Окремі аспекти цифровізації у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення

Дослідження перспективного адміністративно-деліктного щодо можливості запровадження участі осіб, що беруть участь у справах про адміністративні правопорушення в провадженні за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у режимі відео конференції.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.04.2023
Размер файла 16,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У ПРОВАДЖЕННЯХ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Бєлікова Марина Іванівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри адміністративного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Анотація

Цифровізаця публічного управління за останні роки в Україні вийшла на якісно новий рівень. Значний вплив діджиталізації відобразився не лише на сервісній діяльності державних органів, а у на відправленні правосуддя, притягненню осіб до юридичної відповідальності. Розвиток електронного урядування та електронного судочинства стали пріоритетними завданнями держави, а впровадження інформаційно-комунікаційних технологій - майже ціллю номер один. Цифровізація не оминула й сферу адміністративної відповідальності. Попри початки цифровізації провадження у справах про адміністративні правопорушення все ж таки можна констатувати, що наразі ці намагання носять фрагментальний характер.

У роботі автор приділяє увагу вищенаведеним проблемам та робить аналіз перспективного законодавства щодо можливості запровадження участі осіб, що беруть участь у справах про адміністративні правопорушення в провадженні за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у режимі відео конференції.

Змістовне опрацювання перспективного законодавства, дозволило автору виокремити його недоліки. Наголошено, що термінологія перспективного акту не відповідає загальновживаній в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Крім того, проект Закону передбачає можливість надання активній ролі суду щодо самостійної ініціативи залучення учасника справи про адміністративні правопорушення до розгляду справи в режими відео конференції, тим самим запроваджуючи непритаманний адміністративно-деліктному законодавству принцип офіційності.

Також автором зазначено, що попри відсутність наразі положень чинного законодавства про можливість участі осіб, які беруть участь у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення в провадженні, зокрема в розгляді справи, фактично така можливість надається деякими судами, однак судова практика з цього питання не є однорідною.

Автором зроблено свої власні висновки щодо необхідності цифрової участі учасникам справи про адміністративні правопорушення в провадженні.

Ключові слова: цифровізація, адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення.

Abstract

Digitalization of public administration in Ukraine has reached a qualitatively new level in recent years. The significant impact of digitization was reflected not only in the service activities of state bodies, but also in the administration of justice and the bringing of persons to legal responsibility. The development of e-governance and e-judiciary have become priority tasks of the state, and the introduction of information and communication technologies is almost the number one. Digitalization has not bypassed the sphere of administrative responsibility. Despite the beginning of digitization of proceedings in cases of administrative offenses, it can still be stated that these efforts are currently of a fragmented nature.

In the article, the author pays attention to the above-mentioned problems and makes an analysis of prospective legislation regarding the possibility of introducing the participation of persons involved in cases of administrative offenses in proceedings with the help of information and communication technologies in the video conference mode.

A comprehensive study of promising legislation allowed the author to highlight its shortcomings. It is emphasized that the terminology of the prospective act does not correspond to the generally used one in the Code of Ukraine on Administrative Offenses. In addition, the draft Law envisages the possibility of granting an active role to the court regarding the independent initiative of involving a participant in a case of administrative offenses to the consideration of the case in video conference modes, thereby introducing the principle of officiality, which is not inherent in administrative tort law.

The author also stated that despite the current lack of provisions of the current legislation on the possibility of participation of persons who participate in proceedings in cases of administrative offenses in the proceedings, in particular in the consideration of the case, in fact such an opportunity is provided by some courts, but the judicial practice on this issue is not uniform .

The author made his own conclusions regarding the need for digital participation of the participants in the case of administrative offenses in the proceedings.

Keywords: digitalization, administrative responsibility, administrative offense.

