Використання спеціальних знань під час розслідування екологічних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеса

Використання спеціальних знань під час розслідування екологічних правопорушень

Журавель Микола Володимирович

кандидат юридичних наук, докторант

доцент кафедри філософії, політології,

психології та права

Анотація

екологічний кримінальний правопорушення

Слідчий може звертатись за допомогою у проведенні слідчих (розшукових) дій до спеціалістів у галузі технології окремого виду виробництва, мікробіології, генетиці, хімії, атомної енергетики та інших галузей науки.

Досить важливим і результативним може бути залучення спеціалістів до огляду місця події, що обумовлюється швидкими змінами наслідків події під впливом природних факторів (зміна атмосферних умов, активне пересування повітряних мас, швидка течія річки) або штучних факторів (приховування наслідків злочину або навмисні дії щодо усунення наслідків). Багато науковців висловлювали думку, що безпосереднє дослідження спеціалістом обстановки на місці події, яка оцінюється як екологічне кримінальне правопорушення, слід розглядати як невід'ємний етап використання спеціальних знань, що надалі сприятиме отриманню в більш короткі терміни висновку експерта-еколога та мінімізації наслідків змін у довкіллі.

Однак, в практиці досудових розслідувань є випадки коли ні слідчий, ні спеціалісти не були належним чином підготовлені до цієї слідчої (розшукової) дії. Така непідготовленість пояснюється низьким рівнем техніко-криміналістичних знань щодо методів виявлення, фіксації, вилучення слідів злочину, недосвідченістю учасників огляду, відсутністю належної взаємодії між слідчим, спеціалістом, представниками правоохоронних органів, відсутністю їх спільної відповідальності за результат.

Ключові слова: Екологічні правопорушення, розслідування, спеціальні знання, експертні дослідження.

Zhuravel Mykola Volodymyrovych Candidate of legal sciences, doctoral student, associate professor of the department of philosophy, political science, psychology and law, Odesa State Academy of Construction and Architecture, Odesa

Use of special knowledge during the investigation of environmental offenses

Abstract

The investigator may turn to specialists in the field of technology of a particular type of production, microbiology, genetics, chemistry, atomic energy and other fields of science for help in conducting investigative (search) actions.

It can be quite important and effective to involve specialists in the inspection of the scene of the event, which is caused by rapid changes in the consequences of the event under the influence of natural factors (change in atmospheric conditions, active movement of air masses, fast flow of the river) or artificial factors (concealment of the consequences of the crime or deliberate actions to eliminate the consequences). Many scientists expressed the opinion that the direct investigation by a specialist of the situation at the scene, which is assessed as an environmental criminal offense, should be considered as an integral stage of the use of special knowledge, which in the future will contribute to obtaining the conclusion of an environmental expert in a shorter time and minimizing the consequences of changes in the environment.

However, in the practice of pre-trial investigations, there are cases when neither the investigator nor the specialists were properly prepared for this investigative (search) action. Such unpreparedness is explained by the low level of technical and forensic knowledge regarding the methods of detection, fixation, and removal of crime traces, the inexperience of the inspection participants, the lack of proper interaction between the investigator, specialist, and law enforcement representatives, and the lack of their joint responsibility for the result.

Keywords: Environmental crimes, investigations, special knowledge, expert research.

Постановка проблеми

Специфічність екологічних кримінальних правопорушень проти екологічних правопорушень визначає важливість спеціальних знань для ефективного розслідування таких правопорушень і обумовлює наявність широкого спектру необхідних навичок щодо застосування спеціальних знань. Серед чинників, які зумовлюють неможливість успішного розслідування правопорушень проти довкілля без використання знань спеціалістів, можна виділити велику чисельність і складність правил здійснення екологобезпечної діяльності, обов'язковість дослідження причинно-наслідкового зв'язку, розмаїття об'єктів, які треба дослідити. Водночас, слідчий повинен володіти комплексом знань щодо сучасних можливостей спеціальних досліджень, вміти правильно формулювати питання для експертів і спеціалістів. Спеціальні дослідження допоможуть отримати максимально повну криміналістично значущу інформацію.

Мета статті полягає у дослідженні проблем використання спеціальних знань, призначення та проведення експертних досліджень при розслідуванні екологічних правопорушень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливим фактором під час розслідування екологічних правопорушень є використання спеціальних знань, що значно розширює можливості органів досудового розслідування та суду, допомагає їм виконувати власні функції. Проблеми використання спеціальних знань досліджувались у працях вчених Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, О.М. Моісеєва, О.Р. Росинської, О.С. Саінчина, М.Г. Щербаковського. Використання спеціальних знань в рамках кримінального провадження щодо правопорушень проти довкілля розглядали в своїх роботах Л.Г. Бордюгов, О.М. Головань, С.О. Книженко, В.А. Попов, О.В. Ринкова, С.С. Рузметов та інші, однак поки ще не існує досліджень теорії та практики використання спеціальних знань у процесі розслідування означених правопорушень з урахуванням змін у кримінальному процесуальному законодавстві та досягнень у різних галузях знань.

