Розслідування геноциду та екоциду в умовах воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розслідування геноциду та екоциду в умовах воєнного часу

Investigation of genocide and ecocide in wartime conditions

Іван Сиводєд

кандидат юридичних наук, докторант, доцент кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності Інституту права ім. князя Володимира Великого МАУП, начальник відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора України

Ivan Syvodyed

Candidate of Legal Sciences, Doctoral Student, Associate Professor of the Department of Law Enforcement and Anti-Corruption Activities, Institute of Law named after Prince Volodymyr the Great MAUP,

Head of the Department of the Specialized Prosecutor's Office in the Military and Defense Sphere, Office of the Prosecutor General of Ukraine

Із посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з 14 квітня 2014 року до початку вересня 2022 року від бойових дій у східній частині України (Донецька та Луганська області) постраждали або загинули від 42 до 44 тисяч людей. З 24 лютого 2022 року внаслідок війни загинуло від 13 100 до 13 300 людей. Із них 3375 цивільних осіб, приблизно 4150 українських військових та приблизно 5700 бойовиків. Крім того, з початку бойових дій на Донбасі поранили 29 500-33 500 людей. Із них від 7 до 9 тисяч цивільних, 9700 - 10700 українських військових та 12 700-13 700 бойовиків. Таким чином на цивільних припадає 25-26% від загальної кількості загиблих. Таке співвідношення стосується і поранень. Однак варто зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34% у 2014 році до 4-5% у 2019-2022 роках.

В ООН до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов'язані безпосередньо з воєнними діями. Зокрема, внаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств та самогубств, що становлять близько 30% від загальної кількості.

З 24 лютого 2022 року, коли почалося військове вторгнення Російської Федерації до України, до опівночі (за місцевим часом) 20 серпня 2022року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 10 308 жертв серед цивільного населення країни: 4597 загиблих та 5711 поранених», - йдеться у повідомленні.

За даними ООН, серед загиблих: 1775 чоловіків, 1186 жінок, 128 дівчат і 144 хлопчиків, а також 41 дитина та 1323 дорослих, стать яких поки що невідома. Одержали поранення: 1159 чоловіків, 810 жінок, 127 дівчат та 168 хлопчиків, а також 176 дітей та 3271 дорослий, стать яких невідома. Як зазначили в ООН, більшість людей загинуло від вибухової зброї із широкою зоною поразки - важкої артилерії, реактивних систем залпового вогню, ракет та авіаударів.

Ключові слова: кримінальне процесуальне законодавство України, військові дії, збройна агресія, військова агресія, процесуальні новели, геноцид, екоцид.

With reference to the Office of the UN High Commissioner for Human Rights, from April 14, 2014 to the beginning of September 2022, from 42 to 44 thousand people were injured or killed in the fighting in the eastern part of Ukraine (Donetsk and Luhansk regions). Since February 24, 2022, between 13,100 and 13,300 people have died as a result of the war. Of them, 3,375 are civilians, approximately 4,150 are Ukrainian military personnel, and approximately 5,700 are militants. In addition, 29,500-33,500 people have been injured since the beginning of hostilities in Donbas. Of them, 7,000 to 9,000 civilians, 9,700 to 10,700 Ukrainian military personnel, and 12,700 to 13,700 militants. Thus, civilians account for 25-26% of the total number of dead. This ratio also applies to injuries. However, it is worth noting that this ratio has changed significantly over the years: from 33-34% in 2014 to 4-5% in 2019-2022.

Key words: criminal procedural legislation of Ukraine, procedural novels, genocide, ecocide. military actions, armed aggression, military aggression,

Постановка проблеми

Удосконалення та кваліфікації правопорушень, які вчиняються військовослужбовцями та в період військового часу раніше досліджувалися наступними фахівцями Ахметшин Х.М. (Кваліфікація військових злочинів), Богуцький П.П. (Основи військового права України), Васильев Н.В. (Поняття та склад військового злочину. Покарання за військові злочини), Герцензон О.А., Пуговкін Г.Н. (Військові злочини), Матвійчук В.К. (Військові злочини. Характеристика, методика, розслідування та запобігання), Навроцький В.О. (Кримінальне право України. Особлива частина), Панов М.І., Касинюк В.І., Харитонов С.О. (Злочини проти встановлення порядку несення військової служби (військові злочини).

