [5, с. 74]. Проте, у 2 % випадках було встановлено, що корисливий мотив мав модифікацію у поєднанні з помстою на ґрунті з'ясування міжособистіних відносин під час розподілу капіталів та сфер впливу у злочинному середовищі.

Наявність значних фінансових можливостей, які можна використати як для забезпечення високого рівня надання правової допомоги, так і організації протидії розслідуванню. Ця риса притаманна переважно службовими особам залізничного транспорту (у тому числі керівникам залізниці), які здебільшого, уникають кримінальної відповідальності не лише за організацію крадіжок вантажів, але й за вчинення ряду інших коруп- ційних кримінальних правопорушень.

Наявність корупційних зв'язків в органах державної влади, зокрема серед правоохоронних органів. Це пояснюється з однієї сторони тим, що службові особи на залізничному транспорті самі є представниками органів державної влади, а з іншої, тим, що у більшості випадків у злочинних схемах щодо розкрадання вантажів на залізничному транспорті беруть участь самі ж правоохоронці, що без належного внутрішнього контролю, позбавляє реальної перспективи всього процесу розслідування. Також, використання корупційних зв'язків можна розглядати як одну із форм протидії у розслідуванні [6, с. 56].

Груповий характер вчинення кримінального правопорушення. Річ у тім, що сучасний технологічний процес вантажних та сортувальних станцій побудований таким чином, що в одночасному обслуговуванні вантажу та рухомого складу беруть участь представники різних служб та професій. Йде нескінченний процес обробки рухомого складу і вантажу працівниками вагонного депо, служби руху, локомотивного і складського господарства, вантажного цеху тощо. У таких умовах одноособово вчинити крадіжку вантажу, особливо на крупній станції досить складно, якщо взагалі можливо. Тим паче, що об'єднання розкрадачів в групи обумовлюється специфікою таких крадіжок - зазвичай вона здійснюється у великих та особливо великих розмірах. Для цілей криміналістичної класифікації пропонуємо виокремити «випадкову», «просту» «малу» і «велику» злочинні групи, що активно діють на залізничному транспорті в Україні.

У випадкові злочинні групи середньою чисельністю до 5 чоловік входять переважно молодь у віці від 14 до 25 років. На початковій стадії злочинної діяльності вони не мають складної структури, злочинного досвіду, чіткого плану та програми сумісних дій. Зазначеній групі властивий нестабільний рівень кримінальних доходів, крадіжки вантажів вони учиняють ситуативно, з великою періодичністю і порівняно в невеликих розмірах а її учасники пов'язані один з одним епізодично. Злочинні дії в таких групах узгоджуються перед вчиненням або у момент вчинення кримінального правопорушення, у них відсутній розподіл ролей між співучасниками. Місце, час, спосіб крадіжки обираються безпосередньо перед її вчиненням. Основу структури цих груп складають переважно особи з негативною спрямованістю, вони виявляють ініціативу вчинення крадіжок вантажів, раніше інших розпочинають вчинення злочинних дій, впливаючи, таким чином, на інших учасників злочинної групи [10, с. 30]. Проте з часом, у таких групах можливий перехід на вищий ступінь організованості.

Необхідно додати, що неповнолітні крадії вантажів на залізничному транспорті характеризуються досить нетипово на місці вчинення крадіжки. Насамперед, це проявляється у слідовій картині, їх діями після вчинення кримінального правопорушення, виду майна на яке посягають тощо [12, с. 56]. Трапляються випадки вчинення крадіжки вантажу, або пошкодження залізничного транспорту задля демонстрації власних умінь та навичок. Як слушно зазначив В. В. Підпалий неповнолітні під час вчинення крадіжок діють у більшості випадків для самоствердження, або «на публіку» [9, с. 64].

Прості злочинні групи - до 10 чоловік, утворюються за попередньою змовою та мають єдину злочинну мету. У цих формуваннях цільові установки свідомо виражені. Група цілком адаптована до умов зовнішнього середовища і готова до сумісних координованих злочинних дій. Структура групи визначається особистими якостями членів групи (ролевий характер). Втім, у цих групах часто немає яскраво вираженого лідера, взаємини носять партнерський і довірчий характер. Однак, на відміну від «випадкової» групи, даний тип має стабільний рівень злочинної діяльності.

Чисельну межу малої групи складає не більше 20 чоловік. Як показав аналіз вивчених нами кримінальних проваджень, до складу малої групи (82,6 % випадків) входять працівники залізничного транспорту (машиністи, їхні помічники, регулювальники швидкості руху, оператори, прийомоз- давачі та інші станційні робочі); і в 17,4 % випадків особи, що не працюють на залізниці (родичі, близькі знайомі, друзі і в окремих випадках - випадкові знайомі перших). Тобто, під малою групою можна розуміти відносно нечисленну за своїм складом реальну контактну спільність людей, члени якої об'єднані спільною діяльністю і знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні один з одним, що є причиною виникнення як особистих зв'язків, так і групових мотивів, цінностей і норм. Відзначимо, що, не дивлячись на малий склад, групою може бути причинений значний збиток.