Виклад основного матеріалу

Обізнана в екологічній сфері знань особа під час досудового розслідування та судового розгляду може виконати як роль спеціаліста (ст. 71 КПК України), так і роль експерта (ст. 69 КПК України) [1, 2]. Форми реалізації спеціальних знань мають наступні ознаки:

а) правова регламентація прав та обов'язків спеціаліста та експерта;

б) їх процесуальна незалежність;

в) узгодженість дій відповідно до мети;

г) вибір засобів та методів діяльності.

Можна виділити як процесуальну форму використання спеціальних знань, що регламентується нормами кримінально-процесуального законодавства, так і не процесуальну форму, що передбачена відомчими нормативними актами.

За характером діяльності розрізняють напрями реалізації спеціальних знань у сфері екології:

а) участь у підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій (забір проб та зразків забрудненого ґрунту, води, повітря);

б) участь в аналізі матеріалів кримінального провадження та планування подальших слідчих (розшукових) дій (обговорення версій, оцінка слідчих ситуацій);

в) проведення судових експертиз, у тому числі, й судової екологічної експертизи;

г) підготовка висновку спеціаліста;

д) консультації обізнаної особи.

Під час розслідування порушення правил екологічної охорони спеціальні знання доцільно використовувати під час дослідження таких об'єктів:

а) причини захворювання і загибелі людей, тварин, рослин, змін властивостей води і грунту;

б) речовини та мікроорганізми, що викликали шкідливе забруднення довкілля;

в) джерел шкідливих забруднень та заражень;

г) технічний стан та ефективність експлуатації вузлів, механізмів, обладнання;

д) причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною шкодою і діями або бездіяльністю осіб, що забезпечують керівництво, контроль за проектуванням, будівництвом, станом та експлуатацією технологічних ліній виробництва, очисних споруд і за дотриманням екологічних правил;

е) технічні і організаційні недоліки в діяльності промислових і аграрних підприємств, контролюючих та інспектуючи органів, що стали причиною порушень спеціальних правил і поширення забруднень.

Участь спеціаліста або обізнаної в сфері екології особи, в залежності від виду порушення правил екологічної безбеки, від умов, обстановки, предмета посягання і особи правопорушника, дозволяє, на думку Шепітько В.Ю., отримати відповідну криміналістично значущу інформацію:

визначити характер та обсяг забруднення або загрози шкідливих наслідків:

встановити стан технологічного процесу, обладнання та механізмів, що забезпечують екологічну безпеку (ремонт, зміна конструкції, відхилення від технічних і екологічних норм);

виявити, зафіксувати, вилучити і дослідити сліди екологічного правопорушення (зразки забруднених вод і ґрунтів водоохоронної зони, зразки загиблих тварин і рослин);

виявити предмети, матеріали, речовини, що використовувались у злочинній діяльності, використання, зберігання і переробка яких регламентується екологічним та кримінальним законодавством (вибухові, отруйні, радіоактивні, сильнодіючі речовини);

одержати відомості про розмір збитків, що завдані флорі та фауні;

виявити порушення у проектуванні, будівництві та передання до експлуатації очисних споруд [3, с. 209-210].

Вибір слідчим відповідного спеціаліста, відповідно до виду спеціальних знань, його кваліфікації, своєчасний виклик спеціаліста для участі у слідчій (розшукові) дії є важливою умовою планомірної підготовки матеріалів для експертного дослідження. Заважати ефективності розслідування можуть наступні обставини:

а) недостатня інформованість слідчого про характеристики наслідків злочину проти довкілля (про рівень забруднення, його поширеність, специфіку, ступінь концентрації забруднюючих речовин);

б) явна недостатність кваліфікованих спеціалістів, які володіють знаннями, уміннями та навичками роботи на місцевості. Тому доцільно, щоб у чергових частинах або у відповідальних осіб правоохоронних органів були в наявності відомості про спеціалістів (профіль діяльності, кваліфікація, наявність допусків, наявність державної сертифікації (атестації) експерта, службова адреса, домашня адреса контактні телефони) [4, с. 25; 5, с. 95; 6, с. 33-34].