Збройна агресія Російської Федерації (надалі - РФ) призвела до ряду викликів для здійснення кримінального провадження на території України. Необхідність внесення змін до кримінального процесуального законодавства України виникла ще у 2014 році з моменту початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, міст Донецьк, Луганських та окремих районів цих областей, початок якої встановлено положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року. Проте за вісім років триваючого збройного конфлікту всі проблемні питання так і не були ґрунтовно опрацьовані.

24 лютого 2022 року, з початком повно- масштабної війни і нападом РФ на Україну, Указом Президента № 64/2022 було введено воєнний стан по всій території України. Ракетні обстріли об'єктів цивільної інфраструктури, терор та напади на населення й активні бойові дії на значній території держави призвели до фіксації значної кількості злочинів проти основ національної безпеки, а також миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Станом на 1 серпня 2022 року з моменту широкомасштабного вторгнення правоохоронними органами України зареєстровано 25161 кримінальних правопорушень за фактами вчинення порушень законів та звичаїв війни (за ст. 438 КК України) та 12340 злочинів проти національної безпеки (за ст.ст. 110, 111, 111-1, 111-2, 113 та ін. КК України). Система правосуддя України знову опинилась у ситуації 2014 року, тільки тепер у значно більших масштабах.

Правовий режим воєнного стану, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року, визначає порядок функціонування органів державної влади в умовах збройної агресії та загрози національній безпеці, незалежності, територіальній цілісності держави, проте він не у повній мірі регулює ситуацію, яку зумовлює збройний конфлікт. При цьому норми міжнародного гуманітарного права закріплюють правову рамку, через яку оцінюється поведінка сторін конфлікту та які їх дії можуть становити найтяжчі міжнародні злочини - порушення законів та звичаїв війни.

З лютого цього року правоохоронна система України опинилась під своєрідною «лавиною» таких правопорушень. З однієї сторони, фіксуються факти вчинення воєнних злочинів, як, наприклад, напади на цивільні об'єкти, вбивства цивільних осіб, сексуальне насильство та інші, які вимагають належної уваги до деталей, значних зусиль для проведення розслідування та відповідних знань міжнародних стандартів для здійснення належної правової кваліфікації діянь. З іншої сторони, значна кількість фактів правопорушень, спрямованих проти національної безпеки, вимагають системного залучення ресурсу правоохоронних органів для їх дослідження.

На фоні цього залишаються загальнокри- мінальні правопорушення як маркер правопорядку у будь-якому регіоні. Тому в цих умовах вкрай важливо аби кримінальне процесуальне законодавство України надавало всі можливості для системи правосуддя виконувати покладені на неї поточні завдання та подолати нові виклики.

Але, попри умови воєнного стану в Україні, продовжує активне опрацювання та прийняття актуальних на сьогодні законів. З 24 лютого 2022 року активізувалася робота Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної ради України, Комітетом підготовлено 27 законів, з головних у напрямку удосконалення норм кримінального кодексу нами виділяються наступні Закони України, але проблемні питання геноциду та екоциду не досліджувалися, науковцями певні методики розслідування цих правопорушень не розроблялися.