Постановка проблеми

Розвиток цифрових технологій в усьому світі, та в Україні стимулює впровадження інформаційно-комунікаційних технологій не лише в приватноправову сферу, а й в площину публічних правовідносин. В Україні стрімко розвивається електронне урядування, останнім часом свій розвиток почало й електронне судочинство. Цифровізація ж у сфері адміністративної відповідальності при цьому чомусь не зазнає такого розвитку. Звісно, використання автоматичної фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, можливість отримання доказів по справі про адміністративні правопорушення з електронних носіїв є тими поодинокими прикладами використання інформаційно-комунікаційних технологій в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення. Однак, такий стан справ навряд чи можна назвати задовільним. Саме це й зумовлює як наукові розвідки у цій сфері, так і законодавчі ініціативи, зокрема щодо можливості участі осіб в провадженні у справах про адміністративні правопорушення в режиму відеоконференції, тобто онлайн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням становлення та розвиток електронного урядування, електронної демократії та судочинства займалося чимало науковців, серед них можна виокремити найбільш значимих, на наш погляд, таких як Д.В. Лученко, О.М. Соловйова, І.Є. Погребняк, В.М. Дрешпак, О.Б. Червякову, В.І. Мищишина, Г. Г. Почепцова, С. А. Чукут, О. Б.Шевчук та ін. Однак, наукових пошуків, котрі б були присвячені онлайн участі в провадженні осіб, які беруть участь у справі про адміністративні правопорушення замало.

Мета статті - дослідження перспективного адміністративно-деліктного щодо можливості запровадження участі осіб, що беруть участь у справах про адміністративні правопорушення в провадженні за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у режимі відео конференції задля виокремлення можливих недоліків та подальшого їх усунення.

Виклад основного матеріалу. Одним із векторів розвитку цифровізації у сфері адміністративної відповідальності є надання можливості особам, які беруть участь у провадженні у справах про адміністративні правопорушення брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Така форма участі усуне можливі зловживання своїми процесуальними правами особою, яка притягається до адміністративної відповідальності задля уникнення адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строків на притягнення до такої відповідальності за статтею 38 КУпАП. Оскільки досить часто такі особи «затягують» розгляд справи про адміністративні правопорушення шляхом подання клопотання про відкладення, перенесення розгляду справи, а сам КУпАП передбачає випадки, коли розгляд справи без участі ймовірного правопорушника неможливий (частина 2 стаття 268 КУпАп).

Відзначимо, що механізм участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відео конференції вже існуює в процесуальних кодифікованих актах, таких як Кодекс адміністративного судочинства, Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс. Законодавець, враховуючи вже існуючі положення процесуальних актів, розглядає необхідність унормувати питання участі в судовому засідання осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративні правопорушення шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, через ухвалення проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції» (реєстр.№ 5025 від 26.07.2021) (доопрацьований). Попри гостру необхідність в умовах пандемії коронавірусу, а тапер в умовах воєнного стану, все ж вбачаємо за необхідне висловити й критичні зауваження щодо положень перспективного акту.

Так, слід звернути увагу, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не оперує поняттям «учасники справи». У Главі 21 КУпАП йдеться про осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративні правопорушення, до них віднесено: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілий, законні представники та представники, захисник, свідок, експерт, перекладач. У проекті Закону України реєстр.№ 5025 у перспективній статті 2799 згадується саме про «учасників справи». Зауважимо, що поняття «учасники справи» характерне для адміністративного судочинства та закріплене у положеннях Кодексу адміністративного судочинства України. Залишення без змін перспективної редакції статті 2799, на наше переконання, буде свідчити про неможливість достеменно встановити на яких саме осіб поширюється дія означеної статті, які їх права та обов'язки у контексті існуючої редакції Глави 21 КУпАП. Це в свою чергу може говорити про порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Закон має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку [1].

Окрім наведеного, частина 13 перспективної статті 2799 КУпАП передбачає, що «суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за заявою учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув'язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев'ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи». З наведеного можна зробити висновок, що суд може за своєю власною постановити ухвалу про участь у судовому засіданні особи в режимі відеоконференції, разом з тим інших випадків такої активної ролі суду КУпАПом не передбачено. Така активна роль суду окреслюється принципом об'єктивного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачений в межах відправлення правосуддя адміністративним судом, а не судом як юрисдикційним органом у розумінні КУпАП.

На останок, частина 5 перспективної статті 2799 КУпАП передбачає, що «ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву» [2]. Які саме наслідки буде мати учасник справи в разі переривання зв'язку чи інших технічних несправностей під час розгляду судового справи у режимі відео конференції'? Розгляд цієї справи буде продовжуватися, незважаючи на те, що учасник справи не зможе доєднатися, чи суд вирішить питання про перенесення судового засідання на інший час? Тобто, знову ж таки, неможливість встановлення зі змісту правової норми можливих наслідків певних юридично значимих дій чи подій не відповідає принципу юридичної визначеності, про який вже йшлося вище. Необхідно належним чином унормувати це питання для забезпечення вимог якості закону.