Необхідно створити систему проведення науково-практичних семінарів для слідчих, які спеціалізуються на досудовому розслідуванні екологічних правопорушень. Це дозволить досліджувати структури екологічних і технічних служб, в штаті яких є спеціалісти у галузі контролю за станом довкілля, станом технічного обладнання і очисних споруд.

Як правило, під час розслідування залучаються наступні спеціалісти:

працівники санітарно-епідеміологічної служби (після реформування - це Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, яке створене і діє в структурі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів): під час огляду території підприємства, при визначенні обсягів і характеру забруднення; для допомоги у доборі проб води, стічної рідини, ґрунту, повітря; до тимчасового вилучення документів та проведення допитів;

лікарі-ветеринари: залучення їх до консультацій з питань утримання тварин, характеристики хімічних препаратів, які використовують у процес виготовлення кормів для тварин; надання допомоги у доборі зразків тваринного і рослинного походження, хімічних речовин;

іхтіологи: допоможуть визначити час нересту риби, місця скупчення, промислове значення, кормову базу; надання допомоги у доборі зразків фауни та флори водоймища, підрахування загиблої риби;

агротехніки: для встановлення фізичних і хімічних властивостей ґрунту, якості і концентрації мінеральних та інших добрив, стану складських приміщень для хімічних і біологічних препаратів, стану обрамлення рослин на полях, допомога у заборі проб ґрунту;

інженери-будівельники: дослідження питань проектування, будівництва і передання до експлуатації очисних споруджень, змін схем очищення; допомога в обстеженні об'єктів і вузлів очисної станції, окремих установок, складання технологічної схеми очищення;

інженери-гідротехніки: консультації з питань схем каналізації, норм витрат води та умов водо обігу, прийняття промислових стоків зовнішніми очисними спорудами; допомога у складанні схем водопостачання та водовідведення.

Особливо важливою є роль спеціаліста під час проведення огляду місця події під водою (спеціаліст-водолаз). Тільки такий спеціаліст може зробити висновок про рельєф дна водоймища, наявність течій, їх напрямок і силу, а тому його показання становлять основу при складанні планів і схем. Можливе також залучення спеціаліста до виїмки документів, що мають значення для встановлення фактичних даних кримінального правопорушення, а також у проведенні обшуку. Під час виїмки і обшуку спеціаліст бере участь у вирішенні питання про тимчасове вилучення певних об'єктів та їх подальші перспективи у кримінальному провадженні [8, с. 243-244].

Широко застосовуються не процесуальні форми використання спеціальних знань, тобто, довідково-пояснювальна (консультаційна) діяльність спеціалістів з метою надання слідчому допомоги під час планування слідчих (розшукових) дій, призначенні експертиз, аналізі слідчій ситуації, висуненні версій. Наприклад, під час перевірки наявних версій та висунення нових щодо винності в порушенні екологічних правил, проектантами або будівельними організаціями необхідно ознайомитись з великою кількістю технічної і проектної документації.

Діяльність експертів регламентується значною кількістю нормативних документів, однак жоден з них не регулює питання використання в експертній діяльності спеціалізованих пересувних лабораторій [9]. Це стосується також і сфери судових екологічних експертиз, тому сліди негативного антропогенного впливу вилучаються неякісно, з порушенням методик та інструкцій, дослідження об'єктів проводяться несвоєчасно. За час доставки вилучених речових доказів в стаціонарні лабораторії в них змінюються характерні властивості. Доцільно запропонувати реалізацію спеціальної програми з розробки та комплектації сучасних пересувних екологічних лабораторій.

Як вважає О.В. Одерій, пересувна екологічна лабораторія має розміщуватися на базі автомобіля підвищеної прохідності і складатися з салону-лабораторії та вантажного відсіку. У салоні-лабораторії необхідно розмістити: хімічно стійкий стіл, поворотне крісло, рукомийник, система освітлення, система вентиляції, опалення, автономне електроживлення, комплект освітлювального устаткування для роботи на місці події, платформу на даху для фото- й відео зйомки, металевий сейф, валізу криміналістичну, комплект для виготовлення фотографій, набір вимірювальних інструментів, приладів навігації, комп'ютер, принтер, мікроскоп, набір для зняття проб ґрунту, повітря й води, комплект пакувального матеріалу, комплект спецодягу і засобів індивідуального захисту, протипожежні засоби, тент, комплект переправних засобів, комплект обладнання для огородження місця події [333, с.120-121].