Протягом усього періоду існування людства наша планета страждає від різноманітних стихійних лих та катастроф, а за останні століття до цього приєдналась антропогенна діяльність, що значно посилила забруднення навколишнього природного середовища та створила безліч проблем довкіллю, а через це погіршилась якість життя людей на планеті. Одна з найактуальніших проблем XX - XXI сторіччя - надмірний ріст споживання товарів та послуг, а у зв'язку з цим - рекордні викиди вуглецю в атмосферу, що має своїм наслідком незворотні процеси для навколишнього природного середовища у вигляді глобального потепління та зміни клімату в планетарному масштабі. Останні роки не стали винятком, та навіть пандемія, спричинена Covid-19, значно не вплинула на цю болючу проблему. До вже зазначених причин можна додати ще й постійне вирубування лісів, забруднення водних об'єктів шляхом розливу нафти, масштабні пожежі, повені тощо, спричинені безвідповідальною діяльністю людини. Також, окрім нанесення шкоди екології у мирний час, вона страждає і під час воєн, де застосовують різноманітну зброю (міни, хімічну та радіоактивну зброю тощо), і, як наслідок, це унеможливлює використання людьми значної частини ресурсів як для економічної діяльності, так і для проживання загалом. Саме тому можна стверджувати, що екологічна безпека є актуальним питанням, що потребує поглибленого вивчення та законодавчого врегулювання на рівні як українського, так і міжнародного законодавства, а саме закріплення юридичної відповідальності за вчинення протиправних дій, що можуть зашкодити навколишньому середовищу.

Метою роботи є дослідження термінів «екоцид, геноцид», його походження, значення, елементів цього складу злочину (проблема визначення суб'єкта злочину), місця в системі злочинів, а також розгляд вітчизняної та міжнародної практики.

Аналіз наукових публікацій. Питанням екоциду займалося чимало видатних науковців, таких як Г.А. Гончаренко, С.М. Мохончук, М.П. Куцевич, А.В. Фокін, Ю.О. Решетов, Ф.І. Кожевников, І.І. Карпець, Девід Кротт та інші.

Виклад основного матеріалу

Термін «екоцид» походить від грецького «oikos», що означає «будинок», і латинського «caedо», що означає «знести» або «вбити». Відповідно до Міжнародного словника Мерріам-Вебстер слово «екоцид» означає руйнування значних територій природного середовища як наслідок діяльності людини [11]. У 1950-х роках американський біолог Артур У. Галстон входив до групи вчених, яка розробляла Agent Orangе - хімічну суміш, що викликає онкологічні захворювання і генетичні мутації. З часом її почали використовувати американські військові як розпилювач на війні на території Південного В'єтнаму, і тільки у 1970 році на Конференції з питань війни і національної відповідальності вищезгаданий фахівець ввів у обіг термін «екоцид», що найменував знищення джунглів В'єтнаму, а вже у 1972 році шведський прем'єр-міністр Улоф Пальме у своїй промові на Конференції ООН із навколишнього середовища людини, розглядаючи питання величезних руйнувань, спричинених бомбардуваннями, широкомасштабним використанням бульдозерів та гербіцидів, фактично закріпив термін «екоцид», вимагаючи термінової міжнародної уваги до зазначених проблем. У наступних роках серед науковців та антивоєнних активістів відбувалися бурхливі дискусії стосовно Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 1948 року, та потім деякі країни проголосували за внесення поняття «екоцид» до міжнародного акту. Врешті-решт, до Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства від 1991 року було внесено статтю 26, яка проголошувала, що людина, яка умисно заподіює або наказує завдати шкоди навколишньому середовищу, в разі визнання її винною повинна бути покарана, але у 1995 році її було виключено. З вищенаведеного можна зробити висновок, що офіційно екоцид ніколи не визнавався на рівні міжнародних нормативних актів. Однак Римський статут 2002 р. Міжнародного кримінального суду (далі - МКС) згадує навколишнє середовище лише раз у контексті військових злочинів і в ситуаціях, що юридично кваліфікуються як збройні конфлікти. Проте, окрім військових злочинів, ще одним інструментом захисту навколишнього середовища під юрисдикцією МКС є злочини проти людяності, але ця категорія має суто антропометричний характер і полягає у руйнуванні навколишнього середовища шляхом «вчинення масової або систематичної атаки» проти мирного населення [8].

Майже через 20 років питання екоциду знову набирає актуальності на міжнародному рівні. Важливо відзначити, що активісти та вчені-юристи наполегливо прагнули зробити екоцид міжнародним злочином поряд зі злочином геноциду, злочинами проти людства, воєнними злочинами та злочином агресії, які закріплюються у п. 1 ст. 5 Римського статуту МКС. Тому вже у грудні 2020 року фондом Stop Ecocide була скликана експертна група міжнародних юристів, яка 22 червня 2021 року висунула пропозицію стосовно визначення екоциду як «незаконних чи необгрунтованих дій, вчинених з усвідомленням того, що існує суттєва ймовірність заподіяння такими діями серйозної, широкомасштабної або тривалої шкоди навколишньому середовищу» [5]. Нині масове винищення, забруднення природних ресурсів та інші подібні дії становлять склад злочину, передбачений у кримінальному законодавстві тієї чи іншої країни. Закріплення у Кримінальному кодексі України (далі - КК України) ст. 441 «Екоцид», що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років за масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу [4], висуває Україну на один рівень із зарубіжними країнами, де це положення вже має місце. Об'єктом екоциду виступає безпека природи як середовища проживання людини [2-3, 6].

Крім цього, ст. 442 КК визначає геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

Однак стосовно цього елементу злочину у науці існують інші думки. Наприклад, у М.Ф. Реймарс - це середовище проживання всього живого, у Г.С. Хозіна та

О.В. Фокіна - середовище проживання цілого народу, а у Б. Вейсберга - природне середовище, населення, культура та виробництво біологічного продукту [6].

Предмет екоциду - рослинний світ, тваринний світ, атмосфера, водні ресурси, а також земля, надра, інші компоненти екосистеми і космічний простір. Предмет геноциду - це знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

З об'єктивної сторони злочин може проявлятися у таких формах, як: - масове знищення рослинного або тваринного світу; - отруєння атмосфери або водних ресурсів; - вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Під масовим знищенням рослинного або тваринного світу мається на увазі повне або часткове їх винищення на певній території Землі, а отруєння атмосфери чи водних ресурсів передбачає розповсюдження в повітрі, річках, озерах, морях, океанах та інших водоймищах доволі високої кількості отруйних речовин біологічного, радіоактивного або хімічного походження, які можуть спровокувати у людей тяжкі форми захворювань та навіть смерть. Не обходить цей вид дії і представників флори та фауни, оскільки це призводить до їх вимирання та загибелі. Прикладом раніше вказаних небезпечних дій може бути робота фабрик, які понаднормово викидають у навколишнє середовище забруднюючі речовини. Варто зазначити, що КК України дає невичерпний перелік діянь, які можуть відноситися до екоциду.

Так, М.І. Хавронюк наголошував, що суб'єкт екоциду є загальним (тобто це фізична, осудна особа віком від 16 років) [6]. На нашу думку, така позиція автора має фрагментарний характер, оскільки для екоциду властивий як загальний, так і спеціальний суб'єкт, що можна розглянути на прикладах загальновідомих екологічних катастроф, які можна кваліфікувати за ст. 441 КК України, - аварій на Чорнобильській АЕС 1986 року та 1989 року на танкері «ExxonValdez». Стосовно аварії на Чорнобильській АЕС, то відповідно до доповіді Міжнародної консультативної групи з ядерної безпеки головною причиною аварії стала недбалість та незадовільна поведінка обслуговуючого персоналу, що полягали в недодержанні вимог щодо роботи реактора (доволі легковажному ставленні до блокування захисту реактора) та недбалому ставленні до безпеки виробництва [7, с. 23, 28]. У вказаній екологічній катастрофі був винен саме спеціальний суб'єкт - обслуговуючий персонал, оскільки фізичну, осудну особу віком від 16 років (загальний суб'єкт) не можна допустити до обслуговування та роботи з ядерним реактором, бо вона немає потрібної освіти і посади для вчинення такої діяльності. Кажучи про аварію на танкері «ExxonValdez», необхідно вказати, що відповідно до доповіді National Transportation Safety Board щодо розслідування катастрофи «Exxon Valdez oil spill» однією із головних причин її виникнення були дії третього помічника капітана, який не мав відповідної кваліфікації та неправильно здійснив маневр судна. До того ж помилкове рішення капітана танкера, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, про те, щоби покласти обов'язок керування судном на третього помічника, який не володів навичками та не мав дозволу на виконання складних маневрів судна під час льодових умов погоди та доволі близького розташування рифів, призвело до вказаної катастрофи [10].

Так, за матеріалами Служби безпеки України (далі - СБУ) з 2014 року було відкрито 184 провадження (98 особам повідомлено про підозру, а 16 обвинувальних вироків суду вже набрали чинності). Як зазначив голова Служби безпеки України питання екології - один із елементів національної безпеки. Адже локальні порушення можуть рано чи пізно завдати величезної шкоди всій країні. Тому не дивно, що саме до підслідності Служби безпеки України віднесено злочини за статтею 441 Кримінального кодексу - «Екоцид», а серед наслідків екоциду, який завдав масштабних руйнувань і збитків державі, є повінь на Прикарпатті у червні 2020 року [1].

Постає питання у розслідуванні кримінальних правопорушень у зв'язку з захватом та бомбардуванням Запорізької атомної станції. Проблеми постають у наступних напрямках:

- огляд місця події;

- допиту;

- вилучення документації;

- розмінування території;

- призначення низки судових експертиз.

Розслідування можливих воєнних злочинів було розпочато як генеральним прокурором України, так і головним прокурором Міжнародного кримінального суду (МКС) менше ніж через тиждень після російського вторгнення. На сьогодні влада щонайменше десятка інших держав також розпочала розслідування ймовірних воєнних злочинів в Україні за універсальною юрисдикцією [9].

Ми раді, що багато країн уже взяли на себе зобов'язання зробити свій внесок у відновлення України. Проте повна відповідальність за збитки має лежати на Російській Федерації та її структурах. До цього часу міжнародне співтовариство справедливо зосередилося на посиленні санкцій.

Література

екоцид геноцид злочин

1. Іван Баканов. За матеріалами СБУ відкрито 184 кримінальних провадження щодо екологічних злочинів - Іван Баканов. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-vidkryto-184-kryminalnykh- provadzhennia-shchodo-ekolohichnykh-zlochyniv-ivan-bakanov (дата звернення: 18.09.2022).

2. Кримінальний Кодекс Республіки Білорусь. URL: https://pravo.by/document/?guid=3871&p0 =HK9900275 (дата звернення: 18.09.2022)

3. Кримінальний Кодекс Республіки Казахстан. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id= 31575252&doc_id2=31575252#activate_doc=2&pos=201;-155.39999389648438&pos2=2557;-63.399993896484375 (дата звернення: 18.09.2022).

4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14#Text (дата звернення: 18.09.2022).

5. Олег Павлюк. Правники запропонували визначення «екоциду» для Міжнародного кримінального суду, щоб він міг розглядати такі злочини. URL: https://hromadske.ua/posts/mizhnarodna-grupa-pravnikiv-rozrobila- viznachennya-ekocidu-vin-mozhe-stati-pyatim-zlochinom-zayakij-karatime-mks (дата звернення: 18.09.2022).

6. Проблеми врегулювання складу злочину про екоцид: вітчизняне та зарубіжне законодавство. URL: http://lib-net.com/content/9455_-Problemi_vregyluvannya_sklady_zlochiny_pro_ekocid_vitchiznyane_ta_ zarybijne_zakonodavstvo.html (дата звернення: 18.09.2022).

7. Чернобыльская авария: дополнение к INSAG-1: INSAG-7 : доклад Международной консультативной группы по ядерной безопасности МАГАТЭ. Вена, 1993. 146 с. URL: https://www-pub.iaea.org/ MTCD/-publications/PDF/Pub913r_web.pdf (дата звернення: 18.09.2022).