Таким чином, складається стійке враження, що положення перспективного акту більш застосовні при розгляді адміністративних справ, а не справ про адміністративні правопорушення. Проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції» (реєстр.№ 5025 від 26.07.2021) має бути доопрацьований, станом на тепер законопроект наданий на ознайомлення Комітету Верховної Ради України.

Наголосимо на тому, що попри відсутність законодавчо визначеного можливості брати участь у судовому засідання в режимі відеоконференції особам, які беруть участь у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, суди при розгляді таких справ, все ж таки надають таку можливість наведеним особам. До прикладу, у справі № 423/1723/21 про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Попаснянський районний суд Луганської області враховуючи клопотання захисника. про те, що він не може прибути до суду з урахуванням того факту, що він приймає участь до 15-00 години в інших процесуальних діях, та знаходиться на великій відстані від його місця знаходження, що перешкоджає приймати безпосередню його участь у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що доцільно провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку ДП «Центр судових сервісів» EASYCON [3]. Такого ж висновку дійшов й Миргородський міськрайонний суд Полтавської області, обґрунтовуючи, своє рішення тим, що нормами КУпАП не передбачено проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції, виходячи з положень ч. 1 ст. 2 даного Кодексу для забезпечення об'єктивного та оперативного розгляду справи, необхідно застосувати аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме: ст. 336 КПК України, якою врегульоване вказане питання та здійснити дистанційне судове провадження при розгляді матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА-1 в режимі відеоконференції шляхом проведення відеозв'язку із Кіровським районним судом м. Дніпро (49101 м. Дніпро, проспект Пушкіна, б.29). У зв'язку з таким обгурнутванням суд постановив клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задовольнити та здійснювати дистанційне судове провадження при проведенні судових засідань Миргородським міськрайонний судом по адміністративному провадженню про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у режимі відеоконференції з приміщення Кіровського районного суду м. Дніпро. Доручити Кіровському районному суду м. Дніпро, що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Пушкіна, б.29, забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції [4].

адміністративно-деліктний правопорушення конференція

Висновки

Таким чином, на сьогодні питання участі осіб, що беруть участь у справах про адміністративні правопорушення в режимі відео конференції залишається відкритим та невирішеним. Хоча, така можливість участі є надзвичайно важливою в умовах воєнного стану. Подальші намагання нормо творця мають відбуватися за умови усунення вищенаведених нами недоліків, оскільки існування в судовій практиці такої участі це звичайно позитивно, однак така практика рідше є поодинокими випадками, аніж системними можливостями.

Література:

1. Доповідь Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) «Про верховенство права» від 25-26 березня 2011 р. ЦКЬ: https://www.venice.coe.int/ webforms/documents/default. aspx?pdffile=CDL-AD(20П)003rev-ukr

2. Проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції» (реєстр.№ 5025 від 26.07.2021). ЦКЬ: Офіційний портал Верховної Ради України (rada.gov.ua)

3. Постанова Попаснянського районного суду від 23.07.2021 № 423/1723/21 . иДЬ: https://verdictum.ligazakon.net/document/98532321

4. Постанова Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.02.2020 по справі № 541/6/20 URL:: https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/87565200

References:

1. Dopovid Yevropeiskoi komisii «Za demokratiiu cherez pravo» (Venetsiiskoi komisii) «Pro verkhovenstvo prava» vid 25-26 bereznia 2011 r. URL: https://www.venice.coe.int/ webforms/documents/default. aspx?pdffile=CDL-AD(2011)003rev-ukr

2. Proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Kodeksu Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia shchodo nadannia mozhlyvosti uchasnykam sudovoho protsesu braty uchast u sudovomu zasidanni v rezhymi videokonferentsii» (reiestr.№ 5025 vid 26.07.2021). URL: Ofitsiinyi portal Verkhovnoi Rady Ukrainy (rada.gov.ua)

3. Postanova Popasnianskoho raionnoho sudu vid 23.07.2021 № 423/1723/21 . URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/98532321

4. Postanova Myrhorodskoho miskraionnoho sudu Poltavskoi oblasti vid 12.02.2020 po spravi № 541/6/20 URL:: https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/87565200

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.