Ефективною формою використання спеціальних знань під час розслідування правопорушень проти довкілля, зокрема, порушення правил охорони вод є судова експертиза. Залучення експерта, призначення та проведення експертиз повинно відбуватись за матеріалами кримінального провадження щодо екологічних правопорушень лише в тих випадках, коли є необхідність за допомогою висновку експерта встановити обставини та наслідки злочину проти довкілля і винну особу. Закон не передбачає призначення експертизи для вирішення питань, що потребують спеціальних знань, які не виходять за межі професійної підготовки слідчого або прокурора, тобто, для вирішення питань правового характеру. Стаття 242 КПК України передбачає, що не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права. На думку М.Г. Щербаковського, така норма є суттєвим нововведенням, оскільки і в наш час продовжується дискусія про можливість призначення так званих «правових експертиз» [531, с.209-210] .

В чинному КПК можна побачити певні суперечності і неточності в питаннях регламентації судово-експертних досліджень. Наприклад, у главі 20 КПК України законодавець використав термін «залучення експерта», до якого можуть вдаватись як сторона обвинувачення , так і сторона захисту. В той же час, в інших розділах КПК України використовується термін «призначення експертизи» (зокрема, в ч. 7 ст. 69 КПК; ч. 1 ст. 245 КПК; ч. 3 ст. 358 КПК; ст. 486 КПК) [1]. Як відмітив В.А. Журавель, у ст. 243 КПК «Порядок залучення експерта», мова йде про можливість залучення експерта, а не про порядок реалізації цієї можливості. Законодавець навіть не визначився з назвою процесуального документа, який мають складати учасники кримінального провадження.

У багатьох криміналістів і процесуалістів викликає непорозуміння позиція законодавця щодо визначення процесуальних видів експертиз. З невідомих причин поза увагою законодавця залишилися додаткова, повторна, комісійна та комплексна експертиза. В той же час, зазначені види експертиз передбачені в чинних нормативно-правових актах:

а) в Господарському процесуальному кодексі України (в ст. 42 «Висновок судового експерта», в пунктах 3 і 4 визначається можливість проведення додаткової та повторної експертизи);

б) в Кодексі адміністративного судочинства в Україні (ст. 83 «Комісійна експертиза», ст. 84 «Комплексна експертиза», ст. 85 «Додаткова і повторна експертиза»);

в) в Цивільно-процесуальному кодексі України (ст. 148 «Комісійна експертиза», ст. 149 «Комплексна експертиза», ст. 150 «Додаткова і повторна експертиза»). Така неузгодженість породжує суперечності.

Тоді як у ст. 75 КПК редакції 1960 року було визначено, що повторну експертизу доручають іншому експертові або іншим експертам. Отже, повторну експертизу не міг проводити експерт, який здійснював первинне дослідження. У свою чергу, КПК редакції 2012 року містить ст. 79, де визначено що експертом не може бути особа, яка проводила ревізію або перевірку, матеріали яких використовуються в кримінальному провадженні. Тобто, ніяких пояснень і прямих положень про повторну експертизу немає, хоча непрямо законодавець про неї згадує у п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК України визначаючи, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

Враховуючі зазначені обставини, можна зробити висновок, що законодавець не перешкоджає призначенню повторної експертизи тому ж самому експертові, який проводив і первинну експертизу, і щодо висновків якої виникла недовіра або суперечності. За такого підходу прогнозованість висновків повторної експертизи є очевидною. Можна погодитись з думкою О.В. Одерія, що наявну правову прогалину необхідно усунути на законодавчому рівні, а в ситуації, що склалася на сьогодні, практикам доцільно керуватися положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», в якій у пунктах 10-13 прямо вказано на наявність первинної, додаткової, повторної, комісійної та комплексної експертиз та надано їх пояснення.

Розвиток наукових і технічних знань розширює спектр судових експертиз, які може призначити слідчий під час досудового розслідування правопорушень проти довкілля, в тому числі - порушення правил охорони вод, але нам важливо зосередити увагу лише на можливостях тих експертиз, які найчастіше проводяться у кримінальному провадженні.

При розслідуванні екологічних правопорушень можливо призначати наступні експертні дослідження: іхтіологічну, судово-ветеринарну, судово-медичну, судово-хімічну, токсикологічну, радіологічну, судово-технічну, судово-технологічну, гідротехнічну, будівельно-технічну, агротехнічну, зоотехнічну, гідрометеорологічну, рибогосподарську, біологічну, судово-екологічну та інші експертизи.

Судово-екологічна експертиза офіційно була введена в перелік основних видів судових експертиз Наказом Міністерства юстиції № 1950 від 26 грудня 2012 року, який доповнив Інструкцію про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень. У пункті 1.1. даного Наказу зазначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення результатів здійснюються у порядку, визначеному законодавством.