8. Jack Marley. Ecocide: why establishing a new international crime would be a step towards interspecies justice. URL: https:// theconversation.-com/ecocide-why-establishing-a-new-international-crime-would-be-a- step-towards-interspecies-justice-162059 (дата звернення: 18.09.2022).

9. https://www.dw.com/uk/vijna-rf-proti-ukraini-ta-aes-so-kaze-miznarodne-pravo/a-62886419?maca= ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml (дата звернення: 18.09.2022).

10. National Transportation Safety Board report of marine accident «Grounding of The U.S. Tankship Exxon Valdez on Blich Reef». Alaska, March 24, 1989. 257 с.

11. Webster's new world dictionary of the American Language. URL: https://www.merriam-webster.com/ (дата звернення: 18.09.2022).

References

1. Ivan Bakanov. Za materialamy SBU vidkryto 184 kryminalnykh provadzhennia shchodo ekolohichnykh zlochyniv. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-vidkryto-184-kryminalnykh-provadzhennia- shchodo-ekolohichnykh-zlochyniv-ivan-bakanov (data zvernennia: 18.09.2022) [in Ukrainian].

2. Kryminalnyi Kodeks Respubliky Bilorus. URL: https://pravo.by/document/?guid=3871&p0=HK9900275 (data zvernennia: 18.09.2022) [in Bilarus].

3. Kryminalnyi Kodeks Respubliky Kazakhstan. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id= 31575252&doc_id2=31575252#activate_ doc=2&pos=201;-155.39999389648438&pos2=2557;-63.399993896484375 (data zvernennia: 18.09.2022) [in Kazahsky].

4. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 5 kvitnia 2001 r. № 2341-III. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14#Text (data zvernennia: 18.09.2022) [in Ukrainian].

5. Oleh Pavliuk. Pravnyky zaproponuvaly vyznachennia «ekotsydu» dlia Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu, shchob vin mih rozghliadaty taki zlochyny. URL: https://hromadske.ua/posts/mizhnarodna-grupa- pravnikiv-rozrobila-viznachennya-ekocidu-vin-mozhe-stati-pyatim-zlochinom-zayakij-karatime-mks (data zvernennia: 18.09.2022) [in Ukrainian].

6. Problemy vrehuliuvannia skladu zlochynu pro ekotsyd: vitchyzniane ta zarubizhne zakonodavstvo. URL: http://lib-net.com/content/9455_-Problemi_vregyluvannya_sklady_zlochiny_pro_ekocid_vitchiznyane_ta_ zarybijne_zakonodavstvo.html (data zvernennia: 18.09.2022) [in Ukrainian].

7. Chernobylskaia avaryia: dopolnenye k INSAG-1: INSAG-7 : doklad Mezhdunarodnoi konsultatyvnoi hruppbi po yadernoi bezopasnosty MAHATE. Vena, 1993. 146 s. URL: https://www-pub.iaea.org/MTCD/- publications/PDF/Pub913r_web.pdf (data zvernennia: 18.09.2022) [in Ukrainian].

8. Jack Marley. Ecocide: why establishing a new international crime would be a step towards interspecies justice. URL: https:// theconversation.-com/ecocide-why-establishing-a-new-international-crime-would-be-a- step-towards-interspecies-justice-162059 (data zvernennia: 18.09.2022).

9. https://www.dw.com/uk/vijna-rf-proti-ukraini-ta-aes-so-kaze-miznarodne-pravo/a-62886419?maca= ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml (data zvernennia: 18.09.2022).

10. National Transportation Safety Board report of marine accident «Grounding of The U.S. Tankship Exxon Valdez on Blich Reef». Alaska, March 24, 1989. 257 s.

11. Websters new world dictionary of the American Language. URL: https://www.merriam-webster.com/ (data zvernennia: 18.09.2022).

Размещено на Allbest.ru