У великих злочинних групах загальна чисельність осіб, задіяних у крадіжках вантажів на залізниці складає понад 20 осіб. Наприклад, у 2021 році співробітники Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України затримали злочинців, які розкрадали вантажі. На сайті Державного бюро розслідувань уточнюють, що до угруповання загалом входило понад 30 осіб. Серед них були зокрема й працівники воєнізованої охорони залізниці. Прикриття забезпечували співробітники поліції в Запорізькій області, які теж входили до угруповання. Кожна «операція» планувалася. Вохрівці - члени банди - зупиняли поїзд. Інші учасники організації перевантажували вугілля у вантажівки. За один раз група могла вкрасти близько 100 тонн вантажу [4].

Для великих злочинних груп, що спеціалізуються на крадіжках вантажів на залізничному транспорті характерним є такий розподіл ролей: організатор, виконавці, особи, що спеціалізуються виключно на відкритті вагонів, водії, особи, які надають приміщення для зберігання викрадених предметів, або відповідають за їх збут тощо. Таким чином, склад цієї групи завжди є «змішаним», тобто її членами є як працівники залізниці, так і сторонні особи. Суттєвим моментом психології злочинних груп є розподіл внутрішньо-групових статусів і ролей, починаючи від лідерів, і закінчуючи рядовими виконавцями. Комунікації членів злочинної групи орієнтовані на лідера, утворюючи своєрідну «зоряну» структуру організації групи. Дослідження підтверджують, що статус члена групи залежить від знання кримінальних (злодійських) законів і традицій, неухильного їх дотримання, злочинного досвіду, індивідуально-психологічних особливостей (інтелекту, організаторських здібностей, фізичної сили, злочинної кваліфікації тощо).

Допоміжним персоналом під час крадіжок вантажів на залізничному транспорті частіше виступають: а) «експедитори», які супроводжують викрадений вантаж до місця зберігання, або перезавантаження та відправки на експорт; б) охоронці; в) особи, які надають приміщення (склади, ангари тощо) для зберігання викраденого вантажу; г) працівники залізниці, які надають інформацію щодо рухомого складу, його охорони, місця та часу стоянки, забезпечують алібі злочинцям, вчиняють інші дії відволікаючого характеру.

Ставлення винуватих до вчиненого кримінального правопорушення, показує, що 68,7 % осіб повністю визнали себе винуватими, 18,9 % частково визнали свою провину та 10,2 % себе винуватими не визнали. Як засвідчили результати дослідження, більша частина осіб, які вчинили крадіжку вантажів на залізничному транспорті, раніше не були судимі 62 %. Характер раніше вчинених кримінальних правопорушень має такий вигляд: кількість осіб, які мають судимість за кримінальні правопорушення проти власності, становить 72 % та ще 18,5 % були засуджені за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Висновки

На основі проведено аналізу, варто надати криміналістичну характеристику особи злочинця, що вчиняє крадіжки вантажів на залізничному транспорті в Україні, зокрема, це особи: чоловічої статі (76,9 %), громадяни України (81 %), українці за національністю (86,2 %), віком від 20 до 45 років (76,6 %) несудимі (53,5 %), одружені (51,5 %), з повною вищою та базовою вищою освітою (42,6 %), або з професійно-технічною (29,6 %), працездатні, але тимчасово не працюючі (36,7 %), які з морально-психологічної сторони схильні до групового вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів. За ступенем суспільної небезпечності та кримінальної активності вони підпадають під асоціальний тип (злочинці з нестійкою установкою, яких легко залучити до злочинної діяльності за допомогою матеріальної вигоди), що найбільш поширений у категорії кримінальних правопорушень проти власності.

Найбільшу суспільну небезпеку на залізничному транспорті в Україні становлять організовані групи та злочинні організації, структура яких має такі конфігурації: організаційно-управлінська ланка; виконавська ланка; забезпечувальна ланка. Їх характерними ознаками є високий рівень організованості, планування злочинної діяльності, розподіл ролей між співучасниками, а також заподіяння шкоди у великих та особливо великих розмірах.

Література

1. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення особи обвинувачуваного в стадії попереднього слідства) : монографія. Київ : Атіка, 1999. 352 с.

2. Джужа О. М. Злочинець або особа, яка вчинила злочин (порівняльний аналіз). Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2014. No 2 (91). C. 15-21.

3. Дрозд Д. І. Розслідування крадіжок з автотранспортних засобів: дис. ... канд. юрид. наук. : 12.00.09. Київ, 2019. 237 с.

4. За один раз розтягали до 100 тис тонн вугілля: затримано крадіїв залізничних вантажів.

5. Криміналістика у питаннях і відповідях: навч. посіб. / Іщенко А. В., Пясковський В. В., Само- дін А. В., Чорноус Ю. М. та ін. Київ : ТОВ «Вид-во «Центр учбової літератури», 2016. 118 с.

6. Криміналістика: підручник: у 2 т Т. 2. / В. Ю. Шепітько, В. А. Журавель, В. О. Коновалова та ін. ; за ред. В. Ю. Шепітька. Харків : Право, 2019. 328 с.

7. Кудлай П. О. Криміналістична характеристика та особливості розслідування крадіжок вантажів, скоєних неповнолітніми з рухомого складу залізничного транспорту : дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2010. 247 с.

8. Кримінальний кодекс України : Закон від 5 квіт. 2001 р. Верховна Рада України.

9. Підпалий В. В. Криміналістична характеристика та розслідування крадіжок в умовах великого міста : дис. . канд. юрид. наук. Київ, 2021. 214 с.

10. Порядок та особливості документування та досудового розслідування розкрадання вантажів на залізничному транспорті : метод. реком. / К. О. Чаплинський, І. В. Пиріг, В. В. Єфімов та ін. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т. внутр. справ, 2017. 80 с.

11. Пясковський В. В., Чорноус Ю. М., Самодін А. В. та ін. Криміналістика : підручник / за заг. ред. В. В. Пясковського. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2020. 752 с.

12. Рудницька Ю. В. Розслідування крадіжок, вчинених неповнолітніми : дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.09. Київ, 2017. 244 с.

References

1. Вііспсішк Р D. Protscsualrn ta kгymіna1іstychnі ргоЬІсту бозіібгіїсппіа оЬуупиуасІшуапоІіо (ргоЬ- Істу котр^кзю^ ууусісппіа osoЬy оЬуупиуасІшуапоІіо у stadU рорсгсбпоііо sHdstva) : топоНгаАіа. Куіу : Atika, 1999. 352 s. [іп икгаіпіап].

2. Dzhuzha O. M. 2ІосІіупсІ^ аЬо osoЬa, уака усіупуіа z1ochyn (рогіупіаіпуі апаііг). Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. 2014. Хо 2 (91). C. 15-21. [іп икгаіпіап].

3. Drozd D. I. Rozs1іduуannіa kгadіzhok z ауІоїгаї^рогїпукИ zasoЬіу : dys. ... kand. уигуії. паик : 12.00.09. Куіу. 2019. 237 s. [іп икгаіпіап].

4. Za оЧуп raz гoztіaha1y Чо 100 tys tonn уиіііііа: za^ma^ кгаЧііу za1іznychnykh уantazhіу.

5. Кгутіпа^їука и руїаппіакИ і уіЧроуіЧіакІ: паусИ. posіЬ. / ЬИсИспко A. V., Pіaskoуskyі V. V., Бато- Чіп A. V., СИогпоі^ Yu. M. ta іп. Куіу : TOV «УуЧ-уо «ІвспЧ исИЬоуоі ііїсгаїигу», 2016. 118 s. іп икгаіпіап].

6. Кгутіпа^їука: ріЧгисИпук: и 2 t. T. 2. / V. Yu. БИсріїко, V. A. Zhuгaуc1, V. O. Копоуаіоуа ta іп. ; za red. V. Yu. БИсріїка. КИагкіу: Ргауо, 2019. 328 s. [іп икгаіпіап].

7. Кгутіпаіпуі kodcks икгаіпу: Zakon уіЧ 5 куй. 2001 г. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: Нїїр:// zakon.гada.goу.ua/1aws/show/2341-14 [іп икгаіпіап].

8. Pіdpa1yі V. V. Kгymіna1іstychna khaгaktcгystyka ta гozs1іduуannіa kгadіzhok у итогакН усІукоНо mіsta : dys. ... kand. уігуЧ. паик. Куіу, 2021. 214 s. [іп икгаіпіап].

9. Poгіadok ta osoЬ1yуostі dokumcntuуannіa ta dosudoуoho гozs1іduуannіa гozkгadannіa уantazhіу па za1іznychnomu іїапзроіїі : mctod. гскот. / К. O. ^аріу^куі, I. V. РугіД V. V. УсАтоу ta іп. Dnіpгo : Drn- ргор. ЧсгоИ. ип-t. упиїг. spгaу, 2017. 80 s. [іп икгаіпіап]. а: pіdгuchnyk / za zah. red. V. V. Pіaskoуskoho. 2-Ис rvd., рсгсгоЬ. і Чороу. КНагкіу : Ргауо, 2021. [іп икгаіпіап].

Размещено на Allbest.ru