Судовій екологічній експертизі присвоєно шифр 1.2.8. Об'єктами екологічної експертизи виступають матеріальні джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Х.: Одісей, 2017. 360 с.

2. Кримінальний кодекс України. К. «Правова єдність». 2015.

3. Шепітько В.Ю. Криміналістика: енцикл. словник (українсько-російський і російсько-український) / за ред. В.Я. Тація. Х.: Право, 2001. 560 с.

4. Барвенко В.К. Організація і тактика огляду місця події, як невідкладної слідчої дії при розслідуванні екологічних злочинів. Науково-фаховий журнал «Право і суспільство». 2018. № 5. С. 25.

5. Барвенко В.К. Визначення предмету дослідження злочинів, пов'язаних з порушенням правил охорони вод (правовий аналіз). Науковий вісник Херсонського державного університету. (м. Херсон). Серія «Юридичні науки». 2018. № 4. том 2. С. 93-96.

6. Барвенко В.К. Пошук і встановлення джерел доказової інформації під час розслідування екологічних злочинів. Національний юридичний журнал. Теорія та практика. 2018. № 5. Т. 1 (Республіка Молдова). С. 33-34.

7. Барвенко В.К. Поняття та види експертних досліджень при розслідуванні екологічних злочинів. Міжнародна науково-практична конференція «The development of legal sciences: Рroblems and solutions». м. Каунас, Литва, Університет Vytautas Magnus, 17 січня 2018.

8. Одерій О.В. Теорія і практика розслідування злочинів проти довкілля: монографія. Харків: Діса плюс, 2015. 528 с.

9. Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: наказ МВС України від 14 серпня 2012 року № 700 // Офіційний вісник України. 2012. № 84. Ст. 3408.

References

1. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy (2017) [Criminal Procedure Code of Ukraine]. Kh.: Odisei [in Ukrainian].

2. Kryminalnyi kodeks Ukrainy (2015) [Criminal Code of Ukraine], K. «Pravova yednist» [in Ukrainian].

3. Shepitko, V.Iu. (2001). Kryminalistyka: entsykl. slovnyk (ukrainsko-rosiiskyi i rosiisko-ukrainskyi) [Forensics: encyclopedia. dictionary (Ukrainian-Russian and Russian-Ukrainian)] / za red. V.Ia.Tatsiia. Kh.: Pravo [in Ukrainian].

4. Barvenko, V.K. (2018). Orhanizatsiia i taktyka ohliadu mistsia podii, yak nevidkladnoi slidchoi dii pry rozsliduvanni ekolohichnykh zlochyniv [Organization and tactics of inspection of the scene of the incident as an urgent investigative action in the investigation of environmental crimes], «Pravo i suspilstvo». 2018. [in Ukrainian].

5. Barvenko, V.K. (2018). Vyznachennia predmetu doslidzhennia zlochyniv, poviazanykh z porushenniam pravyl okhorony vod (pravovyi analiz) [Determination of the subject of investigation of crimes related to violation of water protection rules (legal analysis)] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Iurydychni nauky». (№ 4. Vols. 2), (pp.93-96) [in Ukrainian].

6. Barvenko, V.K. (2018). Poshuk i vstanovlennia dzherel dokazovoi informatsii pid chas rozsliduvannia ekolohichnykh zlochyniv []. Natsionalnyi yurydychnyi zhurnal. Teoriia ta praktyka. (№ 5.T.1). (pp. 33-34). [in Ukrainian].

7. Barvenko, V.K. (2018). Poniattia ta vydy ekspertnykh doslidzhen pry rozsliduvanni ekolohichnykh zlochyniv [Finding and establishing sources of evidentiary information during the investigation of environmental crimes]. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «The development of legal sciences: Rroblems and solutions». m. Kaunas, Lytva, Universytet Vytautas Magnus, 17 j anuary 2018. [in Ukrainian].

8. Oderii, O.V. (2015). Teoriia i praktyka rozsliduvannia zlochyniv proty dovkillia: monohrafiia [Theory and practice of investigating crimes against the environment: monograph]. Kharkiv: Disa plius [in Ukrainian].

9. Pro orhanizatsiiu vzaiemodii orhaniv dosudovoho rozsliduvannia z inshymy orhanamy ta pidrozdilamy vnutrishnikh sprav u poperedzhenni, vyiavlenni ta rozsliduvanni kryminalnykh pravoporushen (2012) [On the organization of cooperation of pretrial investigation bodies with other bodies and units of internal affairs in the prevention, detection and investigation of criminal offenses]: nakaz MVS Ukrainy vid 14 august № 700 // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. (№ 84. St. 3408) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru